Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Міністерство освіти і науки України
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Відділення економіки та менеджменту
Кафедра курортного менеджменту

Затверджую
Ректор Дрогобицького державного
педагогічного університету
імені Івана Франка
_________ В.Г. Скотний
"___"__________ 2005 р.

ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

Зелений сільський туризм

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст"
спеціальності 7.050201"Менеджмент організацій"
спеціалізації "Менеджмент готельного, курортного та туристичного сервісу"
для студентів денної форми навчання

Програму уклав: Петранівський В.Л., старший викладач

Рецензенти:

Рутинський М.Й.,
кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму
Львівського національного університету імені Івана Франка

Баб’як М.М.
кандидат технічних наук, доцент,
декан факультету менеджменту і маркетингу
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка



Дрогобич – 2005

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дисципліна "Зелений сільський туризм" є складовою варіативної (вибіркової) частини робочого навчального плану підготовки фахівців за напрямом підготовки 6.050201 "Менеджмент організацій", кваліфікації "Спеціаліст": менеджер-економіст, менеджер готельного, курортного та туристичного сервісу.

Потреби сучасного туриста в нових видах активного відпочинку вимагають розширення ринку туристичних послуг. З’являються якісно нові види і форми туризму. Серед різновидів туризму особливого поширення сьогодні набуває зелений сільський туризм, екологічний туризм (екотуризм).

Антропогенні навантаження на людський організм, особливо у великих містах, формують у їх мешканців бажання "вирватися на природу". Під час цих подорожей людина прагне отримати задоволення.

В Україні зелений сільський туризм перебуває на початковому етапі розвитку. Проте в країні вже розпочався процес активної популяризації цього виду відпочинку як туристичного продукту. Наразі в Україні не існує чіткого визначення поняття зеленого сільського туризму як окремого туристичного продукту в загальному визначенні туристичної галузі.

З метою уніфікації термінів і понять уведемо далі за текстом терміни "зелений сільський туризм" та "гостинна садиба".

Під цими термінами у даній програмі ми розуміємо:

Зелений сільський туризм – це стаціонарний відпочинок з будь-якою метою, видом та формою організації туристичної подорожі у сільській місцевості [11, с.17]. Визначення сільського туризму як зеленого підкреслює його проекологічну орієнтацію.

Гостинна садиба – це житловий будинок сільського господаря, в якому розміщуються на відпочинок туристи (міські жителі). Поряд з поняттям "гостинна садиба" вживається поняття "агрооселя" [3, с.5].

Наведені вище поняття, пов’язані із сільським туризмом та екотуризмом, знайшли своє застосування в навчальній програмі дисципліни "Зелений сільський туризм" для визначення форм туристичного руху в Україні.

Зелений сільський туризм слід також розглядати як підсобну і підприємницьку (економічну) діяльність мешканців села і т.д.

Тому вивчення дисципліни "Зелений сільський туризм" є надзвичайно актуальним у наш час.

Мета дисципліни:

- розглянути теоретично-методологічні та практичні аспекти формування, функціонування і розвитку зеленого сільського і екологічного туризму як цілісної системи урбокомпенсаційного природокористування;
- розкрити особливості управління персоналом, менеджменту та маркетингу урбокомпенсаційного зеленого сільського туризму.

Програма дисципліни передбачає вирішення таких завдань:

- вивчення історії та сучасного стану, мети і мотивації вибору відпочинку у сільській місцевості;
- дослідження найважливіших закономірностей, чинників, які визначають розвиток і розміщення гостинних садиб (агроосель), організаційно-правового і економічного механізму їх діяльності на ринку туристичних послуг регіону, держави;
- розглянути проблемні питання фахової освіти менеджера зеленого сільського туризму;
- на основі конструктивно-географічного підходу розкрити особливості менеджменту та маркетингу зеленого сільського туризму;
- поглибити, систематизувати теоретичні знання щодо проблем і перспектив розвитку зеленого сільського туризму у Карпатському регіоні;
- виробити вміння узагальнювати теоретико-практичні матеріали, аналізувати пактичну інформацію, працювати зі спеціальною літературою, довідковими виданнями тощо.

У результаті вивчення дисципліни "Зелений сільський туризм" студент повинен знати:

- сутність базових понять і термінів кожної теми змістовних модулів;
- теоретичні і прикладні основи менеджменту і маркетингу урбокомпенсаційного зеленого сільського туризму;
- особливості ринку туристичних послуг у сільській місцевості;
- основні чинники ризику (бар’єри) і мотиви вибору відпочинку міських жителів у сільському туризмі;
- орієнтуватись і знати основні етапи історії розвитку зеленого сільського туризму в Україні, у світі тощо;
- класифікацію засобів розміщення В&В;
- про зелений сільський туризм як вид економічної діяльності (підсобної та підприємницької);
- провідні світові науково-освітні школи з туризму;
- основну нормативно-правову базу з питань організації діяльності юридичних і фізичних осіб у сфері зеленого сільського туризму в Україні;
- організаційно-методичні засади формування й розвитку персоналу гостинної садиби;
- особливості управлінської праці менеджера (власника) гостинної садиби;
- види небезпек і внутрішні фактори безпеки туристів у гостинних садибах;
- проблеми і перспективи подальшого розвитку зеленого сільського туризму в Карпатському регіоні.

