<<< назад | зміст | вперед >>>

Розвиток туристичного бізнесу регіону

РОЗДІЛ II. ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА БУКОВИНІ

§2.4. Формування туристичного продукту та просування його на ринку

Розбудова в Україні туристичної галузі, яка дедалі більше інтегрується у світову туристичну індустрію, є одним із ключових напрямів структурної перебудови економіки. Пріоритетність розвитку в'їзного, внутрішнього та сільського зеленого туризму позитивно позначається на підвищенні якості життя в Україні, створенні додаткових робочих місць, поповненні валютних запасів держави, підвищенні її авторитету на міжнародній арені.

Туристична галузь - важливий чинник стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.

Буковина була, є і буде краєм туризму у всіх його іпостасях. Вона має давні й гарні туристські традиції, знаних і кваліфікованих туристських лідерів, а головне - чудові історико-етнографічні та економіко-географічні передумови й перспективи розвитку цієї специфічної галузі економіки і воднораз невід'ємної складової життєдіяльності кожної людини. Пізнання світу, передусім свого рідного краю, є життєвою потребою виховання в собі патріотизму, без чого людина в цьому житті не здатна повноцінно відбутися. А найбільша цінність кожної держави - її люди.

За цих умов усе більш перспективним стає розвиток туризму на Буковині. Сприятливі природно-кліматичні умови, вигідне прикордонне розташування, рекреаційні та лікувальні можливості області, попит на відпочинок і оздоровлення зумовлюють зростання обсягу туристичних послуг, який у 2002 році склав 16,3 млн. грн., що на 5,57 млн. грн. більше, ніж у 2001 році. Всього впродовж року було надано туристичних послуг 53,0 тис. туристів, у т.ч. 49,44 тис. - вітчизняним, 3,56 тис. - іноземцям, 18,78 тис. - екскурсантам: кількість робочих місць - 945 осіб. Платежі до бюджету склали 1,35 млн. грн., що на 0,19 млн. грн. більше, ніж у 2001 році.

Наразі Чернівецька область більш аніж удвічі відстає від інших представників (а це Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська області) Карпатського регіону за кількістю туристів та екскурсантів. І це при тому, що за кількістю туристичних фірм (76) "на душу населення" область може претендувати на лідерство в державі. Існує багато проблем і з ліцензуванням діяльності туристичних компаній. Більше десятка туристичних фірм працюють зараз на території Чернівецької області без ліцензій. Це, безумовно, теж гальмує прибутковість туристичної галузі краю, який має чималий потенціал рекреаційних ресурсів.

Принадами санаторно-рекреаційної й туристичної зони Буковини не можуть скористатися пересічні громадяни. Цілком очевидно, що й у майбутньому туристична галузь орієнтуватиметься на іноземного або ж на вітчизняного заможного клієнта. Ні вчитель, ні лікар, ні звичайний робітник не можуть собі дозволити відпочинок у таких близьких Карпатах. Зрештою, навіть буковинці, яких Бог нагородив частиною прекрасних гір, взимку "відпочивають" здебільшого у своїх оселях, а влітку - на присадибних ділянках.

Тому дуже важливим як для розвитку туристичної галузі в цілому, так і для розвитку окремих туристичних підприємств є дослідження споживачів, виявлення основних мотивів придбання послуг і аналіз поведінки споживачів.

Правильне розуміння споживачів надає туристичній фірмі можливості:

- прогнозувати їхні потреби;
- виявляти послуги, що користуються найбільшим попитом;
- удосконалювати взаємини з потенційними клієнтами;
- розуміти, чим керується клієнт, приймаючи рішення про придбання туристичних послуг;
- з'ясовувати джерела інформації, що використовують клієнти при ухваленні рішень про купівлю;
- створювати систему зворотного зв'язку зі споживачами туристичних послуг.

Одним із найдієвіших і найважливіших інструментів вивчення поведінки споживачів є їх опитування за допомогою анкети. Вона являє собою дуже гнучкий інструмент дослідження, оскільки запитання можна задавати різними способами.

Першочергові питання при проведенні опитування -з'ясувати, де і коли відпочивав потенційний споживач останній раз; як і чому він обрав саме вказане місце відпочинку; який рівень доходів цього споживача (або його сім'ї); якому виду туризму він надає перевагу.

Нами було проведено опитування потенційних споживачів туристичних послуг. Наведемо деякі результати цього опитування.

