<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 2.Основні віхи в розвитку економіко-соціологічної думки

2.7. Гуннар Мюрдаль

Праці шведського економіста та соціолога Гуннара Мюрдаля мають широку популярність в усьому світі. Серед багатьох складних і актуальних проблем сучасності основне місце в його творчості посідають проблеми нерівномірності соціального та економічного розвитку в масштабі планети, проблеми розвитку країн, що звільнилися від колоніальної залежності, так званого "третього світу". Центральною вважає він проблему індустріалізації. Необхідним і вирішальним фактором для її вирішення Мюрдаль називає націоналізм. Він переконаний, що співвідношення в розподілі матеріальних благ і виробничих ресурсів між багатими країнами Півночі та бідними країнами Півдня все більше погіршується - бідні стають біднішими, а багаті - багатшими. Причину зростаючого розриву між бідними й багатими країнами він вбачає в "колоподібному й кумулятивному впливі індустріалізації". Примітивні соціально-побутові умови для населення, низька продуктивність праці, погана організація виробництва і викликана всім цим масова убогість відлякують іноземних інвесторів. Відсутність інвестицій стає причиною відсутності розвитку й зростання злиденності. У результаті утворюється circulus viciosus (зачароване коло), з якого слаборозвинені країни самостійно вийти не можуть (колоподібний вплив).

Світовий ринок, включаючи ринок капіталу, не може відновити рівновагу між Північчю і Півднем. Саме навпаки: капітал має тенденцію перетікати туди, де вже високий рівень індустріалізації та створені необхідні соціальні й технічні передумови та умови його успішного застосування. Тим самим індустріально розвинені регіони набувають подальшого розвитку. Розрив між індустріальними країнами і країнами, що розвиваються, поглиблюється (кумулятивний вплив).

Нинішній стан країн, що розвиваються, підкреслює Мюрдаль, - це положення запізнілих, таких, що наздоганяють, він видається значно важчим, ніж положення європейських країн або США напередодні індустріальної революції. Процес індустріалізації та модернізації в країнах, що розвиваються, супроводжують зовсім інші соціальні умови, ніж ті, що існували в Європі XVIII століття. Тому вважається зовсім неймовірним, що господарський розвиток у країнах третього світу без необхідних заходів державного втручання досягне сучасного рівня високоіндустріальних країн.

Мюрдаль переконаний, що саме за допомогою націоналізму як об'єднуючої та мобілізуючої ідеї можна створити передумови, що уможливили б розрив зачарованого кола злиденності та "недорозвинення". Він рекомендує заходи централізованого регулювання, розраховані на цілеспрямоване й планомірне перетворення соціальної структури та необхідних переконань у свідомості населення. Без нової ціннісної орієнтації, без нової професійної та трудової етики, без нової соціальної системи, що має власну систему виховання, усі спроби індустріалізації в країнах, що розвиваються, приречені на невдачу.

Таким чином, Г. Мюрдаль та його прихильники (К. Девіс) переконані в необхідності створення та впровадження за допомогою держави нового "секуляризованого"1 віровчення, що ґрунтується на почуттях націоналізму як необхідної умови мобілізації населення країн третього світу на проведення індустріалізації.

Націоналізм, вважає Мюрдаль, здатний стати рушієм індустріального розвитку. Однак вирішальне значення при цьому мають політична стабільність і стійкість положення панівної соціальної та політичної еліти. Країнам, що розвиваються, сьогодні, як це було раніше в Росії та Японії, необхідні авторитарні заходи державного управління, які повинні створити передумови для індустріалізації. Талкотт Парсонс2 пропонує навіть встановити тут "виховну диктатуру". Тільки планомірна та керована переорієнтація від традиційних ціннісних і релігійних уявгаень населення на сучасні, секуляризовані, тобто на раціонально орієнтовані, цінності створює в цих країнах передумови їх модернізації. Без такої переорієнтації соціальний економічний розвиток цих країн успіху не матиме.



1 Секуляризоване - позбавлене релігійного змісту.
2 Відомий американський політолог XX століття.

<<< назад | зміст | вперед >>>