<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 6. Соціологічний аналіз ринку

6.3. Соціальна сутність і функції грошей

Відмітною властивістю сучасної економіки є створення і вдосконалення механізму обігу грошей. За допомогою грошей в економіці й суспільстві створюються критерії раціональності та масштаби вимірювання економічної діяльності. Гроші є засобом, що має кількісний вимір і застосовується для:

а) обміну (купівлі - продажу);
б) оплати;
в) вимірювання вартості;
г) заощадження.

Із соціологічного погляду гроші можна визначити як здатність суб'єктів, що займаються господарською діяльністю, здобувати економічно цінні ресурси шляхом обміну на основі договірних угод. У процесі здійснення угод однією стороною є товари, що мають корисність, а іншою - грошові знаки певного достоїнства, що мають обов'язкову чинність.

Застосування грошей ґрунтується на повсюдно поширеному очікуванні, що претензія на обмін товарів за допомогою грошей обов'язково буде задоволена. Хто сприймає гроші як засіб платежу, той очікує, що він зможе придбати цінні з економічного погляду блага й послуги в будь-який час та в потрібному місці. Гроші в економічній соціології розглядаються не як товар, а як специфічна форма інституціоналізації очікувань і зобов'язань1.

Суспільні відносини, що є соціальною основою грошей, завжди мають ще й комунікативну сторону. Тому гроші вважають також "засобом комунікації". Коли хто-небудь здійснює видачу грошей, він мотивує свій вчинок тим, що зобов'язує партнера до відповідної поведінки. Гроші за таких обставин є: 1) спробою (або шансом) установити соціальні стосунки; 2) посередником у задоволенні існуючих у даному суспільстві потреб і виконанні пов'язаних з ними очікувань.

Залежно від виконуваних функцій гроші поділяють на:

а) призначені для загальних цілей (general purpose money);
б) для досягнення окремих специфічних цілей (special purpose money);
в) для досягнення обмежених цілей (limited purpose money).

Перші служать засобом платежу, мірою вартості, засобом обігу й заощадження. Другі призначені для спеціальних цілей, наприклад, для викупу нареченої в країнах Сходу (так званий калим).

Залежно від виду розрізняють:

- натуральні гроші;
- готівкові гроші;
- кредитні гроші.

Натуральні гроші існували на зорі цивілізації (у віддалених куточках планети існують і донині) у вигляді природних речовин (наприклад, морські раковини) або виробів, що мають корисні властивості (хутра, прикраси). Після закінчення Другої світової війни в переможених країнах Європи протягом нетривалого часу функції натуральних грошей виконували сигарети.

Введення в обіг готівки ознаменувало настання нової історичної епохи - поділу праці, появи приватної власності. Готівкові гроші (у вигляді злитків металу, монет) стали передумовою й необхідною умовою небувалого для попередніх епох розширення сфери обміну та ринкових відносин. Тією мірою, якою гроші сприймаються усіма як загальний засіб платежу, кожний учасник економічної системи стає потенційним партнером у процесі купівлі-продажу. Але разом з тим готівкові гроші не усували обмежень у розвитку ринкового господарства. Відбудеться угода чи ні, залежить від того, чи має потенційний покупець у даний момент необхідну суму готівки.

Зовсім інша річ - кредитні гроші. їх винайдення і впровадження стало початком нової епохи - епохи індустріального суспільства. Застосування кредитних грошей відкрило можливість необмеженої експансії ринкових відносин. Чи стане суб'єкт господарювання учасником торгово-обмінних операцій, не залежить більше від наявності в нього на даний момент необхідної суми готівки. Він може укласти комерційну угоду, не маючи у своєму розпорядженні вартості товару, що протистоїть і дорівнює вартості блага, яке набувається. Операції з обміну піднімаються на новий абстрактний рівень: благо обмінюють на зобов'язання, кредитні гроші тим самим переміщають майбутнє в сьогодення: надбання сьогоднішнього дня обмінюється на надбання, що з'явиться в майбутньому. Таким чином, сфера потенційних обмінних операцій значно розширюється. Якщо хтось має "кредит", він одержує необмежені можливості вступати в мінові відносини. Він навіть має можливість, не володіючи готівкою, приймати рішення про способи, масштаби очікуваних торгово-обмінних операцій і прибутку, що може бути отриманий від них.

Одночасно в міру поширення кредитних грошей змінюється сама основа мінових відносин: якщо за старих часів це було володіння товарами, потім - готівкою, що й визначало межі сфери обміну, то в сучасній кредитній економіці ці межі в будь-якому випадку визначаються ще й репутацією, а також соціальним статусом учасників торгово-обмінних відносин.

Крім уже розглянутих вище функцій грошей як універсального засобу обігу і міри вартості, зупинимося на інших важливих соціальних функціях і соціальних аспектах грошей.

До них належить функція нейтралізації відносин із приводу обміну. Гроші втрачають свої специфічні функції, якщо їх "вага" (достоїнство) не залежить від індивідуальних мотивів, раси, статі, статусу або походження партнерів - учасників процесу купівлі-продажу. З цього погляду гроші - це нейтральний засіб обміну. Вони гарантують неупередженість, байдужність до партнера у відносинах обміну. І вони створюють можливість такої ж індиферентності, байдужності в призначенні часу і при визначенні ділового змісту торговельних відносин. Гроші нейтралізують суспільні відносини, вони не зв'язані соціальними ознаками й суспільними обмеженнями. Зв'язки, покладені в основу спроможності грошей виконувати функцію засобу обігу, цілком відділені від їхніх соціальних "коренів".

