Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 2. Основні віхи в розвитку економіко-соціологічної думки

2.8.Уолт Ростоу

Американський соціолог і економіст Уолт Ростоу (народ, у 1916 році) здійснив спробу теоретично описати процес економічного розвитку в усій його повноті, починаючи від традиційного і завершуючи сучасним індустріальним суспільством. Він виділяє п'ять стадій в історії людства:1

1. Вихідний пункт: традиційне суспільство. Його відмітні ознаки: украй обмежений виробничий потенціал і частка сільського господарства, що переважає в економіці.

2. Період розбігу. У цей період з'являються передумови промислової експансії, тобто попередні умови справжнього індустріального піднесення. Його ознаки:

- значення сільського господарства зменшується;
- значення ремесла й зовнішньої торгівлі зростає;
- інвестиції підвищуються до величини понад 5% сукупного суспільного продукту;
- капітал спрямовується в процес виробництва.

3. Період індустріального піднесення та промислової революції. Ця стадія характеризується потужним ривком у розвитку, що може супроводжуватися соціальними, політичними й технічними перетвореннями. Стадія піднесення (take-off) виділяється як період у розвитку суспільства, де сучасні (ключові) сектори економіки займають чільне положення, і це обумовлює багатозначні наслідки, які приводять до того, що виникають і набувають розвитку нові ключові галузі, тоді як старі, традиційні сектори економіки втрачають колишнє значення. Це період хворобливого переходу від аграрного до індустріального суспільства. Як правило, такий перехід супроводжується великими труднощами соціально-політичного характеру: відсутністю готовності сприйняти новий технічний розвиток, опір новим способам та методам господарювання і пов'язаний з цим опір новому в соціальній сфері.

Ознаки цього періоду:

- зростання частки інвестицій у сукупному суспільному продукті до 10 і більше відсотків;
- випереджальний розвиток провідних секторів економіки, що стимулюють розвиток інших секторів і галузей;
- створення політичних та інституціональних умов для прискореного зростання, наприклад, свободи професійної та підприємницької діяльності, свободи ринкових відносин, правової основи для захисту зазначених свобод;
- нові фінансові джерела збільшення розміру капіталу;
- сільське господарство виробляє обсяг продукції, достатній для збереження конкурентоспроможності на ринку; існує ринок збуту для сільськогосподарської та промислової продукції;
- існує загальноприйнята професійна й трудова етика.

Стадія піднесення, вважає Ростоу, вирішальна в процесі індустріалізації. Вона являє собою період "прориву" в поступальному русі людства. В історії західноєвропейських країн цей період зайняв усього кілька десятиліть. Ростоу зазначає, що тривалість цього періоду становить від 20 до 30років. Він датує період піднесення для Англії часовими межами від 1783 до 1802 року, для Франції - 1830-1860 pp. і для Німеччини 1850-1873 pp.

Значний інтерес викликають особливості переходу від традиційної стадії до індустріального суспільства окремих країн:

- випередження в часі Великобританії порівняно з іншими країнами;
- виникнення загальної (з технологічного погляду) ситуації, пов'язаної з появою "нових прибульців" (New Comer - Situation): Швеції, Японії, Росії, Італії, Канади та Австралії;
- запізніла модернізація великих країн, таких, як Аргентина, Бразилія, Індія, Китай, які, незважаючи на багатства природних ресурсів, не змогли вчасно ними скористатися для успішного розвитку через внутрішню політичну і соціальну нестабільність;
- констатація факту, що ключові сектори, які визначали процес зростання, не завжди були однаковими. Так, наприклад, текстильна промисловість, залізниці і важка індустрія були характерні для малих країн і ранньої модернізації, а не для великих країн із запізнілою модернізацією.

4. Перехід до економічної зрілості (Drive to Technological Maturity).

Швидкий економічний розвиток у цей період переходить у смугу помірного, але стійкого зростання. Ростоу оцінює тривалість цього періоду приблизно в 60 років.

Його ознаки:

- сучасні технології у виробництві;
- ефективне використання економічних ресурсів;
- робітничий клас домагається поліпшення свого соціального положення і втрачає революційний характер; підприємства перетворюються в бюрократичні організації;
- населення зі зростаючим напруженням оцінює індустріалізацію.

