<<< назад | зміст | вперед >>>

Подорожі в Українські Карпати

Примітки

Яків Головацький. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л. Написаний українською мовою, твір вперше опублікований у перекладі чеською мовою в журналі «Casopis Ceskeho Muzeum» у Празі під назвою «Cesta po Halicke a Uherske Rusi. Sdelana v listech od J. F. H. ku pritele do L. (1841.-Sv. 2.-S. 183-223; Sv. 3- S. 302-317; Sv. 4.- S. 423-437; 1842.- Sv. 1.- S. 42-49).

На основі чеського першодруку 1842 p. з'явились паралельні російський і польський переклади «Подорожі» у варшавському славістичному журналі «Денница - Jutrzenka» (№ 6.- С. 73-82; № 9.-С. 114-118). Цього ж року твір вийшов друком у перекладі німецькою мовою під назвою «Reise durch Ostgalizien» в журналі «Das Ausland: Ein Tagblatt fur Kunde des geistigen und sittlichen Lebens der Volker, besonder Riicksicht auf verwandte Erscheinungen in Deutschland».- Stuttgart. Tubingen, 1842.- №№ 74-76.- S. 161, 167, 169-170.

Оскільки оригінал твору не зберігся, публікації «Подорожі» українською мовою були також перекладами з чеського першодруку. Перша така публікація, яка подавала три листи твору, з'явилася лише 1938 р. під назвою «З подорожі перед століттям» в «Літературно-науковому додатку «Нового часу» (№ 6, 8) без підпису перекладача. Автором цього перекладу безумовно була М. Д. Деркач, в архіві якої зберігся здійснений нею ще в 1926 р. переклад восьми листів «Подорожі», який вчена запропонувала до друку у 1970 р. З додатком перекладу дев'ятого, останнього листа і вступної статті М. Вальо та 3. Матисякевича публікація цього перекладу під редакцією М. М. Ільницького побачила світ у 6 номері журналу «Жовтень» за 1976 р. (с. 49-93) під назвою «Мандрівка по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л.». Подається за цією публікацією з уточненням назви «Подорож» замість «Мандрівка» і з відновленням деяких здійснених тоді скорочень тексту.

Добровський Йозеф (1759-1829) - чеський вчений, основоположник слов'янської філології.

Шафарик Павел Йозеф (1795-1861) - чеський і словацький філолог-славіст.

Коллар Ян (1793-1853) - чеський і словацький поет, фольклорист, історик.

Відома байка Аноніма про Альмуса... - Анонім - невідомий автор угорської хроніки «Діяння угорців», написаної між 1196-1203 pp. і вперше виданої 1746 p. Хроніка висвітлює історію угорців до десятого сторіччя, зокрема їхній перехід на територію сучасної Угорщини. Подані у хроніці відомості про угорських вождів Альмуса і Арпада Я. Головацький вважав легендарними.

Король угорський і польський Людовик... - Людвіг угорський (1326-1382). Був королем угорським (з 1342) і польським (з 1370).

Пашкевич Єріванський - Пашкевич Іван Федорович (1782- 1856) - російський фельдмаршал, найближчий дорадник Миколи І. У війні Росії з Іраном 1826-1828 pp. здобув Єреван. 1831 р. придушив польське повстання, брав участь у придушенні революції 1848 р. в Австро-Угорщині.

Священик Лучкай... - Лучкая Михайло Михайлович (1789- 1843) - український мовознавець та історик, священик, автор «Граматики слов'яно-української» (1830), написаної латинською мовою, та українських церковних проповідей.

Кальвін Жак (1509-1564)-діяч протестантської церкви в добу Реформації.

Аттіла - вождь гуннів. У 434-455 р. створив могутню гуннську державу, яка сягала від Волги до Рейну з резиденцією у Паннонії (сучасна Західна Угорщина). Вважається предком угорців.

Шафарикова «Terra incognita...» у даному разі йдеться про , Українське Закарпаття. П. Шафарик у праці «Історія слов'янських мов і літератур» (1826) одним з перших сказав про Закарпаття як про українську, та все ж невідому землю.

Варшавський професор Кухарський...- Кухарський Андрій Францішек (1795-1862). Польський філолог-славіст, який навчався і деякий час працював у Варшавському університеті. В 1829 р. відвідав Закарпаття, познайомився з українськими вченим М. Лучкаєм.

