<<< тому | зміст | вперед >>>

Попчиковский В.Ю. Організація і проведення туристських походів

ПІДГОТОВКА ДО ПОХОДУ. ОФОРМЛЕННЯ МАРШРУТНИХ ДОКУМЕНТІВ

Перш ніж відправитися в похід, треба до нього добре підготуватися.

З комплектування групи і починається ця підготовка. Від того, хто буде в її складі, яка фізична підготовка і туристський досвід учасників походу, які завдання вони ставлять, яким часом і засобами мають у своєму розпорядженні, залежить саме головне - вибір маршруту походу.

Природно бажання відкрити щось нове, пройти ще не пройдена. Наша країна настільки велика, у ній стільки чудових куточків, що цікавих маршрутів, відкриттів для себе вистачить на все життя.

Маршрут пройти легше, коли він добре продуманий і вивчений. Тоді буде більше часу, сил для ознайомлення з цікавими місцями і звичайно ж підвищиться безпека походу і зведеться до мінімуму ймовірність зміни або проходження маршруту. Групам туристів-початківців і тим, хто вперше направляється в той або інший район, слід скористатися одним з еталонних маршрутів. Ці маршрути найбільш логічними і цікаві, знайомлять з пам'ятками та включають характерні для даного району перешкоди. Консультацію по маршруту можна отримати в туристському клубі, в МКК. Там же слід ознайомитися зі звітами про походи інших туристських груп.

При розробці маршруту потрібно зібрати всі необхідні відомості про район походу, використовуючи карти і схеми, описи складних перешкод, інформацію про погодні умови, транспортні можливості, стан доріг та переправ та ін.

Всі підготовчі роботи повинні вестися організовано і планомірно. Для цього складається план, розподіляються обов'язки серед членів групи.

Виходячи з тривалості і складності маршруту, складу учасників походу і намічених завдань готується загальне і спеціальне спорядження, ремонтна та медична аптечки. Завгосп групи складає списки продуктів, намічає, де їх краще купувати, вирішує питання упаковки. Отримані дані про маршрут, спорядженні і продовольстві дозволяють визначити загальну вагу вантажу, вагу рюкзаків на підходах і на основному маршруті, скласти кошторис витрат.

Потрібно, щоб всі учасники походу мали не тільки подібні навички і знання, близькі інтереси, але і приблизно однакову фізичну підготовку. Для цього за 2-3 місяці до походу слід організувати спільні тренувальні заняття, під час яких туристи удосконалюються фізично і оволодівають технічними навичками і прийомами подолання перешкод. Слід використовувати в цих цілях походи вихідного дня, туристські зльоти та змагання.

У спільних походах вихідного дня відпрацьовуються способи пересування, подолання запланованих на маршруті природних перешкод, прийоми колективної страховки і самостраховки, перевіряється і допрацьовується спорядження. Спеціально створювані великі навантаження в цих походах дають можливість виявити і порівняти фізичний стан і підготовку окремих учасників.

Спільні тренування, організація нічлігів сприяють психологічної «заробляння» членів групи. Потрібно прагнути, щоб вже у процесі підготовки група стала єдиним злагодженим колективом, готовим спільними зусиллями успішно вирішувати поставлені завдання.

Відпрацювання технічних прийомів і перевірці спорядження допомагають змагання з техніку різних видів туризму. Брати участь у них корисно, але не варто, звичайно, захоплюватися тільки ними, забуваючи про найголовніше в туризмі - про подорожі. Змагання придумані туристами. Спочатку вони проводились в рамках туристських зльотів, були дуже прості. В їх програму входили: установка намету, розпалювання багаття, переправа по колоді через річку або яр і т. п. З зростанням технічної оснащеності в більшості видів туризму змагання стали проводитися самостійно. І в цьому не було б нічого поганого, якби ці змагання не стали ставити на один рівень з туристськими походами, а то і підміняти їх. Особливо помітно це стало проявлятися у водних і гірських туристів. Не слід забувати, що такі змагання мають перевірочний характер і служать для визначення технічної підготовленості туристів до майбутніх походів. В них порівнюються досягнення спортсменів не комплексно, а по окремим показниками, але адже однією технічної підготовленості недостатньо для проходження складного походу.

