Яків Головацький. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до
приятеля у Л.
Написаний українською мовою, твір вперше опублікований у перекладі чеською мовою
в журналі «Casopis Ceskeho Muzeum» у Празі під назвою «Cesta po Halicke a
Uherske Rusi. Sdelana v listech od J. F. H. ku pritele do L. (1841.-Sv. 2.-S.
183-223; Sv. 3- S. 302-317; Sv. 4.- S. 423-437; 1842.- Sv. 1.- S. 42-49).
На основі чеського першодруку 1842 p. з'явились паралельні російський і
польський переклади «Подорожі» у варшавському славістичному журналі «Денница -
Jutrzenka» (№ 6.- С. 73-82; № 9.-С. 114-118). Цього ж року твір вийшов друком у
перекладі німецькою мовою під назвою «Reise durch Ostgalizien» в журналі «Das
Ausland: Ein Tagblatt fur Kunde des geistigen und sittlichen Lebens der Volker,
besonder Riicksicht auf verwandte Erscheinungen in Deutschland».- Stuttgart.
Tubingen, 1842.- №№ 74-76.- S. 161, 167, 169-170.
Оскільки оригінал твору не зберігся, публікації «Подорожі» українською мовою
були також перекладами з чеського першодруку. Перша така публікація, яка
подавала три листи твору, з'явилася лише 1938 р. під назвою «З подорожі перед
століттям» в «Літературно-науковому додатку «Нового часу» (№ 6, 8) без підпису
перекладача. Автором цього перекладу безумовно була М. Д. Деркач, в архіві якої
зберігся здійснений нею ще в 1926 р. переклад восьми листів «Подорожі», який
вчена запропонувала до друку у 1970 р. З додатком перекладу дев'ятого,
останнього листа і вступної статті М. Вальо та 3. Матисякевича публікація цього
перекладу під редакцією М. М. Ільницького побачила світ у 6 номері журналу
«Жовтень» за 1976 р. (с. 49-93) під назвою «Мандрівка по Галицькій та Угорській
Русі, описана в листах до приятеля у Л.». Подається за цією публікацією з
уточненням назви «Подорож» замість «Мандрівка» і з відновленням деяких
здійснених тоді скорочень тексту.
Шафарик Павел Йозеф (1795-1861) - чеський і словацький філолог-славіст.
Коллар Ян (1793-1853) - чеський і словацький поет, фольклорист, історик.
Відома байка Аноніма про Альмуса... - Анонім - невідомий автор угорської хроніки
«Діяння угорців», написаної між 1196-1203 pp. і вперше виданої 1746 p. Хроніка
висвітлює історію угорців до десятого сторіччя, зокрема їхній перехід на
територію сучасної Угорщини. Подані у хроніці відомості про угорських вождів
Альмуса і Арпада Я. Головацький вважав легендарними.
Король угорський і польський Людовик... - Людвіг угорський (1326-1382). Був
королем угорським (з 1342) і польським (з 1370).
Пашкевич Єріванський - Пашкевич Іван Федорович (1782- 1856) - російський
фельдмаршал, найближчий дорадник Миколи І. У війні Росії з Іраном 1826-1828 pp.
здобув Єреван. 1831 р. придушив польське повстання, брав участь у придушенні
революції 1848 р. в Австро-Угорщині.
Священик Лучкай... - Лучкая Михайло Михайлович (1789- 1843) - український
мовознавець та історик, священик, автор «Граматики слов'яно-української» (1830),
написаної латинською мовою, та українських церковних проповідей.
Кальвін Жак (1509-1564)-діяч протестантської церкви в добу Реформації.
Аттіла - вождь гуннів. У 434-455 р. створив могутню гуннську державу, яка сягала
від Волги до Рейну з резиденцією у Паннонії (сучасна Західна Угорщина).
Вважається предком угорців.
Шафарикова «Terra incognita...» у даному разі йдеться про , Українське
Закарпаття. П. Шафарик у праці «Історія слов'янських мов і літератур» (1826)
одним з перших сказав про Закарпаття як про українську, та все ж невідому
землю.
Варшавський професор Кухарський...- Кухарський Андрій Францішек (1795-1862).
Польський філолог-славіст, який навчався і деякий час працював у Варшавському
університеті. В 1829 р. відвідав Закарпаття, познайомився з українськими вченим
М. Лучкаєм.
Перемишль - столиця князів Володаря і Володимирка... - Володар Ростиславович (р.
