Страчкова Н.В., Галух Г.А.
Культура народів Причорномор'я. - 2009. - №176. - С.100-103.
Економічна ефективність функціонування рекреаційної сфери АР Крим
Рекреаційна діяльність в АР Крим є основним стабілізуючим фактором розвитку економіки регіону. Від економічної ефективності розвитку даної галузі залежить рівень добробуту регіону в цілому. Збільшення рекреаційних потоків позитивно впливає на ефективність господарської діяльності не тільки підприємств самій рекреації, але й забезпечує збільшення попиту та обсягів споживання товарів та послуг інших галузей, стимулюючи розвиток різних секторів економіки регіону.
Метою даної роботи є виявлення критеріїв і показників економічної ефективності рекреаційної діяльності, а також оцінка сучасних особливостей розвитку рекреаційної сфери АР Крим.
Під економічної ефективністю в економічній теорії прийнято розуміти процес господарювання, результат якого виражається певною вигодою, досягнутої за певних витратах грошових, матеріальних, інформаційних ресурсів і робочої сили. У свою чергу економічну ефективність рекреації як виду економічної діяльності можна трактувати як отримання виграшу від організації туризму в масштабах національної економіки; туристського обслуговування населення, а також виробничо-обслуговуючого процесу рекреаційних підприємств [1]. Економічна ефективність рекреаційної діяльності є складовим елементом загальної ефективності суспільної праці і виражається певними критеріями і показниками.
Найбільш загальний критерій суспільного виробництва полягає в досягненні в інтересах суспільства найбільших результатів при найменших витратах засобів і робочої сили. Проблеми ефективності рекреації найбільш доцільно розглядати за допомогою системного підходу., який припускає встановлення різних критеріїв і показників для різних рівнів управління і певну ієрархію цілей і відповідно ним критеріїв ефективності [2].
У зв'язку з цим проблему визначення критерію ефективності рекреації слід розглядати у трьох аспектах: на рівні національної економіки в цілому, на рівні галузі і рівні окремого рекреаційного підприємства. Загальна ціль на рівні суспільства розпадається на приватні цілі діяльності окремих підсистем. Позитивний вплив рекреаційної сфери на економіку держави відбувається лише в тому випадку, коли вона розвивається всебічно, в комплексі з іншими галузями економіки.
Рекреація як невидимий експорт вносить певний внесок у платіжний баланс країни. Рекреаційна діяльність безпосередньо бере участь у створенні національного доходу країни, при цьому її сукупний внесок може проявлятися як прямо, так і побічно. Прямий вплив туризму на економіку регіону - це результат витрат рекреанта на придбання безпосередньо рекреаційних послуг, а також супутніх їм товарів. Непрямий вплив рекреаційної діяльності проявляється в генерації вторинного попиту на товари і послуги регіону - так званий ефект мультиплікації. Мультиплікатор - це співвідношення відхилення від рівноважного чистого національного продукту (валового національного продукту за вирахуванням відрахувань на споживання капіталу) і вихідного зміни у витратах на інвестиції, що викликав дану зміну реального чистого національного продукту. Мультиплікаційний вплив туризму проявляється в тому, що в результаті ланцюгової реакції «витрати - доходи» дохід, одержуваний від одного рекреанта, перевищує суму грошей, витрачених ним в місці перебування на купівлю товарів і послуг [2].
Також економічний ефект від розвитку рекреаційної діяльності в регіоні проявляється у створенні додаткових робочих місць, підвищення зайнятості населення, стимулюванні розвитку слабких в економічному відношенні регіонів. Підвищення якості обслуговування рекреантів є додатковим джерелом формування дохідної частини регіонального бюджету.
Розвиток рекреаційної діяльності як особливої галузі характеризується системою певних економічних показників, які відображають кількісний обсяг реалізації рекреаційних послуг, їх якість, а також економічні показники діяльності суб'єктів рекреації.
Серед найбільш важливих показників виділяють [2,3,4]:
- Обсяг туристського потоку (включає загальна кількість рекреантів, у тому числі організованих і самодіяльних; кількість днів перебування (ночівлі, ліжко-дні тощо); середня тривалість перебування рекреантів в країні або регіоні; кількість іноземних туристів, їх витрати на території країни);
- Стан і розвиток матеріально-технічної бази (оцінюється ліжковий фонд баз розміщення, ліжко-місця в приватному секторі; місткість підприємств харчування, театрів, музеїв тощо);
- Показники фінансово-економічної діяльності регіону і рекреаційних підприємств (включають обсяг реалізації послуг, виручка від їх реалізації, показники використання робочої сили, рівень витрат на оплату праці, показники використання виробничих фондів, собівартість послуг туризму, прибуток, рентабельність, платежі до бюджету тощо).
