Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ОЦІНЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ ТЕРИТОРІЇ
3.2. Експертно-статистичне оцінювання туристичної привабливості території
Особливістю моделювання та прогнозування соціально-економічних явищ серед яких туристична привабливість території, є багатоваріантність, Тобто можливість використання різних методів чи критеріїв оцінювання. За своєю суттю процес підвищення туристичної привабливості території має імовірнісний характер, прогнозувати його досить складно. Закономірності такого складного явища як туристична привабливість регіону формуються під впливом багатьох взаємопов'язаних чинників, частина з яких є суб'єктивними.
Для оцінювання існуючої туристичної привабливості ми скористалися методом найменших квадратів (підрозділ 3.1. цієї монографії). Отримана модель (3.7), що складається з чинників, відібраних після дослідження з допомогою кореляційно-регресійного аналізу, відповідає вимогам методу найменших квадратів для моделювання зв'язку. Але використання методу найменших квадратів не дало очікуваних результатів. Згідно з виконаними розрахунками на рівень туристичної привабливості впливає лише обсяг інвестицій в основний капітал готелів та ресторанів, хоча з економічної сутності процесу формування туристичної привабливості регіону випливає, що цих чинників набагато більше, як от туристичні ресурси, без яких неможливе функціонування самого туризму. Можливо, метод найменших квадратів не підходить для оцінювання впливу різноманітних чинників, які формують туристичну привабливість території, або визначальну роль для характеристики існуючого рівня туристичної
привабливості регіону відіграє саме той показник, що визначений у цьому дослідженні. Тому для оцінювання та прогнозування туристичної привабливості регіону скористаємося експертно-статистичним методом.
Щоб оцінити туристичну привабливість території недостатньо статистичних даних. Показники статистичної звітності відображають лише окремі кількісні дані розвитку туризму в певному регіоні. Якісні зміни таким чином не побачимо. Статистичні показники як одиничні дані мають обмежену цінність, тому що для регулювання та управління процесом підвищення туристичної привабливості має значення оцінка загальних тенденцій. Крім того, багато чинників не мають чітких кількісних вимірників і їх можна оцінити лише експертним шляхом. Щоб охарактеризувати процес підвищення туристичної привабливості території з врахуванням взаємозв'язку, взаємо¬залежності та взаємозумовленості його показників, необхідно скористатися принципом інтеграції. Такий принцип вимагає розробки та використання інтегрального показника, який формується шляхом згортання багатьох одиничних показників.
Описуючи об'єкт моделювання, крім узагальнюючих характеристик за сукупністю в цілому, важливо упорядкувати одиниці сукупності за певними властивостями (якостями, цінностями, важливістю тощо), визначити приналежність кожної з них до певного типу. Якщо властивість характе¬ризується однією ознакою, то упорядкування одиниць сукупності здійснюється заміною значень цієї ознаки відповідними рангами. У випадку, коли ознаки множини різновагомі, то кожній з них надається певна вагомість.
Оскільки складні соціально-економічні явища, яким є туристична привабливість регіону, залежать від багатьох чинників, то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини в одну інтегральну оцінку.
Статистично-експертний метод доцільно використовувати тоді, коли інтегральний показник, який необхідно визначити, є латентним, тобто таким, що не піддається безпосередньому кількісному вимірюванню, а оцінки експертів (професіоналів) пропонують прогнозні значення показників.
У монографії автором запропоновано використати експертний метод для оцінювання якісних показників та визначення вагомості усіх показників, а за допомогою багаторівневого ранжування обгрунтуємо та сформуємо інтегральну оцінку існуючої туристичної привабливості регіону. Вважається, що експерт володіє системою правил, які забезпечують надання обгрунтованих оцінок конкурентним варіантам показників і може порівняти варіанти, приписуючи кожному з них певні числа. Найуживанішими методами, за якими експертним шляхом встановлюють значущість чи перевага одного показника перед іншим, є метод ранжувань та попарних порівнянь [167, с.12].
