Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ОЦІНЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ ТЕРИТОРІЇ

3.3. Формування програми заходів для регулювання туристичної привабливості території

Плануючи розвиток туристичної галузі у регіоні, а також для розроблення програми заходів для регулювання та підвищення туристичної привабливості території розрізняють: потенційну та фактичну (існуючу) туристичну привабливість. Важливо визначити доцільність розвитку туристичної галузі у певному регіоні, а якщо розвивати, то на які чинники можна впливати і якими заходами досягати максимальний економічний ефект.

Як зазначалось раніше [55, с.199] потенційна туристична привабливість -це той рівень розвитку, якого може досягти туристична індустрія в певному регіоні за наявних у його межах туристичних ресурсів. Потенційна туристична привабливість може бути технічною туристичною привабливістю (П (т) ТП) та економічно доцільною туристичною привабливістю (П (є) ТП).

Економічно доцільна туристична привабливість - це доцільність прийому у регіоні такої кількості туристів, яка дасть можливість досягти максимального економічного ефекту. Щоб визначити економічно доцільну туристичну привабливість необхідно виявити сукупність чинників, які впливають на підвищення туристичної привабливості регіону та заходи, які слід реалізувати, щоб її досягти. У певному регіоні може бути потенціал для розвитку туризму та бажання прийняти максимальну кількість туристів, але, щоб досягти максимальної туристичної привабливості затрати для цього можуть виявитися недоцільними. Інші регіони, які уже досягай певного рівня туристичної привабливості, можуть планувати прийом меншої кількості багатих туристів, щоб таким чином зменшити рекреаційне навантаження на туристичну територію і одночасно отримати максимальний економічний ефект.

Важливо визначити вплив кількості туристів, що відвідують певний регіон, на рівень туристичної привабливості цієї території. Одним з показників, за яким, згідно з методикою Всесвітньої туристичної організації, можна визначити рівень розвитку туризму, є туристичні прибуття або кількість туристів, що відвідали певний регіон [1, с.35; с. 42]. Туристи як споживачі туристичних послуг є основним мірилом туристичної динаміки у регіоні, визначальним суб'єктом економічних відносин на туристичному ринку. Тому від кількості туристів, які відвідали певний регіон, залежить прибутковість туристичної діяльності. З іншого боку - за кількістю туристів, що відвідали регіон, можна визначити привабливість туристичної території. Але слід враховувати деякі особливості туристичної індустрії. Регіони, які досягли певного рівня туристичної привабливості, прагнуть не лише залучити на свою територію більшу кількість туристів, але й дотримуватись допустимих норм рекреаційного та психологічного навантаження, шляхом приваблення багатих туристів, тобто таких, які б залишали більше доходів туристичним підприємствам.

Потенційно можлива кількість туристів у регіоні - це та їх частина, яку може прийняти туристичний регіон, враховуючи:

- ресурсний потенціал (кількість природних та антропогенних туристичних ресурсів) території;
- місткість матеріально-технічної бази туризму (готелів, санаторіїв, пансіонатів тощо);
- рекреаційне навантаження на територію, при дотриманні якого створюються умови для створення екологічної рівноваги, комфортного відпочинку та не погіршення якості природних туристичних ресурсів.

Економічно доцільна кількість туристів у регіоні - це та їх частина, яка дозволить отримати максимальний економічний ефект від їх перебування у його межах. Існуюча (фактична) кількість туристів - це та їх частина, яка зафіксована у державній статистичній звітності господарюючих суб'єктів туристичної індустрії, тобто ті туристи, які фактично (за офіційними даними) відвідали регіон. Хоча слід враховувати і тих туристів, які не реєструються офіційно, а подорожують самостійно, не користуються послугами туристичних агентств чи бюро.

Щоб визначити доцільність розвитку туризму у регіоні, необхідно сформувати програму заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території, тобто такого рівня, за якого буде отримано максимальний соціально-економічний ефект.

Процес оцінювання туристичної привабливості території пропонуємо здійснювати у такій послідовності, як зображено на схемі (рис. 3.3).

