Тема
1.
Європейська цивілізація на рубежі тисячоліть:
діалектика розвитку та протиріч
(2 год.)
Роль Європи у розвитку світової цивілізації. Європа географічна, історична,
культурна та політична. Філософські, соціально-економічні, етнопсихологічні та
культурні чинники формування європейської тотожності. Загальноєвропейські та
національні цінності та орієнтири.
Регіоналізація європейського простору в минулому та в сучасних умовах.
Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в Європі. Теоретичні та світоглядні
основи "спільного європейського дому". Проблеми вступу країн Центрально-Східної
Європи у НАТО
та ЄС.
Роль Європи у сучасній світовій політиці. Європейсько-американські та
європейсько-японські політичні та економічні зв'язки. Політика Європи щодо країн
"третього світу".
Тема
2.
Загальноєвропейські та субрегіональні організації
як інструменти міжнародної політики
(2 год.)
Загальна організаційна структура та основні напрямки діяльності міжнародних
загальноєвропейських та регіональних організацій (Рада Європи, Організація з
безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ),
НАТО,
Західноєвропейський Союз (ЗЄС), Європейський Союз
(ЄС), СНД, Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ), Чорноморська зона
економічного співробітництва (ЧЗЄС), Рада Балтійських держав та ін.).
Тема
3.
Проблеми безпеки і співробітництва у європейській
політиці (4 год.)
Міжнародно-правові основи колективної та загальноєвропейської безпеки і
співробітництва. Особлива роль окремих міжнародних організацій (ОБСЄ, Рада
Європи, НАТО) у
вирішенні актуальних проблем європейської безпеки
та співробітництва. Проблеми ліквідації ядерної зброї та скорочення загальних
озброєнь. Паризька хартія для нової Європи
(1990
p.).
Нова роль НАТО у
європейській політиці. Розширення
НАТО на
схід та позиція Росії і України.
Регіональні конфлікти у Європі та шляхи їх вирішення. Війна у колишній
Югославії, Косовська криза, конфлікти в Північній Ірландії та в Придністров'ї як
віддзеркалення міжнародних протиріч. Націоналізм та сепаратизм у країнах Європи.
Проблеми "м'якої безпеки" у сучасній європейській політиці та роль міжнародного
співробітництва у її вирішенні (боротьба з міжнародним тероризмом і наркотиками,
нелегальною міграцією та торгівлею жінками, контрабандою та порушенням
авторських прав тощо).
Тема
4.
Особливості сучасної європейської економічної
політики (2 год.)
Сучасні тенденції та макроекономічні показники господарського розвитку країн та
регіонів Європи. Нерівномірність економічного розвитку країн Європи та її вплив
на політичні процеси.
Європейський Союз як двигун економічного зростання у Європі і як центр сили
світового економічного притягання. Проблеми вдосконалення економічного розвитку
ЄС.
Трансформація економічних систем країн Центрально-Східної Європи. Особливості
переговорного процесу щодо вступу країн Центрально-Східної Європи у ЄС.
Роль міжнародних та загальноєвропейських валютно-фінансових організацій у
стабілізації та управлінні економічними процесами.
Тема
5.
Права людини, національних та релігійних меншин у
сучасній європейській політиці
(2 год.)
Міжнародно-правова база захисту прав людини, національних та релігійних меншин.
Роль Ради Європи та ОБСЄ у захисті прав людини. Механізми контролю за виконанням
прав людини.
Географія національних та релігійних меншин Європи. Особливості законодавства
європейських країн щодо задоволення прав національних та релігійних меншин.
Особливості кризових явищ щодо захисту прав людини, національних та релігійних
меншин.
Права мігрантів у країнах Європи та
9
ЄС. Права жінок, молоді та інших соціальних груп
населення.
Тема
6.
Питання освіти, науки, культури та охорони
навколишнього середовища у сучасній європейській політиці
(2 год.)
Міжнародні організації та угоди з питань науки, освіти, культури та охорони
навколишнього середовища. Освітні та науково-технічні програми розвитку ЄС, Ради
Європи та ОБСЄ.
Роль місцевих громад та неурядових організацій в організації культурного
співробітництва.
Актуальні проблеми охорони навколишнього середовища. Конфліктні ситуації щодо
забруднення навколишнього середовища. Співробітництво європейських країн щодо
гарантування екологічної безпеки. Проблеми ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Тема
7.
"Недержавна дипломатія" та регіональне
співробітництво як ефективні напрямки європейської політики
(2 год.)
Міжпартійні зв'язки та профспілковий рух у сучасній Європі. Особливості
діяльності недержавних організацій та їх вплив на європейську політику.
Європейська Рада церков та сучасний екуменічний рух.
Регіони держав як учасники міжнародних зв'язків. Особливості регіональної
політики окремих країн Європи. "Європа регіонів" як нове явище сучасної
політики. Особливості регіональної політики ЄЄ.
Тема
8.
Зовнішня політика Росії
(2 год.)
Місце та роль Росії у світовій та європейській політиці. Традиції та сучасна
структура зовнішньополітичних відомств Росії.
Внутрішня політична та соціально-економічна ситуація та її вплив на зовнішню
політику.
Позиція Росії щодо глобальних проблем сучасності. Роль Росії в міжнародній
системі безпеки і співробітництва. Політика Росії в країнах колишнього СРСР і в
державах Центрально-Східної Європи. Відносини НАТО-Росія та ЄС-Росія. Відносини
Росії з США
та Японією. Росія і держави "третього світу".
Тема
9.
Зовнішня політика Білорусі та Молдови
(2 год.)
Становлення зовнішньої політики Білорусі та Молдови. Вплив внутрішнього
становища на зовнішню політику країн. Придністровська проблема у політиці
Молдови. Місце та роль Білорусі у міжнародних та європейських організаціях.
Особливості відносин Білорусь-Росія. Відносини Білорусі з іншими
державами-сусідами. Відносини ЄС -Білорусь.
Місце та роль Молдови у міжнародних та європейських організаціях. Особливості
відносин Молдови з Росією, Румунією та Україною.
Тема
10.
Зовнішня політика держав Балтії
(2 год.)
Становлення зовнішньої політики Литви, Латвії та Естонії. Незалежність
міжвоєнного періоду та її вплив на сучасну зовнішню політику. Внутрішнє
соціально-економічне та політичне становище і зовнішня політика.
НАТО та
ЄС як зовнішньополітичні пріоритети держав
регіону. Значення субрегіонального співробітництва. Відносини держав Балтії з
Росією, США та
іншими державами. Україна у зовнішній політиці
держав Балтії.
Тема
11.
Держави Центрально-Східної Європи у світовій
політиці. Зовнішня політика Польщі
(2 год.)
Географічне, політичне та культурно-історичне означення регіону
Центрально-Східної Європи. Спільні та відмінні проблеми розвитку країн регіону.
Особливості трансформації політичних та економічних систем країн регіону.
Основні зовнішньополітичні орієнтири держав Центрально-Східної Європи.
Місце та роль Польщі у світовій та європейській політиці. Основні пріоритети
національних інтересів Польщі. Сучасне внутрішнє становище та його вплив на
зовнішню політику країни.
Особливості вступу Польщі у
НАТО та проблеми національної безпеки.
Еволюція відносин Польща-ЄС. Роль Польщі у європейських та субрегіональних
організаціях. Німеччина як головна константа зовнішньої політики. Відносини з
США, Францією, Італією та ін. Високорозвиненими країнами. Східноєвропейський
напрямок політики. Сучасний стан та проблеми у розвитку українсько-польських
відносин.
Тема 12.
Зовнішня політика Чехії, Словаччини та Угорщини
(2 год.)
Місце та роль держав у світовій та європейській політиці. Особливості
національного інтересу країн. Внутрішнє становище та його вплив на зовнішню
політику.
ЄС
та НАТО у
зовнішній політиці держав. Національні меншини як
актуальна проблема зовнішньої політики. Німеччина як провідний партнер країн
регіону. Відносини з США,
Францією, Італією, Австрією та іншими
країнами Європи. Роль "Вишеградської групи" та СЕРТА у взаємних відносинах.
