<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 6. Соціологічний аналіз ринку

6.2.Відмітні ознаки високорозвинених ринків

Сучасні високорозвинені ринки мають такі відмітні риси:

1. Законодавчо закріплена деперсоніфікація учасників ринків, що свідчить про безособовий характер їхніх відносин.
2. Законодавче закріплення "деперсоніфікації" товарів і послуг, призначених для обміну або продажу.
3. Нейтралізація суспільних відносин.
4. Створення максимально сприятливих умов для здійснення торговельних та обмінних операцій.
5. Створення можливостей для об'єктивного порівняння поставлених на ринок товарів.
6. Необмежений характер можливості такого порівняння.
7. Раціональна логіка в прийнятті рішень, якою керуються учасники ринку.
8. Вирішальна роль грошей як засобу обігу.
9. Створення ринком власного механізму "добору його учасників".

Сучасні ринки ґрунтуються на знеособлюванні учасників ринку й товарів, що поставляються для обміну та продажу1. Це означає, що на таких ринках існують умови, за яких будь-який учасник угоди, кожний партнер може робити вибір або відмовитися від вибору, не побоюючись санкцій з будь-якої сторони. Знеособлювання (деперсоніфікація) означає, що кожен власник безперешкодно обмінює належні йому речі, і навпаки, речі змінюють своїх власників. Вартість благ, виробів і послуг в умовах сучасного ринку, як правило, не може бути завищена під впливом соціально-культурних факторів, тому що на ринку ці блага більше не пов'язані з певним конкретним власником. Ринок потребує ділового ставлення до товару, він припиняє відносини, що відбивають особливі, персоніфіковані взаємозв'язки між людьми й товарами.

Отже, ринок насаджує та інституціоналізує безособові відносини. Купують те, чому віддають перевагу. Угоди, що укладаються на ринку, ґрунтуються не на моральних критеріях, не на релігійних почуттях, не на соціальних зв'язках, а на умовах знеособленого порівняння якості товару з його міновою вартістю.

Згадані ознаки сучасного ринку не можуть свідчити про факт перетворення економіки в систему, зовсім відособлену від суспільства. Таке перетворення можна представити лише як суто теоретичну модель. У реальному житті люди задовольняють свої повсякденні потреби не тільки шляхом порівняння ціни та якості товару, що купується, але й виходячи з багаторічної звички купувати цей товар тільки у "свого" продавця, що торгує на найближчому перехресті. На практиці і соціальні, і особисті зв'язки в господарській діяльності продовжують відігравати певну роль. Проте історичною тенденцією в розвитку економіки як окремої підсистеми суспільства залишається посилення в ній раціональних начал, хоча простежити таку тенденцію, звертаючись до кожного факту економічного життя, на практиці досить складно.

На підставі вивчення численних фактів установлено, що сучасний ринок нейтралізує соціальні відносини, він абстрагується від суспільних зв'язків. Однорідний продукт (пиво, картопля, зубна щітка і т.д.) із погляду споживацьких властивостей є для всіх однаковим. Соціальний статус покупця при встановленні ціни вирішального значення не має2.

Сучасний ринок витісняє також із повсякденного економічного життя прояви почуттів і настроїв, таких, як любов, ворожнеча, гнів або солідарність. Емоції стають непотрібною перешкодою для суто економічних відносин, і тому емоційність, відвертість у виявленні своїх почуттів стають непотрібними. Хто на робочому місці виражає свою потребу в щиросердній теплоті або схильність до інтимної близькості, той має смішний і безглуздий вигляд. Це стає несумісним із доводами здорового глузду й не вкладається в рамки даної системи відносин. Економіка як система вимагає формування власного ексклюзивного стилю взаємодії та взаємовідносин (комунікацій) між людьми, непридатного в інших сферах громадського життя. Цей стиль поведінки емоційно нейтральний, він орієнтований виключно на раціональні критерії.

Іншою найважливішою особливістю ринку є забезпечення ним обмінюваності, можливості реалізації товарів. Для виникнення максимально сприятливих умов реалізації товарів мають існувати необмежені можливості їх порівняння між собою. Ринок має потребу в об'єктивному визначенні рівності й нерівності, якого не мають інші суспільні підсистеми, - це гроші. Ринкові відносини ґрунтуються саме на формально порівнянних одиницях розрахунку. У такий спосіб ринок (і тільки він) створює можливість відбити соціальні відносини в одиницях виміру, що базуються на об'єктивному порівнянні.

Розвиток ринкових відносин активно сприяє відокремленню економіки в рамках суспільної системи. Таке відокремлення знаходить вираження й у створенні власного механізму підбору (або, як пишуть німецькі соціологи, "рекрутування") учасників економічної підсистеми3. Доступ до професії, до підприємницької діяльності більше не обмежений різного роду ознаками, такими, як соціальне походження, стать, раса або віросповідання, що дісталися людині від народження або отримані "в спадок". На перше місце виходять критерії, що характеризують особисті достоїнства людини, її успіхи в оволодінні професійними навичками й досягнення в бізнесі. На відміну від минулих часів, нині важливу роль у відборі учасників економічного процесу відіграють, у першу чергу, самостійно набуті індивідуальні якості - знання, амбіції, почуття обов'язку. Для початку господарської діяльності й для успішної кар'єри походження та соціальний статус індивіда втратили колишнє значення. Кожний учасник, кожний підмайстер може згодом стати менеджером великого концерну.

У процесі відокремлення економічна сфера виробляє нові форми стратегічної раціональності, орієнтованої на конкретні досягнення, на порівняння кількості наявних ресурсів з масштабом і значущістю поставлених цілей. Прийняті рішення ґрунтуються лише на порівнянні потенційного прибутку або збитку, на розрахунках прогнозованого розширення сегмента ринку для виробленої продукції, на прогнозах щодо динаміки цін і на інших раціональних критеріях. Колишні патріархальні відносини, що панували на підприємствах, поступилися місцем новим формам раціональної організації процесу управління, що відкривають можливості для формування процедури прийняття найбільш ефективних рішень.

Посилення раціональних начал в економічній сфері, безпосередньо пов'язане з процесом її відокремлення від сфери соціальної, супроводжувалося підвищенням її ефективності. Концентрація зусиль на досягнення єдиної мети - одержання максимальних результатів за мінімальних витрат - привела до істотних змін у стилі організації та управління економічними процесами, що розглядатимуться в наступних розділах навчального посібника.



1 Luhmann N. Op. cit. - S. 209.
2 Інакше йдуть справи в доіндустріально-становому суспільстві. Ось як сатирик-куплетист зображував поведінку дореволюційного російського городового, що "купував" товар на ринку: "Начальство грошей не дає, а отримує тільки решту!". Нерідко подібним чином ведуть себе й сучасні українські стражі порядку.
3 Buss Е. Lehrbuch der Wirtschaftssoziologie. - S. 82.

<<< назад | зміст | вперед >>>