ТИПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ТА ПРОГРАМИ КУРСУ
СПОРТИВНИЙ ТУРИЗМ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Типові навчальні плани та програми курсу “Спортивний туризм” для підготовки кадрів з організації та проведення туристських спортивних походів розроблені відповідно до “Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму”, затвердженого Виконкомом Федерації спортивного туризму України (далі - Федерація) від 11.03.2002 року, протокол № 18, п.2.

Завдання курсу – надати слухачам знання, вміння та навички, необхідні для:

- роботи з туристською групою в умовах природного середовища на маршрутах різної категорії складності з урахуванням вікових, фізичних та інших особливостей учасників;
- забезпечення безпеки туристських заходів;
- підготовки людини до виживання в складних та екстремальних природних ситуаціях.

Типові навчальні плани та програми розроблені для всіх категорій кадрів спортивного туризму, але для початкового рівня підготовки навчальні плани та програми деталізовані у вигляді окремих положень для перших двох за рівнем підготовки категорій кадрів спортивного туризму. Це “Положення про організатора спортивного туризму” та “Положення про інструктора дитячо-юнацького туризму”, затверджені Президією Федерації 15.06.2002р. Підготовка цих уніфікованих положень здійснена з метою забезпечення єдиних вимог до рівня знань, вмінь та навичок цих найбільш масових категорій кадрів спортивного туризму та з урахуванням специфіки їх подальшої роботи в клубах, колективах фізичної культури підприємств, установ і організацій, навчальних закладах освіти переважно з учнівською та студентською молоддю.

Випускники усіх рівнів підготовки кадрів спортивного туризму повинні пройти навчання за відповідними типовими навчальними планами і програмами та набути знання, вміння і навички, необхідні для здійснення безпечного проходження спортивного походу, категорія складності якого повинна відповідати рівню їх туристської підготовки: базовий рівень – походи ІІ-ІІІ категорій складності (к.с.), спеціалізований – IV-V к.с., вищий – V(VI) к.с. Тривалість навчально-тренувального походу, а відповідно і кількість годин, що плануються на похід, залежить від його категорії складності. У навчальному плані розрахунок годин на навчально-тренувальні походи проведено виходячи із 8 годин на один день походу. При цьому враховувалася мінімальна нормативна тривалість походу, яка становить: для походів ІІ к.с. – 8 днів, ІІІ к.с. – 10 днів, IV к.с. – 13 днів, V к.с. – 16 днів, VI к.с. – 20 днів, а також те, що нормативна тривалість може зростати за рахунок днів активного відпочинку. Укладачі програм вважають, що може бути рекомендована наступна тривалість днів активного відпочинку у походах різної складності: для походів І – ІІІ к.с. – 1 день, IV – V к.с. - 2 дні, VI к.с. - 3 дні.

Приклад: розрахунок годин навчального плану для навчально-тренувальних походів ІІ та ІІІ к.с.:

- для походу ІІ к.с.: загальна сума годин = (8 дн.+1 дн.) х 8год. = 72год.;
- для походу ІІІ к.с.: загальна сума годин = (10дн.+1 дн.)х8год.= 88 год.

Окрім підготовки до участі у туристських спортивних походах, навчальні плани і програми передбачають оволодіння слухачами ще й іншими знаннями та вміннями для організації та проведення різноманітних туристських масових заходів.

Загальний рівень підготовки окремих категорій кадрів спортивного туризму за підсумками навчання повинен надати їм можливість здійснювати наступну роботу:

- організатори спортивного туризму: вміти планувати та проводити роботу туристських секцій та клубів в колективах закладів освіти та за місцем проживання, організовувати та проводити масові некатегорійні спортивні туристські походи, вести заняття в туристських та краєзнавчих гуртках;
- інструктори спортивного туризму всіх рівнів підготовки: вміти якісно виконувати функції організатора туристських заходів районного і міського масштабів, готувати кадри на відповідному рівні навчання, виконувати обов’язки штатних інструкторів з туризму туристських закладів та педагогів-організаторів закладів освіти та за місцем проживання за туристсько-краєзнавчим напрямом;
- старший інструктор спортивного туризму: вміти організовувати та проводити туристські заходи регіонального масштабу, вести підготовку інструкторів спортивного туризму, розробляти методичні посібники та рекомендації відповідної тематики;
- інструктор спортивного туризму міжнародного класу: вміти проводити навчальні заходи всіх рівнів підготовки, туристські заходи національного та міжнародного масштабів, а також здійснювати іншу діяльність, спрямовану на подальший розвиток спортивного туризму.

Типові навчальні плани та програми курсу “Спортивний туризм” для підготовки кадрів з організації та проведення туристських спортивних походів підготовлено комісією з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів Федерації спортивного туризму України під керівництва віце-президента Федерації Соколова В.А.

Типові навчальні плани курсу “Спортивний туризм”  

№№	Назва теми		Кількість годин за рівнями навчання
			Почат-ковий				Базовий				Спеціалі-зований					Вищий
			Курс “Організатор СТ” *	Курс “Інструктор ДЮТ” *			Л*	С*	Практичні заняття		Л*	С*		Практичні заняття		Л*		С*		Практичні заняття
									до НТП *	у НТП *				до НТП *	у НТП *					до НТП *		У НТП *
1	2		3				4				5					6
І. Загальна підготовка
1.1.		Роль спортивного туризму в формуванні духовності і фізичного розвитку особистості	1		1		1	–	–	–	1	–		–	–	–		–		–		2
1.2.		Історія розвитку туризму в Україні	1		1		1	–	–	–	1	–		–	–	–		–		–		4
1.3.		Туризм, природа, право	-		-		1	1	–	–	1	–		–	–	–		–		–		–
1.4.		Керівні та нормативні матеріали	1		2		1	1	–	–	1	1		–	–	1		–		–		–
1.5.		Структура центральних і регіональних туристських організацій.	-		1		1	1	–	–	1	1		–	–	–		–		–		–
1.6.		Діяльність і структура туристських секцій і клубів	-		-		1	–	–	–	1	–		–	–	–		–		–		–
1.7.		Туристські можливості рідного краю	1		2		1	–	–	1	1	–		–	1	–		–		–		–
1.8.		Суспільно-корисна, краєзнавча і природо-охоронна діяльність. Спостере-ження в поході	1		-		1	–	1	2	1	1		1	2	–		–		1		4
1.9.		Науково-спортивна діяльність і організація експедицій	-		-		1	–	–	–	1	–		–	–	1		–		–		2
1.10.		Загальна і спеціальна фізична підготовка туриста	-		2		1	1	1	2	1	1		1	2	1		1		1		4
1.11.		Види туризму, їх особливості	1		2		1	1	–	–	1	–		–	–	–		–		–		2
1.12.		Класифікація туристських маршрутів і характерис-тика перешкод	1		2		1	–	–	1	1	–		–	1	1		1		–		4
Всього по розділу:			7		13	12		5	2	6	12	4	2		6		4		2	2	24

