КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА



Дутчак Світлана Вікторівна

УДК 911.5(477.85):338.483.11

Туристсько-рекреаційні ресурси ландшафтів
(на прикладі території Чернівецької області)

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: заслужений працівник освіти України, доктор географічних наук, професор Жупанський Ярослав Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри географії України, картографії та геоінформатики

Офіційні опоненти:

- доктор географічних наук, професор Денисик Григорій Іванович, завідувач кафедри фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
- доктор географічних наук, професор Ковальчук Іван Платонович, професор кафедри геодезії та картографії Національного аграрного університету.

Захист відбудеться “ 18 ” березня 2008 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: ДСП – 680, м. Київ, просп. Акад. Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, за адресою 01017, м. Київ, вул.. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “13” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Швидке розгортання туристичного господарства ставить перед науковцями проблеми переосмислення та нового обґрунтування таких понятійних категорій як “туристські” та “рекреаційні” ресурси. Особливо важливими є питання раціонального їх використання в межах певних територій, повернення вкладених коштів в максимально короткий термін, а також збереження самих ресурсів для подальшого використання.

Досліджувана територія, в силу свого ландшафтного різноманіття є цікавою в плані виявлення за-кономірностей взаємозалежності між природними умовами та наявними туристсько-рекреаційними ресурсами (ТРР). Розвиток туристсько-рекреаційної галузі господарства передбачає створення необхідних виробничих умов, що призводить до певної трансформації ландшафту, вимагає збереження його естетичності, неповторності, екологічної безпечності.

Особливо актуальним нині є забезпечення господарюючих суб’єктів інформацією про доцільність комплексного використання туристсько-рекреаційних ресурсів, гармонійного поєднання інфраструктури з природним середовищем, застосування передових технологій у сфері водокористу-вання, енергозабезпечення об’єктів туристської інфраструктури та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось в рамках тематики науково-дослідних робіт кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, зокрема наукових тем “Географо-краєзнавчі дослідження України” (номер державної реєстрації 0102U006610) і “Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0106U003613).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування наукових засад і принципів до дослідження ресурсної бази туристсько-рекреаційної галузі та на їх основі розв’язання регіональних проблем розвитку і функціонування туристсько-рекреаційної галузі господарства. Ландшафт є основою формування та розвитку індустрії туризму і йому відповідає певний набір туристсько-рекреаційних ресурсів. Саме ця теза становить головну ідею дисертаційного дослідження. Туристсько-рекреаційна діяльність розкривається з позиції туриста, рекреанта, а саме, мети його подорожі, інтересів, потреб і ґрунтується на системному підході до вивчення ресурсів, аналізу умов та можливостей функціонування туристсько-рекреаційної галузі.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- проаналізувати сучасні теоретико-методологічні підходи до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів;
- систематизувати інформацію про види туристсько-рекреаційної діяльності та здійснити їх сегментацію (згрупувати види туристсько-рекреаційної діяльності за критеріями-ознаками: мета споживача турпродукту; ресурс, що є основою створення відповідного турпродукту; територія, що забезпечує можливість здійснення конкретного сегменту туристсько-рекреаційної діяльності; тривалість самої діяльності, та ін.);
- обґрунтувати поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” (ТРЛ), виокремлюючи ТРЛ в окремий клас антропогенних ландшафтів і розробити ієрархічну структуру його таксономічних одиниць;
- проаналізувати та систематизувати інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси терито-рії дослідження, використовуючи ландшафтний підхід;
- виявити закономірності поширення туристсько-рекреаційних ресурсів в ландшафтних ком-плексах території дослідження;
- обґрунтувати перспективні спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності з урахуванням потенціалу туристсько-рекреаційних ресурсів ландшафтних комплексів досліджуваної території.

Об’єктом дослідження, є ландшафт - як система із натуральними чи набутими, в результаті людської діяльності, рисами та властивостями, яка є носієм певного набору туристсько-рекреаційних ресурсів.

Предметом дослідження є ресурси туристсько-рекреаційної галузі господарства, як основи функціонування системи - “людина (турист, рекреант) – туристсько-рекреаційне середовище” і формування туристсько-рекреаційного ландшафту.

Методологія та методи дослідження. Теоретичні аспекти туристсько-рекреаційної сфери діяльності поєднали методологію ландшафтознавства, географії туризму, екології, соціології, економіки, історії, культурології та інших наукових галузей. Методологічною базою дисертаційного дослідження є основні положення ландшафтознавства, що закладені в працях М.А.Солнцева, А.Д.Арманда, А.Г.Ісаченка, К.І.Геренчука, П.Г.Шищенка, Л.І.Воропай, Ф.М.Мількова, Г.П.Міллера, М.Д.Гродзинського, В.М.Пащенка, Г.І.Денисика. та ін. В процесі досліджень використовувались основні ландшафтознавчі методи, а саме: спостереження, систематизація фактів, польові (експедиційні - виявлення емпіричних закономірностей, ключові – вибір типових ділянок) та камеральні (картографічний аналіз) дослідження, теоретичні узагальнення (зокрема методи пояснення, передбачення, і рекомендацій). Методологічною основою географії та економіки туризму, вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів є наукові положення та розробки В.С.Преображенського, Ю.А.Вєдєніна, І.Т.Твєрдохлєбова, М.С.Мироненка, М.П.Крачила, В.К.Євдокименка, О.О.Любіцевої, І.М.Яковенко М, Л.С.Філіпович, Н.А.Данилової, І.П.Чалої, А.Б.Авакяна, В.Б.Яковлевої, та ін. Зокрема застосовувались такі методи: історично-порівняльний, класифікації та типології, системно-структурного аналізу, тощо.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. Виконання поставлених завдань дало можливість отримати ряд нових наукових результатів.

Теоретичних та методичних - проведено сегментацію туристсько-рекреаційної діяльності (ТРД), з позиції організації обслуговування туристів (рекреантів); обґрунтовано сутнісне наповнення категорії “туристсько-рекреаційний ресурс” для кожного сегменту ТРД; запропо-новано та застосовано ландшафтний підхід до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів; запропоновано визначення поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” (ТРЛ) та обґрунтовано виділення ТРЛ в окремий клас антропогенних ландшафтів, як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності та запропоновано авторський варіант їх класифікації.

