Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Миронов Ю.Б., Новицька-Колодіна А.О.
Молодь і ринок. – 2005. - № 1 (11). – С.106-109.

Методика оптимізації цінової політики підприємств рекреаційного туризму

У статті запропоновано оригінальну методику оптимізації цінової політики для підприємств рекреаційного туризму на основі врахування сезонності у наповненості об’єктів туристами. Розглядаються методи попередньої оцінки ефективності реалізації цінової політики.

Постановка проблеми. Оптимізація цінової політики займає важливе місце у системі маркетингових заходів підприємств. В ринковій економіці переважно ціна дуже часто є вирішальним чинником при виборі споживачем товару чи послуги. В туристичній індустрії ціни можуть служити як фактором надання переваг, так і регулювання попиту.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми цінової політики підприємств взагалі, а туристичних зокрема, розглядаються у роботах вчених економістів, маркетологів, дослідників сфери туризму, таких як Є. Альткорн [7], А. Дурович [2], В. Квартальнов [3], Ф. Котлер [4; 5], М. Поцєха [8] та інших. Проте вони не пропонують конкретної методики пристосування цін до специфіки попиту в туризмі.

Цілі статті. Характерною ознакою туристичних потоків є яскраво виражена сезонність. У пікові періоди попит може перевищувати пропозицію окремого підприємства чи туристичного центру в цілому. В інший час число прибуваючих туристів значно скорочується, що негативно впливає на прибутки фірми – простої потужностей, зростання частки постійних витрат у структурі валових тощо.

Як свідчить досвід господарювання в умовах адміністративно-командної системи, ціни тоді не були показником співвідношення попиту та пропозиції і не відігравали тієї регулюючої ролі, про яку йшлося вище. Часто й досі багато підприємств туристичної індустрії пропонують ціни на послуги, які не прив’язані до сезонних коливань попиту, що негативно впливає на їх прибутковість.

У зв’язку з цим постає необхідність розробки та впровадження методики диференціації цін для підприємств рекреаційного туризму (санаторіїв, пансіонатів і т.п.) на основі сезонного коливання їх наповненості відпочиваючими.

Виклад основного матеріалу дослідження. Застосування методики диференціації цін, яка розглядається у даній статті, вимагає наявності у підприємств внутрішніх статистичних даних про наповненість об’єктів туристами, які відпочивають по путівках з різним класом обслуговування (наприклад, у стандартному номері, одномісному, номері люкс) протягом року.

Слід скласти таблицю з даними про наповненість кожного класу номерів туристично-рекреаційного об’єкту за місяцями (див. табл. 1)

Таблиця 1.

Наповненість об’єкта за місяцями, ni
Місяць року Двомісний номер – 1400 грн. Одномісний номер – 1600 грн. Номер “люкс” – 3120 грн.
Січень 0,712 0,623 0,534
Лютий 0,599 0,497 0,371
Березень 0,697 0,657 0,572
Квітень 0,729 0,635 0,550
Травень 0,800 0,608 0,581
Червень 0,962 0,940 0,827
Липень 0,979 0,955 0,844
Серпень 0,989 0,936 0,825
Вересень 0,964 0,941 0,809
Жовтень 0,730 0,671 0,592
Листопад 0,647 0,622 0,510
Грудень 0,795 0,789 0,694

Примітка. У таблиці використано реальні дані санаторію міста Трускавця.

Кількість стовпчиків у таблиці буде залежати від кількості груп номерів з різними цінами путівок.

Щоб визначити відповідність цін заповненості туристами об’єктів дослідження, необхідно провести наступні розрахунки:

1. Середньорічна наповненість по кожному класу путівок:

(1)

де n - середньорічна наповненість по даному класу путівок,
ni – наповненість в і-му місяці.

2. Диференційовані ціни розраховуємо за формулою:

(2)

де Рі – диференційована ціна в і-му місяці.

У наведеному прикладі середня наповненість для двохмісного номеру буде рівна:

Розрахувавши диференційовані ціни за формулою (2) при Р = 1400 грн., ми отримуємо таку таблицю:

Таблиця 2.

Диференційовані ціни на путівки
Місяць року Наповненість, ni Ціна путівки, грн.
Січень 0,712 1246
Лютий 0,599 1048
Березень 0,697 1220
Квітень 0,729 1276
Травень 0,800 1400
Червень 0,962 1684
Липень 0,979 1713
Серпень 0,989 1731
Вересень 0,964 1687
Жовтень 0,730 1278
Листопад 0,647 1132
Грудень 0,795 1391

Такі розрахунки слід проводити для кожної ціни путівки.

Наступний і дуже важливий крок перед впровадженням таких цін є оцінка ефективності диференціації цін. Для цього ми пропонуємо проаналізувати відносний приріст реалізації найпопулярніших путівок, тобто тих, які забезпечують найвищу наповненість об’єкту. Однак можна застосовувати і реальні показники реалізації чи прибутку по усіх путівках. Проте такі дані складніше спрогнозувати за допомогою маркетингових досліджень.

