Воронін І.М., Вороніна А.Б.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №176. - С.115-117.
Вплив факторів глобалізації на розвиток міжнародного туризму
Постановка проблеми. В кінці XX ст. з'явилася економіка нового типу - глобальна економіка. Так, відомий соціолог М. Кастельс визначає глобальну економіку як «економіку, здатну працювати як єдина система в режимі реального часу в масштабі всієї планети» [4]. Одним з найважливіших факторів, що формують глобальну економіку, є сам процес глобалізації. Глобалізація світової економіки вплинула і на розвиток туристичного сектору. Глобалізація дозволяє турфірмам здійснювати економію на масштабі виробництва турпродукту за рахунок стандартизації товарів і послуг, використовувати переваги світового маркетингу.
Мета роботи - характеристика основних факторів глобалізації в міжнародному туризмі та їх вплив на його розвиток.
Зростання попиту на туристичні послуги за останні 20 років призвів до утворення гострої конкуренції і поширенню різних наднаціональних корпорацій в туристичному бізнесі та готельній індустрії. Новітні технології у системі бронювання та резервування готелів, продаж туристичних путівок, впровадження сучасних транспортних засобів - більш швидкісних і більш комфортних, використання сучасних ліній обслуговування туристів - все це призвело до зародження феномену міжнародного масового туризму, який отримав назву «технологічний туризм».
Розвиток світової економіки туризму є результатом задоволення людських потреб, починаючи з необхідності на відпочинок і дозвілля, відновлення фізичних сил, споживчих потреб і закінчуючи розумовими потребами: новий досвід, сприйняття і пізнання. Завдяки процесу глобалізації сучасний туризм відкриває особливості масового туристичного продукту разом з його стандартизацією і серійним виробництвом, спеціалізацією та різноманітністю його пропозицій, а також із сучасною продажем і рекламою, часто віртуальної. Рушійною силою глобалізації є, насамперед, революція у сфері інформаційно - комунікаційних технологій, лібералізація ринків і загострення міжнародної конкуренції.
Впровадження IT-технологій у сферу туризму та розвиток інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет зробили багато видів туристських послуг здатними до торгівлі. Турпродукт є одним з найбільш часто запитуваних в Інтернеті. Так, близько 68,2% інформації про подорожі споживачі отримують через Інтернет: це, насамперед, інформація про види відпочинку, дестинації, цінах, картографічні матеріали і, звичайно ж, через Інтернет здійснюється бронювання. За даними соціологічного опитування, в основі мотивації користування Інтернет при купівлі турпродукту, на 1-му місці стоїть зручність (78,4%), на 2-му - відсутність тиску при купівлі (66,4%), на 3-му - економія часу (64,2%) та 4-му (51,3%) - можливість отримати інформацію безпосередньо від туроператора. Сучасні IT-технологій дозволяють отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, в тому числі on-line. Так, наприклад, глобальні системи розподілу, системи резервування та бронювання, такі як «Галілео», «Амадеус» та ін. стали грати ключову роль в міжнародному туризмі в результаті розширення їх використання в якості інформаційних каналів розподілу місць на транспорті й у готелях та інструментів маркетингу турпродукту.
В основі глобальної економіки велику роль відіграє електронна комерція. Електронна торгівля в турбізнесі радикально змінює структуру виробництва і розповсюдження турпродукту, усуваючи потребу у допоміжних структурах, як розподільчі мережі: туроператори-оптовики і турагенти.