Регіональних – систематизовано інформацію про наявні туристсько-рекреаційні ресурси території дослідження згідно сегментів туристсько-рекреаційної діяльності; проаналізовано закономірності поширення різних видів туристсько-рекреаційних ресурсів в ландшафтних комплексах території дослідження; виділено ареали насиченості території туристсько-рекреаційними ресурсами; обґрунтовано можливі варіанти спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності у відповідних ареалах з урахуванням потенціалу туристсько-рекреаційних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Напрацювання дисертаційного дослідження вико-ристовується у навчальному процесі при підготовці спеціалістів – менеджерів туризму в Чернівецькому промислово-економічному технікумі та Чернівецькому вищому комерційному училищі КТЕУ (зокрема при викладанні спецкурсу “Спеціалізований туризм”), у Львівському державному інституті новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола, (“Менеджмент організацій”) при ви-кладанні курсу “Екологічний туризм та агротуризм”. Розроблено ряд туристичних маршрутів, що використовуються туристичними підприємствами міста, Вижницьким національним природним парком, Чернівецькою обласною федерацією спортивного туризму та ін.

Результати наукових досліджень можуть бути використані при розробці програми розвитку тури-зму в Чернівецькій області на наступні роки з метою раціоналізації та ефективності використання туристсько-рекреаційного потенціалу регіону.

Особистий внесок здобувача. В роботі автором проаналізовано сучасне розуміння наукової галузі - “туризмології” і теоретико-методологічних підходів до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів. Розроблено сегментацію туристсько-рекреаційної діяльності. Запро-поновано та застосовано ландшафтний підхід до вивчення і систематизації інформації про туристсько-рекреаційні ресурси. Обґрунтовано поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” та запропоновано авторський варіант класифікації ТРЛ – як окремого класу антро-погенних ландшафтів. Систематизовано інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси те-риторії дослідження. Ця інформація представлена в таблицях та серії картосхем. Зроблено аналіз взаємозалежності між ландшафтною структурою території дослідження і туристсько-рекреаційними ресурсами, виділено ареали їх поширення в межах ландшафтних комплексів та варіанти можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності з урахуванням потенціалу туристсько-рекреаційних ресурсів досліджуваної території.

Апробація результатів досліджень. Основні результати дисертаційного дослідження доповіда-лися та обговорювалися на наукових конференціях, семінарах регіонального, загальнодержавного та міжнародного рівня, зокрема: “Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998), міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні” (Рахів, 1999), другій всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000), міжнародній науковій конференції “Ландшафтознавство: традиції та тенденції” (Львів, 2004), V міжнародній науково-практичній конференції “Наукові і практичні проблеми ство-рення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків” (Донецьк, 2005), Всеук-раїнській науковій конференції “Декада ландшафтознавчих, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть” (Київ, 2005), міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спа-дщини Карпат” (Рахів, 2005), ІІ міжнародній науковій конференції “Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства” (Кривий Ріг, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та напрямки розвитку туристської сфери в Україні та світі” (Тернопіль, 2006), ІХ ландшафтознавчому Українсько-Польському науковому семінарі “Ландшафти річкових долин” (Чернівці, 2007).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць, загальним обсягом близько 4,7 д.а. З них 6 статей – у виданнях рекомендованих ВАК України, з яких 5 одноосібних.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (233 найменування), трьох додатків (85 сторінок). Загальний обсяг дисертації 306 сторінок, з них 145 с. основного тексту. Дисертація ілюстрована 20 малюнками (з яких 12 картосхем), 45 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертаційне дослідження відбувалося на стику двох наукових систем – ландшафтознавства та туризмології (методологія якої тільки формується).

1. Теоретичні та методичні основи вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів. Проаналізовано теоретичні основи туризмології, проблеми систематизації та класифікації видів, еволюцію організаційних та функціональних змін туризму. Розглянуто структуру туристсько-рекреаційної галузі господарства з точки зору господарського комплексу, специфіку турпродукту, особливості технологічного процесу його створення та реалізації. Обґрунтовано доцільність використання термінів “туристсько-рекреаційна діяльність” і “туризм” як рівнозначних (тобто таких що за за змістом тотожні), у випадках коли йдеться про організаційні моменти створення, реалізації та споживання турпродукту.

Туристсько-рекреаційна діяльність розглядається в дисертації з двох позицій: як діяльність під-приємств туристичної галузі, що виступають в ролі засобу виробництва турпродукту і як діяль-ність туриста (рекреанта), спрямовану на задоволення своєї мети у відпочинку, пізнанні чи ін. потребі.

Під туристсько-рекреаційною діяльністю (ТРД) туриста (рекреанта) розуміємо діяльність лю-дини, спрямовану на задоволення потреби у відпочинку, оздоровленні, лікуванні, пізнанні, в тому числі й маркетингову діяльність пов’язану із власним бізнесом, тощо, у вільний час, без отримання заробітної плати в період перебування поза межами свого постійного місця проживання.

Дослідження ґрунтуються на позиції, що кожна територія має свій територіальний набір туристсько-рекреаційних ресурсів, який складається з двох груп: 1) ресурси, які є передумовою розвитку туристсько-рекреаційної галузі, 2) ресурси, що забезпечують функціонування суб’єкта туристсько-рекреаційної сфери та створення турпродукту.

Методика дослідження представлена системою взаємообумовлених і послідовних 6-и кроків, спрямованих на вирішення мети та поставлених завдань. Дисертаційне дослідження здійснювалось на двох рівнях одночасно: теоретичному та практичному. Теоретичний стосується як туризмології (обґрунтування поняття туристсько-рекреаційної діяльності та сегментування цієї діяльно-сті, з метою узагальнення специфіки виробничого процесу створення турпродукту), так і ландша-фтознавства (виокремлення туристсько-рекреаційного ландшафту в окремий клас антропогенних ландшафтів). Практичний рівень – вивчення ресурсної основи розвитку туристсько-рекреаційної галузі безпосередньо в регіоні дослідження.

