Кодыш Е.Н. Змагання туристів. Пішохідний туризм

Загальні питання

Штаб. Положення. Ці питання достатньо висвітлені у відповідних розділах. Нагадаємо лише про суворому дотриманні термінів розсилки, наведених в Правилах. Вибір місця проведення. Вимоги до місця проведення змагань такого різноманітні, а часом і суперечливі, що вибір у більшості випадків доводиться робити з урахуванням хоча б найбільш важливих факторів. Найважливіший з них - рельєф місцевості. Він повинен мати скельні виходи (допускаються кар'єри), річку, через яку можна організувати переправу (в крайньому випадку яр), залісені ділянки для орієнтування, різниця висот на дистанції не повинна перевищувати 100 м. Наявність заболочених ділянок не обов'язково. На місцевість, призначену для походу-кросу, повинна бути карта. Важливим фактором є та дорога, якої до місця змагання можна доставити спорядження, харчування, можуть підійти машина "швидкої допомоги", радиомашина і т. д.

В деяких випадках команди на підході до місця змагань повинні мати можливість здійснити заліковий похід або здати норми на значок "Турист СРСР"

Табір зльоту повинен розташовуватися на сухий, захищеній від вітру поляні, поблизу ретельно перевіреного джерела питної води. На жаль, поблизу великих міст доводиться заздалегідь планувати підвіз питної води в цистернах. Важливий питання наявності дров, хоча можна готувати їжу та на примусах.

Останнім часом змагання всесоюзного і республіканського масштабу організовують на туристських базах, що значно спрощує роботу, хоча, на думку автора, і порушує туристські традиції. Це не ностальгія по наметах, а прагнення до природного для туристів способу життя, одне з переваг якого більш тісне спілкування.

Велику роль відіграє і естетичне сприйняття місця змагання і розміщення учасників.

Дозвіл на проведення змагань потрібно завчасно отримати в місцевому Раді народних депутатів, у власника території (лісгосп, радгосп, колгосп і тощо) і в санітарно-епідеміологічній станції. Місце проведення змагань рекомендується міняти щороку, що викликано міркуваннями охорони природи (рослинність не встигає повністю відновитися), так і природним бажанням туристів побувати в нових місцях. Вибір місця має здійснюватися не менш ніж за 5 місяців до проведення загальносоюзних або республіканських змагань і за 3 місяці - для решти.

Призначення журі змагань. Журі створюється оргкомітетом на змаганнях всесоюзного і республіканського масштабу для загального спостереження за ходом змагань і вирішення складних питань, пов'язаних з тлумаченням Правил змагань, якщо думки членів головної суддівської колегії (ГСК) різко розділилися, а головний суддя утрудняється в ухваленні рішення. Так, на IV Всесоюзному зльоті пішохідних туристів був введений новий для змагань такого масштабу елемент етапу "навісна переправа" - учасник повинен був закинути кінець мотузки з карабіном на інший берег яру, а суддя - прикріпити його до петлі на дерево для переправи першого учасника. Кидаючи кінець мотузки, учасник не простежив за другим кінцем, і вся мотузка полетіла частково на інший берег, а частково в яр. Команда приготувала мотузку і, успішно закинувши її, переправилася. Виникла ситуація, не передбачена Правилами і Умовами. З одного боку, технічний прийом начебто не був виконаний (мотузка полетіла) і може бути зафіксований факт втрати спорядження; а з іншого - команда виконала прийом, закинувши нову мотузку, і, переправившись, змогла взяти раніше полетіла основну мотузку. Допомогло вирішити таке складне питання наявність в яру волчатника позначає рівень води, нижче якого знаходилась значна частина мотузки. Більшість членів прийшло до висновку, що мотузка і карабін могли бути змиті з берега водою, а це явна втрата спорядження. Команда отримала 11 балів штрафу.

Журі складається з 3-5 осіб: голови, членів журі, проводить призначуваних організацією та федерацією туризму з числа висококваліфікованих фахівців, і головного судді змагань. Всі рішення журі приймаються більшістю голосів. Голова і члени журі представляють висновок про проведені змаганнях і пропозиція щодо оцінки роботи головного судді.