Політика держав щодо країн колишнього СРСР. Україна у зовнішній політиці країн
регіону.
Тема
13.
Зовнішня політика Румунії та Болгарії
(2 год.)
Роль Румунії та Болгарії у міжнародній та європейській політиці. Вплив
внутрішнього становища на зовнішню політику.
Роль країн у загальноєвропейських та субрегіональних організаціях. Відносини
держав регіону з НАТО та
ЄС. Національні меншини як чинник міжнародної
політики. Особливості відносин з державами-сусідами (Молдова, Угорщина, Греція,
Туреччина, Італія та ін.). Східноєвропейський вектор політики. Місце України у
зовнішній політиці держав регіону.
Тема
14.
Зовнішня політика держав колишньої Югославії та
Албанії (2 год.)
Розпад СФРЮ та його вплив на світову та європейську політику. Особливості
врегулювання військових конфліктів в колишній Югославії. Косовська криза та її
наслідки для міжнародної політики. Особливості вирішення албанської проблеми.
Формування зовнішньої політики держав регіону. ЄС та
НАТО у
зовнішній політиці держав колишньої Югославії та
Албанії. Відносини з США, Росією та державами-сусідами. Проблеми національних
та релігійних меншин у політиці держав регіону. Відносини з Україною.
Тема
15.
Зовнішня політика ФРН
(2 год.)
Особливості трансформації національних інтересів Німеччини у другій половині
XX
ст. Проблема возз'єднання як головна парадигма
зовнішньої політики. Німеччина як стрижень європейської безпеки та інтеграції.
Позиція ФРН у міжнародних та загальноєвропейських організаціях. Роль Німеччини у
вирішенні "Балканської кризи".
Вплив внутрішнього становища на зовнішню політику країни. Відносини ФРН з іншими
членами ЄС, США та Японією. Східноєвропейська політика країни. Місце України у
зовнішній політиці Німеччини.
Тема
16.
Зовнішня політика Франції
(2 год.)
Загальні особливості національних інтересів сучасної Франції. Місце Франції у
світовій та європейській політиці. Особлива роль країни в
НАТО та
ЄС.
Взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики країни. Франко-німецькі відносини
як стрижень європейської безпеки і співробітництва. Відносини з іншими країнами
ЄС, США та Японією. Східна Європа у зовнішній політиці Франції. Особливості
інтересів Франції у країнах "третього світу". Політика франкофонії. Відносини
Україна-Франція.
Тема
17.
Зовнішня політика Великобританії та Ірландії
(2 год.)
Загальна характеристика національних інтересів Великобританії та Ірландії.
Великобританія як країна світової потуги. Проблема Північної Ірландії у
британсько-ірландських відносинах. Місце та роль Великобританії у
НАТО,
ЄС та інших міжнародних організаціях. Роль
Ірландії в ЄС та інших міжнародних організаціях.
Сучасний стан економіки та політики країн та їх вплив на зовнішньополітичний
курс. Відносини Великобританії та Ірландії з окремими країнами світу. Особлива
роль США у
зовнішній політиці обох держав. Сучасні проблеми
Британської співдружності.
Відносини країни з державами Центрально-Східної Європи. Місце України у
зовнішній політиці Великобританії та Ірландії.
Тема
18.
Зовнішня політика Італії
(2 год.)
Загальні особливості національних інтересів сучасної Італії. Місце Італії у
світовій, європейській та субрегіональній політиці. Роль Італії у вирішенні
конфліктів в країнах колишньої Югославії.
Взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики країни. Відносини з іншими
країнами ЄС та США. Центрально-Східна Європа у зовнішній політиці Італії.
Особливості інтересів країни в Середземноморському басейні. Відносини
Україна-Італія.
Тема
19.
Зовнішня політика країн Південної Європи
(Іспанії, Португалії, Греції, Туреччини та мікродержав регіону)
(2 год.)
Особливості сучасних національних інтересів країн регіону. Місце та роль держав
у світових, європейських та субрегіональних організаціях. Кіпрська проблема та
грецько-турецьке протистояння.
Взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики країн. Відносини з
країнами-членами ЄС, США та державами Середземноморського басейну. Відносини з
країнами Центрально-Східної Європи. Україна у зовнішній політиці держав регіону.
Тема
20.
Порівняння зовнішньої політики країн Бенілюксу та
Альпійських держава (Австрії, Швейцарії та Ліхтенштейну)
(2 год.)
Особливості сучасних національних інтересів країн. Місце та роль держав у
світових, європейських та субрегіональних організаціях. Вплив історичних
традицій та сучасну зовнішню політику. Роль країн у вирішенні міжнародних
конфліктів. Особливе місце Швейцарії у міжнародних відносинах.
Сучасний стан економіки та політики країн та їх вплив на зовнішньополітичний
курс. Відносини з країнами ЄС та іншими державами-сусідами. Відносини з країнами
Центрально-Східної Європи. Україна у зовнішній політиці держав регіону.
Тема
21.
Зовнішня політика країн Північної Європи
(2 год.)
Трансформація національних інтересів держав регіону за останні
20
років. Місце та роль держав у світових, європейських та субрегіональних
організаціях. Особливості політики "активного нейтралітету" та посередництва.
НАТО та
ЄС у зовнішній політиці країн регіону. "Північний
вимір" як явище сучасної політики.
Взаємовплив внутрішнього становища та зовнішньої політики. Відносини з окремими
державами Європи та США. Україна у зовнішній політиці держав регіону.
Література
1. Бусыгина И.
Новая
роль
регионов
в
ЕС
//
Мировая
экономика и
международные отношения.
- 1994. - № 12.
2. Воронов К. Четвертое расширение
ЕС: тормоз или стимул интеграции ? // Мировая экономика и международные
отношения. - 1996. - № 8.
3.
Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. -
Львів: Світ, 1995.
4.
Кубів
С,
Трохимчук
С.
Європейський Союз як феномен міждержавної
економічної і політичної інтеграції.
-
Львів,
1997.
5.
Мадісон В.В.,
Шахов В.А.
Політологія міжнародних відносин.
-
Київ, Либідь,
1997.
6. НАТО.
Довідник.
-
Київ: Основи,
1997.
7.
Стержнева М.
Социокультурные аспекты европейской
интеграции. // Мировая экономика и международные отношения. - 1996.- № 12.
8.
Татам
А. Право
Європейського
Союзу. -
Київ;
Абрис, 1998.
9.
Ammandola
С,
Curtis M. Et. Al. Western European
Government and Politics.-London, Longman.-
1997.
10.
Art. J. Robert, Jervis Robert.
International politics. Enduring Concepts and Contemporary Issuies.
-
Harper Collins Publishers,
1992.
11.
Budge I., Newton K. Et al. The
Politics of the new Europe. -
London: Longman,
1997.
12.
Klaus-Dieter Borchardt. European
integration.- Luxembourg -
1995.
13.
Die Erweiterung der Europaischen
Union -
Institut fur Donauraum und
ittelruropa - 1998.
3.3.2.
ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИКИ І ГЕОСТРАТЕГІЇ
Доц. Романюк Н.А.
Курс розрахований на студентів факультету міжнародних відносин. Він покликаний
допомогти майбутнім фахівцям опанувати навички самостійного аналізу
геополітичної ситуації у світі та її динаміки.
Мета курсу полягає в тому, щоб на основі методологічних положень політичної
географії, теорії міжнародних відносин, глобалістики та інших дисциплін, а також
загальнотеоретичних підходів, розкрити зміст специфічних понять і концепцій, які
використовує світова геополітична наука у вивченні політичних взаємодій на
міжнародній арені, ознайомити студентів із прикладним використанням виробленого
геополітикою фундаментального знання про цю сферу громадського життя.
У
результаті вивчення курсу студент повинен одержати уявлення не лише про зміст
сучасних наукових поглядів на характер світової політики, але і розуміти
особливості політичних процесів у сфері міжнародних відносин, уміти виділити
основні тенденції і проблеми світової політики тощо.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Тема
1.