Перші три кроки стосуються теоретичних узагальнень: 1 крок – зроблено аналіз теоретичних ос-нов вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів та еволюційних аспектів щодо організаційних і функціональних особливостей туризму, основного понятійного апарату в туризмології, викорис-товуючи історично-порівняльний метод дослідження; 2 крок – виконано сегментацію туристсько-рекреаційної діяльності (використовувались методи аналізу та систематизації інформації, класифікації і типології); 3 крок – дано характеристику особливостей просторових вимог та ресурсної ос-нови кожного із виділених сегментів туристсько-рекреаційної діяльності (метод системно-структурного аналізу). Три наступні кроки проводились на двох рівнях одночасно і стосувалися теорії ландшафтознавства, практичного вивчення ландшафтної структури території дослідження і наявних туристсько-рекреаційних ресурсів для кожного із виділених сегментів. В межах 4-го і 5-го кроків викладено основні позиції ландшафтного підходу до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів, сформульовано поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” та розроблена ієрархічна структура таксономічних одиниць цього класу антропогенних ландшафтів (використані методи – класифікації й типології, системно-структурного аналізу); зібрано інформацію про наявні турист-сько-рекреаційні ресурси, по кожному із сегментів ТРД складалися картосхеми – на ландшафтній основі позначались місця розміщення відповідних ресурсів, (використані методи – польовий, камеральний, картографічний, робота з архівними фондами, літературними джерелами). На 6-му кроці розроблено таблиці-матриці по фізико-географічних районах та картосхеми ареалів поши-рення окремих ресурсів (згідно сегментів ТРД), на основі чого виявлено закономірності поширен-ня туристсько-рекреаційних ресурсів (методи – систематизація фактів, виявлення емпіричних закономірностей) та виокремлено ареали з різною насиченістю туристсько-рекреаційними ресурсами.

2. Сегментація туристсько-рекреаційної діяльності. Дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів, в дисертації, розпочато з визначення притаманних для кожного сегменту ТРД критеріїв-ознак, зокрема територіальної прив’язки кожного сегменту ТРД і технологічних вимог для ство-рення конкретного турпродукту.

В другому розділі проведено сегментацію туристсько-рекреаційної діяльності з позиції мети туриста (рекреанта) та особливостей організаційних моментів – з позиції виробників турпродукту. Новим у авторському варіанті поданої сегментації є характеристика особливостей територіальних вимог та означено туристсько-рекреаційний ресурс (що, власне, є об’єктом туризму) для кожного сегменту ТРД, а також охарактеризовано особливості організаційних моментів (по кожному сег-менту) для виробників турпродукту.

Запропоновано виділяти сім сегментів туристсько-рекреаційної діяльності – курортно-лікувальний, комерційно-діловий, релігійний, пізнавально-розважальний, екологічний, спортивно-оздоровчий, екзотичний. Вони принципово відрізняються ресурсною базою, видами діяльності, а також, територіальними вимогами для її здійснення, тривалістю перебування туриста (рекреанта) на території здійснення ТРД, сезонністю та вимогами до організації обслуговування туриста. Ре-сурси, відповідно до сегментів ТРД, мають свої особливості та форми. Це можуть бути природні умови, окремі компоненти природи, природні родовища, окремі об’єкти або явища природи, мате-ріальні об’єкти антропогенного походження і нематеріальні об’єкти – явища в суспільному житті населення, події пов’язані з історією, традиціями та культурою певного народу. Поняття ресурсу для туристсько-рекреаційної діяльності тісно пов’язане із самою діяльністю як туриста (рекреанта) так і виробників турпродукту.

В межах курортно-лікувального сегменту ТРД виокремлено наступні види ТРД – бальнеологіч-ний, бальнеокліматичний, кліматичний, бальнеогрязьовий та грязьовий. В основу виділення видів покладено конкретний вид ресурсу та особливості створення відповідного турпродукту. Ресурса-ми, які забезпечують розвиток цього сегменту ТРД відповідно є – мінеральні лікувальні води, комфортні кліматичні умови, лікувальні грязі, в окремому вигляді чи в певному поєднанні.

До комерційно-ділового сегменту включено такі види ТРД: конгресний (ресурсною основою роз-витку є такі суспільні події, явища як конференції, семінари, з’їзди, тощо), комерційний (ресурсом є ярмарки-продажі, виставки, презентації круглі столи, тощо), аграрний та промисловий (передові досягнення у відповідному секторі економіки, діяльність спрямована на обмін досвідом, участь у конкурсах професійності і т.п.).

В релігійному сегменті ТРД виділено два підсегменти – власне релігійний туризм та паломництво. В основі виділення лежить мета туриста. Коли мова йде про релігійний сегмент туризму, розуміємо, що до програми огляду включено сакральні об’єкти. Але коли туристами є паломники – то змінюється об’єкт туризму – це в першу чергу віра людини, яка пов’язана з певними територіями і сакральними об’єктами. Відповідно змінюється туристичний продукт – власне туристична подо-рож, умови та зміст програми перебування подорожуючих. В основу виділення видів релігійного сегменту ТРД покладено специфіку релігій, умови перебування та правила поведінки відвідувачів в межах (чи на території) сакральних об’єктів. А це визначає організаційні моменти при створенні туру.

Пізнавально-розважальний сегмент ТРД розділено, також, на два підсегменти – власне пізнаваль-ний підсегмент ТРД та пізнавально-розважальний. В основу їх виокремлення покладено форми подання турпродукту, а також об’єкти туризму. В межах пізнавального підсегменту ТРД основною формою турпродукту є екскурсії, екскурсійні тури, тощо. Ресурсом цього сегменту ТРД є об’єкт туризму, який використовуються для створення турпродукту. В межах цього підсегменту виділено наступні види ТРД – міський туризм (об’єктом туризму є місто), етнографічний (об’єктом туризму є спосіб життя, традиції, культура населення), історичний (об’єкт – історичні події, істо-рія), літературно-мистецький (життя і творчість діячів культури, мистецтва, їх твори). Ресурсом (об’єктом) пізнавально-розважального підсегменту ТРД є суспільні явища, конкретні події, які відбуваються в конкретний час: фестивалі, спортивні ігри та шоу-програми, карнавали, народні гуляння, ігри, тощо.

Ресурсом екологічного сегменту ТРД є природоохоронні об’єкти: території національних парків, пам’ятки природи, заказники, та інші ( які мають статус природоохоронних.) Організаційні аспекти в створенні турпродукту мають тут свої особливості – умови перебування відвідувачів приро-доохоронних територій обмежуються нормативним законодавством, залежно від статусу об’єкта, а це відповідно впливає на процес створення та фактичного споживання турпродукту.