Згідно з даними анкетування, 87% опитаних останній раз відпочивали в Україні. Відповідно тільки 13% - за кордоном. Підтвердженням зроблених висновків є графічне зображення на діаграмі (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Кількість споживачів, що відпочивали в Україні та за кордоном

Серед тих, хто відпочивав в Україні, обрали нашу країну, тому що відпочинок тут дешевший, ніж в інших країнах. Це 56% споживачів. Тільки 21% опитаних відповіли: відпочинок в Україні їх задовольняє, оскільки наша держава володіє багатьма видами туристичних ресурсів. Серед аргументів на користь відпочинку в Україні 16% анкетованих вказали на близькість і зручність та те, що тут їм більше подобається, хочеться дізнатися більше про свою країну. У 7% немає закордонного паспорту, що не дало їм можливості відпочивати в інших країнах. Цей висновок проілюстровано на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Причини обрання відпочинку в Україні

Причинами обрання закордонного відпочинку 54% опитаних назвали те, що вартість послуг, що надаються в Україні, не відповідає їх якості; 15% вважають, що кількість і якість послуг у нашій країні не відповідають їхнім вимогам і потребам. Також серед причин відпочинку в інших країнах зазначене поєднання навчання або бізнесу з відпочинком, на що вказали 31% споживачів (рис. 2.3).

Важливе питання, як саме обирається місце відпочинку споживачами туристичних послуг. Більшість (70%) скористалися порадою родичів, знайомих, 5% прочитали рекламне оголошення в газеті (побачили по телебаченню). 12% обрали місце відпочинку самостійно й поїздку здійснювали "дикунами". Послугами турфірм скористалися лише 13% опитаних. Туристична галузь Чернівецької області представлена туристичними підприємствами різних форм власності та підпорядкування. Сформувався певний ринок туристичних послуг й відокремилися провідні туристичні підприємства, які й надалі планують залишитися в туристичному бізнесі, створюючи власні туристичні продукти та інвестуючи кошти в розвиток власної матеріально-технічної бази. Звичайно капітальні вкладення цих підприємств незначні. Туристичні організації не мають достатніх ресурсів для будівництва нових або реконструкції наявних баз відпочинку, пансіонатів, туркомплексів тощо. Тому покладається багато надій на формування внутрішнього місцевого інвестиційного потенціалу (портфелю) туристичних організацій області для розбудови інфраструктури. Адже одним з головних і стратегічних напрямків розвитку є переорієнтація діяльності туристичних підприємств на розвиток внутрішнього ринку.

Рис. 2.3. Причини обрання відпочинку за кордоном

Така співпраця має сприяти заохоченню туристичних підприємств просувати на ринок місцеві туристичні продукти та здійснювати рекламні акції. Зараз лише декілька великих туристичних підприємств спроможні рекламувати свою туристичну діяльність. Можливо, саме через недостатність реклами послугами туристичних фірм користується невелика кількість споживачів.

Щодо оцінки якості послуг, що надаються в Україні, ніхто не дав оцінку, дуже добре". 57% атестованих дали оцінку "середньо", 15% -"погано" і тільки 28% - "добре" (рис. 2.4). Причому серед тих, хто відпочивав в Україні останній раз із причини нижчої вартості цього відпочинку, 70% якості наданих послуг дали оцінку "середньо". Тобто, якщо б відпочинок за кордоном був дешевшим, ці споживачі відпочивали б в інших країнах. Або ж їх повністю задовольняє той рівень якості послуг, що надаються за пропоновану ціну.

Рис. 2.4. Оцінка якості туристичних послуг, що надаються в Україні

Важливе питання, якому саме виду туризму споживач надає перевагу. Опитування показало такі результати: найбільше полюбляють відпочивати на морському узбережжі - 49%, у горах -11%, 8% надають перевагу відпочинку на природі та пікнікам, 3% обирають мисливство та рибальство. 29% поєднують різні види відпочинку, наприклад, 13% із них однаковою мірою полюбляють і гори, і морське узбережжя. У таблиці 2.5 наведений більш детальний розподіл споживачів за видами відпочинку.

Таблиця 2.5

Розподіл споживачів за видами відпочинку

Види відпочинку	Кількість споживачів
Відпочинок на природі	8
Відпочинок на морському узбережжі	49
Відпочинок у горах	11
Мисливство і рибальство	3
Відпочинок  у  горах  і  на  морському узбережжі	13
Відпочинок на природі та на морському узбережжі	4
Відпочинок у горах і на природі	5
Усі види відпочинку	7
Всього	100

Окрім дослідження, якому з вищеназваних видів туризму віддають перевагу споживачі, важливо визначити, який відсоток опитаних обирає активний туризм. Близько 30% анкетованих полюбляють активний відпочинок. І це переважно молодь. Тому необхідно й надалі розвивати активні види туризму. Тим більше, що умови в гірських районах у нас кращі, ніж на Івано-Франківщині. Схили пологіші, що дозволяє робити гірськолижні спуски різних категорій складності. Також є всі умови для любителів гірських сходжень і походів, розроблені місця, придатні для спортивного орієнтування, стрибків із парашутом.

Особливо виділимо вид туризму, як сільський зелений, де головною фігурою в забезпеченні організації відпочинку на селі виступає сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчування і знайомить з особливостями сільської місцевості.