Геополітика як один з теоретичних напрямів
сучасної науки про міжнародні відносини. Особливості її зародження і розвитку
(2 год.).
Мета і завдання курсу, його актуальність. Загальна характеристика джерел та
літератури курсу.
Особливості епохи імперіалізму (остання чверть
XIX
ст.
-
кінець Першої світової війни). Позитивно і
критично налаштовані до імперіалістичної політики теоретичні напрями
-
геополітика, теорія імперіалізму й ідеалізм
(пацифізм). Зародження й ранні представники геополітики: А.Мехен, Ф.Ратцель,
Г.Маккіндер, Р.Кйеллен (Челлен). Утвердження геополітики у Німеччині як
самостійної наукової дисципліни у 1920-х-1940-х роках і журнал
"Zeitschrift fur Geopolitik"
(1924-1944)
К.Гаусгофера. Роль геополітики у науковому
обґрунтуванні імперіалістичної політики великих держав (Великобританія, Франція,
США, Німеччина, Італія, Росія та Японія). Вплив геостратегічного положення
великих держав на обґрунтування переваги морського чи континентального характеру
експансії.
Загальна характеристика інших напрямів політичної думки в епоху бурхливого
розвитку геополітики. Критичне переосмислення проблем "імперіалізму" на зламі
XIX
та
XX
ст. (радикально-ліберальний та марксистський
варіанти). Теорія імперіалізму. Ідеалізм як ліберальна критика зростаючого
суперництва і політики озброєння великих держав перед Першою світовою війною.
Заснування Ліги Націй й політика поступок
("appeasement").
Іструменталізація геополітики
націонал-соціалізмом. Початок "холодної війни" у
1947/48
pp.,
занепад ідеалізму й утвердження реалізму. Занепад
геополітики та її відродження наприкінці
1980-х
pp.
як "критичної" або "нової" геополітики.
Тема
2.
Предмет і методи геополітики
(2 год.).
Поняття геополітики, основні підходи до його визначення. Співвідношення змісту
понять «геополітика», «світова політика», «міжнародна політика», «зовнішня
політика», «світовий політичний процес».
Геополітика: наука, політична практика й ідеологія. Об'єкт і предмет
геополітики, головні завдання геополітики. Закони геополітики. Функції
геополітики. Основні геополітичні чинники, еволюція їхнього співвідношення.
Методи геополітичних досліджень.
Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок із теорією міжнародних відносин,
політичною географією і політологією.
Основні етапи формування сучасного геополітичного простору. Геополітика і
можливості зовнішньополітичного впливу. Природа і динаміка ресурсів влади. Склад
ресурсного потенціалу, співвідношення його основних елементів і умови
мобілізації.
Сучасні особливості міжнародної політичної діяльності держав (поява новітніх
видів зброї, електронних технологій, розвиток засобів інформації і зв'язку,
вторгнення у світову політику нових діючих осіб).
Тема
3.
Категорії геополітики
(2 год.).
Основні категорії геополітики. Простір, територія та контроль над ними.
Політичний простір та геополітичне поле. Кордон: визначення, функції, різновиди
та проблема якості. Теорія стратегічних кордонів. Буферна держава: визначення,
покликання та ознаки.
Національні інтереси та їх різновиди. Американська традиція у визначенні поняття
національного інтересу. Особливості європейського підходу до вивчення поняття
національного інтересу.
Національна безпека та її геополітичні виміри. Складові безпеки території.
Територіальні суперечки та територіальні претензії: спільне й відмінне.
Механізм реалізації державних інтересів та його складові. Сила та могутність
держави. Територіальна експансія, окупація та гуманітарна інтервенція.
Баланс сил як поняття геополітики. Політика рівноваги та її різновиди.
Р. Арон
і М. Каплан про закономірності здійснення
політики багатополярної рівноваги та політики біполярної рівноваги.
Тема
4.
Геополітика і концептуальні основи політичної
практики на міжнародній арені
(2 год.).
Ідеологія як рушійна сила творення геополітичних концепцій. Ідеологічні основи
геополітичного розуміння світу в минулому. Нові реальності сучасності та
ідеологічна боротьба.
Коротка характеристика і порівняльний аналіз переваг і обмежень традиційних і
неотрадиційних спроб раціоналізації процесу розробки, коректування і реалізації
зовнішньополітичних рішень. Концептуальні моделі формування зовнішньої політики.
Взаємовплив внутрішньополітичних рішень і світової політики.
«Теорія циклів» у вивченні владних відносин на світовій арені в новий час
(К.Маркс, Н.Кондратьєв, А.Тойнбі, П.Кеннеді). Розширення «ойкумени» і еволюція
претензій на світове панування. Політичний крах етноцентризму. Взаємозв'язок
світової політики і світових релігій. Культурний прогрес і нові завдання
геополітики.
Роль зовнішньополітичних традицій великих держав в обґрунтуванні різними
внутрішньополітичними силами «моделей» поведінки на світовій арені. Традиції
ізоляціонізму і глобалізму США, самобутності і месіанізму Росії і їхній прояв у
сучасній міжнародно-політичній практиці цих країн.
Тема
5.
Поняття про геостратегію. Війна і мир у світовій
політиці (2 год.).
Функції збройних сил в традиційній системі міжнародних відносин. Світовий
порядок і міжнародна безпека. Стабільність, управління в період кризи та
інтервенції. Нові технології та їх вплив на геостратегію.
Світова політика і стратегічні дослідження. Війна і мир
-
засоби утвердження, збереження і перерозподілу влади у сфері міжнародних
відносин.
Насильство -
атрибут світової політики (І.Ільїн). К.Клаузевіц
про війну і її критиків. Взаємозв'язок світової війни і світової політики в
ядерну епоху в умовах біполярного світу (Г.Кіссінджер, Р.Арон, П.Галлуа) і в
постбіполярну епоху (Д.Давід). Локальні і регіональні війни в сучасному світі,
їхнє політичне значення та роль у світовій політиці.
Підготовка до війни як засіб взаємодії з учасниками світової політики.
Роззброєння, виробництво і продаж зброї
-
єдність внутрішньополітичних і
міжнародно-політичних аспектів. Міжнародний тероризм і поширення нелегітимних
форм застосування насильства у світовій політиці.
Тема
6.
Проблема інтервенції та її геополітичні
передумови і наслідки (4 год.).
Розуміння інтервенції в сучасних міжнародних відносинах. Інтервенція як
невід'ємна складова міжнародних відносин і як один із найважливіших інструментів
реалізації геостратегічних цілей окремих держав, або боротьби наддержав. Види
інтервенції: індивідуальна та колективна, збройна і незбройна. Головні ознаки
інтервенції. Етичні корені явища й протиставлення ідей миру і свободи
(суверенітету і прав людини) як двох абсолютів в підходах до оцінки інтервенції.
Спроби викорінення інтервенційної практики як інструмента зовнішньої політики
держав у міжвоєнний період
(1919-1939) - Ліга Націй, Пакт
Браяна-Келлога, декларація Монтевідео
(1933).
Етап неінтервенції в період після Другої світової
війни і засади невтручання у внутрішні справи держав у межах двох ворогуючих
блоків. Загальна характеристика причин та наслідків інтервенцій в межах одного
блоку. Види, загальна характеристика і наслідки інтервенцій в соціалістичному
таборі й країнах Заходу. Доктрина Брєжнєва або доктрина обмеженого суверенітету.
Пошук легальних шляхів впливу на супротивника в біполярний період. Використання
різних видів інтервенції: інформаційної, ідеологічної та ін. Характер і
особливості інтервенції поза блоками: від двостороннього тиску, постачання
зброї, економічної допомоги до відкритого збройного конфлікту. Декларація
ГА ООН
щодо заборони різних форм інтервенції
(1965).
Інтервенція після "холодної війни". Становлення
системи колективної безпеки. Спільні акції колишніх наддержав з елементами
політико-військової співпраці (Ангола, Камбоджа, Мозамбік, Сальвадор, Сомалі).
