| зміст | вступ | частина 1 | частина 2 | література |

П'ятакова Г.П., Заячківська Н.М.

Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі

ЧАСТИНА 2. ТРЕНІНГ-СПІЛКУВАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

Реформування освіти в Україні зумовило корінні зміни у нав­чальному процесі середньої та вищої школи. Вищі навчальні заклади України впроваджують на нові технології навчання, популярними серед яких є комп'ютерне та дистанційне навчання, методи проектів, інтерактивні методики. Цілі й завдання, які стоять перед освітянами сьогодні, вимагають упровадження не лише нових педагогічних технологій, методів і прийомів, а й форм організації навчання. Нові форми навчання розвивають і нові відношення між викладачем і студентом, нові суб'єкт-суб'єктні стосунки. Саме групова форма роботи, що набула популярності у вищій школі, сприяє особистісно-зоріентованому навчанню.

Педагогічну технологію можна розглядати як впорядковану систему дій, виконання яких призводить до досягнення поставленої мети (Таманчук Н.), або як системний метод створення, впровад­ження і визначення цілого процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів (ЮНЕСКО). Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує раціо­нальні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регуля-тивів, які застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання.

Якщо розглянути більш об'ємне визначення технології як ми­стецтва, майстерності, вміння, сукупності методів обробки, змін станів і конкретне визначення технології як сукупності прийомів, що застосовуються в якійсь справі, майстерності, мистецтві, то можна визначити основну особливість педагогічної технології [48, с.14-18]. Не кожен прийом або метод, навіть їх система, яка застосована на занятті викладачем, вважається педагогічною техно­логією. Педагогічна технологія - це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і прове­дення навчального прогресу з обоє 'язковим застосуванням комфорт­них умов для викладача і студентів.

Від стосунків між викладачами і студентами, які формуються на заняттях в університеті, залежить реалізація конкретних навчальних цілей. Викладачам педагогіки необхідно не лише створювати ці від- , носини на своїх практичних та лекціях, але й навчити сучасних студентів, майбутніх вчителів і викладачів, вмінню налагоджувати взаємовідносини між своїми майбутніми учнями. Безумовно, мало лише декларувати демократичний стиль спілкування у навчальному процесі, потрібно впроваджувати на заняттях з курсу "Педагогіка" такі методи і прийоми, які б допомагали студентові-спеціалістові чи магістрові навчатися спілкуванню з аудиторією. На наш погляд, формуванню комунікативних умінь, створенню доброзичливої атмо­сфери у спілкуванні на практично-семінарському занятті допомагає методика тренінгу.

З історії розвитку методики тренінгу

Упродовж XX століття тренінг як засіб адаптації людини до професійної діяльності, перепрограмування поведінки та діяльності людини отримав широке визнання і впровадження у різні сфери людської діяльності. Сьогодні добре відомий досвід Лейпцигської (Манфред Форвег, Традель Альбер), Талліннської (X. Міккін), Ле­нінградської (Л. Петровська, Ю. Ємельянов, С. Макшанов) шкіл. У 1993 році у Санкт-Петербурзі був створений Інститут Тренінгу, який розробив дворічну програму підготовки спеціалістів та п'ятнад-цятиденну програму методичної підготовки, що сьогодні є попу­лярною серед молоді.

Термін "тренінг"(з англ. train, training) має низку значень: нав­чання, виховання, тренування, дресирування. Існує багато визначень цього поняття. Однак Ю. Ємельянов розглядає тренінг як групу методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та ово­лодіння будь-яким складним видом діяльності [17, с. 10 ].

Тренінг визначається і як засіб перепрограмування моделі упра­вління поведінкою та діяльністю, що вже існує в людини. Сьогодні існує декілька видів тренінгу: тренінг партнерського спілкування, тренінг сенситивності та тренінг креативності, що пов'язані з психогімнастичними вправами, які націлені на формування та роз­виток умінь, навичок і настанов ефективного спілкування [43, с. 10-15].

Мета: формування у студентів знань, умінь і навичок організації різних видів педагогічної діяльності; виховання особистісного став­лення до складових майстерності педагога.

Завдання полягає у формуванні:

- умінь організації позитивної міжособистісної взаємодії у спільноті;
- нових знань стосовно майбутньої професії;
- умінь і навичок виконання різних видів педагогічної діяль­ності у стандартних і нестереотипних навчально-виховних ситу­аціях;
- умінь критичного і творчого мислення у процесі вирішення професійних завдань;
- умінь аналізу і вибору педагогічних дій у навчально-ви­ховних ситуаціях;
- особистісних суджень, оцінок стосовно майбутньої професії;
- навичок роботи у команді.

Психогімнастика на заняттях з тренінгу

На всіх заняттях з тренінгу виконують психогімнастичні вправи, які допомагають у формуванні та розвитку умінь, навичок і настанов ефективного спілкування.

Психогімнастичні вправи з тренінгу сенситивності розвивають чутливість у сприйнятті навколишнього світу, психологічних явищ і перш за все самого себе. Розвинута сенситивна здібність визначає можливості людини у встановленні та підтримуванні контактів у спілкуванні. Тому тренінг сенситивності необхідно проводити з керівниками різного рівня, педагогами, психологами, соціальними і медичними працівниками, співробітниками рекламних, страхових, інформаційних та інших компаній.