ІІ. Організація і проведення спортивних походів
2.1.	Правила організації і проведення спортивних походів. Особливості проведення походів за кордоном	4			2				4	2	–	–	2	1		–		–	2	1		–			–
2.2.	Організація, підготовка і проведення СП	2			2				2	1	–	1	2	1		–		2	2	1		–			2
2.3.	Спорядження	2			2				2	1	2	2	2	1		2		2	2	1		2			4
2.4.	Харчування	4			6				2	1	2	2	2	1		2		2	2	1		2			4
2.5.	Топографія і орієнтування на місцевості	6			10				2	1	1	2	2	1		1		2	2	1		1			4
2.6.	Стратегія походу	-			-				1	–	–	1	1	–		–		2	1	1		–			2
2.7.	Тактика походу	1	4						1	–	–	2	1	–		–		2	1	1		–			4
2.8.	Техніка пересування і подолання перешкод	6	8						4	1	2	24	4	1		2		40	2	1		2			64
2.9.	Привали і ночівлі	4	4						2	1	2	14	2	1		2		16	1	1		2			24
2.10.	Причини травматизму і аналіз нещасних випадків	-	1						1	–	–	–	1	–		–		2	1	–		–			2
2.11.	Забезпечення безпеки подорожі. Страхування і самострахування	2	2						2	1	2	2	2	1		2		4	2	1		2			4
2.12.	Медзабезпечення і долікарняна допомога. Лікарняний контроль і самоконтроль	2	6						2	1	–	2	2	1		–		2	2	1		–			2
2.13.	Умови виживання в екстремальних ситуаціях	-	-						2	–	1	2	2	1		1		2	2	1		1			4
2.14.	Організація і проведення пошуково-рятувальних робіт. Транс-портування потерпілого	-	-						1	1	–	1	1	1		–		2	2	1		–			2
2.15.	Огляд районів туризму і НТП	1	12						2	–	–	1	2	1		–		2	1	1		–			4
2.16.	Керівник походу, його відповідальність і обов'язки	1	2						1	–	–	1	1	1		–		2	1	1		–			2
2.17.	Звіт про похід	-	2						1	1	–	4	1	1		–		4	–	1		–			4
Всього по розділу:		35	63					32		12	12	61	30	14	12		88		26		16		12	132
ІІІ. Методичні основи підготовки кадрів спортивного туризму
3.1.	Нормативні документи по підготовці кадрів.	-				1			2	1	–	–	1	–		–		2	–	–		–			–
3.2.	Основи педагогіки	-				2			–	–	–	–	4	2		–		2	–	–		–			–
3.3.	Організація і проведення навчальних заходів	-				1
3.4.	Організація роботи викладацького складу	-				1			–	–	–	–	2	1		–		2	–	–		–			2
3.5.	Підготовка і проведення лекцій і бесід	-				2			1	1	–	–	1	1		–		2	–	–		–			2
3.6.	Підготовка і проведення практичних занять. Методологія тренувального процесу	-				6			1	1	–	2	1	2		–		4	–	–		–			8
3.7.	Навчання в тренувальному поході	-				12			1	1	1	–	1	2		1		2	–	–		1			2
3.8.	Виховна робота в навчальних заходах	-				2			1	1	–	1	1	1		–		2	–	–		–			2
3.9.	Питання психологічної підготовки в туристсь-кій групі. Психологія малих груп.	-					1		1	1	1	1	1	1		1		2	–	1		1			4
1	2	3							4				5						6
3.10.	Особливості організації роботи на турбазі, в таборі і інше	-					20		1	–	–	–	1	–		–		2	–	–		–			–
3.11.	Організація іспитів, заліків, розбір тренувань і походів	-					2		1	1	–	1	2	1		–		2	–	1		–			2
Всього по розділу:		0					50	10		8	2	5	16	12		2	24		–	2		2		24
ІV. Організація і проведення масових заходів
4.1.	Походи вихідного дня. Екскурсії	2		1					1	1	–	–	–	–		–		–	–	–		–			–
4.2.	Правила змагань з техніки туризму, методика суддівства і проведення.	2		2					2	1	–	п/п	1	0		–		п/п	–	–		–			п/п
4.3.	Організація і проведення чемпіонатів, туристських зльотів тощо.	4		1					1	1	–	п/п	1	0		–		п/п	–	–		–			п/п
Всього по розділу:		8		4				4		3	–	–	2	0	–		–		–	–		–		–
V. Питання туристсько-спортивної діяльності
5.1.	Фінансування туристсько-спортивних заходів.	-		1					1	1	–	–	1	1		–		1	–	–		–			2
5.2.	Організація платних послуг.	-		-					1	–	–	–	1	–		–		–	–	–		–			–
5.3.	Складання кошторисів і калькуляцій на послуги та заходи.	-		1					1	1	–	–	1	1		–		1	–	–		–			2
5.4.	Організація туристського сервісу.	-		-					1	–	–	–	1	–		–		–	–	–		–			–
Всього по розділу:		0		2				4		2	–	–	4	2		–	2		–	–		–		4
Разом по розділам I - V:		50 **		132 **				62		30	16	72	64	32		16	120		30	20		16		184
Всього		-		-					180 (196***)				232 (256***)						250
Самостійні (курсові) роботи									40				20						–
Друкована робота (або доповідь на науково-практичній конференції) з тематики спеціалізованого або вищого рівня навчання									–				1 друкована робота або доповідь						2 друковані роботи або доповіді
Стажування									80				100						140
П/П (виконання нормативів на суддівські категорії поза програмою)		Відповідно до положення про суддів зі спорту

Прийняті скорочення: *) Л – лекції, С – семінари, НТП – навчально-тренувальний похід, СП – спортивний похід, СТ – спортивний туризм, ДЮТ – дитячо-юнацький туризм. **) Заліковий навчально-тренувальний спортивний туристський похід поза сіткою годин. ***) В залежності від категорії складності навчально-тренувального походу.