Студент повинен вміти:

- пояснювати вплив етнопсихологічного фактору на мотивацію вибору відпочинку у сільській місцевості;
- порівнювати середні тарифи на добове проживання у В&В та готелях різних країн;
- складати схему реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи;
- формувати перелік основних видів фахової діяльності менеджера сільського зеленого туризму;
- організовувати складання і виконання програми обслуговування, а також надання додаткових послуг туристам у гостинних садибах (агрооселях);
- забезпечувати умови безпечного відпочинку туристів і гостей у гостинних садибах (агрооселях);
- оцінювати загальну та територіальну ємкість ринку готельних і туристичних послуг у сфері зеленого туризму;
- володіти методикою формування і регулювання ціни на відпочинкові послуги у гостинній садибі;
- складати проекти програм підвищення якості послуг у сфері зеленого сільського туризму;
- розробляти макети нових послуг та апробовувати їх на ринку зеленого сільського туризму;
- характеризувати світові тенденції і перспективи геопросторового розвитку екологічного туризму;
- аналізувати і розробляти конкурентні пропозиції щодо розвитку (просування) екотуристичних продуктів та їх інфраструктури в Карпатському регіоні.

Зв’язок дисципліни "Зелений сільський туризм" з іншими навчальними дисциплінами професійно-орієнтованої підготовки.

Вивчення дисципліни "Зелений сільський туризм" доцільно здійснювати за вибором студентів на 5-му курсі. Структурно-логічна схема дисципліни тісно інтегрована зі змістом фахових туристичних дисциплін: "Маркетинг у готельному, курортному та туристичному сервісі", "Менеджмент у готельному, курортному та туристичному сервісі", "Міжнародний туризм з основами країнознавства", "Інформаційні системи та технології у готельному, курортному та туристичному сервісі", "Організація діяльності у готельному, курортному та туристичному сервісі", "Географія туризму", "Туристичне краєзнавство" та іншими.

Програма дисципліни "Зелений сільський туризм" передбачає вивчення низки актуальних і досить різнопланових за змістом та функціями тем (модулів).

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ "ЗЕЛЕНИЙ СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ" ДЛЯ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ


Назва модулів, розділів і тем дисципліни
Кількість навчальних годин Форми контролю
Усього Лекції Семінари, практичні Самостійна робота
Модуль І (Теми 1-8) 52 16 16 20 МРКР №1
Розділ І. Сільський зелений туризм: історія та сучасний стан
Тема 1. Основні поняття, суть і особливості ринку туристичних послуг у сільській місцевості 8 2 2 4 У
Тема 2. Мета і мотивація вибору відпочинку у сільській місцевості 6 2 2 2 ПК
Тема 3. Історія розвитку сільського зеленого туризму 6 2 2 2 Р, У
Тема 4. Сільський зелений туризм у сучасному туристичному бізнесі 6 2 2 2 Р, У
Розділ ІІ. Основи менеджменту зеленого туризму
Тема 5. Науково-методичні основи менеджменту зеленого туризму 6 2 2 2 СР, У
Тема 6. Дидактичні основи фахової підготовки менеджера зеленого туризму 6 2 2 2 ПК, Р
Тема 7. Організаційно-законодавче забезпечення зеленого туризму в Україні, регіоні 6 2 2 2 СР, У
Тема 8. Досвід освітнього забезпечення зеленого туризму у країнах Центральної і Східної Європи 8 2 2 4 МКР-1
Модуль ІІ (Теми 9-18) 80 24 16 38 МРКР №2
Розділ ІІІ. Управління персоналом гостинної садиби
Тема 9. Персонал гостинної садиби 10 4 2 4 СР
Тема 10. Організація праці менеджера і власника гостинної садиби 8 2 2 4 ПК, У
Тема 11. Забезпечення умов безпечного відпочинку гостей (туристів) 6 2 2 2 У, ПК
Розділ ІV. Маркетинг у зеленому туризмі
Тема 12. Роль маркетингу у зеленому туризмі 6 2 - 4 СР
Тема 13. Маркетинг послуг гостинної садиби й управління якістю послуг 8 2 2 4 У, ПК
Тема 14. Розробка нових послуг у сфері зеленого туризму 8 2 2 4 СР, У
Розділ V. Екологічний туризм
Тема 15. Основи екологічного туризму 8 2 2 4 Р, У
Тема 16. Світові регіони і центри екологічного туризму. 5 2 1 2 Р, У
Тема 17. Екологічний туризм в Україні 5 2 1 4 ПК, У
Тема 18. Проблеми і перспективи розвитку зеленого туризму в Карпатському регіоні 12 4 2 6 Р, ПК, МКР-2
Разом 130 40 32 58 Іспит

Умовні позначення форм контролю: У – усне опитування; ПК – персональний контроль; Р – реферати; СР – самостійна робота; МРК – модульно-рейтингова контрольна робота; І – іспит (екзамен).

ЗМІСТ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ "ЗЕЛЕНИЙ СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ"

МОДУЛЬ І (ТЕМИ 1-8)

РОЗДІЛ І. СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН

Тема 1. Основні поняття, суть і особливості ринку туристичних послуг у сільській місцевості

Туристична індустрія та інфраструктура туризму.

Особливості ринку туристичних послуг у сільській місцевості.

Основні поняття та визначення: зелений туризм, сільський туризм, екологічний туризм, агротуризм, відпочинковий туризм (відпочинок на селі), екоагротуризм.

Принципи, функції та завдання зеленого туризму. Концепція зеленого сільського туризму.

Література: [1, 16, 18, 27, 28, 29, 45, 49, 62, 63, 69].

Тема 2. Мета і мотивація вибору відпочинку в сільській місцевості

Мотиваційні аспекти в туризмі. Основні фактори туристичної мотивації. Бар’єри (перешкоди) мандрівок. Культура як фактор туристичної мотивації.

