Aнджей Ліманський, Яцек Ружковський
Журнал Європейської економіки. - Вересень 2005. - Том 4 (№ 3). - С.295-303.
Міжнародний туризм в епоху глобалізації
Резюме
Глобалізація світової економіки, що динамічно розвивалася наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., мала вагомий вплив
на розвиток світового та польського туристичного сектору. Підвищений попит на
туристичні послуги польських фірм свідчить не лише про зміни в тенденціях
міжнародного туризму, а й про конкурентоспроможність держави на європейському
ринку.
Ключові слова
Глобалізація в туризмі, тенденція
в міжнародному туризмі, регіони міжнародного туризму за СОТ, ринок міжнародного
туризму, еволюція міжнародного туризму до 2020 р., конкурентність регіонів
міжнародного туризму.
Вступ
Глобалізація світової економіки,
що динамічно розвивалась у 1990-х рр. – на початку XXI ст., вплинула і на
розвиток туристичного сектору. Зростання попиту на туристичні послуги призвело
до утворення гострої конкуренції та поширення багатьох наднаціональних
корпорацій у туристичній торгівлі та готельній індустрії [1]. Розповсюджене
використання найновітніших технологічних рішень, поряд із іншими сучасними
засобами транспорту, комп’ютерними системами бронювання та резервування готелів,
продажем туристичних подорожей чи сучасних ліній обслуговування призвело до
зародження феномену міжнародного масового туризму, який отримав назву
«технізований туризм». Сучасний туризм відкриває особливості масового
туристичного продукту разом із його стандартизацією та серійним виробництвом,
спеціалізацією та різноманітністю його пропозицій, а також із сучасним продажем
та рекламою, часто віртуальною. Розвиток світової економіки туризму є
результатом задоволення людських потреб, починаючи з потреби на відпочинок та
дозвілля, відновлення фізичних сил, споживацьких потреб і закінчуючи розумовими
потребами: новий досвід, сприйняття та пізнання [1]. Значення та роль туризму на
регіональному та міжнародному рівнях можна помітити завдяки обсягу туристичних
маршрутів, кількості робочих місць у туризмі та суміжних галузях, обсягу
валютних надходжень завдяки туризму та витратам на туризм і дозвілля. Нові
напрямки та тенденції в міжнародному туризмі є також похідною геополітичних
змін. Розпад тоталітарної системи, демократизація суспільств у колишніх
соціалістичних країнах, а також становлення Європейського Союзу стали
найвражаючими подіями, що вплинули на масовий розвиток міжнародного туризму,
який можна вважати унікальним феноменом ХХ ст.
Напрямки міжнародного туризму
Відповідно до результатів
досліджень та проведених аналізів СОТ за 2004 р., кількість міжнародних
подорожей у світі зросла на 10%, тоді як у Європі цей показник становив лише 4%
[1]. Можливо, однією з причин є зниження популярності туризму в регіоні, що
користується найбільшою популярністю серед туристів. З-поміж усіх країн Старого
Світу вирізняються держави Центральної та Східної Європи (приріст становить 8%)
та Північної Європи (7%). Досліджено нижчий показник популярності в країнах
Південної (3%) та Західної Європи (2%). Така ситуація свідчить про високий
рівень стабілізації в цих регіонах. Високе зростання характерне для Литви (38%
B), Чехословаччини (23% B), Сербії та Чорногорії (21% B), Tуреччини (27% T),
Болгарії (15% T), Латвії (24% P) та Великобританії (+ 11% P)
Варто також відзначити суттєве
підвищення кількості іноземних туристів-відвідувачів у Польщі в 2004 р., яка
становила 21/1% (T)[2].
Водночас найдинамічніше падіння відбулось в Італії (–6%) та Андоррі (–11%).
Проте в п’яти державах: Франції, Португалії, Словаччині, Данії та Фінляндії – не
було зареєстровано жодних змін.Цікавим залишається той факт, що до цієї
групи належать дві країни, які традиційно визнані найпривабливішими для
іноземних туристів. Причиною такої ситуації стало, мабуть, значне підвищення цін
на готельні та туристичні послуги, особливо у Франції та, частково, у
Португалії.