Типова навчальна програма курсу “Спортивний туризм”
для підготовки кадрів з організації та проведення туристських спортивних походів

І. Загальна підготовка

1.1. Роль спортивного туризму в формуванні духовності і фізичного розвитку особистості.

Роль, місце та завдання сучасного спортивного туризму у розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні. Спортивний туризм як соціальне явище. Головна соціальна функція спортивного туризму – сприяння духовному розвитку та вихованню населення України і, у першу чергу, молодого покоління.

Значення туризму для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку, виховання вольових та моральних якостей особи. Організація оздоровчої роботи у спортивному туризмі. Виховні та спортивні можливості походів, змагань та інших туристських заходів.

Роль туристських кадрів у розвитку масового спортивного туризму.

1.2. Історія розвитку туризму в Україні.

Перші відомості про мандрівників з України (паломник Данило у ХІІ ст., Василь Барський у ХVІІІ ст., Адам Чернецький (В.Ходаковський), І.Нечуй-Левицький, І .Франко у ХІХ ст.). Краєзнавчо-туристське товариство “Плай” у Львові (1924-1939рр.).

Організація туристського руху в дореволюційній Росії. Створення нових організаційних форм туристсько-екскурсійної галузі у 1917-1936 рр.

Центральне туристсько-екскурсійне управління (1936-1962 рр.), ради з туризму та екскурсій (1962-1990 рр.), Федерація туризму (1976 – 1999рр. та з 2000р.). Організаційні основи сучасного спортивного туризму.

1.3. Туризм, природа, право.

Законодавчі та нормативно-правові акти України про охорону навколишнього середовища, пам’яток історії та культури. Виховне та естетичне значення пам'яток природи. історії та культури. Пропаганда збереження та охорони природи, пам’яток історії та культури. Просвітницька діяльність та інші форми участі туристів в охороні природи, пам’яток історії та культури.

1.4. Керівні та нормативні матеріали.

Глобальний етичний кодекс туризму. Гаазька декларація з туризму. Хартія туризму тощо.

Статут Федерації спортивного туризму України (ФСТУ). Програма діяльності ФСТУ щодо розвитку спортивного туризму. Класифікація маршрутів туристських спортивних походів. Правила змагань “Спортивний туризм”. Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму. Положення про маршрутно-кваліфікаційні комісії – колегії суддів змагань зі спортивних туристських походів (МКК) та інші нормативні матеріали, їх короткий огляд.

1.5. Структура центральних і регіональних туристських організацій.

Структура та система підпорядкування організацій спортивного туризму в Україні. Федерація спортивного туризму України – всеукраїнська громадська фізкультурно-спортивна організація туристсько-спортивної спрямованості. Порядок створення територіальних та місцевих громадських туристсько-спортивних об’єднань – федерацій спортивного туризму. Їх функції, структура та взаємодія з іншими організаціями з питань розвитку спортивного туризму.

1.6. Діяльність і структура туристських секцій і клубів.

Роль і значення туристської секції у розвитку масового туризму. Завдання секції, її організація і структура. Бюро секції, розподіл обов’язків. Комісії секції, їх функції. Плани та організація роботи секції. Матеріально-технічна база та джерела фінансування.

Територіальні та місцеві туристські клуби, їх структура та організація роботи. Клуби туристів підприємств, навчальних закладів, установ, відомств – осередки масової спортивно-туристської роботи. Зв’язок діяльності секцій і клубів з місцевими та територіальними осередками Федерацією спортивного туризму України.

1.7. Туристські можливості рідного краю.

Природно-спортивні та рекреаційні ресурси рідного краю для розвитку спортивного туризму, здійснення туристських походів за класифікованими маршрутами. Географічне положення рідного краю. Річки, водойми, геологічне минуле і рельєф, корисні копалини, клімат. Рослинний та тваринний світ. Пам’ятні місця, музеї, заповідники, цікаві природні об’єкти.

Література про рідний край. Можливі маршрути екскурсій, походів вихідного дня, ступеневих та категорійних походів з різних видів туризму.

1.8. Суспільно-корисна, краєзнавча, природоохоронна діяльність та спостереження в поході.

Краєзнавчий огляд рідного краю. Форми організації краєзнавчих спостережень, обробка матеріалів та складання звітів, пропаганда краєзнавчих досліджень (експозиції, виставки), використання їх в розробці маршрутів туристських спортивних походів.

Охорона природи – громадський головний обов’язок туристів. Необхідність постійного виховання дбайливого ставлення до природи усіх верств населення. Форми, види та приклади природоохоронної діяльності туристів.

Форми суспільно-корисної діяльності туристів: дослідницька робота (по завданню наукових та господарських організацій); краєзнавча робота (збір історичного і фольклорного матеріалу, колекцій і гербаріїв, реєстрація фенологічних явищ тощо); просвітницька робота серед населення (бесіди, лекції); пропаганда та популяризація туризму у засобах масової інформації.

1.9. Науково-спортивна діяльність і організація експедицій.

Розробка, виготовлення та випробування нових видів та конструкцій спорядження. Розробка нових тактик та методик подолання перешкод, технічних прийомів тощо. Робота за договорами з науковими організаціями (фізичні, психологічні, географічні, біологічні, геологічні, картографічні, гідрологічні та інші дослідження). Мета, завдання, організація та проведення туристських експедицій. Специфічні особливості спортивних туристських експедицій.

Ведення щоденників, методики обробки даних. Підготовка висновків та рекомендацій.

1.10. Загальна і спеціальна фізична підготовка туристів.

Вимоги до загальної та спеціальної фізичної підготовки туриста-спортсмена для підготовки до змагань з техніки (за видами) туризму та до спортивних туристських походів.

Особиста гігієна туриста, гігієнічні вимоги до взуття, одягу, спорядження. Норми навантажень у поході. Медичний контроль за станом здоров’я.

Короткі відомості про організм людини. Провідна роль центральної нервової системи. Вплив фізичних вправ на підготовку туриста. Виховання та розвиток фізичних якостей (сила, витривалість, спритність, гнучкість, рівновага тощо). Психологічна підготовка.