Інтегральна оцінка туристичної привабливості регіону грунтується на порівнянні не з фактичним (минулим) станом, а з ідеальним - індикативно встановленим, тобто з її допомогою немов би оцінюють не пройдений шлях, а той, який залишилося пройти до ідеалу (еталона). У зв'язку з цим можна оцінювати вплив факторів за тим, наскільки вони знизили рівень туристичної привабливості в порівнянні з ідеальним. Тобто, за факторами розкладається не сама фактична оцінка рівня туристичної привабливості регіону, а відношення максимального (чи мінімального) показника до фактичного показника.
Конструювання інтегральної оцінки передбачає чотири етапи [167, с.27]:
- формування ознакової множини;
- вибір способу стандартизації показників;
- оцінювання якісних показників з допомогою експертів;
- визначення процедури агрегування показників.
Базуючись на методі багаторівневого ранжування [167], пропонуємо здійснювати оцінювання туристичної привабливості території у такій послідовності, яка представлена на рис. 3.2.
Рис. 3.2. Послідовність розрахунку інтегрального показника оцінки туристичної привабливої території з допомогою експертно-статистичного методу
На першому етапі (формування ознакової множини) важливо здійснити апріорний якісний аналіз суті явища, щоб набір показників усебічно відображав процес підвищення туристичної привабливості території. З допомогою правильно підібраної програми показників можна регулювати цим процесом. Така програма показників повинна спиратись на діючу державну систему статистики для того, щоб кількісне визначення параметрів не вимагало вносити зміни до неї, а також, щоб вона була придатна для практичного використання. Таке обгрунтування набору показників було зроблено у першому розділі цієї монографії (підрозділ 1.3.). Усі ці показники можна відобразити кількісними вимірниками. Але багато чинників формування туристичної привабливості території не піддають кількісному вимірюванню. До таких показників відно¬сяться якісні показники: використання маркетингових технологій, аттрактивність історико-культурних пам'яток та загальний імідж регіону. Обгрунтування впливу якісних показників на туристичну привабливість території було здійснено у першому розділі цієї монографії. На основі теоретичного аналізу (підрозділ 1.3. монографії) було доведено, що крім базових складових, які впливають на формування туристичної привабливості території, таких як природні та антропогенні туристичні ресурси, на цей процес чинять вплив додаткові складові: маркетингова політика; якість довкілля та загальний імідж регіону. У цій монографії якісні показники оцінимо з допомогою опитування експертів.
Базуючись на теоретичному аналізі та враховуючи однозначність деяких показників оцінювання рівня туристичної привабливості території, для визначення туристичної привабливості регіону (RTPj) відібрано показники (хij);
- площа природних туристичних ресурсів (x1);
- кількість антропогенних туристичних ресурсів (х2);
- кількість засобів розміщення туристів (ЗРТ) (х3);
- інвестиції в основний капітал готелів та ресторанів {х4);
- середній рівень цін на послуги у туристичних підприємствах (xs);
- якість рекламно-інформаційних послуг (х6);
- аттрактивність історико-культурних пам'яток регіону (х7);
- якість навколишнього середовища (х8);
- економічна привабливість регіону (х9);
- політична стабільність регіону (х10).
Частина показників (х; - xs) - кількісно вимірювані, інша частина показників (хб - х10) - будуть встановлені експертним шляхом.
Для розрахунку кількісних показників туристичної привабливості вико¬ристаємо статистичні показники, що подаються суб'єктами господарювання у статистичні збірники державної статистичної звітності (табл. 3.4), а для оцінювання якісних показників скористаємося послугами експертів.
Таблиця 3.4.