Підготовка трудового десанту і маніфестації. Добровільна суспільно корисна робота учасників змагань має велике виховне значення як для місцевого населення, так і для самих учасників. Прикладом такої роботи можуть бути проводилися на змаганнях в Башкирії прополка, в Красноярську - очищення території заповідника, в Чечено-Інгушетії - ломка тютюну.

Враховуючи насиченість змагальної програми, такий захід може займати 3-4 години і проводитися частиною делегації (наприклад, з делегації в 12 людина в ньому беруть участь не менше 8). Слід призначати відповідального від кожної делегації, а представнику провідної організації слід провести облік виходу і виконаної роботи. Хороша робота делегацій може бути відзначена грамотами, вручаемыми при підведенні підсумків змагань. Місце роботи команд і знаряддя праці повинні бути заздалегідь підготовлені. Успіх значною мірою залежить від чіткості організації роботи.

Маніфестація - значний виховний захід та повинна включати короткий мітинг з покладанням квітів у різних пам'ятних місцях.

Розробка програми. Основою програми є спортивна частина змагань. Змагання колективів фізкультури, клубів туристів і міські зазвичай проводяться в два вихідних дня. У перший день доцільно провести більш трудомістку й тривалу дистанцію походу-кросу, щоб у другий день встигнути підвести загальні підсумки змагань та здійснити урочисте закриття за закінчення смуги перешкод. На більш великих змаганнях за рахунок приурочивания їх до святкових днях вдається збільшити терміни проведення до 3 днів а на всесоюзних і республіканських - доводиться планувати використання відпускного часу учасників і суддів. В цьому випадку доцільно проводити в початок змагання на дистанції смуги перешкод, що дозволить більш якісно підготувати дистанцію походу-кросу, а в необхідних випадках на дистанції смуги перешкод може бути проведена класифікація команд. В останній день змагань рекомендується передбачити трудовий десант закінчення конкурсної програми, що дозволить за виключно несприятливих погодних умовах продовжити змагання.

У програмі, крім змагань, повинні бути відображені всі великі заходи, включаючи згадані маніфестацію, трудовий десант, а також організацію дозвілля. Програма готується членом оргкомітету (штабу) спільно з головним суддею.

Програма всесоюзних змагань може бути випущена у вигляді невеликої книжки. Вона містить короткі відомості про природу, історію, населення, сільському господарстві і промисловості району змагань, довідкові дані про проїзд до місця їх проведення, розклад автобусів, поїздів, літаків, адреса та телефони місцевого ради по туризму та екскурсіях, турклубу. Наводяться, крім регламенту, склад оргкомітету та головної суддівської колегії. У книжку можна помістити таблиці результатів змагань, які заповнюються учасниками та результати попередніх змагань даного рангу.

Програма всесоюзних і республіканських змагань випускається за 3 місяці до їх проведення, а решту - через місяць і, звичайно, в скороченому варіанті.

Підготовка призів, дипломів, медалей, пам'ятних подарунків, квитків учасників, значків та знаків відмінності. Перелік необхідної кількості призів, дипломів і т.д. складається на підставі відповідного розділу Положення і вони купуються проводить організацією. Необхідно передбачити якийсь кількість грамот (близько 20) для нагородження найбільш відзначилися в підготовці до змагань та суддівство. Пам'ятні подарунки, як правило, вручаються членам команд переможців на дистанціях та в загальному заліку. Прийнято вручати їх і переможців конкурсної програми. Пам'ятні подарунки-призи можуть бути встановлені місцевими організаціями - підприємствами, колгоспами, друкованими органами і т.д.

Доброю традицією є вручення призів наймолодшому і найстаршому (ветерану) учасникам змагань. Можуть бути встановлені та втішні командні призи - наприклад, за волю до перемоги, наймолодшій команді і т.д. Вся ця підготовка повинна бути завершена за місяць до змагань.