Організація та проведення спортивного тренування. Зміст та підбір вправ відповідно до умов походу (змагань). Методики розвитку фізичних якостей. Тести для оцінки рівня тренованості та фізичного розвитку. Чергування навантажень та відпочинку. Неприпустимість перевантажень. Контроль рівня підготовки (централізований та самоконтроль).

1.11. Види туризму. Їх особливості.

Перелік видів спортивного туризму: автомобільний, велосипедний, вітрильний, водний, гірський, лижний, мотоциклетний, пішохідний, спелеологічний. Можливість комбінування видів туризму у походах, а також використання походів на конях для виконання нормативу на значок “Турист України”. Загальні спортивні нормативи та особливості видів туризму (більш детальний огляд виду туризму за спеціалізацією слухачів). Загальні та специфічні види небезпек в різних видах туризму, стислий їх огляд.

1.12. Класифікація туристських маршрутів і характеристика перешкод.

Порядок класифікації спортивних туристських маршрутів. Зв’язок між категоріями складності походів та перешкодами на маршруті. Обставини, що ускладнюють маршрут (сезонні явища, відсутність доріг або стежок, переправи через ріки або ущелини, відсутність населених пунктів, першопроходження маршруту або його ділянок, ускладнення в орієнтуванні тощо). Способи класифікації природних перешкод: якісні, кількісні, порівняння з еталоном. Складання паспортів на перешкоди. Методика визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів. Перелік класифікованих туристських спортивних маршрутів України, а також інших країн.

ІІ. Організація і проведення спортивних походів

2.1.Порядок організації і проведення спортивних туристських походів.

Особливості проведення походів за кордоном.

Загальні вимоги щодо організації та проведення спортивних туристських походів. Правила змагань спортивних туристських походів, роль туристських маршрутно-кваліфікаційних комісій – колегій суддів змагань спортивних туристських походів (МКК) у дотриманні даних “Правил”. Формування туристської групи. Вимоги до учасників та керівника. Маршрутні документи та порядок їх оформлення. Відмітки на маршруті, повідомлення.

Права та обов’язки керівника та учасників. Розгляд випадків порушення туристами “Правил”.

Вимоги Єдиної спортивної класифікації України щодо присвоєння спортивних розрядів і звань за участь, керівництво у спортивних туристських походах. Порядок присвоєння спортивних розрядів та звань.

Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України. Особливості проведення спортивних туристських походів в окремих країнах.

2.2. Організація, підготовка та проведення спортивних походів.

Визначення мети походу і вибір району, часу та маршруту походу в залежності від підготовки і туристського досвіду учасників групи. Психологічні аспекти підбору групи. Розподіл обов’язків. Збір відомостей про район походу. Розробка маршруту, календарного плану та кошторису. Особливості розробки аварійних варіантів. Забезпечення спорядженням, медаптечкою та продуктами харчування. Підвищення вимог при підготовці складного маршруту (передпохідні тренування, підвищена моральна відповідальність, спецнабір спорядження, медикаментів, продуктів харчування, попередня закидка продуктів, дублювання керівництва, акліматизація, медконтроль стану учасників тощо).

Затвердження маршрутних документів в МКК. Перевірка на місцевості (при необхідності) готовності та вміння групи діяти в різних похідних умовах і ситуаціях.

Особливості підготовки навчально-тренувального походу. Взаємострахування навчально-спортивних груп та їх взаємодія. Організація виїздної МКК.

Особливості підготовки експедиції. Спеціальні вимоги до учасників і спорядження. Обробка результатів експедиції, звіт та його затвердження.

2.3. Спорядження.

Основні вимоги до спорядження: мала вага та розміри, висока теплоізоляція, міцність, непромокальність, зручність у користуванні, надійність в роботі. Головні експлуатаційні якості. Спорядження групове та особисте. Господарський інвентар. Спорядження для забезпечення страховки та самостраховки, необхідність у виготовленні саморобного спорядження. Випробування саморобного спорядження. Підгонка спорядження, укладка та перенесення. Догляд за спорядженням, його ремонт, склад ремнабору. Засоби зв’язку.

Методичні вказівки з проведення занять по темі “Спорядження”: необхідність паралельних демонстрацій та пояснень по використанню, підбору, підгонці та укладці спорядження. Аналіз помилок.

2.4. Харчування.

Організація найбільш оптимального харчування у поході. Оцінка енерговитрат. Основні характеристики добового харчування: калорійність, харчова цінність. Співвідношення у добовому раціоні та у залежності від умов походу основних складових харчових продуктів: жирів, білків, вуглеводів та вітамінів. Режим харчування. Норми закладки основних продуктів. Вимоги до ваги набору продуктів та до різноманітності харчування у поході.

Сумісність продуктів, складання меню. Облік витрачання та поповнення продуктів. Збереження продуктів в умовах походу. Способи термообробки та їх аналіз. Водно-солевий режим. Простіші способи знезараження води.

Особливості харчування в умовах низьких температур, на великих висотах, у печерах. Використання сублімованих продуктів та висококалорійних поживних сумішей особистого виготовлення. Можливість поповнення продуктів шляхом полювання, рибальства, збирання дикоростучих їстивних рослин. “НЗ” продуктів та “кишенькове харчування”.

Методичні вказівки з проведення занять по темі “харчування”: відпрацювання практичних навичок та вмінь по темі, характерні помилки. Оцінка знань слухачів. Розбір занять.

2.5. Топографія та орієнтування на місцевості.

Значення топографії і орієнтування для туристів. Карти (мапи), що використовуються у спортивному туризмі. Карта, план, схема, кроки місцевості, основні умовні позначення. Читання карти та складання схеми маршруту. Компас. Орієнтування на місцевості за допомогою мапи, компасу і місцевих предметів. Визначення сторін горизонту за місцевими предметами, годинником і сонцю.

Азимут та рух за ним. Оцінка характеру шляху і факторів, які впливають на його проходження за картою (наявність дорожньої і гідрографічної мережі, наявність та характер переправ, рослинність, грунти, крутість схилів тощо). Використання дрібномасштабних мап і гляціологічних схем для проходження складних ділянок маршруту. Визначення складності перевалів, переправ за фотографічними матеріалами, схемами, кроками.

Методи визначення точки стояння. Надійні та вірогідні прив’язки, орієнтування за сукупністю ознак. Відновлення орієнтування у випадку його втрати. Способи визначення відстані, яку було фактично подолано.