5. Епоха масового споживання (High Mass - Consumption). У трактуванні Уолта Ростоу "механізмів" індустріалізації в європейських країнах Англія є для цих країн прикладом для наслідування. На його думку, націоналізм, що набув поширення в цих країнах, став основою гострої конкуренції між ними. Жодна з країн не побажала у своєму розвитку відставати від інших країн. Націоналізм у поєднанні з ідеями політичного та економічного суперництва став причиною того, що процес індустріалізації, зародившись в Англії, охопив і багато європейських країн. Інші трактування, що пояснюють генезис і становлення сучасного капіталізму, на його думку, зовсім зайві.

Теорія стадій економічного розвитку, запропонована Ростоу, має не тільки історичне значення. Вона актуальна і в наш час. На думку Ростоу, всі нинішні країни, що розвиваються, повинні у своєму розвитку пройти всі виділені в його моделі стадії, щоб досягти стадії індустріального суспільства. Стрибок від традиційного аграрного суспільства, минаючи проміжні стадії, в епоху масового споживання, незалежно від розміру допомоги, що надається даній країні на цілі розвитку, неможливий. Найбільшу складність для країн, що розвиваються, викликає необхідність пристосування до нових форм розвитку. Процес індустріалізації, підкреслює Ростоу, неможливий без широкомасштабних соціальних і політичних перетворень. Позбавлення від старого менталітету й життєвого укладу, творення нового, включаючи вироблення та сприйняття нової ціннісної орієнтації та норм суспільної поведінки, потребують набагато більше часу, ніж спорудження сталепрокатного стану. Тому для країн, що розвиваються, відтворюються в повному обсязі всі труднощі й проблеми, які стояли перед європейськими суспільствами в ході індустріалізації в XIX столітті, і ті самі проблеми мають вирішити країни "третього світу". Разом з тим не слід випускати з уваги, що більшість нинішніх країн, що розвиваються, мають зовсім інший вигляд, ніж Європа середини XIX століття.

Таким чином, теорія Ростоу претендує на створення цілісної "пояснювальної моделі" індустріального розвитку, що охоплює його соціальні, політичні та економічні компоненти. Більш того, ця модель спрямована на майбутнє, вона визначає контури розвитку країн, які ще не переступили "межу" традиційного суспільства. Однак наскільки вона придатна для пояснення процесів, що відбуваються в цих країнах, покаже майбутнє. Ідея "універсалізму", застосовності загальних законів соціального розвитку для всієї планети останніми десятиліттями викликає все більший сумнів.

Питання для самоконтролю

. Які соціально-політичні умови та передумови вважав А. Сміт необхідними для успішного розвитку ринкової економіки?
2.Якого значення надавав А. Сміт моральним началам у процесі нормального функціонування вільного ринку?
З. У чому полягає економічний зміст моделей трифазного господарського розвитку в працях представників німецької класичної школи?
4.У чому полягають принципові відмінності підходу до господарського розвитку за моделлю трифазного розвитку від універсалізму класичної школи в економічній науці?
5.Які фактори К. Маркс вважав вирішальними в соціально-економічному розвитку? Що саме є джерелом, за його теорією, "саморуху" класового суспільства?
6.Якими причинами пояснює М. Вебер виникнення капіталізму? Що він відносить до основних складових "духу капіталізму"?
7.Якими є відмітні риси (за Вебером) західного (капіталістичного) раціоналізму?
8.Назвіть основні риси га характерні ознаки економічного розвитку, які виокремлював у своїй концепції Й. Шумпетер?
9.Яку роль приділяв Й. Шумпетер "новатору" в господарському процесі?
10.Які мотиви спонукали шумпетерівського "Новатора" до дії та які функції він виконує в сучасному промисловому виробництві?
11. Якими є причини нерівномірного розвитку світового господарства за теорією Г. Мюрдаля? Чому здійснюється поглиблення нерівномірного соціоекономічного розвитку між багатою Північчю та бідним Півднем?
12.3а допомогою яких заходів можна, за Г. Мюрдалем, подолати господарську та соціально-політичну відсталість третього світу?



1 Rostow W.W. The Stages of Ekonomie Gurowt. - Cambridge, 1990. - P. 39.

<<< назад | зміст | вперед >>>




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.