Показники оцінювання туристичної привабливості регіонів України
Області України та Автономна республіка Крим
Площа, яку займають туристичні ресурси, км2 x1 *
Кількість антропогенних, біосоціальних та подійних ресурсів, 100 одиниць, x2 *
Кількість засобів розміщення туристів одиниць x3 **
Інвестиції в основний капітал готелів та ресторанів, млн. грн., ** х4
Середня вартість турпослуг на 1 особу, грн./день х5***
хіj
хіj
хіj
хіj
хіj
1. AP Крим
62,02
37,42
1371,0
533,92
150,2
2. Вінницька
15,94
24,81
854
37,09
124,3
3. Волинська
18,06
13,32
726
8,34
122,8
4. Дніпропетровська
6,24
21,22
1251
59,39
134,2
5. Донецька
41,59
24,67
1403
129,40
126,5
6. Житомирська
16,62
24,31
590
15,25
124,8
7. Закарпатська
20,85
8,87
686
30,63
126,7
8. Запорізька
12,71
18,94
573
555,65
120,2
9. Івано-Франківська
15,25
37,42
842
47,62
134,9
10. Київська
27,74
24,81
690
91,43
146,8
11. Кіровоградська
4,14
21,58
609
7,53
126,9
12. Луганська
5,82
36,26
960
1,62
134,6
13. Львівська
17,7
14,04
820
12,82
138,2
14. Миколаївська
76,58
17,4
852
51,20
142,6
15. Одеська
115,71
54,88
1579
424,28
138,6
16. Полтавська
7,15
15,09
1081
18,07
127,8
17. Рівненська
22,76
29,8
622
1,60
126,4
18. Сумська
11,64
13,88
810
6,39
124,6
19. Тернопільська
18,46
18,83
367
12,94
127,6
20. Харківська
7,99
13,4
1017
353,96
129,6
21. Херсонська
37,39
16,35
873
15,00
134,6
22. Хмельницька
2,11
27,46
916
9,83
129,4
23. Черкаська
13,56
17,99
1129
4,93
126,7
24. Чернівецька
6,32
22,86
445
26,39
127,6
25. Чернігівська
20,27
23,18
660
8,58
128,6
Середнє значення
24,18
23,15
869,04
98,55
131,00
Примітка.
* Розраховано за даними [59, с.65, с. 76, с. 83, с. 86, с. 105, с. 192].
** Дані Головних управлінь статистики областей України [172-196].
*** Умовні дані туристичних агентств
За сукупність спостережень вибрано області України через те, що саме такі регіони представлені у державній статистичній звітності.
Але статистичні показники, за якими будемо розраховувати кожен чинник інтегрального показника оцінювання туристичної привабливості території, мають різні одиниці вимірювання. Щоб їх можна було використовувати для агрегування в один інтегральний показник, необхідно перевести кожен фактичний показник у стандартизований показник, який буде відносною безрозмірною величиною і нівелюватиме різницю в одиницях вимірювання.
На практиці застосовують різні способи стандартизації. Усі вони грунтуються на зіставленні з певною величиною як елементом порівняння. У нашому дослідженні за елемент порівняння приймемо середнє значення кожного показника. Отже, стандартизовані показники визначимо як відно¬шення значення фактичного показника до середнього його значення. Результати розрахунків стандартизованих статистичних показників туристичної привабливості регіонів наведено у табл. 3.5.
Таблиця 3.5.