н. невід.- 1124) був перемиським князем в 1092-1124 pp. Разом з братом Васильком
Ростиславовичем вів боротьбу за незалежність князівств Галицької землі.
Володимирко Володарович (1104-1152) -князь Звенигородський (з 1124 р.),
Перемиський (з 1129 р.) і Галицький (з 1141 p.). В 1144 р. об'єднав князівства
Звенигородське, Галицьке, Перемиське і Теребовлянське в єдине Галицьке
князівство з центром у Галичі.
Роман Мстиславич - (р. н. невід.- 1205) - князь Володимиро-Волинський (з 1170
р.) і Галицький (з 1199 р.) 1199 р. об'єднав Галицьке і Волинське князівства в
єдине Галицько-Волинське. Батько князя Данила Галицького (1202-1264).
Казимир Великий (1310-1370) - польський король (з 1333 p.). 1340 p. вперше напав
на Львів і пограбував коронаційні відзнаки галицьких князів. 1349 р. вдруге
напав на Галичину, присвоїв собі титул «Пана землі Руської» і утвердив тут свою
владу.
Іван Вагилевич. Берди в Уричі. Твір написаний польською мовою і вперше
опублікований 1843 р. у шостій книзі журналу «Biblioteka Ossolinskich» (с. 151-
168) у Львові. Більше не перевидавався. Подається у перекладі з польської мови,
здійсненому упорядником книжки.
Микола Устиянович. Ніч на Боржаві (Образець з Угорської Верховини). Вперше
опублікований 1852 р. в часописі «Зоря галицька» (№ 39-42.-С 413-414, 418-421,
427-430, 435-438). Перевидавався двічі в 1906 і 1913 pp. Подається за виданням:
Твори Н. Устияновича і Антона Могильницького. Вид. 2-е.- Львів: Накл. Товариства
«Просвіта», 1913 (с. 278-298).
Гаммер - Гаммер-Пургшталь Йозеф фон (1774-1856) - австрійський дипломат та
історик.
Ракочі - Ракоці Ференц (1676-1735) - керівник національно-визвольного руху в
Угорщині на початку XVIII ст.
Кальварія - Кальварія Паславська, Кальварія Зебжидовська - відомі відпустні
місцевості в Республіці Польща; у переносному значенні - Голгофа, хресна
дорога.
Іван Нечуй-Левицький. В Карпатах (3 мандрівки в горах). Написаний в 1884 p.,
твір вперше опублікований в газеті «Діло» за 7-31 серпня 1885 р. під назвою: «В
Карпатах. Написав Іван Нечуй». Цього ж року у Львові вийшов окремим виданням під
назвою «В Карпатах: Образки з подорожі Івана Нечуя» (64 с). Перевидавався у
багатьох радянських виданнях творів письменника. Подається за шеститомною
збіркою творів Нечуя-Левицького, виданою 1931 р. за редакцією Ю. Меженка
видавництвом «Література і мистецтво» (т. 6).
Шляхтова - останнє на західній території Лемківщини українське село, засноване
ще за княжих часів, після 1340 p., перейшло під владу польського короля (див.:
Лев В. Карпати очима придніпровця.- Наша Батьківщина (Львів).- 1939, № 4.- С
96-101.
Вандрівка руської молодіжі.
Репортаж з подорожі української студентської молоді у Карпати влітку 1884 р.
складається з кількох кореспонденцій. Дві перші, писані в Корчині і Станіславі
та опубліковані в «Ділі» за 24 липня (5 серпня) і 26 липня (7 серпня), належали
І. Франкові. Автором третьої, написаної в Коломиї і опублікованої в «Ділі» за
28 липня (9 серпня) та 31 липня (12 серпня), як вважають, був В. Сіменович -
голова коломийського комітету по прийому мандрівки. Четверта кореспонденція, яка
була опублікована в «Ділі» від 7(9) і 12(24) серпня і автор якої не
встановлений, не подається. «Вандрівка» у збірнику передруковується вперше.
Грабовим Іларіон (1856-1903) - галицький письменник і журналіст.
Врецьона Григорій (1839-1901) - український педагог, автор шкільних підручників.
О. катихит Торонський... Торонський Олексій (1838-1899) - священик і педагог,
голова «Українського педагогічного товариства», автор шкільних підручників.