Існує декілька видів сільського туризму. Розглянемо зміст і направленість таких понять і явищ, як "сільський туризм" та "агротуризм". Сільський туризм (rural tourism) - відпочинковий вид туризму, сконцентрований на сільських територіях. Він передбачає розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, сільськогосподарських і народних музеїв, а також центрів з обслуговування туристів із провідниками та екскурсоводами. Поняття "сільський туризм" часто ототожнюють з "агротуризмом". але "сільський туризм" - значно ширше поняття. Агротуризм (farm tourism) - відпочинковий туризм, що передбачає використання сільського (фермерського) господарства. Агротуризм може мати різні форми, але завжди включає винаймання помешкання. Розрізняють дві базові форми агротуризму: винаймання помешкання з обслуговуванням безпосередньо в межах дворогосподарства або розміщення на нічліг із самообслуговуванням на землях, що належать до дворогосподарства, наприклад у кемпінгах і наметах. Агротуризм, отже, виступає однією з форм сільського туризму. У агротуризмі дворогосподарство (фермерське господарство) становить одночасно нічліжну базу та головний предмет інтересу для туриста.

Екотуризм - це форма подорожі, сприятлива для навколишнього середовища. Вона відбувається на територіях, що мають природничу цінність (національні та ландшафтні парки). Екотуризм спрямований на охорону природного й культурного середовища регіонів, які відвідуються туристами. Він передбачає, що учасники цих подорожей - люди з високою екологічною свідомістю. Синонімами поняття "екотуризм" є зелений туризм (green tourism), природничий туризм (nature tourism). Виділяються такі форми екотуризму, як активний екотуризм (піший, велосипедний, водний, кінний, рибальство), фауністичні та флористичні поїздки (орнітологічні поїздки, полювання, тематичні поїздки), культурологічні й етнографічні поїздки.

Сільський туризм і його різновид агротуризм мають багато спільного з екотуризмом і часто відповідають багатьом його пріоритетам, зокрема: збереження природничого та культурного середовища, підтримка добробуту місцевої громади, постачання туристам харчів із місцевих продуктів. Деякі власники агротуристичних господарств, розташованих поблизу природоохоронних територій, ставлять туристам проекологічні вимоги. У сільських місцевостях організовують відвідувачам багато додаткових послуг, що включають екотуристичні програми: кінні та велосипедні прогулянки, маршрути знаковими стежками в національних і ландшафтних парках, природничі подорожі, збирання ягід та грибів. Але сільський туризм (агротуризм) і екотуризм відрізняються основними цілями використання вільного часу. їхня головна відмінність полягає в базових мотивах подорожування. Сільський туризм - це форма проведення вільного часу у вигляді стаціонарного відпочинку, тоді як базовою метою екотуризму виступає активне відкриття дикої природи, традицій і культури, їх глибоке пізнання й сприйняття. Сільські оселі можуть використовуватись як база для ночівлі та харчування екотуристів. У спеціалізованій літературі з'явилось нове поняття екоагротуризм, що передбачає відпочинок у селян, які вирощують сільськогосподарську продукцію із застосуванням екологічних методів. Тут агротуризм поєднується з екологічним сільським господарством.

Наведені вище поняття, пов'язані з сільським туризмом і екотуризмом, знайшли своє використання для визначення форм туристичного руху в Україні. Зокрема, відпочинок в українських селах було визначено як "сільський зелений туризм". Він охопив широкий спектр форм відпочинку на селі: від стаціонарного відпочинку в сільській місцевості (власне сільський туризм), відпочинку в туристичних центрах і курортах, що розташовані в селищах і малих містах, до відпочинку в сільських дворогосподарствах (агротуризм). Визначення сільського руху як "зелений" підкреслює його проекологічну орієнтацію. Актуальним сьогодні для правової підтримки сільського туризму є формування організаційно-господарського механізму його функціонування та державної підтримки у вирішенні таких питань:

1) прийняття нормативних документів, які регулюватимуть діяльність різних форм сільського туризму;
2) здійснення заходів щодо підтримки та просування сільського туризму на внутрішньому й міжнародному туристичному ринках;
3) забезпечення організаційної та матеріальної підтримки з боку держави нового виду послуг на селі - сільського туризму та агротуризму.

Селянин-фермер у межах сільського туризму може організувати:

- активний туризм (збудувати на своїй території спортивний майданчик, підйомник, розробити маршрути для велотуристів, кінні прогулянки);
- екотуризм (відпочинок в екологічно чистій місцевості, вживання чистих продуктів);
- мисливський туризм;
- культурно-етнічний (екскурсії, розповіді про історію краю, національні обряди, побут) і т.д.

Сьогодні в Чернівецькій області формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіону. Сільський зелений туризм у більшості країн розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів розв'язання багатьох сільських проблем.

Враховуючи те, що в умовах загальноекономічної кризи економічні і соціальні проблеми села надзвичайно загострилися, широке розповсюдження і розвиток сільського зеленого туризму є особливо бажані.