Основні мотиви вибору відпочинку в сільській місцевості (за типом green rural tourism або green village tourism).

Вплив етнопсихологічного фактору на мотивацію вибору відпочинку в сільській місцевості.

Використання цінностей рідної культури та традицій – шлях до динамічного розвитку зеленого сільського туризму.

Література: [5, 6, 11, 17, 25, 27, 29, 3, 38, 45, 49, 53, 60, 62, 68, 70, 73].

Тема 3. Історія розвитку зеленого сільського туризму

Історія розвитку зеленого сільського туризму (виникнення і становлення приватних засобів розміщення за типом B&B). Термін Bed & Breakfast (кінець 40-х років ХХ століття). Прототип сучасного американського В&В. Організатори В&В – родин фермерів у США.

Світова практика В&В типів засобів розміщення. Класифікація засобів розміщення В&В. Порівняння середніх тарифів на добове розміщення в В&В та готелях різних країн.

Література: [1, 8, 10, 11, 13, 18, 20, 21, 23, 24, 29, 45].

Тема 4. Сільський зелений туризм у сучасному туристичному бізнесі

Сільський зелений туризм – дохідний вид діяльності у професійному туристичному бізнесі.

Види організації сільського зеленого туризму: здача в найм невеликих будиночків, квартир або кімнат у невеликих сільських готелях або котеджах, організація проживання відпочиваючих у сільському будинку безпосередньо в сім’ї.

Сучасний досвід гостинності у додаткових засобах розміщення в зарубіжних країнах і в Україні.

Сільський туризм як вид підсобної діяльності. Поняття "агрооселя" і "житлове приміщення".

Сільський туризм як підприємницька діяльність. Схема реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи.

Література: [1, 8, 11, 12, 13, 18, 21, 28, 29, 39, 70].

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЗЕЛЕНОГО СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

Тема 5. Науково-методичні основи менеджменту зеленого туризму

Основні науково-методичні засади та завдання менеджменту зеленого сільського туризму.

Основні аспекти менеджменту зеленого сільського туризму: планувальний, організаційний, мотиваційний, контрольний.

Підвищені вимоги до забезпечення ефективної контрольно-наглядової функції при відвідуванні туристами природоохоронних територій сільських місцевостей.

Література: [6, 7, 11, 16, 25, 27, 29, 43].

Тема 6. Дидактичні основи підготовки менеджера зеленого туризму

Підготовка висококваліфікованих фахівців-менеджерів зеленого туризму – важливий аспект становлення і розвитку туризму.

Провідні світові науково-освітні школи з туризму: англо-американська, франко-німецька, східноєвропейська (пострадянська). Відмінності між ними.

Дидактичні підходи до фахової освіти в галузі зеленого туризму: інституційний, вивчення турпродукту, історичний, управлінський (менеджментський), економічний, соціологічний, географічний, міждисциплінарний, системний.

Особливості української науково-освітньої школи фахової підготовки з туризму.

Аспекти фахової діяльності менеджера зеленого сільського туризму (перелік основних видів фахової діяльності та основних вмінь, навичок і знань).

Підходи та форми навчання власників осель.

Література: [2, 3, 18, 41, 45, 47, 55, 66, 70, 75].

Тема 7. Організаційно-законодавче забезпечення зеленого сільського туризму в Україні, регіоні

Спілка сприяння розвитку сільського туризму в Україні (1996) – всеукраїнська громадська неприбуткова організація. Організаційна і функціональна структура Спілки.

Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку зеленого сільського туризму в Україні: відпочинок на селі як турпродукт, цінова політика, маркетингова та рекламна політика, друковані матеріали, ідентифікація продукту, Інтернет-сайти, ринок сільського туризму, туроператори, комерційні види діяльності, висновки.

Нормативно-правова основа організації зеленого сільського туризму. Закон України "Про особисте селянське господарство", нормативні акти загальної дії (Конституція України, Цивільний Кодекс України) і спеціальні правові акти (Статут, Положення тощо).

Організації, які регулюють діяльність у сфері зеленого сільського туризму на місцевому та державному рівнях.

Література: [3, 11, 18, 19, 27, 28, 31, 55, 59, 60].

Тема 8. Досвід освітнього забезпечення зеленого туризму у країнах Центральної і Східної Європи

Досвід освітнього забезпечення зеленого сільського туризму в Польщі.

Використання європейського досвіду при розробці навчальних програм та викладанні дисциплін з туризму і відпочинку у сільській місцевості.

Інтегративні підходи до підготовки фахівців в галузі зеленого туризму

Література: [2, 11, 18, 22, 25, 41, 43, 45, 70, 75].
 

ОСНОВНІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ, ЯКІ ПОВИНЕН НАБУТИ СТУДЕНТ ПІСЛЯ ЗАСВОЄННЯ ПРОГРАМИ МОДУЛЯ І

Студенти повинні знати:

- зміст базових понять і термінів: зелений туризм, зелений сільський туризм, сільський туризм, відпочинковий туризм (відпочинок на селі), екологічний туризм, аграрний туризм, екоагротуризм, концепція зеленого сільського туризму, мотивація в туризмі, Bed & Breakfast, агрооселя, житлове приміщення, Спілка сприяння розвитку сільського туризму в Україні, культура обслуговування туристів, гостинна садиба, маркетинг, екотуристичний потенціал;
- особливості ринку туристичних послуг у сільській місцевості, принципи, функції та завдання зеленого сільського туризму;
- зміст Концепції зеленого сільського туризму;
- основні мотиви вибору відпочинку міських жителів у сільській місцевості;
- основні етапи історії розвитку зеленого сільського туризму в Україні та за кордоном;
- класифікацію засобів розміщення B&B;
- види організацій сільського зеленого туризму;
- про зелений сільський туризм як вид підсобної та підприємницької діяльності;
- схему реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи;
- основні аспекти менеджменту зеленого сільського туризму;
- дидактичні підходи до фахової освіти в галузі зеленого туризму;
- провідні світові науково-освітні школи з туризму;
- нормативно-правову основу організації зеленого сільського туризму в Україні;
- про європейський досвід освітнього забезпечення зеленого сільського туризму, різні підходи до підготовки фахівців в галузі туризму.

