3.
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО
РІВНЯ БАКАЛАВРА, СПЕЦІАЛІСТА, МАГІСТРА
3.1.
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ
1-ГО
КУРСУ
3.1.1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРАЇНОЗНАВСТВА
Доц.
Зінько
1.3.
Тема
1.
Країнознавство як наука. Об'єкт і предмет
країнознавчих досліджень.
Країна -
основний об'єкт досліджень суспільних наук.
Феномен країни як складного географічного, історичного, соціально-політичного,
суспільно-економічного та культурно-етнографічного організму. Країна, держава,
суспільство -
спорідненість і відмінність понять.
Актуальність вивчення країн в сучасних політичних та економічних умовах.
Принципи знань про країну (державу).
Розмаїтість підходів до країнознавства. Описове та інформаційно-довідкове
країнознавство. Проблемно-прогностичне країнознавство. Розвиток країнознавства в
середовищі історії, географії, мовознавства, юриспруденції та інших наук.
Основні періоди становлення та розвитку країнознавства. Країнознавчі роботи Ф.
Ратцеля, Р. Челлена, С. Рудницького, М. Баранського, Ю. Саушкіна, В.Анучина,
Б.Гаврилишина. Сучасні школи країнознавчих досліджень. Країнознавство та
українознавство.
Сутність країнознавства як науки. Основні проблеми країнознавства.
Країнознавство та міжнародні відносини.
Тема
2.
Методи та джерельна база країнознавчих
досліджень.
Загальнонаукові та особливі методи досліджень (системний, індукції і дедукції,
описовий, порівняльний, історичний, статистичний, картографічний, літературний, соціологічний методи, методи прогнозування і
т.п.).
Синтез як провідний метод країнознавчих досліджень.
Джерельна база країнознавчих досліджень: словники, енциклопедії, статистичні
збірники, довідники, наукової монографії і статті, публіцистика, матеріали
наукових конференцій, повідомлення засобів масової інформації, комп'ютерні бази
даних та ін.
Тема
3.
Типологія, класифікація, регіоналізація країн
світу.
Сутність класифікації, типології та регіоналізації. Необхідність класифікації,
типології та регіоналізації для потреб країнознавства.
Найбільш поширені способи класифікацій країн світу. Складність та суперечності
типології країн світу за політичними, соціально-економічними та системними
критеріями. Сучасні типологічні схеми країн світу.
Основні критерії регіоналізації світового політичного простору. Суперечності
географічного та політологічного підходів. Схеми регіоналізації країн світу.
Регіоналізація Європи.
Тема
4.
«Візитна картка країни».
Функції та значення загальних відомостей про країну. Короткі загальні відомості
та відомості спеціального призначення.
Етимологія назви держави.
Державні атрибути (прапор, герб, гімн) як об'єкти дослідження.
Параметри, форми, кольорова символіка та змістовне наповнення гербів та
прапорів. Типові сюжети та зміст національних гімнів.
Історичні особливості виникнення, еволюція форми та змісту державних атрибутів.
Інші символи держави (грошові знаки, рослини, тварини, графічні та астральні
знаки тощо).
Тема
5.
Географічне положення, розміри і форми території
та кордони країни.
Сутність та чинники географічного положення країни.
Макро-,
мезо- та мікроположення. Функції географічного
положення у сучасних суспільних умовах. Вплив географічного положення на
суспільний розвиток окремих країн.
Розміри та форма території країни. Острівні та півострівні країни. Країни
компактної форми та з витягнутою територією. Анклави і ексклави. Значення
"серцевинних ядер" країни та географічного положення країни.
Означення політичних кордонів. Делімітація та демаркація. Походження, типологія
та функція кордонів. Дослідження кордонів окремої країни. Значення сусідського
положення, сучасне транскордонне співробітництво.
Тема
6.
Природні умови та природно-ресурсний потенціал
країни.
Відмінність природних умов та природно-ресурсного забезпечення для різних типів
країн. Історично-суспільний характер впливу природних умов та ресурсів.
Фізико-географічне районування країни.
Розмаїття природних умов. Вплив природних умов на формування національного
характеру. Геокультура
народів. Заходи щодо поліпшення природних умов
проживання та охорони навколишнього середовища.
Природно-ресурсний потенціал та його економічна оцінка. Загальна забезпеченість
природними ресурсами та їх взаємозамінність. Пріоритетності природно-ресурсного
забезпечення. Експорт та імпорт ресурсів. Значення різних видів ресурсів.
Географічне поширення природних ресурсів в межах території країни.
Еколого-економічна ефективність використання ресурсів.
Тема
7.
Історія формування етносу, держави і суспільства.
Історична база у країнознавчих дослідженнях. Еволюція етнічних спільнот: рід,
плем'я, народ, нація. Етнічне та політичне розуміння націй та їх країнознавчий
зміст. Політико-ідеологічне значення давності походження народу та території
його етногенезу. Процеси етнічної консолідації. Значення етноніму. Археологічна
та історична база досліджень.
Формування та розвиток національних мов. Історичні етапи національно-культурного
відродження та загроза етнічної асиміляції.
Поняття про історичні межі. Археологічна та історіографічна база даних про
державу та суспільство. Процеси територіальної консолідації держави.
Історико-географічні землі (області). Участь держави у міжнародних конфліктах,
територіальні втрати і здобутки. Утвердження незалежності. Сучасні
експансіоністські посягання та загрози внутрішнього сепаратизму.