В межах спортивно-оздоровчого сегменту ТРД виділено три підсегменти: спортивний, спортивно-оздоровчий та оздоровчий. Спортивний та спортивно-оздоровчий включають такі види ТРД – пі-шохідний, гірський, велосипедний, водний, спелеологічний, автомобільний, повітряний, та ін. Різ-ницею між ними є власне мета туриста. Спортивний туризм передбачає досягнення певних спортивних рівнів, кваліфікацій, участь у змаганнях, а спортивно-оздоровчий – це скоріше задоволення своєї потреби в активних формах відпочинку. До оздоровчого підсегменту відносимо пасивний відпочинок в природному середовищі. Спільною ознакою, що дала право на об’єднання такого рі-зноманітного набору ТРД є використання природного середовища, мало зміненого, або практично не зміненого та особливості організації перебування туристів в цьому середовищі.

Екзотичний сегмент ТРД виокремлено на основі специфіки, як мети туриста, так і організаційних аспектів. Перш за все об’єктами (ресурсом) цього сегменту є унікальні місця на планеті, малодо-ступні для масового туриста; такі, що несуть певні ризики для безпеки людини, великі фізичні на-вантаження, потребують спеціальних навичок, тощо. Крім цього, організація відповідних турів по-требує спеціального спорядження, технічного забезпечення, тощо.

3. Еволюція підходів до вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів. В третьому розділі доводиться доцільність застосування ландшафтного підходу до вивчення ресурсної основи розвитку галузі, основними положеннями якого є принципи територіальної диференціації, комплексності, підпорядкованості, типології, комбінування, та ін. Можливість виділення туристсько-рекреаційних ландшафтів в окремий клас антропогенних базується на типологічній категорії ландшафтних ком-плексів. Туристсько-рекреаційний ландшафт як середовище туристсько-рекреаційної діяльності має свої особливі характеристики: 1) це специфічний клас ландшафтів по відношенню до часу сво-го існування, що випливає із концепції сегментації ТРД; 2) ці ландшафти неможливо “прив’язати”, чітко співставити із натуральними; 3) їх слід сприймати з двох позицій – і як парагенетичні ком-плекси, і як парадинамічні; 4) такі ландшафти слід розглядати в постійній динаміці. Крім цього, 5) об’єктом дослідження туристсько-рекреаційного класу антропогенних ландшафтів залишається сам ландшафт – як частина ландшафтної сфери Землі, а предметом – туристсько-рекреаційна діяльність.

Виходячи із функціонального призначення вважаємо, що туристсько-рекреаційні ландшафти – це своєрідні природні, природно-антропогенні чи антропогенні комплекси (залежно від виду ТРД і ступеня перетвореності натурального середовища), які забезпечують потребу людини в туристсько-рекреаційній діяльності і виконують особливу соціально-економічну функцію – відновлення життєвої енергії людини, задоволення інтересів та потреб людини у відпочинку, оздоровленні, пі-знанні, та ін.

Ієрархічна структура таксономічних одиниць запропонована в роботі включає шість підкласів, які в сою чергу поділяються на варіанти, типи (підтипи), види (підвиди). Зокрема: підклас “екологічних ТРЛ” включає наступні варіанти: ландшафти природоохоронних територій, ландшафти не залучені до господарської діяльності, долинно-річкові берегові ландшафти, аквальні, інші; підклас спортивно-оздоровчих ландшафтів – ландшафти спортивно-оздоровчих комплексів, гірськолиж-них баз, туристичних баз, альптаборів, яхт-клубів, дайвінг-клубів, ландшафти прокладених туристичних маршрутів, інші; підклас оздоровчо-рекреаційних ландшафтів – рекреаційні ландшафти (території курортних зон, баз відпочинку, санаторно-лікувальних установ), інші; підклас екзотично-екстремальних ландшафтів – території з унікальними природними явищами та пам’ятками природи, вилучені з господарської діяльності землі, техногенні ландшафти, покинуті підземні ко-мунікації, складно-доступні карстові ландшафти, інші; підклас сакральних ландшафтів – території сакральних об’єктів населених пунктів, території сакральних об’єктів поза межами населених пунктів, інші; підклас поселенських ландшафтів – сучасні міські поселенські ландшафти, ландша-фти старовинних міст (території архітектурних заповідників), сільські ландшафти залучені до роз-будови туристської інфраструктури, етнографічні (традиційні) сільські ландшафти, інші.

Критерієм виділення типів та підтипів ТРЛ є основні форми рельєфу, а критерієм виділення видів і підвидів ТРЛ – ступінь антропогенної перетвореності натурального ландшафту.

4. Туристсько-рекреаційні ресурси ландшафтів території дослідження. В четвертому розділі представлені результати безпосередніх досліджень території Чернівецької області. Застосовуючи вище означені теоретичні напрацювання, була зібрана та систематизована інформація щодо наяв-них туристсько-рекреаційних ресурсів. Створено серію оригінальних таблиць та картосхем. В основу картосхем покладена ландшафтна карта (1:500000), укладена Л.І. Воропай у співавторстві з науковцями кафедри фізичної географії та раціонального природокористування географічного фа-культету Чернівецького національного університету – В.М. Гуцуляком, М.В Дутчаком, В.П Кор-жиком, М.М. Куницею, П.І. Чернегою на основі польових досліджень, фондових матеріалів кафе-дри та матеріалів П.М. Біксея, Е.М. Раковської, М.М. Рибіна, а також власних польових дослі-джень. Легенда до картосхеми розроблена на основі статті: Л.І. Воропай, М.М. Куниця “Генетико-морфологічна структура просторової організації ландшафтів (на прикладі Чернівецької області)”.

Складені таблиці містять основні характеристики кожного об’єкту (відповідно до сегментів ТРД). Порядковий номер об’єкту в таблиці відповідає номеру умовного значка на відповідній картосх-мі. Фактично, таблиці є інформаційним додатком до легенди картосхем.

По фізико-географічних районах, на рівні видів місцевостей (враховувались тільки фонові види місцевостей) складено таблиці-матриці, куди занесено показники – дані про відповідні ресурси по кожному сегменту. За результатами аналізу яких та попередніх посегментних картосхем, виділено ареали поширення ресурсів, відповідно до кожного сегменту ТРД. Крім цього, за даними таблиць-матриць і картосхем, проведено аналіз взаємозалежності між наявними ландшафтними комплексами і набором туристсько-рекреаційних ресурсів. На основі чого обґрунтовано перспективні спе-ціалізації туристсько-рекреаційної діяльності та формування відповідних туристсько-рекреаційних ландшафтів в майбутньому.