Методика економічного оцінювання туристичної привабливості регіону
Рис. 3.3. Методика економічного оцінювання туристичної привабливості регіону

Розглянемо детальніше етапи, які в комплексі становитимуть методику оцінювання туристичної привабливості регіону.

I етап. Оцінювання існуючої туристичної привабливості регіону з допомогою статистично-експертного методу. Визначивши та обгрунтувавши перелік показників, які впливають на туристичну привабливість регіону (для цього можна використати матеріали підрозділу 1.3 цієї монографії), необхідно здійснити оцінювання існуючої туристичної привабливості регіону. У підрозділі 3.2 монографії таке оцінювання здійснено з допомогою статистично-експертного методу.

II етап. Формування переліку можливих заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону. Базуючись на теоретичному аналізі та враховуючи структурно-наслідкову схему взаємозв'язку чинників, які впливають на рівень туристичної привабливості території [55 с 203], сформуємо програму можливих заходів для підвищення ступеня цього процесу.

Така програма має стати планом дій для стратегічного планування цілеспрямованого розвитку туристичної галузі та суміжних з нею галузей економіки, або коригування державних програм розвитку туризму. Основними цілями такої програми є забезпечення умов для вирішення проблем розвитку туристичної галузі задля підвищення її конкурентоспроможності у місцевому, регіональному та світовому контексті.

Заходи щодо підвищення туристичної привабливості регіону формуватимуться за такими напрямками:

- підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам'яток шляхом раціонального та бережливого їх використання, враховуючи рекреаційне навантаження;
- здійснення реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму, у тому числі історико-культурних пам'яток;
- підвищення якості сервісного обслуговування;
- створення необхідної інфраструктури, в тому числі автомобільних доріг, та покращення стану існуючої;
- належне інформаційне забезпечення та рекламування туризму;
- підтримка органами влади та створення сприятливих умов для роботи приватного сектора у сфері обслуговування та занять народними промислами;
- сприяння розвитку суміжних з туризмом галузей економіки, у тому числі у сфері розваг;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих нових та підвищення кваліфікації наявних трудових кадрів для туристичної галузі шляхом створення системи спеціалізованих навчальних закладів;
- підвищення якості довкілля;
- формування системи дій маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів.

Успішність реалізації запропонованої програми заходів буде залежати від розробки та запровадження плану дій, який би враховував усі аспекти виконання заходів. Такий план дій передбачає:

- нормативно-правове та методичне забезпечення розвитку туризму, узгодженість нормативно-правової бази з міжнародним законодавством;
- запровадження обов'язкової сертифікації туристичних послуг;
- виділення туристичної діяльності як окремої галузі економіки для покращення не лише статистичної звітності з усіх видів туризму, а, передусім, державного управління та регулювання.

III етап. Проведення маркетинговій досліджень з метою планування попиту на внутрішньому ринку туристичних послуг. Першим кроком у реалізації програми дій щодо регулювання та підвищення туристичної привабливості території буде проведення маркетингового дослідження з метою визначення існуючого та планування в перспективі попиту на послуги підприємств туристичної та суміжних з нею галузей регіону. Для цього скористаємося статистичними даними (табл. 3.8). У процесі маркетингового дослідження також важливо визначити рівень поінформованості та необхідну кількість коштів для належного рекламування туристичного регіону.

Таблиця 3.8.

Кількість обслужених приїжджих у засобах розміщення туристів (ЗРТ) Львівської обл. (2008-2010 р.) [184]*
Види ЗРТ Кількість у 2008 p., тис. осіб Кількість у 2009 p., тис. осіб Кількість у 2010 p., тис. осіб Абсолютні зміни за 2008/09 р.р. (+, -) Абсолютні зміни за 2009/10 p.p., (+, -) Відносні зміни за 2008/09 p.p., %% Відносні зміни за 2009/10 р.р. %%
1 Санаторії 220,1 250,9 224,8 +30,8 -26,1 +12,28 -10,40
2 Бази відпочинку 12,48 12,99 14,68 +0,51 +1,69 +3,93 +11,51
3 Готелі 369,9 292,7 353,2 -77,2 +60,5 -20,87 +17,13

* 3а даними Головного управління статистики у Львівській обл. [184]

Результати розрахунку (див. табл. 3.8) свідчать про зниження попиту на туристичні послуги у готелях Львівщини у 2009 р. на 20,87 % і зростання попиту у 2010 р. на 17,13 %.

