Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території

Результати розрахунків коефіцієнтів прибутковості показали (див. табл. 3.10), що підприємства туристичної галузі працюють ефективно. На підставі цих розрахунків можна спрогнозувати очікувану норму прибутку від діяльності туристичних підприємств регіону.

Відрахування до місцевого бюджету. Механізм сплати кожного окремого податку регулюється Податковим кодексом України [169]. Стаття 10 Податкового кодексу України встановлює вичерпний перелік місцевих податків і зборів.

До місцевого бюджету туристичними підприємствами чи споживачами їх послуг сплачуються: податок на прибуток підприємств; податок за землю; місцеві податки; збір за спеціальне використання природних ресурсів; туристичний збір; збір за забруднення довкілля; інші збори; податок з реклами; комунальний податок.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення зараховуються в розмірі 80 відсотків до державного бюджету, 20 відсотків - до місцевих бюджетів за їх місцезнаходженням. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення зараховується відповідно до бюджетів місцевого самоврядування.

Відрахування до державного бюджету. В державний бюджет України сплачуються такі податки: податок на додану вартість (ПДВ); акцизний збір; ввізне мито. При наданні туристичних послуг за посередництвом нерезидентів за межами України нараховується нульова ставка ПДВ (за всіма іншими операціям з туризму ставка ПДВ - 20%).

Таким чином, від функціонування туристичних підприємств наповнюється місцевий та державний бюджет країни.

V етап. Оцінювання рекреаційної місткості та потенціалу туристичної галузі регіону. Для запобігання зниження ефекту оздоровлення та відпочинку при здійсненні туристичної діяльності слід враховувати норми рекреаційного навантаження на відповідні території. Рекреаційне навантаження - це допустима кількість відпочиваючих на одиницю площі, які одночасно можуть перебувати на певній території після її пристосування до рекреаційних потреб, яка не викликає негативних наслідків у природному середовищі. Норми рекреаційного навантаження залежать, в основному, від особливостей ландшафтної будови, функціонального використання території та сезону року. Враховуючи рекреаційне навантаження для запобігання зниження якості довкілля на туристичній території, визначається рекреаційна місткість території, яка вимірюється як загальна кількість осіб, що можуть одночасно перебувати в межах конкретної території, не завдаючи шкоди природному середовищу [49, с.51]. Не погоджуючись з вищенаведеним твердженням, додамо, що при розрахунку рекреаційної місткості слід враховувати не лише загрози для навколишнього середовища, але й норму психологічного навантаження, порушивши яку виникає загроза зниження рекреаційного чи оздоровчого ефекту.

Рекреаційна місткість визначається для кожного сезону окремо за формулою [49, с.53]:

Ni x Si x C V1 = ----------------- (3.16) Ді

де V1 - рекреаційна місткість i-тої території, осіб;
Ni - норма рекреаційного навантаження на i-ту територію, осіб/км²;
Si – площа i-тої території, км²;
С - тривалість рекреаційного періоду, днів;
Ді - середня тривалість перебування туристів і відпочиваючих на i-тій території, днів.

Скориставшись нормативами, розрахованими в Інституті регіональних досліджень НАН України, в середньому рекреаційна місткість туристичних центрів Львівської області становить 554,6 тис. осіб/рік [49, с.52-56]. За статистичними даними Головного управління статистики у Львівській області фактично обслужено у засобах розміщення туристів Львівщини у 2010 році 582,8 тис. осіб. Отже, використання туристичного потенціалу Львівської області у 2010 році відбулося понад норму (582,8 - 554,6 = 28,2 тис. осіб), тобто на 28,2 тис. осіб або на 5,08 %.

Оцінювання ресурсного потенціалу передбачає аналіз наявності природних, історико-культурних туристичних ресурсів, матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму, а також рівня їх використання.

Природно-рекреаційний потенціал Львівської області, розрахований за оцінками, здійсненими Руденком В.П. сукупний природно-ресурсний потенціал Львівської області становить 2,031 млрд. грн., з них 14,3 % - природно-рекреаційні ресурси, що в грошовому виразі становить 290,433 млн. грн. [170, с.114, с. 117, с. 291].

Результатом аналізу ресурсного потенціалу та можливостей туристичної індустрії регіону має стати визначення шляхів раціонального використання та підвищення привабливості наявного природно-ресурсного та історико-культурного потенціалу; прогноз кошторисних витрат задля модернізації існуючої та розширення нової матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму; прогноз витрат на створення навчальних центрів для підвищення кваліфікації та навчання трудових кадрів; прогноз витрат на достатнє інформаційне забезпечення та рекламування туристичної галузі регіону, що, в кінцевому підсумку, дасть можливість розробити ефективні інвестиційні проекти для підвищення туристичної привабливості регіону.