Ефективність діяльності підприємств рекреаційної галузі Криму впродовж останніх років характеризується позитивною та стабільною динамікою.
В рекреаційної галузі АР Крим у 2008 р. налічувалося 1152 підприємства, в тому числі 655 підприємств санаторно-курортного комплексу і 497 суб'єктів туристичної діяльності. При цьому фактично надавали рекреаційні послуги 967 галузевих підприємств, у тому числі 579 об'єктів розміщення і 388 ліцензіата. Крім того, право на здійснення туристичного супроводу (екскурсійну діяльність), згідно з виданими дозволами, було надано 901 фізичній особі. У приватній власності знаходиться 75% підприємств, у державній - 21,8%, у комунальній власності - 3,2%. В структурі рекреаційного комплексу переважають три основні форми розміщення бази відпочинку (32,5%), пансіонати і міні-пансіонати (20,0%), санаторії Криму і профілакторії (18,8%) [5].
Рекреаційні підприємства в період високого сезону можуть надавати понад 154 тис. місць, у тому числі 66 тис. місць можуть функціонувати цілий рік. Разом з тим, потенціал підприємств використовується не повною мірою. Середньорічний коефіцієнт заповнюваності функціонуючих підприємств рекреаційної сфери в цілому по Криму знизився на 3% і склав 63,2% в 2008 р. Основною причиною цього є короткий курортний сезон і непристосованість частини оздоровниць до цілорічної експлуатації.
Середня тривалість перебування в рекреаційних підприємствах АР Крим становила 12 днів, що на 2 дні менше, ніж у 2003 р. Середня тривалість туру по Криму склала 11 днів, у тому числі по іноземному туризму - 12 днів, внутрішнього туризму - 10 днів, по закордонному - 8 днів.
Середня вартість одного ліжко-дня в 2008 р. в цілому по АР Крим збільшилася на 25,6% і склала 180 грн. При цьому найбільша величина показника характерна для рр. Ялти, Сак і Алушти (249,8 грн., 194,8 грн. і 193,6 грн. відповідно). Найменша вартість ліжко-дня в Керчі і Чорноморському районі (79,4 грн. і 86,5 грн.). Середня вартість одного туроднях в цілому по регіону трохи вище, вона збільшилася в порівнянні з 2007 р. на 23,4% і склала 205 грн.
Кількість рекреантів у 2008 р. склало 5,6 млн. осіб, у тому числі 1,3 млн. чол. організованих відпочиваючих. Структура організованих рекреантів, які прибули в АР Крим на відпочинок і лікування, за останні два роки залишилася практично незмінною. Найбільшу частку, як і раніше, складають громадяни України (72,6%), частки рекреантів з країн СНД і далекого зарубіжжя склала відповідно 24,5% та 2,9%.
В структурі рекреаційного потоку найбільшу питому вагу займає внутрішній туризм - 64,8:на іноземний в'їзний доводилося 32,5%, на зарубіжний виїзний - 2,7%. Традиційним для АР Крим є збереження структури в'їзного організованого турпотоку. Обсяг таких рекреантів з країн СНД в 8,5 разів перевищив обсяг потоку з країн Європи та інших країн далекого зарубіжжя. На даному етапі головними іноземними споживачами рекреаційних послуг регіону залишаються рекреанти з Російської Федерації, питома вага яких найбільший (79,5%), а також Білорусь (4,2%) і Казахстан (1,4%), Найбільший потік з країн далекого зарубіжжя формується у Великобританії (4,5%), Німеччини (1,5%), Польщі (3,0%), США (2,0%) [5].
Серед основних цілей відвідин Криму переважають відпочинок (59,6% рекреаційного потоку), лікування (30,0%). Частка осіб, які прибули зі службовими, спортивно-оздоровчими та іншими цілями не перевищує 5%.
Сукупний об'єм реалізації послуг, наданих у 2008 р. галузевими підприємствами, склав близько 3,6 млрд. грн., що на 24,1% більше, ніж у 2007 р. Обсяг реалізації послуг на одного рекреанта також зріс і склав 2158,0 грн., що свідчить про підвищення ефективності роботи підприємств галузі та продуктивності праці. Найбільший обсяг реалізації послуг на одного рекреанта характерний для Сак (3540,9 грн.), Ялти (2531,1 грн.) і Євпаторії (2115,8 грн.). Обсяг наданих туристичних послуг туроператорів і турагентів виріс в 2008 р. на 20,5%. В середньому один ліцензіат надав на 7,5% більше послуг, а обслужив туристів на 20,3% менше, ніж у 2007 р. Розподіл кількості туристів та екскурсантів по регіонам АР Крим відображено на рис. 1 і 2.
Рис. 1. Регіональна структура обслуговування туристів в АР Крим, 2008 р.
Рис. 2. Регіональна структура обслуговування екскурсантів в АР Крим, 2008 р.
