<<< назад | зміст | вперед >>>

Розвиток туристичного бізнесу регіону

РОЗДІЛ II. ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА БУКОВИНІ

§2.3. Основні чинники, що впливають на формування туристичного ринку Буковини

Туристична галузь є однією з найбільш перспективних у розвитку Буковини на найближчий період. Це підтвердило прийняття обласною державною адміністрацією програми розвитку туризму на найближче десятиліття. Чернівецька область -найменша як за площею (близько 1 % території), так і за населенням (менше 2 % населення) в Україні. Проте регіон характеризується значними туристично-рекреаційними можливостями, а за кількістю та складом історичних і архітектурних пам'яток випереджає багато інших областей і, безумовно, є одним з унікальних куточків України. Сьогодні в Україні налічується понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць; у Чернівецькій області 17 підприємств готельного господарства з одноразовою місткістю 1718 осіб, тобто 0,4 % і 0,3 % від відповідних показників у державі. Кількість суб'єктів, які працюють у сфері туристичної індустрії, постійно зростає, відбувається розвиток туристичної інфраструктури. Проте, зважаючи на високий рівень конкуренції на світовому ринку туристичних послуг, Україна не встигає за сучасними потребами, а Буковина недостатньо використовує свої рекреаційні можливості. Тому проблема дослідження туристичного ринку сьогодні гостро стоїть як перед Україною, так і перед окремими її регіонами. Окрім того, туризм сприяє розвитку тих регіонів, які не мають значної промислової бази, полегшуючи цим самим розв'язання проблеми зайнятості, а також може бути потужним джерелом валютних надходжень.

Формуванню і фунціонуванню туристичних ринків і факторам, що впливають на них, присвячені праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема, О.Александрової, В. Євдокименка, Н. Кабушкіна, В. Кифяка, Т.Ткаченко, І. Школи.

Туристичний ринок - складова господарського комплексу держави, яка формується в результаті діалектичної взаємодії попиту і пропозиції на туристичні товари й послуги. При цьому вивчення попиту на туристичні послуги і товари передбачає дослідження впливу окремих факторів на зміни, які відбуваються у складі обсягу і структури туристичного споживання. Основним чинником, який впливає на формування ринку туристичних послуг, виступає попит, який реалізується або не реалізується залежно від наявності пропозиції відповідного туристичного продукту.

Основним заданиям діяльності туристичного ринку є доведення туристичного продукту від туроператора до споживача. У свою чергу туристичний продукт включає в себе комплекс послуг, а також існування розгалуженої туристичної інфраструктури.

Фактори, що впливають на формування туристичного ринку, можна класифікувати відповідно до масштабу цього ринку. При такій класифікації виділяють 3 рівні факторів:

1. Глобальні, тобто фактори, які діють у міжнародному чи світовому масштабі.
2. Національні - фактори, які виявляють свій вплив на рівні держави.
3. Регіональні - фактори, що впливають на формування туристичного ринку в межах окремого регіону.

Склад і вагомість факторів будуть відрізнятися для кожного рівня. Зокрема, на глобальному рівні вплив на формування туристичного ринку здійснює дуже велика кількість факторів. Однією з класифікацій, яка найкраще ілюструє ці чинники, є класифікація елементів туристичного продукту (а отже, факторів, які впливають на формування туристичного ринку), представлена у звіті Всесвітньої туристичної організації. У ній всі ресурси поділені на 7 великих груп:

1. Робочий час і час для відпочинку, наявність і тривалість відпустки, рівень і традиції сфери освіти, охорони здоров'я та відпочинку.
2. Різноманітні блага та послуги, транспорт і обладнання, які складають специфічну інфраструктуру сфери відпочинку і природні багатства.
3. Енергетичні багатства.
4. "Людські фактори", які розглядаються з точки зору демографічних даних, умов життя, звичок населення щодо туристичних послуг, а також із погляду даних про різні аспекти культури.
5. Інституційні, політичні, юридичні й адміністративні аспекти.
6. Соціальні аспекти, особливо соціальна структура країни, участь населення в управлінні державою, співвідношення між розвагами.
7. Економічна і фінансова діяльність.