Психогімнастичні вправи з тренінгу креативості допомагають простежити та оцінити досягнення в межах програми тренінгу, з'ясувати, які відбулися зміни у професійній діяльності представ­ників різних фахових груп. Продукти тренінгу креативності - це швидкість, гнучкість, точність, оригінальність мислення, толерант­ність, здатність до вирішення проблемних завдань та ситуацій, про що свідчать результати в експериментальних групах [43, с. 85-89].

Розглянемо лише деякі з вправ, які, на нашу думку, можуть бути корисними безпосередньо для адаптації студентів до педагогічної діяльності та у роботі викладачів на практично-семінарських за­няттях.

Тренінг партнерського спілкування

Психогімнастичні вправи цього розділу повинні створити такий рівень відкритості, відвертості, довіри, емоційної свободи, згурто­ваності і такий стан кожного учасника, які дозволили б успішно працювати, просуватися вперед. Вони є містком для переходу до інших етапів тренінгу.

Важливим етапом тренінгу є початок занять, він має назву "зна­йомство".

Рекомендація: всі сидять у колі.

Вправа 1. Той, хто у центрі кола (тренер), звертається до всіх: "Пересядьте ті, у кого є сестри". Сам він намагається зайняти місце в колі. Той, хто залишається, продовжує гру-знайомство, намага­ючись пересаджувати групу за спільними ознаками (вивчають анг­лійську, французьку, німецьку мови, співають, грають на музичних інструментах), з метою якнайбільше дізнатися про учасників тре­нінгу.

Вправа 2. Тренер називає числа, відразу ж після того, як число назване, повинно встати саме стільки людей. Мета вправи: орієн­тація на дію одне одного.

Рекомендація: працюємо у парах.

Вправа 3, Візуально вивчаємо один одного 4 хвилини. Згодом необхідно розповісти про співрозмовника: "Я бачу перед собою..." (говоримо лише про зовнішній вигляд, не вживаємо оціночні поняття, а також слова з інформацією про особистісні якості лю­дини). Міняємося місцями. Ускладнюємо завдання: по черзі роз­повідаємо про співрозмовника, якою він був дитиною у 5 років (за Зхв).

Вправа 4. Розповісти коротко про ту якість людського характеру, яку ви цінуєте понад усе, не називаючи її. Всі повинні відгадати:

"Як вам здається, про яку рису характеру розповідь?"

Рекомендація: всі залишають свої місця і виконують команди тренера.

Вправа 4. 1). Вишикуватися у шеренгу (шеренги) таким чином, щоб поряд із тренером знаходився найвищий, у кінці шеренги - найнижчий ростом. Перевіряє тренер або інша шеренга.

2) Коло тренера повинен стояти той, хто має найтемніше волосся, на протилежному кінці шеренги - світловолосий.

3) Початок шеренги - той, хто народився 1 січня, кінець -31 грудня.

Мета цих вправ: поліпшити настрій в учасників, допомогти краще пізнати одне одного.

Рекомендація: всі знову займають свої місця у колі.

Вправа 4. Кидають один одному м'яч зі словами: "Ніхто з вас не знає, що я..."

Вправа 5. Вітаються з усіма за руку (за годинниковою стрілкою)

Рекомендація: учасники по одному виходять у центр кола.

Вправа 6. Той, хто знаходиться у центрі, вітається з усіма. Наступний учасник не повинен повторювати цього вітання.

Вправа 7. Треба привітатися невербальним способом. Наступний учасник не повторює вже використаний жест.

Вправа 8. Почнемо день з того, що підходимо до будь-кого з групи, щоб привітатися та побажати успіху. Той, до кого підійшли, також обирає наступного учасника, щоби висловити своє поба­жання.

Вправа 9. Кидаємо м'яч та називаємо ім'я того, кому кинули. Учасник з м'ячем повинен прийняти будь-яку позу, всі повторюють її за ним. Вправу повторюємо кілька разів.

Вправи "на увагу"

Вправа 10. Уявляємо, що ми "атоми". Кількість атомів у моле­кулі різна. Вони швидко рухаються. Тренер дає команду - атоми об'єднуються у молекули по три, по п'ять..."

Вправа 11. Починаємо рахувати (від 1, 2, 3...), пропускаємо цифру 6 та всі числа, до яких вона входить. Той, хто помилився, вибуває з гри.

Вправа 12. Уявляємо, що ми великий "арифмометр". Хтось називає число, наступний - знак "мінус" або "плюс", знов число, поки хтось не скаже: "дорівнює", наступний учасник має дати відповідь. Ці вправи можуть бути використані на занятті зі сту-дентами-математиками.

Вправа 13. Хтось виконує рухи, інші повинні відтворити їх або припинити, коли тренер вдарить у долоні. Наступний учасник (за годинниковою стрілкою) показує свої рухи.

Вправа 14. Виконуватимуть вправи лише ті, яким скажу: "Андрій наказав підняти праву руку (ногу, палець, кулак...)".

Вправа 15. Тренер роздає картки, на яких написана якась тва­рина. Ця тварина є ще на одній картці, тому треба невербальними засобами з'ясувати, в кого з учасників тренінгу є ще така сама картка.