Стандартизовані (відносні) статистичні показники
Області України та Автономна республіка Крим
Стандартизовані (відносні) показники оцінювання туристичної привабливості території
Туристичні ресурси xsij
Антропогенні, біосоціальні та подійні ресурси xsij
Засоби розміщення туристів xsij
Інвестиції в основний капітал готелів та ресторанів xsij
Середня вартість туристичних послуг на 1 особу xsij
1. АР Крим
2,5644
1,6163
1,58
5,42
1,15
2. Вінницька
0,6591
1,0716
0,98
0,37
0,95
3. Волинська
0,7468
0,5753
0,84
0,08
0,94
4. Дніпропетровська
0,258
0,9166
1,44
0,6
1,02
5. Донецька
1,7197
1,0656
1,61
1,31
0,97
6. Житомирська
0,6872
1,05
0,68
0,16
0,95
7. Закарпатська
0,8621
0,3831
0,79
0,31
0,97
8. Запорізька
0,5255
0,8181
0,66
5,64
0,92
9. Івано-Франківська
0,6306
1,6163
0,97
0,48
1,03
10. Київська
1,147
1,0716
0,79
0,93
1Д2
11. Кіровоградська
0,1712
0,9321
0,70
0,08
0,97
12. Луганська
0,2406
1,5662
1,10
0,02
1,03
13. Львівська
0,7319
0,6064
0,94
0,13
1,05
14. Миколаївська
3,1665
0,7516
0,98
0,52
1,09
15. Одеська
4,7844
2,3705
1,82
4,31
1,06
16. Полтавська
0,2956
0,6518
1,24
0,18
0,98
17. Рівненська
0,9411
1,2872
0,72
0,02
0,96
18. Сумська
0,4813
0,5995
0,93
0,06
0,95
19. Тернопільська
0,7633
0,8133
0,42
0,13
0,97
20. Харківська
0,3304
0,5788
1,17
3,59
0,99
21. Херсонська
1,546
0,7062
1,005
0,15
1,03
22. Хмельницька
0,0872
1,1861
1,05
0,10
0,99
23. Черкаська
0,5607
0,7771
1,30
0,05
0,97
24. Чернівецька
0,2613
0,9874
0,51
0,27
0,97
25. Чернігівська
0,8381
1,0012
0,76
0,09
0,98
Для того, щоб здійснити експертизу, слід визначити якісні показники х6–х10 (табл. 3.6), за якими експерти оцінюватимуть туристичну привабливість.
Таблиця 3.6.
Якісні показники, за якими визначають туристичну привабливість регіону за результатами експертного опитування (оцінки від 1 до 5 балів)
Області України та Автономна республіка Крим
Якість рекламно-інформаційних послуг х6
Аттрактивність історико-культурних пам’яток х7
Якість навколишнього природного середовища х8
Економічна привабливість регіону х9
Політична стабільність регіону х10
1. AP Крим
4,33
4,33
4,66
3,66
4,66
2. Вінницька
4,0
3,66
3,0
3,33
2,0
3. Волинська
3,33
3,33
4,33
3,3
2,33
4. Дніпропетровська
3,66
3,66
2,66
4,66
3,66
5. Донецька
3,0
4,33
2,0
4,66
4,66
6. Житомирська
4,0
3,0
3,66
3,0
2,33
7. Закарпатська
4,33
3,33
4,0
3,0
3,33
8. Запорізька
3,66
3,0
3,33
4,33
3,66
9. Івано-Франківська
4,33
4,0
4,33
3,0
2,33
10. Київська
5,0
5,0
3,66
4,0
4,0
11. Кіровоградська
3,66
2,66
3,33
3,33
4,33
12. Луганська
3,66
2,66
3,66
3,0
2,0
13. Львівська
4,33
4,0
3,33
4,33
2,66
14. Миколаївська
3,0
3,0
3,33
4.66
3,33
15. Одеська
4,33
4,0
3,66
3,33
3,33
16. Полтавська
3,0
2,33
3,33
4,33
3,66
17. Рівненська
3,66
3,0
3,66
4,0
2,33
18. Сумська
3,66
3,0
3,66
3,0
2,0
19. Тернопільська
3,33
3,33
3,66
3,33
2,33
20. Харківська
4,33
4,33
3,66
2,66
3,0
21. Херсонська
3,33
3,66
3,33
4,66
3,33
22. Хмельницька
3,0
3,0
3,33
3,0
2,66
23. Черкаська
3,0
3,33
3,33
3,0
1,66
24. Чернівецька
4,0
3,66
4,0
3,0
1,66
25. Чернігівська
3,66
3,66
3,33
2,66
1,66
Середнє значення
3,57
3,32
3,34
3,42
2,73
Для узгодженості результатів інтегральної оцінки якісні показники також переводимо у стандартизовані так само як кількісні показники, тобто визначаємо частку якісних показників від середнього їхнього значення. Результати розрахунків стандартизованих якісних показників туристичної привабливості регіонів наведено у табл.3.7.
