<<< назад | зміст | вперед >>>

Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва

3. Економічні основи туристичної діяльності

3.4. Класифікація туризму

Комплексність туристичних послуг розкривається через їхню класифікацію. Існує кілька класифікаційних підходів, що ґрунтуються на різних групувальних ознаках.

З метою класифікації сучасного туризму необхідно встановити його найістотніші класифікаційні ознаки. Доцільна класифікація за географічною ознакою, напрямом туристичного потоку, метою поїздки, способом пересування, засобам розміщення туристів, кількістю учасників, організаційно-правовими формами і т, п.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про туризм" від 18 листопада 2003 року, залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їхніх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму:

- дитячий;
- молодіжний;
- сімейний;
- для осіб похилого віку;
- для інвалідів;
- культурно-пізнавальний;
- лікувально-оздоровчий;
- спортивний;
- релігійний;
- екологічний (зелений);
- сільський;
- підводний;
- гірський;
- пригодницький;
- мисливський;
- автомобільний;
- самодіяльний тощо.

Розглянемо характеристику основних видів туризму (табл. 3.1).

Головним є поділ туризму на внутрішній і міжнародний.

1. Внутрішній туризм являє собою міграційні потоки людей у межах країни постійного проживання з туристичними цілями. Національна грошова одиниця, яка використовується повсякденно, продовжує залишатися засобом платежу, а рідна туристу мова- засобом спілкування. Такі подорожі порівняно легко організувати. За деякими оцінками, на частку внутрішнього туризму припадає 80-90 % усіх туристичних поїздок, а загальний обсяг витрат на внутрішній туризм є 5-10 разів перевищує витрати туристів на міжнародні поїздки.

2. Міжнародний туризм охоплює поїздки осіб, що подорожують з туристичними цілями за межі країни постійного проживання. Перетин державного кордону для них пов'язаний з певними формальностями: оформленням закордонних паспортів і віз, проходженням митних процедур, валютним і медичним контролем. Ці правила вводяться державою в цілях боротьби з незаконною міграцією, міжнародним тероризмом, торгівлею наркотиками, проституцією і т. д. і забезпечують установлений порядок в'їзду в країну і виїзду з неї. Спеціальні служби перевіряють дотримання туристами паспортно-візового режиму, вимог щодо вакцинації (щеплень), правил і умов провезення через кордон речей, товарів, валютних коштів і проведення операцій по обміну валюти.

Таблиця 3.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ТУРИЗМУ

 

3. Національний туризм включає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією (ВНП).

Подорожі з метою розваг і відпочинку складають основу міжнародного туристичного обміну. На їх частку доводиться близько 70 % світового туризму. Вони об'єднують оздоровчі, пізнавальні, любительські спортивні поїздки і т. д.

4. Туризм в'їздний- подорожі в межах країни осіб, що не проживають у ній постійно, з туристичними цілями без заняття оплачуваною діяльністю.

5. Туризм виїзний - подорожі осіб, які постійно проживаючих в одній країні, в іншу країну з аналогічними цілями без заняття оплачуваною діяльністю у відвідуваній країні.

6. Рекреаційний туризм. Туризм із метою відпочинку для ряду держав є найбільш масовою формою. Поїздки іноземних туристів в Іспанію, Італію. Францію, Австрію переслідують насамперед саме цю мету. Рекреаційний туризм характеризується тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять у маршрут, широким використанням авіаційного транспорту і насамперед чартерних рейсів.

Поїздки з метою відпочинку відрізняються великою розмаїтістю і можуть включати видовищно-розважальні програми (театр, кіно, фестивалі і т. д.), заняття по інтересах (полювання, музична і художня творчість), етнічні походи, пов'язані з вивченням національної культури країни перебування.

До рекреаційного туризму відносяться різні різновиди туризму з метою відпочинку, знайомства з визначними пам'ятками (Excursions), занять спортом (Skiing, Diving, Fishing), здійснення походів (Activity & Adventure), екзотичний відпочинок (Exotic Travel), тематичні поїздки (Theme Trips, based around cultural themes in arts, history, archaeology, etc.).

