<<< назад | зміст | вперед >>>

Легендарні села України

Сидорів

Сидорів - село Гусятинського району Тернопільської області, розташоване на річці Збруч. У 2007 р. населення становило 1 168 осіб. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури. Перша писемна згадка - 7 жовтня 1398 р. У квітні 1547 р. Сидорів отримав статус міста.

У XVII столітті село стало власністю відомої та могутньої родини Калиновських, гербом якої була «Калинова». Марцін Калиновський (близько 1605 - 1652), чернігівський воєвода, польний коронний гетьман, одружений з княгинею Хеленою Корецькою, збудував у 40-х роках XVII ст. у Сидорові мурований оборонно-резиденційний замок. Замок, збудований із пісковику та вапняку, був призваний захищати мешканців від татар, турків та козаків. Розташований на високому пагорбі, він був із трьох сторін омитий річкою. Замок мав дві оборонні стіни, які з'єднувалися під гострим кутом До північно-західної частини були прибудовані укріплення казематів, житлові та господарчі будівлі.

Замок був сильно пошкоджений під час турецької навали 1672 року, а на початку XVIII ст. втратив своє оборонне значення, занепав і потроху руйнувався аж до наших днів.

Наступним власником Сидорова був син Марціна, Людвік Калиновський, вішницький староста. Він двічі одружувався: спочатку із Зофією Потоцькою, а після неї з Ельжбєтою Понінською. У 1770 р. після смерті батька три його дочки поділили отриманий спадок. Сидорів отримала дочка від першого шлюбу Текла Калиновська, жінка Антонія Бєльського гербу Еліта (помер у 1789 p.), придворною коронного ловчого. Бєльські мали лише дві дочки. Сидорів дістався Анєлі (1767 - 1832), одруженій з Ігнацієм Мячинським (1760 - 1809). На той час сидорівський ключ займав поверхню близько 10 000 австрійських моргів.

Згодом село продали Францішку Коритовському (1763 - 1833), зокрема власнику Тернополя та Плотичів, який продав село Сидорів Ігнацію Пайгерту (який помер у 1774 p.).

Пайгерти, згідно з родинними переказами, походили з Курляндії з місцевих кавалерів. Після секуляризації Прусії оселилися в селі. Одна з гілок цієї родини, використовуючи баронський титул, зрусифікувалася. Інша гілка прибула до Польщі за панування Вазів.

Ігнацій Пайгерт розділив сидорівський ключ поміж своїми синами: Юзефом Каласантем (1799 - 1871), поетом, художником та бібліофілом, і Антонієм. Пізніше Сидорів дістався Юзефу Каласанту Пайгерту, а потім його отримав у спадок його син Адам (1829 - 1872), також поет і перекладач. Частину маєтку отримала також дочка, Людвіка Дзєржковська. Пізніше Сидорів купив Корнель Пайгерт (1868 - 1936), економіст, посол Галицького Сейму. Близько 1890 року Сидорівське помістя складалося вже з 2452 моргів. Останнім власником цього місця, аж до вересня 1939 р. був син Корнеля - Юзеф Пайгерт молодший (1891 - 1962).

У 1840 році Юзеф Пайгерт старший збудував у Сидорові скромний палац, що став родинним гніздом для всіх наступних власників села. Найціннішою була бібліотека, створена Юзефом Каласантом Пайгертом старшим, що нараховувала кілька тисяч томів. Книгозбірню збагачував і син Адам та його діти.

Марцин Калиновський був фундатором Костьолу Благовіщеня Пресвятої Діви Марії, звів він його в 1726-1730 pp. у класично бароковому стилі.

<<< назад | зміст | вперед >>>