Перемишль - столиця князів Володаря і Володимирка... - Володар Ростиславович (р. н. невід.- 1124) був перемиським князем в 1092-1124 pp. Разом з братом Васильком Ростиславовичем вів боротьбу за незалежність князівств Галицької землі. Володимирко Володарович (1104-1152) -князь Звенигородський (з 1124 р.), Перемиський (з 1129 р.) і Галицький (з 1141 p.). В 1144 р. об'єднав князівства Звенигородське, Галицьке, Перемиське і Теребовлянське в єдине Галицьке князівство з центром у Галичі.

Роман Мстиславич - (р. н. невід.- 1205) - князь Володимиро-Волинський (з 1170 р.) і Галицький (з 1199 р.) 1199 р. об'єднав Галицьке і Волинське князівства в єдине Галицько-Волинське. Батько князя Данила Галицького (1202-1264).

Казимир Великий (1310-1370) - польський король (з 1333 p.). 1340 p. вперше напав на Львів і пограбував коронаційні відзнаки галицьких князів. 1349 р. вдруге напав на Галичину, присвоїв собі титул «Пана землі Руської» і утвердив тут свою владу.

Іван Вагилевич. Берди в Уричі. Твір написаний польською мовою і вперше опублікований 1843 р. у шостій книзі журналу «Biblioteka Ossolinskich» (с. 151- 168) у Львові. Більше не перевидавався. Подається у перекладі з польської мови, здійсненому упорядником книжки.

Микола Устиянович. Ніч на Боржаві (Образець з Угорської Верховини). Вперше опублікований 1852 р. в часописі «Зоря галицька» (№ 39-42.-С 413-414, 418-421, 427-430, 435-438). Перевидавався двічі в 1906 і 1913 pp. Подається за виданням: Твори Н. Устияновича і Антона Могильницького. Вид. 2-е.- Львів: Накл. Товариства «Просвіта», 1913 (с. 278-298).

Гаммер - Гаммер-Пургшталь Йозеф фон (1774-1856) - австрійський дипломат та історик.

Ракочі - Ракоці Ференц (1676-1735) - керівник національно-визвольного руху в Угорщині на початку XVIII ст.

Кальварія - Кальварія Паславська, Кальварія Зебжидовська - відомі відпустні місцевості в Республіці Польща; у переносному значенні - Голгофа, хресна дорога.

Іван Нечуй-Левицький. В Карпатах (3 мандрівки в горах). Написаний в 1884 p., твір вперше опублікований в газеті «Діло» за 7-31 серпня 1885 р. під назвою: «В Карпатах. Написав Іван Нечуй». Цього ж року у Львові вийшов окремим виданням під назвою «В Карпатах: Образки з подорожі Івана Нечуя» (64 с). Перевидавався у багатьох радянських виданнях творів письменника. Подається за шеститомною збіркою творів Нечуя-Левицького, виданою 1931 р. за редакцією Ю. Меженка видавництвом «Література і мистецтво» (т. 6).

Шляхтова - останнє на західній території Лемківщини українське село, засноване ще за княжих часів, після 1340 p., перейшло під владу польського короля (див.: Лев В. Карпати очима придніпровця.- Наша Батьківщина (Львів).- 1939, № 4.- С 96-101.

Вандрівка руської молодіжі. Репортаж з подорожі української студентської молоді у Карпати влітку 1884 р. складається з кількох кореспонденцій. Дві перші, писані в Корчині і Станіславі та опубліковані в «Ділі» за 24 липня (5 серпня) і 26 липня (7 серпня), належали І. Франкові. Автором третьої, написаної в Коломиї і опублікованої в «Ділі» за 28 липня (9 серпня) та 31 липня (12 серпня), як вважають, був В. Сіменович - голова коломийського комітету по прийому мандрівки. Четверта кореспонденція, яка була опублікована в «Ділі» від 7(9) і 12(24) серпня і автор якої не встановлений, не подається. «Вандрівка» у збірнику передруковується вперше.

Грабовим Іларіон (1856-1903) - галицький письменник і журналіст.

Врецьона Григорій (1839-1901) - український педагог, автор шкільних підручників.

О. катихит Торонський... Торонський Олексій (1838-1899) - священик і педагог, голова «Українського педагогічного товариства», автор шкільних підручників.