Династичний характер давніх держав. Зародження та становлення станових та
класових груп. Традиційні та специфічні протиріччя у боротьбі за владу.
Внутрішні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти. Основні етапи розвитку
продуктивних сил.
Становлення національних еліт. Розвиток освіти, науки, культури, засобів масової
інформації. Формування політичної системи країни. Традиції парламентаризму.
Прийняття національних конституцій. Еволюція національних інтересів країни.
Тема
8.
Демографічні особливості країнознавчих
досліджень.
Розмаїття знань про населення і народи. Поділ народів на мовні сім'ї і мовні
групи. Демографія, екістика і етнографія як науки.
Чисельність населення країни, його політичне і соціально-економічне значення.
Природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст і
депопуляція населення. Статево-вікова піраміда. Демографічна політика держави.
Механічний рух населення. Еміграція, імміграція, внутрішні міграції. Діаспора.
Розміщення і густота населення. Урбанізація. Темпи урбанізації і типи
урбанізованих територій. Головні міста країни.
Титульна нація і національні меншини та їх походження. Мовно-культурна політика.
Соціальна структура населення. Міське і сільське населення. Трудоресурсний
потенціал. Зайнятість населення. Якісні показники умов проживання (середня
тривалість життя, обсяги ВВП на
одну особу, освіта та охорона здоров'я,
сервісне обслуговування).
Тема
9.
Етнографічні основи країнознавства.
Етнографія і країнознавство. Формування етнографічної науки. Етнографія і
суміжні дисципліни. Методи етнографічних досліджень.
Поняття етногенезу. Етнічні групи. Етнічні межі. Етнографічне районування
країни.
Етнопсихологія як предмет наукового країнознавства. Регіональні етнопсихологічні
відмінності. Народи і політико-психологічні стереотипи. Етнопсихологія і
етнополітика.
Громадський побут і приватне життя.
Духовний світ нації та народна творчість. Фольклор, національний етикет, звичаї
та обряди, вірування і повір'я. Народний побут і архітектура, одяг і ремесла.
Декоративно-прикладне мистецтво. Національна кухня, національні свята, фестивалі
тощо.
Регіональні відмінності народної творчості. Народна творчість національних
меншин.
Зростання значимості етнографічної бази у міжнародних відносинах. Етнографічний
образ народу.
Тема
10.
Релігія та церква у країнрознавчих дослідженнях.
Місце релігії та церкви у сучасному суспільному житті. їхня роль у пізнанні
країни. Рівень релігійності населення країни. Релігійно-конфесійний склад
населення та його динаміка. Традиційні та нові релігії і конфесії.
Історичні та політичні аспекти сучасних релігійних відносин.
Релігія і міжнаціональні відносини. Релігія і політичне життя.
Церква як інститут. Церковно-географічне районування країни.
Тема
11.
Культура та мистецтво, наука та засоби масової
інформації країни.
Культура та
мистецтво, їх внесок у презентацію країни в
контексті сучасних духовних цінностей. Особливості країнознавчих досліджень
науки та засобів масової інформації.
Історичні етапи розвитку національної культури, їх зв'язок з народною творчістю.
Масова культура. Проблеми захисту національного культурного середовища.
Художня література. Образотворче мистецтво. Архітектура і скульптура. Музичне
мистецтво і театр. Періодизація їх розвитку, жанрова спрямованість, найвидатніші
персонали, міжнародне визнання і
т.п.
Національна наука. Фундаментальна наука, науково-дослідницькі та конструкторські
роботи. Національні та міжнародні наукові досягнення.
Роль засобів масової інформації у житті держави. Загальний рівень розвитку та
видове розмаїття. Проблеми політичної підпорядкованості, корпоратизації
інтересів у ЗМІ. Провідні ЗМІ, їх політична і соціальна спрямованість, тираж,
географія впливу.
Роль спорту у презентації країни. Масова фізкультура і спорт. Олімпійський рух,
Призерство у світових чемпіонатах та Олімпійських іграх.
Тема
12.
Соціально-економічні основи країнознавчих
досліджень.
Поняття національного господарства (національного господарського комплексу).
Структура національного господарства (виробнича і невиробнича сфера; первинна,
вторинна, третинна і четвертинна сфери). Типи національних господарств.
Обсяги та темпи зростання валового внутрішнього продукту
(ВВП)
і валового національного продукту (ВНП), інші
загальноекономічні показники.
Історія становлення національного господарства (формування товарного ринку,
спеціалізація та концентрація виробництва, експортність виробництва, періоди
економічних піднесень і криз, національні моделі виходу із криз, роль держави на
різних етапах становлення економіки).
Особливості регіоналізації досягнень науково-технічного прогресу (НТП) в
національній економіці. Науково-дослідні і конструкторські роботи (НДКР) в
різних галузях.
Концентрація та монополізація виробництва.
Аналіз фінансової та банківської діяльності. Формування бюджету та його
структура. Іноземні інвестиції та міжнародна заборгованість.
Особливості структурно-галузевих змін в господарстві країни. Зміни в
територіальній організації виробництва. Роль держави в організації національної
економіки.
Експорт та імпорт країни. Міжнародні послуги. Товарно-галузева структура
експорту та імпорту, його географія. Міжнародна інтегрованість національної
економіки.
Тема 13.
Дослідження політичної системи країни.