Отже, можемо прогнозувати зростання попиту на послуги туристичних підприємств Львівської області в середньому на 15 %.

IV етап. Оцінювання економічної ефективності функціонування туристичних підприємств регіону. Туристична індустрія є своєрідною галуззю економіки, яка об'єднує у своїй діяльності велику кількість суміжних галузей, що тісно взаємозв'язані. Фактично на сьогодні в Україні туристична галузь не виділена в окрему галузь економіки. Хоча такі галузі як санаторно-курортна, готельна, рекреаційна доцільно об'єднати в одну туристичну галузь для полегшення організаційної, управлінської та інвестиційної діяльності щодо їх розвитку, а також державного регулювання цими галузями. Оцінювання туристичної галузі здійснимо на прикладі розрахунку ефективності діяльності сукупності санаторно-курортних, туристичних та готельних закладів.

Підвищення рівня туристичної привабливості території можна досягти через інвестування, визначених на попередніх етапах дослідження, конкретних заходів. Доцільність реалізації таких інвестиційних проектів можна оцінити за сукупним економічним, соціальним та екологічним ефектом від їх реалізації. Визначення економічного ефекту - найважливіший крок в оцінюванні доцільності вкладення інвестицій для підвищення рівня туристичної привабливості території.

Пропонуємо визначати пріоритетність інвестиційних проектів щодо підвищення рівня туристичної привабливості регіону за максимальним значенням економічного ефекту від запровадження відповідних заходів для його досягнення. Пріоритетність інвестиційних проектів можна визначити як за кількісними показниками, так і за якісними показниками. Останні можна визначити експертним шляхом. Разом з економічним ефектом від запровадження заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості можна отримати додатковий соціальний та екологічний ефекти, виникнення яких будемо вважати за додатковий стимул, визначаючи доцільність інвестування у той чи інший захід.

До соціального ефекту в результаті підвищення рівня туристичної привабливості регіону можна віднести: задоволення споживчих потреб населення у відпочинку, санаторно-курортному оздоровленні, туристичному обслуговуванні та підвищення якості цих послуг; забезпечення додаткових робочих місць у сфері туризму та суміжних з ним галузях, збереження етнічної та культурної спадщини народу.

Використання природних ресурсів у туристичній галузі сприятиме виникненню екологічного ефекту у результаті підвищення якості навколишнього природного середовища, шляхом запровадження природоохоронних заходів та раціонального і бережливого використання природних ресурсів, у чому зацікавлені у туристичній галузі.

Запровадження заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території можна вважати доцільними, якщо витрати, необхідні для їх реалізації не лише компенсуються, але й принесуть прибуток та швидко окупляться. Вибір заходів, які варто запроваджувати для підвищення рівня туристичної привабливості території, будемо здійснювати за максимальним економічним ефектом від здійснення певного заходу. Але слід враховувати і можливість впливу комплексу заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості регіону, тобто вжиття одного заходу не буде ефективним, а лише комплекс заходів дозволить отримати соціально-економічний та екологічний ефекти.

Економічно доцільно розвивати туризм у регіоні, якщо виникають такі ефекти для (рис. 3.4):

- населення (створення нових робочих місць, у тому числі для приватного сектора та суміжних господарств);
- підприємства (ефективність діяльності туристичних підприємств);
- місцевого бюджету (податки та інші відрахування); держави (податки в державний бюджет).

Економічні ефекти від розвитку туризму у регіоні
Рис. 3.4. Економічні ефекти від розвитку туризму у регіоні

Ефективність діяльності підприємств туристичної галузі можна визначити за такими показниками:

- коефіцієнт ефективності наданих послуг [168, с.458]:

Пі Кпосл = ---- (3.13) Сі

Де Кпосл — коефіцієнт ефективності наданих послуг;
Пі - сума прибутків і-го виду туристичних послуг області, тис. грн.;
Сі - середня собівартість і-го виду туристичних послуг підприємств області, тис. грн.;

- коефіцієнт прибутковості власного капіталу [168, с.428]:

Пч Квл.к. = ----- (3.14) Квл

де Квл.к - коефіцієнт прибутковості власного капіталу;
Пч - чистий прибуток підприємств галузі, тис. грн.;
Квл - сума власного капіталу туристичних підприємств регіону, тис. грн.;

- коефіцієнт валової прибутковості наданих послуг [168]:

11в Kв.пр = ----- (3.15) Оn

де Kв.пр - коефіцієнт прибутковості наданих послуг;
11в — сумарний прибуток підприємств галузі області, тис. гри.;
Оп - обсяг наданих послуг, тис. грн.