Студенти повинні вміти:

- пояснювати вплив етнопсихологічного фактору на мотивацію вибору відпочинку в сільській місцевості;
- порівнювати середні тарифи на добове проживання в B&B та готелях різних країнах;
- складати схему реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи;
- формувати перелік основних видів фахової діяльності менеджера зеленого сільського туризму.

Орієнтовний перелік тем семінарсько-практичних занять:

- Сутність та особливості ринку туристичних послуг у сільській місцевості;
- Мотивація вибору відпочинку в сільській місцевості;
- Історія розвитку зеленого сільського туризму;
- Сільський туризм як вид підсобної і підприємницької діяльності;
- Науково-методичні основи менеджменту зеленого сільського туризму;
- Провідні світові науково-освітні школи та дидактичні підходи до фахової освіти в галузі зеленого туризму;
- Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку зеленого сільського туризму в Україні;
- Досвід освітнього забезпечення зеленого туризму у країнах Центральної і Східної Європи.

МОДУЛЬ ІІ (ТЕМИ 9-18)

РОЗДІЛ ІІІ. УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ГОСТИННОЇ САДИБИ

Тема 9. Персонал гостинної садиби

Професійні (кваліфікаційні) вимоги до підготовки персоналу гостинної садиби у сільській місцевості.

Вимоги і рекреаційні потреби гостей (зелених туристів). Основні етапи налагоджування дружніх стосунків з гостями.

Вирішування конфліктів і спірних питань. Організація розміщення і харчування туристів. Виконання програми обслуговування туристів, додаткові послуги.

Інформування відпочиваючих. Культура обслуговування у сільському туризмі.

Література: [3, 11, 18, 21, 28, 43, 47, 56, 64, 75].

Тема 10. Організація праці менеджера і власника гостинної садиби

Особливості управлінської праці менеджера (власника) гостинної садиби. Вимоги, які пред’являються до сучасного менеджера зеленого сільського туризму.

Планування особистої роботи менеджера. Вибір пріоритетних справ. Нормування управлінської праці. Використання технічних засобів управління. Організація діловодства. Ділові контакти з партнерами, турфірмами.

Права та обов’язки власників гостинної садиби. Поради власникам гостинної садиби.

Література: [3, 11, 12, 32, 43, 47, 56].

Тема 11. Забезпечення умов безпечного відпочинку гостей

Поняття про безпеку в туризмі. Види небезпек у зеленому туризмі.

Внутрішні фактори безпеки туристів у гостинних садибах (ГС): питання безпечного проживання клієнтів, дотримання санітарно-гігієнічних вимог при приготуванні їжі і покупці продуктів харчування, забезпечення в будинку локальної протипожежної і протиепідеміологічної безпеки, дотримання техніки безпеки при користуванні побутовими електроприладами.

Страхування ГС від непередбачених випадків. Фактори потенційної небезпеки для клієнтів ГС в Україні.

Долікарська медична допомога. Заходи з облаштування подвір’я та господарсько-побутових приміщень.

Література: [3, 11, 18, 28, 32, 44, 47, 56, 75].

РОЗДІЛ IV. МАРКЕТИНГ У ЗЕЛЕНОМУ ТУРИЗМІ

Тема 12. Роль маркетингу у зеленому сільському туризмі

Основи маркетингу зеленого туризму. Сутність маркетингу. Особливості маркетингу в сільському туризмі. Зв’язок між маркетингом та охороною довкілля.

Роль неприбуткових організацій у маркетингу сільського туризму. Маркетинг та приватний сектор.

Спільний структурний підхід до маркетингу громадського та приватного секторів зеленого сільського туризму.

Література: [3, 11, 22, 36, 56, 75].

Тема 13. Маркетинг послуг гостинної садиби й управління якістю послуг

Оцінка загальної та територіальної ємкості ринку готельних і туристичних послуг у сільському туризмі.

Маркетинговий профіль зеленого сільського туриста (продукт, ціна, місце, просування, зв'язки з громадськістю).

Формування цін на відпочинкові послуги в гостинній садибі. Основні методи встановлення і регулювання цін.

Стратегії збуту і прогнозування потенційного попиту в зеленому сільському туризмі.

Система управління якістю послуг у сфері сільського туризму.

Розробка програми підвищення якості обслуговування в туристичних фірмах та готелях (гостинних садибах).

Література: [3, 11, 36, 43, 54, 56].

Тема 14. Розробка нових послуг у сфері зеленого туризму

Характеристика основних стадій розробки нових послуг у сільському туризмі.

Розробка концепції нової послуги та її перевірка. Стратегія маркетингу нової послуги.

Характеристика пробного маркетингу у зеленому туризмі. Характеристика торговельної марки та її елементів.

Процес розробки торговельної марки для готельних і туристичних послуг.

Література: [1, 3, 11, 31, 59].