Поняття політичної системи. Типи держав за формою правління, державним устроєм
та політичним режимом.
Місце держави у політичній системі. Державні інституції та їх функції.
Роль політичних партій і громадсько-політичних рухів у формування політичної
системи держави. Типи партійних систем.
Загальні країнознавчі підходи у дослідженні політичної системи: історичні умови
формування, традиції, корпоративізм, соціальна структура, значення ідеології у
суспільному розвитку, співвідношення політичної активності в столиці і на
периферії. Становлення та еволюція парламентаризму.
Характеристика державних політичних інституцій (президентство, парламент,
виконавча влада, конституційний суд). Проблеми вдосконалення
політико-адміністративного устрою. Традиції територіального самоврядування.
Провідні політичні партії, профспілки та громадські об'єднання. Виборча система
країни, рівень політизації суспільного життя та окремих його сфер.
Тема
14.
Національна ідеологія, політична свідомість як
об'єкт країнознавчих досліджень. Роль національних еліт у прогресі суспільства.
Ідеологія, її місце у суспільному розвитку. Національна ідея та чинники її
творення. Політична система держави та її ідеологічна діяльність. Наукова база
ідеології, ідеологічний плюралізм.
Сутність політичної свідомості та її типи, її зв'язок з ідеологією. Ідеологія
класова, релігійна, консервативна, ліберальна, соціалістична. Масова свідомість
і політична свідомість в країні.
Поняття політичної культури. Функції політичної культури. Національні цінності,
історичний досвід, політична культура. Проблеми виховання політичної культури.
Теорія еліт. Національні політична, економічна, військова, ідеологічна, наукова
та бюрократична еліти.
Значення корупції, традицій, спадкоємності, освіти, виховання у формуванні
еліти. Роль лідерів та культу особи в суспільному розвитку. Методи оцінки
елітарності в країні.
Тема
15.
Принципи і значення районування країни.
Значення та функції районування країни.
Сутність та основні принципи районування країни: фізико-географічний,
історико-географічний, соціально-економічний, політико-географічний,
етнографічний, військовий, церковний, виборчий та ін.
Розмаїтість підходів до районування: статистично-морфометричний, історичний,
функціональних ядер та ін.
Територіальна політика держави. Районування і політико-територіальний устрій.
Повноваження регіонів. Участь регіонів у міжнародній діяльності, транскордонне
співробітництв о.
Тема
16.
Країнознавчі аспекти дослідження міжнародних
зв'язків.
Місце та роль країни на міжнародній арені. Значення міжнародних зв'язків у
суспільному розвитку. Статистика міжнародних зв'язків.
Аналіз основних груп міжнародних зв'язків: політичних, економічних, військових,
наукових, культурних та ін.
Участь країни у світових та регіональних міжнародних організаціях та
об'єднаннях.
Література
1.
Анучин В.А.
Теоретические основы географии. -
М.:
Мысль, 1972.
2. Арутюнов С.А. Народы и культуры. -
М., 1989.
3. Бобров В.А. ФРГ: штрихи к портрету.
-М.: Мысль, 1978.
4. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса.
-М., 1983.
5.
Васильєв
A.M.
Египет и египтяне. -М.: Мысль, 1986.
6. Витвер И.А.
Историко-географическое введение в экономическую географию зарубежного
мира. - М.: Географгиз, 1963.
7. Гаврилишин
Б. Дороговкази в майбутнє.
- К.:
Наукова
думка, 1990.
8. География, политика и культура. -
Лг.: Наука, 1990.
9. Грушевський М.
Історія України-Руси: у
12 кн. - К., 1965.
10. Гумилев Л.Н. География этноса в
исторический период. -Лг., 1990.
11. Дробков В. На перекрестке дорог,
культур, истории. -М.: Мысль, 1989.
12.
Етнографія України
/ За ред. проф. С.А.Макарчука.
-Львів: Світ,
1994.
13. Захарченко М.В.
Погорілий О.І. Історія соціології (від античності
до початку XX
ст.). -К.:
Либідь,
1993.
14. Колосов В.А. Политическая
география: проблемы и методы. -Лг.: Наука, 1988.
15.
Крип'якевич І.П. Історія України. Львів,
1990.
16. Культура
і побут населення України. -К.: Либідь,
1993.
17. Малышев В. Линия на ветру. -
М.: Мисль,
1987.
18.
Наулко В.І. Етнічний склад населення Української
РСР. -
К.,1965.
19.
Пономарьов А. Українська етнографія. Курс лекцій.
-
К.: Либідь,
1994.
20.
Потульницький В.А. Теорія української
політології. -К.: Либідь, 1993.
21.
Ровенчак І. Типологія країн світу.
-
Львів: Світ,
1997.
22.
Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України
/
Упоряд.
проф.
Шаблій О.І.
-Львів:
Світ, 1994.
23. Русаков
A.M.
Америка без
стереотипов. -М.: Мысль, 1989.
24.
Саушкин Ю.Г.
Географическая
наука в
прошлом, настоящем й будущем.
-М.: Просвещение, 1980.
25. Страны и народы: в 20 т. -М.;
Мысль, 1978-1985.
26. Токарев С.А. Истоки
этнографической науки. - М., 1978.
27.
Українське народознавство/
За заг. ред. проф. СП. Павлюка, Г.Й.
Горинь, Р.Ф. Кирчіва.