Костьол, оснований Ягайлом... Ягайло (Jagiello) Владислав (1348-1434) - Великий
князь Литовський (1377-1392) і польський король (з 1386) захопив та приєднав до
Польщі Галицьку Русь (1387). За його грамотою 1392 р. був заснований костьол
Вознесіння в Дрогобичі, будова якого завершилась 1511 р. Костьол - пам'ятка
архітектури готичного стилю.
Церква св. Юра - визначна пам'ятка української дерев'яної архітектури (XVI
ст.), перевезена у Дрогобич з Івано-Франківщини в XVII ст.
Волянка, Мразниця - колишні села. Згодом передмістя Борислава.
Родина Кирчевих... Кирчів Богдан (1856-1900) - священик, поет і прозаїк родом з
с. Корчин на Сколівщині; Кирчів Павло (1862-1916) - письменник, педагог і
перекладач. Автор оповідань, нарисів і статей з життя галицьких селян; Кирчів
Олекса - хлібороб с Корчин.
Левицький Володимир (Василь Лукич) (1856-1938) - український письменник,
видавець, за фахом нотаріус, редактор календарів «Просвіти», журналу «Зоря» (в
1880-1897 pp.) та багатьох книжкових видань.
Кулачковський Ярослав (1868-1909) - український економіст і громадський діяч.
Заклинський Леонід (1850-1890) - український громадський діяч, учитель гімназії
в Станіславі.
Левицький Кость (1859-1941) - український вчений-юрист, політичний діяч, посол
до галицького сейму і австрійського парламенту.
Огоновський Олександр (1848-1891) - український громадський діяч, юрист,
професор Львівського університету.
Бучинський Мелітон (1847-1903) - український громадський діяч, адвокат,
етнограф.
Желехівський Євген (1844-1885) - український мовознавець, учитель гімназії у
Перемишлі та Станіславі, автор українсько-німецького словника.
Окуневський Ярослав (1860-1929) - український громадський діяч і письменник,
лікар, член уряду ЗУНР.
Сіменович Володимир (1862-1938) - український громадський діяч і журналіст,
лікар. 1887 р. виїхав до Америки для підтримки української трудової
інтелігенції.
Брати Білоуси... Білоус Михайло (1838-невід.) - власник друкарні в Коломиї,
видавець часописів «Голос народу» і «Руська Рада» та ряду книжкових видань.
Білоус Теодор (1828-1892) - брат Михайла, педагог і письменник.
Корнило Устиянович. Путь за Бескид: «Святославіє» і традиція о Святославі 1015
р. Єдина публікація цього твору здійснена в окремому книжковому виданні К. Устияновича «Три цікаві загадки» в 1902 р. (Чернівці, видавництво Товариства
«Руська бесіда», № 168), де, крім нього, подані нариси «Арарат» і «Колхіс», що
стосувалися історії Вірменії та Грузії. Перевидається вперше.
Ягайло... Див. прим, до твору «Вандрівка руської молодіжі».
Паннонія - римська провінція, яка утвердилась у 8 ст. н. є. Назва виникла від
племен, які її населяли - паннонів; займала частину території сучасної Угорщини,
Югославії, Австрії.
Д-р Папе - Папе Фрідріх (1856-1940) - історик, з 1907 р. член польської Академії
наук, польський дослідник історії Львова і Сколівщини, автор праці «Skole і
Tucholszczyzna» (1891).
Авзонія - середня частина Італії за римських часів, яка отримала свою назву від
авзонів - племені, що населяло цю територію та остаточно було поглинуте
римлянами; у переносному значенні - Італія.
Мармороський комітат - адміністративний округ Австро-Угорщини, куди входила
південно-східна частина Українських Карпат.
38 літ перед анексією Ягайла... мова про загарбання Ягайлом Галицької Русі в
1387 р. і надання ним грамоти волохам (1397) на володіння скільської верховини.
Гедимін (1315-1341) - Великий князь Литовський, який створив могутнє Литовське
князівство.
Князь Теодор (Федір) Коріатович (р. н. невід.- 1406) - один з нащадків Гедиміна,
Князь Подільський; переслідуваний Великим князем Литовським Витовтом
(1350-1430), перейшов з загоном своїх підданих на Закарпаття і став князем
Мукачівським.
Генерал Естергаз - Естергазі Йосиф (1714-1790) - угорський князь, з 1768 р. -
австрійський фельдмаршал; 1772 р. походом через Карпати зайняв Галичину, яка в
результаті розподілу шляхетської Польщі відійшла до Австрійської монархії.
Лунало у Верховині ім'я Ракочого... мова про князя Семиграду (Трансільванії)
Ференца Ракоці (1676-1735).- Див. прим, до твору М. Устияновича «Ніч на
Боржаві».