РОЗДІЛ V. ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

Тема 15. Основи екологічного туризму

Управління впливом туризму на природні туристичні ресурси і користь від екотуризму.

Види екотуризму. Динаміка зростання і місткість екотуристичного ринку. Специфічні риси екотуристичного продукту.

Фактори і прогнози розвитку екотуризму.

Література: [17, 25, 32, 45, 62, 63, 65, 73, 75].

Тема 16. Світові регіони і центри екологічного туризму

Світові тенденції і перспективи розвитку екологічного туризму.

Екологічний туризм у країнах Нового і Старого світу. Світові регіони і центри екологічного туризму: Європа, Північна Америка, Центральна і Південна Америка, Африка, Азія, Австралія, Океанія.

Екологічний і пригодницький туризм як засіб соціально-економічного розвитку гірських регіонів.

Розвиток екотуризму в гірських регіонах світу.

Література: [10, 18, 20, 23, 25, 45, 48, 62, 69, 74, 75].

Тема 17. Екологічний туризм в Україні

Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування. Зарубіжний та вітчизняний досвід розвитку екологічного туризму.

Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму в Україні.

Екотуристичний потенціал України.

Туристичний продукт національних парків. Етика екологічної мандрівки.

Література: [16, 18, 25, 27, 35, 42, 45, 49, 62, 67, 74, 75].

Тема 18. Проблеми і перспективи розвитку зеленого сільського туризму в Карпатському регіоні

Організаційно-господарські аспекти розвитку зеленого сільського туризму в Карпатському регіоні.

Проблеми і перспективи розвитку зеленого сільського туризму в регіонах Львівщини, Передкарпаття, Українських Карпатах, Закарпатті.

Роль місцевих рад у забезпеченні становлення підприємництва на селі.

Розробка пропозицій з розвитку екотуристичних продуктів та їх інфраструктури у Карпатському регіоні.

Партнерство між державними, підприємницькими структурами і громадськими організаціями Карпатського Єврорегіону у сфері зеленого сільського туризму.

Література: [4, 5, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 15, 19, 21, 30, 33, 34, 35, 37, 38-40, 45, 50, 51, 52, 53, 57, 58, 60, 67, 68, 70, 71, 72, 73].

ОСНОВНІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ, ЯКІ ПОВИНЕН НАБУТИ СТУДЕНТ ПІСЛЯ ЗАСВОЄННЯ ПРОГРАМИ МОДУЛЯ ІІ

Студенти повинні знати:

- зміст базових понять і термінів: культура обслуговування у сільському туризмі; безпека в туризмі; маркетинг зеленого туризму; система управління якістю послуг у сфері сільського туризму; види екотуризму; екотуристичний потенціал; концепція геомаркетингу екотуризму; агрооселя, гостинна садиба; житлове приміщення;
- професійні (кваліфікаційні) вимоги до підготовки персоналу гостинної садиби;
- організаційно-методичні засади формування й розвитку персоналу гостинної садиби;
- особливості управлінської праці менеджера (власника) гостинної садиби;
- права та обов’язки власників гостинної садиби;
- види небезпек у зеленому туризмі;
- внутрішні фактори безпеки туристів в гостинних садибах;
- основи маркетингу зеленого туризму;
- маркетинговий профіль зеленого сільського туриста;
- стратегію маркетингу нової послуги у сфері зеленого сільського туризму;
- геопросторове розміщення світових регіонів і центрів екологічного туризму;
- зарубіжний та вітчизняний досвід розвитку екологічного туризму;
- проблеми і перспективи розвитку зеленого сільського туризму в Карпатському регіоні.

Студенти повинні вміти:

- вирішувати конфлікти і спірні питання при роботі з персоналом і гостями (туристами) гостинної садиби;
- організовувати складання і виконання програми обслуговування, а також надання додаткових послуг туристам в гостинних садибах (агрооселях);
- використовувати технічні засоби управління, вести діловодство, ділові переговори з партнерами, туроператорами і турагентами зеленого сільського туризму;
- забезпечувати умови безпечного відпочинку туристів і гостей у гостинних садибах;
- оцінювати загальну і територіальну ємкість ринку готельних і туристичних послуг у сфері зеленого туризму;
- формувати і регулювати ціни на відпочинкові послуги у гостинній садибі;
- розробляти програми підвищення якості послуг у сфері зеленого туризму;
- розробляти нові послуги та перевіряти їх, розробляти торговельні марки для готельних і туристичних послуг;
- характеризувати світові тенденції і перспективи розвитку екологічного туризму;
- аналізувати організаційно-господарські проблеми розвитку зеленого туризму в Карпатському регіоні;
- розробляти пропозиції з розвитку екоагротуристичних продуктів та їх інфраструктури у Карпатському регіоні.

Орієнтовний перелік тем практичних занять:

- Професійні (кваліфікаційні) вимоги до підготовки персоналу гостинної садиби у сільській місцевості;
- Особливості управлінської праці менеджера (власника) гостинної садиби;
- Забезпечення умов безпечного відпочинку туристів у гостинних садибах;
- Маркетинг послуг гостинної садиби й управління якістю обслуговування туристів;
- Розробка нових послуг у сфері зеленого туризму;
- Основи екологічного туризму;
- Зарубіжний і вітчизняний досвід розвитку екотуризму;
- Проблеми і перспективи розвитку зеленого сільського туризму в Карпатському регіоні.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Успішність освоєння навчальної дисципліни оцінюється за модульно-рейтинговою системою університету, показники якої переводяться у чотирьохбальну систему оцінок за національною шкалою оцінювання та систему оцінок по шкалі ЕСТS відповідно до таблиці.