Позитивний вплив сільського зеленого туризму на розв'язання соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток; розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, але й у сфері обслуговування. При певному нагромадженні кількості відпочиваючих з'являється потреба в задоволенні їх різноманітних запитів, а це, у свою чергу, стимулює розвиток сфери послуг: транспортних, зв'язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково-розважальних та інших. Цей вид туризму в нашому краї знаходиться на початковій стадії й потребує підтримки з боку владних структур, що є одним із головних напрямів діяльності управління з питань туризму обласної державної адміністрації.

Розвиток сільського зеленого туризму в області потребує сьогодні фінансової підтримки з боку влади шляхом надання фінансової допомоги на облаштування будинку, його ремонт,приведення в порядок прилеглої території, надання рекламних послуг, підвищення рівня обслуговування тощо. У сфері сільського туризму працюють сім'ї з різним ступенем якості в обслуговуванні відпочиваючих. Задля підтримки розвитку сільського зеленого туризму проводиться збір та узагальнення інформації про власників агроосель із метою випуску рекламного буклета "Сільський зелений туризм Буковини", продовжується анкетування бажаючих займатися цим видом туризму. У такій анкеті зазначаються побутові умови господаря оселі та перелік послуг, що надаються відпочиваючим. Зразок однієї з анкет, розміщеної на сайті Чернівецької обласної державної адміністрації, наведений у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Анкета послуг із сільського зеленого туризму

Господар
Адреса
Побутові умови
Показник	Примітка
1. Кількість одномісних кімнат
2. Кількість двомісних кімнат
3. Кількість тримісних кімнат
4. Господар знає мову
5. Телефон
6. Ванна в будинку (чи в окремому приміщенні)
7.Душ
8. Туалет в будинку
9. Можливість дивитися телевізор
10. Можливість користуватися пральною машиною
11. Можливість паркування авто
12. Можливість користуватися кухнею
13. Господар випікає хліб
14. Можливість перебування з дітьми
15. Можливість їсти фрукти і овочі з городу
16. У господаря є пасіка
17. У господаря є корова
18. У господаря є коза
19. Дозволяється привозити домашню тварину
Інші послуги
1. Автобусна зупинка (залізнична станція), км
2. Медична допомога
3. Музеї, історичні пам'ятки
4. Ресторан, кафе, бар
5. Магазин, базар
6. Рибалка, км
7. Можливість купатися
8. Верхова їзда
9. Полювання
10. Можливість збирання грибів

Популярність сільського зеленого туризму підтверджується даними анкетування. Адже 72% опитаних на запитання "Чи скористалися б Ви послугами зеленого туризму?" відповіли "так". Відповідно, тільки 28% дали заперечну відповідь, що свідчить про необхідність і надалі розвивати цей напрямок туризму й залучати сюди дедалі більше споживачів.

Важливе також дослідження рівня доходів потенційних споживачів туристичного продукту. Саме з допомогою такого дослідження можна вирішити, який відпочинок можна запропонувати тій чи інший категорії населення. Серед опитаних 41% споживачів мають низький рівень доходів, - 51% середній рівень доходів і тільки у 8% -високий рівень доходів, що дозволяє їм відпочивати, де вони забажають (рис. 2.5).

Багаті люди та споживачі із середнім достатком можуть дозволити собі відпочивати не один раз у рік. На вихідні вони їздять в Яремчу, де є велика кількість пристойних баз. Але більшість людей мають середній і низький рівень доходів. Тож ця категорія споживачів швидше за все обрала б сільський зелений туризм, проживання в сім'ях, а не у висококласних санаторіях чи готелях.

Рис. 2.5. Розподіл споживачів за рівнем доходів

Природно було запитати в потенційних споживачів туристичного продукту, чи цікавляться вони станом розвитку туристичної галузі на Буковині і як оцінюють дії влади щодо підтримки розвитку туризму. 57% опитаних відповіли, що не цікавляться станом розвитку туристичної галузі на Буковині і тільки 43% - дали ствердну відповідь. Лише 19% анкетованих вважають, що влада сприяє розвитку туризму в Чернівецькій області, 35% відповіли протилежне, а 46% опитаних не знають, оскільки не цікавляться цією проблемою (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Оцінка дій влади щодо сприяння розвитку туризму на Буковині

Як бачимо, буковинці не довіряють місцевій владі і схильні вважати її неспроможною допомогти розвитку туристичної галузі в нашому регіоні на належному рівні. Наприклад, буковинському підприємцю, щоб розпочати будівництво бази відпочинку, необхідно заплатити за проект вісім тисяч гривень, стільки ж - за експертизу. А в Івано-Франківській області проект коштує вісімсот гривень. Проблемою місцевого рівня є довгий термін оформлення земельної ділянки у власність або під забудову (від 3 до 9 місяців). При отриманні дозволу на ділянку з'являються додаткові умови -збудувати декілька кілометрів дороги або відремонтувати школу. Звісно, інвестори не підуть на такі умови. Тому буковинські підприємці вкладають гроші в інфраструктуру сусідніх областей. Також для господарів, що приймають у своїх оселях гостей, місцева влада в районах встановила дуже високі податки і збори. Податкова адміністрація прирівнює їх до власників готелів. Причиною цієї проблеми є відсутність законодавства про зелений туризм.

