<<< назад | зміст | вперед >>>

Шаховалов М.М. Інтернет-технології в туризмі

Розділ 2. Інтернет-комерція

2.1. Поняття електронної комерції та її категорії

Розвиток комп'ютерних інформаційних систем та телекомунікаційних технологій призвело до формування нового виду економічної діяльності - електронного бізнесу

Електронний бізнес - це будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків з метою створення прибутку.

Електронна комерція є найважливішим складовим елементом електронного бізнесу. Під електронною комерцією (e-commerce) маються на увазі будь-які форми ділових угод, при яких взаємодія сторін здійснюється електронним способом замість фізичного обміну або безпосереднього фізичного контакту, і в результаті якого право власності чи право користування товаром або послугою передається від однієї особи іншій.

Електронний бізнес має чотири основні етапи використання: маркетинг, виробництво, продажі і платежі, а ступінь використання інформаційних і комунікаційних технологій і систем служить мірою, за якою бізнес може вважатися електронним. Ступінь використання телекомунікаційних технологій визначається використанням глобальної мережі Інтернет як інструменту організації єдиного інформаційного простору електронного бізнесу.

Вся інформація зберігається на web-серверах - комп'ютери, що належать організаціям, що здійснюють інтернет-послуги. Доступ до інформації здійснюється за запитами з програм-браузерів клієнтів мережі.

Просування e-commerce в Інтернет забезпечує доступ виробників до максимальному числу споживачів та їх різноманітним смакам та надає можливість клієнтам вводити свої замовлення в систему управління підприємством.

Електронну комерцію прийнято ділити на наступні категорії:

- business-to-business (B2B). Даний напрямок включає в себе всі рівні взаємодії між компаніями. При цьому можуть використовуватися спеціальні технології і стандарти електронного обміну даними, наприклад такі, як EDI;
- business-to-consumer (B2C). Основу цього напряму складає електронна роздрібна торгівля;
- business-to-administration (B2A). Взаємодія бізнесу і адміністрації включає ділові зв'язки комерційних структур з державними організаціями, починаючи від місцевих властей і закінчуючи міжнародними організаціями;
- consumer-to-administration (C2A). Цей напрям найменш розвинений, проте має досить високий потенціал, який може бути використаний для організації взаємодії державних структур і споживачів, особливо в соціальній і податковій сфері;
- consumer-to-consumer (C2C). Мається на увазі можливість взаємодії споживачів для обміну комерційною інформацією. Це може бути обмін досвідом придбання того чи іншого товару, обмін досвідом взаємодії з тією або іншою фірмою і багато іншого.

Перші системи електронної комерції виникли в 1960-х рр. в США. Спочатку електронна комерція велася по мережах, що використовують власні протоколи обміну даними, що об'єктивно стримувала e-commerce. Для розвитку електронної комерції були створені стандарти електронного обміну даними між організаціями (Electronic Data Interchange, EDI) - набори правил електронного оформлення типових ділових документів: замовлень, накладних, митних декларацій, страхових форм, рахунків тощо

До кінця 1960-х рр. у США вже існувало чотири індустріальні стандарти для обміну даними в системах управління авіаційним, залізничним і автомобільним транспортом.

Приблизно в ті ж роки аналогічні події відбулися й в Англії. Вироблений тут набір специфікацій Tradacoms був прийнятий Європейською економічною комісією ООН (United Nations Economic Commission for Europe, UNECE) як стандарт обміну даними в міжнародних торгових організаціях. Цей набір форматів і протоколів отримав назву GTDI (General-purpose Trade Data Interchange).

У 1980-х роках почалися роботи з об'єднання європейських і американських специфікацій. На базі GTDI міжнародна організація по стандартизації ISO сформувала новий стандарт-Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport (EDIFACT, ISO 9735), що використовує в якості транспортний протокол електронної пошти Х400, що дало новий поштовх для збільшення оборотів електронної комерції та кількості залучених до неї компаній. В 1996 р., коли торгівля через Інтернет була ще в зародковому стані, за допомогою EDI-транзакцій було здійснено операцій на 300 млрд доларів, а в 1999 р. - вже на 1,1 трлн доларів. У 2003 р., за оцінками компанії IDC, цей показник досяг 2,3 трлн доларів.