У вітчизняній теорії з питань туризму не існує єдиної точки зору щодо складових туристичного продукту. Проте вчені часто поділяють елементи продукту на первинні або базисні (природні), вторинні (устаткування) та додаткові.

Як стверджує проф. І.М. Школа, значний вплив на формування туристичного ринку регіону справляють базові складові туристичного продукту: капітал, технології, кадри та туристичні ресурси [42]. До найважливіших груп туристично-рекреаційних ресурсів, на його думку, належать:

- економічні;
- природні;
- кліматичні;
- культурно-історичні;
- трудові;
- фінансові;
- соціальні;
- виробничі.

Ми погоджуємося, що поєднання саме цих ресурсів на рівні держави чи регіону створює неповторний образ території, який виступає вагомим мотивом для прийняття рішення про її відвідання. Отже, прикладом класифікації чинників на рівні держави може бути запропонована проф. І.М.Школою класифікація, яка враховуватиме такі чинники:

1. Доход споживачів, ціни на товари та послуги.
2. Демографічний аспект.
3. Ступінь механізації виробництва і споживання.
4. Рівень урбанізації території.
5. Інші фактори [42].

При цьому, як правило, враховується річний доход, який включає заробітну плату, частину прибутку, ренту, стипендії, пенсії, подарунки.

В.Ф.Кифяк також наводить перелік факторів, що виступають утворюючими при формуванні туристичного ринку, а саме:

1. Демографічні.
2. Матеріальне та соціальне становище населення.
3. Рівень освіти громадян.
4. Середня тривалість відпустки в державі.
5. Професійна зайнятість.
6. Інші [16].

У випадку окремо взятого регіону (відносно однорідної території) швейцарські спеціалісти пропонують такий перелік чинників формування туристичного ринку регіону:

- транспортні засоби, які використовуються для пересування до місця призначення;
- транспортні засоби, які використовуються на місці;
- форма надання й рівень комфортності житла;
- тривалість відпочинку;
- маршрут подорожі, відстань між зупинками;
- показники мобільності населення чи окремих туристичних ресурсів.

Віддаючи належне і погоджуючись із науковою думкою вищеназваних спеціалістів, ми пропонуємо, коли розглядаються специфічні передумови розвитку туризму в конкретному регіоні, виділити суто регіональні фактори і класифікувати їх відповідно до мотивів подорожі так:

- природні фактори: клімат, пейзаж, топографія, флора, фауна, географічне положення;
- фактори, пов'язані з історичними й культурними особливостями території: мова, менталітет, гостинність, фольклор, культура, історичні та архітектурні особливості;
- соціально-економічні умови та наявність єдиної інфраструктури: транспорт і засоби комунікації (в т. ч. наявність мобільного зв'язку), енерго- і водопостачання;
- спеціальна інфраструктура туризму: засоби розміщення, наявність розважальних місць, торгівля сувенірами тощо.

Ми вважаємо, що найбільшу вагу для середньостатистичного споживача туристичного продукту мають специфічні фактори та регіональні відмінності, які виступають своєрідним ярликом території й найбільше зумовлюють її привабливість. Саме вони дозволяють певній території ефективно виділятися з-поміж багатьох інших, стають її символами, подібно до того як міська ратуша і музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської стали символами М.Чернівців.

Детальніше розглянемо специфічні фактори, які впливають на розвиток туристичного ринку нашого регіону.

1. Природні фактори
Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього й зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців.

Рекреаційно-туристичний потенціал Буковини характеризується наявністю різноманітних ресурсів: кліматичних, ландшафтних, водних, фауністичних, мінералогічних, культурно-історичних та соціально-економічних, які забезпечують лікування, відпочинок, пізнання природи і культурно-історичних пам'яток регіону [16].