-
Львів: Фенікс,
1994.
28. Устименко Ю. Познакомтесь:
Ирландия. -М.: Мысль, 1978.
29.
Факти про Німеччину.
- Франкфурт на
Майні: Соціетес,
1992.
30. Экономика зарубежных стран.
Капиталистические й развивающиеся страны. - М.: Наука, 1992.
31. Этнография / Под ред. Ю.В.
Бромлея, Г.Е.Маркова. - М., 1982.
32. Этнографы рассказывают. - М.:
Наука, 1978.
3.1.2.
ЗАГАЛЬНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО
ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ СУЧАСНОГО СВІТУ
Доц. Трохимчук СВ., доц.
Федунь О.В.
Політична географія та геополітика як самостійні наукові дисципліни й
університетські курси в колишньому СРСР не культивувались, вважалися науками
буржуазними і реакційними. Після здобуття Україною державної незалежності
виникла гостра потреба у підготовці українських дипломатів,
економістів-міжнародників, спеціалістів з міжнародного права, міжнародної
інформації та країнознавства на новій основі. Факультет міжнародних відносин,
покликаний здійснювати підготовку високоосвічених і патріотично налаштованих
фахівців для дипломатичних установ і наукових закладів Української держави.
Базовими дисциплінами для їх підготовки були визнані політична географія та
геополітика.
Основне завдання курсу -
висвітлити проблеми цих дисциплін, врахувати
світовий досвід і поглянути на глобальні та регіональні політичні процеси з
позицій Української держави, яка лише тепер освоює свою геополітичну нішу на світовій політичній
арені, а також показати визначальний вплив соціально-економічного розвитку
держав на їхню політику, місце і роль у регіоні та світі.
Тема
1.
Вступна лекція. Політична географія як наука.
Актуальність і завдання курсу, його структура.
Політична географія як наука, її об'єкт і предмет. Місце в системі наук. Основні
поняття і категорії політичної географії. Геополітика як теоретична основа
політичної географії. Історія становлення та розвитку політичної географії як
науки. Політична географія в Україні. Академік Степан Рудницький
-
видатний політико-географ і геополітик. Методи політико-географічних
досліджень.
Тема
2.
Держава як об'єкт політичної географії.
Політико-географічна поняття держави. Призначення і функції держави.
Самовизначення і суверенітет держави. Класифікація держав за різними ознаками і
критеріями. Державна територія на карті світу. Величина державної території, її
структура і динаміка. Політико-географічне положення держави. Класифікація
державних кордонів. Функції кордонів, їх динаміка. Делімітація і демаркація
кордонів. Політичний поділ морів і океанів. Морські кордони, їх специфіка.
Територіальні води, економічні зони держав в акваторіях морів і океанів.
Політичний поділ повітряного і космічного просторів. Форми державного правління
і устрою. Проблеми сучасного унітаризму і національних держав.
Політико-географічні основи, суть і форми федералізму.
Тема
3.
Основи геополітики.
Зародження геополітики, коротка історія її розвитку. Геополітичні концепції
епохи колоніальних імперій: німця К.Гаусгофера, англійця Г.Маккіндера,
американців А.Мехена, Н.Спейкмена, російських імпер-шовіністів Фелофея,
В.Данилевського, І.Гльїна,
Г.Федотова, Л.Гумільова, О.Дугіна
(третього Риму, панславізму, євразійства, "правозахисна") Сучасні геопополітичні
концепції сусідніх держав (Польщі, Румунії тощо). Українські геополітичні
доктрини (М.Грушевського, С.Рудницького, Ю.Липи).
Тема
4.
Бтнодемографічні проблеми політичної географії.
Населення як суб'єкт держави. Раси, нації. Націоналізм і політичний расизм як
геополітичні антиподи. Форми расизму (фашизм, нацизм, великодержавний шовінізм).
Етнічна і мовна структура населення. Природний рух населення. Міграції
населення. Міждержавні, внутрідержавні та маятникові міграції. Густота
населення, її вплив на економіку і політику держави. Національний менталітет і
політика держав. "Демографічний вибух" і продовольча проблема людства. Географія
достатку, голоду і смерті. Урбанізація як політико-географічна проблема. Столиці
держав, їхні функції.
Тема
5.
Соціально-економічні проблеми політичної
географії.
Політика як концентрований вираз економіки. Економічний потенціал держави, його
вплив на внутрішню і зовнішню політику. Політико-географічні особливості
економічного розвитку держав. Економічна політика держав. Класифікація держав за
ступенем соціально-економічного розвитку. Глобалізація як економічний феномен.
Економічна і політична інтеграція держав, її причини і об'єктивна необхідність.
Економічні, політичні, військові союзи, співтовариства та об'єднання держав, їх
вплив на внутрішню та зовнішню політику. Міждержавні дезинтеграційні процеси, їх
причини і наслідки. Внутрідержавні інтеграційні та дезинтеграційні процеси, їх
причини, наслідки, вплив на внутрішню і зовнішню політику.
Тема
6.
Політична карта світу та її зміни.
Античні держави світу, їх державний устрій і міждержавні відносини.
Держави-міста. Державний устрій, внутрішня і зовнішня політика держав
Стародавнього Сходу (Китаю, Індії, Єгипту), держав доколумбової Америки.
