Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІЇ
1.1. Розвиток туризму у світі та в Україні
Туризм, маючи древню історію, не привертав до себе достатньої уваги до початку XX ст. Необхідність вивчення туристичного феномену виникла після сталого збільшення туристичних потоків та доходів від туризму, зростання економічного значення туристичної індустрії.
Визначальна роль туристичної діяльності полягає у відчутному її вкладі у розвиток економіки країни при невеликих капітальних вкладеннях. Туризм - галузь економіки, яка не лише охоплює прямо чи опосередковано більшість супутніх галузей господарства, в тому числі транспорт, будівництво, торгівлю, громадське харчування, сільське господарство, житлово-комунальне господарство, культуру, мистецтво, спорт тощо, але й стимулює їх розвиток. Це зумовлює збільшення робочих місць, особливо у депресивних регіонах, де інша господарська діяльність неможлива чи недоцільна через високі витрати виробництва. Витрати на створення одного робочого місця в туризмі в декілька разів менші, ніж в інших галузях економіки.
За рекомендаціями Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) динаміка розвитку туризму у світі характеризується такими основними показниками як кількість туристичних прибуттів та доходи від туризму [1. с 35, с. 42].
Аналіз діяльності туристичної індустрії показав, що в останні десятиліття туристична індустрія почала динамічно розвиватися. Після кількох років спаду, у зв'язку з терористичними актами, епідеміями, військовими конфліктами та повенями, міжнародний туризм знову відновив свої показники. За статистичними даними ЮНВТО у 2000 році кількість міжнародних туристичних прибуттів становила 675 млн., а у 2005 році досягла значення 798 млн. осіб. У 2010 році міжнародні туристичні прибуття зросли у порівнянні з 2000 р. приблизно на 28,2 % і становили 940 млн. осіб. У першій половині 2011 року обсяг міжнародного туризму зріс майже на 5 %, встановивши новий рекорд у 440 млн. прибутків. Результати підтверджують, що, не дивлячись на чисельні виклики, міжнародний туризм продовжує тенденцію повернення до зростання, початого у 2010 р. [2].
За даними Барометра міжнародного туризму у 2010 році спостерігалися високі темпи відновлення міжнародного туризму. Кількість міжнародних туристських прибуттів після скорочення на 4% у 2009 p., під час якого дія глобальної економічної кризи виявлялася найгостріше, зросла майже на 7% і склала 935 мільйонів [3]
Темпи зростання доходів від міжнародного туризму продовжували трохи відставати від темпу зростання прибуттів у 2010 p., що є характерним для періодів відновлення. Серед провідних виїзних туристських ринків засобів за обсягами витрат туристів за кордоном лідируючі позиції продовжують займати економіки, що розвиваються: Китай (+17%), Російська Федерація (+26%), Саудівська Аравія (+28%) і Бразилія (+52%). Ситуація на традиційних провідних ринках: Австралія (+9%), Канада (+8%), Японія (+7%) і Франція (+4%) виправилася, хоча США, Німеччина та Італія мають скромніший показник 2%. На протилежному полюсі знаходиться Сполучене Королівство, туристи якого у 2010 році витрачали за кордоном на 4% менше коштів [3].
Туристична діяльність є високорентабельною галуззю господарства, інвестиції вкладені в неї, швидко окупляться [4, с.210].
Міжнародні доходи від туризму склали у 2003 році близько 6% всесвітнього експорту товарів і послуг (вираженого у доларах США). Частка туризму в експорті послуг збільшилася приблизно до 30 % і становила 525 млд. дол. США [5].
У теперішню інформаційну еру на зміну матеріальним благам, що домінували у цілях постіндустріального суспільства, стають духовні цінності, такі як враження та відчуття, що є основною метою туристичних поїздок. Динамічне зростання обсягів туризму в останнє десятиліття спричинили розвиток мережі транспортних комунікацій, зв'язку, зростаюча мобільність, скорочення робочого часу та зростання суспільного багатства. У цих умовах соціально-економічні позиції туристичної діяльності швидко зміцнюються. .На світовому ринку туристична галузь займає лідируючі позиції нарівні з нафтовою індустрією. Зберігається тенденція щорічного зростання інвестицій у розвиток туризму. Туризм став одним з найприбутковіших видів бізнесу. Туристична індустрія забезпечує роботою щороку більше людей (у 2001 році працевлаштовано у туристичній індустрії близько 137 млн. осіб) [6].
