Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< назад | зміст | вперед >>>

Соболєва Е.А., Соболєв І.І. Фінансово-економічний аналіз діяльності турфірми

Глава 2. Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості турфірми

2.2. Показники платоспроможності

Найважливішими показниками, що характеризують платоспроможність фірми, є коефіцієнти ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності. Коефіцієнт ліквідності чисельно виражає відношення поточних активів до поточних пасивів. При значенні коефіцієнта поточної ліквідності близько 1 82 підприємство за цим показником вважається досить благополучним. Коефіцієнт поточної ліквідності отримав найбільш широке застосування в практичній кредитної та інвестиційної діяльності. Таке положення обумовлюється не тільки простотою його розрахунку і доступністю необхідної для цього фінансової інформації, але і змістовністю його інтерпретації.

Чисельне значення коефіцієнта показує в скільки разів вартісна оцінка поточних активів перевищує величину існуючих на момент оцінки короткострокових фінансових зобов'язань. Цей показник відображає гіпотетичну можливість фірми, реалізувавши свої поточні активи здійснити розрахунок по всіх поточних зобов'язаннях Раніше було відзначено, що поточні активи при укріпленому розгляді їх структури складаються з величини запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і інших поточних активів Вже із самої структури поточних активів слід, що навіть перевищення ревізується рівня коефіцієнта ліквідності не означає автоматично безумовної можливості здійснення в деякій найближчій перспективі всіх необхідних поточних платежів. Дійсно, ця можливість визначається, з одного боку, величиною фінансових зобов'язань, які необхідно погасити, а з іншого - величиною готівкових грошових коштів та перспективами їх надходження за рахунок реалізації продукції (послуг), у тому числі за рахунок скорочення запасів готової продукції, здійснення розрахунків з дебіторами, у першу чергу з покупцями і замовниками. Саме з причини зазначеної аналітичної обмеженості коефіцієнта поточної ліквідності він доповнюється ще кількома коефіцієнтами.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Эгот коефіцієнт якраз показує співвідношення більш ліквідної частини поточних активів до величини поточних пасивів. Кількісно він визначається як частка від ділення вартості поточних активів без урахування вартості запасів на обсяг поточних пасивів. Рекомендоване значення коефіцієнта швидкої ліквідності 0,51. По своїй практичній важливості даний коефіцієнт не поступається розглянутому вище коефіцієнту поточної ліквідності. Багато банківських фахівців при прийнятті рішень про надання кредитів покладаються на нього навіть більшою мірою, ніж на останній. Іноді розрахунок коефіцієнта швидкої ліквідності називають "аcid test" (що можна перевести як "лакмусовий папірець"). Тобто аналітики і фахівці вважають, що нескладні розрахунки коефіцієнта швидкої ліквідності, що базуються знову-таки на широко доступних даних, дозволяють отримати змістовну інформацію про стан платоспроможності потенційних клієнтів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Доповнює два розглянутих вище коефіцієнта і дає більш повне уявлення про структуру поточних активів у зіставленні з величиною поточних пасивів. Він показує, яке співвідношення поточних активів у найбільш ліквідній формі, тобто в грошовій формі, до величини поточних пасивів. Рекомендоване значення 0,050,2. Практична важливість цього показника в тому, що дуже часто неплатоспроможними виявляються фірми, які мають значні запаси інших, менш ліквідних, видів поточних активів, але не мають досить коштів для оплати боргів і поточного фінансування.

Вище були розглянуті три найбільш важливих широко використовуваних на практиці коефіцієнта, що характеризують рівень платоспроможності підприємств.

Перш ніж перейти до подальшого розгляду коефіцієнтів, що розраховуються в процесі аналізу фінансово-господарської діяльності, відзначимо ряд труднощів, з якими може зіткнутися вивчає курс студент або молодий спеціаліст. Слід зазначити спостерігається в спеціальній літературі термінологічну нечіткість, обумовлену головним чином тим, що методологія економічного аналізу в умовах ринкової економіки прийшла до нас з-за кордону. Часто у вітчизняній літературі зустрічаються по кілька варіантів перекладу на російську мову одного і того ж терміна. Наприклад, поряд з терміном коефіцієнт швидкої ліквідності (quick ratio) зустрічаються такі назви, як коефіцієнт критичної оцінки або коефіцієнт негайної оцінки, проміжний коефіцієнт ліквідності та ін