Політична карта світу епохи феодалізму. Великі географічні відкритт, промислова
революція, їхній вплив на світові політико-географічні процеси. Епоха
колоніалізму, формування великих світових колоніальних імперій. Португальська,
Іспанська, Британська, Французька, Російська і Німецька колоніальні імперії, їх
утворення, розквіт та причини розпаду. Перша світова війна, її причини та вплив
на світові процеси. Політична карта світу після Першої світової війни. Друга
світова війна, її уроки та вплив на долю людства. Політична карта світу після
Другої світової війни. Крах епохи колоніалізму. Холодна війна, її причини, вплив
на світові політичні процеси. Крах світової соціалістичної системи, розвал СРСР
і викликані ними зміни на політичній карті світу та в світовій політиці.
Тема
7.
Географія політичних партій.
Географія політичних партій як розділ політичної географії. Політична шкала
сучасного світу. Політичні партії, рухи, фронти, блоки. Історичні етапи
формування політичних партій. Класифікації політичних партій. Партійні системи.
Вибори -
фокус політичної боротьби. Електоральна географія
/географія виборів/ і політична боротьба. "Виборчі технології": використання
особливостей територіальної розстановки політичних сил в політичній боротьбі та
виборах. Вплив виборів на політичне життя держави. Досвід проведення виборів у
різних країнах. Політико-географічне районування країн за результатами виборів у
них. Соціальні проблеми сучасності і політична боротьба. Збройні сили держав, їх
військові доктрини і політична боротьба. Релігія, культура, мораль у
політико-географічній палітрі сучасного світу.
Тема
8.
Політико-географічні аспекти глобальних проблем
людства.
Поняття і суть глобальних проблем людства, їх класифікація. Військово-політичні
проблеми (відвернення війни, роззброєння). Економіко-демографічні проблеми
(демографічна, продовольча, ресурсна, енергетична, екологічна, подолання
відсталості країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних хвороб, використання
простору і ресурсів Світового океану, освоєння космічного простору). Правові
проблеми (боротьба із міжнародною злочинністю і тероризмом, боротьба з
наркоманією та наркобізнесом).
Тема
9.
Основні проблеми політичної географії.
Принципи і методи політико-географічного районування світу. Етногеографічні
землі й адміністративно-територіальний поділ держав. Політико-географічне
країнознавство як частина регіональної політичної географії. Зростання ролі
міжнародних організацій (ООН,
спеціалізованих і регіональних) у
політичному житті планети і забезпеченні миру на Землі. Перспективи політичної
географії як науки, яка аналізує і прогнозує політичне життя планети. Проблеми
становлення політичної географії як навчальної дисципліни у вищій і середній
школі.
Література
основна
1.
Горбацевич Р.А.
Политическая география и ее проблемы
// Изв. ВГО, 1970. - Т. 103. -Вып .4.
2. Горбацевич Р.А. Проблемы
современной политической географии//Изв. ВГО, 1981.-Т. 113.-Вып.1.
3. Дергачев В.А. Геополитика. -
К.: ВИРА-Р, 2000.
4.
Дністрянський М.С. Україна в
політико-географічному вимірі. - Львів: Світ,
2000.
5.
Дністрянський М.С. Геополітичні доктрини і
підходи: критичний аналіз методології. Монографія.
-
Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,
2003.
6. Дубович I. Країнознавчий словник-довідник.
-
Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,
2002.
7. Колосов В.А. Политическая
география: проблемы и методы.-Ленинград: Наука, 1988.
8.
Мадісон
В.В., Шахов В.А.
Сучасна українська геополітика: Навч. посібник.
- К.:
Либідь,
2003.
9.
Міжнародні відносини (Історія. Теорія.
Економіка.) -
Навч. посібник/ За
ред.
М.З.Мальського, Ю.М.Мороза.
-
Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.Г
10.
Трохимчук С. Геополітичні уроки XX століття
//
Універсум,
1996. - № 12.
11.
Трохимчук С.В. Політична географія сучасного
світу з основами геополітики. -
Львів,
1997.
12.
Троян С.С., Будз М.Д. Термінологічний
словник із методики країнознавчих досліджень.
-
Рівне,
2002.
13.
Otok S. Geografia polityczna.
Warszawa, PWN, 2000.
14.
Dlugosz Z. Przemiany na mapie
politycznej swiata. Zamosc, 2000.
додаткова
15. География, культура и политика
// Современные проблемы географии.- Ленинград: Наука, 1990.
16. Дашкевич Я.
Перегук віків: три
погляди на
минуле і сучасне України
//
Україна. Наука і культура: Київ,
1993.
17.
Дослідження світової політики. Збірник
наук, праць. -
Київ: Інститут світової економіки і
міжнародних відносин НАН України.
18. Избирательные системы.
Сравнительное исследование мирового опыта. Женева, Межпарламентский
Союз, 1993.
19.
Кубійович В. Географія українських і сумежних
земель.- Львів, 1938.
20. Лавров СБ. Политическая
география: начало пути? // Политическая география: проблемы и тенденции.
- Баку, 1988.
21. Липа Ю.
Призначення України.Просвіта.
-
Львів,
1992.
22. Липа Ю.
Поділ Росії.- Львів,
1995.
23.
Міжнародні відносини та зовнішня політика
1980-2000
роки. Підручник для студ. вищ. навч. закладів.
-
К.: Либідь,
2001. - 621 с
24. Политическая география и
современность // Тенденции становления научного направления.-Ленинград,
1989.