Вправа 16. Уявімо, що всі ми велика "друкарська машинка". Кожен запам'ятовує по три літери. Тренер називає, наприклад, слово: "поїзд". Той. кому дісталася літера "п" плескає у долоні, всі плескають у долоні, наступна літера "о"... Знов повторюються всі дії. Якщо машинка помиляється, то "друкуємо" слово наново. Ця вправа може бути використана на заняттях зі студентами-філологами.

Вправа 17. Уявімо, що група - це великий "годинник". 12 учас­ників - цифри на циферблаті годинника. Наприклад, я називаю час: 15 годин, 20 хвилин. Той, кому дісталася цифра 3, плескає у долоні (маленька стрілка годинника), а потім той, кому дісталася цифра 4 (велика стрілка), говорить "бом". Якщо треба показати 12 годин, той самий учасник плескає і говорить "бом".

Вправа18. "Давайте усі разом намалюємо картину..." Тренер малює обрій, інші учасники - пісок, море, човен... Тренер описує цю картину, називаючи, хто що намалював.

Вправа19. Тренер роздає картки з кольорами. Така сама картка є ще в одного учасника. Коли тренер називає фрукти та овочі, повинні вставати ті кольори, які відповідають названим предметам. Вправа на увагу, тому, коли називають інші предмети, вставати не потрібно.

Вправи "на розвиток спостережливості"

Вправа 20. Група розділяється на "хлопчиків" і "дівчаток" і до­мовляється про певні дії (один виходить із залу). Після повернення він повинен, спостерігаючи за діями учасників, здогадатися, де "хлопці", а де "дівчата".

Вправа 21. Один з учасників знаходиться за дверима. Інші розпо­діляються за якоюсь ознакою (відсутність шнурків, штани, замість спідниць, довге, коротке волосся у дівчат та ін). Той, хто повер­нувся, повинен зрозуміти, за якою ознакою група розподілилася.

Вправа 22. Учасник (1-3) виходять з кімнати. Група змінює пози, предмети, що були в них, з'являються інші речі. Той, хто поверта­ється у кімнату, повинен пояснити, що змінилося в групі.

Вправа 23. Учасник, що вийшов з кімнати, повинен вгадати, хто є ініціатором якоїсь дії або рухів, що постійно змінюються, які повторює група.

Рекомендація: необхідно обговорити враження, які отримали учасники від вправи, ті засоби, за допомогою яких встановлено контакти.

Вправа 24. Кожен з учасників тренінгу повинен по черзі вийти на середину кола та встановити контакт невербальними засобами з кожним.

Рекомендація: всі учасники повинні залишатися на місці, все роблять мовчки.

Вправа 25. На рахунок "один" треба знайти собі пару, на "два" - пара виконує однакові рухи, на "один" знову знайти пару, на "два" -зробити однакові рухи.

Рекомендація: Продовжуємо створювати умови для встанов­лення контакту:

Вправа 26. Розподілимося на пари та почнемо спілкуватися, змінюючи пози за наказом тренера через кожні 1,5 хвилини (сидячи спиною, стоячи, обличчям один до одного, один сидить, інший стоїть), протягом 6 хвилин. Обговоримо, в якому положенні ми краще спілкувалися.

Вправа 27. Роздаємо чисті аркуші паперу, які треба поділити на 4 частини та намалювати: 1 - розмову з деканом, 2 - з викладачем, З - зі студентом І курсу, 4 - зі студентом своєї групи. Аналізуємо стереотипи в різних рольових ситуаціях.

Вправа 28. Розподіляємося на пари та починаємо обличчям один до одного робити різні рухи руками, головою, очима та ін. Наш партнер повинен все повторити. Міняємося місцями.

Вправа 29. Розподіляємо групу на дві частини. Одна група зображає якесь почуття або емоцію, інша повинна вгадати. Поміня­ємося місцями. Обговорюємо кожну ситуацію.

Вправа 30. Виявляємо фактори, які заважають правильно отримати та передати інформацію. "Нехай кожен зробить пода­рунок" сусіду зліва, зобразивши його жестами, тобто, інформацію треба передати невербальними засобами, але так, щоб він зрозумів, що ви йому подарували. Закінчуємо вправу таким чином: останній, кому передали подарунок, повинен назвати його. Перший, хто подарував, відкриває таємницю. З'ясовуємо непорозуміння, які ви­никали.

Вправа 31. "Ми разом збираємося у похід." Кожний по черзі покладе у нього все необхідне мовчки, невербальними засобами. Після кожного показу тренер питає у членів групи, що вони поклали у рюкзак...?

Вправа 32. Розподіляємо групу на дві частини, створюючи дві шеренги. "Ми їдемо в автобусі" в час пік, а навпроти вікна, де ви сидите, зупиняється ще один автобус. Побачивши свого знайомого, ви намагаєтеся невербально передати важливу інформацію. Обго­ворюємо точність переданої інформації.

Вправа 33. Розповідаємо кожен своєму партнерові  історії із закінченим сюжетом (містить різні почуття, переживання) за 1,5 хв кожний. Міняємося місцями і розповідаємо чужу історію іншому. Так робимо по колу до кінця. Перевіряємо достовірність кожної історії.