У
результаті зростання кількості відвідувачів бюджет багатьох країн, завдяки
грошовим надходженням від туризму, помітно збільшився. Минулого року найвищий
показник було зареєстровано в Туреччині (+25%), Україні (+24,9%), Болгарії
(+23,8%), Росії (+21,7%) та Латвії (+20,3%). Цей процес супроводжувався помітним
зростанням грошових витрат туристів із багатьох європейських країн.
Зареєстроване збільшення витрат, переважно іноземних туристів, у Хорватії
(+33,3,%), Литві (+32,1%), Україні (+27,6%) та на Кіпрі (+27,2%), а найменший
відсоток становили туристи з найважливіших ринків: Норвегії (+17,7%), Швеції
(+13,6%), Франції (+11,5%) та Голландії (+7,4%). Динаміку міжнародних
туристичних подорожей упродовж 2000–2004 рр., а також грошові надходження від
міжнародного туризму за регіонами СОТ зображено в табл. 1 та 2.
Taблиця 1.
Світові маршрути іноземних туристів за регіонами СОТ за 2000–2004 рр. (в млн.)
Країни з найвищим показником міжнародних туристичних рейсів за 1998–2003 рр. (кількість рейсів у мільйонах)
Країни / роки
1998
1999
2000
2001
2002
2003
Джерело даних
Франція
70,109
73,147
77,190
75,202
77,202
75,048
TК
Іспанія
43,396
46,776
47,898
50,094
52,327
52,477
TК
США
46,396
48,492
50,945
44,898
41,892
40,356
TК
Італія
34,933
36,516
41,181
39,563
39,799
39,604
TК
Китай
25,073
27,047
31,229
33,167
36,803
32,970
TК
Великобританія
25,745
25,394
25,209
22,835
24,180
24,785
ВК
Канада
18,870
19,411
19,627
19,679
20,057
17,486
ТК
Мексика
19,392
19,043
20,641
19,810
19,667
18,665
TК
Австрія
17,352
17,467
17,982
18,180
18,611
19,078
TУП
Німеччина
16,511
17,116
18,983
17,861
17,969
18,399
TУП
Гонг-Конг
10,160
11,328
13,060
13,725
16,566
15,537
ВК
Греція
10,916
12,164
13,096
14,057
14,180
–
TК
Польща
18,780
17,950
17,400
15,000
13,980
13,720
TК
Малайзія
5,551
7,931
10,222
12,775
13,292
10,577
TК
Tуреччина
8,960
6,893
9,586
10,783
12,790
13,342
TК
Португалія
11,295
11,632
12,097
12,167
11,644
–
TК
Джерело: (СОТ): Compendium of Tourism Statistics. Дані 1998–2002 рр.; 2004 видання, та World Tourism Barometer, випуск 2, № 2, June 2004 – змінений.
Примітки:
TК – прибуття туристів на кордон (за винятком відвідувачів того ж дня);
ВК – прибуття відвідувачів на кордон (включно відвідувачі того ж дня);
TУП – прибуття туристів в усі призначені для проживання установи.
На рис. 1. представлено «Грошові надходження від міжнародного туризму в Європі та у світі» за період з 1980–2001 рр.
Рисунок 1. Грошові надходження з міжнародного туризму у світі та Європі в 1980–2003 рр. (в млн. $ США та євро)
Джерело: Світова організація туризму (СОТ), 2004.
За цими даними можна зробити висновок про те, що в найбільших регіонах СОТ тенденція зростання була помітна
впродовж 2000–2004 рр. Європа, незважаючи на спад частки світового туризму до
3%, досягла підвищення міжнародних туристичних рейсів на 6%. Спад також
спостерігався у Південній та Північній Америці, тоді як регіон Азії та Океанії
відзначився суттєвим підвищенням – до 33%.
Диверсифікований характер цих
даних є причиною обмеженого зіставлення показників кількості приїжджих, які було
представлено у СОТ. Фактично, приблизна кількість приїжджих до Польщі та Австрії
не є однаковою, оскільки кількість туристів загалом та туристів, що приїжджали в
усі призначені для проживання установи, є різною.