Костьол, оснований Ягайлом... Ягайло (Jagiello) Владислав (1348-1434) - Великий князь Литовський (1377-1392) і польський король (з 1386) захопив та приєднав до Польщі Галицьку Русь (1387). За його грамотою 1392 р. був заснований костьол Вознесіння в Дрогобичі, будова якого завершилась 1511 р. Костьол - пам'ятка архітектури готичного стилю.

Церква св. Юра - визначна пам'ятка української дерев'яної архітектури (XVI ст.), перевезена у Дрогобич з Івано-Франківщини в XVII ст.

Волянка, Мразниця - колишні села. Згодом передмістя Борислава.

Родина Кирчевих... Кирчів Богдан (1856-1900) - священик, поет і прозаїк родом з с. Корчин на Сколівщині; Кирчів Павло (1862-1916) - письменник, педагог і перекладач. Автор оповідань, нарисів і статей з життя галицьких селян; Кирчів Олекса - хлібороб с Корчин.

Левицький Володимир (Василь Лукич) (1856-1938) - український письменник, видавець, за фахом нотаріус, редактор календарів «Просвіти», журналу «Зоря» (в 1880-1897 pp.) та багатьох книжкових видань.

Кулачковський Ярослав (1868-1909) - український економіст і громадський діяч.

Заклинський Леонід (1850-1890) - український громадський діяч, учитель гімназії в Станіславі.

Левицький Кость (1859-1941) - український вчений-юрист, політичний діяч, посол до галицького сейму і австрійського парламенту.

Огоновський Олександр (1848-1891) - український громадський діяч, юрист, професор Львівського університету.

Бучинський Мелітон (1847-1903) - український громадський діяч, адвокат, етнограф.

Желехівський Євген (1844-1885) - український мовознавець, учитель гімназії у Перемишлі та Станіславі, автор українсько-німецького словника.

Окуневський Ярослав (1860-1929) - український громадський діяч і письменник, лікар, член уряду ЗУНР.

Сіменович Володимир (1862-1938) - український громадський діяч і журналіст, лікар. 1887 р. виїхав до Америки для підтримки української трудової інтелігенції.

Брати Білоуси... Білоус Михайло (1838-невід.) - власник друкарні в Коломиї, видавець часописів «Голос народу» і «Руська Рада» та ряду книжкових видань. Білоус Теодор (1828-1892) - брат Михайла, педагог і письменник.

Корнило Устиянович. Путь за Бескид: «Святославіє» і традиція о Святославі 1015 р. Єдина публікація цього твору здійснена в окремому книжковому виданні К. Устияновича «Три цікаві загадки» в 1902 р. (Чернівці, видавництво Товариства «Руська бесіда», № 168), де, крім нього, подані нариси «Арарат» і «Колхіс», що стосувалися історії Вірменії та Грузії. Перевидається вперше.

Ягайло... Див. прим, до твору «Вандрівка руської молодіжі».

Паннонія - римська провінція, яка утвердилась у 8 ст. н. є. Назва виникла від племен, які її населяли - паннонів; займала частину території сучасної Угорщини, Югославії, Австрії.

Д-р Папе - Папе Фрідріх (1856-1940) - історик, з 1907 р. член польської Академії наук, польський дослідник історії Львова і Сколівщини, автор праці «Skole і Tucholszczyzna» (1891).

Авзонія - середня частина Італії за римських часів, яка отримала свою назву від авзонів - племені, що населяло цю територію та остаточно було поглинуте римлянами; у переносному значенні - Італія.

Мармороський комітат - адміністративний округ Австро-Угорщини, куди входила південно-східна частина Українських Карпат.

38 літ перед анексією Ягайла... мова про загарбання Ягайлом Галицької Русі в 1387 р. і надання ним грамоти волохам (1397) на володіння скільської верховини.

Гедимін (1315-1341) - Великий князь Литовський, який створив могутнє Литовське князівство.

Князь Теодор (Федір) Коріатович (р. н. невід.- 1406) - один з нащадків Гедиміна, Князь Подільський; переслідуваний Великим князем Литовським Витовтом (1350-1430), перейшов з загоном своїх підданих на Закарпаття і став князем Мукачівським.

Генерал Естергаз - Естергазі Йосиф (1714-1790) - угорський князь, з 1768 р. - австрійський фельдмаршал; 1772 р. походом через Карпати зайняв Галичину, яка в результаті розподілу шляхетської Польщі відійшла до Австрійської монархії.

Лунало у Верховині ім'я Ракочого... мова про князя Семиграду (Трансільванії) Ференца Ракоці (1676-1735).- Див. прим, до твору М. Устияновича «Ніч на Боржаві».