І все-таки влада не залишається бездіяльною щодо питань розвитку туризму. За два останні роки в нашій державі відбувається процес перетворення туристичної галузі в одну із провідних галузей економіки України. Це перш за все пов'язано з прийняттям Державної Програми розвитку туризму в Україні на 2004-2010 роки, низки Указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України про підтримку розвитку туризму.

Не стояло осторонь цих процесів і управління з питань туризму обласної державної адміністрації, яке однозначно налаштовано на розвиток туризму в краї і буде робити все можливе, аби до нас приїздили і грошовиті люди, і прсто звичайні громадяни, для яких туризм став би не бізнес-туром, а суто розважальним відпочинком.

Наприкінці минулого року на сесії Чернівецької обласної ради було прийнято обласну Програму з розвитку туризму. Метою Програми є: створення конкурентоспроможного на національному та міжнародному ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців області та її гостей; забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіону за умови збереження екологічної рівноваги та історико-культурної спадщини; здійснення заходів, спрямованих на розвиток

туристичної галузі; забезпечення умов для повноцінного функціонування суб'єктів туристичної діяльності; залучення інвестицій; створення інфраструктури туризму. Програма передбачає здійснення таких заходів:

1) удосконалення системи державного регулювання туризму;
2) розвиток матеріальної бази й туристичної інфраструктури;
3) використання рекреаційних ресурсів та історико-культурної спадщини для розвитку туризму;
4) удосконалення рекламно-інформаційної діяльності в туристичній галузі;
5) розвиток сільського зеленого туризму;
6) безпека туристів.

Облдержадміністдкої є маркетингова діяльність, рекламування можливостей Карпатського регіону. Можливості Буковини було представлено на різноманітних виставкових заходах. Виготовлено та розповсюджено різноманітну рекламну продукцію (представницький буклет "Буковина туристична", відеофільми, карта туристичних маршрутів Чернівецької області тощо).

Взагалі ж Чернівецька область у 2002 році зайняла в Карпатському регіоні II місце за загальними обсягами наданих туристичних послуг, випередивши Закарпатську область. У 2001 році Закарпатська область займала II місце, а Чернівецька - III місце за обсягами наданих туристичних послуг (табл. 2.7).

Із даних таблиці 2.7 також видно, що найвищий темп росту обсягів наданих туристичних послуг в 2002 р. порівняно з 2001 р. відбувся саме в Чернівецькій області - він склав цілих 151,85%. Тобто за цим показником Чернівецька область взагалі на І місці серед інших областей. І це незважаючи на те, що найрозвинутіша область з туристичної діяльності - Львівська. І саме в цій області найбільші обсяги наданих туристичних послуг у регіоні.

Якщо аналізувати Карпатський регіон у цілому та кожну його область зокрема, то видно, що обсяги наданих туристичних послуг зросли в кожній області Карпатського регіону і завдяки цьому - в цілому по регіону.

Таблиця 2.7

Обсяги наданих туристичних послуг в областях Карпатського регіону за 2001-2002 pp.

Регіони	2001 рік		2002 рік		Темп росту 2002 р. до 2001 p., %	Відхилення тис. грн.
	Обсяги, тис. грн.	Питома вага, %	Обсяги, тис. грн.	Питома вага, %
Івано-Франківська область	7939,73	11,97	11098.58	13,63	139,79	3158,9
Закарпатська область	11506,6	17,35	13100,18	16,09	113,85	1593,6
Львівська область	36156,94	54,50	40940.36	50,27	113,23	4783,4
Чернівецька область	10732,53	16,18	16297,16	20.01	151.85	5564,6
Карпатський регіон	66335,8	100	81436,28	100	122,76	15100
УКРАЇНА	1206668,2		1330504,97		110,26

Ще до недавнього часу на сайті Чернівецької обласної адміністрації в розділі "Буковина туристична" можна було дізнатися, що в області мешкає 303 види хребетних тварин чи ознайомитися з турфірмами, які здебільшого вивозять за кордон заробітчан. Іванофранківці ж розмістили на сайті інформацію, починаючи від телефонів потрібних чиновників і усіх показників роботи галузі до детального опису й координат практично кожного готелю, туристичної бази, пансіонату, санаторію, лікувально-оздоровчого комплексу, дитячого табору чи приватної садиби, що обслуговують туристів в області. Але нещодавно сайт Чернівецької обласної адміністрації було оновлено. Зараз на ньому можна ознайомитися з Програмою розвитку туризму на 2004-2010 роки, з показниками розвитку галузі. Поки що тільки декілька туристичних підприємств та господарів, що пропонують послуги сільського зеленого туризму, розмістили інформацію про відпочинок, який вони пропонують. Сподіваємось, що невдовзі їх кількість збільшиться.