Для розрахунку цих коефіцієнтів скористаємося статистичними даним функціонування туристичних підприємств Львівської області за 2010 рік, наведеними у табл. 3.9. Результати розрахунків занесемо у табл. 3.10.

Таблиця 3.9.

Обсяг вироблених послуг, прибутки та витрати туристичних підприємств Львівської обл. у 2010 р. [184]
Види підприємств Обсяг послуг, тис. грн. Прибуток, тис. грн. Операційні витрати, тис. грн.
1 Санаторії 154,91 6127,40 241395,64
2. Бази відпочинку 3,29 130,24 4591,76
3. Готелі і ресторани 243,33 9624,7 573970,6
4. Всього 401,53 15882,34 819958,0

* 3а даними Головного управління статистики у Львівській обл. [184].

Таблиця 3.10.

Результати розрахунків ефективності діяльності підприємств туристичної галузі Львівської обл.
Види підприємств Коефіцієнт ефективності наданих послуг, % Коефіцієнт валової прибутковості наданих послуг, %
1. Санаторії 2,54 39,55
2. Бази відпочинку 2.84 39,58
3. Готелі 1.68 39,55
4. Середнє значення 2,35 39,56

Результати розрахунків коефіцієнтів прибутковості показали (див. табл. 3.10), що підприємства туристичної галузі працюють ефективно. На підставі цих розрахунків можна спрогнозувати очікувану норму прибутку від діяльності туристичних підприємств регіону.

Відрахування до місцевого бюджету. Механізм сплати кожного окремого податку регулюється Податковим кодексом України [169]. Стаття 10 Податкового кодексу України встановлює вичерпний перелік місцевих податків і зборів.

До місцевого бюджету туристичними підприємствами чи споживачами їх послуг сплачуються: податок на прибуток підприємств; податок за землю; місцеві податки; збір за спеціальне використання природних ресурсів; туристичний збір; збір за забруднення довкілля; інші збори; податок з реклами; комунальний податок.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення зараховуються в розмірі 80 відсотків до державного бюджету, 20 відсотків - до місцевих бюджетів за їх місцезнаходженням. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення зараховується відповідно до бюджетів місцевого самоврядування.

Відрахування до державного бюджету. В державний бюджет України сплачуються такі податки: податок на додану вартість (ПДВ); акцизний збір; ввізне мито. При наданні туристичних послуг за посередництвом нерезидентів за межами України нараховується нульова ставка ПДВ (за всіма іншими операціям з туризму ставка ПДВ - 20%).

Таким чином, від функціонування туристичних підприємств наповнюється місцевий та державний бюджет країни.

V етап. Оцінювання рекреаційної місткості та потенціалу туристичної галузі регіону. Для запобігання зниження ефекту оздоровлення та відпочинку при здійсненні туристичної діяльності слід враховувати норми рекреаційного навантаження на відповідні території. Рекреаційне навантаження - це допустима кількість відпочиваючих на одиницю площі, які одночасно можуть перебувати на певній території після її пристосування до рекреаційних потреб, яка не викликає негативних наслідків у природному середовищі. Норми рекреаційного навантаження залежать, в основному, від особливостей ландшафтної будови, функціонального використання території та сезону року. Враховуючи рекреаційне навантаження для запобігання зниження якості довкілля на туристичній території, визначається рекреаційна місткість території, яка вимірюється як загальна кількість осіб, що можуть одночасно перебувати в межах конкретної території, не завдаючи шкоди природному середовищу [49, с.51]. Не погоджуючись з вищенаведеним твердженням, додамо, що при розрахунку рекреаційної місткості слід враховувати не лише загрози для навколишнього середовища, але й норму психологічного навантаження, порушивши яку виникає загроза зниження рекреаційного чи оздоровчого ефекту.