Інтервенція в Кувейті на початку 1990-х
pp.
її геополітичні передумови і наслідки.
Поляризація поглядів щодо інтервенцій на теренах колишньої Югославії наприкінці
1990-х pp.
Боротьба з міжнародним тероризмом і проблема
інтервенції на сучасному етапі. Неоднозначність оцінок інтервенцій в Афганістані
(2001/02)
та Іраку
(2003).
Тема
7.
Проблеми формування сучасної геополітичної
картини світу (4 год.).
Поняття світового порядку. Складові світового порядку. О.Тоффлер про особливості
сучасного світового порядку та їх геополітичну детермінованість. Ж.Бодуен про
фактори, що зумовлюють необхідність створення нового світового порядку. Три
підходи до створення сучасного світового порядку. Світовий уряд та неможливість
його створення у постбіполярному світі. Р.Арон про світову федерацію та світову
імперію. Концепція мондіалізму та її варіанти. Концепція нового світового
порядку Римського клубу.
Сценарії розвитку нового світового порядку. Геополітична модель нового світового
порядку 3.
Бжезінського. Транс-євразійська система безпеки
як основа нового світового порядку. Концепція нового світового порядку
Г.Кіссінджера. Баланс сил як підґрунтя нового світового порядку. Цивілізаційна
модель нового світового порядку. А.Тойнбі та С. Хантінгтон про феномен зіткнення
цивілізацій.
Криза світового політичного порядку як прояв змін у міжнародному співтоваристві.
Поняття міжнародно-політичної кризи. Зв'язок загальної соціально-економічної та
міжнародно-політичної кризи, міжнародні кризи і міжнародні конфлікти. «Кризова
свідомість» (Р.Вагнер, О.Шпенглер), теорії криз (Л.Блумфельд, Дж.Розенау) і
прагнення до «статус кво анті» (Дж.Уорберг).
Криза у
відносинах між
«полюсами»
сили (Карибська криза) і «центрами» сили
(Близькосхідна криза середини 90-х
pp.).
Наслідки міжнародно-політичних криз для світової
політики.
Регіональна і субрегіональная геополітика. Захід як геополітична реальність.
США
як геополітичний фактор. Проблеми єдиної Європи.
Далекий Схід. Південна Азія, Близький і Середній Схід. Африка і Латинська
Америка.
Тема
8.
Європа в сучасних геополітичних концепціях
(2 год.).
Єдина Європа та її моделі. Геополітична ситуація в сучасній Європі. Західні
учені про головні загрози Європі. Сценарії майбутнього Європи: "відкрита
Європа", "Європа-фортеця" та "Європа на головних ролях". П. Кеннеді про "порядки
денні" для сучасної Європи. П. Аснер про головну проблему Європи.
Тенденції та перспективи розвитку Європейського Союзу. Стратегічне значення
Східної Європи. Цілі та орієнтири політики
США у
Східній Європі. П. Глоц про умови побудови
сучасних Сполучених Штатів Європи. Франція та Німеччина як головні будівничі
нової Європи.
Східні партнери Європейського Союзу. М.Фуше про Україну як східного партнера ЄС.
Європейська перспектива для України
.
Європа та США:
проблеми та перспективи співпраці. Основні сфери
американських інтересів у Європі. Головна дилема та основне завдання
США
стосовно розбудови єдиної Європи.
Тема
9.
Геополітичні проблеми безпеки і стабільності у
світі (2 год.).
Національна безпека як складова національного інтересу держави. Поняття і
структура національної безпеки. Еволюція співвідношення елементів безпеки:
зростання ролі і значення невоєнних факторів. Співвідношення національної,
міжнародної і глобальної безпеки. Безпека і співробітництво. Інституціоналізація
міжнародної безпеки -
від військових союзів до глобальних міжурядових
організацій (МПО). Поняття колективної безпеки. Умови, необхідні для її
створення, і проблеми, що виникають на шляху її реалізації. Основний парадокс
системи колективної безпеки: антиномія Макіавеллі і Канта.
Поняття міжнародної стабільності. Співвідношення безпеки і стабільності.
Статична і динамічна стабільність. Шляхи стабілізації світової політики.
Взаємозв'язок внутрішньої і міжнародної стабільності.
Тема
10.
Співвідношення геополітики і геоекономіки
(2 год.).
Дискусія щодо ролі економіки і політики у формуванні владних відносин на
світовій арені (К.Маркс, В.Ленін, М.Вебер, Дж.Кейнс). Економічний розвиток і
політичний вплив. Проблема виміру і визначення їхнього співвідношення. Роль
виробничої і невиробничої сфер економіки в міжнародних відносинах. Фінансові і
торгові центри сучасного світу, їхнє значення для системи владних відносин.
Закордонні інвестиції, їх політичні передумови і вплив на відносини в
національному і міжнародному масштабі. Нові тенденції в транснаціоналізації
світової економіки. Геоекономіка: джерела і складові частини. Теоретичні погляди
Ж.Атталі. Місце внутрішньосусшльних політичних відносин у взаємодії світової
економіки і світової політики.
Тема
11.
Глобальні проблеми сучасності і геополітика
(2 год.).
Глобалізм як напрям суспільно-політичної думки. Його прихильники і супротивники.
Поняття "глобальної проблеми".
Римський клуб про глобальні загрози, "межі зростання" (Д. Медоуз) людства і
політичне значення глобалістського алярмізму. Програми трансформації
міжнародного співтовариства і світова політика як сфера прояву політичних
аспектів сировинної, енергетичної, екологічної, демографічної та ін. глобальних
проблем.
Шляхи
аналізу і розв'язання глобальних проблем в умовах
відсутності глобальної системи формування цілей і розподілу ресурсів
(Й.Гальтунг). Інтегративна роль постановки глобальних проблем у політичному
житті міжнародного співтовариства. Утриманство, змагання і національний егоїзм у
практиці міжнародного співробітництва, спрямованого на розв'язання глобальних
проблем. Необхідність і перспективи розробки національного механізму їхнього
вирішення.
Тема
12.
Сучасні тенденції у світовій геополітиці
(4 год.).
Природа й основні тенденції світової геополітики, їхня специфіка і відмінність
від тенденцій розвитку системи міжнародних відносин.
Інтеграційні процеси в сучасному світі і їхній вплив на світовий політичний
процес. Політична інтеграція як створення єдиного політичного співтовариства на
основі союзу двох або декількох держав. Глобальний, регіональні і локальні
(субрегіональні) рівні політичної інтеграції. Етапи (фази) інтеграції: від
зв'язків взаємозалежності -
до єдиної політичної системи. Суть і
головна тенденція політичної інтеграції
-
поступова передача суверенітету комунітарним
структурам. Протиріччя її проявів у політичній практиці.
Роль свідомої діяльності у створенні міжнародних політичних об'єднань, їх
державні і недержавні форми. Політична дезінтеграція та її наслідки для світової
політики.
Демократизація і гуманізація міжнародного життя: сутність, характер, основні
політичні параметри, протиріччя і парадокси. Відсутність пропорційної кореляції
між зміною політичної стабільності і розгортанням конфліктів на світовій арені.
Тема
13.
Геополітичні проблеми пострадянського простору
(2 год.).
Міжнародно-політичні наслідки розпаду СРСР. Історичні передумови утворення
незалежних пострадянських держав. «Нові» і «старі» держави на території
колишнього СРСР, їх цивілізаційні, соціокультурні й зовнішньополітичні
орієнтації.
Співдружність незалежних держав як перехідна структура в євразійській
міжнародній політичній системі. Росія як «центр сили» у Співдружності. Політична
інтеграція, диференціація і міжнародні конфлікти на теренах СНД. Держави СНД і
НАТО -
проблеми національної, колективної і міжнародної
безпеки.
Перспективи взаємин усередині СНД і їх значення для світової і регіональної
політики. Наслідку впливу світових «полюсів» і «центрів» сили на політичні
процеси в СНД.