Складено за даними [5]
В цілому найбільш прибутковим у 2008 р. виявився потік внутрішніх туристів (63,1%). На частку в'їзного туризму довелося 33,1% доходу, найменш прибутковим є сегмент виїзного туризму - лише 3,8%.
Також позитивні тенденції розвитку рекреаційної діяльності в АР Крим характеризує середньорічний приріст експорту рекреаційних послуг, величина якого за п'ять останніх років склала 17,1 млн. дол. США. У 2008 р. обсяг послуг, наданих рекреаційним комплексом іноземним громадянам склав 116,9 млн. дол. США, що на 27,4% більше, ніж у 2007 р. В загальному обсязі експорту на частку санаторно-курортних установ припадало 31,2%, туристичних агентств - 38,6%, підприємств готельного господарства - 30,2%.
АР Крим входить у першу десятку серед регіонів України за обсягом залучення іноземного капіталу. Найбільш привабливими для інвесторів є рекреаційна сфера. За даними Міністерства курортів і туризму АРК, обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 01.01.2009 р. склав 135,6 млн. дол. США, що склало 21,3% загального обсягу капіталовкладень в економіку регіону. При цьому однак спостерігається зменшення іноземного капіталу в цілому на 78,6 млн. дол. США. Найбільший потік іноземних інвестицій характерний для санаторно-курортних установ (54,5 млн. дол. США) та туристичних агенцій (55,1 млн. дол. США). У міжнародному інвестиційному співробітництво беруть участь 63 підприємства АР Крим та підприємці з 12 держав світу. Результатом налагоджених довгострокових зв'язків є активна інвестиційна співпраця з інвесторами Віргінських Островів, внесок яких становить 26,8% загального обсягу інвестиційного капіталу, Російської Федерації - 18,5%, Кіпру - 17,0%, Узбекистану - 14,7%, Сполученого Королівства - 10,4%, Білорусі - 9,5%. Інвестиційна діяльність найбільш активно розвинена в Ялті, на яку припадає 89,4 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, а також в Алушті - 19,1 млн., Євпаторії - 10,7 млн., Сімферополі - 6,9 млн., Судаку - 4,2 млн., Феодосії - 3,2 млн. дол. США.
Рейтинг АР Крим серед рекреаційних регіонів України досить високий. Регіон займає друге місце за кількістю обслужених екскурсантів, друге місце р. після Києва за обсягом наданих послуг, середньоспискової чисельності працівників, суми платежів у бюджет. Частка АР Крим в обсязі наданих туристських послуг у цілому по Україні за 2008 р. склала 11,6%, платежів у бюджет від суб'єктів туристичної діяльності - 15,2%. Таким чином, за підсумками 2008 р. Державною податковою адміністрацією в АРК до бюджетів усіх рівнів зібрано 4275,6 млн. грн. податків, що перевищує аналогічний показник 2007 р. на 972,0 млн. грн. Підприємствами рекреаційної сфери мобілізовано до бюджетів усіх рівнів 286,3 млн. грн. податків, що становить 7,3% всіх податків регіону. Позитивний вплив робить курортний сезон і на інші галузі. Так, зберігається тенденція зростання надходжень податків від підприємств торгівлі і громадського харчування, будівництва, транспорту і зв'язку саме в пік курортного сезону. При цьому більша частина всіх податків (42,5%) надходить від рекреаційних підприємств Ялти. При цьому частка участі у Зведеному бюджеті АР Крим, підприємств рекреаційної сфери порівнянна по питомій вазі з будівництвом (частка цієї галузі 6,5%); вище, ніж надходження від діяльності транспорту, сільського господарства, зв'язку, харчовій та хімічній промисловості.
Узагальнюючи, слід зазначити, що розвиток рекреації і збільшення обсягу рекреаційних послуг вимагають виваженого підходу, оскільки дуже високі соціальні наслідки. Серед переваг розвитку рекреаційної сфери слід зазначити збільшення грошового потоку в регіон, у тому числі приплив іноземної валюти; зростання валового регіонального продукту, розширення пропозиції ринку праці, розвиток інфраструктури, яка може бути використана не тільки рекреантами, але і місцевим населенням, посилення інвестиційної привабливості та підвищення ділової активності регіону. Серед негативних наслідків підвищення роль рекреації в економічному розвитку регіону слід відзначити вплив на зростання цін на місцеві товари і послуги, використання земельних і інших ресурсів, на нерухомість. Також значний потік виїзного туризму сприяє відтоку капіталу за межі регіону. Наявність значної кількості рекреантів викликає екологічні і соціальні проблеми. З урахуванням даних чинників подальша розробка проблеми ефективності рекреаційної сфери повинна бути спрямована на вивчення саме негативних ефектів розвитку рекреації в регіоні.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