Рекреаційна місткість визначається для кожного сезону окремо за формулою [49, с.53]:

Ni x Si x C V1 = ----------------- (3.16) Ді

де V1 - рекреаційна місткість i-тої території, осіб;
Ni - норма рекреаційного навантаження на i-ту територію, осіб/км2;
Si – площа i-тої території, км2;
С - тривалість рекреаційного періоду, днів;
Ді - середня тривалість перебування туристів і відпочиваючих на i-тій території, днів.

Скориставшись нормативами, розрахованими в Інституті регіональних досліджень НАН України, в середньому рекреаційна місткість туристичних центрів Львівської області становить 554,6 тис. осіб/рік [49, с.52-56]. За статистичними даними Головного управління статистики у Львівській області фактично обслужено у засобах розміщення туристів Львівщини у 2010 році 582,8 тис. осіб. Отже, використання туристичного потенціалу Львівської області у 2010 році відбулося понад норму (582,8 - 554,6 = 28,2 тис. осіб), тобто на 28,2 тис. осіб або на 5,08 %.

Оцінювання ресурсного потенціалу передбачає аналіз наявності природних, історико-культурних туристичних ресурсів, матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму, а також рівня їх використання.

Природно-рекреаційний потенціал Львівської області, розрахований за оцінками, здійсненими Руденком В.П. сукупний природно-ресурсний потенціал Львівської області становить 2,031 млрд. грн., з них 14,3 % - природно-рекреаційні ресурси, що в грошовому виразі становить 290,433 млн. грн. [170, с.114, с. 117, с. 291].

Результатом аналізу ресурсного потенціалу та можливостей туристичної індустрії регіону має стати визначення шляхів раціонального використання та підвищення привабливості наявного природно-ресурсного та історико-культурного потенціалу; прогноз кошторисних витрат задля модернізації існуючої та розширення нової матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму; прогноз витрат на створення навчальних центрів для підвищення кваліфікації та навчання трудових кадрів; прогноз витрат на достатнє інформаційне забезпечення та рекламування туристичної галузі регіону, що, в кінцевому підсумку, дасть можливість розробити ефективні інвестиційні проекти для підвищення туристичної привабливості регіону.

VI етап. Економічна ефективність інвестування коштів у програму заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території. За результатами попередніх етапів дослідження розробляється інвестиційний проект щодо підвищення рівня туристичної привабливості регіону. Для його успішної реалізації необхідно запланувати розміри коштів за усіма розділами програми. Визначення необхідної кількості інвестиційних коштів залежить від економічної ситуації на ринку. Проводячи маркетингове дослідження (планування попиту на послуги туристичних підприємств, що було зроблено на третьому етапі програмних заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території), визначено, що попит на послуги туристичних підприємств Львівської області за останні роки зростає. Отже, можемо планувати вкладання інвестиційних коштів у розвиток туризму на Львівщині.

Допустимо, що Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму та відпочинку у Львівській області та інвестиційне забезпечення заходів щодо підвищення туристичної привабливості Львівської області передбачає такі середньорічні витрати:

- підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам'яток шляхом раціонального та бережливого їх використання, враховуючи рекреаційне навантаження - 22 130,4 тис. грн.;
- здійснення реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму, у тому числі історико-культурних пам'яток - 32 631,96 тис. грн.;
- підвищення якості сервісного обслуговування - 1 339,44 тис. грн.;
- створення необхідної інфраструктури, в тому числі автомобільних доріг, та покращення стану існуючої - 4 006,4 тис. грн.;
- належне інформаційне забезпечення та рекламування туристичної галузі -453,0 тис. грн.;
- підтримка органами влади та створення сприятливих умов для роботи приватного сектора у сфері обслуговування та занять народними промислами -147,84 тис. грн.;
- сприяння розвитку суміжних з туризмом галузей економіки, у тому числі у сфері розваг - 45,36 тис. грн.;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих нових та підвищення кваліфікації наявних трудових кадрів для туристичної галузі шляхом створення системи спеціалізованих навчальних закладів - 115,32 тис. грн.;
- підвищення якості довкілля в межах туристичних територій - 17 119,2 тис. грн.;
- формування системи дій маркетингової стратегії (регіонального маркетингу) щодо конкретних туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів - 949,08 тис. грн.

