Методика оптимізації цінової політики підприємств рекреаційного туризму

Місяць року	Двомісний номер – 1400 грн.	Одномісний номер – 1600 грн.	Номер “люкс” – 3120 грн.
Січень	0,712	0,623	0,534
Лютий	0,599	0,497	0,371
Березень	0,697	0,657	0,572
Квітень	0,729	0,635	0,550
Травень	0,800	0,608	0,581
Червень	0,962	0,940	0,827
Липень	0,979	0,955	0,844
Серпень	0,989	0,936	0,825
Вересень	0,964	0,941	0,809
Жовтень	0,730	0,671	0,592
Листопад	0,647	0,622	0,510
Грудень	0,795	0,789	0,694

Примітка. У таблиці використано реальні дані санаторію міста Трускавця.

Кількість стовпчиків у таблиці буде залежати від кількості груп номерів з різними цінами путівок.

Щоб визначити відповідність цін заповненості туристами об’єктів дослідження, необхідно провести наступні розрахунки:

1. Середньорічна наповненість по кожному класу путівок:

(1)

де n - середньорічна наповненість по даному класу путівок,
n_i – наповненість в і-му місяці.

2. Диференційовані ціни розраховуємо за формулою:

(2)

де Р_і – диференційована ціна в і-му місяці.

У наведеному прикладі середня наповненість для двохмісного номеру буде рівна:

Розрахувавши диференційовані ціни за формулою (2) при Р = 1400 грн., ми отримуємо таку таблицю:

Таблиця 2.

Диференційовані ціни на путівки

Місяць року	Наповненість, n_i	Ціна путівки, грн.
Січень	0,712	1246
Лютий	0,599	1048
Березень	0,697	1220
Квітень	0,729	1276
Травень	0,800	1400
Червень	0,962	1684
Липень	0,979	1713
Серпень	0,989	1731
Вересень	0,964	1687
Жовтень	0,730	1278
Листопад	0,647	1132
Грудень	0,795	1391

Такі розрахунки слід проводити для кожної ціни путівки.

Наступний і дуже важливий крок перед впровадженням таких цін є оцінка ефективності диференціації цін. Для цього ми пропонуємо проаналізувати відносний приріст реалізації найпопулярніших путівок, тобто тих, які забезпечують найвищу наповненість об’єкту. Однак можна застосовувати і реальні показники реалізації чи прибутку по усіх путівках. Проте такі дані складніше спрогнозувати за допомогою маркетингових досліджень.

Річна реалізація по деякій путівці при стабільній ціні обчислюється за формулою:

(3)

де k – коригуючий коефіцієнт, який вводиться тому, що за один місяць реалізується, як правило, одна повна путівка (24 дні) і частина іншої. Даний коефіцієнт можна обчислювати як відношення кількості днів у місяці до тривалості путівки або як число повних заїздів на рік, поділене на 12 (місяців). В наших розрахунках ми використовуємо k, обчислений згідно з першим варіантом, k = 30/24 =
1,25;
N – загальна кількість доступних місць даного класу (наприклад, 800).
Р₀ – це ціна путівки (1400)
n_i – коефіцієнт наповненості об’єкта в і-му місяці (див. табл. 2).

R₁ = 1,25×800×1400×9,603 = 13 444 200 (грн.)

Для оцінки реальної реалізації можна використовувати дані звітності підприємства або провести розрахунок за формулою:

(4)

де k – коригуючий коефіцієнт;
d – кількість класів номерів (напр., двомісний, одномісний, люкс, d=3);
N_i – загальна кількість доступних путівок даного класу;
Р_і – ціна путівки даного класу;
n_ij – середня наповненість по путівці даного класу в j-му місяці.

Для оцінки ефективності оптимізації цін варто дізнатися, яка прогнозується реалізація при диференційованих цінах на дану путівку. Для цього проводяться маркетингові дослідження, зокрема, опитування постійних та потенційних клієнтів. Ключовим запитанням могло б стати: “Якого місяця Ви б хотіли відвідати наш санаторій при таких цінах...”.