Тема
14.
Геополітичні аспекти національного інтересу і
національної безпеки України (2
год.).
Геополітичні аспекти становлення незалежної України. Головні геополітичні
реалії, що детермінують українську геостратегію: США, об'єднана Європа та
Росія. Багатовекторність української геостратегії. З.Бжезінський про українську
державу як геополітичну вісь. С.Хантінгтон про цивілізаційну роздвоєнність
України. Г.Кіссінджер про місце та роль України в новій системі глобального
балансу сил.
Національна безпека України та її геополітичні складові. Українські вчені про
шляхи забезпечення національної безпеки України. Глобалізаційні процеси та
проблема національної безпеки України.
Національні інтереси сучасної України та їх геополітичні аспекти. Проблема
"убезпечення" західного та євразійського векторів української геостратегії.
Можливі наслідки інтеграції України до Євразійського та Євроатлантичного
простору. Південно-східний вектор української геостратегії в структурі
українських геополітичних інтересів. Геополітичний сенс Кримської проблеми.
Тема
15.
Прогнозування у світовій геополітиці
(2 год.).
Значення прогнозування в дослідженні і вивченні світової політики. Специфіка
політичних прогнозів. Про передбачуваність світової політики. Роль і місце
випадковості в міжнародно-політичних взаємодіях (П.Аллан).
Методологія і способи прогнозування світової політики. Традиційні підходи,
модернізм, постмодернізм: переваги й обмеження, вигоди і небезпеки. Аналіз
найбільш відомих теоретичних прогнозів у порівнянні з реальною міжнародною
практикою (П.Кеннеді, Ф.Фукуяма, С.Хантінгтон). Переділи світу і досвід
пророкування майбутнього світового порядку (Дж.Стоссінджер).
Література:
1.
Бжезінський
3.
Велика шахівниця.
-
Львів-Івано-Франківськ,
2000.
2.
Валевський О.Л., Гончар М.Н. Структура
геополітичних інтересів України.
-
К.,
1995.
3.
Василевський С. Загальноєвропейський
інтеграційний процес і
сучасна геостратегія України
//
Людина і політика.
- 2000. - № 5.
4. Василенко И. Геополитика:
теоретические модели и политические реалии // Власть. -1995.-N4.-С.62-67.
5. Василенко С.
Українська геополітика.
Вектор
визначено // Віче.
- 2000. - № 9.
6. Введение в социологию
международных отношений. - М., 1992.
7. Возжеников А.В. Национальная
безопасность: теория, политика, стратегия. - М., 2000.
8. Гаврилишин
Б. Дороговказну майбутнє. Доповідь Римському
клубові. - К., 1993.
9. Гаджиев К.С. Введение в
геополитику: Учебник для вузов. - М.: Логос, 2000.
10. Гаджиев К.С. Геополитика. - М.,
1997.
11. Глобальные проблемы и перспективы
цивилизации: Философия отношений с природной средой. -М., 1994.
12. Данилевский Н.Я. Россия и Европа.
- М., 1991. - Гл.14.
13.
Демони миру та боги війни.
- К., 1997.
14. Дергачов В.А. Геополитика. - Киев:
ВИРА-Р, 2000.
15.
Дністрянський М.
Украшав
політико-географічному вимірі.
- Л., 2000.
16. Дугин А.Г. Основы
геополитики. Геополитическое будущее России. - Москва, "Арктогея",
1997.
17. Жан К., Савона П. Геоэкономика.
Господство экономического пространства. - М., 1997.
18.
Зіма І.І.,
Ніколаєв І.М. Інформаційна війна та
інформаційна безпека (огляд думок зарубіжних політологів та воєнних
спеціалістів) //
Наука і оборона.
- 1998. - № 1.
19. Каледин Н.В. Политическая
география. - СПб., 1996.
20. Киссинджер Г. Дипломатия. - Львов,
1997.
21. Клинов А.С. Будущее стран СНГ. -
Краснодар, 1995.
22. Колосов В.А., Мироненко Н.С.
Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс,
2002.
23. Косевцов В.О.,
Бінько І.Ф. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації
пріоритетних національних інтересів.
-
К.,
1996.
24.
Косолапов Н.А.
Международная безопасность и
глобальный политический процесс // МЭ и МО. - 1992.-N12.
25. Маккиндер Х.Дж. Географическая ось
истории // Полис. - 1995. - № 4.
26. Мироненко Н.С. Страноведение:
Теория и методы: Учебное пособие для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001.
27. Нартов Н.А. Геополитика: Учебник
для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1999.
28.
Нижник Н.Р.
та
ін. Національна безпека України: методологічні
аспекти, стан і тенденції розвитку.
-
К.,
2000.
29. Пирожков С.
Українські пріоритети в геополітиці
//
Віче. - 2000. - № 5.
30. Плешаков К.
Гео-идеологическая парадигма.
-
М.,
1994.
31. Пономарева И.Б. Геополитические
факторы внешней политики: современное видение // МЭиМО. - 1990.-N1.
32. Разуваев В.В. Геополитика
постсоветского пространства. - М., 1993.
33. Розов Н.С. Конфликты в геополитике
и ценностный подход к переговорам // Конфликты в условиях системных изменений в
странах Восточной Европы. - М., 1994. - С. 8-17.
34. Тихонравов Ю.В. Геополитика. - М.,
1998.
35. Тойнби А. Мир и Запад // Тойнби А.
Цивилизация перед судом истории. - М., 1995.
36. Тоффлер Э. Третья волна. - М.:
ACT,
1999.
37. Фуше М. Европейская республика.
Исторические и географические очерки. Эссе. Пер с фр. - М.: МО, 1999.
38.
Хантінгтон
С.
Зіткнення цивілізацій? // Філософська і
соціологічна думка. - 1996. - №
1-2.
39. Хаусхофер К. О геополитике. Работы
разных лет. - М.: Мысль, 2001.
40. Хаусхофер Карл. Геополитическая
динамика меридианов и параллелей // Элементы. -1992.-N1.
41. Цыганков П.А. Геополитика:
последнее прибежище разума? // Вопросы философии. -1994.-N
7-8.
42. Цыганков П.А. Международные
отношения. - М., 1996.
43. Шмитт К. Планетарная напряженность
между Востоком и Западом и противостояние Земли и Моря// Элементы. - 1996/1997.
- № 8.
44. Ясперс К. Будущий мировой порядок //
Век XX
и мир. - 1990. - № 9.
45. Фукуяма Френсис. Конец истории? //
Вопросы философии. - 1990. - N 3.
3.3.3.
ПІВНІЧНА ЄВРОПА В СИСТЕМІ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ЗВ'ЯЗКІВ
Асист. Красавіна М.Л.
Сучасна система міжнародних відносин є складною і багатогранною. Кожний регіон і
кожна країна, зокрема, займають своє особливе місце у цій системі. Для кращого
розуміння процесів, які відбуваються у світі, потрібне знання специфіки того чи
іншого регіону. Тому важливе значення у підготовці студентів, які
спеціалізуються за фахом "Країнознавство" має введення курсів та спецкурсів, що
різнобічно ознайомили б їх з країнами Європи, зокрема скандинавськими. Спецкурс
"Північна Європа в системі сучасних міжнародних зв'язків" містить короткий
виклад особливостей зовнішньої політики цих країн щодо інших суб'єктів
міжнародних відносин. Подається загальна характеристика участі країн Північної
Європи у провідних міжнародних організаціях. У курсі характеризується розвиток
взаємовідносин цих держав та України.
Тема
1.
Вступ до спецкурсу
Місце країн Північної Європи в системі сучасних міжнародних відносин. Горловні
напрямки зовнішньої політики скандинавських країн. Загальна характеристика стану
міжнародних зв'язків країн Північної Європи з іншими країнами та регіонами
світу. Головні питання спецкурсу. Огляд джерел та характеристики літератури по
темах спецкурсу.
Тема
2
.