Шкала оцінювання

Шкала оцінювання університету у балах Національна шкала оцінювання Оцінка за залік Шкала ЕСТS
Сумарна модульна оцінка в балах Оцінка за шкалою ЕСТS Визначення
88-100 відмінно зараховано 94-100 А Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
71-87 добре 87-93 B Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
70-86 C Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
50-70 задовільно 63-69 D Задовільно - непогано, але зі значною кількістю недоліків
50-62 E Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
0-49 незадовільно незараховано 40-49 FX Незадовільно – потрібно працювати перед тим, як складати іспит
0-39 F Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота

Залік складають ті студенти, котрі за підсумками модульно-рейтингового контролю одержали оцінку „незадовільно”, а також ті, які бажають покращити свій результат.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ "ЗЕЛЕНИЙ СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ"

1. Астана Зіемеле. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні // Туризм сільський зелений. – 2004. - № 1. – с.8-13. Т. 1, 2, 3, 4, 12, 13, 14.
2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методи аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001. – 395 с. Т. 17.
3. Биржаков М.Б., Нестеренко С.А. Система американского высшего и последипломного образования // Туристические фирмы. – 1996. – Вып. 10. – с.170-171. Т. 6, 8.
4. Відпочинок на селі. Порадник організатору відпочинку та власнику садиби // Туризм сільський зелений. – IV/1999; Випуск №3 – ІІ/2002; Випуск 6 – IV/2003. Т. 6, 7, 11, 12, 13
5. Гетьман В.І. Курортно-ресурсні системи Українських Карпат // Український географічний журнал. – 1999. - №3. – с.34-37. Т. 18
6. Гетьман В. Туризм і збереження довкілля Українських Карпат // Географія та основи економіки в школі. – 2000. - №3. – с.48-52. Т. 2, 11, 18
7. Гетьман В.І. Концептуальні питання екотуризму в контексті збереження ландшафтного різноманіття // Рідна природа. – 2001. - № 2. – с.34-35. Т. 2, 15
8. Гетьман В. Основні завдання і проблеми розвитку екотуризму в національних природних парках і біосферних заповідниках України // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. - №35 (280). – с.4-8. Т. 18.
9. Гетьман В.І. Сучасний стан і перспективи розвитку курортної справи в Карпатському регіоні // "Гори і люди" (у контексті сталого розвитку). Міжнародна конференція 14-18.10.2002 р. м. Рахів. – с.39-41 (т.1) Т. 4, 18.

