<<< тому | зміст | вперед >>>

Сенін В.С Організація міжнародного туризму

Додатка

Додаток 7. Директива Європейського парламенту та Ради від 26 жовтня 1994 р. 94/47/ЄС (Брюссель) «Щодо захисту покупців щодо деяких аспектів контрактів, що стосуються набуття права користування нерухомою власністю в режимі розділеного часу» (Витяг)

Стаття 1

Метою цієї Директиви має бути наближення законів, регулюючих актів і адміністративних заходів держав-учасників до мети захисту покупців щодо деяких аспектів контрактів, що стосуються прямо чи опосередковано набуття права використання одного або більше об'єктів нерухомої власності, що використовується в режимі розділеного часу.

Ця Директива охоплює такі аспекти згаданих вище заходів, що стосуються контрактних угод, які мають відношення до:

- інформації про складових частинах контракту та забезпечення передачі цієї інформації;
- процедур і заходів з анулювання та скасування. Належним чином, поважаючи загальні правила Договору, держави-члени повинні належним чином відповідати і іншим сторонам цього питання і, серед іншого, створення законних основ прав, які є предметом контрактів, які охоплюються цією Директивою.

Стаття 2

В цілях цієї Директиви:

- «контракт, прямо або побічно стосується придбання права на використання одного або більше об'єктів нерухомої власності в режимі розділеного часу», тут і далі іменується як «контракт», повинен означати будь контракт (або групу контрактів), укладений як мінімум на три роки, який встановлює (або робить предметом передачі або передає) прямо чи побічно виплати деякої загальної суми право на нерухому власність, що стосується використання одного або більше об'єктів нерухомої власності у режимі розділеного часу протягом певного періоду року або періоду, який може бути визначений, тривалість якої не може бути менше одного тижня;
- під «нерухомою власністю» повинно матися на увазі будь-який будинок або частину будівлі, що використовується (використовується) в якості житла, яке (яка) має ставлення до предмета контракту;
- під «продавцем» повинно матися на увазі будь-яка фізична або юридична особа, бере участь в угоді, що охоплюється цією Директивою, і відповідно до його професійної правоздатності встановлює, що передає або організуюче передачу права, яке є предметом контракту;
- під «покупцем» повинно матися на увазі будь-яка фізична особа, яка бере участь у операції, що охоплюється цією Директивою, в цілях, які можуть вважатися лежачими поза його професійної правоздатності, має право, яке є предметом контракту, переданим йому, або для якого встановлюється право, що є предметом контракту.

Стаття 3

1. Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах, гарантують, що продавець, у якого будь-яка особа запитує інформацію про нерухомої власності, крім загального опису власності, повинен надати як мінімум коротку і точну інформацію про конкретних деталях, згаданих у пунктах (а) - (ж), (м) і (і) Додатки, і про те, як можна отримати подальшу інформацію.

2. Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах, гарантують, що інформація, згадана у статті 1, яка повинна бути забезпечена в документі, згаданому в статті 1, складає частину контракту.

Якщо сторони не домовляються навмисно і виразно про іншому, то єдиними змінами, які можуть бути внесені в інформацію, надану в документі і згадується в статті 1, є ті, що випливають з обставин, що знаходяться поза контролем продавця.

Будь-які зміни в цій інформації повинні бути доведені до відома покупця перед укладенням контракту. У контракті повинні бути чітко вказані всі такі зміни.

3. Будь-яка реклама, що стосується розглянутої нерухомої власності, повинна вказувати на можливість одержання документа, згадуваного у статті 1, на спосіб та місце його отримання.

Стаття 4

Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах, гарантують, що:

- контракт, який повинен бути виконаний у письмовій формі, включає як мінімум пункти, зазначені в Додатку;
- контракт і документ, зазначені у статті 3, пункт 1, написані (за вибором
- покупця) мовою або однією з мов держави-учасника, в якому постійно проживає покупець, або його мовою або однією з мов держави-учасника, який має бути однією з офіційних мов Спільноти. Держава-учасниця, в якому постійно проживає покупець, однак, може вимагати, щоб контракт був написаний в усіх випадках як мінімум його мовою або мовами, який (які) має (мають) бути офіційною мовою (офіційними мовами) Спільноти;
- продавець забезпечує для покупця завірений переклад кожного контракту на мовою або однією з мов (який повинен бути офіційною мовою Спільноти) держави-учасника, в якому знаходиться відповідна власність.