Немає в російській літературі і методологічного єдності в розрахунках різних фінансових коефіцієнтів, причому немає єдності навіть у нормативних документах. Так, наприклад, у Методичних рекомендаціях за оцінкою ефективності інвестиційних проектів і їх відбору для фінансування (затверджені Держбудом, Мінекономіки, Мінфіном і Госкомпромом 31 березня 1994 р. за №712/47) коефіцієнт поточної ліквідності розраховується як відношення поточних активів до поточних пасивами, а в Методичних положеннях по оцінці фінансового стану підприємств і встановленню незадовільною структури балансу (затверджено ФУДН (Федеральне управління у справах про неспроможність) 12.08.94 №31р) обсяг поточних пасивів при розрахунку цього коефіцієнта приймають зменшеним на величину доходів майбутніх періодів, фондів споживання і резервів майбутніх витрат і платежів. Немає методологічного однаковості і в рекомендації за розрахунками коефіцієнта абсолютної ліквідності. Більш поширеними є варіанти, коли до найбільш ліквідних активів відносяться грошові кошти, а також коли до їх складу включаються грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення. Подібних прикладів стосовно і до розглянутих коефіцієнтів ліквідності, і до багатьом іншим можна було б навести чимало. У такій ситуації особливо важливо при вивченні курсу аналізу фінансово-господарської діяльності зрозуміти внутрішню сутність використовуваних показників і розраховуються коефіцієнтів. Це дозволить при здійсненні аналізу ь залежності від поставлених цілей і завдань, а також наявну в розпорядженні фінансової інформації визначити перелік потрібних коефіцієнтів і вибрати найбільш доцільні способи їх розрахунку.

І нарешті, розуміння сутності коефіцієнтів, що розраховуються в процесі аналізу фінансово-господарської діяльності, дозволяє чітко усвідомити їх можливу обмеженість. Це особливо важливо для умов російської економіки. Справа в тому, що коефіцієнти і рекомендовані їх чисельні значення все це спочатку розроблялося для умов розвиненої і стабільної ринкової економіки з усіма притаманними їй інститутами, в якій нормально діють різні ринкові інструменти. Оскільки в Росії в даний час йде процес реформування економічної системи, до кожного розраховується в ході економічного аналізу коефіцієнту необхідно підходити критично, чітко визначаючи можливості отримання на їх основі розумних і змістовних результатів.

Наприклад, при розбитті поточних активів по ступеню ліквідності запаси традиційно вважаються менш ліквідними, ніж дебіторська заборгованість, що, беручи до уваги ситуацію з неплатежами, у багатьох випадках може не відповідати дійсності. Незначна частка довгострокових позикових засобів у загальному обсязі фінансових зобов'язань в сучасних російських умовах може швидше означати неможливість або труднощі в залученні довгострокових кредитів і позик, ніж високу фінансову стійкість і здатність покладатися лише на власні ресурси (як це могло б бути витлумачено в країні з розвиненою банківською системою і порівняно вільним доступом підприємств до фінансових ресурсів). Таких прикладів досить багато. Тому якщо ми хочемо отримати коефіцієнти, що відображають реальний фінансово-господарський стан аналізованих об'єктів, то в російських умовах недостатньо покладатися лише на класичні схеми аналізу та традиційні підходи, а необхідно попередньо оцінити можливість отримання в кожному конкретному випадку об'єктивних і змістовних результатів.

Відсутність у даний час у багатьох випадках термінологічного та методологічного однаковості обумовлює ще одна вимога до проведення організаційного характеру аналізу фінансово-господарської діяльності: визначивши коло розраховуються коефіцієнтів, аналітик повинен по кожному з них привести схему розрахунку з зазначенням складу використовуваних при цьому показників і інформаційних джерел.

Показники ліквідності дають загальне уявлення про співвідношення різних елементів поточних активів і пасивів підприємства. Їх важливість обумовлюється традиційним місцем і значенням у процесі прийняття рішень в практичній фінансової діяльності. Однак при всій їх значущості для отримання більш повної картини про стан ліквідності і рівня платоспроможності вони доповнюються низкою інших розрахункових коефіцієнтів. Нижче будуть розглянуті деякі з них.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів. Даний коефіцієнт показує, яка частина обсягу власних оборотних засобів (у спеціальній літературі їх іноді ще називають функціонуючим, або працюють, капіталом) припадає на найбільш мобільну складову поточних активів грошові кошти. Визначається він відношенням величини обсягу грошових коштів до величини власних оборотних коштів (різниця поточних активів і пасивів).

При використанні даного коефіцієнта в економічному аналізі необхідно пам'ятати про його обмеженість. В умовах ще далекою від стабільності російської економіки (під стабільністю слід розуміти насамперед наявність стабільних правових і економічних умов: нормативної бази, податкового механізму, цінових пропорцій тощо) до даного коефіцієнту слід ставитися з великою обережністю. Лише по мірі того, як у стабільних умовах складуться нормальні, обумовлені специфікою аналізованого виду діяльності структурних співвідношення і пропорції в майно і джерела фінансування, цей показник почне набувати аналітичну цінність. Насамперед він буде виступати як індикатор змін умов надходження грошових коштів і їх витрачання.

Зменшення цього коефіцієнта вказує на можливе уповільнення погашення дебіторської заборгованості або жорсткість умов надання товарного кредиту з боку постачальників і підрядників, а збільшення свідчить про зростаючої можливості відповідати за поточними зобов'язаннями. Є й інший підхід до оцінки маневреності функціонуючого капіталу. Наприклад, коефіцієнт маневреності рекомендується визначати як частка від ділення вартості запасів і довгострокової дебіторської заборгованості (з терміном погашення більше одного року з дати звіту) на величину власних оборотних коштів. При такій схемі рдсчета коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів показує, яку частку їх обсягу складають слабо мобільні поточні активи.