10. Гетьман В. Природні лікувальні ресурси Українських Карпат у контексті сучасного стану вітчизняної курортної справи // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. - №2. – с. 6-11. Т. 18.
11. Глядіна М.В. Зарубіжний та вітчизняний досвід розвитку екологічного туризму // ІІ міжнародний конгрес "Інформатизація рекреаційної і туристичної діяльності: перспективи культурного та економічного розвитку. – Трускавець, 23-28.05.2000 р. – с.190-193. Т. 16, 17
12. Горішевський П., Васильєв Ю., Зінько Ю. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. Т. 1-4, 9-13.
13. Гринів Л., Мацала В. Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики. Зб. наук. праць Інституту регіональних досліджень. – Львів, 1995. – с.109-118. Т. 4, 10, 18.
14. Гринів Л. Проблеми сталого рекреаційного розвитку Карпатської соціоекосистеми // Питання соціоекології. Т.1.: Матеріали Першої Всеукраїнської конференції "Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології" / За ред. Г.О. Бачинського. – Львів: ВНТЛ, 1996. – с.79-81 (т.2). Т. 3, 4, 18.
15. Гуцуляк Г.Д. Земельно-ресурсний потенціал Карпатського регіону. – Львів: Світ, 1991. – 151 с. Т. 18.
16. Дейнека А., Копач М. Проблеми і перспективи рекреаційного використання лісів Львівської області // Регіональна економіка. – 2001. - №2. – с.171-175. Т. 18.
17. Дмитрук О.Ю. Сучасні концепції менеджменту в геоекології. – К., 1997. Т. 1, 5, 15, 17.
18. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин // Економічна та соціальна географія: Науковий збірник. – К., 2001. – с.89-95. Т. 15
19. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Альтерпрес, 2004. Т. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 15-17.
20. Долишний М., Кравцив В. Карпатский регион в контексте государственной политики: оценка состояния и стратегия развития // Экономика Украины. – 1995. - №8. Т. 7, 18.
21. Дроздов А.В. Как развивать туризм в национальных парках России. – М.: Эколого-просветительский центр "Заповедник", 2000. – 157 с. Т. 3, 16.
22. Дудкіна О.П. Рекреаційне підприємництво на теренах Галичини: пошуки перспективних форм організації // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 1998. - №2. – с.142-146. Т. 3, 4, 9, 18.
23. Дурович А.П. Маркетинг в туризме: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск: Новое знание, 2001. – 496 с. Т. 8, 12, 13.
24. Экологический рынок Германии. Специальный доклад № 10. – ВТО. – Мадрид, 2001. Т. 3, 16.
25. Экотуризм на пути в Россию. – Сост. Е.Ю. Ледевских, Н.В. Моралева, А.В. Дроздов. – Тула: Гриф и Ко, 2002. – 284 с. Т. 3, 16.
26. Ефремов Л.И. Экология туризма и сервиса: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2003. Т. 15-17.
27. Жученко В. Рекреационный комплекс в Карпатском регионе // Бизнес-информ. – 1998. - №3. – с.12-13. Т. 18.
28. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Затверджена Законом України від 21.09.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №43. Т. 1, 3, 4, 17, 18.
29. Закон України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV. Т. 1, 4, 9-11.
30. Зінько Ю.В., Гетьман В.І. Розвиток туризму в національних парках Українських Карпат // "Гори і люди" (у контексті сталого розвитку). Міжнародна конференція. – 14-18.10.2002 р. м. Рахів. – с.353-363. Т. 1, 18.
31. Карпатский рекреационный комплекс / Долишний М.И., Кудельман М.С., Ткаченко К.К. и др. – К., 1984. Т. 18.
32. Квартальнов В.А., Романов А.А. Международный туризм: политика развития. – М.: Советский спорт, 1998. Т. 7, 14.
33. Кекушев В.П., Сергеев В.П., Степаницкий В.Б. Основы менеджмента экологического туризма. – М.: Изд-во МНЭПУ, 2001. – 60 с. Т. 10, 15.
34. Ковальчук І. Еколого-геоморфологічні дослідження змін довкілля Українських Карпат: аналіз, синтез, прогноз // Раціональне природокористування і охорона природи. Наукові записки. – 2002. – №2. – с.196-198. Т. 18.
35. Ковач М.Й. Еколого-економічні проблеми Карпатського регіону та шляхи їх розв’язання // Еколого-економічне вчення: витоки, проблеми, перспективи. Науковий вісник УкрДЛТУ. Вип. 12.1. – Львів, 2002. – с.175-180. Т. 18.
36. Коржик В. Буковина для всіх. Маршрутами екотуризму: Довідник-путівник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002. – 122 с. Т. 17, 18.
37. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ.. – М.: Прогресс, 1991. Т. 12, 13.
38. Кравців В.С., Євдокименко В.К., Копач М.В. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. – Чернівці: Прут, 1995. – 71 с. Т. 2, 18.
39. Кравців В.С. Рекреаційне освоєння Карпат в контексті регіональних і державних інтересів // Проблеми соціально-економічної географії Західного регіону України. – К.: Інститут системних досліджень освіти, 1993. – с.133-138. Т. 2, 18.
40. Кравців В., Матолич Б., Гулич О., Полюга В. Рекреаційний потенціал Львівської області та стратегія його освоєння // Регіональна економіка. – 2002. - №2. – с.134-143. Т. 4, 18.
41. Крамарець В.О., Дейнека А.М., Коханець М.І. Організаційні основи туристичної діяльності НПП "Сколівські Бескиди" в контексті збалансованого розвитку регіону // "Гори і люди" (у контексті сталого розвитку). Міжнародна конференція. – 14-18.10.2002 р. м. Рахів. – с.100-104. Т. 18.
42. Кузнецов Ю.В. О разработке учебно-методического обеспечения системы высшего образования экономистов-менеджеров туристской сферы // Труды Академии туризма. – Вып. 1. – 1995. – с.85-88. Т. 6, 8.
43. Любіцева О.О., Сташук К. Розвиток екологічного туризму в Україні // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін. – К., 2002. – Вип. 53. – с.189-196. Т. 17.
44. Мальська М., Худо В. Менеджмент туризму. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – с.139-161. Т. 5, 6, 8, 9, 10, 13.
45. Маринин М.М. Туристские формальности и безопасность в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 144 с. Т. 11.
46. Матеріали першого Міжнародного науково-практичного семінару "Аграрний екологічний туризм у країнах Центральної і Східної Європи" // Збірник доповідей. – Стрий: ТОВ "Укрпол", 2002. Т. 1, 6, 8, 15-18.
47. Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. – Львів: ЛНУ, 1989. – 286 с. Т. 18.
48. Методичні поради для власників агроосель Турківщини / Відділ з питань фізичної культури, спорту та туризму Турківської райдержадміністрації. – Турка, 2004. Т 6, 9-11.