Тоді як Росія представляє
кількість усіх приїжджих, Угорщина, займаючи нижчий щабель у списку, порівняно з
Польщею, представляє число усіх приїжджих удвічі менше (у випадку з Польщею
кількість приїжджих туристів у п’ять разів менша, ніж кількість усіх приїжджих,
зареєстрованих на кордонах). Cаме з цієї причини показники приїжджих залишаються
до певного рівня непорівнюваними.
Кількість подорожей в мільйонах
Рисунок 2. Країни з найвищим показником туристичних маршрутів у 2002 та 2003 рр. (кількість рейсів у мільйонах)
Джерело: Tourism Highlights 2003, World Tourism Barometer, WTO (Vol. 2, No. 2, June 2004). Прибуття туристів в усі призначені для проживання установи.
«Туризм 2020» є довготерміновим прогнозом та оцінкою розвитку туризму перших двох декад нового тисячоліття, представленим Світовою організацією туризму. Суттєвим значенням для «Туризму 2020» є кількісні прогнози, зроблені на 25 років, які включають основний 1995 р. і прогнози на 2000, 2010 та 2020 рр.
Хоча еволюція туризму за останніх декілька років набула неправильних форм, СОТ забезпечує її довготривалий прогноз на даний момент. Очевидно, що структурні напрямки, які лежать в основі прогнозу, не зазнали жодних суттєвих змін. Досвід показує, що за короткий проміжок часу періоди швидкого зростання (1995, 1996, 2000 рр.) змінюються періодами повільного зростання (2002 та 2002 рр.). Оскільки темп зростання до 2000 р. фактично переважав прогноз, зроблений щодо «Туризму 2020», очікувалось, що сучасне помірне сповільнення компенсуватиметься довготривалими темпами.
Довготривалі перспективи: Туризм 2020 р.
«Туризм 2020» СОТ передбачає, що міжнародні рейси до 2020 р. перевищать 1,56 млн. З-поміж цих світових рейсів в 2020 р., 1,2 млн. будуть міжрегіональними та 0,4 млн. – становитимуть ті, що подорожують далекими рейсами. Загальна кількість туристичних рейсів свідчить про те, що до 2020 р. до трьох регіонів, які відвідує найбільша кількість туристів, належатимуть Європа (717 млн. туристів), Східна Азія та Океанія (397 млн.), Північна і Південна Америки (282 млн.), за ними йдуть Африка, Середній Схід і Південна Азія.
Таблиця 3.
Країни з найвищими показниками грошових надходжень із міжнародного туризму (у млн. дол. США)
Країни
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
США
73,400
71,325
74,801
82,400
71,893
66,547
65,054
Іспанія
26,700
29,839
32,497
31,454
32,873
33,609
41,708
Франція
28,000
29,931
31,507
30,754
29,978
32,329
36,347
Iталія
29,700
29,866
28,359
27,500
25,796
26,915
31,286
Німеччина
16,700
17,911
17,225
18,479
18,422
19,158
22,829
Великобританія
20,000
20,985
20,221
19,374
16,276
17,591
19,511
Китай
12,100
12,602
14,099
16,224
17,792
20,385
17,406
Aвстрія
11,100
11,276
11,035
9,931
10,118
11,237
14,068
Tуреччина
8,100
7,809
5,203
7,636
10,067
11,901
13,203
Греція
5,200
6,188
8,783
9,221
9,447
9,741
10,629
Джерело: (WTO): Tourism Highlights 2003, World Tourism Barometer (Vol 2, No. 3, October 2004), змінений.
Рисунок 3. Міжнародні туристичні рейси, 1950–2020 рр.
Джерело: Tourism 2020 Vision, Volume 4, Europe, World Tourism Organization.
Таблиця 4.
Бачення туризму СОТ: прогноз розвитку закордонного туризму за регіонами світу, що поділені на міжнародні туристичні рейси (в млн.)
Світ і регіон
Основний рік 1995
Прогнози
Середньорічні темпи зростання (%) 1995–2020
Ринкова частка
2010
2020
1995
2020
Світ
565,4
1006,4
1561,1
4,1
100
100
Aфрика
20,2
47,0
77,3
5,5
3,6
5,0
Aмерика (Пн. і Пд.)
