<<< назад | зміст | вперед >>>

Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва

1. Розвиток туристично-готельної справи

1.2. Еволюція становлення туризму

З метою виявлення особливостей сучасного етапу розвитку туризму розглянемо історію його виникнення й розвитку.

Сучасний туризм - явище, з одного боку, молоде, тому що масовим він став лише після Другої світової війни; з іншого боку, туризм має глибокі історичні корені, тому що подорожі відомі людству з найдавніших часів.

В історії розвитку туризму розрізняють чотири етапи:

- передісторія туризму (до початку XIX ст.);
- елітарний туризм (початок XIX - початок XX ст.);
- початок становлення масового туризму (початок XX ст. - до другої світової війни);
- сучасний етап, або масовий туризм (після другої світової війни).

Розглянемо особливості розвитку туризму на кожному етапі.

Передісторія туризму

Початкові види туристичної діяльності з'явилися ще в далекій давнині. Першими в історії мандрівниками вважаються римляни. Незважаючи на те, що їхні поїздки не виходили за межі імперії, подорожі сприяли розвитку туризму в силу величезних територій Римської імперії. Занепад держави в І ст. н. є. призвів до руйнування постоялих дворів і таверн, зубожінню населення. Лише в період пізнього середньовіччя (500-1300 р.) з розвитком торгівлі стали відроджуватися подорожі. Ще більший позитивний вплив на туризм зробила епоха Відродження, коли відбулося бурхливе зростання економіки, з'явилися нові ремесла, покращилася торгівля між країнами. У той час основними мотивами подорожі були торгівля, освітні цілі, паломництво, лікування.

У Стародавньої Греції зародилися спортивні поїздки, оскільки на Олімпійські ігри прибували учасники і глядачі з усього світу.

У середні століття підсилюється релігійний фактор подорожей - поклоніння святиням християнства і мусульманства. Пізніше виникає туризм із метою освіти, коли молоді дворяни відправлялися подорожувати по Європі. В Англії, наприклад, маршрут такої подорожі починався в Лондоні, вів у Францію з тривалим перебуванням у Парижі, потім - в Італію. Геную, Мілан, Флоренцію, Рим. Зворотний шлях пролягав через Швейцарію, Німеччину, Нідерланди.

Важливою рисою подорожей до середини XIX ст. була нерозвинутість засобів пересування.

Елітарний туризм

Розвиток транспортних засобів на початку XIX ст. став могутнім стимулом розвитку туризму. Підвищення якості і надійності транспортних перевезень, перехід до регулярного руху, поява перших підприємств, що спеціалізувалися на обслуговуванні тимчасових відвідувачів, сприяли переміщенню населення.

У цей період будувалися розкішні готелі, що обслуговували представників аристократичних кіл, вищого офіцерства: Залежно від часу року, еліта перебувала на французькій чи італійській Рив'єрі або відпочивала на термальних курортах Швейцарії та Німеччини, або починала тривалі подорожі в Північну Африку, Єгипет, Грецію.

У другій половині XIX ст. індустрія відпочинку розширює свою сферу: до підприємств готельного господарства додаються бюро подорожей, завданням яких були організація туристичних поїздок і реалізація їх споживачеві.

Першим фахівцем туристичної галузі вважають англійця Томаса Кука. У 1841 p. він організував масову подорож по країні. З 1847 р. створене ним підприємство стало займатися закордонними поїздками спочатку у Францію, а пізніше в інші європейські держави. У 1867 р. 60 туристів від його компанії уперше відправилися до США. Подорож на пароплаві по морю тривала п'ять місяців. Серед цих туристів був відомий письменник Марк Твен. У 1882 р. Томас Кук організував першу в світі кругосвітню подорож. При цьому він скоріше переслідував соціальні, ніж комерційні цілі.

Пізніше з'являються численні організації з обслуговування мандрівників, формується туристична індустрія. Паралельно утворюються громадські організації з регулювання туризму.

Початок становлення масового туризму

У першій половині XX ст., незважаючи на негативний вплив Першої світової війни, економічну депресію 30-х років, масовий туризм одержав розвиток.

У СРСР був прийнятий ряд документів і законодавчих актів, що сприяли становленню туристичної індустрії в країні. Так, у 1919 р. прийнятий декрет про лікувальні місцевості, у 1920 р. - про використання Криму для лікування трудящих, у 1921 р.- про організацію будинків відпочинку. У цей час створені перші радянські туристичні організації:

- Бюро шкільних екскурсій Наркомпросу (1918 p.);
- "Радянський турист" (1928 p.);
- AT "Інтурист" (1929 p.);
- Центральна рада з туризму й екскурсій (1936 р.) і регіональні ради.

У період між Першою і Другою світовими війнами метою туристичних поїздок стали не тільки розваги, а й придбання нових знань. У маршрути почали включати культурно-історичні об'єкти. Друга світова війна різко змінила сталі тенденції розвитку туризму. Замість Європи лідерами в туристичному обміні стають США й Канада, а в середині 1948 р. були дозволені поїздки іноземців у Японію.

Масовий туризм

У післявоєнні роки туризм набуває масового характер і стає формою дозвілля не тільки елітної верхівки суспільства, а й середнього класу, молоді й учнів, формується могутня індустрія відпочинку зі своєю інфраструктурою. Це період активної діяльності туристичних фірм, масового будівництва готелів, мотелів, закладів для відпочинку і розваг. Особливістю сучасного туризму є широкий міжнародний обмін. Туризм стає однієї з рентабельних галузей світової економіки.

<<< назад | зміст | вперед >>>