<<< назад | зміст | вперед >>>

Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІЇ

1.3. Сутність туристичної привабливості території

Як і будь-яка інша галузь економіки туристична індустрія спрямована на максимально можливе задоволення потреб людини. Тож у процесі оцінювання туристичної привабливості території необхідно зважати на запити, мотиви, смаки та ступінь задоволення потреб потенційних туристів.

Туристично-привабливою можна вважати територію, яка користується популярністю у туристів і ця місцевість перетворюється у туристичний центр. Розрізняють туристичний центр та центр туризму. Центр туризму - це місто, місцевість чи об'єкт, де на базі туристичних ресурсів створений комплекс туристичного обслуговування. Туристичний центр - це місцевість, яка приваблює туристів завдяки наявності в н межах специфічних туристичних ресурсів, зручностей транспортно-географічного положення і доступної для туриста інформації про неї [22, с.22].

В енциклопедії [34] запропоновано таке визначення: - "Туристський центр - місце зосередження системи підприємств прийому та усіх видів обслуговування туристів в одному з вузлових пунктів подорожі - місті, де заплановано багатоденне перебування туристів для ознайомлення із зосередженими тут визначними пам'ятками. У складі туристичного центру виділяють головний туристський комплекс - головне туристське підприємство в загальній системі підприємств туристського центру, в якому зосередженні основні підприємства прийому та обслуговування туристів з інформаційно-адміністративними службами".

Існує розмаїття визначень поняття "територія, яка приваблює туристів". Спеціалісти ЮНВТО використовують термін: - "Туристичний регіон -територія, яка володіє великою мережею спеціальних споруд і послуг, необхідних для організації відпочинку чи оздоровлення" [23, с.31]. В.А. Квартальнов [17, с.131-134] відзначає таке поняття: - "Місце туристичного призначення - ділянка, місцевість, регіон чи територія, яка приваблює туристів через наявність: сприятливого клімату, флори і фауни; зручного географічного розташування; транспортної доступності". І.М.Школа пропонує таке визначення: - "Рекреаційний (туристичний) регіон - група рекреаційних районів у межах певних територій, що характеризуються спільністю природних, історико-культурних ресурсів, єдиною інфраструктурою" [24, с.35].

У праці I.Т. Балабанова [25, с. 168] є таке визначення: - "Туристична територія - вид комплексного туристичного ресурсу - географічно визначене місце концентрації найцінніших туристичних ресурсів, а також об'єктів туристичного інтересу, які виділяються серед туристичного регіону, з вказуванням у кадастрах та інших видах документації і введенням режиму пріоритетного цільового функціонування та розвитку туризму в його межах".

М. Борущак встановив, що в основі виникнення різноманітних підходів до визначення поняття "туристичний регіон" лежить селективний вибір туристичних ознак, детальний аналіз яких дозволив автору поділити їх на чотири групи [41, с.7]:

1. Туристичний регіон визначається певною туристичною ознакою (наприклад, наявністю туристичного потенціалу, унікальних природних чи історико-культурних пам'яток тощо).
2. Туристичним може вважатися лише той регіон, у якому обов'язково виробляється туристичний продукт.
3. Щоб називатися туристичним регіоном, територія повинна відповідати основним вимогам: вона має мати об'єкти туристського інтересу (пам'ятки історії та культури, музеї, природні атракції тощо); в її межах повинна існувати можливість надання необхідних для задоволення потреб туристів послуг такої якості, на яку очікує клієнт (транспортне обслуговування, умови для проживання, організація дозвілля з відповідним рівнем обслуговування).
4. Регіон слід вважати туристичним, якщо використання і реалізація туристичних ресурсів здійснюється у відповідному обсязі, а набір пропонованих туристичних послуг є значно ширшим від мінімально необхідного, з врахуванням специфіки конкретного туристичного регіону.

О.О. Любіцева виділяє територіальні рекреаційні системи, які сформувались на основі певних ресурсів та їх сполучення як цільові керовані об'єкти з виконання відтворювальної функції [42].

М.О. Омуш дає таке визначення: - "Туристично привабливою вважають територію, яка має потенціал для розвитку туризму, сукупність економічних і психологічних характеристик регіональних туристичних комплексів, що відповідають попиту, потребам туристів, вимогам інвесторів і забезпечують досягнення передбачуваного соціально-економічного ефекту" [26, с.7].

У визначеннях, запропонованих у працях [17; 22; 23; 24; 25; 26; 34; 41; 42] не враховано усіх чинників, які впливають на туристичну привабливість території, зокрема: розвиток матеріально-технічної бази туризму та достатня і доступна інформація про туристичну діяльність в межах території. Адже, як свідчать статистичні дослідження А.І. Зоріна, від кількості доступної інформації про туристичні території значною мірою залежить кількість туристів, які забажають відвідати цю місцевість [22, с.30].

Ці недоліки не дозволяють повною мірою оцінити туристичну привабливість території та визначити вагомість чинників, які впливають на цей процес. Щоб досягти високого рівня туристичної привабливості та отримати максимальний соціально-економічний ефект туристичний центр повинен мати сучасну розвішену матеріально-технічну базу туризму, туристичну інфраструктуру. Адже, якими б багатими та унікальними не були природні ресурси та історико-культурна спадщина країни чи регіону, без розвиненої матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму, які б відповідали міжнародним стандартам не слід очікувати, що туристична індустрія в межах певної території буде отримувати високі прибутки.

Враховуючи наведені вище визначення, можна запропонувати таке формулювання поняття "туристично-приваблива територія" - це місцевість, яка має потенціал туристичних ресурсів, сучасну розвинену матеріально-технічну базу туризму та доступну і достатню для туриста інформацію про цю місцевість, які б відповідали потребам туристів і забезпечували досягнення максимального соціально-економічного ефекту від розвитку в її межах туристичної індустрії.

Враховуючи усі складові цього поняття, можна визначити максимально можливі напрямки удосконалення процесу підвищення та регулювання туристичної привабливості території, знайти недоліки у туристичній діяльності та на їх основі визначити способи їх усунення.

Спираючись на сформульоване вище визначення туристичної привабливості території, враховуючи наведену на рис. 1.1. класифікацію видів та форм туризму, в основу якої покладено мотивацію подорожей та основні потреби сучасних туристів, а також на підставі висновків аналізу розвитку туристичної індустрії в Україні та у світі в цілому, можна визначити основні напрями управління та регулювання туристичної привабливості території, які дадуть змогу визначити та обгрунтувати показники оцінювання туристичної привабливості території, що буде здійснено в одному з наступних підрозділів монографії.

<<< назад | зміст | вперед >>>