На сайті ради з туризму Карпатського регіону теж не розміщено інформацію про туристичні підприємства, бази відпочинку, послуги сільського зеленого туризму Буковини, на відміну від інших регіонів, що входять до цієї Ради (Івано-Франківська, Львівська та Закарпатська області).

Важливе в розвитку туризму в нашому регіоні створення відповідного позитивного іміджу на вітчизняному та міжнародному ринках туристичних послуг. Буковину відвідує незначна кількість іноземних туристів. Чи не найбільше серед них людей, які займаються так званим релігійним туризмом. Приваблюють їх пам'ятки єврейської культури в Садгорі, синагога і кладовище на Вижниччині. Значну частину приїжджих становлять також емігранти з Австрії, Німеччини та інших країн. Такі туристи зазвичай обмежуються екскурсією Чернівцями та поїздкою до Хотинської фортеці. Відпочити в наших горах приїжджає небагато іноземців - шведів, канадців, поляків приймають, скажімо, у приватних садибах мешканці Виженки.

Розглянемо в'їзний та виїзний туризм більш детально за допомогою даних таблиць 2.8 і 2.9 відповідно за 2001 та 2002 роки. Аналізуючи дані таблиці 2.8, бачимо, що в 2001 році чисельність вітчизняних туристів, які виїжджали за кордон майже в 3 рази перевищувала чисельність іноземних туристів. Кількість туроднів, наданих туристам, що виїжджали за кордон, перевищує приблизно в 15 разів кількість туроднів, наданих іноземним туристам. Основна частка туристів, які виїжджають за кордон, припадає на такі країни: Туреччина - 34,17%, Німеччина - 16,58%, Болгарія - 10,03%, Італія - 8,62%, Іспанія -8,06%, Румунія - 4,07%, Китай - 3,67%, Австрія - 3,36%, а також Греція - 2,46%.

Іноземні туристи ж у 2001 році приїжджали переважно з таких країн, як Молдова- 33,71%, Німеччина- 14,37%, Австрія - 9,43%, США - 7,51%, Румунія - 5,52%, Ізраїль - 4,81%, Російська Федерація - 4,76% та Канада - 4,69%.

Таблиця 2.8

Дані про в'їзд іноземних туристів та дані про туристів,
що виїжджали за кордон в 2001 р.

Назва країни	Кількість іноземних туристів, осіб			Кількість туроднів, наданих іноземним туристам	Кількість туристів, які виїжджали за кордон, осіб			Кількість туроднів, наданих туристам, що виїжджали
	Всього	в тому числі			Всього	в тому числі
		в групах	Індивідуалів			в групах	Індивідуалів
Всього, у т.ч.:	4328	2074	2254	7830	12518	4104	8414	120894
Російська Федерація	206	67	139	312	104	8	96	560
Чехія	8	-	8	13	213	36	177	3494
Угорщина	11	-	11	22	98	12	86	818
Німеччина	622	521	101	2170	2064	668	1396	27994
Ізраїль	208	143	65	506	20	11	9	165
Польща	91	37	54	145	36	3	33	454
Австралія	15	14	1	15	3	-	3	21
Австрія	408	292	116	760	420	314	106	4924
Албанія	5	-	5	24	-	-	-	-
Афганістан	1	-	1	1	-	-	-	-
Бельгія	6	-	6	10	8	6	2	159
Болгарія	73	40	33	101	1256	663	593	17478
Сполучене Королівство	35	25	10	100	18	6	12	427
Венесуела	2	-	2	8	-	-	-	-
Греція	22	-	22	36	308	78	230	3610
Данія	15	8	7	18	-	-	-	-
Індія	1	-	1	1	-	-	-	-
Італія	69	14	55	152	1079	602	477	13773
Іспанія	3	-	3	3	1009	672	337	12777
Іран	1	-	1	1	-	-	-	-
Канада	203	170	33	523	-	-	-	-
Китай	1	-	1	1	460	460	-	4651
КНДР	2	-	2	2	-	-	-	-
Латвія	8	-	8	9	-	-	-	-
Македонія	2	-	2	2	-	-	-	-
Нідерланди	23	-	23	41	36	33	3	375
Нова Зеландія	1	-	1	1	-	-	-	-
Норвегія	7	-	7	13	31	-	31	367
Португалія	2	-	2	2	222	84	138	2935
Румунія	239	82	157	352	509	233	276	3889
Сальвадор	1	-	1	1	-	-	-	-
Словаччина	12	-	12	13	26	-	26	150
Словенія	4	-	4	6	-	-	-	-
США	325	209	116	554	-	-	-	-
Туреччина	53	-	53	56	4278	2	4276	18676
Фінляндія	1	-	1	1	2	2	-	16
Франція	19	-	19	26	258	196	62	2491
Швейцарія	51	35	16	99	-	-	-	-
Швеція	8	-	8	15	1	-	1	7
Югославія	19	-	19	23	18	8	10	174
Японія	29	24	5	34	-	-	-	-
Молдова	1459	385	1074	1598	-	-	-	-
Казахстан	20	-	20	22	-	-	-	-
Сирія	2	-	2	2	-	-	-	-
Білорусь	17	8	9	18	-	-	-	-
Узбекистан	5	-	5	5	-	-	-	-
Грузія	9	-	9	9	-	-	-	-
Вірменія	2	-	2	2	-	-	-	-
Литва	1	-	1	1	7	-	7	80
Естонія	1	-	1	1	-	-	-	-
Таїланд	-	-	-	-	2	2	-	20
Кіпр	-	-	-	-	8	5	3	98
Єгипет	-	-	-	-	19	-	19	235
Ірландія	-	-	-	-	5	-	5	76