Такий аналіз поданий окремо для територій Прут-Дністерської підвищеної лісостепової рівнини, Прут-Сіретської лісолучної передгірської височини та Буковинських Карпат.

Фоновими видами місцевостей Прут-Дністерської підвищеної лісостепової рівнини є структур-но-ерозійні рівнини на різнорівневих тектоблоках, надвисокі та високі тераси р. Дністер, борти-схили Дністерського каньйону, Дністерське водосховище, широкі високі тераси р. Прут, середні та низькі тераси, а також заплави Пруту.

Курортно-лікувальний сегмент ТРД забезпечений в першу чергу наявністю 22 джерел мінеральних вод та 1 родовищем лікувальної грязі. Фактично тут сконцентровано половина джерел мінера-льних вод Чернівецької обл.14 родовищ – приурочені до місцевостей терас. На Прутських терасах переважають сульфатні та сульфатно-кальцієві води. На Дністерських – мінеральні води з різним іонним складом. До місцевостей рівнин приурочені переважно залізисті води.

Одним із регіонів розвитку бальнеологічного виду курортно-лікувального сегменту ТРД, в перс-пективі, може стати частина території Заставнівського фізико-географічного району. Основою та-кого припущення є розташовані поряд три джерела – “Долина” (аналог води “Трускавецька”), “Заставна” (аналог води “Єсентуки-20”), “Вікно” (аналог води “Черче”, в Ів.-Франківській обл., та “Лікенай”, в Литві).

Наступним регіоном розвитку цього виду ТРД є територія на стику Новоселицького та Долиняно-Балковецького фізико-географічних районів (його східна частина). Тут родовища мінеральних вод приурочені до місцевостей терас Пруту. Серед них: “Черленівка”(аналог вод курортів П’ятигорська та Єсентуків), “Драниця”, “Кар’єр” – вода цих джерел є аналогом вод курортів “Черче” та “Лікенай”, нині не використовується; джерело “Крутеньке”, має якісні характеристики ана-логічні попереднім двом, використовується як питна вода. Ці родовища розташовані неподалік від уже існуючого ревматологічного санаторію “Щербинці”. Вода для потреб санаторію надходить із свердловин. Одна з них належить до залізистих вод (“Буковинська-2”), інша – до сірководневих - (“Перемога”).

До терас Пруту приурочено потужне родовище мінеральної води “Орошани”. Має високу мінера-лізацію і є аналогом вод курортів Кисловодська, Єсентуків, Желєзноводська. Нині не використовується.

Ресурсна основа розвитку релігійного сегменту ТРД на території Прут-Дністерської підвищеної лісостепової рівнини представлена унікальними сакральними об’єктами. Загальна їх кількість становить – 20 об’єктів, 8 з яких, приурочена до місцевостей терас Дністра, 4 – до місцевостей рів-нинних територій, 8 - приурочена до терасових місцевостей р. Прут. Найбільша концентрація сакральних об’єктів які були створені до початку ХХ столітті, спостерігається на території Кіцмансь-кого та Заставнівського фізико-географічних районів.

Пізнавально-розважальний сегмент ТРД, на цій частині території дослідження, забезпечений, в першу чергу, ресурсами, що задовольнятимуть власне пізнавальний підсегмент ТРД. Тут нараховується 24 археологічні об’єкти. Основні археологічні пам’ятки приурочені, до терасових місцево-стей Дністра та Пруту. Музеї, що містять історико-краєзнавчу інформацію, це в основному сучасні шкільні краєзнавчі музеї, або музеї при селищних будинках культури. Вони приурочені до сучасних поселенських ландшафтів і чіткої закономірності в їх розміщенні щодо природних не спостерігається. Об’єкти літературно-меморіальної спадщини (9 об’єктів) становлять чималий ре-сурс для пізнавального сегменту ТРД. Поширення їх також пов’язане з місцем проживання та дія-льності суб’єктів (письменників, художників, ін. діячів культури).

Ресурсна основа розвитку екологічного сегменту ТРД на території Прут-Дністер’я має великі потенційні можливості. Серед них заказників – 20 об’єктів, 5 з яких - загальнодержавного значення (4 – ландшафтних, 1 лісовий), 41 пам’ятка природи, 7 з них загальнодержавного значення (1 ком-плексна, 2 ботанічні, 4 геологічні), 13 заповідних урочищ. Поширення природоохоронних об’єктів нерівномірне. Основна частина заповідних урочищ приурочена до вузьких плосковерхих круто-схилових гряд та плоско хвилястих височин Хотинського фізико-географічного району. До Дніс-терських терасових місцевостей приурочені карстово-спелеологічні заказники та пам’ятки природи. До бортів-схилів каньйону в межах цього фізико-географічного району тяжіють, також, геоло-гічні пам’ятки природи.

Ресурсна основа розвитку спортивно-оздоровчого та екзотичного сегментів ТРД представлена надзвичайно великою кількістю об’єктів спелеотуризму, окремими місцями для скелелазіння (борти-схили каньйону р. Дністра). Основна кількість об’єктів спелеотуризму знаходиться в межах За-ставнівського та Хотинського фізико-географічних районів. Дністер є важливою водною артерією для розвитку водного туризму в різноманітних його проявах – сплав на катамаранах, байдарках, плотах, яхтах тощо. Саме водосховище та його береги за останні десятиліття стало потужною рекреаційною зоною міжрегіонального значення.

Найбіднішим в плані забезпечення туристсько-рекреаційними ресурсами виявився Долиняно-Балковецький фізико-географічний район. Але значна кількість ставків та невеликих приток Пруту, все ж, можуть забезпечити місцеве населення ресурсами для короткотривалого відпочинку.

На території Прут-Сіретської лісолучної передгірної височини відчувається активна взаємодія двох фізико-географічних країн. Ландшафтам цієї території притаманні риси рівнинних та гірських видів місцевостей.

Фоновими видами місцевостей тут є: грядогір’я і височини на виположених куполоподібних роз-битих розломами складках; спадисті схили вододілів, інтенсивно розчленовані, зсувні; височини поперечного Буковинського підняття; терасовані схили долини р. Черемошу та Прута, тераси та заплави р. Сірет та р. Малий Сірет; місцевості плоско-хвилястої Багненської рівнини.