Високими темпами розвивається індустрія транспортного обслуговування туристів. Найбільш важливими критеріями оцінки транспортного обслуговування туристів будуть: рівень комфорту, безпеку руху, екологічна безпека, вартість перевезення, швидкість і місткість. Однією з найбільших галузей є сектор авіатранспортних послуг. Близько 70% ринку авіатранспортних послуг припадає на пасажирські перевезення. За прогнозом СОТ, до 2015 р. передбачається збільшення числа пасажирів, які користуються повітряним транспортом, на 3% щорічно. Найбільш значне зростання очікується на Близькому Сході - 4,8 % в рік, в Європі - 3,15%, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 2,7%. Ще найбільш високими темпами буде розвиватися індустрія морських і річкових круїзів - близько 5% щорічного зростання. Індустрія залізничних перевезень буде розвиватися за рахунок трансконтинентальних і внутрішньоконтинентальних швидкісних залізниць. В той же час буде поступово зменшуватись питома вага автомобільних туристичних перевезень [3]
Крім того, важливою рисою глобалізації є інтернаціоналізація ділової активності. Причиною інтернаціоналізації туристичного бізнесу є своєрідність турпродукту. Турпродукт, як відомо, представляє комплекс послуг, що надаються туристу, і часто споживається за кордоном. Виробник для досягнення максимуму прибутку прагне поширити свій вплив на інші сфери туризму. Так, авіакомпанії можуть об'єднуватися з туроператорами і готельним сектором.
В глобальних процесах активну роль відіграють ТНК. До їх утворення призводять процеси концентрації виробництва і централізації капіталу. Так, що б компанія отримала статус транснаціональної, вона повинна відповідати наступним умовам:
- мати безліч зарубіжних філій і дочірніх підприємств;
- її діяльність повинна поширюється на велику кількість країн по всьому світу;
- частка доходів і прибутку компанії від зарубіжної діяльності щодо загальних доходів і прибутку повинна бути досить високою.
Глобальні туристські об'єднання утворюються шляхом злиття, придбань і поглинань туристських організацій. У багатьох країнах відбувається глобальний поділ ринку шляхом придбання компаній. Для індустрії туризму, як і для інших галузей, характерний вихід процесу концентрації підприємств за межі національних кордонів шляхом створення транснаціональних корпорацій.
Яскравим прикладом створення ТНК в туристичному бізнесі є глобальні інтегровані готельні ланцюги. Об'єднання в міжнародні ланцюги передбачає, що готелі вживають заходів щодо підвищення своєї конкурентоспроможності. У відомих корпорацій вироблені правила і стандарти, що забезпечують своєрідність стилю і сценарію обслуговування клієнтів всіх вхідних в неї готелів.
Туристські корпорації в значній мірі монополізували ринок і перетворилися в потужні міжгалузеві виробничі комплекси, що включають підприємства самих різних галузей економіки, що обслуговують туристичний бізнес, транспортні банківські, страхові і інші компанії і реалізують тури через широку мережу туроператорів і турагенств в різних країнах.
Найбільші міжнародні туристичні компанії влаштувалися у Великобританії, США, Німеччини і Японії.
Найбільшим ринком туристських потоків є Німеччина, де діють компанії Touristik Union International (TUI) u Neckermann und Reisen (NUR), які виробляють більше половини всіх турпакетів - відповідно 33% та 18% в Європі. Третє, четверте і п'яте місця на німецькому ринку займають відповідно Hertzel, ITS, DER.
Найбільший туроператор у Великобританії і один з найбільших у світі Thomson Holidays.
Більшість найбільших готельних ланцюгів мають штаб-квартири в США. До числа найбільш відомих готельних ланцюгів, керованих із США, відносяться Hospitality Franchise, Holiday Inn Worldwide, Best Western International, Marriott Hotel, ITT Sheraton. Серед інших країн, що мають штаб - квартири готельних ланцюгів, можна відзначити Францію (Accor, Club Mediterranee), Великобританію (Forte Hotels, Hilton International), Німеччину (Robinson Club GmbH), Іспанію (Grupo Sol Melia) [1].
Таблиця 1.
Найбільші готельні ланцюги США.