Істинний (географічний) і магнітний меридіани. Істинний і магнітний азимут. Поправка на магнітне відхилення. Способи дотримання заданого напрямку пересування. Обхід перепон. Попередня розвідка маршруту (складної ділянки), перешкоди.

Особливості орієнтування у різних видах туризму. Методи навчання вмінню працювати з картою у приміщенні та на місцевості. Топографічний диктант, основні правила його складання. Способи контролю ефективності навчання. Використання змагань з орієнтування, ігрових методів на різних етапах навчання.

2.6. Стратегія походу.

Поняття “стратегія” походу. Відмінність стратегії походів різних категорій складності. Найважливіше завдання – безпека проведення походу. Залежність стратегії проходження походу від мети, району, пори року, складності маршруту, підготовленості групи, матеріальної забезпеченості тощо.

Стратегічні схеми побудови маршруту: лінійний, по колу, радіальний, змішаний. Оцінка складних ділянок маршруту з позицій часу їх проходження. Особливості акліматизації в побудові стратегії походу. Складання календарного плану походу, запасні та аварійні варіанти маршруту. Використання методу закидок продуктів. Особливості стратегії експедицій, навчально-тренувальних походів.

2.7. Тактика походу.

Поняття “тактика” походу. Планування денного переходу: графік пересування, розпорядок різних заходів протягом дня, вибір часу та місця ночівлі. Підведення підсумків дня та планування дій на наступний день з урахуванням погодних умов, фізичного і морального стану учасників та інших обставин.

Побудова тактики подолання складних ділянок, оцінка обставин і характеру перешкод, засобів страхування та самострахування, а також визначення можливих дій на випадок виникнення екстремальних ситуацій. Фактори, що можуть зумовити необхідність відмовитись від подолання маршруту або його ділянок. Обов’язки тих, хто йде попереду і замикає групу. Місце керівника на маршруті. Ротація керівництва з числа учасників.

Особливості тактики експедиції, навально-тренувального походу. Основні вказівки та рекомендації по проведенню занять з тактики. Способи перевірки знань та їх оцінка.

2.8. Техніка руху і подолання перешкод.

Значення техніки подолання перешкод для безаварійного проходження маршруту. Методики навчання технічним прийомам подолання перешкод, практична демонстрація прийомів подолання перешкод, розгляд та аналіз помилок. Моделювання складних обставин у ході навчання. Використання змагань з техніки туризму (за видами) для відпрацювання безаварійного подолання перешкод та контролю підготовки учасників.

Детальний розгляд техніки пересування і подолання перешкод за видами туризму.

2.9. Привали і ночівлі.

Призначення привалів, їх періодичність і тривалість в залежності від довжини денного переходу, рельєфу та характеру місцевості, погоди, температури повітря, напрямку і сили вітру, фізичного та морального стану учасників.

Фактори, що впливають на вибір місця привалу, бівуаку. Заходи обачності і безпеки під час бівуачних робіт і відпочинку. Збереження природи при організації бівуаків.

Типи і види вогнищ, застосування їх в залежності від умов та призначення. Розпалювання багаття в складних метеоумовах. Улаштування заслонів з підручних матеріалів.

Вимоги до місця ночівлі з точки зору безпеки і комфорту. Захист від комах та змій. Особливості ночівлі на берегах річок, великих відкритих водоймах, у гірських районах. Установка наметів у незручних місцях, розміщення людей і вантажу для швидкої евакуації у складних метеоумовах і при аварійній ситуації. Вітрозахисна стінка. Максимально корисне використання природних сховищ, наявного спорядження. Особливості в організації ночівлі у походах з різних видів туризму, при проведенні навчально-тренувальних походів. Чергування. Способи закріплення знань, умінь і навичок при організації привалів та бівуаків. Оцінка активності і діяльності слухачів. Розбір занять.

2.10. Причини травматизму і аналіз нещасних випадків.

Основні причини травматизму: недостатня фізична, тактична, технічна і морально-вольова підготовка, недисциплінованість учасників, недостатній досвід і авторитет керівника, погане знання району і умов проведення походу, переоцінка своїх можливостей, складність метереологічних умов, непідготовленість спорядження, невміння надати першу долікарняну допомогу при травмах та захворюваннях.

Аналіз даних про нещасні випадки (травматизм) у різних видах туризму.

Методичні вказівки до занять по темі. Виділення основних положень: про важливість систематичного аналізу даних про нещасні випадки, необхідність поєднання при навчанні уявлення про небезпеку та розумового відтворення способів захисту від неї, особливий характер позитивних і негативних прикладів з різних видів туризму.

2.11. Забезпечення безпеки подорожі, страхування і самострахування.

Безпека – основна й найважливіша вимога до походів. Небезпека явна і уявна. Зростання несприятливих факторів при збільшенні складності походів. Суб’єктивні причини, які викликають аварії і залежать від самої людини, від її помилок та промахів (недостатня дисципліна, нехтування вимогами чинних Правил, низька громадська свідомість, невміння або незнання прийомів техніки руху і страхування, тактичні помилки і недостатній тактичний досвід, низький рівень фізичної і психологічної підготовки).

Об’єктивні причини, що не залежать від волі людини (стихійні природні явища, поломка спорядження з причин технічного браку тощо).

Аналіз аварійних випадків. Реальна аварія – наслідок поєднання впливу декількох несприятливих факторів при вирішальній дії деяких з них. Приклади. Необхідність систематичного статистичного аналізу аварій.

Заходи запобігання небезпеки при проведенні походів та експедицій. Необхідність комплексу захисних заходів організаційного, технічного, виховного та навчального характеру. Колективне обговорення рішень у складних та екстремальних ситуаціях і відповідальність кожного за всіх. Право керівника на завершальне рішення.

Приклади накопиченого досвіду з питань безпеки у походах. Значення страховки та самостраховки в туристських спортивних походах. Страхувальне спорядження та вимоги до нього у різних видів туризму. Комплектування спорядження для страховки в залежності від нитки маршруту, сезону і району подорожі. Прийоми страхування. Розподіл обов’язків між страхуючими, правила їх поведінки.

Організація роботи з групою на практичних заняттях. Моделювання аварійних ситуацій. Аналіз результатів практичних занять.

2.12. Медичне забезпечення походу і долікарняна допомога у поході. Лікарняний контроль і самоконтроль.