Ця частина території дослідження має значну базу для розвитку курортно-лікувального сегменту ТРД. М’який клімат та мальовничість ландшафтів, незначні перепади висот, високий ступінь ліси-стості території (хвойно-широколистяні ліси), невисока густота населення (поширений хутірський тип розселення) дає підставу говорити про доцільність створення на цій території курортної інфраструктури для забезпечення кліматичного виду ТРД.

Значні запаси підземних вод мають унікальний хімічний склад, і є придатними для розвитку бальнеологічного виду курортно-лікувального сегменту ТРД. Всього в межах означеної території нара-ховується 14 джерел мінеральних вод. За хімічним складом вони належать до двох типів, крім одного – сірководневого. Перший тип – хлоридні води, 5 з яких приурочені до місцевостей грядо-гір’їв і височин на виположених куполоподібних розбитих розломами складках, практично рівно-мірно розташованих в межах Багненського, Сіретського та Красноїльського фізико-географічних районів. Ці мінеральні води є аналогами типів вод курортів Моршина та Слов’янська. Одне джерело приурочене до спадистих схилів вододілів у межах Герцаївського фізико-географічного району, тип води є аналогом джерела курорту “Трускавець-29”. Другий тип – гідрокарбонатні води, всього 7 джерел. Три джерела на Прутських терасах (одне з них сірководневе, в районі с. Брусниця), є аналогами вод курортів “Єсентуки-4” і “Мацеста”. Одне в долині бокових приток Пруту. На їх базі функціонує бальнеологічний санаторій (с. Брусниця). Одне джерело, аналог води “Березів-ська”, розташоване в місцевостях височин поперечного Буковинського підняття (Чернівецький фізико-географічний район). Два джерела – приурочені до місцевостей високих плоско-хвилястих горбисто-грядових рівнин, вони є аналогами води курортів “Боржомі” та “Березовська”, (Тара-шанський фізико-географічний район). Ще одне гідрокарбонатне джерело знаходиться в межах місцевостей зсувних інтенсивно розчленованих спадистих схилів вододілів, яке є аналогом води “Боржомі” (Сіретський фізико-географічний район).

Крім сприятливого клімату та наявності лікувальних мінеральних вод у межах цієї частини регіону дослідження залягають 7 родовищ лікувальних грязей. Шість із них органічні – торф’яні, при-урочені до низинних заболочених місцевостей заплав та низьких терас Черемошу, Сірету та їх бо-кових приток (Брусницький, Багненський, Красноїльський фізико-географічні райони)

Ресурсна основа розвитку релігійного сегменту ТРД забезпечуватиметься сакральними об’єктами сконцентрованими в основному в Тарашанському, Чернівецькому та Брусницькому фізико-географічних районах. Переважна більшість з них мають вік більше ста років. Саме високі плоско-хвилясті горбисто-грядові рівнини Тарашанського котловинно-грядового фізико-географічного району є нині, і були в минулому одним з густо заселених регіонів

На території Прут-Сіретської височини поширені також ресурси, що забезпечують розвиток пізна-вального підсегменту ТРД. Приурочені вони до поселенських ландшафтів терасованих схилів Черемошу, Пруту, Сірету та Малого Сірету. Найбільш концентровано даний вид ресурсу знаходить-ся в м. Чернівцях. Всього в межах цієї частини території дослідження нараховується: пам’яток археології – 33 об’єкти (з них біля 30 в м. Чернівці та його околицях); музеїв – 13 об’єктів (з них 6 в межах м. Чернівці); літературно-меморіальна спадщина налічує тут 19 об’єктів (13 з них в межах Чернівців).

Більше третини об’єктів природно-заповідного фонду території дослідження забезпечують можливість розвитку екологічного сегменту ТРД на Прут-Сіретській височині. Основна їх кількість сконцентрована в межах Тарашанського (в південно-східній його частині), Дерелуйського та центральної частини Чернівецького (в межах місцевостей височини поперечного Буковинського підняття) фізико-географічних районів. Загалом на території Прут-Сіретської лісо-лучної перед-гірської височини нараховується 76 об’єктів природно-заповідного фонду.

Ресурсна база розвитку спортивно-оздоровчого та екзотичного сегментів ТРД немає чітко вира-жених об’єктів, крім описаних ділянок для водного спортивного туризму. Але для формування пішохідних, велосипедних, кінних та ін. туристичних маршрутів, для організації прогулянкових походів вихідного дня, тощо, завдяки орографічним умовам ця територія має значні можливості.

Власне Буковинські Карпати займають близько 18% території дослідження. Саме різноманіття ландшафтів в цій частині території дослідження є своєрідним і основним туристсько-рекреаційним ресурсом.

Курортно-лікувальний сегмент ТРД забезпечений тут специфікою мікрокліматичних умов, низькогір’їв (яку доповнює видовий склад лісів – ялина, смерека з домішкою бука) Берегометського, Путильського фізико-географічних районів, Селятинської улоговини. Саме ці чинники дають під-ставу стверджувати про можливість розгортання на цих територіях гірських кліматичних курорт-них зон.

В окремих місцях є доцільним використання мінеральних вод джерел “Селятин”, що є аналогом відомої води “Нафтуся”; “Сергії”, “Сарата” та “Глошина” – аналоги мінеральних вод “Лугена” (Грузія), “Усть-Чорна” (Закарпаття), “Бірштонас” (Литва).

Ресурсна основа розвитку екологічного сегменту ТРД представлена численними природоохорон-ними об’єктами. Основним і найбільшим за площею в Буковинських Карпатах є національний природний парк “Вижницький”. Територія НПП розташована в басейнах Черемошу та Сірету. Пе-реважну більшість становлять геологічні (8 об’єктів) та гідрологічні (7 об’єктів) пам’ятки природи. Приурочені вони до виходів на денну поверхню корінних порід в долинах річок Путили та Че-ремошу.

Головним туристсько-рекреаційним ресурсом Буковинських Карпат, для розвитку різних видів спортивно-оздоровчого сегменту ТРД є природні умови та їх окремі компоненти: для водного туризму – наявність річок придатних для сплаву; для скелелазіння – 12 об’єктів, 7 з них приурочені до місцевостей коротких вузьких лінійно-витягнутих хребтів на осях антикліналей в низькогір’ях Берегометського фізико-географічного району, один об’єкт в Максимецькому фізико-географічному районі лісових середньогірських ландшафтів, приурочений, також, до місцевостей лінійно-витягнутих хребтів. Ще два розташовані у високогір’ях Чорнодільського фізико-географічного району – унікальні скельні ділянки – виходи на денну поверхню щільних пісковиків.