Таблиця 3.7.
Стандартизовані (відносні) значення якісних показників туристичної привабливості території
Області України а Автономна республіка Крим
Стандартизовані (відносні) якісні показники
Якість рекламно-інформаційних послуг xsij
Аттрактивність історико-культурних пам'яток xsij
Якість навколишнього середовища xsij
Економічна привабливість регіону xsij
Політична стабільність регіону xsij
1. АР Крим
1,2127
3,3172
1,394
1,0693
1,7072
2. Вінницька
1,1203
1,1033
0,8975
0,9729
0,7327
3. Волинська
0,9327
1,0039
1,2953
0,9641
0,8536
4. Дніпропетровська
1,0251
1,1033
0,7957
1,3615
1,3409
5. Донецька
0,8402
1,3053
0,5983
1,3615
1,7072
6. Житомирська
1,1203
0,9044
1,0949
0,8765
0,8536
7. Закарпатська
1,2127
1,0039
1,1966
0,8765
1,22
8. Запорізька
1,0251
0,9044
0,9962
1,265
1,3409
9. Івано-Франківська
1,2127
1,2058
1,2953
0,8765
0,8536
10. Київська
1,4004
1,5073
1,0949
1,1686
1,4654
11. Кіровоградська
1,0251
0,8019
0,9962
0,9729
1,5863
12. Луганська
1,0251
0,8019
1,0949
3,4228
0,7327
13. Львівська
1,2127
1,2058
0,9962
1,265
0,9745
14. Миколаївська
0,8402
0,9044
0,9962
1,3615
1,22
15. Одеська
1,2127
1,2058
1,0949
0,9729
1,22
16. Полтавська
0,8402
0,7024
0,9962
1,265
1,3409
17. Рівненська
1,0251
0,9044
1,0949
1,1686
0,8536
18. Сумська
1,0251
0,9044
1,0949
0,8765
0,7327
19. Тернопільська
0,9327
1,0039
1,0949
0,9729
0,8536
20. Харківська
1,2127
1,3053
1,0949
0,7771
1,0991
21. Херсонська
0,9327
1,1033
0,9962
1,3615
1,22
22. Хмельницька
0,8402
0,9044
0,9962
0,8765
0,9745
23. Черкаська
0,8402
1,0039
0,9962
0,8765
0,6081
24. Чернівецька
1,1203
1,1033
1,1966
0,8765
0,6081
25. Чернігівська
1,0251
1,1033
0,9962
0,7771
0,6081
На третьому етапі визначення інтегрального показника оцінювання туристичної привабливості регіону (оцінювання якісних показників) використаємо експертний метод оцінювання, який передбачає такі процедури:
- визначення завдань експертизи;
- формування групи експертів-спеціалістів та визначення їх кількості;
- розроблення анкет для опитування експертів;
- аналіз та оброблення результатів опитування.
Виходячи з мети дослідження, яка полягає у встановленні вагомості впливу чинників на формування туристичної привабливості регіону, завданням експертизи буде дізнатись не ранги показників, а безпосередні оцінки їх рівнів. У такій ситуації спершу визначається діапазон оцінок, у межах яких експерт оцінює явище (чинник) певним балом. Для певної множини властивостей одного явища (показника) визначається середній бал [167, с.14]:
Zij
Gj = Σ
––––––
(3.8)
m
де Gj - середній бал експертної оцінки;
Zij - бал оцінки;
m - множина властивостей;
i - властивість;
j - елемент сукупності;
n - максимальна кількість балів (n = 10).