Незважаючи на світову фінансову кризу, стихійні лиха у Китаї та Японії, військові конфлікти в Африці тощо, туризм динамічно розвивається. Про це свідчать статистичні дані розвитку туристичної галузі у світі. Кількість туристичних прибуттів у світі та за регіонами представлено у табл. 1.1, доходи від туризму наведено у табл. 1.2 [7].
Таблиця 1.1.
Розподіл туристичних прибуттів за регіонами світу* [7]
Регіони
Кількість туристів за роками, млн. осіб
Зміни (+/-), %
Структура 2010 р.,%
Прогноз змін на 2011р., млн. осіб
2007
2008
2009
2010
2008 / 2007
2009 / 2008
2010 / 2009
1 .Європа
482,9
485,2
461,5
476,5
0,5
-4,9
3,3
50,7
6,4
2. Азія і Океанія
182,0
184,1
180,9
203,8
1,1
-1,7
12,7
21,7
4,7
3. Америка
144,0
148,0
140,8
149,8
2,7
-4,9
6,5
15,9
5.4
4. Африка
43,2
44,4
46,0
49,4
2,7
3,7
7,3
5,3
2,0
5. Близький Схід
45,6
55,2
52,9
60,3
21,2
-4,3
14,1
6,4
-7,0
Всього у світі
898
917
882
940
2,1
-3,8
6,6
100
4,5
* Складено за даними Всесвітньої туристичної організації
Таблиця 1.2.
Розподіл доходів від туризму за регіонами світу* [2]
Регіони
Доходи від туризму, млн. дол. США
Зміни (+/-), млн. дол. США
Структура 2010р., %
2009 р.
2010 р.
1 .Європа
410,9
406,2
-4,7
44,14
2. Азія і Океанія
203,1
248,7
+ 45,6
27,06
3. Америка
166,2
182,8
+ 16,6
19,89
4. Африка
28.8
31,6
+ 2,8
3,44
5. Близький Схід
42.0
50,3
+ 8,3
5,47
Всього у світі
851,0
919,0
+ 68,0
100
* Складено за даними Всесвітньої туристичної організації
Саме англієць Томас Кук у 1841 р. організував першу масову поїздку. Туристична компанія Кука успішно функціонує дотепер. Популярність європейських країн серед туристів пояснюється наявністю великої кількості історико-культурних пам'ятників, добре розвиненої туристичної інфраструктури тощо. Європейський регіон насичений природними туристичними ресурсами: сприятливим кліматом, цілющими мінеральними водами та привабливими для спортивних цілей гірськими територіями. Позитивному іміджу Європейського регіону сприяє вищий, ніж у більшості інших регіонів світу, загальний рівень освіти та культури населення.
Але темпи відновлення у Європі (+3,3%, 476,5 млн. туристів) були повільнішими, ніж в інших регіонах унаслідок порушення повітряного руху, викликаного виверженням вулкана в Ірландії та економічній невизначеності в Єврозоні. Проте, з другої половини року сектор став набирати обертів і деякі країни досягай результатів, що значно перевершують середньорегіональні показники, але цього було недостатньо, щоб перекрити втрати 2009 року.
Азія (+12,7%, 203,8 млн. туристів) стала першим регіоном, в якому сталося відновлення і який розвивався найшвидшими темпами в 2010 році. Торік кількість міжнародних туристських прибуттів до Азії досягла нового рекордного рівня у 204 млн., що в порівнянні з 2009 р. більше на 23 млн. туристів. Швидкому розвитку туризму у цьому регіоні сприяли такі чинники:
- надзвичайно різноманітні та багаті туристичні ресурси;
- велике розмаїття націй та народностей;
- близьке розміщення з Європою як найбільшим туристичним ринком;
- зручне географічне положення - поряд з морськими шляхами.
Американський регіон (+6,5%, 149,8 млн. туристів) відновився після спаду у 2009 році, викликаного економічними труднощами в Північній Америці і спалахом грипу А(Н1п1). Покращенню результатів розвитку туристичного регіону в цілому сприяло відновлення позитивних темпів зростання в економіці США, а також посилення процесів регіональної інтеграції в Центральній і Південній Америці і пожвавлення латиноамериканських економік. Найвищі темпи зростання спостерігалися в Південній Америці (+10%).