* Див.: Донцова Ст. Л., Никифоров Н. А. Складання та аналіз річної бухгалтерської звітності. М: ІКИ ДИС, 1977. С. 43.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами. Хорошою характеристикою рівня платоспроможності є частка власних оборотних коштів в загальному обсязі поточних активів. Збільшення цього показника при досить високих темпах зростання обсягу функціонуючого капіталу свідчить про інтенсивному розвитку підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розглядається в поєднанні з показниками ліквідності, в першу чергу з коефіцієнтом поточної ліквідності. Рекомендованим його значенням при нормальному рівні поточної ліквідності може бути 0,50,6. Таке значення даного коефіцієнта говорить про те, що в поточній діяльності підприємства обертається відносно великий обсяг власних оборотних коштів. Низька його величина свідчить про сильній залежності підприємства при формуванні оборотних активів від комерційного кредиту і короткострокової заборгованості. Однією з найскладніших проблем, з якими зіткнулися російські підприємства в ході здійснення економічних реформ, є відновлення після лібералізації цін необхідного обсягу оборотних засобів в умовах різко знизився платоспроможного попиту і низькою можливості залучення для цього кредитних ресурсів.

Частка виробничих запасів у поточних активах. Цей показник визначається як частка запасів і витрат у поточних активах. Має велике значення при проведення аналізу фінансово-господарського стану підприємства для внутрішнього користування, насамперед при розробці напрямів підвищення ефективності його поточної діяльності. При оцінці рівня платоспроможності та ліквідності має допоміжне значення. Важливість цього елементу оборотних коштів зумовлює необхідність приділити йому увагу при аналізі та розробці планів підвищення ефективності діяльності підприємства. Аналіз ефективності управління запасами, як правило, не є ключовим для турфірм. Їх частка у вартості майна порівняно велика для підприємств готельного господарства, туристських баз, мотелів і кемпінгів. І разом з тим розглянути проблему аналізу та управління запасами необхідно хоча б тому, що господарські комплекси в туристській сфері можуть включати підприємства, здійснюють види діяльності, що передбачають наявність значних запасів матеріальних ресурсів. Це об'єкти громадського харчування, підприємства з виробництва продуктів харчування та переробки сільськогосподарської продукції ін.

Можна сказати, що показник обсягу запасів підприємства має суперечливий характер. З одного боку, незначний їх обсяг може свідчити про дефіцит обігових коштів, ускладнення в отриманні товарних кредитів і т. п., а з іншого наявність значного обсягу запасів може бути наслідком надмірних разових закупівель сировини і матеріалів, нераціонального управління матеріально-технічним постачанням і складською діяльністю. Крім того, аналіз виробничо-господарського стану підприємств різних галузей показує, що частка запасів у складі активів або поточних активів істотно залежить від здійснюваних ними конкретних видів діяльності. З урахуванням вищесказаного, ті орієнтири і нормативні значення, до досягнення яких має прагнути підприємство при формуванні та управлінні запасами, доцільно визначати по колу успішно діючих підприємств аналогічного профілю, функціонують у схожих умовах.

Для підприємств тих видів туристської діяльності, для яких характерним є порівняно високий рівень запасів у складі поточних активів, доцільно при оцінці платоспроможності і ліквідності активів розглянути наступні коефіцієнти.

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів. Цей показник характеризує ту частину вартості запасів, яка покривається власними оборотними засобами, а також традиційно має велике значення в аналізі фінансового стану. Значення цього коефіцієнта повинно перевищувати величину 0,5.

Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як відношення величини "нормальних" джерел, які визначаються як сума власних оборотних коштів, короткострокових кредитів і позик, кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги та за векселями виданими, авансів, отриманих від покупців і замовників. Критичний значення цього показника дорівнює 1.

Значення перерахованих вище показників для розглянутого умовного прикладу турфірми "Надія" наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Коефіцієнти оцінки ліквідності та платоспроможності турфірми "Надія" за 19961998 рр.
Показник За станом на кінець
1996р. 1997р. 1998р.
Величина власних оборотних коштів 295,7 312,6 363,2
Маневреність власних обігових коштів 0,199 0,197 0,202
Коефіцієнт поточної ліквідності 1,74 1,64 1,60
Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,85 0,86 0,87
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) 0,15 0,13 0,12
Частка оборотних коштів в активах 0,33 0,36 0,40
Частка власних оборотних коштів у загальному обсязі поточних активів 0,43 0,39 0,38
Частка виробничих запасів в поточних активах 0,411 0,373 0,368
Частка власних оборотних коштів у покритті запасів 0,97 0,98 0,96
Коефіцієнт покриття запасів 1,79 1,90 1,81

* Див.: Ковальов Ст. Ст. Фінансовий аналіз: управління капіталом, вибір інвестицій, аналіз звітності. - М: Фінанси і статистика, 1996; Донцова Ст. Л., Никифоров Н. А. Складання та аналіз річної бухгалтерської звітності, - М: ІКЦ ДИС, 1997.

<<< назад | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.