25. Пономарева И.Б., Смирнова Н.А.
Геополитика империализма США. - Москва, 1986.
26. Рудницький С.
Чому ми хочемо самостійної України?
-
Львів: Світ,
1994.
27. Семевский
Б.М. Курс экономической и
политической географии зарубежных стран: историко-географическое введение.-
Ленинград, 1958.
28.
Соціально-економічна географія України:
Навч.посібник /За ред. проф.
Шаблія О.І.-Львів: Світ,
1994.
29.
Трохимчук С. Україна та світ. Геополітичні
нариси.-Львів, 1996.
30.
Українська держава у XX столітті. Політична думка: Київ,
1996.
31.
Україна в міжнародних відносинах XX століття.
-
Львів: Вид-во Львів,
ун-ту, 1997.
32.
Шаблій О. Академік Степан Рудницький
-
фундатор української географії.
-
Львів-Мюнхен: Світ,
1993.
33.
Шаблій О. Володимир Кубійович.
-
Париж-Львів, 1996.
34.
ШтепаП. Московство.- Львів,
1995.
35.
Barbag J. Polityczna geografia
ogulna.- Warszawa: PWN, 1987.
36.
Busteed, M.A. {Mervyn}, ed.
Developments in political geography. London; New-York: Academic Press, 1983.
37.
Glassner, Martin Irs, and De Blij,
Harm J. Systematic political geographe. New-York: John Wiley and Sons, 1980.
38.
Johnston, Ronald J. Geography and
the State: an essay in political geography. London: Macmillan; New-Jork: St.
Martinis Press, 1982.
39.
Norris, Robert E. and Haring, Lloyd
L. Political geography. Columbus, OH: C.E.,Merril, 1980.
40.
Otok S. Geografia polityczna. -
PWN: Warszawa, 1996.
41.
Pancione, Michel, ed. Progress in
political geography. London; Dover, NH: Groom Helm, 1985.
42.
Short, John R. Introduction to
political geography. London; Boston, MA: Routlenge and KeganPaul, 1982.
Політичні та політологічні журнали, бюлетні, періодична преса.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Доц.
Занько Ю.С.
Тема
1.
Середовище життєдіяльності: ресурси і проблеми.
Природні ресурси світу. Мінеральні ресурси. Енергоресурси. Земельні ресурси.
Лісові ресурси. Водні ресурси. Екологія. Екологічна небезпека: окремі прояви та
загальна криза. Джерела забруднення. "Парниковий ефект". "Озонові діри". Вплив
атомної енергетики. Винищення лісів. Опустелювання. Шляхи відновлення
екологічної рівноваги.
Тема
2.
Населення: об'єкт та суб'єкт суспільної
географії.
Природний рух населення. Типи відтворення населення. Міграції. Зовнішні та
внутрішні міграції. Причини міграцій. Статево-вікова структура населення світу.
Трудові ресурси. Соціальна та професійна структура населення. Національний і
релігійний склад населення. Розміщення населення. Міське та сільське розселення.
Процеси урбанізації в розвинених країнах та країнах, що розвиваються: передумови
та наслідки.
Тема
3.
Промисловість.
Історичні особливості розвитку світової промисловості. Сучасні чинники розвитку
та розміщення промислового виробництва. НТП та його вплив на географію галузей
промисловості. Типологія країн світу за рівнем розвитку окремих галузей
промислового виробництва.
Тема
4.
Агропромисловий комплекс світу: етапи розвитку та
географія галузей.
Структура АПК. Етапи розвитку та сучасна НТР. Географічні
відмінності в напрямках та рівнях розвитку галузей АПК. Головні риси географії сільськогосподарського
виробництва.
Тема
5.
Транспорт як компонент географічного поділу праці
та чинник інтеграції.
Головні параметри світової транспортної мережі. Внутрігалузеві зрушення та
тенденції. Транспорт і світогосподарські зв'язки. Регіональні відмінності у
розвитку транспорту.
Тема
6.
Світовий ринок: результат і чинник географічного
поділу праці.
Учасники та структура світового ринку. Головні тенденції: глобалізація і
регіоналізація. Світовий ринок товарів. Світовий фінансовий ринок.
Взаємозалежність у сучасному світовому господарстві. Ринкові проблеми
регіональної інтеграції.
Теоретичні засади і практика регіоналізації світу. Культури і цивілізації, їх
роль у формуванні регіонів.
Тема
8.
Особливості формування регіональних цивілізацій.
Заселення Землі. Ранні цивілізації. Рабовласницькі імперії. Феодальні імперії та
релігії. Імперії та релігії на ранній стадії розвитку капіталізму: експансія
європейських цивілізацій. Промисловий переворот і епогей євро
центризму. Боротьба за світове панування. Кульмінація розвитку та крах імперій. Сучасна НТР і початок
постіндустріального розвитку. Сучасні цивілізаційні макрорегіони світу.
Тема
9.
Типи зарубіжних країн.
Значення та суть типології. Показники для типології. Типи країн.
Література
1.
Соціально-економічна географія світу. За
ред. СП. Кузика.-Л.,
Світ,
2002
р.
2. Алаев З.Б. Социально-экономическая
география. Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1984.-350.
3. Витвер Й.А. Экономическая
география зарубежных стран..- М.: Просвещение, 1967. - 542.
4.
Економіка зарубіжних країн: Підручник
/
А.С.Філіпенко, В.А.Вергун, І.В.Бураківський та
ін.-К.: Либідь, 1996.-416
с.