Оцінки експертизи можна вважати достовірними, якщо думки експертів будуть узгодженими. Для визначення міри узгодженості розраховується коефіцієнт конкордації W [167, с.13]:
12 Σ d2
W = --------------- (3.9)
m2(n3 – n)
де d - відхилення сум рангів від середньої суми рангів;
n - кількість експертів;
т - кількість варіантів.
При неузгодженості думок експертів W = 0. Чим вищий ступінь узгодженості, тим ближче значення W наближається до 1.
У наших розрахунках за даними додатку З середня сума рангів розраховується за формулою [167, с.13]:
Σ Ri = 1/2•n•(m+1) = 1/2•11(10+1) = 60,5, (3.10)
де Ri - середня сума рангів;
п - кількість експертів;
т - кількість варіантів (показників).
Відхилення рангів d визначаємо як різницю між сумою рангів Σ Ri, та окремим варіантом (рангом). Так, для показника х, відхилення рангів буде становити: ^=60,5 - 24 = 36,5; сума квадратів відхилень d2 = 36,52= 1332,25.
Коефіцієнт конкордації для усієї сукупності, розрахований за формулою (3.9) буде становити:
12 x 9236,5
W = ---------------- = 0,84
102(ll3-l])
що свідчить про узгодженість думок експертів щодо значущості показників.
Перевірка істотності коефіцієнта конкордації W здійснюється за допомогою критерію х2 з (m - 1) кількістю ступенів вільності. Статистична характеристика критерію розраховується за формулою [167, с.13]:
x2 = W x n(m-l) = 0,84 x ll(10-l) = 83,16, (3.11)
де х2 - критерій істотності коефіцієнта конкордації.
Розраховане значення критерію істотності 83,16 перевищує критичне значення х2 (9)= 16,92 [167, с.163]. Це свідчить з ймовірністю 0,95, що значення W = 0,84 не випадкове і думки експертів узгоджені.
Процедура здійснення експертизи полягала в тому, що експерти оцінювали запропоновані якісні чинники з точки зору споживача послуг індустрії туризму.
Перш ніж проводити експертну оцінку туристичної привабливості регіону, необхідно визначити, яким чином сформувати групу спеціалістів, що будуть її здійснювати. Найдоцільніше, на нашу думку, проводити таке оцінювання у співпраці з Управліннями курортів та туризму обласних державних адміністрацій.
Для отримання інформації про привабливість регіонів з точки зору споживача туристичних послуг, автором були розроблені анкети. Зразок наведено у додатку Е. Кількість анкет залежить від кількості показників та експертів. Опитування проведені працівниками Управлінь курортів та туризму обласних державних адміністрацій, результати яких занесемо у додаток Ж.
У груповій оцінці (я експертів) для кожного i-го варіанта визначається сума рангів, за якою упорядковуються варіанти, відповідно до вагомості їх впливу на туристичну привабливість регіону.
У цій монографії порядковість рангів приймемо такими:
- перший (найнижчий), якому надасться найменше балів - 1;
- останній (найвищий) - з найбільшою сумою балів - 10.
Коефіцієнт вагомості визначаємо діленням середнього значення рангової оцінки показника на сумарне значення рангових середніх оцінок усіх показників. Наприклад, для показника х1 - "площа природних туристичних ресурсів" коефіцієнт вагомості становитиме: ωх1 =24/605=0,0397. Підсумкові результати опитування експертів та коефіцієнти вагомості показників щодо їх впливу на туристичну привабливість регіону наведені в додатку З.
Так як у нашому дослідженні ранги показників визначались у зворотному порядку (найвищий ранг - 10 балів надавався показнику з найменшим впливом на туристичну привабливість; найнижчий - 1 бал - показнику з найбільшим впливом), то для визначення коефіцієнта вагомості визначимо величину (1-ωi).
