<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 2. Основні віхи в розвитку економіко-соціологічної думки

Економічна соціологія займається не тільки вивченням сучасних проблем взаємозв'язку і взаємовідносин між економічними і неекономічними аспектами соціального життя. Економічна соціологія - це також історія ідей, історія соціологічної думки. Саме ця наука здійснювала перші спроби теоретичного тлумачення відмітних ознак і причин виникнення сучасного капіталізму. Порушення інших проблем та їх вирішення відступають у неї на другий план. З цього боку класична економічна соціологія використовується переважно як макросоціологія. Теоретичні пошуки А. Сміта, К. Маркса, М. Вебера, Й. Шумпетера щодо джерел і особливостей капіталістичного розвитку являють собою чудовий зразок побудови різних макросоціологічних гіпотез і широкого спектра економіко-соціологічних вчень.

2.1. Адам Сміт

Адам Сміт (1723-1790) увійшов в історію як родоначальник політичної економії, але вплив ідей великого шотландського філософа-мораліста залишив глибокий слід і в інших галузях соціальної думки. Найбільш значна його праця - "Дослідження про природу і причини багатства народів" - побачила світ у 1776 році. Як відомо, всупереч меркантилістським концепціям, джерелом добробуту і багатства народів А. Сміт вважав працю. Показово, що після доведення істинності цього постулату він досліджує умови, за яких праця стає більш продуктивною1 і забезпечує швидкий поступальний розвиток суспільства.

Такими він вважає безперешкодний поділ праці та функціонування вільного ринку. Обидві ці умови належать у першу чергу до соціальної, а не суто економічної сфери. Рівень і масштаби поділу праці він ставить у залежність від місткості ринку. Доки ця місткість ще велика, система поділу праці розвивається безперешкодно, а з нею збільшуються джерела суспільного добробуту. Місткість вільного ринку - друга за значущістю умова процвітання нації. Зміст поняття "вільний ринок" Сміт пов'язує з дотриманням таких економічних і соціальних умов: 1) принципу вільної торгівлі (обміну); 2) повної конкуренції (pure competition); 3) принципу власної вигоди; 4) принципу дії Невидимої Руки Провидіння. Перший принцип Сміт виводить з уроджених якостей людини - природної схильності до обміну, оскільки людина - істота соціальна, схильна до спілкування з іншими людьми. Тому ринкова економіка - це цілком природний процес. Другий з перерахованих принципів - це логічна конструкція ідеального ринку, для існування якого створені необхідні умови (антимонопольне законодавство та інші заходи, що забезпечують безперешкодне переміщення товарів і капіталу). Повна, нічим не обмежена конкуренція веде до гармонії інтересів усіх учасників ринкового процесу.

Третій принцип - прагнення кожного до одержання власної вигоди - нерідко викликав у сучасників Сміта і викликає донині почуття здивування. Тим більше, що основоположник класичної політекономії наполягав на твердженні, що саме егоїстичне прагнення до власної користі змушує кожного учасника ринку максимальною мірою задовольняти потреби свого контрагента, у результаті чого все суспільство має з цього користь. Егоїстичні (а не альтруїстичні) спонукання є тут стимулом до зростання працьовитості та діловитості, стають джерелом загального добробуту. Ділова активність численних учасників ринкового процесу, що прагнуть до власної вигоди2, не викликає хаосу, а приводить до виникнення природного порядку, що встановлюється з волі Всемогутнього Творця.

Четвертий принцип - принцип Невидимої Руки (Invisible Hand) - є логічним продовженням третього. Інтеграція зусиль учасників ринку, що приводить до створення добре налагодженого механізму, відбувається не за планом, який складається людьми, не відповідно до норм і правил, вигаданих і встановлених ними. Навіть конфліктуючі між собою суб'єкти господарської діяльності, що переслідують суперечливі цілі, рано чи пізно доходять згоди, "спільного знаменника", тому що, досягаючи поставленої мети, люди одночасно мимоволі роблять внесок у примноження загального добробуту.

Це відбувається в результаті спрямовувальної дії Невидимої Руки. Так називає Сміт механізм саморегуляції ринкової економіки, що виникає з природного порядку. Скасувати цей порядок, установлений Господом Богом, не дано нікому: ні наймогутнім багатіям, ні навіть державі. Так само держава неспроможна докорінно поліпшити його. Турбота держави - лише припиняти дії тих, хто зловживає правилами чесної конкуренції, порушує природний порядок, стає на шлях економічних і карних злочинів. Таким чином, Сміт був першим, хто дав теоретичний опис суспільства як саморегульованої системи. Замість юридично закріпленого інтегруючого впливу державних інстанцій він висуває ідею непрямого регулювання, що спрямовується інтересами кожного окремого учасника соціоекономічного процесу. Але дана соціологічна теорія, що виводить причини інтеграції суспільства з механізму саморегуляції розрізнених дій учасників цього процесу, спирається на ряд обов'язкових попередніх умов. Принцип саморегуляції зберігає дієвість далеко не завжди, а лише за строго визначених обставин. Економічна історія демонструє безліч прикладів, коли ліберальна політика призвела до монополізму і підриву основ "чесної" конкуренції, що гарантувала дотримання інтересів усіх суб'єктів господарської діяльності. Лише за умови втручання держави, що приймає антимонопольне законодавство і забезпечує його дотримання, ринкова економіка демонструє свою перевагу перед неринковими формами господарства.

З погляду економічної соціології, великий інтерес становлять подальші міркування Сміта, що зберегли актуальність і в наші дні. Обидві інституції - ринок і поділ праці, вважає він, можуть досягти своєї мети тільки тоді, коли забезпечується необмежена свобода для всіх суб'єктів господарської діяльності. Лише за таких умов прагнення до одержання власної вигоди стає "мотором" господарського розвитку суспільства. Соціологічна доктрина Сміта знайшла своє логічне продовження в економікополітичній доктрині "вільної торгівлі", фрітреда (free trade), взятої на озброєння ліберальною партією. її гаслом стало обмеження державного втручання в господарське життя, зниження або повне скасування мита, розширення індивідуальних прав і свобод громадян. Втілення в життя цих вимог сприяло промисловому підйому та перетворенню Великобританії до середини XIX століття в "майстерню світу". Економіко-соціологічне вчення Адама Сміта в подальшому стало основною базисною конструкцією класичного лібералізму.



1 Перу А. Сміта належить етико-філософський твір за назвою "Теорія моральних почуттів".
2 Найбільш поширеною є помилкова думка про те, нібито Сміт розглядає індивіда як "світ у собі", байдужий до моральних вимог усіх інших. Навпаки, Сміт трактує людину як "соціальну істоту, створену Всевишнім, яка здатна трансцендувати свою суб'ектність через "неупередженого спостерігача, що знаходиться в його грудях", хоча і в обмежених рамках. Моральна людина, вважає Сміт, "не забуває ні на одну хвилину про суд неупередженого спостерігача над його почуттями та його діями" (Смит А. Теория нравственных чувств. - М., 1997. - С. 150).

<<< назад | зміст | вперед >>>