Аналіз результатів опитувань дозволить встановити приблизний прогнозований відсоток відвідуваності об’єкту за окремими місяцями. Проведене нами маркетингове дослідження в м. Трускавці серед відпочиваючих у вересні 2003 року дало такі результати (табл. 3):

Таблиця 3.

Наповненість об’єкту по місяцях при диференційованих цінах

Місяць року	Наповненість об’єкту при диференційованих цінах, n_i	Ціна путівки, грн.
Січень	0,91	1246
Лютий	0,89	1048
Березень	0,89	1220
Квітень	0,91	1276
Травень	0,92	1400
Червень	0,94	1684
Липень	0,95	1713
Серпень	0,97	1731
Вересень	0,94	1687
Жовтень	0,91	1278
Листопад	0,88	1132
Грудень	0,89	1391

Теоретично, після впровадження диференційованих цін щомісячна наповненість туристичного об’єкту має стати однаковою. Проте поведінка споживача не завжди є логічною і не завжди її можна розрахувати. Тому ми лише припускаємо, що після диференціації цін середньоквадратичне відхилення коефіцієнту наповненості має стати значно меншим. При цьому, середньоквадратичне відхилення розраховуємо по формулі:

(5)

У нашому прикладі до зміни цін дане значення становило:

Після проведення оптимізації середньоквадратичне відхилення змінилося. Його можна обчислити по даних табл. 3. Середнє значення наповненості розраховується по формулі (1):

Середньоквадратичне відхилення при цьому буде рівним:

Дане значення є меншим за попереднє, і це свідчить про зменшення нерівномірності у туристичних прибуттях. Але така стабілізація ще не є обов’язковою ознакою ефективності. Для оцінки ефективності реалізації путівок розрахуємо річну реалізацію (за спрощеною формулою) з використанням ціни однієї найпопулярнішої путівки:

(6)

Звідси = 15 473 830 (грн.)

Для прогнозування реальної реалізації слід скористатися звітністю підприємства або провести розрахунки по формулі:

(7)

Ефективність даного заходу оцінюється таким чином:

(8)

де R* - річна реалізація при диференційованих цінах:
R – річна реалізація при стабільних цінах.

Якщо e>100%, то можна припустити, що оптимізацій на політика є ефективною. У нашому прикладі це значення буде рівним:

Отже, такий показник ефективності свідчить про доцільність здійснення оптимізації цін на путівки у залежності від сезонного попиту на послуги підприємств рекреаційного туризму.

Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про доцільність та необхідність прив’язування ціни до сезонних коливань попиту в рекреаційному туризмі з метою оптимізації прибутків. Разом з тим, ціни не є єдиним чинником привабливості послуг підприємств туристичної індустрії. Крім оптимізації цінової політики, підприємствам сфери туризму слід дбати про розвиток інфраструктури, покращення якості обслуговування, розробку та впровадження нових послуг у відповідності до смаків і побажань постійних та потенційних клієнтів. Значну роль у розвитку туристичної індустрії відіграє держава, яка може як стимулювати, так і стримувати розвиток туризму. Тому так важливо враховувати в комплексі всі вищенаведені чинники.

Література

1. Багиев Г.Л., Тарасевич В.М., Анн Х. Маркетинг: учебник для вузов. – М.: Экономика, 1999. – 703 с.
2. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. Учебное пособие. – Минск: Новое знание, 2001. – 496 с.
3. Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.
4. Котлер Ф., Боен Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг: гостеприимство и туризм. – М.: Издательское объединение “Юнити”, 1998. – 636 с.
5. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. – СПб.: Питер, 1999. – 896 с.
6. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 160 с.
7. Altkorn J. Marketing w turysryce. – Warszawa: PWN, 2001. – 204 s.
8. Pociecha M. Metody statystyczne w zarzadzaniu turystyka. – Krakow: Albis, 2002. – 207 s.