Наступним кроком інвестиційного проекту щодо підвищення рівня туристичної привабливості регіону (на прикладі Львівської області) буде визначення ефективності програмних заходів.

Загалом доцільність запровадження програмних заходів можна визначити за умови виникнення сумарного економічного ефекту для держави, місцевого населення та підприємства. Так як для визначення прибутків держави та місцевого населення від розвитку туризму не існує чіткої методики, а самостійне знаходження таких показників виходить за рамки дослідження, здійсненого у монографії, то визначення ефективності програмних заходів зведемо лише до розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень у туристичні підприємства, які будуть реалізовувати заходи щодо підвищення рівня туристичної привабливості території.

Основними показниками, за якими можна визначити, які заходи доцільно запроваджувати для підвищення рівня туристичної привабливості регіону можуть бути: термін окупності інвестиційних вкладень та коефіцієнт загальної ефективності капітальних вкладень. Останній визначається як відношення прибутку, який отримує підприємство, що запроваджує певний захід, від реалізації інвестиційного проекту до обсягу інвестицій, необхідних для реалізації цього інвестиційного проекту:

ЕР = Пni/Кi (3.17)

де Ер - розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності інвестицій;
Пni - прибуток, який отримує i-те підприємство від реалізації інвестиційного проекту, тис. грн.;
Кi - інвестиційні ресурси, що необхідні для реалізації певного інвестиційного проекту (кошторисна вартість проекту), тис. грн.

Доцільність вкладення інвестицій визначається при порівнянні розрахункового коефіцієнта економічної ефективності капіталовкладень Ер з нормативним коефіцієнтом Ен , який встановлюють у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України на певний період в залежності від галузі. Якщо Ер >ЕН, то вкладення інвестицій вважається доцільним [168]. Для курортної сфери Ен = 0,08 [49, с.45]. Як для суміжної галузі, для туристичної сфери приймемо такий же, як для курортної галузі, нормативний коефіцієнт економічної ефективності інвестицій (Ен - 0,08), так як туризм не виділено як окрему галузь економіки, отже, нормативного коефіцієнта економічної ефективності інвестицій для туристичної сфери економіки не визначено.

Щоб врахувати норму прибутку на вкладений капітал, необхідно скоректувати формулу (3.17) до такого вигляду:

11пр Ер = ------------- (3.18) Кі(1+Е6)t

де Е6 - норма прибутку на вкладений капітал (дисконтна ставка), %;
t - період часу між вкладенням інвестицій та отриманням прибутку, роки.

Перш ніж визначати економічну ефективність програмних заходів, допустимо, що розподіл прибутку від здійснених заходів буде таким:

- підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам'яток шляхом раціонального та бережливого їх використання, враховуючи рекреаційне навантаження - 2 688,4 тис. грн.;
- проведення реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму, у тому числі історико-культурних пам'яток - 5 438,66 тис. грн.;
- підвищення якості сервісного обслуговування - 123,24 тис. грн.;
- створення необхідної інфраструктури, в тому числі автомобільних доріг, та покращення стану існуючої -567,73 тис. грн.;
- належне інформаційне забезпечення та рекламування туристичної галузі -65,5 тис. грн.;
- підтримка органами влади та створення сприятливих умов для роботи приватного сектора у сфері обслуговування та занять народними промислами -24,64 тис. грн.;
- сприяння розвитку суміжних з туризмом галузей економіки, у тому числі у сфері розваг - 6,26 тис. грн.;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих нових та підвищення кваліфікації наявних трудових кадрів для туризму шляхом створення системи спеціалізованих навчальних закладів - 16,22 тис. грн.;
- підвищення якості навколишнього природного середовища в межах туристичних територій - 1853,2 тис. грн.;
- формування системи дій маркетингової стратегії щодо туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів - 78,18 тис. грн.