Якщо показники множини мають різну вагомість впливу на результуючу комплексну оцінку, то інтегральний показник пропонуємо визначати як арифметичну зважену за наступною формулою:
формула 3.12
де RTPj - рівень туристичної привабливості регіону;
xу- статистичні показники оцінки туристичної привабливості території: x - середнє значення статистичних показників;
п - кількість аналізованих показників туристичної привабливості регіону; со! - вагомість показників;
IRTPIJ - часткові індекси показників.
Інтегральний показник оцінки туристичної привабливості території визначаємо як відношення суми окремих часткових індексів показників до середнього значення цих індексів (по відношенню до кількості показників) для кожної області України. Результати розрахунків інтегральних показників оцінки туристичної привабливості території зводимо у табл. К.1 (додаток К).
Оцінювання туристичної привабливості регіону будемо здійснювати за такою шкалою:
- < 0,4 - незадовільний рівень;
- 0,41 - 0,6 - задовільний рівень;
- 0,61 - 0,8 - високий рівень;
- 0,81 - 1,0 - дуже високий рівень.
Визначаємо узагальнений інтегральний показник. Наприклад, для Львівської області середньозважений інтегральний показник буде становити: 8,1068 / (234,57 : 10) = 0,3456. Так само можна визначити туристичну привабливість кожної області окремо.
Визначимо рівень туристичної привабливості найпривабливіших регіонів:
- Автономна республіка Крим: 19,0727 : 23,46 = 0,813 - дуже високий рівень;
- Одеська область: 18,4804 : 23,465 = 0,787 - високий рівень;
- Запорізька область: 12,7182 : 23,46 = 0,542 - задовільний рівень.
Така оцінка показує існуючу туристичну привабливість кожної області відповідно до наявних у її межах туристичних ресурсів, інвестиційних вкладень тощо, що сприяють розвитку туризму, а також дає можливість визначити, які чинники справляють найвагоміший вплив на туристичну привабливості регіону. Наприклад, у Запорізькій області досягти максимального рівня туристичної привабливості можна, знизивши вартість туристичних послуг та покращивши якість довкілля у регіоні.
За результатами розрахунків (див. додаток Д) найвагоміший вплив мають перші п'ять показників туристичної привабливості території, а саме:
- площа природних рекреаційних ресурсів;
- кількість антропогенних туристичних ресурсів;
- кількість засобів розміщення туристів;
- інвестиції в основний капітал у готелі та ресторани;
- середній рівень цін на послуги у туристичних підприємствах.
Обернений коефіцієнт вагомості цих показників становить відповідно (1 - ωi= 0,9603; 0,9686; 0,9537; 0,9289; 0,9124).
За вагомістю впливу показників можна сформувати програму можливих заходів для планування та регулювання туристичної привабливості регіону, що буде здійснено у наступному підрозділі цієї монографії.
Отже, експертно-статистичне оцінювання туристичної привабливості регіону передбачає такі етапи:
- формування ознакової множини;
- вибір способу стандартизації показників;
- експертна оцінка вагомості впливу показників на туристичну привабливість території;
- визначення коефіцієнтів вагомості показників;
- визначення часткових індексів показників;
- розрахунок інтегрального показника рівня туристичної привабливості регіону.
Інтегральний показник оцінки туристичної привабливості території слід визначати як відношення суми часткових індексів показників до середнього значення цих індексів (по відношенню до кількості показників) для кожної області України. Порівнявши інтегральний показник регіону з відповідним показником регіону з максимальним рівнем туристичної привабливості, можна визначити резерви підвищення туристичної привабливості регіону, або встановити існуючий рівень конкретної області щодо туристичної привабливості відповідно до наявних у її межах туристичних ресурсів, інвестицій тощо. За результатами експертно-статистичної оцінки існуючий рівень туристичної привабливості найпривабливіших областей такий: Криму: 0,813 - дуже високий рівень; Одеської обл.: 0,788 - високий рівень; Запорізької обл.: 0,542 і Львівської обл.: 0,346 - задовільний рівень.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