Усе це відкриває можливість для виконання грішми функції раціоналізації ринкових відносин. Гроші нівелюють, "стирають" індивідуальні риси й особливості обмінних операцій. З їх допомогою можна абстрагуватися від особливостей, властивих кожному окремому акту купівлі-продажу. Гроші раціоналізують, стандартизують і тим самим спрощують відносини обміну. Німецький соціолог Ф. Фюрстенберг справедливо наголошував на ролі грошей у "безмежному поширенні раціональних начал"2 в економічній сфері.

Гроші виконують функцію зближення різних культур. Виконуючи функції засобу раціоналізації та нейтралізації, гроші підсилюють свою роль загального (універсального) еквівалента. Втративши зв'язок із соціальними ознаками своїх власників, гроші стають вільними і від національних ознак своїх господарів. Вони поступово долають вузькість локальних ринків і національних кордонів. Чим частіше дану грошову одиницю сприймають як універсальний засіб платежу (наприклад, долар, який використовують при укладанні угод майже у всіх країнах світу), тим менше її обмежують культурні горизонти якоїсь однієї країни. Володіння доларовою готівкою відкриває можливості встановити комерційні та соціальні зв'язки з людьми майже всіх країн, представниками різних рас і культур.

За таких обставин гроші стають засобом взаємообміну між різними культурами та цивілізаціями. Вони створюють можливість установлення відносин між людьми, що живуть у країнах, які перебувають на різних ступенях суспільного розвитку.

Гроші ускладнюють економічну підсистему, підсилюють її комплексний характер. З розвитком і ускладненням грошового обігу стрімко зростають можливості обмінних операцій і комунікацій для кожної окремої людини. Загальна соціальна мережа комунікацій продовжує розширюватися, з'являються все нові й нові шанси їх установлення по всій планеті.

Усе це призводить до загострення проблеми вибору, селекції варіантів з погляду ефективного використання ("вкладення") грошей. Одночасно існують різні альтернативи їх вигідного застосування. Збільшується кількість можливих адресатів, потенційних партнерів, а також кількість варіантів для прийняття рішень. Усе складніше вибирати найбільш оптимальний варіант. Його вибір потребує все більшої кількості часу. У міру загострення проблеми вибору та прийняття рішень підвищується складність, а разом з нею і взаємозв'язок, комплексність економічної підсистеми та всього суспільства.

Гроші підвищують ризик дестабілізації сучасного суспільства. Практично вся ділова активність прямо чи побічно досягає своєї завершальної стадії - задоволення потреб тільки за допомогою грошей. Усе це піддає все більшому ризику стабільність соціальної системи, яка потрапляє в залежність від безперебійного функціонування валютно-грошової системи. Стійкість суспільних відносин стає чутливою до змін у грошовій сфері, гостро реагує на функціонування валютних ринків усієї планети. Знецінення грошей, посилення інфляції викликає найбільш серйозні соціальні наслідки - знецінює заощадження, підриває систему соціального страхування, руйнує цілу мережу багатосторонніх зобов'язань і очікувань. Нагадаємо, що валютно-фінансова криза 1998 року, що виникла в країнах Південно-Східної Азії, охопила потім велику частину планети, включаючи Україну, і призвела до важких наслідків для економічного і соціального життя суспільства та мільйонів громадян.

Гроші виконують функцію соціалізації. Гроші використовуються у вигляді засобу навчання. Соціальна та економічна поведінка переважно визначається можливістю одержати або використовувати певну суму грошей. Кожний господарський успіх -це позитивний результат, досягнутий у процесі купівлі-продажу (включаючи продаж праці), що завертається одержанням грошей. Якщо навіть докладені зусилля закінчилися невдачею, то це змушує змінити образ дій. Затримки в реалізації (продажу) товарів, відсутність прибутку спонукають до прийняття альтернативних рішень і до зміни господарської поведінки. Ця поведінка зазнає постійного впливу з боку грошей. Тією самою мірою гроші або їх нестача є необхідною передумовою і незамінною умовою формування здатності до господарського навчання.

Гроші виконують владні функції. Виконуючи функцію нагромадження скарбів, гроші стають у самому широкому розумінні символом економічної та соціальної влади. Вони є уособленням економічного потенціалу, який можна при бажанні перетворити в політичний ресурс, що має цінність. За допомогою грошей можна фінансувати політичну кампанію, спрямовану на здобуття влади або політичного впливу. В інших випадках гроші вкладають для того, щоб вплинути на прийняття політичних рішень. Численні приклади виконання грішми зазначеної функції можна навести, нагадавши про скандали, пов'язані з незаконним фінансуванням політичних партій або виборчих кампаній окремих депутатів чи цілих організацій і блоків.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні принципи функціонування ринку як соціального інституту.
2. Охарактеризуйте ринок як соціальну систему. Назвіть основні підсистеми ринку.
З.Які відмітні ознаки високоорганізованих ринків?
4.У чому полягає соціальна сутність грошей?
5.Назвіть основні соціальні функції грошей.
6.У чому полягає функція грошей як засобу соціалізації?
7.У чому полягають владні функції грошей?


1 Parsons T. Zur Theorie sozialer System. - S. 203.
2 Fflrstenberg F. Wirtschaftssoziologie. - Berlin, 1970. - S. 41.

<<< назад | зміст | вперед >>>