На великих змаганнях випускається барвисто оформлений квиток учасника, якому за підписом головного судді може бути проставлений результат участі або підтверджено суддівство. Крім квитка зазвичай випускаються пам'ятні значки, емблеми, вимпели, які можуть продаватися учасникам змагань.

Особливе питання - відзнаки суддів. Крім нарукавних пов'язок, потрібно на змаганнях всіх рівнів підготувати нагрудні знаки (напис на шматочку ватману або спеціально підготовлений знак) з позначенням суддівських функцій. Значки членів ГСК та оргкомітету повинні не тільки написом, але й зовнішнім виглядом відрізнятися від інших. Так, на одному з зльотів туристів УРСР у Яремче організатори виготовили спеціальні шапочки для суддів, які захищали від сонця і з успіхом заміняли нарукавні пов'язки.

Кілька слів про номери учасників. Зазвичай використовуються стандартні тризначні номери з кількістю сотень, рівним числу членів команди. Перша цифра означає номер учасника, далі - номер команди по жеребкуванню. Так, п'ятий учасник у 21-й команді отримує номер 521, а вся команда - номери 121, 221, 321, 421, 521 і 621.

Таким чином, для змагань, в яких бере участь 30 комамн (а більше майже не буває) з 6 спортсменами в команді потрібні номери 101-130, 201-230 і так далі до 601-630.

Церемонія відкриття і закриття. Проводити ці заходи необхідно за заздалегідь відпрацьованому, надрукованим і відрепетируваному сценарієм. Площадка повинна бути розмічена і прикрашена прапорами республік, підготовлена щогла для підйому прапора, яку може замінити дерево з похило натягнутою мотузкою і прив'язаним до неї прапором, поставлені столи з призами. Команди в парадній формі будуються в стороні від майданчика в алфавітному порядку, крім всесоюзних змагань де команди республік будуються в порядку, записаний в Конституції СРСР, потім команди міст Москви і Ленінграда. Замикає колону команда господарів заходу.

До підйому прапора запрошуються переможці попередніх змагань, а якщо їх немає, то ветерани туризму. Голова оргкомітету оголошує змагання відкритими і дає слово головному судді для подання ГСК та оголошень.

На церемонію закриття, крім спуску прапора, входить також нагородження.

Охорона природи. Це питання особливо актуальне при розміщенні команд в польових умовах. На першому ж інструктажі необхідно попередити керівників делегацій про правила охорони природи і вручити їм спеціально підготовлену пам'ятку. У ній слід нагадати про небезпеку лісових пожеж, про правила розпалювання багать, про збереження шматків дерну, знятих з місць для вогнищ та сміттєвих ям, про сувору заборону самовільних порубок, про здачу коменданту місць стоянок і т. д. В таборі необхідно мати вогнегасник. З працівниками місцевого лісництва потрібно встановити діловий контакт, проінформувати їх про дистанціях змагань. Слід проконтролювати, щоб дистанція не проходила через засіяні поля, плантації, молоді посадки дерев. Порушники повинні бути суворо покарані, аж до зняття зі змагань, з повідомленням за місцем роботи та у командировавшую їх організацію.

Обслуговування учасників

Розміщення учасників, суддів. При розміщенні в польових умовах для кожної команди заздалегідь розмічається місце розташування, ставиться табличка. При цьому за кордоном табору передбачаються місця для розведення багать або установки примусів. В залежності від місцевості розміщення може бути П-подібним, в лінію або дві паралельні лінії. Суддівський табір розташовується окремо, але поблизу табору учасників. При розміщенні суддів необхідно передбачити великі намети або навіс для роботи секретаріату, мандатної комісії, проведення засідань ГСК. На наметах повинні бути пришпилено таблички з прізвищами суддів.

Організаційно більш зручно, але менш звично для туристів розміщення на турбазі. Але і тут можна спробувати виділити окремі будиночки для команд, щоб вони могли їх відповідно оформити. Нарешті, може бути і змішане розташування: учасники - у наметових таборах, судді - в корпусі турбази. При розміщення суддів на турбазі зручно селити разом заступників головного судді по увазі з начальником дистанції, секретарську службу і т. д.