Назва готельної ланцюга
Кількість країн
Кількість готелів
Номерний фонд
Hospitality Franchise System
60
4400
435000
Holiday Inn Worldwide
62
2031
365300
Best Western International
60
3401
276660
Marriott Hotel
27
898
186660
ITT Sheraton
61
417
129940
Процеси інтернаціоналізації ділової активності проявляються не тільки в сфері готельного бізнесу, але і в ресторанному бізнесі, туроператорском секторі, у сфері повітряних перевезень (створення світових альянсів, наприклад «Стар Альянс», який об'єднує німецькі, шведські, канадські, бразильські та ін. авіалінії). Міжнародний туризм є складовою частиною міжнародних відносин, у зв'язку з чим виникає необхідність організації та управління туристичною діяльністю в світовому масштабі. Важливу роль тут відіграє Всесвітня туристська організація - ВТО (англ. World Trade Organization - WTO), заснована в 1975 р. і чинна під патронажем ООН. Діяльність СОТ концентрується на інформативному просуванні туризму, розширення його значущості, створення нової матеріально-технічної бази. До інших міжнародних організацій у сфері туризму відноситься Організація економічного співробітництва і розвитку - ОЕСР (англ. Organization for Economic Cooperation and Development - OECD) (створена в 1960 р. для реалізації цілей, спрямованих на досягнення високих темпів безперервного економічного розвитку та зростання світової торгівлі, в тому числі на вивчення проблем туризму), Всесвітня асоціація туристських агентств і туроператорів (WATА), Міжнародна рада турагентств (ICTA), Універсальна федерація асоціацій турагентів (UFTAA), Міжнародна Асоціація повітряного транспорту (англ. International Air Transport Association - IATA), головною функцією якої є впорядкування міжнародного комерційного повітряного сполучення, введення єдиних правил і процедур, встановлення узгоджених тарифів на пасажирські авіаперевезення на міжнародних маршрутах. Крім міжнародних організацій існують регіональні організації, наприклад, Азіатсько-Тихоокеанська асоціація подорожей (англ. Pacific Asia Travel Association - PATA) (займається розвитком туризму в 34 країнах АТР), Європейська комісія подорожей (ЕТК), Карибська туристська організація та ін [5]
Своєрідним викликом на процеси глобалізації у сфері туризму став Глобальний етичний кодекс туризму. Необхідність розробки Кодексу зазначалося ще в резолюції, прийнятої в 1997 р. на Генеральній асамблеї ВТО у Стамбулі. У наступні два роки був сформований спеціальний комітет з підготовки Глобального етичного кодексу туризму, проект якого розробили Генеральний секретар ВТО Франческо Франжіаллі на основі консультацій з Діловою радою, Регіональними комісіями та Виконавчим радою СОТ. Комісія ООН зі сталого розвитку на своїй сесії
квітні 1999 р. у Нью-Йорку схвалила концепцію цього Кодексу та запропонувала СОТ доповнити його додатковими пропозиціями з неурядових організацій. Письмові коментарі до Кодексу надійшли з більш ніж 70 держав-членів СОТ і різних організацій. Підсумковий Глобальний етичний кодекс туризму, нараховує 10 пунктів і розроблений за результатами тривалого консультаційного процесу, був одноголосно схвалений у жовтні 1999 р. на сесії Генеральної асамблеї ВТО у г.Сантьяго [2].
Глобальний етичний кодекс туризму встановлює комплекс орієнтирів для сталого розвитку світового туризму. В ньому закладені ідеї багатьох попередніх аналогічних декларацій і діючих професійних кодексів, і він несе в собі нове мислення, що відображає зміни в нашому суспільстві на рубежі тисячоліть. Глобальний етичний кодекс туризму необхідний для того, щоб допомогти максимально посилити вигоди від розвитку туризму для населення туристських центрів і звести до мінімуму його негативні впливи на навколишнє середовище і культурну спадщину.
Таким чином, процеси глобалізації на туристичному ринку сьогодні характеризуються наступними рисами:
- зміною та уніфікацією туристських технологій, спрямованих на поліпшення обслуговування;
- модернізацією транспортної інфраструктури;
- інтернаціоналізацією ділової активності;
- створенням механізму управління і регулювання міжнародного туризму через створення регіональних і міжнародних організацій у сфері туризму.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.