Іншими перевагами Буковини є невелика площа території, що дає змогу влаштовувати туристичні поїздки в межах 1-2 діб з урахуванням виїзду в сусідні області. А відносно сприятлива екологічна ситуація створює позитивні умови для розвитку спортивно-оздоровчого та відновлювального туризму. Цьому сприяють незначна забрудненість унаслідок Чорнобильської катастрофи й діяльності промислових підприємств та найменша в Україні кількість викидів шкідливих речовин у повітря.

2. Фактори, пов'язані з історичними та культурними особливостями території
Чернівецька область - одна з небагатьох областей України, яка володіє багатою та різноманітною архітектурно-містобудівною спадщиною.

Цікава є національно-етнографічна особливість регіону, яка проявляється у своєрідній етнографічній культурі. Крім української, тут збереглась російська, румунська, польська, молдавська, вірменська, австрійська культури, відбувся синтез культурних традицій. Це забезпечує певні переваги при встановленні економічних та культурних відносин із відповідними країнами.

Найбільшу історичну привабливость має обласний центр. Чернівці вирізняються серед багатьох міст України різноманітністю стилів та, безперечно, є унікальним в архітектурному відношенні містом, яке гармонійно поєднує в собі будівлі різних стилів та епох.

Серед інших відомих історичних місць області найпрезентативніші Хотин, Кіцмань, Вижниця, Лужани, Путила.

Унаслідок історичних і природних особливостей на Буковині набули широкого розвитку художні промисли з виробництва килимів, вишивання, писанкарства та виготовлення виробів із дерева.

3. Соціально-економічні передумови та єдність існуючої інфраструктури
Для України Буковина є воротами до країн Південно-Східної Європи. Через регіон проходять важливі автомобільні та залізничні шляхи як державного, так і міжнародного значення. Туристи, які рухаються транзитом, досить часто зупиняються в Чернівцях для отримання різноманітних послуг харчування, короткочасного проживання, оглядових екскурсій і т.д. Таке транспортно-географічне положення краю дозволяє долучатися до розподілу туристичних потоків та розвивати ринок туристичних послуг в області.

Позитивні для розвитку туризму також деякі соціально-економічні особливості - край має порівняно низький рівень індустріалізації території, високу питому вагу сільського населення (перспективно для розвитку зеленого туризму), досить високий показник незайнятого населення, що може сприяти розширенню потенційних можливостей розвитку туристичної індустрії. Буковина за останні роки характеризувалася одним із найвищих у державі рівнем безробіття. Зокрема, у 2003 році офіційно зареєстрований рівень безробіття в Україні склав 3,8 %, а у Чернівецькій області - 4,3 %. Водночас фактичний рівень безробіття, розрахований за методологією МОП, сягнув в області 10,0 %. Високий рівень трудової міграції вказує на те, що економічно активне населення області не має змоги реалізувати свій потенціал на батьківщині. За різними даними сьогодні за кордоном перебуває від 200 до 300 тисяч буковинців, тобто приблизно четверта частина населення. Рівень доходів населення також один з найнижчих у країні. Середньомісячна заробітна плата у 2003 році на Буковині складала 344 грн. проти 271 грн. у попередньому і була нижчою від середньої по країні на 26 %.

Значний вплив на розвиток регіону справляють іноземні інвестиції, обсяг яких у 2003 році склав більше 20 млн. дол. США, в т. ч. у готельне та ресторанне господарство - близько 2,7 млн., що складає 12,9 % від їх загальної кількості (табл. 2.3) [34].

Таблиця 2.3

Прямі іноземні інвестиції в окремі галузі господарства Чернівецької області

Галузь	Обсяг інвестицій (тис.дол.США)		Питома вага галузі в загальній структурі, %		Приріст 2003 до 2002 року, %
	2002	2003	2002	2003
Готелі та ресторани	2026,7	2666,1	13,5	12,9	+31,5
Транспорт і зв'язок	847,5	963,7	5,7	4,6	+13,9
Всього інвестицій в економіку Чернівецької області	15038,9	20684,7	100	100	+37,5

Величезний вплив на розвиток туристичної індустрії чинить транспортна інфраструктура, зокрема такі її показники, як густота і стан дорожнього покриття, якість та обсяги надання транспортних послуг. Загальна довжина автомобільних доріг із твердим покриттям в області складає 2863 км. Густота дорожнього покриття в Чернівецькій області достатня, але його стан переважно не відповідає базовим вимогам до доріг із твердим покриттям і гірший, ніж у таких областях карпатського регіону, як Львівська та Закарпатська.