Данія
-
основні напрямки зовнішньої політики
Загальний огляд розвитку зовнішньої політики Данії у
XX
столітті. Основні напрямки зовнішніх відносин
Данії на сучасному етапі. Данії та інші країни Північної Європи. Розвиток
відносин з європейськими країнами.
Тема 3.
Королівство Данії та міжнародні організації
Участь Данії в основних міжнародних інституціях. Данія і
НАТО.
ЄС та його вплив на соціально-економічну та
міжнародну політику Данії. Данія та її участь в
ООН та
її спеціалізованих організаціях.
Тема
4.
Особливості відносин Данії та країн третього
світу
Данія та країни Азії. Взаємовідносини країн Латинської Америки та Королівства
Данії. Африканські держави в зовнішній політиці Данії.
Тема
5.
Зовнішня політика Норвегії у
XX
столітті
Норвегія -
від незалежності
1905
р. До кінця
XX
століття
-
основні засади формування зовнішньої політики.
Взаємовідносини Норвегії з країнами-сусідами (Данією, Швецією, Фінляндією).
Місце США та
західноєвропейських країн у зовнішній політиці
Норвегії.
Тема
6.
Особливості участі Норвегії в міжнародних
інституціях
Вступ Норвегії до НАТО та
його вплив на формування зовнішньої
політики і політики безпеки. Норвегія та ЄС
-
проблеми та перспективи співробітництва. Участь Норвегії в діяльності
ООН та
її спеціалізованих установ.
Тема
7.
Основні напрямки зовнішньої політики Норвегії
щодо країн третього світу
Розвиток взаємовідносин Норвегії та провідних країн Азії. Норвегія та країни
Латинської Америки. Особливості зовнішньої політики Норвегії щодо африканських
країн.
Тема
8.
Швеція
-
розвиток зовнішніх відносин у
XX
столітті
Особливості зовнішньої політики Швеції у
XX
столітті. Розвиток зовнішньої політики Швеції на
сучасному етапі. Швецька програма співробітництва з країнами Центральної та
Східної Європи. Взаємовідносини швеції з
США та
західноєвропейськими країнами.
Тема
9.
Міжнародні організації та участь Швеції у них
Швеція та ООН -
спільність зовнішньої політики та основні
напрямки діяльності Швеції в цій організації. ЄС та Швеція
-
від вступу до наших днів. Особливості відносин Швеції та
НАТО.
Тема
10.
Зовнішня політика Швеції та місце країн третього
світу у ній
Програма співробітництва швеції з провідними країнами Азії та Африки.
Особливості відносин країн латинської Америки та Швеції.
Тема
11.
Історія формування зовнішньої політики Фінляндії
у XX
столітті
Фінляндія -
від встановлення автономії
1917
року до наших днів. Місце Фінляндії в системі
нових міжнародних відносин в останні роки
XX
століття. Фінляндія та країни європейського
континенту -
розвиток співробітництва.
Тема
12.
Особливості взаємовідносин Фінляндії та провідних
міжнародних організацій
Перспективи розвитку Фінляндії в межах Європейського Союзу. Участь Фінлядії в
діяльності ООН та
її спеціалізованих установ. Особливості
взаємовідносин Фінляндії з іншими міжнародними інституціями (зокрема з
НАТО).
Тема
13.
Зовнішня політика Фінляндії щодо країн третього
світу
Фінляндія та провідні країни Азії
-
особливості взаємовідносин. Зовнішня політика
Фінляндії щодо країн африканського континенту. Латинська Америка та її місце в
зовнішній політиці Фінляндії.
Тема
14.
Україна та країни Північної Європи
Українсько-данські відносини після встановлення незалежності України.
Україно-норвезькі стосунки на сучасному етапі. Швеція та Україна
-
особливості співпраці. Українсько-фінськи
перспективи.
Література
1. Кнут Гелле,
Столе Люрвік, Ральф Даніельсен "Історія
Норвегії", -
Львів, Літопис,
2001.
2.
Осмо Юссила,
Сеппо Хентиля, Юкка Невакиви
"Политическая история Финляндии", - Москва, Весь мир, 1998
3. Зимняя война 1939 - 1940.
Политическая история (отв. Ред. Щ.А.Ржешевский, О. Вехвиляйнен), - Москва,
Наука, 1999
4.
Україна
-
Фінляндія (збірник
науковиз статей), -
Київ - Гельсінкі, Аквілон
-
Прес,
1999
5.
Finland in the UN as an EU state//
Northern Dimension. The Finnish Institute of International Affairs.
6.
Miia Aro Finland's Peacekeeping
Operations from 1991
to
1999//
Northern Dimension. The Finnish
Institute of International Affairs.
7.
Tapani Vaaktoranta Finnish and
Swedish Policies on the EU and NATO as Security Organisations (working papers),
-
The Finnish Institute of
International Affairs, 29
(2000)
8.
Peter Wallensteen, Bjorn Nagelin
Towards Security Community in the Baltic Region
-BUP,
Uppsala, 1994
9.
Lars Ryden The Future of the Baltic
Region -
BUP, Uppsala,
1994
10.
Denmark's strategy for the Baltic
Region focuses on growth and development of a sustainable environment// Denmark
Review, 1997
11.
The Scandinavian countries are one
big market// Denmark Review,
1999
12.
Tuomo Polvinen Between East and
West. Finland in International Politics,
1944 - 1947, -Unversity
of Minnesota Press
13.
Profile: Sweden in the European
Union, -
Swedish Institute,
1995
14.
Йорген Вейбулль Коротка історія Швеції,
-Шведський Інститут, Стокгольм,
1998
15.
Матти
Клинге Очерк истории Финляндии, -
Хельсинки, Оттава, 1996.
3.3.4. МАРКЕТИНГ
МІЖНАРОДНОГО
ТУРИЗМУ Доц. Худо В.В.
У
сучасних умовах розвитку господарської сфери
життя суспільства, що характеризується подальшим загостренням конкурентної
боротьби на світових ринках, усе більш складними і диверсифікованими як
технологічними, так і організаційними моделями виробництва, надзвичайною
інформаційною насиченістю і комунікативністю, ефектність зовнішньоекономічної
діяльності, як і економічна активність взагалі, також тісно зв'язана з цілями й
методикою використання інструментів маркетингу. Причому його міжнародні аспекти
значно актуалізуються, завдяки подальшій інтернаціоналізації світової економіки,
розширенню міжнародної торгівлі, більш динамічному й масовому переміщенню
капіталів і робочої сили.
Зовнішньоекономічні зв'язки стають усе більш помітною складовою частиною
господарської діяльності українських підприємств і організацій. Зростає інтерес
до участі в економічному, виробничому і науково-технічному співробітництві з
партнерами із закордонних країн. У цих умовах усе більше число працівників
сфери туристичної індустрії мають потребу в об'єктивній інформації про світовий ринок, його
структуру, організацію й техніку здійснення комерційних операцій. Для багатьох
турпідприємств вивчення й застосування міжнародного маркетингу необхідно
внаслідок наростаючої відкритості стосовно зовнішніх ринків і з метою
удосконалювання їхніх відносин із цими ринками.
Ціль даного навчального курсу -
подати систематизований виклад основних
принципів і методів маркетингу стосовно до виробничо-збутової діяльності
туристичних фірм у вітчизняному та міжнародному масштабі.
У
курсі розглядаються методологічні основи маркетингу, особливості міжнародного
маркетингового середовища. Світовий ринок розглядається як складний
взаємозв'язок різних його сегментів, що мають власні особливості.
Викладено цілі, особливості й стадії процесу міжнародного маркетингового
дослідження.
Стратегія міжнародного маркетингу розглядається як складова частина загально
корпоративної стратегії і з цих позицій дається характеристики комплексу
маркетингу -товарної,
цінової, рекламної політики, різних методів стимулювання збуту.
Комплексне використання методів міжнародно-маркетингової діяльності є важливою
умовою проведення реформ, поліпшення загальноекономічних показників розвитку
України.
У
курсі також висвітлено теоретичні засади міжнародного маркетингу, складові
зовнішнього середовища, щодо сегментації світових ринків і розробки експортної
стратегії, визначення конкурентоспроможності турпідприємства на зовнішньому і
внутрішньому ринках.