За останні роки темпи туристичних прибуттів у США коливаються: то збільшуються, то зменшуються, але залишається тенденція збільшення приросту у порівнянні з попередніми роками. Найгіршим періодом були 2008-2009 роки, коли кількість туристичних прибуттів в Америку скоротилась на 4,9% [2].
Туристична галузь у США належно фінансується, підтримується спеціальними урядовими програмами. Цю сферу діяльності визнано в США другим крупним працедавцем після медичного обслуговування, третім сектором економіки із залучення іноземної валюти після сільського господарства та хімічної промисловості.
Успішному розвитку туристичної індустрії Америки сприяють такі чинники:
- багаті туристичні (перш за все природні) ресурси;
- високий рівень розвитку економіки та туристичної інфраструктури;
- особливе географічне розміщення Північної Америки, яка омивається трьома океанами та знаходиться на перетині важливих транспортних сполучень.
Африка (+7,3%, 49,4 млн. туристів) - єдиний регіон, що мав позитивні темпи зростання в 2009 р. і зберіг їх в 2010 p., завдяки посиленню динамізму економіки і проведенню таких заходів, як організований ФІФА в Південній Африці чемпіонат світу з футболу.
Високі результати кількості туристичних прибуттів були зареєстровані на Близькому Сході (+14,1%, 60,3 млн. туристів), де темпи зростання майже всіх дестиніцій складали 10% і більше.
У світовому масштабі у туристичній галузі залишається така ж ситуація, як і на початку її діяльності. Найвищий туристичний попит мають регіони з багатими природними та історико-культурними ресурсами, які зазвичай густонаселені та урбанізовані, вигідні за своїм географічним положенням. Розвиток менш цінних у туристичному плані територій потребує вкладення інвестиційних коштів. Загалом, зростання популярності туризму в сучасному світі вважається стійким. Хоча на динаміку розвитку галузі впливають зовнішні економічні та політичні фактори, але туризму властива швидка відновлюваність показників у несприятливих умовах.
Щоб український туристичний ринок став невід'ємною складовою міжнародного туризму, необхідно інтегрувати Україну в міжнародний туристичний бізнес через різні форми співробітництва із зарубіжними партнерами. Для цього Україна стала дійсним членом Всесвітньої туристичної організації у 1997 p., a y 1999 р. нашу державу обрано до Виконавчої ради ЮНВТО. Таким чином відкриваються широкі перспективи розвитку міжнародного туризму. Україна має значні потенційні можливості для розвитку туристичної сфери - унікальні природно-кліматичні, історико-культурні та національно-етнографічні ресурси таких регіонів, як Крим, Карпати, культурні пам'ятки Києва, Львова, Чернівців тощо. Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку територій з привабливими туристичними ресурси, створюючи нові робочі місця, підвищуючи рівень доходів населення, водночас забезпечуючи збереження історико-культурної спадщини.
В теперішній час в Україні туристська діяльність перебуває у стадії реформування та розвитку. Несприятливими чинниками, що гальмують розвиток туризму в Україні є:
- недосконалий механізм управління та регулювання туристичною індустрією;
- невідповідність правової та методичної бази сучасним вимогам туристичної галузі;
- нестабільна політична та економічна ситуація в Україні;
- несприятливий інвестиційний клімат в державі; недостатнє забезпечення галузі новітніми технологіями;
- негативна екологічна ситуація;
- недосконала рекламна кампанія щодо просування українського туристичного продукту.
В Україні на фоні зростання в'їзного туризму загалом частка в ньому організованого туризму зменшується. Щороку більше людей подорожують, але поповнення їх кількості відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує свої поїздки, уникаючи послуг туристичних агентств. Такі можливості з'явилися завдяки розширенню доступності інформації через Інтернет, спрощенню режиму перетину кордонів держав.
За даними Всесвітньої ради з подорожей та туризму загальний вклад туристичної галузі в економіку України за 2010 рік склав 80,8 млрд. грн., що є третім результатом серед країн Центральної та Східної Європи [10].
Наявні туристичні ресурси використовуються не повністю, проте динаміка туристичних потоків України свідчить про тенденції до зростання кількості туристичних прибуттів взагалі, та іноземних - зокрема. За даними Державної служби туризму і курортів України, кількість іноземних туристів у 2010 році збільшилася на 0,06 млн. осіб і становила 0,34 млн. осіб (табл. 1.3) [8; 9].
Таблиця 1.3.
Туристичні потоки в Україні за 2000-2010 pp. [8; 9]
Роки
Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну, всього, млн.осіб *
Кількість туристів, обслужених суб'єктами туристичної діяльності України, усього, млн.осіб **
Із загальної кількості туристів **
Кількість екскурсантів, млн.осіб **
іноземні туристи, млн.осіб
внутрішні туристи, млн.осіб
2000
6,43
2,01
0,38
1,35
1,64
2001
9,17
2,18
0,42
1,49
1,87
2002
10,52
2,27
0,42
1,54
1,99
2003
12,51
2,86
0,59
1,92
2,69
2004
15,63
1,89
0,44
1,01
1.50
2005
17,63
1,83
0,33
0,93
1,70
2006
18.94
2,21
0,30
1,04
1.77
2007
23,12
2,86
0,37
2,16
2,39
2008
25.45
3,04
0,37
1,39
2,41
2009
20,80
2,29
0,28
1,09
1,91
2010
21,20
1,35
0,34
0.65
1,95
Незважаючи на негативний імідж України як політично нестабільної держави, англійські експерти віднесли Україну до трійки найбільш привабливих країн у 2012 році. Інтерес до України постійно зростає, це сприяє без залучення державних дотацій стабільно нарощувати обсяги виробництва туристичного продукту. Особливо на це впливає майбутній чемпіонат Європи з футболу, співорганізатором якого Україна буде у червні-липні 2012 року [11].
Покращити показники розвитку туризму в Україні можна завдяки вжиттю таких заходів:
- внести туристичну галузь у Державний класифікатор видів економічної діяльності;
- визначити єдиний державний орган з управління туристичною діяльністю з метою, першою чергою, удосконалення збору статистичної інформації щодо туристичних прибуттів;
- покращувати інфраструктуру та матеріально-технічну базу туризму;
- покращити нормативно-законодавчу базу туристичної діяльності.
В цілому у світі в залежності від стану економіки країни, від підтримки державою розвитку національного ринку туризму в різних країнах, ця галузь світового господарства розвивається нерівномірно. Найбільший економічний ефект міжнародний туризм має у регіонах з багатими лікувальними туристичними ресурсами та екологічно чистими територіями. Це, перш за все, морське узбережжя Південної Європи.
Враховуючи досвід країн, де успішно розвивається туризм, а це країни Західної та Північної Європи, США та Китаю з найвищими показниками прийому туристів, для ефективного розвитку туристичної індустрії необхідно:
- оберігати, відновлювати та підтримувати у привабливому вигляді природні ресурси та історико-культурні пам'ятки країни як основну притягальну силу для туриста;
- розвивати туристичну інфраструктуру:
- стимулювати розвиток суміжних з туризмом галузей економіки регіону, у тому числі у сфері розваг;
- покращувати якість довкілля у межах туристичних територій;
- достатньо і якісно інформувати про туристичні регіони;
- проводити маркетингові кампанії в межах туристичних регіонів, використовуючи наукові здобутки з теорії маркетингу місць;
- створювати навчальні центри для підготовки, перепрофілювання та підвищення кваліфікації туристичних кадрів, включаючи закордонні стажування;
- з боку державних та місцевих органів влади надавати належну фінансову та методико-правову підтримку туристичній галузі;
- органам державної та місцевої влади підтримувати економічний та політичний імідж регіону;
- проводити просвітницьку роботу серед населення як основного носія культурно-етнографічних цінностей нації.
Приділяючи належну увагу з боку держави туризму в країні з наявними природними та історико-культурними туристичними ресурсами, безумовно, можна отримати максимальний соціально-економічний ефект від її розвитку.
Аналіз динаміки розвитку туризму у світі засвідчив, що успішність туристичної галузі в одних країнах та невдачі - в інших, залежить, в основном}', від наявності чи відсутності аттрактивних туристичних ресурсів, чистоти довкілля, розвиненості інфраструктури та сфери розваг, високого рівня сервісу Аналіз розвитку туристичної індустрії у світі дасть змогу визначити основні напрями регулювання та управління туристичною діяльності.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