VI етап. Економічна ефективність інвестування коштів у програму заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території. За результатами попередніх етапів дослідження розробляється інвестиційний проект щодо підвищення рівня туристичної привабливості регіону. Для його успішної реалізації необхідно запланувати розміри коштів за усіма розділами програми. Визначення необхідної кількості інвестиційних коштів залежить від економічної ситуації на ринку. Проводячи маркетингове дослідження (планування попиту на послуги туристичних підприємств, що було зроблено на третьому етапі програмних заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території), визначено, що попит на послуги туристичних підприємств Львівської області за останні роки зростає. Отже, можемо планувати вкладання інвестиційних коштів у розвиток туризму на Львівщині.

Допустимо, що Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму та відпочинку у Львівській області та інвестиційне забезпечення заходів щодо підвищення туристичної привабливості Львівської області передбачає такі середньорічні витрати:

- підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам'яток шляхом раціонального та бережливого їх використання, враховуючи рекреаційне навантаження - 22 130,4 тис. грн.;
- здійснення реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму, у тому числі історико-культурних пам'яток - 32 631,96 тис. грн.;
- підвищення якості сервісного обслуговування - 1 339,44 тис. грн.;
- створення необхідної інфраструктури, в тому числі автомобільних доріг, та покращення стану існуючої - 4 006,4 тис. грн.;
- належне інформаційне забезпечення та рекламування туристичної галузі -453,0 тис. грн.;
- підтримка органами влади та створення сприятливих умов для роботи приватного сектора у сфері обслуговування та занять народними промислами -147,84 тис. грн.;
- сприяння розвитку суміжних з туризмом галузей економіки, у тому числі у сфері розваг - 45,36 тис. грн.;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих нових та підвищення кваліфікації наявних трудових кадрів для туристичної галузі шляхом створення системи спеціалізованих навчальних закладів - 115,32 тис. грн.;
- підвищення якості довкілля в межах туристичних територій - 17 119,2 тис. грн.;
- формування системи дій маркетингової стратегії (регіонального маркетингу) щодо конкретних туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів - 949,08 тис. грн.

Наступним кроком інвестиційного проекту щодо підвищення рівня туристичної привабливості регіону (на прикладі Львівської області) буде визначення ефективності програмних заходів.

Загалом доцільність запровадження програмних заходів можна визначити за умови виникнення сумарного економічного ефекту для держави, місцевого населення та підприємства. Так як для визначення прибутків держави та місцевого населення від розвитку туризму не існує чіткої методики, а самостійне знаходження таких показників виходить за рамки дослідження, здійсненого у монографії, то визначення ефективності програмних заходів зведемо лише до розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень у туристичні підприємства, які будуть реалізовувати заходи щодо підвищення рівня туристичної привабливості території.

Основними показниками, за якими можна визначити, які заходи доцільно запроваджувати для підвищення рівня туристичної привабливості регіону можуть бути: термін окупності інвестиційних вкладень та коефіцієнт загальної ефективності капітальних вкладень. Останній визначається як відношення прибутку, який отримує підприємство, що запроваджує певний захід, від реалізації інвестиційного проекту до обсягу інвестицій, необхідних для реалізації цього інвестиційного проекту:

ЕР = Пni/Кi (3.17)

де Ер - розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності інвестицій;
Пni - прибуток, який отримує i-те підприємство від реалізації інвестиційного проекту, тис. грн.;
Кi - інвестиційні ресурси, що необхідні для реалізації певного інвестиційного проекту (кошторисна вартість проекту), тис. грн.

Доцільність вкладення інвестицій визначається при порівнянні розрахункового коефіцієнта економічної ефективності капіталовкладень Ер з нормативним коефіцієнтом Ен , який встановлюють у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України на певний період в залежності від галузі. Якщо Ер >ЕН, то вкладення інвестицій вважається доцільним [168]. Для курортної сфери Ен = 0,08 [49, с.45]. Як для суміжної галузі, для туристичної сфери приймемо такий же, як для курортної галузі, нормативний коефіцієнт економічної ефективності інвестицій (Ен - 0,08), так як туризм не виділено як окрему галузь економіки, отже, нормативного коефіцієнта економічної ефективності інвестицій для туристичної сфери економіки не визначено.

Щоб врахувати норму прибутку на вкладений капітал, необхідно скоректувати формулу (3.17) до такого вигляду:

11пр Ер = ------------- (3.18) Кі(1+Е6)t

де Е6 - норма прибутку на вкладений капітал (дисконтна ставка), %;
t - період часу між вкладенням інвестицій та отриманням прибутку, роки.

Перш ніж визначати економічну ефективність програмних заходів, допустимо, що розподіл прибутку від здійснених заходів буде таким:

- підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам'яток шляхом раціонального та бережливого їх використання, враховуючи рекреаційне навантаження - 2 688,4 тис. грн.;
- проведення реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму, у тому числі історико-культурних пам'яток - 5 438,66 тис. грн.;
- підвищення якості сервісного обслуговування - 123,24 тис. грн.;
- створення необхідної інфраструктури, в тому числі автомобільних доріг, та покращення стану існуючої -567,73 тис. грн.;
- належне інформаційне забезпечення та рекламування туристичної галузі -65,5 тис. грн.;
- підтримка органами влади та створення сприятливих умов для роботи приватного сектора у сфері обслуговування та занять народними промислами -24,64 тис. грн.;
- сприяння розвитку суміжних з туризмом галузей економіки, у тому числі у сфері розваг - 6,26 тис. грн.;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих нових та підвищення кваліфікації наявних трудових кадрів для туризму шляхом створення системи спеціалізованих навчальних закладів - 16,22 тис. грн.;
- підвищення якості навколишнього природного середовища в межах туристичних територій - 1853,2 тис. грн.;
- формування системи дій маркетингової стратегії щодо туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів - 78,18 тис. грн.

