Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< тому | зміст | вперед >>>

Пилипенко В.Є., Гансова Е.О., Козаків В.С. та ін Економічна соціологія

Глава 2. Соціальна сфера економічної життєдіяльності суспільства

З'ясування того, що являє собою соціальна сфера і як вона взаємодіє з економікою суспільства - найбільш важливі питання курсу економічної соціології. Більш того, існує думка про те, що саме "взаємодія двох основних сфер суспільного життя: економічної і соціальної, відповідно взаємодія двоякого роду процесів: економічних і соціальних" є об'єктом економічної соціології [17, 49]. Висловлювалася також точка зору, згідно якої поняття "соціального" слід виводити всі особливості уявлень про предмет соціології [3]. Відродження в радянський період соціології як науки пов'язано з тим, що вона безпосередньо була причетна до так званого соціального планування, у практиці якого і відбулося виділення соціальної сфери [55]. "Соціальність" називають також "граничним поняттям" соціології. На думку соціолога Ю. Давидова, "розглядає соціолог суспільство як реальність особливого роду або намагається вичленувати найпростішу одиницю соціального зв'язку (або соціальної діяльності), щоб зробити її точкою відліку, - у всіх випадках "граничним поняттям, визначає його дослідницький горизонт, залишається категорія соціальності. Ось "матерія", з якої зіткана та реальність, яку досліджує соціолог. І варто тільки йому "відірватися" від цієї реальності, як він перестає бути соціологом" [9, 5].

Але що являють собою "соціальність" і "соціальне"? Що мається на увазі під "соціальними відносинами", "соціальної політики", "соціальними факторами виробництва"? Необхідність відповіді на ці питання обумовлена не тільки практичними потребами вдосконалення соціальної сфери, формування так званої соціально орієнтованої економіки, але і завданнями розгортання соціологічних досліджень певного профілю, зокрема в галузі економічної соціології.

Соціальне в соціологічній літературі часом розуміється дуже широко, наприклад як дихотомічне до природного (соціальне - це неприродне будь-яке суспільне, якщо виходити з антитези природа/товариство) або до індивідуального. З приводу останнього робляться різні уточнюючі твердження: це взаємодія принаймні двох (але і безлічі) індивідів - свідоцтво насамперед спільного характеру людської життєдіяльності, наявності зв'язків, які об'єднують їх в щось ціле і т. д. Таке розуміння соціальності широко поширене у світовій соціологічній літературі. Більше того, термін "соціальне" вживають і до тварин, що живуть і задовольняють свої природні потреби спільно в "громадах", а не індивідуально.

В радянський час в літературі з соціології популярно було розуміння соціального як аспекту ("притому найважливішого") системи суспільних відносин. "Конкретизація" розуміння соціального полягала в тому, що соціальні відносини вважалися відносинами рівності і нерівності по становищу людей і груп у суспільстві [34]. Але це уточнення не проясняло проблеми, бо поставало питання: рівність чи нерівність в чомусь-яке положення в суспільстві мається на увазі? Адже коли в побуті говорять про соціальне становище людей, то мають на увазі щось більш певне. Мало що дає і вказівка на те, що соціальні відносини - це відносини між групами, класами, групами та особистостями, так як між усіма цими суб'єктами існують, очевидно, і інші відносини, що відрізняються від соціальних (наприклад, моральні, політичні, правові тощо). Ясно і те, що таке надто широке розуміння соціального не дає уявлення про те, що таке соціальна політика на відміну від політики взагалі, що означають "соціальні фактори економіки" і як розуміти соціально орієнтовану економіку.

Для більш глибокого з'ясування того, в якому сенсі взагалі вживають багатозначне і трудноопределимое поняття "соціальне", пропонуємо ознайомитися з роботами вітчизняного соціолога Н. Мокляка [26].

Тут же спробуємо розібратися в тому, що являє собою соціальна сфера як особлива сфера життєдіяльності суспільства і що означають соціальні відносини як специфічний вид суспільних відносин, що функціонують поряд з економічними, політичними, різного роду духовними відносинами. Відповідно слід усвідомити специфіку і особливість соціального.

<<< тому | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.