Особливості медичного забезпечення походу. Комплекс заходів. Необхідність фізкультурно-диспансерного обстеження до походу. Протипоказання до участі у складних походах та перебування на висотних ділянках.

Організація самообслуговування, обов’язки учасника походу, відповідального за медзабезпечення те медобслуговування. Навчання учасників групи методам діагностики хвороб і травм.

Особиста гігієна в поході. Вимоги до взуття, одягу, спорядження. Загартування організму. Організація режиму роботи і відпочинку у походах.

Масаж, самомасаж, їх значення при великих фізичних і психологічних навантаженнях, основні прийоми масажу.

Фізіологічні особливості організму в умовах високогір’я. Гіпоксія як визначальна особливість впливу гірського комплексу. Гірська хвороба, особливості її вияву, спосіб попередження. Механізм діяння багатоступеневої активної акліматизації. Механізм дії вітамінізації, фармакологічних препаратів, харчового фактору. Психотерапія.

Організація індивідуального медичного огляду, контролю і самоконтролю в період акліматизації і походу. Комплектування медичної аптечки з урахуванням особливостей конкретного походу. Застосування спеціальних медикаментозних засобів. Заходи проти обмороження і переохолодження організму.

Перша долікарняна, мелична допомога в умовах походу та подальші заходи при кровотечі, асфіксії, травматичному шоці, ураженні блискавкою, опіках, обмороженнях, сніжній сліпоті, переломах, пошкодженнях черепу, хребта, живота, таза, внутрішніх органів, при розтягненнях, розривах зв’язок, вивихах, ранах, сонячних і теплових ударах, гірській хворобі, гострій серцево-судинній недостатності, запаленні легенів та ангіні, гострих гастритах, отруєннях, укусах змій та комах, шлункових розладах тощо.

Проведення штучного дихання. Зупинка кровотечі жгутом. Зовнішній масаж серця. Техніка підшкіряного введення (ін’єкції) лікарських препаратів. Організація транспортування потерпілого на короткі та далекі відстані. Методика проведення практичних занять по медичному забезпеченню, обробці ран, накладанні пов’язок, транспортування потерпілого тощо. Характерні помилки. Розбір.

2.13. Умови виживання в екстремальних ситуаціях.

Вірогідні екстремальні ситуації у походах та їх характеристика: захворювання учасників, загублення учасника, дисгармонія взаємовідносин у групі, втрата (вихід з ладу) важливого особистого або загального спорядження, втрата продуктів харчування, дезорієнтування на місцевості, відставання від запланованого графіку руху, жорсткі погодні умови, фізична та моральна перенапруга учасників тощо. Шляхи і способи виходу з екстремальних ситуацій, дії керівника і учасників. Методи проведення занять по тренуванню навичок виживання в екстремальних умовах для групи та поодиноких учасників. Організація життя при обмеженому наборі спорядження та продуктів харчування. Проведення таборів “робінзонів”.

2.14. Організація і проведення пошуково-тренувальних робіт. Транспортування потерпілого.

Аварійно-рятувальна служба держави. Її задачі, організація, права і обов’язки. Громадські рятувальні загони. Тактика пошуково-рятувальних робіт. План взаємодії рятувальників. Порядок рятування і транспортування потерпілого (або загиблого), складання відповідних документів.

Методичні вказівки до практичних занять по засвоєнню навичок проведення пошуково-рятувальних робіт. Розбір характерних помилок.

2.15. Огляд районів туризму і навчально-тренувального походу.

Коротка історія освоєння різних районів України та країн СНД спортивними туристами. Характерні особливості туристських районів. Найбільш вірогідні маршрути навчально-тренувальних походів, експедицій та категорійних походів з видів туризму, що проводяться з метою участі команд у чемпіонатах (національних та міжнародних).

2.16. Керівник походу, його відповідальність і обов’язки.

Добровільне підпорядкування туристів групи обраному керівнику – основа нормальних стосунків в туристській групі. Правила, що регламентують аспекти керівництва. Роль керівника на всіх етапах підготовки та проведення походу. Принципи управління групою, залежність методу управління від досвіду учасників і керівника. Моральна, адміністративна, юридична відповідальність керівника і учасників групи. Практика розглядання аварій та нещасних випадків на туристських маршрутах. Взаємини з місцевою владою, представниками лісової охорони, рибінспекції, мисливських господарств тощо.

2.17. Звіт про похід.

Призначення та роль звіту про похід. Тижневик (щоденник) походу. Основні розділи звіту, додатки до нього, вимоги до оформлення. Характерні недоліки. Класифікація та збереження звітів.

III. Методичні основи підготовки кадрів спортивного туризму

3.1. Нормативні документи по підготовці кадрів.

Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму. Категорії кадрів. Основні принципи та порядок здійснення підготовки кадрів спортивного туризму, вимоги до навчально-тематичних планів і навчальних програм. Порядок організації та проведення навчальних заходів. Вимоги і порядок присвоєння кваліфікаційних звань. Права і обов’язки кадрів спортивного туризму.

3.2. Основи педагогіки.

Сутність процесу навчання. Взаємозв’язок навчання та виховання. Поняття “знання”, “навички”, “вміння”. Роль інструктора у навчанні. Процес засвоєння знань, навичок, вмінь. Основні принципи навчання – науковість, зв’язок теорії і практики, усвідомленість та активність, наочність, систематичність і доступність навчання, якісне засвоєння матеріалу, індивідуальний підхід.

Методи навчання: усний виклад матеріалу, бесіда, показ з поясненням, демонстраційний метод, практичні заняття, семінари.

3.3. Організація і проведення навчальних заходів.

Форми підготовки кадрів спортивного туризму. Курси (школи) і семінари (збори). Їх характерні особливості. Фінансування навчальних заходів. Керівництво навчальним заходом, його функції. Склад викладачів.

Організація навчального заходу. Набір слухачів, формування навчальних відділень. Особливості організації семінарів (зборів) з навчально-тренувальними походами (НТП). Порядок оформлення необхідної документації при проведенні теоретичних, практичних, семінарських занять та під час НТП. Внутрішній розпорядок. Форми навчальної роботи у період до походу. Форми і методи самостійної роботи слухачів.

Заключний період роботи курсів (семінару). Навчальна документація. Практика слухачів по розробці плану навчального заходу і розкладу занять.

3.4. Організація роботи викладацького складу.

Викладацький склад: завідуючий навчальною частиною, інструктори (тренери) навчальних відділень, лектори зі спеціальною підготовкою.