Найменше приїжджих на Буковину в 2001 році іноземних туристів було з таких країн, як Афганістан, Індія, Іран, Китай, Нова Зеландія, Сальвадор, Фінляндія, Литва та Естонія, - їх частка становила лише 0,02%. Зовсім не було в 2001 році туристів із Таїланду, Кіпру, Єгипту та Ірландії. Зате в ці країни їдуть відпочивати українські туристи. Взагалі ж вітчизняними туроператорами в 2001 році було підписано угоди з 54 країнами.

Дані таблиці 2.9 свідчать, що у 2002 році чисельність вітчизняних туристів, які виїжджали за кордон, вже майже в 5 разів перевищує чисельність іноземних туристів. Тобто кількість іноземних туристів у порівнянні з 2001 роком у 2002 році зменшилася на 769 осіб, а чисельність вітчизняних туристів, які виїжджали за кордон в 2002 році, підвищилась на 4094 особи. Основна частка туристів, які виїжджають за кордон, припадає на такі країни: Туреччина - 46,74%, Німеччина -13,12%, Болгарія - 8,28%, Австрія - 7,41%, Італія - 5,56%,

Румунія - 5,12%, Іспанія - 3,52%, Китай - 2,14% та Греція -1,70%.

Якщо в цілому чисельність виїжджаючих із Чернівецької області за кордон туристів у 2002 році порівняно з 2001 роком підвищилася, то на прикладі окремих країн бачимо, як зменшується частка виїжджаючих за кордон: у Німеччину на 3,46%, Італію - на 3,06%, Іспанію - на 4,54%, Болгарію - на 1,75%, Китай - на 1,53% та Грецію - на 0,76%. Відбувається переорієнтація туристів щодо відпочинку в окремі країни: у 2002 році збільшується частка виїжджаючих у Туреччину на 12,57%, Австрію - на 4,05% та Румунію - на 1,05%.

У 2002 році частка іноземних туристів, що приїжджали з інших країн, становила: з Німеччини - 16,04%, Республіки Молдова -15,57%, Австрії - 14,05%, Польщі - 10,29%, Румунії - 8,04%, Білорусі - 6,86%, Російської Федерації - 5,56%, США - 3,96%, Ізраїлю - 3,54% та Канади - 3,12%. Найменше приїжджих на Буковину в 2002 році іноземних туристів було з таких країн, як Аргентина, Венесуела, Малайзія, Нігерія, Норвегія, Нова Зеландія, Фінляндія, Естонія, Китай, Колумбія та Судан - їх частка становила лише 0,03%. Зовсім не було у 2002 році туристів з Єгипту, Хорватії, Кіпру, Англії, Мальти, Португалії, Ірландії та Республіки Корея. Зате в ці країни їдуть відпочивати українські туристи. Взагалі ж вітчизняними туроператорами в 2002 році було підписано угоди з 57 країнами.

Таблиця 2.9

Дані про в'їзд іноземних туристів та дані про туристів,
що виїжджали за кордон в 2002 р.