Вправи "на розвиток вміння слухати"

Рекомендації: тренер знайомить учасників з правилами.

Правила уважного слухання:

1 .Сконцентруйте свою увагу на співрозмовникові. Звертайте увагу на слова, позу, міміку, жести.
2. Перевірте, чи правильно Ви зрозуміли слова співрозмовника.
3. Не давайте порад.
4. Не давайте оцінок.

Вправа 34 Будемо прогулюватися берегом моря. Група сідає у коло, закриває очі. Звертаємо увагу на повітря,-дихаємо вільно... "З кожним вдихом у ваше тіло потрапляє енергія, з видихом відходять непотрібні турботи, переживання, напруження... Звернемо увагу на все, що нібито оточує нас на морі. Поділимося враженнями від наших відчуттів.

Вправа 35. На вирази, які зачитує тренер, ви повинні написати відповідь. Використайте спочатку уточнення, потім напишіть пере­каз, а на кінець потрібно розвинути думку. Читаємо тричі. Просимо учасників прочитати написане.

Вправа 36. Кожен повинен розповісти напарнику про свою про­блему. Завдання того, хто слухає, - зрозуміти її сутність, вико­ристовуючи тільки прийоми спілкування: безмовне слухання, уточ­нення, переказ, подальший розвиток думки співрозмовника. Вправа розрахована на ЗО хв її також можна проводити у трійках.

Вправа 37. Кожен з учасників повинен звернутися до двох інших з проханням назвати таку якість, яка заважає у спілкуванні, та таку, що допомагає.

Вправа 38. Звернемо увагу один на одного, сконцентруймося (закриваємо очі) над питанням: які у цієї людини є сильні сторони, переваги? Після того, як відкриємо очі, кидаємо м'яч тому, про кого подумали.

Вправа 39. Подивіться на сусідів праворуч і ліворуч. Скажіть їм про те, що вам сподобалося в їхній поведінці.

Вправа 40. Пригадайте той момент, коли ви вперше побачили свого сусіда та яке враження він на вас справив. Поділіться цими враженнями.

Вправа 41. Давайте скажемо один одному компліменти. Кидаємо м'яч по черзі всім учасникам.

Вправа 42. "Якби ти був членом партії зелених, то на твоїй футболці було б написано..." Той, хто отримує м'яч, повинен про­довжити фразу.

Вправа 43. Уявляємо себе спочатку відомими художниками: малюємо автопортрет (яку течію обираєте: абстракціонізм, симво­лізм, реалізм), а потім мистецтвознавцями, яким запропонували з'я­сувати, кому належить той чи інший автопортрет. Групу можна поділити на художників та мистецтвознавців.

Тренінг сенситивності

Сенситивність - це цілісна, загальна здібність людини, яка здатна прогнозувати почуття, думки та поведінку іншої людини... Головні завдання, які вирішує тренінг сенситивності:

1) збільшити розуміння себе та розуміння інших;
2) розуміти групові процеси через відчуття локальної структури;
3) розвивати окремі навички у поведінці.

Рекомендація: ми ускладнюємо цю вправу, яка подібна до пер­шої вправи тренінгу партнерського спілкування.

Вправа 44. Один учасник з групи має перерахувати тих, у кого є сестри, брати, хто знає французьку, англійську мови та ін.

Рекомендація: виконується у парах.

Вправа 45. 1. Протягом 5 хв дивимося один на одного. 2. По­вертаємося спиною до партнера та відповідаємо письмово на питан­ня: Які очі у вашого партнера (все про зовнішність)? Повертаємося знову до нього та перевіряємо свої відповіді. 3. Поміняємося парами. 4. Дивимося на напарника 1 хвилину. Записуємо відповіді на питан­ня про одяг: "Якого кольору у нього взуття?" 5. Пересідаємо знову та спробуємо розповісти про свого партне­ра все, що вже знаємо: "у тебе є дочка, ти знаєш французьку мову..." Отже, згадуємо вправи за № 1 та 44. Партнер коректує вашу оповідь. Міняємося місцями.

Вправа 46. Дивимося один на одного уважно 1,5 хв. Зупиняємося перед учасником, наприклад, Іриною та говоримо: "Я іду по колу, проходжу одного, другого, третього... Хто переді мною?" (повинен вгадати, наприклад, це - Володимир). Потім задаємо питання про зовнішній вигляд: "Якого кольору піджак на Володимирові?"

Вправа 47. Намагайтеся побачити кожного (як він виглядає, в якому стані). Спостерігаємо 3 хвилини. Кидаємо м'яч та пові­домляємо, що нового ми дізналися про учасників.

Вправа 48. Кидаємо м'яч по черзі та називаємо ім'я того, кому кидаємо, та фразу, яку він казав (учора, сьогодні). Намагаємося пригадати ЇЇ.

Вправа 49. Один учасник добровільно залишає кімнату, уважно перед тим озирнувшись довкола. Повертається через 2-3 хвилини та відповідає на питання: "Що змінилося?"

Вправа 50. Розподілимо групу на дві частини. Сідаємо один проти одного. Запам'ятаємо своє місце - "один". "Два" - міняємося місцями, запам'ятовуючи своїх сусідів. Коли тренер називає 1 або 2, треба відповісти, хто сидів поруч.