Якщо група займається у туристської секції колективу фізкультури підприємства, установи, навчального закладу, ДФСО, то ці організації повинні створювати умови для фізичної, технічної і теоретичної підготовки туристів, забезпечувати їх по можливості необхідним спорядженням.

Усі члени групи повинні пройти медичний огляд не раніше ніж за місяць до початку походу і отримати дозвіл лікаря на участь у походах I-III категорій складності, а для участі в походах IV-VI категорій складності - висновок лікарсько-фізкультурного диспансеру або фізкультурного лікаря.

Як вже говорилося, будь похід починається з перевірки в МКК. Але нехай це не лякає любителів подорожей. Заповнюючи похідні документи, захищаючи перед маршрут членами МКК - досвідченими туристами, - отримуєш нові відомості та рекомендації про районі походу, поради щодо підбору спорядження і продуктів, щодо дій у складній обстановці. Якщо похід готувався грунтовно, якщо все заздалегідь продумано, вивчено, зібрано (а тільки так і повинно бути), труднощів з оформленням маршрутних документів не буде.

Документом, що дає право на проведення спортивних туристських походів I-VI категорій складності, а також некатегорійних походів, які включають елементи походів II-VI категорій складності, є маршрутна книжка встановленого зразка. Маршрутну книжку можна отримати в маршрутно-кваліфікаційній комісії та місцем проживання або роботи. Два примірники книжки слід правильно заповнити, прикласти до них довідки про туристському досвіді членів групи, медичні довідки, картографічний матеріал, опису, але можливості фотографії складних ділянок маршруту, переліки спеціального спорядження і засобів надання долікарської допомоги. Все повинно бути зібрано заздалегідь в процесі підготовки до походу.

З документами слід звернутися в ту ж МКК. Якщо вона не має повноважень на розгляд походу даної категорії складності, заявочні документи з її попередніми висновками надсилаються організацією, при якій вона працює, до вищестоящої МКК.

МКК дає висновок про можливість здійснення групою заявленого походу. В маршрутної книжки вносяться особливі вказівки і рекомендації групі, записуються місце її реєстрації перед виходом на маршрут у відповідних КОС та КСВ, встановлені контрольні терміни.

На підставі позитивного висновку МКК керівникові групи видається пронумерована маршрутна книжка і заповнений бланк повідомлення в КСС, завірені підписом і штампом МКК. Але на цьому контакти МКК з групою не закінчуються.

Найважливішим заходом, що дозволяє надати групі в разі необхідності допомогу, є організація контролю за проходженням нею маршруту в встановлені терміни. Цей контроль здійснюють не тільки КСС, розташовані в районі походу, але і МКК. Контрольний термін вважається порушеним, якщо телеграма не відправлена групою протягом контрольної доби. Після цього починаються пошукові роботи. Тому однаково погані занадто жорсткі терміни, які змушують групу скорочувати маршрут, рухатися у вечірній і нічний час, нехтувати на складних ділянках страховкою, і занадто розтягнуті терміни, можуть призвести до того, що група, потерпіла аварію, не зможе отримати своєчасну допомогу.

У відповідності з Правилами письмове повідомлення в КСС встановленої форми має бути надіслане не пізніше ніж за 10 днів до виїзду групи до місця початку маршруту. Навіть одна ця обставина, крім інших (усунення зауважень, при необхідність перевірка групи на місцевості та ін), вимагає подання заявочних документів в МКК за 1-1,5 місяці до початку походу. Однак якщо група з добре підготовленими документами прийшла в повноважну МКК, наприклад, за дві тижні, її заявку слід розглянути і все оформити. МКК покликані працювати оперативно, а республіканські, крайові, обласні і особливо зональні до того ж не повинні закриватися на канікули.

Якщо перед самим від'їздом в похід з'явилася необхідність внести зміни в маршрут або склад групи, це необхідно узгодити з МКК і повідомити КСС.

Туристські групи, що планують проведення походу на території заповідника або погранзоны, повинні завчасно оформити на це дозвіл в установи ленном порядку. Але ставити перевірку наявності такого дозволу МКК не слід. МКК повинна попередити групу про те, що її маршрут частково або повністю проходить за цим територіям з обмеженим доступом.

Всі перераховані питання по підготовці групи до походу і оформлення маршрутних документів входять в основному в обов'язки керівника походу.

<<< тому | зміст | вперед >>>