Основні задачі та функції викладацького складу. Взаємовідносини керівництва навчальним заходом із викладацьким складом.

3.5. Підготовка та проведення лекцій і бесід.

Етапи підготовки: розробка розгорнутого плану занять, вивчення матеріалу, оформлення тексту (тез), розподілення матеріалу з урахуванням часу викладання, методичних та логічних вимог.

Читання лекцій. Значення форми викладення, поведінки лектора, вміння встановлювати контакт із слухачами. Залежність викладання матеріалу від складу слухачів. Значення початку та заключної частини лекції для якісного засвоєння матеріалу.

Види бесід: вступна, заключна, бесіда-розповідь (обговорення), особливості їх проведення.

3.6. Підготовка і проведення практичних занять. Методологія тренувального процесу.

Види і форми практичних занять, їх залежність від виду туризму, категорії слухачів, засобів матеріально-технічного забезпечення тощо.

Технологія підготовки практичних занять, мета занять, зміст, методи та засоби у досягненні мети. Вибір місця проведення занять.

Методична розробка практичного заняття, її зміст: тема заняття, місце проведення та кількість часу, зміст та розклад заняття, засоби матеріально-технічного забезпечення. Кількість слухачів, література.

Підготовка методичних розробок, їх спільне обговорення та рецензування слухачами. Навчальна практика слухачів по проведенню занять з використанням підготовлених ними методичних матеріалів. Організація тренувального процесу та форми його проведення.

3.7. Навчання в тренувальному поході.

Завдання навчально-тренувального походу (НТП), його відмінність від спортивного, особливості побудови маршруту. Специфіка НТП у різних видах туризму. Розробка НТП, підготовка засобів матеріально-технічного забезпечення, участь в цьому слухачів.

Специфічні форми навчання в період НТП: щоденні обговорення дій навчальних відділень, тактики та методів подолання перешкод. Висновки. Роль інструктора у НТП. Використання елементу змагань між навчальними групами, відділеннями. Навчальна практика слухачів в період НТП.

3.8. Виховна робота в навчальних заходах.

Сутність процесу виховання. Єдність виховання та навчання. Виховна дія колективу, дисципліна. Чітке виконання розпорядку дня, чергування по графіку. Значення загальних шикувань, ранкових фіззарядок, єдиної атрибутики (форма, емблема тощо) у виховній роботі.

Взаємодопомога навчальних відділень в період НТП, особистий приклад інструкторів та керівництва навчальним заходом.

3.9. Питання психологічної підготовки в туристській групі. Психологія малих груп.

Поняття психологічного клімату туристської групи. Конфлікти, причини їх виникнення та способи усунення. Психологічна тактика керівника групи. Система морально-психологічної підготовки: сукупність психологічних та етичних знань, особиста установка на визначену поведінку, раціональне застосування знаній, вмінь, навичок, звичок та інтуїції в питаннях спілкування і взаємодії з членами групи; контроль і оцінка досягнутих результатів. Особливості психології малих груп.

3.10. Особливості організації роботи на турбазі, в таборі.

Основні положення по організації роботи, форми туристсько-екскурсійної діяльності, проведення бесід, консультацій, навчання елементам туристської техніки, прикладним навичкам і вмінням. Організація та проведення прогулянок та походів. Екскурсійне обслуговування. Обладнання та благоустрій на маршрутах з активними засобами пересування.

3.11. Організація іспитів, заліків, розбір тренувань і походів.

Розробка контрольних питань, розподілення їх по білетам. Організація та прийом заліків та іспитів. Врахування домашніх завдань. Підсумкове обговорення.  

IV. Організація і проведення масових заходів.

4.1.Походи вихідного дня. Екскурсії.

Походи вихідного дня (ПВД) – найбільш масовий і доступний вид туристського походу. Використання ПВД для виконання нормативів на значок “Турист України” з різних видів туризму. Розподіл ПВД на пізнавальні, тренувальні і змагальні. Визначення району ПВД та мети. Комплектування групи та розподіл обов’язків. Розробка маршруту та графіку руху.

Кошторис ПВД. Підведення підсумків.

Оглядові та тематичні екскурсії. Їх організація.

4.2. Правила змагань з техніки туризму, методика їх суддівства та проведення.

Основні нормативні документи для проведення змагань з техніки туризму. Обов’язкове дотримання “Правил змагань” суддями та учасниками. Види змагань з техніки туризму. Дистанції змагань з видів туризму та класифікація дистанцій. Виконання нормативів для присвоєння спортивних розрядів і звань на дистанціях різних класів.

Методика проведення змагань та їх суддівство, проведення суддівських семінарів. Положення про суддів зі спорту та Єдина спортивна класифікація України. Підсумки змагань для команд, учасників, суддів та організаторів.

4.3. Організація і проведення чемпіонатів, туристських зльотів.

Головна задача чемпіонатів, зльотів та інших спортивних масових заходів – подальша популяризація занять спортивними туризмом як найбільш масовим і доступним видом спорту, пізнання та відпочинку, найбільш ефективним засобом втілення здорового способу життя. Туристські масові заходи як ефективна форма співпраці туристсько-спортивних та комерційних організацій. Положення про захід, план його проведення, кошторис, дозвіл органів влади і спеціалізованих структур на його проведення. Підготовка місць проведення туристських заходів, технічне забезпечення. Особливості у проведенні заочних чемпіонатів туристських спортивних походів. Нагородження переможців. Реклама через засоби масової інформації.  

V. Питання туристсько-спортивної діяльності

5.1. Фінансування туристсько-спортивних заходів.

Джерела фінансування спортивного туризму: державний бюджет, спонсорські кошти, членські внески, надходження від господарської діяльності тощо. Розподіл коштів на утримання організації, проведення заходів, підготовку кадрів, придбання спорядження, на пропаганду та агітацію тощо.

5.2. Організація платних послуг.

Організація комерційно-господарської діяльності у спортивному туризму: проведення екскурсій, подорожей, походів; організація навчальних послуг; надходження від пунктів прокату туристського спорядження, від надання посередницьких послуг; виготовлення та реалізації спеціального туристського спорядження, а також інша діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

5.3. Складання кошторисів і калькуляцій на послуги та заходи.