4. Спеціальна інфраструктура туризму
До спеціальної інфраструктури туризму належить перш за все готельне господарство. Ця галузь розвинена в нашій області недостатньо та нерівномірно. Основні дані щодо підприємств готельного господарства подано в таблиці 2.4. Спостерігається нестача підприємств такого профілю в гірській частині області. Сервіс належного рівня в регіоні (і, зокрема, в Чернівцях) можуть запропонувати лічені готелі. Проте це меншою мірою стосується невеликих готелів, котеджів, осель, які знаходяться у приватній власності і зорієнтовані на обслуговування вузького кола постійних споживачів.

Таблиця 2.4

Готелі та інші місця короткотермінового проживання (на кінець року)

	Кількість					У них номерів
	1995	2000	2001	2002	2003	1995	2000	2001	2002	2003
Чернівецька область	21	18	19	18	17	1048	943	939	899	904
м. Чернівці	10	7	8	8	8	812	773	780	744	778
м. Новодністровськ		1	1	1	1		8	8	8	11
райони
Вижницький	2	2	3	3	3	25	25	24	24	24
Герцаївський
Глибоцький	1	1	1	1	-	28	28	28	28	-
Заставнівський	1	1	1	-	-	12	4	4	-	-
Кельменецький	1	1	1			18	12	12	12	12
Кіцманський	1	1	1			6	2	2	2	2
Новоселицький	-	-	-			-	-	-	-	-
Путильський	1	1	1			69	63	63	63	63
Сокирянський	2	-	-			38	-	-	-	-
Сторожинецький	1	1	1			6	6	6	6	6
Хотинський	1	2	1			34	22	12	12	8

Отже, кількість підприємств готельного господарства в області за останні три роки істотно не змінилася. В окремих районах їх взагалі ліквідовано.

Зазначимо, що стан та рівень розвитку готельного господарства є важливими індикаторами стабільного й поступального розвитку економіки регіону, адже термін окупності інвестицій у готельне господарство складає в середньому 20-30 років. Відповідно, розвиватиметься воно лише в перспективному (в туристичному відношенні) регіоні. Сьогодні наявний потенціал використовується недостатньо. Місткість підприємств готельного господарства починаючи з 1995 року постійно знижувалась, а середній коефіцієнт використання місткості по Чернівецькій області склав у 2002 році лише 0,20. Тому з погляду місцевої влади найбільш перспективним і найважливішим є надання допомоги фірмам, які розвивають саме інфраструктуру туризму, краще її використовують і в такий спосіб підвищують рентабельність бізнесу.

Отже, загальний туристично-рекреаційний потенціал території, виходячи зі специфічних чинників, що його формують, можна зобразити у вигляді функції

F = 0,15 * f(xl) + 0,2 * f(x2) + 0,25 * f(x3) + 0,4 * f(x4),

де xl, x2, х3 та х4 - це природні фактори; фактори, пов'язані з особливостями історії та культури регіону, соціально-економічні передумови та спеціальна туристична інфраструктура відповідно; 0,1, 0,2 і т. д. - відповідні вагові коефіцієнти.

Вагові коефіцієнти визначені нами на основі експертної оцінки. На наш погляд, було б також доцільно визначити туристично-рекреаційний потенціал територій за 100-бальною шкалою, надаючи бальні значення XI, Х2 і т.д. Наприклад, Чернівецька область має потенціал 50 балів. Тоді в кожному туристичному каталозі можна було б подавати відповідний потенціал для будь-якого туристичного регіону або туристичного комплексу.

<<< назад | зміст | вперед >>>