108,9
190,4
282,3
3,9
19,3
18,1
Сх. Азія та Океанія
81,4
195,2
397,2
6,5
14,4
25,4
Європа
338,4
527,3
717,0
3,0
59,8
45,9
Середній Схід
12,4
35,9
68,5
7,1
2,2
4,4
Пд. Азія
4,2
10,6
18,8
6,2
0,7
1,2
Міжрегіональні (a)
464,1
790,9
1183,3
3,8
82,1
75,8
Довгі рейси (b)
101,3
215,5
377,9
5,4
17,9
24,2
Джерело: World Tourism Organization (WTO), 2004.
Примітки:
(a) Міжрегіональні рейси включають поїздки, де не вказано країну чи регіон;
(b) Визначено дальні рейси, крім міжрегіональних поїздок.
Згідно з прогнозами, показник зростання в Східній Азії та Океанії, Південній Азії, на Середньому Сході та в Африці сягне 5% на рік, що порівняно із середнім світовим показником становитиме 4,1%. Передбачається, що показник темпів зростання в найрозвиненіших регіонах Європи та Америки буде нижчим від середнього. Незважаючи на спад із 60% в 1995 р. до 45% в 2020 р., найвища частка світових рейсів належатиме Європі.
Впродовж 1995–2020 рр. рівень далекорейсових світових поїздок зростатиме на 5,4% в рік швидше, порівняно з міжрегіональними поїздками, показник яких становить 3,8%. Відповідно, коефіцієнт регіональних поїздок та далекорейсових світових поїздок зміститься з 82:18 в 1995 р. та наблизиться до 76:24 в 2020 р.
До 2020 р. 346 млн. туристів відвідають середземноморські країни, що становитиме близько 22% усіх світових поїздок. Незважаючи на підвищення популярності Середземноморського регіону – найзначнішого світового місця призначення багатьох туристів, за прогнозами, регіональна частка глобального туризму впродовж 1995–2020 рр. зменшиться[1].
Прогноз міжнародного туристичного маршруту: приклад Польщі
Згідно з прогнозом Польського інституту туризму, середня річна динаміка туристичних рейсів в Польщу між 2004 та 2007 рр. зросте до 5%. Враховуючи видачу віз для туристів з країн, що не належать до Європейського Союзу, чисельність туристичних рейсів з Росії, Білорусії та України також зросте, а кількість туристів з Литви, Латвії та Естонії залишиться на тому ж рівні. За прогнозами, очікується значне збільшення кількості приїжджих з Німеччини (близько 5% щорічно), країн, що не є сусідами в Європейському Союзі (показник 8,4% щорічно),
Північної Америки та решти заокеанських країн. Чисельність туристичних рейсів зросте з 14,3 у 2004 р. до 16,5 у 2007 р.
Передбачається ряд структурних змін стосовно туристичних рейсів у Польщу. В результаті змін росту головних сегментів: показник типових туристичних рейсів та робочих відряджень суттєво падатиме. Це відображатиметься на зростанні кількості туристичних рейсів в усі установи, призначені для проживання. Після дослідження, проведеного в 2004 р., не варто очікувати й суттєвих змін у кількості транзитних рейсів.
Рисунок 4. Туристичні рейси в Польщу в 1994–2004 рр. та прогноз на 2007 р.
Джерело: оцінка та прогноз поїздок в усі установи, призначені для проживання: Польський інститут туризму у Варшаві (березень 2005 р.).
Рисунок 5. Туристичні поїздки в Польщу за основними групами країн (в млн.) у 2000–2004 рр. та прогноз на 2007 р.
Джерело: оцінка та прогноз, зроблені Польським інститутом туризму у Варшаві: (березень 2005).
Конкурентоспроможність у регіонах міжнародного туризму
Незважаючи на нещодавнє стрімке зростання популярності Азії та Океанії, Середземноморський регіон залишається найбільшим світовим туристичним регіоном, що становить 33% світового туристичного маршруту. І хоча наслідки атаки 11 вересня, Палестино-Ізраїльського конфлікту та ситуації в Іраку в деяких країнах помітні й досі (Ізраїль, Єгипет, Сирія, Кіпр та Італія), вони змогли зберегти та навіть зміцнити свої позиції. Це було результатом глобалізації та масштабної популяризації наддержавних туристичних інтересів, а також концентрації, фактично, всіх вирішальних факторів у конкурентоспроможності туристичних напрямків, оскільки, потрібно зазначити, що всі ці фактори є вкрай суттєвими.