Вправа 51. Спостерігаємо непомітно за людиною, ім'я якої напи­сано на картках, що роздав тренер. На рахунок "один" ви спостері­гаєте за цією людиною, роблячи якісь рухи, жести. На рахунок "два" - потрібно відповісти на питання, хто спостерігав за вами та вказати, які рухи він робив?

Вправа 52. Перевірте, наскільки розвинуте у Вас відчуття часу. Спробуйте заплющити очі та по команді "почали" зорієнтуйтеся, коли пройшла хвилина.

Вправа 53. Заплющіть очі та уявіть, що відчуваєте, коли чуєте ті чи інші звуки: різко загальмувала машина, заграв оркестр, шум морських хвиль, розбилася чашка.

Вправа 54: а) "Я бачу". Потрібно описати зовнішній вигляд будь-кого з учасників тренінгу: руки лежать на колінах, ти повер­нула голову ліворуч... Усвідомлюємо різницю між тим, що бачимо та уявляємо; б) учасник, який сидить спиною, повинен вгадати, кого описує керівник тренінгу.

Рекомендація: потрібно познайомити учасників з класифіка­ціями експресивної міміки та фундаментальними емоціями.

Класифікація експресивної міміки:

1. Любов, щастя, радість.
2. Здивування.
3. Страх, страждання.
4. Гнів, рішучість.
5. Відраза.
6. Презирство (за Вудвортсом, 1938 р.).

Фундаментальні емоції:

І. Зацікавлення - переживання.
2. Задоволення - радість.
3. Здивування.
4. Горе - страждання.
5. Гнів.
6. Відраза.
7. Презирство.
8. Страх.
9. Сором.
10. Провина (за К. Ізардом, 1977 р.).

Вправа 55. Працюємо у парах. Один з учасників виконує роль дзеркала, другий - роль мавпи. Отже учасники повинен повто­рювати дії один за одним. Потім учасники поміняються ролями.

Вправа 56. Працюємо у групах по 4-5 чол. Кожен з учасників повинен розповісти про те, як сприймають його як співрозмовника інші.

Вправа 57. Продовжуємо працювати у групах по 4-5 чол. Вибираємо з групи одного учасника (за бажанням) та розповідаємо все про нього. Він повинен розповісти про почуття, які при цьому в нього виникали.

Вправа 58. Перед кожним учасником покладемо чистий аркуш , на якому потрібно зазначити: 1. Хто Ваш улюблений поет? 2. Який Ваш улюблений колір? 3. Яку рису Ви цінуєте в людях? 4. Яка пора року Вам подобається? Інші учасники, прослухавши відповіді, які зачитує тренер, повинні відповісти, кому належить ця анкета.

Вправа 59. Працюємо у трійках. Потрібно визначити риси, які є спільними та відмінними для учасників тренінгу. Спочатку партнери говорять фразу: 'Ти такий самий, як я..." Потім: "Я дуже відріз­няюся від тебе..."

Вправа 60. "Чутка". Кожен говорить про учасника, який зна­ходиться за дверима, все, що захоче. Учасники можуть використо­вувати цитати з творів, афористичні вислови, висловлюватися по­трібно лаконічно. Тренер записує всі висловлювання. Учасник, який був за дверми, повинен вгадати, хто про нього це сказав.

Вправа 61. Перевіримо чутливість спини. Учасники трьох груп повернеш до кола спиною. Вони будуть передавати якусь емоцію (наприклад, тренер призначає: 3-заздрість, Л-любов, С-страх). Ті, хто тренує свою чутливість спини (1-2 учасники), підходять до групи учасників, що "грають емоцію", мовчки. Учасники можуть ставати до групи боком, нахилятися до них, щоб описати потім своє відчуття та спробувати відповісти на питання тренера: 1. Біля якої групи ви почували себе затишно? 2. З якою підгрупою Ви по­сварилися б? 3. З якою заприятелювали? 4. Кого би пожаліли? 5. Кого би могли зневажати? 6. З ким хотіли працювати? Як правило, відповіді не завжди збігаються з дійсністю, це - важке завдання.

Вправа 62. Тренування навиків зниження напруження у бесіді. Учасники тренінгу один одному кидають м'яч зі словами: "Мені здається, нас з тобою об'єднує така риса, як... Учасник може погодитися: 'Так, я згоден". Якщо ні: "Я поміркую над цим..." Таким чином він отримав інформацію до роздумів. Далі цей учасник кидає м'яч наступному гравцю... Аналізуємо, чому м'яч не потрапив жодного разу до когось з учасників.

Тренінг креативності

Професія педагога - професія творча. Саме від рівня інтелек­туального потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити і втілю­вати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вищою є креативність вчителя, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в учнів. До речі, вчитель сьогодні має можливість не лише ознайомитися з природою та специфікою процесу креативності, а й підняти цей рівень у себе, навчитися розвивати креативність у своїх учнів.