7. Оздоровчий відпочинок має особистий, індивідуальний характер. Однак нерідко бувають випадки, коли туристи поєднуються для спільних поїздок, що має за мету одержання групових знижок за проїзд. Звичайна тривалість туру на лікування - 24- 28 днів, що значно більше, ніж за іншими видами туризму.

Оздоровчий відпочинок залежно від засобів впливу на організм людини поділяється на клімато-, бальнео-, море -, грязелікування і т. д.

8. Пізнавальний (екскурсійний) туризм. Цей вид туризму виключає в себе подорожі і поїздки з пізнавальними цілями. Екскурсія як форма пізнання і вид дозвілля виконує функції розширення кругозору й інтелекту. Однієї з різновидів пізнавальних поїздок є автомобільний туризм. Порівняно з подорожами на іншими видами транспортних засобів, поїздки на автомашинах і автобусах надають туристам набагато більшу пізнавальну можливість.

9. Професійно-діловий туризм. До цього виду туризму відносяться поїздки з діловими цілями. Життя в сучасному цивілізованому суспільстві викликає необхідність міжнародних контактів. Поїздки представників ділових кіл останнім часом стали носити масовий характер.

Ряд туристичних фірм спеціалізується на організації групових поїздок бізнесменів з різними цілями. Великою перевагою ділового туризму є можливість його організації в ненапружений сезон. При цьому турфірми можуть надавати як чисто туристичні послуги (транспортні, розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування), так і специфічні (вивчення інформації, збір даних про можливих торгових партнерів, переклади, надання необхідних економічних матеріалів, організація ділових зустрічей і т. д.). Спеціально для цього створюються великі конгрес-центри, що мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів. Нерідко учасників конгресу супроводжують члени їхніх родин, для яких організатори форумів разом з туристичною фірмою пропонують чисто туристичну програму. Часто й самі учасники ознайомлюються з визначними пам'ятками міста, а після завершення конгресу роблять туристичні поїздки по країні.

Відмінною рисою цього виду туризму є те, що учасники ділових зустрічей витрачають під час перебування в країні значно більше грошей, ніж звичайний турист. Тому багато держав прагнуть до проведення в себе міжнародних форумів та інших подібних заходів.

До ділового туризму відноситься також і заохочувальний туризм (інсентив-туризм).

Він поступово завойовує позиції й на ринку країн Східної Європи та України, витісняючи традиційний соціальний туризм. Це туристичні подорожі, що організуються підприємствами та фірмами для своїх співробітників як засіб заохочення та як винагорода за сумлінну працю. Особливістю таких турів є цікаві програми перебування, що передбачають, поряд із відпочинком та екскурсіями, заходи соціального змісту: професійні зустрічі, відвідування підприємств і установ, проживання в сім'ях, організація розваг тощо. Бурхливе зростання заохочувального туризму в світі привело до створення ряду асоціацій цього профілю, проведення конференцій, організації виставок і видання спеціальних каталогів. У світі витрати на організацію інсентив-туризму становлять 5-6 млрд $ США.

У діловому туризмі виділяються два великі сегменти: індивідуали або групи, мандрівники з діловими цілями, і співробітники різних компаній, яким часто доводиться їздити в справах компанії. Останній є так званим корпоративним туризмом.

На світовому туристичному ринку працюють три найбільші транснаціональні компанії, що спеціалізуються на корпоративному туризмі: "American Express" (від виникнення якої в 1850 р. і ведеться історія цього бізнесу), "ВІЧ" і "Carlson Wagonlit Travel".

10. Науковий туризм. Його ще називають конгресний туризм (Conference Travel). Мета конгрессного туризму полягає в проведенні науково-практичних семінарів, конференцій, з'їздів.

11. Великою популярністю користається спортивний туризм. Головно завдання цих турів- забезпечення можливості туристам займатися обраним видом спорту. Спортивний туризм вимагає наявності необхідної бази: різноманітний інвентар, спеціальні траси, підйомники, спортивні площадки, спорудження. Одним з основних вимог, що пред'являються до спортивних тур, є забезпечення безпеки відпочиваючих.