На основі вище сказаного, в дисертаційному дослідженні виділено ареали поширення туристсько-рекреаційних ресурсів, використовуючи створений картографічний матеріал та аналітичні узагальнення приуроченості туристсько-рекреаційних ресурсів до відповідних ландшафтних комплексів.

Серед виділених ареалів, три зазначено як “комплексні”. У зміст цього терміну закладена інформація про наявність, в означеному ареалі, туристсько-рекреаційних ресурсів які забезпечать (чи забезпечують) розвиток практично всіх сегментів ТРД. У назві кожного ареалу закладено, також, відомості про переважаючий вид ресурсу (в порядку від найбільш поширеного, або найперспекти-внішого, до найменш поширеного). Словосполучення “з елементами” – вказує на те, що такого ро-ду ресурс також є на території ареалу, і його можливо використати в разі необхідності формування відповідного турпродукту, але він тут не є фоновим.

Отже в роботі запропоновано наступні ареали можливого розвитку туристсько-рекреаційної діяльності: I – Кострижівський комплексний туристсько-рекреаційний ареал спортивно-оздоровчого, курортно-лікувального сегментів ТРД, з елементами релігійного та пізнавального; II – Рухотинський туристсько-рекреаційний ареал екологічного та спортивно-оздоровчого сегментів ТРД, з елементами пізнавального, бальнеологічного та релігійного; III – Придністерський туристсько-рекреаційний ареал спортивно-оздоровчого, пізнавального та екологічного сегментів ТРД, з еле-ментами релігійного та бальнеологічного; IV – Щербинський туристсько-рекреаційний ареал курортно-лікувального, спортивно-оздоровчого (спелеологічного) сегментів ТРД, з елементами екологічного та пізнавального; V – Брусницько-Чернівецький комплексний туристко-рекреаційний ареал пізнавально-розважального, релігійного, курортно-лікувального сегментів ТРД, з елементами спортивно-оздоровчого та екологічного; VI – Білокриницький туристсько-рекреаційний ареал релігійного та екологічного сегментів ТРД, з елементами пізнавального та спортивно-оздоровчого; VII – Сторожинецький туристсько-рекреаційний ареал екологічного та спортивно-оздоровчого сегментів ТРД, з елементами пізнавального; VIII – Берегометсько-Красноїльський туристсько-рекреаційний ареал курортно-лікувального, спортивно-оздоровчого та екологічного сегментів ТРД; IX – Вижницько-Путильський комплексний туристсько-рекреаційний ареал спортивно-оздоровчого, екологічного, курортно-лікувального, пізнавального сегментів ТРД, з елементами релігійного; X – Верхньо-Ялівецький туристсько-рекреаційний район спортивно-оздоровчого та екологічного сегментів ТРД.

ВИСНОВКИ

В дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне застосування ландшафтного підходу у дослідженні ресурсної бази туристсько-рекреаційної галузі. Обґрунтовано доцільність використання термінів “туристсько-рекреаційна діяльність” і “туризм”, як рівнозначних (тотожних за замістом), у випадках коли йдеться про організаційні моменти створення, реалізації та споживання турпродукту, а також, доцільність розглядати туристсько-рекреаційну діяльність як з позиції виробника (організатора) турпродукту, так і з позиції споживача цього турпродукту.

Основні теоретичні та практичні результати дисертації такі:

1. Проведено аналіз сучасних теоретико-методологічних підходів вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів.
2. Виділено сім основних сегментів туристсько-рекреаційної діяльності та визначено ресурси для створення відповідного турпродукту згідно кожного сегменту ТРД.
3. Запропоновано визначення поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” – як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності та розроблено ієрархічну структуру таксономічних одиниць туристсько-рекреаційних ландшафтів.
4. Систематизовано інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси території дослідження по кожному сегменту ТРД, застосовуючи ландшафтний підхід.
5. Виявлено закономірності поширення туристсько-рекреаційних ресурсів відповідно до ландшафтної структури території Чернівецької області. Виділено ареали поширення туристсько-рекреаційних ресурсів по кожному сегменту ТРД.
6. Зроблено аналіз можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності на території Чернівецької області згідно виділених ареалів.

Виділення туристсько-рекреаційних ареалів дає можливість, в майбутньому, прогнозувати створення туристсько-рекреаційної інфраструктури необхідної спеціалізації, здійснювати розрахунок щодо необхідних трудових ресурсів, їх кваліфікаційної спрямованості та кількості, раціонально використовувати наявні туристсько-рекреаційні ресурси. І, врешті, спрогнозувати формування відповідного туристсько-рекреаційного ландшафту під впливом ТРД, на конкретній території.

Основні положення дисертації викладено у наступних публікаціях:

1. Дутчак С. Можливості території та мотивація споживача турпродукту в питаннях дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів // Науковий вісник Чернівецького університету, географія. – 2003. – Вип. 167. – С. 194-201.
2. Дутчак С. Ландшафт – як основа досліджень придатності та збереження території для розвитку туризму та рекреації // Фізична географія та геоморфологія. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Вип. 46. – Т.1. – С. 188-194.
3. Дутчак С.В., Дутчак М.В. Географія: рівні та етапи розвитку // Фізична географія та геоморфологія. – 2005. – Вип. 47. – С. 119-123.
4. Дутчак С. Проблеми використання природних національних парків у туристсько-рекреаційній діяльності та варіанти їх розв’язання // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. – 2006. – Вип. 304 – С. 55-61.
5. Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційний ландшафт – як клас антропогенних ландшафтів.// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія – 2005. – Вип. 9. – С 18-23.
6. Дутчак С. Обґрунтування нових підходів у дослідженні туристсько-рекреаційної діяльності (на прикладі Буковинських Карпат та Середнього Подністров’я) // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – Випуск 10 (2). – С. 57-63.
7. Дутчак С.В., Дутчак М.В. Деякі аспекти виділення сегментів спеціалізованого туризму та їх стан на території Чернівецької області // Туристсько-краєзнавчі дослідження. – Вип. 2. – К.: Кармаліта, 1999. – С. 123-136.
8. Дутчак М.В., Дутчак С.В. Географічні особливості розвитку зсувних процесів в Буковинському Передкарпатті, їх інтенсифікація під впливом господарської діяльності // Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні. – Рахів, 1999. – С. 119-121.
9. Дутчак С.В. Дві сторони впливу розвитку туристичної індустрії на збереження етнічної самобутності Карпатських гір // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат”. Рахів, 1-5 вересня 2005р. – С. 56-61.
10. Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційний потенціал ландшафтів – як основний чинник формування структури трудових ресурсів певного регіону та особливості підготовки фахівців у сферу туризму // Вісник наукових досліджень. Серія: Туризм. – Тернопіль: Редакційно видавничий відділ Галицького інституту імені В. Чорновола, 2006. – Випуск 2. – С. 85-91.
11. Дутчак С. В., Дутчак М. В. “Екотуризм” з позиції організатора туристсько-рекреаційної діяльності // Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах. Матеріали науково-практичної конференції (м. Рахів, 10-12 жовтня 2007 року) – Рахів, 2007. – С. 107-112.
12. Дутчак М., Дутчак С., Дутчак О. Ландшафтні комплекси зони Дністровського водосховища та їх рекреаційна оцінка.// Річкові долини: Природа – ландшафти – людина. Збірник наукових праць. Видавництво: Рута. Друкарня: Поліграфічно-видавничий заклад “ПЛІК”. Чернівці – Сосновець, 2007. – С. 93-100.
13. Дутчак С.В., Дутчак М.В Ландшафтний підхід до оцінки рекреаційного потенціалу території // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези Доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 38-39.
14. Дутчак С.В. Основні проблеми стабільного функціонування туристичних центрів // Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків: Мат. V між нар. наук.-практ. конф., 27-28 травня 2005р. – м. Донецьк. – С. 63-64.