У всіх випадках повинна бути підготовлена і вивішена схема великомасштабна розміщення, розвішані таблички - покажчики розміщення секретаріату, мандатної комісії, прес-центру, медичного пункту, а також покажчики місць вмивання, забору питної води, вбиралень, сміттєвих ям. Важливим є питання освітлення табору, розміщується в польових умовах. Бажано зробити хоча б тимчасове освітлення від дизеля, але якщо це не вдається, то висвітлити секретаріат просто необхідно, бо робота по підведенню підсумків закінчується часом глибокої ночі. Спорядження для наметового табору команди привозять з собою. Для суддів рекомендується крім наметів передбачити матраци і спальні мішки.

Оргкомітет доцільно розмістити окремо від суддів і учасників, передбачивши можливість певних зручностей - ліжка, стільці, столи.

Всі питання розміщення повинен вирішувати один з членів комендантській служби. У нього у головного секретаря повинен бути пофамильный список розселення суддів.

Організація харчування. У разі розміщення учасників і суддів на турбазі питання харчування вирішити несложо. Важливо ставити чіткий розклад прийому їжі і видати талони командам і суддям. В день змагань потрібно підготувати сухий пайок для частини команд і частини суддів Гаряча їжа (обід) повинна бути доставлена в термосах суддям на дистанцію. При польовому розміщення команд можуть існувати два варіанти живлення: з похідною кухнею або з приготуванням їжі самою командою.

Організаторам обов'язково треба мати 5 - 10 фляг-термосів та комплекти похідної посуду. Питання про похідній кухні вирішується залежно від умов живлення. На змаганнях необхідно організувати торгівлю овочами, фруктами, прохолодними напоями, солодощами, а при приготуванні їжі командами - більше широким асортиментом продуктів (м'ясо, масло, макаронні та хлібобулочні вироби, крупи, картопля). При цьому для економії часу потрібно чітко, покомандно організувати відпустку продуктів.

Медичне обслуговування. Організатори змагань повинні заздалегідь звернутися до місцеві органи охорони здоров'я з проханням організувати медичне обслуговування змагань. У відповідності з діючими інструкціями Моз СРСР місцевий лікарсько-фізкультурний диспансер, а при його відсутності інше медичне установа виділяє лікаря, який повинен постійно перебувати на місці змагань. Лікар є членом ГБК, бере участь у роботі мандатної комісії, перевіряючи правильність оформлення заявочних документів, контролює санітарний стан табору та харчоблоку.

При відсутності лікаря починати змагання не можна. На протяжної дистанції походу-кросу може знадобитися другий лікар в найбільш віддаленого від старту точці або на найбільш складному етапі. Лікар повинен бути в районі старту-фінішу, де підтримується постійний зв'язок з усіма етапами. У його розпорядженні має бути санітарна машина або інший транспорт для вивезення потерпілого. Лікар зазвичай працює в тісному співробітництві з заступником головного судді по безпеки, в розпорядженні якого знаходиться спасотряд. Крім того, в Стан обумовлюється наявність у кожної команди на дистанції походу-кросу медичної аптечки. Лікар стикається на змаганнях з найрізноманітнішими спортивними травмами, можуть бути серцеві напади-від фізичного перевантаження, можливі та кишкові захворювання. Перев'язувальні пакети можна роздати на окремі КП. Оплата медичного обслуговування передбачається кошторисом витрат.

Транспорт. На більшість змагань, навіть частково і на республіканські і всесоюзні, команди прибувають на своїх автобусах. Це значно полегшує завдання організаторів - від них вимагається лише вивісити покажчики руху й домовитися про співпрацю зі службою ДАІ.

Команди, що прибувають по залізниці або літаком, повинні заздалегідь узгоджені терміни надіслати заявку на транспорт, чітко позначив годинник заїзду або від'їзду. Те ж відноситься до заступника головного судді з організаційних питань щодо заїзду та виїзду суддів. На вокзалі і в аеропорту в дні заїзду організовується чергування. Автобуси повинні мати табличку з найменуванням зустрічається команди і відмітний знак (емблему) змагання.