Логіка побудови даного навчального курсу і основний його матеріал апробовані
автором у процесі читання відповідної дисципліни студентам вузів, а також
проведення практичних семінарів із студентами вузів та
менеджерами-маркетологами
турпідприємств.
Тема
1.
Суть, зміст, основні поняття маркетингу в
туризмі.
Актуальність курсу, структура та основні завдання курсу маркетингу в туризмі.
Огляд рекомендованої літератури.
Соціально-економічна суть маркетингу. Специфіка маркетингу послуг. Суть і зміст
маркетингу в туризмі.
Тема
2.
Концепція маркетингу в туризмі.
Розвиток теорії та практики маркетингу в туризмі. Рівні маркетингу в туризмі.
Туристичне підприємство -
основна ланка реалізації концепції
маркетингу. Основні умови та принципи маркетингу в туризмі. Технологія
реалізації концепції маркетингу на туристичному підприємстві.
Тема
3.
Маркетингові дослідження
-
основа визначення ринкових можливостей
туристичного підприємства.
Тема
4.
Дослідження середовища маркетингу туристичного
підприємства.
Поняття середовища маркетингу. Аналіз внутрішнього середовища. Вивчення
зовнішнього середовища.
Тема
5.
Маркетингові дослідження туристичного ринку.
Структура туристичного ринку. Оцінка кон'юнктури ринку. Визначення ємності
ринку.
Тема
6.
Маркетингові дослідження туристичного продукту.
Структура туристичного продукту. Позиціонування продукту. Життєвий цикл
туристичного продукту.
Тема 7.
Маркетингові дослідження конкурентів.
Конкурентне середовище туристичного підприємства. Елементи аналізу середовища.
Побудова конкурентної карти ринку.
Тема
8.
Маркетингові дослідження споживачів туристичних
послуг.
Орієнтація на споживача -
основний принцип маркетингу. Фактори, що
впливають на споживачів туристичних послуг. Мотиви поведінки споживачів.
Характеристика процесу прийняття рішення придбання туристичних послуг.
Тема
9.
Сегментація ринку.
Сегментація як засіб вибору найбільш перспективного цільового ринку. Ознаки
сегментації. Ознаки сегментації. Вибір цільового ринку. Сегментація світового
ринку. Підходи до міжнародної сегментації.
Тема
10.
Формування маркетингової стратегії.
Суть стратегічного маркетингового планування. Ситуаційний аналіз. Планування
цілей підприємства. Розробка альтернативних стратегій. Вибір та оцінка
стратегії. Розробка програми маркетингу. Бюджет маркетингу.
Формування продуктової стратегії. Оптимізація структури запропонованих
продуктів. Нові продукти в маркетинговій діяльності. Основні етапи розробки
продукту-новинки. Упровадження нового туристичного продукту на ринок.
Ціна в комплексі маркетингу туристичного підприємства. Зовнішні фактори процесу
ціноутворення. Вибір методу ціноутворення. Визначення й реалізація цінової
стратегії.
Формування збутової стратегії. Канали збуту туристичного продукту.
Тема
14.
Маркетингова комунікаційна стратегія туристичного
підприємства
Суть маркетингових комунікацій. Цільові аудиторії комунікацій. Елементи
комплексу комунікацій. Розробка комунікаційної стратегії. Вибір структури
комплексу комунікацій. Розробка бюджету й аналіз результатів комунікаційної
стратегії.
Тема
15.
Стимулювання збуту в комплексі маркетингових
комунікацій.
Стимулювання збуту як засіб впливу на ринок. Розробка програми стимулювання
збуту. Тестування, реалізація програми й аналіз результатів стимулювання збуту.
Тема
16.
Пропаганда в комплексі маркетингових комунікацій.
Суть та мета туристичної пропаганди. Напрямки туристичної пропаганди.
Тема
17.
Реклама в комплексі маркетингових комунікацій.
Особливості реклами у сфері туризму. Види туристичної реклами. Характеристика
сучасного рекламного процесу. Основні етапи здійснення рекламної діяльності.
Розробка рекламного бюджету.
Тема
18.
Організація й контроль маркетингу в туристичному
підприємстві.
Організація маркетингу на туристичному підприємстві. Система маркетингового
контролю.
Тема 19.
Середовище міжнародного маркетингу.
Економічне середовище. Культурне середовище. Політичне середовище. Правове
середовище. Характеристика й класифікація суб'єктів міжнародного маркетингу.
Тема
20.
Моделі туризму у провідних туристичних країнах і
регіонах світу.
Швейцарія. Австрія. Італія. Німеччина. Франція. Іспанія. Португалія.
Великобританія. Країни Бенілюксу. Скандинавія. Східна Європа. Греція й Кіпр.
Єгипет, Ізраїль, Туніс й Марокко. США, Канада й Мексика. Китай. Японія й
Південна Корея. Південно-Східна Азія.
Термін "менеджмент" отримав розповсюдження в усьому світі. В основі цього слова
лежить англійське дієслово
"to manage" (управляти, керувати), яке походить від латинського
"manus"
(рука). Звідси термін "менеджмент" буквально
означає "керівництво людьми". Можна сказати, що менеджмент являє собою систему
управління організацією з метою досягнення її цілей руками людей.
Ринкові умови господарювання, які діяли в багатьох країнах світу, спонукали
бізнесменів, політиків весь час шукати нові й нові методи зростання їхнього
бізнесу. Тому й не дивно, що найбільш ґрунтовні викладення змісту менеджменту
з'явилися саме там. Очевидно, що основні постулати менеджменту, сформульовані
З.Фрейдом,
Лі Якоккою, Д.Карнегі, Месконом, Альбертом і
Хедоурі і іншими повинні вивчатися нами так само, як це
робить уся світова цивілізація. Детальному вивченню мають підлягати також праці
вчених -М.Туган-Барановського,
І.Вернадського, які в більшій мірі відповідають нашим тенденціям і специфіці
розвитку економіки та управління нею.
Недивлячись на те, що сьогодні українськими вченими вже здійснено випуск
декількох підручників із менеджменту, іншої наукової літератури такого змісту,
все ж таки сказати, що там матеріал викладено зрозуміло й у повному обсязі,
важко.
Основна мета, яка переслідувається при викладі курсу лекцій, полягає в тому, щоб
показати, підкреслити верховенство людського чинника в управлінні ринковою
економікою, на розвиток якої націлений менеджмент. У суворих умовах ринкової
конкуренції лише ставка на людину дає можливість постійно підтримувати високий
темп виробництва. За суттю менеджмент
-
це система управління, вироблена людиною, яка
найбільше підходить для ринкових умов розвитку економіки.
Логіка побудови даного навчального курсу й основний його матеріал апробовані
автором у процесі читання відповідної дисципліни студентам вузів, а також
проведення практичних семінарів із студентами вузів та менеджерами підприємств.
Тема
1.
Менеджмент та його інструментарій.
Сутність, значення та розвиток менеджменту. Значення та задачі менеджменту.
Історичні етапи розвитку менеджменту у світі та в Україні.
Тема
2.
Методи менеджменту.
Суть і значення методів менеджменту. Класифікація методів менеджменту.
Особливості застосування методів менеджменту в умовах переходу до ринкових
відносин.
Тема
3.
Функції менеджменту. Планування як функція
менеджменту.
Загальна
характеристика
та
класифікація функцій менеджменту. Зміст
функції "планування". Методи організаційного планування.
Тема
4.
Організація в системі управління. Функція
менеджменту "організація".
Організація, її роль та значення. Структурна побудова організацій та особливості
дії в них функції "організація". Культура організації. Організації в Україні та
їхній розвиток.
Тема
5.
Функція менеджменту "мотивація".
Поняття мотивації та її зміст. Мотиваційні теорії. Роль заохочення та стягнення
в ефективності мотивації.
Тема
6.
Функція менеджменту "контроль".