Спортивні тури залежно від мети подорожі поділяють на два види: активний і пасивний. У першому випадку основою є заняття яким-небудь видом спорту, у другому- інтерес до спорту, наприклад, відвідування змагань.

12. "Шоп-тури" характерні для України і країн СНД. Метою поїздок за кордон є придбання товарів народного споживання для їхньої наступної реалізації (взуття, трикотажу й інших товарів - у Туреччині, Італії, Португалії, Сирії; текстилю- в Індонезії; хутра - в Греції й Аргентині; меблів - у Польщі й Італії; теле- і радіотоварів - в ОАЕ; автомашин - у Німеччині, Швеції, Голландії).

"Човниковий" бізнес приносить відчутне збільшення бюджету цих країн. Так, у Туреччині "човники" щорічно закуповують товарів на суму 8-10 млрд дол. Уряд країни всіляко підтримує шоп-туризм. Радник турецького міністра туризму по зв'язках із пресою повідомив, що туристи, які купили неякісний товар, вправі в 15-денний термін зажадати його обміну, повернення сплаченої суми або безоплатного усунення недоліків. У випадку купівлі товару з прихованим дефектом споживач має право протягом двох років пред'явити претензію продавцю.

13. Пригодницький туризм є своєрідним видом відпочинку і забезпечує не тільки перебування туристів у привабливому для них місці, а й заняття незвичайним видом діяльності ("царське полювання", "пошуки піратських скарбів" і т: д.). Пригодницький туризм поділяється на кілька видів:

1) похідні експедиції;
2) сафарі-тури (полювання, риболовля, лов метеликів і т. д.);
3) морські подорожі (яхтинг).

Географія і тематика пригодницьких турів досить велика і різноманітна. Звичайно це групові тури. Специфічною рисою такого туризму є одержання різних ліцензій, що дозволяють полювання, риболовлю, вивіз трофеїв. Пригодницький туризм пов'язаний з визначеним ризиком, тому для забезпечення безпеки таких турів необхідні висококваліфіковані інструктори. Цей вид туризму має досить високу вартість, і його можна віднести до розряду елітарного відпочинку.

14. Релігійний (паломницький) туризм користається попитом і популярністю. У туризмі з релігійними цілями можна виділити кілька видів:

1) паломництво (відвідування святих місць для поклоніння реліквіям);
2) пізнавальні поїздки (ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії, культурою релігії);
3) наукові поїздки (поїздки істориків та інших фахівців, що займаються питаннями релігії, та ін.).

Серйозною проблемою в цьому виді туризму є питання про підготовку висококваліфікованих кадрів. Важливо, щоб вони могли не тільки показати історичні й архітектурні визначні пам'ятки, але й були знайомі з духовними та релігійними цінностями.

15. Ностальгічний туризм. Даний вид туризму заснований на потребі людей у відвідуванні родичів, місць народження і проживання близьких і займає важливе місце в міжнародному туристичному обміні.

16. Екотуризм покликаний створювати економічні стимули для збереження навколишнього середовища. Поняття "екотуризм" охоплює широкий спектр подорожей - від невеликих пізнавальних турів для школярів до регулярних туристичних програм у національних парках і заповідниках. Одержуваний прибуток від цього виду туризму частково можна направляти на природоохоронні заходи.

17. Кілька слів варто сказати про екзотичний туризм. Останніми роками з'явилися тури, що вражають своєю незвичайністю, такі як дайвінг - підводне плавання, рафтинг - сплавлення гірськими річками на легких надувних плотах, банджі-джампінг - стрибки з висоти.

Характер екзотичного туризму мають також гастрономічні тури. Часто пригодницький туризм пов'язаний з певним ризиком і вимагає підвищеної уваги до безпеки туристів. Внаслідок цього з пригодницького виділився екстремальний туризм , метою якого є випробування сил людини в складній обстановці. Він набуває популярності особливо серед молоді, бо не тільки створює умови для випробування власних сил людини, а й загартовує її. Українська державна молодіжна організація - туристичний клуб "Компас", основою роботи якої є організація літніх наметових таборів для молоді, пропонує їх учасникам такі змагання екстремального характеру. Юні туристи мають можливість випробувати себе на витривалість, загартуватись, здійснивши нічний перехід через ліс або відправитися туди в тижневий похід з мінімумом харчів і побутових зручностей.