Здійснимо розрахунки порівняльного коефіцієнта економічної ефективності інвестиційних вкладень за один рік Ер для кожного заходу окремо за формулою (3.18):

2688,4 Ер1 = ------------------- = 0,11 22130,4(1+0,1)1

5438,66 Ер2 = ------------------- = 0,152 32631,9(1+0,1)1

123,24 Ер3 = ------------------- = 0,084 1339,44(1+0,1)1

567,73 Ер4 = ------------------- = 0,129 4006,4(1+0,1)1

65,5 Ер5 = ------------------- = 0,13 453,0(1+0,1)1

24,64 Ер6 = ------------------- = 0,15 147,84(1+0,1)1

6,26 Ер7 = ------------------- = 0,126 45,36(1+0,1)1

16,22 Ер8 = ------------------- = 0,127 115,32(1+0,1)1

1853,2 Ер9 = ------------------- = 0,099 17119,2(1+0,1)1

78,18 Ер10 = ------------------- = 0,07 949,08(1+0,1)1

Здійснимо порівняння розрахованих коефіцієнтів економічної ефективності інвестиційних вкладень з нормативним коефіцієнтом Ен = 0,08:

Ер1 = 0,1 1> Ен = 0,08
Ер2 = 0,152 > Ен
Ер3 = 0,084 > Ен
Ер4= 0,129 > Ен
Ер5 = 0,13 > Ен
Ер6 = 0,15 > Ен
Ер7 = 0,126 > Ен
Ер8 = 0,127 > Ен
Ер9 = 0,099 > Ен
Ер10 = 0,07 < Ен

За результатами розрахунків лише інвестування 10-го заходу "Формування системи дій маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів" виявилось недоцільним, так як Ер10 = 0,07 < Ен = 0,08.

Отже, для підвищення рівня туристичної привабливості території ефективними будуть інвестиційні вкладення у такі заходи:

- підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам'яток шляхом раціонального та бережливого їх використання, враховуючи рекреаційне навантаження;
- проведення реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму, у тому числі історико-культурних пам'яток;
- підвищення якості сервісного обслуговування;
- створення необхідної інфраструктури, в тому числі автомобільних доріг, та покращення стану існуючої;
- належне інформаційне забезпечення та рекламування туризму;
- підтримка органами влади та створення сприятливих умов для роботи приватного сектора у сфері обслуговування та занять народними промислами;
- сприяння розвитку суміжних з туризмом галузей економіки, у тому числі у сфері розваг;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих нових та підвищення кваліфікації наявних трудових кадрів для туристичної галузі шляхом створення системи спеціалізованих навчальних закладів;
- підвищення якості довкілля в межах туристичних територій.

VII етап. Регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування державних програм розвитку туризму у регіоні. Беручи до уваги механізм реалізації державної програми розвитку туризму у регіоні (див. рис. 1.3, підрозділ 1.4 цій монографії) автором визначено шляхи вирішення проблем підвищення рівня туристичної привабливості території.

В процесі моніторингу та контролювання процесу запровадження заходів програми та економічного оцінювання ефективності інвестиційних вкладень у заходи програми, визначено, що доцільно інвестувати кошти в усі заходи програми, крім такого: - "Формування системи дій маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в регіоні, спрямованих на приваблення туристів".

В результаті визначено необхідність внесення коректив у державну програму розвитку туризму, не вкладаючи кошти у неефективний захід.

Отже, методичні рекомендації щодо економічного оцінювання туристичної привабливості регіону передбачають:

- оцінювання туристичної привабливості регіону з допомогою статистично-експертного методу;
- формування переліку можливих заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону;
- маркетингові дослідження для планування попиту на послуги туристичних підприємств регіону;
- оцінювання економічної ефективності функціонування туристичних підприємств регіону;
- оцінювання рекреаційної місткості та потенціалу туристичної галузі регіону;
- економічне оцінювання ефективності інвестування заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону та регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування державних програм розвитку туризму у регіоні.

Запропонований у монографії комплексний підхід до економічного оцінювання туристичної привабливості території може бути використаний для оцінювання доцільності вкладення інвестиційних ресурсів у програму заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території.

<<< назад | зміст | вперед >>>




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.