Анотація

Дутчак С.В. Туристсько-рекреаційні ресурси ландшафтів (на прикладі території Чернівецької області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Київ, 2008 р.

У дисертації обґрунтована концепція ландшафтного підходу до питань вивчення ресурсної основи туристсько-рекреаційної галузі господарства. Виділено сім сегментів туристсько-рекреаційної діяльності (ТРД) та визначено їх ресурсну основу, а саме: курортно-лікувальний, комерційно-діловий, релігійний, пізнавально-розважальний, екологічний, спортивно-оздоровчий, екзотичний. Визначено поняття “туристсько-рекреаційний ландшафт” – як території здійснення туристсько-рекреаційної діяльності та розроблено ієрархічну структуру таксономічних одиниць туристсько-рекреаційних ландшафтів. По кожному сегменту систематизовано інформацію про туристсько-рекреаційні ресурси території Чернівецької області. Проаналізовано закономірності в поширенні туристсько-рекреаційних ресурсів стосовно ландшафтних комплексів. По кожному сегменту ТРД виділено ареали поширення відповідних ресурсів. Здійснено аналіз можливої спеціалізації туристсько-рекреаційної діяльності на основі наявних наборів туристсько-рекреаційних ресурсів.

Ключові слова: туристсько-рекреаційна діяльність, туристсько-рекреаційні ресурси, туристсько-рекреаційні ландшафти, сегменти туристсько-рекреаційної діяльності.

Аннотация

Дутчак С.В. Туристско-рекреационные ресурсы ландшафтов (на примере територии Черно-вицкой области) – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 – конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. – Киев-ский национальный университет им. Т. Г. Шевченко, Киев, 2008.

В диссертации обоснована концепция ландшафтного подхода к вопросам изучения ресурсной базы туристско-рекреационной отрасли хозяйства. Выделено семь сегментов туристско-рекреационной деятельности (ТРД): курортно-лечебный, комерческо-деловой, религиозный, по-знавательно-развлекательный, экологический, спортивно-оздоровительный, экзотический. Опре-делено их ресурсную основу развития. Основными критериями выделения сегментов является цель потребителя турпродукта, ресурсы, используемые при его разработке, территория необходи-мая для совершения ТРД, продолжительность свершения ТРД. Дано определение понятию “туристско-рекреационный ландшафт” (ТРЛ), ТРЛ рассматривается как отдельный класс антропогенных ландшафтов, как территория совершения туристско-рекреационной деятельности. Разработано иерархическую структуру таксономических единиц туристско-рекреационных ландшафтов (ТРЛ). Класс ТРЛ включает шесть подклассов: экологический, спортивно-оздоровительный, оздоровите-льно-рекреационный, экзотично-экстремальный, сакральный, селитебный. Подклассы разделены на варианты. Критерием выделения типов и подтипов являются основные формы рельефа. В основу выделения видов и подвидов положено степень преобразования природных ландшафтов.

Систематизировано информацию о туристско-рекреационных ресурсах территории Черновицкой области относительно каждого сегмента ТРД. Проанализированы закономерности распростране-ния туристско-рекреационных ресурсов относительно ландшафтных комплексов исследуемой тер-ритории. По каждому сегменту ТРД выделено ареалы распространения соответствующих ресурсов. Выполнен анализ возможной специализации туристско-рекреационной деятельности на базе имеющихся наборов туристско-рекреационных ресурсов.

Ключевые слова: туристско-рекреационная деятельность, туристско-рекреационные ресурсы, туристско-рекреационные ландшафты, сегменты туристско-рекреационной деятельности.

Summary

Dutchak S.V. Tourist-recreational landscape resources (based on the territory of Chernivtsi region). – Manuscript.

The thesis for the academic degree of Candidate of Geographical Sci-ences (speciality 11.00.11 – Constructive Geography and Rational Use of Nature Resources). – Kyiv National Taras Schevchenko University, Kyiv, 2008.

In the thesis the conception of landscape approach to the investigation of the resource basis of tourist-recreational branch of economy is grounded. We singled out seven segments of tourist-recreational activity (TRA) and defined their resource basis. The abovementioned segments are: resort-medical, commercial, religious, cognitive-entertaining, ecological, sport-sanitary and exotic. We also defined the notion of “tourist-recreational landscape” as a territory for the realization of tourist-recreational activity, and worked out the hierarchic structure of taxonomic units of tourist-recreational landscapes. The information on tourist-recreational resources of the Chernivtsi region territory was systematized for every segment. The regularities in the distribution of tourist-recreational resources concerning the landscape complexes were analysed, and the areas of expansion of corresponding resources were singled out for every segment of TRA. The analysis of possible specialization of tourist-recreational activity based on the available sets of tourist-recreational re-sources was performed.

Key words: tourist-recreational activity, tourist-recreational resources, tourist-recreational landscapes, segments of tourist-recreational activity.