Здійснимо розрахунки порівняльного коефіцієнта економічної ефективності інвестиційних вкладень за один рік Е_р для кожного заходу окремо за формулою (3.18):

2688,4 Ер₁ = ------------------- = 0,11 22130,4(1+0,1)1

5438,66 Ер₂ = ------------------- = 0,152 32631,9(1+0,1)1

123,24 Ер₃ = ------------------- = 0,084 1339,44(1+0,1)1

567,73 Ер₄ = ------------------- = 0,129 4006,4(1+0,1)1

65,5 Ер₅ = ------------------- = 0,13 453,0(1+0,1)1

24,64 Ер₆ = ------------------- = 0,15 147,84(1+0,1)1

6,26 Ер₇ = ------------------- = 0,126 45,36(1+0,1)1

16,22 Ер₈ = ------------------- = 0,127 115,32(1+0,1)1

1853,2 Ер₉ = ------------------- = 0,099 17119,2(1+0,1)1

78,18 Ер₁₀ = ------------------- = 0,07 949,08(1+0,1)1

Здійснимо порівняння розрахованих коефіцієнтів економічної ефективності інвестиційних вкладень з нормативним коефіцієнтом Ен = 0,08:

Ер₁ = 0,1 1> Ен = 0,08
Ер₂ = 0,152 > Ен
Ер₃ = 0,084 > Ен
Ер₄= 0,129 > Ен
Ер₅ = 0,13 > Ен
Ер₆ = 0,15 > Ен
Ер₇ = 0,126 > Ен
Ер₈ = 0,127 > Ен
Ер₉ = 0,099 > Ен
Ер₁₀ = 0,07 < Ен

За результатами розрахунків лише інвестування 10-го заходу "Формування системи дій маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в межах регіону, спрямованих на приваблення туристів" виявилось недоцільним, так як Ер10 = 0,07 < Ен = 0,08.

Отже, для підвищення рівня туристичної привабливості території ефективними будуть інвестиційні вкладення у такі заходи:

- підвищення привабливості природних туристичних ресурсів та історико-культурних пам'яток шляхом раціонального та бережливого їх використання, враховуючи рекреаційне навантаження;
- проведення реконструкції та модернізації матеріально-технічної бази туризму, у тому числі історико-культурних пам'яток;
- підвищення якості сервісного обслуговування;
- створення необхідної інфраструктури, в тому числі автомобільних доріг, та покращення стану існуючої;
- належне інформаційне забезпечення та рекламування туризму;
- підтримка органами влади та створення сприятливих умов для роботи приватного сектора у сфері обслуговування та занять народними промислами;
- сприяння розвитку суміжних з туризмом галузей економіки, у тому числі у сфері розваг;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих нових та підвищення кваліфікації наявних трудових кадрів для туристичної галузі шляхом створення системи спеціалізованих навчальних закладів;
- підвищення якості довкілля в межах туристичних територій.

VII етап. Регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування державних програм розвитку туризму у регіоні. Беручи до уваги механізм реалізації державної програми розвитку туризму у регіоні (див. рис. 1.3, підрозділ 1.4 цій монографії) автором визначено шляхи вирішення проблем підвищення рівня туристичної привабливості території.

В процесі моніторингу та контролювання процесу запровадження заходів програми та економічного оцінювання ефективності інвестиційних вкладень у заходи програми, визначено, що доцільно інвестувати кошти в усі заходи програми, крім такого: - "Формування системи дій маркетингової стратегії щодо конкретних туристичних послуг в регіоні, спрямованих на приваблення туристів".

В результаті визначено необхідність внесення коректив у державну програму розвитку туризму, не вкладаючи кошти у неефективний захід.

Отже, методичні рекомендації щодо економічного оцінювання туристичної привабливості регіону передбачають:

- оцінювання туристичної привабливості регіону з допомогою статистично-експертного методу;
- формування переліку можливих заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону;
- маркетингові дослідження для планування попиту на послуги туристичних підприємств регіону;
- оцінювання економічної ефективності функціонування туристичних підприємств регіону;
- оцінювання рекреаційної місткості та потенціалу туристичної галузі регіону;
- економічне оцінювання ефективності інвестування заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону та регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування державних програм розвитку туризму у регіоні.

Запропонований у монографії комплексний підхід до економічного оцінювання туристичної привабливості території може бути використаний для оцінювання доцільності вкладення інвестиційних ресурсів у програму заходів щодо підвищення рівня туристичної привабливості території.

<<< назад | зміст | вперед >>>