Для людини, яка виявляє креативність у різних видах діяльності, характерні допитливість, відкритість для будь-якого дослідження, намагання його примножити. Різноманітні численні дослідження, відомі з наукової літератури, описують умови, що необхідно створити для встановлення більшої кількості взаємозв'язків між явищами, подіями, фактами, які підвищують ймовірність появи нових ідей. Р. Епштейн, доктор філософії, директор Кембридж­ського Центру Досліджень поведінки у штаті Массачусетс США, вказував на необхідність вивчати щось нове для того, щоб збільшити свій творчий потенціал. "Якщо ви банкір, навчіться танцювати чечітку. Якщо ви няня, займіться курсом міфології. Прочитайте нову книгу на маловідому вам тему. Замініть газету. Нове з'єднається зі старим у формах, раніше невідомих, і, можливо, дивовижних" [43, с. 189]. Психологи вважають, що іноді знайомий нам світ відо­кремлений від світу незнайомого майже умовним кордоном. Ю. Кузнєцов, зокрема стверджує, що "кінець світу за кожним рогом" [43, с. 189]. Тому подолати цей кордон вдається лише тим, хто постійно розсуває його межі, не визнаючи їх недоторканості. Цю проблему і допомагають розв'язати психофізичні вправи третього виду тренінгу - тренінгу креативності.

Отже, проводячи вправи цього тренінгу, потрібно пояснювати його мету, створювати креативне середовище, яке спонукає до проявів творчого мислення і поведінки.

Рекомендація: Вправи на знайомство. Працюємо в колі, всі завдання виконуємо за годинниковою стрілкою.

Вправа 63. Кожен з учасників по черзі називає своє ім'я та три риси, що йому притаманні, які починаються на таку саму літеру. Ця вправа потребує від учасників винахідливості та гнучкості мислен­ня. Можна спростити завдання і назвати лише 1-2 риси.

Вправа 64. Кожен з учасників повинен назвати своє ім'я, одне із своїх реальних хобі та одне, яке хотів би мати. Наступний учасник говорить своє ім'я, реальне хобі і те, яке хотів би мати, потім повторює все, що сказав перший учасник. Наступний повторює все за першим і другим.

Вправа 65. Кожен по черзі називає три слова, що пов'язані з його ім'ям, саме ім'я називати не потрібно. Всі повинні зрозуміти, як називається ця людина.

Вправа 66. Тренер повідомляє про схильність математиків всі явища і предмети описувати за допомогою формул. Перевтілимося у математиків і, назвавши своє ім'я, повідомимо формулу, яка відповідає вашій особистості. Завдання важке. Проте тренер не повинен наводити прикладів. У кожного є можливість створити свою математичну мову.

Вправа 67. Потрібно згадати людину (добре вам знайому), яка, на вашу думку, є креативною. Назвіть своє ім'я, потім риси, особ­ливості цієї людини, які, на ваш погляд, дають можливість вважати її креативною.

Вправа 68. Тренер, який стоїть у центрі кола, пропонує пересісти тим, хто володіє якимось умінням, наприклад, керує автомобілем. Під час пересаджування тренер займає вільне місце. Учасник, який залишився без місця, продовжує вправу. Після того, як назвали 8-10 умінь, кожен повинен написати розповідь про групу, враховуючи всю отриману інформацію.

Вправа 69. Кожен учасник називає своє ім'я і ті риси, особли­вості поведінки, все, що в ньому є для спонукання іншої людини до творчості, створення нового, нестандартної поведінки (любов, інтерес до людей, ентузіазм до створення чогось нового, відсутність тиску, готовність навчатися в інших тощо).

Рекомендація: Виконуючи цю вправу у студентському, уч­нівському середовищі, можна перераховувати будь-які професійні вміння.

Вправа 70. Кожен з учасників повинен подумати, ким він може працювати, крім професії, яку набуває в університеті. Називаючи ім'я, потрібно перерахувати декілька варіантів можливих профе­сійних ролей.

Рекомендація: наступні вправи допомагають усвідомити етапи креативного процесу, а також бар'єри проявів креативності і ство­рення умов для їх подолання або зменшення впливу.

Вправа 71. Всі учасники повинні зосередитися на собі, своїх переживаннях, відчуттях, думках. Відчувши себе, своє тіло, по­трібно зосередитися на ідеї мінливості світу, в якому ми живемо. Які думки у вас виникають? Як ви почуваєте себе у цьому світі, де все блискавично змінюється? Учасники розмірковують над питанням: Які риси, особливості поведінки допомагають жити у цьому світі, а які ускладнюють життя? Можна розмірковувати, закривши очі. Через деякий час пропонуємо всім намалювати свої відчуття, переживання, почуття. Малюнки розвішуємо так, щоб всі їх бачили. Наступний крок: об'єднаємо учасників у групи по 4-5 чоловік і поділимося нашими роздумами про якості, які допомагають нам жити у цьому світі і які ускладнюють життя. Знову об'єднуємося в одну групу і записуємо якості, які визначили учасники.

Приклади:

Якості, особливості поведінки, які допомагають жити у мінли­вому світі:

- любов до людей, оптимізм;
- прийняття себе і світу у всіх його проявах;
- вміння оцінити проблему очима інших;
- почуття гумору;
- відчуття своєї недосконалості;
- комунікабельність;
- сенситивність, емпатія;
- бажання допомогти людям;
- працьовитість;
- мрійливість, вміння фантазувати;
- рішучість, цілеспрямованість, наполегливість.