Важливі відмінності багатьох природних та антропогенних факторів (клімат, природа, історична та культурна спадщина, розвиток готельної інфраструктури, фольклор, спортивні розваги та товариські місцеві організації тощо) у цьому регіоні позитивно впливають на конкурентоспроможність окремих держав та регіонів.
Нещодавні надходження від туризму в деяких країнах регіону також свідчать про вплив факторів глобальної охорони (небезпечні терористичні змови, катаклізми та катастрофи тощо). Проте очевидним є те, що цей фактор, із туристичної точки зору, є релятивізованим у глобальному контексті стосовно відновлення туристичного маршруту в Єгипет та Туніс після нападів у Балі, сумнозвісних подій у Всесвітньому торгівельному центрі, спроб відновити туризм у Таїланді, Індонезії, на Шрі-Ланці після низки катастрофічних цунамі. Зі свідчень інформативних джерел очевидним є те, що вплив нещодавньої катастрофи є скороминучим.
Іншою проблемою міжнародного туризму є зростання конкурентних цін між різними територіями Середземноморського регіону (зокрема Балкан, Малої Азії та Північної Африки). Така боротьба є очевидною та особливо агресивною у випадку з Єгиптом і Тунісом, які конкурують із новими ринками (Хорватією та Герцеговиною), Туреччиною, Грецією та Болгарією – країною на Чорному морі, яка нещодавно доволі вдало повернулась на міжнародний туристичний ринок із дуже привабливими та відносно дешевими туристичними пропозиціями.
Однак довгострокові прогнози свідчать про те, що конкурентна першість Середземноморського регіону має тенденцію до зниження, що частково спричинена зношенням «простих резервів» та збереженням конкурентної позиції завдяки сприятливим кліматичним умовам, а також високим стандартам туристичних послуг. Внаслідок впливу міжрегіональної конкурентності, орієнтованої на показник туристичного маршруту та прибуток, який призводить до руйнації природнього та культурного середовища, особливо гостро постає проблема зниження конкурентності. У результаті це призводить до зниження її конкурентності на туристичних ринках. Зростання інтересу з приводу туристичних особливостей Польщі (збільшення кількості поїздок до 20% в 2004 р.) свідчить на користь не лише змін у міжнародному туризмі, а й також конкурентоспроможності нашої держави на європейському ринку.
Література
1. H. Borne, A. Doliński, Organizacja turystyki. WSiP, Warszawa, 1998.
2. Compendium of Tourism Statistics. Date 1998-2002; 2004 edition. and World Tourism Barometer, Vol. 2, No 2, June 2004.
3. The GUS, prognosis of Polish Tourism Institute, Warsaw (March 2005).
4. World Tourist Barometer, Vol. 3, No.1 Madrid ,January 2005.
5. «Wiadomości Turystyczne» 3/2005.
6. Megatrends of tourism in Europe to the year 2005 and beyond. ETC – ETA.G January 2001.
7. A. Limański, J. Ruszkowski, Zmiany w światowym popycie turystycznym w świetle globalizacji // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Випуск 5. – Тернопіль, Eкoнoмiчнa дyмкa. – 2002.
8. Year of Tourism statistics –2004 edition WTO Madrid 2004.
9. Tourism in a Global Society WTO, Alexandria Egypt 2003.
10. Tourism 2020 Vision, Vol.4. Europe. WTO Madrid 2004.
11. F. Bédard, Global Forecast and profiles market segments. Vol. 7 , WTO, Montreal 2001.
12. The future of small and medium enterprises in European Tourism Faced with Globalization. WTO, 2002.
13. Tourism Highlights 2003, World Tourism Barometer, WTO (Vol. 2, No. 2, June 2004).
14. Report of International Tourist WTO, Madrid 2004.
[1] B - information about accommodation, T – tourists' arrivals, P – total arrivals.
[2] «Wiadomości Turystyczne» 3/2005.
[3] Megatrends of tourism in Europe to the year 2005 and beyond. ETC – ETAG January 2001 & Report of International Tourist WTO, 2004.
Переклад: Людмила Хайнюк
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