Крім транспорту, використовуваного для вирішення питань, пов'язаних з проведенням заходи (завезення продуктів, зустріч членів оргкомітету), у розпорядженні головного судді повинна знаходитися машина типу ГАЗ-69 для обладнання дистанції, а в дні проведення змагань - вантажна машина для перевезення суддів до етапів походу-кросу.

Для більшої чіткості роботи транспорту доцільно мати диспетчера, якому підпорядковуються всі водії.

Організація дозвілля. В учасників змагань та членів делегацій залишається вільний час. Крім спілкування туристів один з одним існують інші варіанти заповнення дозвілля - мистецький, спортивний, туристично-пізнавальний.

Часто гостинні господарі влаштовують концерти силами місцевих професійних і аматорських колективів, організовують зустрічі з цікавими людьми. Так, на IV Всесоюзному зльоті пішохідних туристів по вечорах виступали артисти-професіонали і клуб самодіяльної пісні, відомі вчені та майстер спорту з шахів, який провів сеанс одночасної гри. На традиційному загалом туристському багатті можуть виступати учасники конкурсу пісні, якщо він проводився, і просто туристи, люблять пісні, а їх більшість. Вогнище дружби може поєднуватися з конкурсом художньої самодіяльності.

У вільний час можна провести змагання з Футболу, волейболу, заснувавши призи. Інтерес викликають добре організовані зустрічі з ветеранами альпінізму і туризму.

Форм використання дозвілля дуже багато, і невичерпна енергія туристів, почуття гумору, схильність до вигадки і нешаблонним рішень - у цьому запорука успіху.

На великих змаганнях над делегаціями окремих республік, країв і областей беруть шефство місцеві організації. Це взаємно корисна традиція. Шефи на зустрічах знайомлять гостей з історією, природою і сучасними досягненнями, а гості можуть показати кіно - і слайдфільми, розповісти про своїх походах.

Конкурсна програма. Потрібна вона на змаганнях? Противники стверджують, що з-за малих термінів проведення змагань конкурсна програма заважає спортивної. Але бували зльоти, де без шкоди для змагальної програми проводилося до 13 конкурсів! Істина, як завжди, лежить посередині. Мабуть, необхідно розвивати ініціативу, з якою у свій час виступили латвійські туристи, і організовувати регулярні спеціалізовані фестивалі-конкурси туристських кінофільмів, слайдфільмів, фотографій і т.п. Доцільно ширше пропагувати туристське технічна творчість, влаштовувати виставки. На зльотах, де питань пропаганди туризму віддається чільна роль, конкурсна програма може переважати над спортивною.

На змаганнях необхідно проводити конкурс туристського технічного творчості - досконале нове спорядження розширює технічні і тактичні можливості команд і туристських груп, підвищує безпека подорожей. З інших конкурсів, на думку автора, потрібно включати ті, які сприяють заповнення дозвілля, не вимагаючи багато часу для суддівства. До них в першу чергу слід віднести конкурси пісень, фотографій, емблем, навіть стінгазет різних делегацій. Осібно стоїть конкурс таборів. Його проведення дозволяє краще будь-якої комендантській служби прикрасити табір і навести в ньому порядок. Можна подумати і про конкурсах вирішення тактичних завдань (таких, як прокладка на карті маршруту необхідної категорії складності і складання графіка руху по ньому; складання плану-графіка подолання окремих перешкод, наприклад перевалів, вже за іншою, більш масштабної схемою; план організації рятувальних робіт у зазначеній точці на карті).

І, нарешті, про заліку конкурсів. Якщо зробити їх внезачетным, суто добровільним для команд справою, то в них або не будуть брати участь, або будуть брати участь формально (лише б відзвітувати). Разом з тим на змаганнях вирішальною є спортивна частина. Запровадження конкурсів у загальний залік з сумарним результатом спортивної програми, але з невеликою вагомістю (10 - 15 %) - ось оптимальний рішення цього питання.