Назва країни	Кількість іноземних туристів, осіб			Кількість туро днів, наданих іноземним туристам	Кількість туристів, які виїжджали за кордон, осіб			Кількість туро днів, наданих туристам, що виїжджали
	Усього	в тому числі			Всього	в тому числі
		В групах	Індивідуалів			В групах	Індивідуалів
Всього, у т.ч.:	3559	1821	1738	7519	16612	3507	13105	132285
Австралія	5	-	5	13	-	-	-	-
Австрія	500	486	14	941	1231	771	460	14726
Аргентина	1	-	1	3	-	-	-	-
Бельгія	2	-	2	6	17	8	9	166
Болгарія	52	8	44	79	1375	724	651	15215
Сполучене Королівство	59	55	4	119	-	-	-	-
Венесуела	1	-	1	3	-	-	-	-
Греція	19	17	2	36	283	34	249	2954
Данія	5	-	5	10	-	-	-	-
Ізраїль	126	72	54	480	4	3	1	72
Індія	4	-	4	4	-	-	-	-
Італія	51	-	51	103	924	349	575	12103
Іспанія	2	-	2	2	584	210	374	8236
Канада	111	85	26	257	-	-	-	-
Кенія	2	-	2	2	-	-	-	-
Латвія	/td>	-	2	2	1	-	1	22
Литва	5	-	5	5	5	-	5	62
Македонія	8	-	8	21	-	-	-	-
Малайзія	1	-	1	1	-	-	-	-
Республіка Молдова	554	-	554	558	-	-	-	-
Нігерія	1	-	1	1	-	-	-	-
Норвегія	1	-	1	1	-	-	-	-
Нідерланди	8	-	8	13	13	13	-	127
Німеччина	571	434	137	1484	2180	623	1557	33290
Нова Зеландія	1	-	1	2	-	-	-	-
Польща	363	269	94	581	45	-	45	534
Російська Федерація	198	46	152	304	73	-	73	715
Румунія	286	135	151	612	850	501	349	7773
Сполучені Штати	141	130	11	317	1	-	1	90
Словенія	5	-	5	13	-	-	-	-
Словаччина	11	-	11	317	13	10	3	124
Туреччина	23	-	23	24	7765	25	7740	18010
Франція	8	-	8	24	79	43	36	891
Фінляндія	1	-	1	3	11	-	11	110
Чехія	45	-	45	54	268	12	256	4045
Швейцарія	44	19	25	105	-	-	-	-
Швеція	6	-	6	14	2	-	2	24
Югославія	15	-	15	24	43	-	43	592
Японія	26	15	11	28		-	-	-
Казахстан	17	-	17	23		-	-	-
Угорщина	16	-	16	47	122	35	87	1480
Білорусь	244	50	194	1123	-	-	-	-
Грузія	3	-	3	5	-	-	-	-
Азербайджан	6	-	6	9	-	-	-	-
Естонія	1	-	1	1	-	-	-	-
Вірменія	5	-	5	6	-	-	-	-
Китай	1	-	1	1	355	-	355	3580
Колумбія	1	-	1	1	-	-	-	-
Судан	1	-	1	1	-	-	-	-
Єгипет	-	-	-	-	116	37	79	1188
Хорватія	-	-	-	-	12	-	12	248
Кіпр	-	-	-	-	18	-	18	235
Англія	-	-	-	-	24	7	17	2979
Мальта	-	-	-	-	19	13	6	170
Португалія	-	-	-	-	175	89	86	2314
Ірландія	-	-	-	-	3	-	3	200
Республіка Корея	-	-	-	-	1	-	1	10

Порівнюючи таблиці 2.8 та 2.9, також можемо стверджувати, що в 2002 році майже в 2 рази зменшилася частка іноземних туристів із Молдови, США, з Ізраїлю на 1,27% та Канади на 1,57%. Це пов'язане з терактами, які відбулись в 2001 році. Збільшилась частка іноземних туристів: з Австрії - на 4,62%, Румунії - на 2,52%, Німеччини - на 1,67% та Російської Федерації - на 0,8%. Якщо в 2001 році частка іноземних туристів із Польщі та Білорусі була не дуже значною, то в 2002 році вона різко збільшилася відповідно на 8,19% та 6,47%, випередивши при цьому США, Російську Федерацію, Ізраїль та Канаду.

Саме у в'їзному туризмі зосереджено найбільше проблем. Серед них - і відсутність державної підтримки рекламно-інформаційного забезпечення галузі, популяризації та просування національного продукту, і створення штучних перешкод для в'їзду іноземців в Україну, і негаразди на кордоні, й візова дорожнеча. Усе це свідчить, що треба привертати увагу держави до розвитку в'їзного туризму. Він повинен стати пріоритетним не на словах, а на ділі.

Такі країни, як Єгипет, Туреччина, Греція, рекламують свої туристичні послуги по телебаченню мешканцям країн Західної Європи перед сезоном відпусток. Тож збільшити кількість туристів

Буковина може шляхом виготовлення та розповсюдження відповідної рекламної продукції про туристичні можливості Чернівецької області, розміщення реклами в різноманітних засобах масової інформації, збільшення інформації в Інтернеті, а також участі представників нашого регіону в різноманітних виставкових заходах.

Сподіваємося, що при підтримці обласної та районних рад, керівників органів місцевого самоврядування туристичні підприємства та інші суб'єкти господарювання візьмуть активну участь у відновленні та зміцненні матеріально-технічної бази туризму, створенні високоякісного туристичного продукту, який би задовольняв потреби внутрішнього та іноземного туризму. Ця співпраця не тільки підвищить авторитет Буковинського краю, але й принесе буковинцям достаток.

<<< назад | зміст | вперед >>>