Французька фірма "АПСАРА" організовує тури на криголамах в Антарктиду й Арктику. Перший круїз в Антарктиду був організований у 1989 р. Туристи подорожують на висококомфортабель-них криголамах із сауною, басейном, гімнастичним і конференц-залами. Криголам забезпечений катерами і гелікоптерами для екскурсій. Подорож включає проживання в цих екзотичних місцях, де туристи спостерігають за життям місцевих "жителів" - тюленів, моржів і пінгвінів. У 2005 р. Антарктиду відвідали близько 11 тис. туристів, заплативши за тур від 9 до 16 тис. дол.

Багато бажаючих познайомитися з підводним світом. Самий перспективний проект у цьому напрямі - подорожі на прозорій субмарині. Один з її маршрутів планується прокласти до місця катастрофи "Титаніка". Відповідно до статистики, починаючи з 1985 р. в експлуатації знаходиться 46 туристичних субмарин. У 2004 р. кількість туристів, що побували в глибинах морів і океанів, склало понад 2 млн, при цьому прибуток організаторів подорожей дорівнює 147 млн дол.

Паризький "Одеон-готель" розробив для своїх клієнтів маршрут, що точно повторює останній земний шлях принцеси Діани. Бажаючі доторкнутися до таїнства трагедії проїдуть на чорному "Мерседесі" від готелю "Рітц" до тунелю - місця катастрофи.

18. Елітарний туризм розрахований на заможну клієнтуру. Для цієї категорії споживачів рівень цін на ринку не має особливого значення, але вони пред'являють підвищені вимоги до якості пропонованих товарів і послуг. У зв'язку з цим не можна не відзначити ту роль, яку елітарний туризм відіграє в розвитку туристичного бізнесу в цілому. Тут задається імпульс розвитку всієї туристичної індустрії. Він сприяє утвердженню і розповсюдженню нових вищих стандартів обслуговування і, зрештою, сприяє поліпшенню якості життя населення. Тому елітарний туризм нерідко називають "туристичним локомотивом".

19. Орієнтир на споживачів змушує виробників туристичних послуг вишукувати нові сегменти ринку. Дохідним бізнесом стає організація весільних турів. Так, британська компанія "Томпсон Холідейз" продає близько 5 тис. весільних турів на рік.

Туристичним фірмам вигідно займатися цим видом туризму, оскільки витрати на проживання істотно скорочуються через надання високих знижок готелями молодятам (до 60-80 %). Пакет туристичних послуг, крім базових, включає відеозйомку, лімузин, квіти, шампанське і т. п. У випадку якщо обряд одруження планується зробити в поїздці, його організують як фольклорне свято. Практика показує, що молодята воліють відпочивати в районі Карибського басейну чи в країнах Південно-Східної Азії, у Європі популярна Італія, у США - Лас-Вегас.

20. Соціальний туризм - це подорожі, субсидовані із засобів, які виділяє держава на соціальні потреби. Метою соціального туризму є не отримання прибутку, а підтримка людей з низьким рівнем доходу для реалізації їхнього права на відпочинок.

Концепція соціального туризму побудована за трьома принципами:

- забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення до сфери туризму людей з низьким рівнем доходів;
- субсидування туризму для малозабезпечених;
- активна участь центральних урядових, муніципальних, суспільних і комерційних структур в його розвитку.

Ця концепція була реалізована на практиці в Швейцарії і Франції завдяки системі відпускних чеків. Головним її елементом є чек - платіжно-розрахунковий засіб, що вводиться в обіг для надання адресної допомоги туристам і забезпечення доступності відпочинку всім верствам населення.

