<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 1. Предмет економічної соціології

1.4. Основна проблематика економіко-соціологічних досліджень

У чому полягає значення твердження, що економічну соціологію цікавлять економічні процеси, які розглядаються з погляду соціології? Почнемо з того, що ринкову економіку вона сприймає як процес безперервних змін: вона аналізує не тільки існуючі механізми функціонування ринку, але також причини та потреби його розвитку. Еволюційним підходом як історичним економісти нехтують, про що з докором говорив при врученні йому Нобелівської премії Дуглас Норт. У традиційних напрямках сучасної економічної теорії проблематика ринку найчастіше зведена до його функціонування, яке спирається на цінові сигнали, між тим як аналіз господарських явищ потребує також урахування й інших елементів. Це передусім урахування ролі та функцій управлінської ієрархії в сучасній господарській організації (менеджери), а також урахування політики (держава) як активного регулятора економічних процесів. І не тільки як макроекономічного стабілізатора в період коливань кон'юнктури (економічної кризи). У епоху ринкової глобалізації поряд з механізмом ринкової саморегуляції функціонують і такі інститути економічного регулювання, як, наприклад, Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Європейський Союз. Одним словом, ринок, зведений до цінових сигналів, - це тільки одна з форм адаптації фірми до навколишнього оточення, інколи іменована спонтанною адаптацією. На відміну від неї, організаційна ієрархія або політика (особливо держави) - це форми прояву адаптації інтенціональної, тобто продиктованої певними інтенціями (намірами). Про те, що ієрархія змінює самі основи встановлення цін (і функціонування ринку відповідно), ще в 1937 р. писав Роналд Коуз, удостоєний згодом Нобелівської премії. Останніми роками багато пишуть про значення довіри як ще одного елементу, без якого висновки з аналізу ринкової економіки можуть виявитися перекрученими. Це вже фактор соціально-культурний. У найбільш рельєфному вигляді ця проблематика набула узагальнення в теорії трансакційних витрат.

Таким чином, з погляду економічної соціології ринкове господарство сприймається більш багатомірно, ніж в економічній науці. Прикладом може бути аналіз причин зародження капіталізму. Даний аналіз потребував розгляду питання про приватну власність і прибуток, який можна від неї отримувати, забезпечення передбачуваності її отримання, вивчення проблеми громадянських прав і свобод. Культурний фактор автоматично знаходить у цих дослідженнях належне йому місце. Особливу увагу цьому фактору приділив Вебер, показуючи роль протестантської етики в розвитку капіталізму.

Далі слід зупинитися на визначенні місця економічної соціології серед дисциплін, що займаються економікою. Економічна соціологія сприяє збагаченню інструментарію в дослідженні функціонування акторів та соціальних груп у господарських організаціях. Раніше цією проблематикою займалася соціологія праці або соціологія організацій. Економічна соціологія може зробити дослідження цієї проблематики більш всестороннім та інтегрованим. Візьмемо для прикладу проблему збільшення прибутку. Якщо в індустріальній соціології та поведінковому організаційному аналізі це було проблемою не тільки логіки виробничо-економічної (прибутку), але також турботи про міжособистісні відносини, щоб уникати конфліктів та забезпечувати співробітництво (наприклад, школа human relations), то в економічній соціології збільшення прибутку є частиною найбільш загальних проблем, що стосуються алокації благ і послуг. Ринкова алокація є формою короткострокової дії, що має на меті отримання прибутку, і ця форма протистоїть іншим системам алокації - перерозподільчій системі (за допомогою держави) або системі взаємовідшкодування (як це відбувається в громадах). Ця система враховує також позаекономічні фактори. Односторонню перевагу ринкової алокації у взаємодії згаданих двох систем Карл Поланьї вважає причиною найбільших катаклізмів XX століття: двох світових воєн, виникнення тоталітаризму та ін.

Проблема алокації - це проблема регулювання в економіці. Ринкове регулювання можна охарактеризувати як змагання та гру, а в подальшому протиставити адміністративному регулюванню, що спирається на вертикальне бюрократичне підпорядкування. Підпорядкування може набувати більш або менш добровільних форм. Більш добровільними є державні системи в економіці Заходу, що пов'язано з пануванням норм права. Позбавленими добровільних начал можна вважати - для контрасту -системи регулювання в рамках воєнної економіки, наприклад, при воєнному комунізмі, коли сила, примус та воля парткомісарів заміняли владу закону.

Міркування про алокацію та регулювання - це приклади, що визначають особливості аналітичних підходів в економічній соціології. Викладене підводить до висновку: економічна соціологія відкриває нові перспективи для вивчення старих проблем. Можна навести ще один приклад: сліди залежності - вид аналізу, що входить у моду в економічній соціології. У найбільш загальному вигляді тут мова йде про питання, яким чином сучасність детермінована більш ранніми історично обумовленими інституціона-льними коренями. Розглядаючи особливості розвитку капіталізму, Дуглас Норт, наприклад, показує, як зародилися, а потім еволюціонували його різні типи: англійський тип, який виявився успішним, та іспанський тип, який не виправдав себе. Англійський тип знайшов продовження в США, тоді як іспанський дістав поширення в Латинській Америці. Стосовно до сучасності подібний аналіз провів Роберт Патнам, який виявив інтерес до проблеми впливу типологічних форм, що склалися в історичному минулому (у період Середньовіччя), на нерівномірний просторовий розвиток регіонів сучасної Італії. Аналіз Патнама охоплює як сферу політичної демократії, так і сферу економічної розвиненості або "нерозвиненості" регіонів.

Отже, хоча центральною проблематикою економічної соціології залишається ринкова економіка, однак обумовленість її функціонування інколи охоплює проблеми, що не мають тісного зв'язку з традиційним предметом економічного аналізу. Давайте уважно поглянемо на приплив неоліберальних настроїв, що охопив з початку вісімдесятих років минулого століття наукові кола та широкі верстви громадськості багатьох країн. Для багатьох неолібералів - і не тільки - на пострадянському просторі це означало визнання переваг логіки ринку над логікою державно-планової економіки. Для сучасних лібералів, не говорячи вже про консерваторів та соціал-демократів, ця проблема має ще більш широкий вимір, оскільки ринок є умовою забезпечення свободи та законності. їх не могла забезпечити державно-планова економіка. Таким чином, проблема ринку -це також проблема моральних основ господарського устрою. Коли мова йде про політичний устрій постсоціалістичних країн, то його по праву називають номенклатурним капіталізмом, зазначаючи, що більша частина державної власності в цих країнах опинилася в руках комуністичної бюрократії. Глибокі зміни відбуваються і в надрах капіталізму західних країн. Ці зміни не піддаються вивченню в рамках одних тільки спеціальних соціоекономічних дисциплін - індустріальної соціології, соціології господарських організацій або соціології праці. Ці дисципліни займаються відносно вузькими, галузевими проблемами; широкомасштабна проблематика, особливо питання динаміки змін соціально-економічних відносин, як правило, випадають з їхнього поля зору. Ці та багато інших важливих проблем суспільного та господарського життя залишаються у віданні економічної соціології.

Питання для самоконтролю

<<< назад | зміст | вперед >>>