Річна реалізація по деякій путівці при стабільній ціні обчислюється за формулою:

(3)

де k – коригуючий коефіцієнт, який вводиться тому, що за один місяць реалізується, як правило, одна повна путівка (24 дні) і частина іншої. Даний коефіцієнт можна обчислювати як відношення кількості днів у місяці до тривалості путівки або як число повних заїздів на рік, поділене на 12 (місяців). В наших розрахунках ми використовуємо k, обчислений згідно з першим варіантом, k = 30/24 =
1,25;
N – загальна кількість доступних місць даного класу (наприклад, 800).
Р0 – це ціна путівки (1400)
ni – коефіцієнт наповненості об’єкта в і-му місяці (див. табл. 2).

R1 = 1,25×800×1400×9,603 = 13 444 200 (грн.)

Для оцінки реальної реалізації можна використовувати дані звітності підприємства або провести розрахунок за формулою:

(4)

де k – коригуючий коефіцієнт;
d – кількість класів номерів (напр., двомісний, одномісний, люкс, d=3);
Ni – загальна кількість доступних путівок даного класу;
Рі – ціна путівки даного класу;
nij – середня наповненість по путівці даного класу в j-му місяці.

Для оцінки ефективності оптимізації цін варто дізнатися, яка прогнозується реалізація при диференційованих цінах на дану путівку. Для цього проводяться маркетингові дослідження, зокрема, опитування постійних та потенційних клієнтів. Ключовим запитанням могло б стати: “Якого місяця Ви б хотіли відвідати наш санаторій при таких цінах...”.

Аналіз результатів опитувань дозволить встановити приблизний прогнозований відсоток відвідуваності об’єкту за окремими місяцями. Проведене нами маркетингове дослідження в м. Трускавці серед відпочиваючих у вересні 2003 року дало такі результати (табл. 3):

Таблиця 3.

Наповненість об’єкту по місяцях при диференційованих цінах
Місяць року Наповненість об’єкту при
диференційованих цінах, ni
Ціна путівки, грн.
Січень 0,91 1246
Лютий 0,89 1048
Березень 0,89 1220
Квітень 0,91 1276
Травень 0,92 1400
Червень 0,94 1684
Липень 0,95 1713
Серпень 0,97 1731
Вересень 0,94 1687
Жовтень 0,91 1278
Листопад 0,88 1132
Грудень 0,89 1391

Теоретично, після впровадження диференційованих цін щомісячна наповненість туристичного об’єкту має стати однаковою. Проте поведінка споживача не завжди є логічною і не завжди її можна розрахувати. Тому ми лише припускаємо, що після диференціації цін середньоквадратичне відхилення коефіцієнту наповненості має стати значно меншим. При цьому, середньоквадратичне відхилення розраховуємо по формулі:

(5)

У нашому прикладі до зміни цін дане значення становило:

Після проведення оптимізації середньоквадратичне відхилення змінилося. Його можна обчислити по даних табл. 3. Середнє значення наповненості розраховується по формулі (1):

Середньоквадратичне відхилення при цьому буде рівним:

Дане значення є меншим за попереднє, і це свідчить про зменшення нерівномірності у туристичних прибуттях. Але така стабілізація ще не є обов’язковою ознакою ефективності. Для оцінки ефективності реалізації путівок розрахуємо річну реалізацію (за спрощеною формулою) з використанням ціни однієї найпопулярнішої путівки:

(6)

Звідси = 15 473 830 (грн.)

Для прогнозування реальної реалізації слід скористатися звітністю підприємства або провести розрахунки по формулі:

(7)

Ефективність даного заходу оцінюється таким чином:

(8)

де R* - річна реалізація при диференційованих цінах:
R – річна реалізація при стабільних цінах.

Якщо e>100%, то можна припустити, що оптимізацій на політика є ефективною. У нашому прикладі це значення буде рівним:

Отже, такий показник ефективності свідчить про доцільність здійснення оптимізації цін на путівки у залежності від сезонного попиту на послуги підприємств рекреаційного туризму.

Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про доцільність та необхідність прив’язування ціни до сезонних коливань попиту в рекреаційному туризмі з метою оптимізації прибутків. Разом з тим, ціни не є єдиним чинником привабливості послуг підприємств туристичної індустрії. Крім оптимізації цінової політики, підприємствам сфери туризму слід дбати про розвиток інфраструктури, покращення якості обслуговування, розробку та впровадження нових послуг у відповідності до смаків і побажань постійних та потенційних клієнтів. Значну роль у розвитку туристичної індустрії відіграє держава, яка може як стимулювати, так і стримувати розвиток туризму. Тому так важливо враховувати в комплексі всі вищенаведені чинники.

Література

1. Багиев Г.Л., Тарасевич В.М., Анн Х. Маркетинг: учебник для вузов. – М.: Экономика, 1999. – 703 с.
2. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. Учебное пособие. – Минск: Новое знание, 2001. – 496 с.
3. Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.
4. Котлер Ф., Боен Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг: гостеприимство и туризм. – М.: Издательское объединение “Юнити”, 1998. – 636 с.
5. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. – СПб.: Питер, 1999. – 896 с.
6. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 160 с.
7. Altkorn J. Marketing w turysryce. – Warszawa: PWN, 2001. – 204 s.
8. Pociecha M. Metody statystyczne w zarzadzaniu turystyka. – Krakow: Albis, 2002. – 207 s.




Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.