У колишньому СРСР цей вид туризму також був популярний, на його частку приходилося майже 80 % внутрішнього туризму і 50 % міжнародного. Держава направляла величезні кошти на зміцнення матеріально-технічної бази туризму.

У даний час відсутність бюджетних засобів на дотації в соціальний туризм України призвело до відчуження більшої маси населення, особливо слабо захищених прошарків від подорожей.

21. Організований туризм - це подорожі індивідуалів чи групи туристів, організовані турпідприємством. Організовані туристи здобувають право на тур шляхом купівлі туристичної путівки. При цьому кількість послуг може бути різною. Наприклад, туристи можуть придбати лише курс на харчування чи комплекс послуг, включаючи транспортні послуги, харчування, проживання, трансфер, екскурсійне обслуговування і т. п.

Таким чином, усі туристичні поїздки залежно від особливостей особистості, характеру туриста і його бюджету відбуваються на груповій чи індивідуальній основі. Індивідуальні поїздки надають споживачу більше незалежності і самостійності, але вони дорожчі і тому малодоступні масовому туристу. Групові поїздки, навпаки, дешевші, доступні масовому туристу, проте в таких поїздках кожен учасник зобов'язаний підкорятися встановленому для групи порядку подорожі.

Частка індивідуальних поїздок іноземних туристів у нашу країну в складі організованого туризму становить близько 10 %. Інші 90 % припадають на групові поїздки. Порівняно із закордонною практикою частка індивідуального туризму в нашій країні незначна. Збільшитися вона може в разі поліпшення якості обслуговування, що може бути досягнуто за рахунок розвитку інфраструктури індивідуального обслуговування і відповідної підготовки обслуговуючого персоналу. Крім того, організація індивідуальних поїздок є трудомістким процесом, що потребує максимального використання комп'ютерної технології для бронювання, проведення розрахунків та інших операцій, а також високої кваліфікації персоналу турфірм.

З іншого боку, індивідуальний туризм з економічної точки зору дуже вигідний для туристичних фірм, тому що дає вищі валютні надходження в розрахунку на одного туриста порівняно з доходами від групових турів. Тому в стратегії маркетингу необхідно знайти належне місце заходам для розвитку індивідуального туризму, провівши в цьому напрямі відповідні дослідження та необхідні організаційно-технічні заходи.

З точки зору форми організації подорожі та туристичного обслуговування виділяють такі специфічні види туризму як тай-мшер, туризм самообслуговування, клубний туризм тощо.

22. Система відпочинку таймшер (кондомініум) виникла у Франції та детально розроблена в США. Time share (поділений час)- це придбання готельного номера, вілли, котеджу у власність на певний час (наприклад, один-два тижні протягом року по черзі з іншими власниками). Нині ця система популярна в світі. За її умовами приймають гостей понад 3 тис. курортів у 80 країнах світу. Право на володіння можна передавати чи обмінюватися

ним. Існують спеціальні біржі, де можна обміняти, скажімо, свій готельний номер на європейському курорті на такий в одній із країн Азії. На жаль, на українському ринку ця форма відпочинку не набула поширення за недостатністю досвіду роботи з нерухомістю у вітчизняних туристичних фірм і слабкістю відповідного законодавства, а в країнах СНД, зокрема в Росії, з її впровадженням були пов'язані численні випадки шахрайства й обману клієнтів.

23. Клубний туризм - це відпочинок людей, яких поєднують спільні заняття, інтереси й захоплення. Місцем організації такого відпочинку, як правило, є туристичні містечка або круїзні судна, на яких вони відправляються, наприклад на острови, вивчати життя пташок чи риб і слухати лекції спеціалістів, організовують зустрічі філателістів, любителів джазової музики тощо. Таким спільним заняттям може бути просто активний відпочинок, бо передбачає обслуговування за принципом "all inclusive" (все включено). Дуже цікаву "нову філософію" клубного відпочинку пропонує французька туристична корпорація "Середземноморський клуб" (Клаб Медітерранс або Клаб Мед).