1703 р. вертався цим шляхом Семиградський князь Юрій... Можливо описка, а мова, певно - про цього ж Ференца Ракоці, оскільки Семиградські князі Юрій І Ракоці та Юрій II Ракоці жили значно раніше,- відповідно в 1593-1648 pp. і 1621- 1660 pp.

В 1657 р. предок князя Юрія пересадив через бескид 30 000 війська, ідучи на поміч Богданові Хмельницькому... Мова про Юрія II Ракоці, з яким Б. Хмельницький підтримував дипломатичні взаємини.

Перейшов з польським військом Любомирський... Любомирський Юрій Себастіан (1616-7667,) - польський князь, великий коронний гетьман. Знищив Семиград, відімстивши за виступ Юрія II Ракоці проти Польщі і його взаємини з Б. Хмельницьким.

Ворохобник, званий «Diabel Stadnicki»... Стадницький Станіслав (бл. 1551-1610) - власник маєтків на Ланцуті (Краківське воєводство), прозваний дияволом за вкрай авантюрну, протиправну діяльність.

Замойський Ян (1542-1605) - великий коронний канцлер і гетьман Польщі.

Король угорський Лайош - Людовик І Великий (1326- 1382) - король угорський і польський.

Король угорський Андраш II - Андрій II (1176-1235) (син короля Бели III), який претендував на галицький трон.

Злощасний син святого Володимира... Святослав (р. н. невід.- 1015) - князь Древлянський, убитий старшим братом Святополком неподалік містечка Сколе.

Святополк (Окаянний) (978-1019) - старший син Володимира Великого. Київський князь (1015-1019), одружений з дочкою польського короля Болеслава Хороброго, вів пропольську політику; вбивця братів Бориса, Гліба, Святослава.

Шварц Бертольд - німецький монах XVI ст., який займався хімією і 1330 р. винайшов порох. Справжнє прізвище Костянтин Анквітцен. Бертольд - монаше ім'я. Шварц (Чорний) - прозвисько за те, що займався «чарами».

Бекон Роджер (б. 1214-1292) - англійський філософ і природознавець, монах, професор Оксфорду.

Альберт Великий (Aibertus Magnus) - Альберт фон Больштедт (бл. 1193-1280) -німецький філософ і теолог. Писав трактати про мінерали, рослини, тварини.

Неначе Мінерва з голови Зевса... За грецькою міфологією, богиня Мінерва (Афіна) народилась з голови Зевса.

Птоломей Клавдій (бл. 91-160) - давньогрецький астроном, творець геоцентричної будови світу.

Олександр Великий - Олександр Македонський (356-323 до н. є.) - цар Македонський; завоювавши землі Малої і Середньої Азії до ріки Інд, створив найбільшу у давньому світі імперію, яка розпалася після його смерті.

Dio Cassius - Діон Касій (бл. 150-229) - грецький історик, автор «Римської історії» у 80 частинах.

Теофраст (372-287 р. до н. е.) - давньогрецький природознавець і філософ, учень і друг Арістотеля.

Калігула (12-41) - римський імператор (з 37 p.).

Ганс Цбінден. Мандрівка по гуцульських горах. Вперше твір появився друком 1933 р. у швейцарському журналі «Der Kleine Bund». Авторизований його переклад зробила М. Д. Деркач, опублікувавши його у львівському краєзнавчому журналі «Наша батьківщина» за 1938 рік (№ 1 -12), під назвою «У Східних Карпатах». В 1939 р. він вийшов окремим виданням як додаток цього журналу під назвою «Мандрівка по гуцульських горах». За цим виданням твір передруковується з незначними скороченнями і мовними правками.

Вінценз Станіслав (1888-1971) - польський письменник, який народився і багато років проживав на Гуцульщині, написав твір «На високій полонині» з життя і побуту гуцулів. Твір друкувався в періодиці. Окремим виданням вийшов 1936 р. у Варшаві, його уривки в перекладі П. Козланюка публікувались в журналі «Радянський Львів», а згодом у «Жовтні» - у перекладі Б. Сенежака. Помер у Швейцарії, де проживав з часів другої світової війни.

Зенда Веста - помилкова назва нової редакції Авести - давньоіранської релігійної пам'ятки (VI ст. до н. е.), яка містить вчення Заратустри.

<<< назад | зміст | вперед >>>