Організація торгівлі. У розділі "Організація харчування" говорилося про торгівлю овочами, фруктами, солодощами, прохолодними напоями, а якщо централізоване харчування не організовано, то і більш широким асортиментом продуктів. Обов'язкова продаж таких дрібниць, як зубні щітки, паста, мило. А ось на IV Всесоюзному зльоті пішохідних туристів працювали до того ж ще й буфети, книжковий і промтоварний магазини, а працівники місцевої ради по туризму та екскурсіях власноруч виготовили і продали туристам сувеніри, фруктові та овочеві консерви, а виручені від продажу гроші перевели у фонд допомоги Чорнобилю.

Завезення газет і журналів. Газети в кількох примірниках повинні регулярно вивішуватися, а також продаватися, і непогано було б, якщо б організатори кожен день вручали делегаціям по одному примірнику центральної преси.

Екскурсії. Часу на спеціально організовані екскурсії немає ні в учасників, ні у суддів. Тим не менш гостинні господарі можуть при від'їзді делегації так скласти графік, щоб виділити 1,5 год на екскурсію по місту. До речі, це можна робити і при зустрічі команд.

Відкриття пункту зв'язку. Це звучить занадто голосно. Але можна зробити так, щоб у протягом кількох годин учасники могли відправити листи, телеграми, купити талони на міжміські телефонні переговори і подзвонити.

Санітарні питання. Організатори змагань повинні ще до заїзду команд побудувати туалети, викопати ями для сміття і харчових відходів, зробити прості умивальники і виділити місце для забору питної води, якщо змагання проходять у верхів'ях гірських річок або є ключі. Якщо ж цю воду не дозволено санітарно-епідеміологічною службою пити, необхідно організувати завезення питної води. Лікар змагань повинен щоденно контролювати санітарний стан харчоблоку і всього табору.

Консультаційна робота. Змагання туристів логічно використовувати як місце, де можна отримати потрібну консультацію по району майбутнього походу, подивитися карти, схеми. На I Всесоюзному зльоті між нашими провідними туристами-пішоходами заздалегідь були розподілені райони подорожей, за яким вони, маючи відповідні матеріали і карти, в певний час проводили консультації. Консультації можуть стосуватися питань, пов'язаних з оформленням спортивних і суддівських розрядів, категорій та звань. Можна давати консультації та за підготовки спортивних і суддівських кадрів, організації роботи пішохідних комісій і т. п.

Забезпечення безпеки в таборі. Це питання опрацьовується, починаючи з вибору місця для табору. Глибокі ями, обривисті берега, небезпечні у вечірній час, потрібно обгородити. Якщо на території табору протікає струмок, через який часто учасники переправляються, то потрібно побудувати містки. Місця для купання у водоймі або в річці слід попередньо оглянути і позначити. В таборі, особливо в вечірній час, не повинно бути сторонніх. Комендантська служба встановлює цілодобове чергування, а на великих заходах, крім того, районний відділ міліції організовує тимчасовий цілодобовий пост.

Матеріально-технічне забезпечення

Комендантська служба. Підготовка поляни, розміщення новоприбулих, отримання, видача і приймання обладнання та інвентарю, організація відкриття, закриття, трудового десанту, маніфестації, харчування, роботи транспорту, організація багаття, охорона природи та безпека в таборі - ось далеко не повний перелік обов'язків комендантській служби. В залежності від масштабу змагань вона складається з 5-20 чоловік. На змаганнях до республіканського масштабу зручно доручати ці функції однієї з туристських шкіл, бо це хоч і тимчасовий, але сформований, легкий в управлінні колектив. На всесоюзних і республіканських змаганнях комендантський службу, сформовану з туристів-активістів і штатних працівників, зазвичай очолює заступник головного судді з оргроботи.

Основа успіху цієї служби - у чіткому ежевечернем плануванні робіт на наступний день і перевірки виконання. На місце змагань комендантська служба виїжджає за 1-5 днів до їх початку.

Інвентар для комендантській служби. Перелік інвентарю необхідно перед кожним змаганням уточнювати в залежності від умов проведення. В табл. 6 наводиться приблизний перелік інвентарю та інструментів.

Таблиця 6.