Поняття і зміст
контролю. Види контролю. Процес контролю і
техніка
його проведення.
Тема
7.
Комунікації в менеджменті.
Поняття та характеристика комунікацій. Інформація як матеріал комунікацій та її
види. Мова та ділове письмо як складові комунікацій. Документи та інші носії
інформації.
Тема
8.
Керівництво в організації.
Суть процесу керівництва та лідерства. Стилі керівництва та типи менеджерів.
Шляхи вдосконалення керівництва колективом.
Тема
9.
Рішення в менеджменті.
Сутність та класифікація управлінських рішень. Процес розробки та умови
прийняття управлінських рішень. Методи прийняття управлінських рішень.
Тема 10.
Конфлікти в менеджменті.
Природа й
сутність конфлікту. Умови та причини виникнення
конфліктів. Шляхи запобігання та способи вирішення конфліктів.
Тема
11.
Організація праці менеджера туристичного
підприємства.
Зміст організації управлінської праці менеджера. Організація роботи з
документами. Організація й проведення ділових зустрічей. Організація прийому
відвідувачів.
Тема
12.
Особистий менеджмент.
Управління часом. Тренування пам'яті. Управління стресом.
Тема
13.
Міжнародний бізнес і міжнародний менеджмент.
Тема
14.
Організація і стратегічне управління в
міжнародних фірмах.
Тема
15.
Сучасні технології міжнародного менеджменту.
Тема
16.
Ефективність менеджменту в туризмі
Поняття ефективності менеджменту в туризмі. Економічна ефективність менеджменту
в туризмі. Соціальна ефективність менеджменту в туризмі.
Тема
17.
Практичний досвід міжнародного менеджменту.
Менеджмент США.
Особливості японського менеджменту. Менеджмент на
підприємствах Німеччини. Особливості менеджменту в Швеції. Система управління по
результатам. Фінський досвід. Зарубіжний досвід управління персоналом.
Література
а) основна 1.
Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф.
Основы менеджмента.
Пер.
С англ. М., 1992.
2. Международный
менеджмент.
Учебник
для
вузов.
Под
ред.
проф. С.Э.Пивоварова. С.-Петербург. 2000.
3. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента.
Уч. пособие. Мн.: НПЖ «ФУА», 1999.
4. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма.
Уч. пособие. Мн.: БГЭУ, 1999.
5.
Тарнавська Н.П., Пушкар
P.M.
Менеджмент:
теорія та
практика.
Підручник для вузів. Тернопіль.
1997.
6. Завадський Й.С. Менеджмент.
-К.:УФ1МБ, 1998.
7.
Кредісов А.І.,
Панченко
Є.Г., Кредісов
В.А. Менеджмент для
керівників.
- К.: Т-во
"Знання", КОО,
1999.
8. Лазановський П.П. Менеджмент
(лекційний виклад). Навч. посібник. Львів.
1999.
б) додаткова
9. Родченко
В.В. Международный
менеджмент.
Уч. пособие. К.: МАУП, 2000.
10. Пивоваров С.Э. Международный
менеджмент. Учебник для вузов. СПб: Из-во «Питер», 2000.
11. Хойер В. Как делать бизнес в
Европе. М., 1992.
12. Яккока Л. Карьера менеджера. М.,
1991.
3.3.6.
ІСТОРІЯ СВІТОВОГО
ТУРИЗМУ
Асист. Владімірова Н.А.
Основна мета курсу: дати системний аналіз історії подорожування та туризму і
дослідити процеси становлення та еволюції світового туризму, що охоплює всі
історичні епохи -
від рабовласницького суспільства до сучасної
цивілізації.
Завдання курсу:
-
розкрити витоки туризму в історії, прослідкувавши динаміку розвитку від таких
форм "пратуризму", як мандрівництво та подорожі до його теретворення на
впливовий феномен XX
століття;
- прослідкувати зміни в географії подорожей і туризму, їх цілей і завдань в різні
періоди історії;
- виявити об'єктивні передумови і причини становлення організованого туризму і
зрозуміти тенденції його розвитку;
- ознайомитися з історією розвитку сфери гостинності, зокрема готельної справи;
- розкрити особливості українського туризму та історію розвитку туризму на
українських землях.
Тема
1-2.
Історія туризму як наука. Основні методи
дослідення туризму як історичного явища.
Вступ. Предмет дослідження. Об'єктивні історичні передумови виникнення і
розвитку туризму. Поняття "подорож" і "туризм" та їх співвідношення і
розмежування.
Суть історико-логічного підходу в дослідженні туризму. Еволюція системи "потреби
-
мотиви". Історико-хронологічний підхід.
Періодизація розвитку туризму. Характеристика основних етапів історичного
розвитку туризму. Початковий етап
-передісторія туризму (
до
1841
p.).
Етап становлення туризму як галузі
(1850-1914).
Етап становлення масового туризму
(1914-45).
Етап формування індустрії туризму (після
1945
p.).
Тема
3.
Історія давніх подорожей і традиції гостинності.
Передумови виникнення і розвитку мандрівок. Подорожі у первісному світі.
Подорожі у період ранніх цивілізацій. Географія давніх подорожей. Подорожі в
культурах перших держав Стародавнього світу: Месопотамії, Єгипту, Фінікії та ін.
Географія торгових шляхів.
Активізація туризму в епоху античності. Подорожування у Стародавній Греції та
Римі. Гостинність в давніх культурах. Основні мотиви подорожей в античному
світі. Курорти стародавнього світу.
Тема
4.
Походи і подорожі середньовіччя.
Початок середньовіччя і "велике переселення народів". Основні мотиви подорожей у
середньовічний період. Паломництво і хрестові походи. Торгові шляхи і "подорожі
за знаннями". Науковий або студентський туризм. Морські подорожі епохи
середньовіччя. Великі географічні відкриття (причини та основні учасники:
Португалія, Іспанія).
Тема
5.
Розвиток туризму в Новий час.
Подорожі і відкриття ХУП-ХУПІ ст.
(
відкриття мореплавців Голандії та Англії). Зміна
мотивів подорожей в епоху Просвітництва. Промислова революція та її вплив на
подальший розвиток туризму. Транспортна революція.Розвиток подорожей в
XIX
-
початок
XX
ст. Перші туристичні організації.
Політико-економічна ситуація в суспільстві у середині
XIX
ст. Томас Кук -
основоположник туризму. Європейські традиції
гостиності.
Тема
6.
Туризм у
XX
столітті.
Генезис міжнародного туризму в
XX
ст. Розвиток туризму та основні мотиви подорожей
до Першої світової війни. Туризм у міжвоєнний період. Посилення міжнародного співробітництва в галузі туризму. Міжнародна федерація туристичних агентств.
Створення та діяльність Всесвітньої туристичної організації. Новий етап розвитку
масового туризму після 1945
року. Основні види туризму в
XX
ст.
Тема
7.
Туризм на сучасному етапі і його перспективи.
Основні чинники, що визначають зміни в розвитку
сучасного туризму (демографічні, економічні, соціо-культурні, політичні).
Основні тенденції і перспективи розвитку туризму. Швидке наростання туристичного
споживання. Зростання ролі туризму в економічному зростанні. Збільшення
матеріально-технічної бізи. Значення туризму для створення нових робочих місць.
Зміни територіальної структури потреби і споживання. Зміни в напрямках руху і
складі туристичного потоку. Розвиток нових структур.
Тема
8.
Історія туризму в Україні.
Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (ІХ-ХІХ
ст.).
Початок організованого туризму (кінець XIX
-
початок XX
ст.). Зародження готельної справи в Україні. Виникнення
перших туристичних організацій. Зародження туристично-екскурсійної справи на
західноукраїнських землях. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939
pp.)
Тема
9.
Сучасний стан розвитку туризму в Україні.
Основні напрямки розвитку туризму в Україні в повоєнний період. Сучасний стан
туристичної галузі. Правові засади туристичної діяльності в Україні. Активізація
міжнародної туристичної діяльності України як складової зовнішньоекономічної
діяльності.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.