Головним позитивним властивістю EDI, привнесеним в світ електронної комерції, є стандартизація всіх процедур документообігу між компаніями.

Ще один важливий фактор полягає в тому, що EDI є зручним і безпечним інтерфейсом, надійність якого перевірена протягом багатьох років експлуатації.

В якості основних недоліків EDI можна назвати наступні:

- необхідність доопрацювання програмного забезпечення інформаційних систем компаній для відображення даних з внутрішньокорпоративного подання) EDI-сумісний формат;
- необхідність узгодження способу формування EDI-пакетів;
- великий обсяг трансакцій.

Перераховані недоліки показують, що впровадження EDI є досить складним і дорогим заходом, а тому доступним тільки великим компаніям.

Привабливість Інтернету для e-commerce обумовлена насамперед низькою собівартість передачі даних. Однак проблема полягала в тому, щоб зробити EDI-системи доступними для масового споживача глобальної мережі. В результаті в середині 1990-х рр. був розроблений ще один стандарт - EDIFACT over Internet (EDIINT), що описує, як передавати EDI-трансакції за допомогою протоколів безпечної електронної пошти SMTP/S-MIME.

Тим не менш, цей стандарт не став вичерпним, у зв'язку з чим не припиняються спроби зв'язати воєдино формати електронних документів - HTML Інтернеті і EDIFACT - в глобальних обчислювальних мережах (ГВП).

Істотним недоліком HTML можна назвати обмеженість набору його тегов для відображення спеціалізованої інформації (наприклад, мультимедійної, математичних, хімічних формул тощо). На зміну HTML запропоновано XML (Extensible Markup Language) - мова розмітки, що описує цілий клас об'єктів даних, називаних XML-документами. Ця мова використовується в якості засобу для опису граматики інших мов і контролю правильності складання документів. Тобто сам по собі XML не містить ніяких тегів, призначених для розмітки, він просто визначає порядок їх створення.

Ще одною з очевидних переваг XML є можливість використання його в якості універсальної мови запитів до сховищ інформації.

XML дозволяє також здійснювати контроль коректності даних, що зберігаються в документах, робити перевірки ієрархічних співвідношень усередині документа і встановлювати єдиний стандарт на структуру документів, умістом яких можуть бути різні дані.

Для спрощення процесів взаємодії між інформаційними системами підприємств і, тим самим, залучення компаній середнього та малого розміру в світ електронної комерції розроблений стандарт XML/EDI, який усуває головний недолік EDI: складність відображення корпоративних даних з внутрішнього подання в EDI-формат.

Всі ці розробки повинні забезпечити подальше зниження собівартості систем електронної комерції.

Поява Інтернету призвело до виникнення якісно нових форм e-commerce, яких EDI-технології не використовуються або їх застосування носить вторинний характер.

Системи електронної комерції дозволяють покупцеві не спілкуватися з продавцем, не витрачати час на ходіння по магазинах, а також мати більш повну інформацію про товари. Продавець може швидше реагувати на зміну попиту, аналізувати поведінку покупців, заощаджувати кошти на персонал, оренду приміщень тощо

Не будучи єдиною технологією, електронна комерція в Інтернеті характеризується різнобічністю. Вона об'єднує широкий спектр бізнес-операцій, які включають в себе:

- обмін інформацією;
- встановлення контактів;
- перед - і післяпродажну підтримку;
- продаж товарів і послуг;
- електронну оплату, в тому числі з використанням електронних платіжних систем;
- поширення продуктів;
- можливість організації віртуальних підприємств;
- здійснення бізнес-процесів, спільно керованих компанією та її торговельними партнерами.

Можливості е-commerce в Інтернеті привносять такі нові елементи в сучасний бізнес:

- зростання конкуренції;
- глобалізація сфер діяльності;
- персоналізація взаємодії;
- скорочення каналів розповсюдження товарів;
- економія витрат.

Для повної реалізації потенціалу електронної комерції має бути вирішено кілька ключових проблем;

- глобалізація;
- договірні та фінансові проблеми;
- права власності;
- таємність і безпека;
- сумісність інформаційних систем.

<<< назад | зміст | вперед >>>