1703 р. вертався цим шляхом Семиградський князь Юрій... Можливо описка, а мова,
певно - про цього ж Ференца Ракоці, оскільки Семиградські князі Юрій І Ракоці
та Юрій II Ракоці жили значно раніше,- відповідно в 1593-1648 pp. і 1621- 1660
pp.
В 1657 р. предок князя Юрія пересадив через бескид 30 000 війська, ідучи на
поміч Богданові Хмельницькому... Мова про Юрія II Ракоці, з яким Б. Хмельницький
підтримував дипломатичні взаємини.
Перейшов з польським військом Любомирський... Любомирський Юрій Себастіан
(1616-7667,) - польський князь, великий коронний гетьман. Знищив Семиград,
відімстивши за виступ Юрія II Ракоці проти Польщі і його взаємини з Б.
Хмельницьким.
Ворохобник, званий «Diabel Stadnicki»... Стадницький Станіслав (бл. 1551-1610)
- власник маєтків на Ланцуті (Краківське воєводство), прозваний дияволом за
вкрай авантюрну, протиправну діяльність.
Замойський Ян (1542-1605) - великий коронний канцлер і гетьман Польщі.
Король угорський Лайош - Людовик І Великий (1326- 1382) - король угорський і
польський.
Король угорський Андраш II - Андрій II (1176-1235) (син короля Бели III), який
претендував на галицький трон.
Злощасний син святого Володимира... Святослав (р. н. невід.- 1015) - князь
Древлянський, убитий старшим братом Святополком неподалік містечка Сколе.
Святополк (Окаянний) (978-1019) - старший син Володимира Великого. Київський
князь (1015-1019), одружений з дочкою польського короля Болеслава Хороброго, вів
пропольську політику; вбивця братів Бориса, Гліба, Святослава.
Шварц Бертольд - німецький монах XVI ст., який займався хімією і 1330 р.
винайшов порох. Справжнє прізвище Костянтин Анквітцен. Бертольд - монаше ім'я.
Шварц (Чорний) - прозвисько за те, що займався «чарами».
Бекон Роджер (б. 1214-1292) - англійський філософ і природознавець, монах,
професор Оксфорду.
Альберт Великий (Aibertus Magnus) - Альберт фон Больштедт (бл. 1193-1280)
-німецький філософ і теолог. Писав трактати про мінерали, рослини, тварини.
Неначе Мінерва з голови Зевса... За грецькою міфологією, богиня Мінерва (Афіна)
народилась з голови Зевса.
Птоломей Клавдій (бл. 91-160) - давньогрецький астроном, творець геоцентричної
будови світу.
Олександр Великий - Олександр Македонський (356-323 до н. є.) - цар
Македонський; завоювавши землі Малої і Середньої Азії до ріки Інд, створив
найбільшу у давньому світі імперію, яка розпалася після його смерті.
Dio Cassius - Діон Касій (бл. 150-229) - грецький історик, автор «Римської
історії» у 80 частинах.
Теофраст (372-287 р. до н. е.) - давньогрецький природознавець і філософ, учень
і друг Арістотеля.
Калігула (12-41) - римський імператор (з 37 p.).
Ганс Цбінден. Мандрівка по гуцульських горах.
Вперше твір появився друком 1933 р. у швейцарському журналі «Der Kleine Bund».
Авторизований його переклад зробила М. Д. Деркач, опублікувавши його у
львівському краєзнавчому журналі «Наша батьківщина» за 1938 рік (№ 1 -12), під
назвою «У Східних Карпатах». В 1939 р. він вийшов окремим виданням як додаток
цього журналу під назвою «Мандрівка по гуцульських горах». За цим виданням твір
передруковується з незначними скороченнями і мовними правками.
Вінценз Станіслав (1888-1971) - польський письменник, який народився і багато
років проживав на Гуцульщині, написав твір «На високій полонині» з життя і
побуту гуцулів. Твір друкувався в періодиці. Окремим виданням вийшов 1936 р. у
Варшаві, його уривки в перекладі П. Козланюка публікувались в журналі
«Радянський Львів», а згодом у «Жовтні» - у перекладі Б. Сенежака. Помер у
Швейцарії, де проживав з часів другої світової війни.
Зенда Веста - помилкова назва нової редакції Авести - давньоіранської релігійної
пам'ятки (VI ст. до н. е.), яка містить вчення Заратустри.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.