Якості, які ускладнюють життя в мінливому світі:

-  невпевненість у собі;
-  упередженість;
- занижена самооцінка;
-  надмірна прихильність до принципів;
- несамостійність;
- формалізм, заорганізованість;
- стереотип у мисленні та поведінці;
- орієнтація на загальні правила і норми;
- тривожність;
- навіювання.

Рекомендація: Ця вправа допомагає усвідомити особливості проявів креативності. Учасники сидять у колі та кидають один одно­му м'яч, запам'ятовуючи того, у кого вже м'яч побував: всі повинні взяти участь у грі.

Вправа 72. Кидаючи м'яч іншому учасникові, потрібно назвати якості, особливості поведінки креативної людини. Потрібно бути уважними, не повторювати вже назване іншими. Після того, як м'яч побував у кожного, змінюємо завдання: тепер ми будемо називати якості, особливості поведінки антипода креативної людини.

Рекомендація: Наступна вправа допоможе учасникам потре­нуватися у виборі більш виразних засобів для того, щоби зобразити слово, а також розвинути свою фантазію, експресивність. У процесі обговорення етапів креативного мислення тренер повинен пояснити учасникам, як важливо для успішного вирішення проблемної ситуації ретельно зібрати інформацію, побачити щось спільне між діями різних людей.

Вправа 73. На спині одного з учасників приколюємо картку з написом (наприклад, сон, весна, фараон, організм, ніч, радість тощо). Він повинен викликати будь-кого з групи для того, щоб дізнатися, що написано на картці. Учасники допомагають зрозуміти, який це напис, тільки невербальними засобами. Обговорюємо ре­зультати роботи.-

Вправа 74. Тренер називає предмет і кидає м'яч іншому. Той, хто його отримав, повинен назвати три (два) нестандартні способи використання цього предмета, наприклад: молоток - вішак, прес-пап'є, ручка для важкої сітки. Домовляємося, що не будемо називати універсальних способів використання предметів.

Вправа 75. Кидаючи м'яч іншому, називаємо колір. Той, хто піймав, повинен назвати об'єкт цього кольору. Потрібно уважно виконувати вправу, не повторювати кольори і об'єкти.

Вправа 76. Той, хто кидає м'яч, говорить одне з трьох слів: "повітря", "земля", "вода". Той, хто спіймав, повинен відповісти конкретно: назву птаха, тварини, риби. Потім він називає знову слово, наприклад, "повітря ". Вправу потрібно проводити швидко.

Вправа 77. Спробуємо разом завантажити баржу. Тренер називає предмет на одну з літер алфавіту. Учасникам потрібно також нази­вати предмети на цю літеру. Попереджаємо учасників, що на баржу не можна вантажити, наприклад, астероїди й айсберги, а також, оскільки ми гуманісти, то не будемо вантажити тварин і людей, наркотики, зброю, хімічну отруту та ін.

Вправа 78. Ми збираємося у похід. Складемо наш рюкзак. Кожен з учасників по черзі повинен невербальними засобами зобразити те, що він обов'язково візьме із собою. Той, хто відгадав, буде зобра­жати свій предмет.

Вправа 79. На аркушах паперу кожен з учасників тренінгу повинен записати аргументи "за" куріння. Через три хвилини з'ясо­вуємо, чи записані аргументи. Наступний крок: всі учасники можуть упродовж трьох хвилин поділитися враженнями з колегами та запа­м'ятати найбільш оригінальні аргументи (один-два). Потім кожен повинен записати аргументи "проти" куріння. Знову даємо три хви­лини на обмін думками. Вправа закінчується обговоренням у групі найбільш оригінальних аргументів. Цю вправу можна провести, використовуючи метод " снігової кулі".

Рекомендація: наступне завдання виконуємо у парах. Вправу на розвиток мовлення можуть використовувати на заняттях зі сту-дентами-філологами, філософами тощо.

Вправа 80. Учасникам тренінгу пропонують вибрати два питан­ня серед п'ятнадцяти, які виділяв М. Пруст:

1. Де б Ви хотіли жити?
2. Основна риса Вашого характеру?
3. Ваш основний недолік?
4. Який Ваш ідеал у житті?
5. Яку рису Ви найбільше цінуєте у мужчини?
6. Яку рису Ви найбільше цінуєте у жінки?
7. Ваш улюблений колір?
8. Ваша улюблена квітка?
9. Що Ви найбільше не любите?
10. Що Ви найбільше цінуєте у Ваших друзях?
13. Ваше улюблене заняття?
14. Як би Ви хотіли померти?
15. Який настрій Вам притаманний?

Кожен з учасників за дві хвилини повинен відповісти на них своєму партнерові. -Сідаємо у коло та розповідаємо за годинниковою стрілкою про почуте всім учасникам тренінгу.

Вправа 81. Поговоримо про різні прикмети. Наприклад, говорять: впав ніж, відкоркувалася пляшка - прийде чоловік. Спро­буємо вигадати свої прикмети. Той, хто кидає м'яч, говорить, що вдало; той, хто упіймав - прикмету: упала квітка - прийде дівчина...