Особливості складання кошторисів на різні види послуг та заходи. Приклади підготовки кошторисів. Основні види витрат: оренда приміщення, придбання та тиражування нормативних, методичних та інших навчальних матеріалів, оплата праці викладацького складу та обслуговуючого персоналу, проїзд, провезення вантажу, добові у дорозі, харчування, медичне забезпечення та господарчі товари, прокат спорядження, канцтовари, нагородження, транспортне обслуговування тощо.

Звіт про виконання кошторису.

5.4. Організація туристського сервісу.

Поняття туристської послуги як результату діяльності по задоволенню потреб туристів. Види основних послуг (екскурсії, подорожі, походи). Вимоги до туристських послуг: обов’язкові (безпека життя і здоров’я, збереження майна туристів, охорона навколишнього середовища) та рекомендовані послуги (відповідність призначенню, точність та своєчасність виконання, етичність поведінки обслуговуючого персоналу тощо).

Основні нормативні документи.

Нормативні матеріали та рекомендована література

Закон України “Про фізичну культуру і спорт”.
Закон України “Про туризм”.
Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”.
Закон України “Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України”.
Глобальний етичний кодекс туризму. Збірник нормативно-правових актів “Туризм в Україні”, т.5, під заг. ред. Вихристенка Б.І., “ІВА”, м.Ужгород, 2000р.
Гаазька декларація з туризму. Збірник нормативно-правових актів “Туризм в Україні”, т.5, під заг. ред. Вихристенка Б.І., “ІВА”, м.Ужгород, 2000р.
Хартія туризму. Збірник нормативно-правових актів “Туризм в Україні”, т.5, під заг. ред. Вихристенка Б.І., “ІВА”, м.Ужгород, 2000р.
Правила проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України. Наказ Міносвіти України № 96 від 06.04.1999р.
Положення про суддів зі спорту (Наказ Держкоммолодьспорттуризму України №1007 від 30.06.2000р.).
Статут Федерації спортивного туризму України (зареєстрован Мінюстом України 08.02.2001р., свідоцтво №1572).
“Спортивний туризм”, “Інформаційно-методичний збірник”, ФСТУ, №1. – 2001р.
Спортивний туризм. Правила змагань (Затверджено Президією ФСТУ 07.10.01р., Погоджено ДКИСТУ 15.10.01р.).
Про класифікацію маршрутів туристських спортивних походів (Постанова Президії ФСТУ 08.12.01р.), Інформаційно-методичний збірник “Спортивний туризм” №2, 2002р.
Про типове положення про територіальний спортивний туристський клуб (Постанова Президії ФСТУ 08.12.01р.), Інформаційно-методичний збірник “Спортивний туризм”№3, 2002р.
Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму (Пост. Виконкому ФСТУ 11.03.02р.), Інформаційно-методичний збірник “Спортивний туризм”№3, 2002р.
Абрамов В.В. Об исторических истоках термина “туристский”. Міжнар. наук.-практ. конф. “Туризм на порозі ХХІ століття”. К., 1999.
Алешин В.М., Серебряников А.В. Туристская топография. М., 1985.
Бардин К.В. Азбука туризма. М., 1981.
Булгаков А.А. и др. Велосипедный туризм. М., “Ключ”, 1998.
Вахлис К.И. и др. Спутник туриста. Киев, “Здоров’я”, 1983.
Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды, М., 1980.
Высокогорные перевалы. Перечень квалифицированных перевалов и горных районов СССР. М., 1990.
Ганопольский В.И. и др. Туризм и спортивное ориентирование. Учебник для институтов и техникумов физической культуры. М., 1987.
Гранильщиков и др. Горный туризм., М., 1966.
Григорьев В.Н. Водный туризм., М., 1990.
Добромыслов А.Н. и др. Путешествие под парусом. М., 1981.
Дублянский В.Н., Илюхин В.В. Путешествие под землей. М., 1981.
Зорин И.В., Штюрмер Ю.А. Туризм и охрана окружающей среды. М., 1986.
Квартальнов В.А., Сенин В.С. Организация туристско-экскурсионного обслуживания., М., 1987.
Котов Г.Г. Автомобильный туризм., М., 1986.
Коструб А.А. Медицинский справочник туриста., М., 1990.
Краеведение. Пособие для учителя. М., 1987.
Кропф Ф. Спасательные работы в горах. Учебное пособие для альпинистов и туристов. М., 1975.
Кудинов Б.Ф. Из истории развития туризма., М., 1986.
Курилова В.И. Туризм. Учебное пособие для педагогических институтов. М., 1988.
Линчевский Э. Психологический климат туристской группы., М., 1981.
Лукоянов П.И. Зимние спортивные походы., М., 1988.
Лысогор Н.А. и др. Питание туристов в походе., М., 1980.
Никишин Л.Ф., Коастуб А.А. Туризм и здоровье. Киев, 1991.
Остапец А.А. Педагогика туристско-краеведческой работы в школе. М., 1986.
Плешанов Е.А. Я + природа. Учебно-справочное пособие по выживанию и безопасности человека в природе. Воронеж, 1997.
Попчиковский В.Ю. Организация и проведение туристских походов., М., 1987.
Садикова С.Н. 1000 + 1 совет Туристу. Школа выживания. Минск, 1999.
Серкіз Я.І. З Історії українського мандрівництва. Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам’яті народу засобами туризму”. Київ, 1994.
Соколов В.А., Дегтярьов Л.В. Проблема підготовки кадрів спортивного туризму в Україні. Матер. МНПК “Туризм на порозі ХХІ ст.: Освіта, екологія, культура”, Київ, 1999.
Соколов В.А., Штангей Ю.В., Петрова І.В. Спортивний туризм на сучасному етапі. Матер. МНПК “Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості”, Київ, 2002.
Соколов В.А., Ильин В.С. Велосипедній туризм. М., 1992.
Снаряжение для горного туризма (сост. Директор Л.Б.). М., 1987.
Снаряжение туриста-водника (сост. Григорьев В.Н.). М., 1986.
Турист (журнал). М., 1966-1990.
Туристские спортивные маршруты (сост. Попчиковский В.Ю.). М., 1989.
Шимановский В.Ф. и др. Питание в туристском путешествии. М., 1986.
Штюрмер Ю.А. Опасности в туризме: мнимые и действительные. М., 1983.
Штюрмер Ю.А. Четвертая грань туризма. Общественно-полезная работа туристов. М., 1984.
Энциклопедия туриста. М., 1993.