Стаття 5

Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах, гарантують, що:

1. На додаток до можливостей щодо анулювання контракту, що надаються покупцеві за національними законами, покупець має право:

- якщо контракт містить інформацію, вказаною в пунктах (а), (б), (з), (і), (л) і (м) Додатки, скасувати контракт без пояснення причин протягом десяти календарних днів з моменту підписання контракту обома сторонами або з моменту підписання обома сторонами контракту про попередні зобов'язання. Якщо десятий день є офіційним вихідним, то цей період повинен бути продовжений до першого наступного робочого дня;
- скасувати контракт, якщо контракт не містить інформацію, вказаною в пунктах (а), (б), (з), (і), (я) і (м) Додатки, в момент підписання контракту обома сторонами або в момент підписання обома сторонами контракту про попередні зобов'язання протягом трьох місяців. Якщо згадана інформація надається протягом цих трьох місяців, то тоді починається згаданий в першому абзаці період, під час якого покупець може анулювати контракт;
- якщо до кінця тримісячного періоду, зазначеного у другому абзаці, покупець не використав права скасування контракту і контракт не містить інформацію, вказаною в пунктах (а), (б), (з), (л) та (м) Додатки, то йому з першого дня після закінчення тримісячного періоду надається згаданий в першому абзаці період, під час якого покупець може анулювати контракт.

2. Якщо покупець має намір скористатися правами, зазначеними в статті 1, то він повинен перед закінченням граничного строку повідомити про це особі, чиє ім'я і адресу зазначені в контракті, способом, який може бути визнаний законним у згідно з національними законами, згідно з процедурами, зазначеними в контракті згідно з пунктом (м) Додатка.

3. Якщо покупець реалізує право, зазначене у першому абзаці статті 1, то він зобов'язаний сплатити тільки ті витрати, які згідно з національними законами були викликані укладенням та анулюванням контракту, відносяться до законних формальним процедурам, які повинні бути виконані перед закінченням періоду, зазначеного у першому абзаці статті 1. Такі витрати повинні бути чітко вказані в контракті.

4. Якщо покупець реалізує право анулювання контракту, зазначене у другому абзаці статті 1, то він не зобов'язаний нічого платити.

Стаття 6

Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах по забороні будь-яких попередніх оплат з боку покупця до закінчення періоду, під час якого він може скористатися правом скасування контракту.

Стаття 7

Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах, гарантують, що якщо ціна повністю або частково покривається кредитом, наданим покупцеві продавцем, або повністю або частково покривається кредитом, наданим покупцеві третьою стороною на основі угоди, укладеного цією третьою стороною і продавцем, то кредитна угода має анулюватися без накладання будь-яких санкцій, якщо покупець використовує своє право скасування контракту, як передбачено в статті 5.

Держави-учасники повинні прийняти детальні заходи для управління скасуванням кредитних угод.

Стаття 8

Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах, гарантують, що будь-яка стаття, в якій покупець відмовляється від своїх прав по даній Директиві або в якої продавець звільняється від відповідальності, витікає з Директиви, не повинна бути обов'язковою для покупця згідно умовами національного законодавства.

Стаття 9

Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах, гарантують, що при будь-яких застосуваннях законів покупець не позбавляється захисту, надається цією Директивою, якщо розглянута нерухома власність знаходиться на території держави-учасника.

Стаття 10

Держави-учасниці повинні вжити заходів у своїх законодавствах

щодо наслідків, що виходять за рамки цієї Директиви.

Стаття 11

Ця Директива не перешкоджає прийняттю або підтримання державою-учасником заходів, які більш сприятливі з точки зору захисту покупців розглянутої області, за умови, що вони не суперечать їх зобов'язаннями за Договором.

Стаття 12

1. Держави-учасники повинні ввести в дію закони, регулюючі акти і адміністративні заходи, необхідні для них, на виконання цієї Директиви не пізніше ніж через три роки після її опублікування в офіційному журналі Європейського співтовариства. Вони повинні негайно проінформувати про це Комісію.

Коли держави-учасники приймають ці заходи, вони повинні включити посилання на цю Директиву або супроводжувати їх посиланнями на їхні офіційні публікації.

Держави-учасники повинні встановити порядок, згідно з яким повинні робитися такі посилання.

2. Держави-учасниці повинні надавати Комісії тексти положень законів, які вони приймають в галузі, підпорядкованої цій Директиві.

Стаття 13

Ця Директива адресується державам-учасникам.

МІНІМАЛЬНИЙ СПИСОК ПОЛОЖЕНЬ, ЯКІ ПОВИННІ БУТИ ВКЛЮЧЕНІ В КОНТРАКТ, ПРО ЯКИЙ ЙШЛОСЯ В СТАТТІ 5 ДИРЕКТИВИ

<<< тому | зміст | вперед >>>