Рекомендація: Вправи, пов'язані із застосуванням асоціа­тивного механізму, допомагають учасникам краще використовувати досвід, який вони мають. Будемо працювати над вправами з асоціа­тивним ланцюжком, щоб засвоїти навички включення у процес пошуку вирішення проблеми. Після закінчення цих вправ потрібно обговорити, у чому виникала складність. Вправу на розвиток мисле­ння доречно виконувати студентам-математикам, філологам, фі­лософам, історикам, географам тощо.

Вправа 82. Ми будемо кидати один одному м'яч, називаючи будь-який іменник. Той, хто упіймав м'яч, повинен назвати свою асоціацію (іменник). Наступний повинен сказати слово, яке є асо­ціацією на сказане другим учасником.

Вправа 83. Називаємо будь-який іменник, кидаючи м'яч. Той, хто спіймав, повинен назвати якесь слово (дієслово, іменник, прикметник...). Потім він кидає м'яч і говорить своє слово. Вправа виконується до моменту, коли виникають труднощі навести асоціацію-слово. Можна задати питання: "На що Ви звернули увагу під час вправи?"

Вправа 84. Уявімо себе літературними героями. Тренер.кидаючи м'яч, говорить: "Мауглі". Учасник, який спіймав м'яч, повинен перевтілитися у героя і сказати асоціацію, відчуваючи себе ним, на наступне слово тренера, наприклад, квітка. Ця вправа, на думку М. Пруста, допомагає "набути нові очі".

Вправа 85 Кидатимемо один одному м'яч, називаючи будь-які об'єкти. Той, хто отримав м'яч, повинен назвати країну, яка в нього асоціюється з цими об'єктами.

Рекомендація: закінчуємо тренінг вправами, які пов'язані з розвитком сенситивності, на спостереження за учасниками.

Вправа 86, Всі учасники групи виконують завдання: подумайте дві хвилини і дайте відповідь на питання: "Які відчуття у вас виникли стосовно сусіда справа (зліва)? Потрібно назвати най­яскравіше враження.

Вправа 87. Будемо кидати один одному м'яч, називаючи пози­тивну якість людини, якій ми відправляємо м'яч. Слідкуємо уважно за тим, щоби вправу виконали усі учасники.

Рекомендація: тренер дає можливість учасникам сконцен­труватися на своєму партнерові справа (зліва). Вправа допомагає отримати кожному учасникові особистісну підтримку.

Вправа 88. Потрібно подумати і вирішити для себе, з образом якої архітектурної споруди асоціюється ваш сусід (вежа, міст, колона, палац)? Потрібно обговорити, яким чином виникають ці асоціації. Завдання можна змінити: учасники уявляють сусіда в образі літературного героя, тварини.

Ці вправи дають змогу кожному отримати образні й вербальні відображення, асоційовані з архітектурною спорудою, з будь-якою твариною, героєм твору. Тому вони збагачують уявлення людини про себе значущими деталями. Людина зберігає у своїй пам'яті інформацію про себе, побачену іншими, як про стійку архітектурну споруду, тварину, романтичного героя літературного твору. Ця інформація може допомогти йому у критичній ситуації, допоможе уникнути переоцінки або надасть відчуття своєї значущості для інших [43, с. 247-248].

Вправа 89. Тренер, прощаючись з учасниками, може запропо­нувати їм виконати вправу, яка пов'язана з рекламною традицією робити написи (девізи, слонги) на бігбордах. Ці написи повинні відображити життєву позицію, девіз господаря. Уявімо, що ми також зробили б написи на наших сорочках, тенісках тощо. Кидає м'яч зі словами: Якби ти займався серфінгом, на твоїй тенісці було б напи­сано: "Тримайся на високій хвилі!" Той, хто спіймав м'яч, повинен погодитися з цим або ні. Потім він проговорює свою фразу іншому учаснику, передаючи йому м'яч.

Застосування тренінгових технологій на заняттях із курсу "Педагогіка"

Адаптація студента до професії вчителя починається з курсів "Психологія", "Педагогіка", "Методика фахової дисципліни" та про­довжується під час педагогічних практик, коли студенти самостійно готують та проводять заняття і позакласні виховні заходи з учнями у базових школах або зі студентами в університеті. Під час обго­ворення результатів педагогічних практик досить часто чуєш від студентів, що вони стикалися з проблемами у спілкуванні зі школя­рами, особливо спілкуючись із підлітками. Саме перша зустріч, знайомство з учнями відіграють важливу роль у подальшій роботі. Тому на заняттях з курсу "Педагогіка" ми застосовуємо метод "ко­мунікативна атака": кожен студент за 1,5 хвилини повинен пред­ставити себе класу. Подання своєрідної самореклами потребує підготовки, відбору тільки такої інформації, яка була б невідомою і змогла б зацікавити учнів. Саме із вправи "знайомство" починається кожне заняття з тренінгу спілкування. Це допомагає сформувати такі відносини, коли враховуються інтереси інших учасників, що взаємодіють, а також їх почуття, емоції, переживання, визначається цінність особистості іншої людини.

На першому практично-семінарському занятті із курсу "Педа­гогіка" ми знайомимо студентів з вправою "Щит", використовуючи досвід освітнього фонду Польщі "Ршкіасіа діа <1ето1ігас]і". Кожен студент на окремому аркуші паперу заповнює таблицю: