Тема 9. Соціологічний аналіз господарських ідеологій
9.2. Види господарських ідеологій
9.2.1. Лібералізм
Основні риси "класичного" лібералізму викладені вище, у темі 2. Нагадаємо, що
основним принципом лібералізму є принцип економічної свободи, що забезпечує
суб'єкту господарювання безперешкодну господарську діяльність. Головним
обмежувачем свободи такої діяльності є заборона на порушення принципу вільної
конкуренції. Реалізація цього принципу має ґрунтуватися на дотриманні всіма
учасниками економічного процесу норм моралі та правил ділової етики, а гарантом
їх дотримання є правова держава1. Але в період виникнення раннього лібералізму
сама держава часто була порушником принципу вільної ("чесної") конкуренції, і
тому вона ставала об'єктом гострої критики з боку ідеологів лібералізму. У
подальшому їхні зусилля були зосереджені на досягненні юридичних гарантій
економічної свободи, захисту приватної власності та формальної загальної
рівності в рамках громадянського суспільства. Свобода та незалежність
громадянина (у тому числі й від держави) проголошувалася вищим ідеалом,
гарантією економічного й соціального добробуту.
Однак уже основоположники лібералізму (серед них І. Кант) підкреслювали, що
принцип формальної (юридичної) рівності не має нічого спільного з принципом
майнової рівності ("зрівнялівки"). Це принцип рівності можливостей, але не
рівності результатів. Сучасні ліберали неухильно додержуються цього принципу. Це
виявляється, наприклад, у розвитку та законодавчому зміцненні прав приватного
власника. У законодавчих актах індустріально розвинених країн права власника в
управлінні господарською організацією прямо пропорційні до його частки в розмірі
капіталу організації2. У даному питанні сучасний лібералізм додержується логіки
"чистого економізму".
Разом з тим слід зазначити, що сучасний лібералізм помітно видозмінився,
ввібравши у свій ідеологічний арсенал елементи інших ідеологій. Переглянуто роль
держави - вона визнана більш вагомою в захисті вільної конкуренції та в боротьбі
з монополізмом. Однак ліберали, як і раніше, висловлюють недовіру до заходів
державного втручання в економічне життя: навіть у період рецесії та інших
економічних "хвороб" вони радять державі виявляти найбільшу обережність при
лікуванні господарських недуг, попереджаючи, що "ліки" можуть виявитися більш
згубними, ніж сама хвороба.
Вирішальну роль у відродженні лібералізму як суспільно-політичної течії
відіграла увага його ідеологів і практиків до соціального питання. У ряді країн
ліберали пішли шляхом широкомасштабних соціальних реформ, спрямованих на
перерозподіл національного доходу на користь незаможних. З погляду лібералізму
така практика спрямована до вирівнювання можливостей ("стартових умов") у
змаганні за досягнення високого соціального статусу для всіх громадян.
Традиційний лібералізм довгий час залишався на позиціях універсалізму та
космополітизму. Його ідеологи виходили (і багато хто виходить до сьогодні) з
постулату, що соціально-економічні закони універсальні, тобто діють приблизно
однаково у всіх країнах, а економічний розвиток на планеті має однолінійний
характер. Це означає, що відсталі у своєму розвитку країни просто повторюють
шлях, уже раніше пройдений більш розвиненими державами. Національні особливості
тут є лише прикрими перешкодами, що поступово зникають у міру просування країни
вперед шляхом соціально-економічного розвитку.
Однак із середини XX століття значна частина ідеологів і практиків лібералізму
(наприклад, ордоліберали у ФРН) почала відходити від таких спрощених уявлень.
Все більшого поширення в сучасній ліберальній соціоекономічній думці набувають
уявлення про "вкорінення" в економічній сфері особливих "природних" соціальних
інститутів, що виникають і успішно розвиваються в різних державах або регіонах
планети.
1 А. Сміт неодноразово зазначав, що без дотримання цих умов не може йти мова ні
про економічну свободу, ні про досягнення загального добробуту. 2 Тому на загальних зборах акціонерів у прийнятті важливих рішень вирішальне
слово належить власникам великого пакета акцій.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.