5. Ломакин В.К.
Мировая
экономика. Учебник для вузов.
-М.: ЮНИТИ,
2000.-
727с.
6.
Максаковский В.П.
Географическая
картина мира.
4.1-3.
Ярославль: Верхне-Волжское
книжное издательство, 1993-1995.
7.
Розміщення продуктивних сил: Підручник. За
ред. В.В.Ковалевського,
О.Л.Михайлик,
В.Ф.Семенова. - К.:
Знання, 2001. - 353 с.
8. Социально-экономическая география
зарубежного мира / Под ред. В.В.Вольского. - М.: КРОН-ПРЕСС, 1998. - 592 с.
9.
Соціально-економічна географія світу
/
За
ред. Кузика СП. -
Тернопіль: Підручники і посібники,
1998. - 256 с
10. Страны и народы. Научно-популяр.
Географо-этнограф.издание в 20-ти томах. М.: Мысль, 1978-1985.
11. Страны мира сегодня. Справочник в
5-ти томах. - М.: ИТАР-ТАСС, 2001.
12.
Періодичні видання
2000- 2001 p.p.: Компас, Эхо планеты, Новое время,
GEO, Латинская Америка, Азия и Африка
сегодня, Diplomat, Международная экономика и
международные отношения, Актуальные проблемы Европы, Международная жизнь,
Восток, Вестник Евразии та ін.
3.1.3.
МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО
ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Доц.
Федунь О.В.
Мета курсу -
визначення місця та ролі глобальної екологічної
проблеми у світовій політиці. Вивчення екологічних проблем у різних країнах
світу, причин їх виникнення та можливих наслідків у майбутньому дає змогу
усвідомити загрозливий стан навколишнього природного середовища і небезпеку для
людства. Формування екологічного світогляду, доповнене знаннями про сучасні
концепції збереження й охорони довкілля та діяльність міжнародних
природоохоронних організацій, допоможе з'ясувати і усвідомити значення
екологічних проблем у міжнародних відносинах.
Тема
1:
Вступ. Суть глобальної екологічної проблеми та її
історична трансформація.
Дефініція глобальної екологічної проблеми, її основні поняття і терміни.
Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. НТП і загострення
екологічної проблеми у другій половині XX ст. Основні екологічні закони. Місце
природоохоронної науки в системі наук. Вчення академіка В.Вернадського про
біосферу та ноосферу. Проект "Біосфера-2". Поняття про соціосферу
(техносферу),
її склад, структуру, динаміку та взаємозв'язок з
біосферою.
Людське суспільство і середовище його існування. Демографічна ситуація на Землі,
її розвиток (проблема народонаселення). "Демографічний вибух", його причини і
наслідки для біосфери. Проблеми охорони та поліпшення здоров'я людей. Проблема
обмеженості ресурсів на сучасному етапі суспільного розвитку. Загострення
сировинних, продовольчих і паливно-енергетичних проблем. Шляхи їх вирішення.
Динаміка видобутку корисних копалин у світі. Принципи природокористування. Нові
джерела енергії. Проблема зміни клімату Землі. Природні екологічні катастрофи
(урагани, повені, землетруси і вулканічні виверження) та техногенні (викликані
людиною). Чорнобильська катастрофа: причини і наслідки. Глобальні моделі
розвитку світу. Доповіді Римського клубу.
Тема
3.
Забруднення навколишнього середоища та шляхи його
подолання.
Чинники і джерела забруднення природного середовища. Тверді, рідкі та
газоподібні інгредієнти забруднення. Вплив забруднювачів на компоненти біосфери,
на здоров'я людини. Забруднення атмосфери. Проблема захисту озонового шару
планети. Транскордонне перенесення забруднень. Забруднення поверхневих і
підземних вод. Обмеженість ресурсів прісної води. Деградація та забруднення
земель. Тверді відходи виробництва, проблема їх утилізації. Радіоактивне
забруднення довкілля. Можливості мінімалізації або припинення забруднення
довкілля.Збереження біорозмаїття планети. Вирубування лісів та його наслідки.
Заповідна форма охорони природи.
Тема
4.
Стан охорони навколишнього природного середовища
у країнах із різним рівнем соціально-економічного розвитку.
Охорона природного середовища у розвинутих індустріальних державах. Вирішення
екологічних проблем у країнах із перехідною економікою. Екологічні проблеми та
їх розв'язання у ераїнах, що розвиваються. Стан охорони природного середовища в
Україні.
Тема
5.
Організація охорони природи у ХХ-ХХІ стст.
Міжнародні природоохоронні організації. Структура природоохоронних світових і
регіональних організацій. Координаційна
роль ООН у
міжнародній екологічній співпраці. Спеціалізовані
установи та органи ООН.
МСОП, СКОПЕ,
ЮНЕСКО,
МКНСР, ВВФ та ін. Програми
ООН.
Регіональні міжнародні організації, їх участь у
розв'язанні екологічних проблем. Громадські рухи на захист природи. Напрями та
результати їхньої діяльності.
Тема
6.
Міжнародна співпраця в сфері охорони
навколишнього природного середовища.
Історія розвитку співпраці. Цілі та завдання міжнародної співпраці щодо охорони
навколишнього природного середовища. Значення і роль екологічної проблеми у
міжнародних відносинах. Тенденції міжнародної торгівлі ресурсами та відходами.