49. Моралева Н., Ледовских Е. Экологический туризм в России // Охрана дикой природы. – 2001. №3 (22). – с.30-34. Т. 16.
50. Національна доповідь про екотуризм в Україні / Підг. Панченко Т.Ф. та ін. Нац. комісія сталого розвитку при КПУ. – К.: Б.В., 1999. Т. 1, 17.
51. Недашковская Н.Ю. Территориальная рекреационная система Советских Карпат: формирование, структура и тенденция развития. Автореф. дис... канд. географ. наук. – К., 1978. Т. 18.
52. Недашковская Н.Ю., Трофимчук С.В., Жук П.В. Природно-ресурсные предпосылки формирования рекреационного комплекса Украинских Карпат // География и природные ресурсы. – 1986. - №4. Т. 18.
53. Охріменко А.Г. Передумови та особливості формування індустрії туризму в гірських регіонах України // "Гори і люди" (у контексті сталого розвитку). Міжнародна конференція 14-18.10.22002 р. м. Рахів. – с.427-430. Т. 18.
54. Падовська О.М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу // ІІ Міжнародний конгрес: Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. – Трускавець. – 23-28.05.2000 р. – с.215-217. Т. 18.
55. Папирян Г.А. Экономика туризма. – М.: Финансы и статистика, 1998. Т. 13.
56. Порадник організатору відпочинку та власнику садиби // Туризм сільський зелений. – IV/2003. – Випуск №6. Т.9-13.
57. Процев’ят Т.І. Сучасне сільське житло мешканців гірських районів Прикарпаття // Народна творчість та етнографія. – 1990. - №4. – с.51-59. Т. 9.
58. Рожко І.М. Ландшафтна зумовленість розвитку туризму в Українських Карпатах // Вісник ЛНУ. Серія географічна. – 2000. – Вип. 26. – с.108-109. Т. 18.
59. Рожко І., Матвіїв В., Байдар А. Сучасний стан розвитку туризму в Українських Карпатах // Матеріали ІІІ міжрегіональної науково-практичної конференції "Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення". – 16-17.05.2002 р. – с.25-28. Т. 18.
60. Гуляев В.Г. Формуляры, контракты, соглашения в туристической деятельности. – М.: Приор, 1998. Т. 14.
61. Стойко С.М., Крук Д.Є. Роль природозаповідного фонду Карпат у збереженні етнокультурної спадщини гуцулів, бойків і лемків // "Гори і люди" (у контексті сталого розвитку). Міжнародна конференція. – 14-18.10.2002 р. м. Рахів. – с.179-185. Т. 2, 7, 18.
62. Семенко А.И. Предпринимательская логистика. – СПб.: Политехника, 1997. Т. 14.
63. Сергеева Т.К. Экологический туризм: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2004. Т. 15-17.
64. Серебрій В. Екологічний туризм – ключ до сталого розвитку // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. - №35 (280). – с.1-3. Т. 15.
65. Сілецький Р.Б. Форми сільських поселень в Українських Карпатах // Народна творчість та етнографія. – 1989. - №2. – с.37-39. Т. 9.
66. Смаль В.В., Смаль І.В. Світовий досвід розвитку екологічного туризму // Український географічний журнал. – 2003. - №4. – с.58-64. Т. 15.
67. Стандарт географічно-краєзнавчої освіти та туристської підготовки фахівців у педагогічному вузі / Уклад. В.В. Обозний. Нац. пед. університет ім. М.П. Драгоманова. – К.: Науковий світ, 2000. – 61 с. Т. 6, 8.
68. Стех С.М., Глазкова К.О., Цмець Й.І. Аналіз і перспективи розвитку туризму на Бойківщині // ІІ Міжнародний конгрес: Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. – Трускавець. – 6-9.10.2003 р. – с.114-115. Т. 17, 18.
69. Стойко С.М., Гадач Е., Шимон П., Михайлик С. Заповідні екосистеми Карпат. – Львів: Світ, 1991. – 248 с. Т. 18.
70. Стойко С.М. Завдання заповідних ландшафтів щодо збереження природної, історичної та культурної спадщини // Географічний вісник. – Львів, 2000. – Вип. 26. – с.65-71. Т. 2, 18.
71. Травкина М.Ю. Регулируемый туризм и отдых в национальных парках России. – М.: Изд-во Центра охраны дикой природы, 2002. – 43 с. Т. 16.
72. Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – 10-11.10.2001 р. / Редкол. Цибух В.І. (голова) та ін. – К.: Знання України, 2002. – 560 с. – с.472-528. Т. 1, 2, 3, 4, 6, 8, 18.
73. Устойчивое развитие туризма: пособие для специалистов по местному планированию. – Мадрид: ВТО, 1992. Т. 18.
74. Федунь О. Цільове використання та охорона природно-рекреаційного потенціалу Передкарпаття // Вісник ЛНУ. Серія географічна. – Вип. 22. – Львів, 1998. – с.114-119. Т. 18.
75. Хільчевська І.Г., Хільчевський Р.В. Соціокультурні та екологічні аспекти туризму в контексті сталого розвитку України // ІІ Міжнародний конгрес: Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності. – Трускавець. – 23-28.05.2000 р. – с.149-150. Т. 2, 15, 18.
76. Хлоп’як С.В., Перепелиця О.О. Екологічний туризм: зарубіжний досвід організації та передумови розвитку в Україні // ІІ Міжнародний конгрес: Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності. – Трускавець. – 23-28.05.2000 р. – с.199-202. Т. 16, 17.
77. Храбовченко В.В. Экологический туризм: Учебно-метод. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2003. Т. 6, 8, 9, 11, 12, 15-17.
78. Blangy S., Hanneberg P. Ecotourism in Europe: Two Views // The Ecotourism Society Newsletter. – 1995. - №5 (2). – p.1-3.
79. Catalogue of Exemplary Practices in Adventure Travel and Ecotourism / Prepared by P.Wight and Associates on behalf of the Canadian Tourism Commission. – Ottawa, 1999.
80. Ceballos-Lascurain H. Tourism, Ecotourism and Protected Areas / Parks, 1991. November, Vol. 2.
81. Mader R. Ecotourism and Spiritualy in Mexico // Radical Grace Magazine. – June, 1999.
82. Materialy z sympozium Agrobieszczady-2000. – Lesko, 30.06-2.07.2000 r.
83. Marcus L. Endicott Ecotourism, Adventure Travel and Ecotravel // www.green-travel.com. 12 November, 1997.
84. Ward W.K. Ecotourism^ Reality or Rhetoric // www.ecotourism.org, March, 1997.
85. Wight P.A. North American Ecotourism Mambet: Motivations, Preferences and Destinations // Journal of Tourism Research, 1999.
86. World Directory of Tourism Education and Training Institutions. – Madrid, 1992.
87. www.nect-kednmin.org.il
88. www.green-tour.com.ua – журнал "Туризм сільський зелений"
89. www.wgtdi.com.ua – Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні
90. www.nto.org.ua – Державна туристична адміністрація України, ДП "Національна туристична організація"
91. www.world-tourism.org/ruso/ - Всесвітня туристична організація
92. www.tourism.gov.ua – Державна туристична організація України
93. www.statistik.admin.ch/eindex.htm – Swiss Federal Statistical Office




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.