Українським туристичним фірмам варто приділити особливу увагу формуванню і просуванню на закордонних туристичних ринках як можна більш різноманітного туристичного продукту для індивідуальних туристичних подорожей в Україну, що передбачає різні варіанти маршрутів, програми, види туризму, класи обслуговування, засоби транспорту, набори послуг тощо.

Груповим туром вважається поїздка кількох людей за єдиними маршрутом, програмою, термінами і набором послуг. Не існує твердих норм кількісного складу учасників групового туру. Мінімальною нормою звичайно вважається 10 чоловік. Однак тур-фірми з метою стимулювання продаж своїх турів нерідко погоджуються на умови групових турів для 5-6 чоловік. Щодо максимальної кількості учасників групових турів немає певних обмежень. Як правило, кількість учасників групи при наявності попиту визначається можливостями заброньованих засобів розміщення, транспорту, харчування.

Оскільки організація групових турів пов'язана з використанням більшого обсягу туристичних послуг, що в розпал туристичного сезону стають украй дефіцитними, формування турів розпочинається задовго до їхнього продажу і виконання. На ринок виносяться групові тури, під які приймаюча турфірма вже отримала від підприємств обслуговування тверду гарантію бронювання послуг.

Підводячи підсумок класифікації туризму, хочеться навести переваги туристів з різних країн відповідно до досліджень іспанського фахівця X. Монтанер Монтехано. На його думку, французам подобається сімейний туризм у країнах із близькою для них культурою, залучає відпочинок на сонце, у той же час вони намагаються уникати далеких подорожей

Італійські туристи віддають перевагу самодіяльному туризму, вибирають відпочинок на природі, прагнуть до знайомства з людьми, їх культурою.

Для англійців вагомими критеріями при виборі подорожей є клімат, кухня, можливість рекреації. При цьому можливі як організовані, так і самодіяльні тури.

Туристи з Німеччини вибирають організований відпочинок у кемпінгах, сімейних пансіонатах. Істотним фактором є екологічна ситуація в місці подорожі.

Турист-індивідуал може скористатися послугами турагентства, але може й самостійно організувати свою подорож, наприклад через інтернет.

Готелі, ресторани, транспортні та інші підприємства (постачальники) пропонують свої послуги з окремих тарифів для групових туристів і туристів-індивідуалів. Індивідуальна подорож, як правило, обходиться дорожче, ніж групова (з розрахунку на одного туриста).

Комплексне обслуговування (Package tour) є основним типом пропозиції послуг для групового туризму. Турист купує турпакет, який є набором послуг, включених у вартість туру. Вартість турпа-кету зазвичай нижча, ніж сума вартості окремих послуг, що входять у турпакет. Груповий турпакет оформляється груповим ваучером, в обмін на який група туристів отримує комплексне обслуговування, включаючи авіаперевезення, трансфер, розміщення в готелі, харчування в ресторані, екскурсійне обслуговування та інші послуги.

У турпакет можуть входити послуги гіда-перекладача зі всього маршруту, що особливо популярно серед молодіжних і шкільних груп, а також серед туристів третього віку. Професійні гіди-перекладачі проводять екскурсії, дають інформацію по шляху проходження туристів, допомагають вирішувати всі організаційні питання групового обслуговування, проявляють турботу і надають увагу всім членам групи, дають пояснення щодо того, що бачать туристи під час подорожі.

Все включено (All-inclusive) - особливий вид послуги розміщення, що надається деякими дорогими готелями з включенням в одну ціну всього набору готельний-ресторанних послуг.

На велику увагу заслуговує пропозиція комплексного туристичного обслуговування для особливо важливих персон(VIP), яке передбачає підвищений рівень сервісу (і підвищену ціну). Це може бути, наприклад, проходження прикордонних і митних формальностей в аеропортах в особливому приміщенні з підвищеною комфортністю, трансфер на лімузині, урочиста зустріч у готелі, розміщення в президентському номері, організація зустрічей і церемоній.

Клубний відпочинок {Club Holidays) пропонують окремі організаційні структури, які мають у своєму розпорядженні власні засоби розміщення й території, обладнані для активного відпочинку і розваг членів клубу.

<<< назад | зміст | вперед >>>