Міжнародні спори і непорозуміння на фоні суперечливих екологічних інтересів
різних країн. Транскордонна екологічна співпраця. Міжнародні показники та
стандарти з якості природного середовища. Міжнародні програми, конференції,
семінари, симпозіуми. Участь України у розв'язанні глобальних екологічних
проблем.
Тема
7:
Світова екологічна політика, її завдання.
Суть поняття "екологічна політика", її цілі, принципи та інструменти.
Особливості європейської екологічної політики. Програми дій Європейського
Співтовариста щодо охорони навколишнього природного середовища. Роль ЄС у
координації природоохоронної діяльності у світі.
Тема
8:
Міжнародно-правові аспекти охорони навколишнього
природного середовища.
Міжнародне екологічне право, його джерела. Необхідність правового регулювання
охорони навколишнього середовища. Види нормативно-правових актів для регулювання
екологічної політики. Чинне екологічне законодавство. Важливі міжнародні угоди,
конвенції, протоколи.
Тема
9.
Сучасні концепції збереження та охорони
навколишнього середовища.
Концепція сталого (збалансованого) розвитку. Конференція
ООН в
Ріо 1992р. "Довкілля і розвиток". "Порядок денний
на 21 ст.".
Національні програми сталого розвитку. Досвід
держав у практичному виконанні положень сталого розвитку
(США,
Німеччина, Польща, Росія, Україна, ін.). Саміт
ООН
"Ріо+10" у Йоганнесбурзі.
Тема
10.
Сучасні аспекти взаємодії суспільства і природи.
Новітні галузі екології як науки (соціоекологія, урбоекологія, радіоекологія,
екологія Космосу, екологічна експертиза ін.). Соціальні та економічні аспекти
охорони природи. Менеджмент природокористування. Екологічна освіта. Формування
екологічної свідомості, мислення та культури. Екологія і релігія. Екологія і
мораль.
Література:
основна
1. Борисов
В.А., Белоусова Л.С.,
Винокуров А.А. Охраняемые территории
мира / Национальные парки, заповедники, резерваты: Справоч. - М.: Агропромиздат,
1985. - 310 с.
2. Вернадский В.И. Биосфера и
ноосфера. - М.: Наука, 1989. - 263 с.
3.
Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери.
- Львів: Поллі,
1997. - 252 с.
4.
Збірник міжнародних правових актів у сфері
охорони довкілля. - Львів: Екоправо-Львів,
2002.-416 с
5.
Кравченко
СМ.,
Костицький В.М. Екологічна етика і психологія
людини. -
Львів: Світ, 1991.-104
с
6.
Кравченко С.Н.
Социально-психологические аспекты
правовой охраны окружающей среды. - Львов: Изд-во при Львов, гос. ун-те, 1988. -
155 с.
7.
Кучерявий В.П. Урбоекологія.
-
Львів: Світ,
1999 - 360 с.
8. Лисицын Е.Н. Охрана природы в
зарубежных странах. - М.: Агропромиздат, 1987.- 125 с.
9.
Основи загальної екології
: Підручник / Г.О.Білявський, М.М.Падун, Р.С.Фурдуй.
- 2-е
вид., зі змінами.
-
К: Либідь,
1995. - 368 с
10.
Основи соціоекології
/ під
ред. Г.О.Бачинського.
-
К.: Вища школа, 1995.-
238 с
11. Охрана природы и природных
ресурсов / Под ред. В.Д.Бондаренко.
- Львов:
Вища шк.
Изд-во при Львов, ун-те, 1985. -192 с.
12. Реймерс Н.Ф. Экология (теории,
законы, правила, принципы и гипотезы). - М.: Россия молодая, 1994. - 366 с.
13. Циганкова Т.М.,
Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. Навчальний
посібник. - К.:
КНЕУ,
2001.-340 с.
додаткова
1.
Дорст Ж. До того
как умрет
природа. Пер.
с франц. / Под ред. проф.
А.Г.Банникова. - М.: Прогресс, 1968. - 415 с.
2. Декларация Рио по окружающей
среде и развитию // Ойкумена. - 1992. - №3.
3. Жизнь и окружающая среда / Сытник
К.М., Чередниченко Л.С., Сахаев В.Г. и др. ЮНЕСКО/ЮНЕП, 1985. - 248 с.
4. Парсон Р. Природа предъявляет счет
(Охрана природных ресурсов в США). Пер. с англ. / Под ред.Г.М.Игнатьева. - М.:
Прогресс, 1969. - 567 с.
5. Руденко Л.Г. Сталий розвиток: пошуки
моделей
сталого розвитку України
//
Український географічний журнал.
- 1998. - № 1. -
С.
5-12.
6.
Світовий екологічний журнал
/ WIT -
Укр. редакція у Львові.
7. Тенденции в образовании по
вопросам окружающей среды. ЮНЕСКО.- М.: 1979.-271 с.
8.
Хижняк М.І., Нагорна
A.M. Здоров'я людини та екологія.
-
К.: Здоров'я, 1995. -
230 с
9. Kozlowski S. W drodze do
ekorozwoju. -
Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1997.-287
s.
10. Pietras M. Bezpieczenstwo
ekologiczne w Europie. -
Lublin, 2000. - 387
s.
11. Unia Europejska. Informator о
ochronie srodowiska.
-
Warszawa,
1999.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.