<<< назад | зміст | вперед >>>

Пендерецький О.В. Територіальна організація промислового туризму Карпатського суспільно-географічного району та основні напрямки її вдосконалення

РОЗДІЛ IV. CУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОМУ РАЙОНІ

4.1. Територія Карпатського туристичного регіону

4.1.2. Львівська область

Площа території Львівської області становить 21,8 тис. км2, а протяжність з півночі на південь складає 250 км (рис. 4.10) [40]. Така витягнутість зумовлює природну зональність ландшафтів: поліських – з хвойними лісами і болотами, подільських і передгірських – з широколистяними лісами і степовими ділянками, карпатських – з гірськими лісовими просторами. Крім того, територією Львівщини пролягає головний європейський вододіл, що розмежовує басейни Балтійського і Чорного морів. Завдяки вододільному розміщенню на Львівщині беруть початок одні з найбільших річок Центрально-Східної Європи: Дністер (басейн Чорного моря) і Західний Буг (басейн Балтійського моря).

Рисунок 4.10. Осередки промислового туризму Львівської області (умовні позначення див. рис. 4.8)

На півдні області простяглися мальовничі гірські ландшафти Українських Карпат з абсолютними висотами до 1405 м. Центральна частина області розташована на Подільській височині. Її західними відгалуженнями виступають горбогір'я Розточчя й Опілля. Північна частина краю лежить на низовинній пологохвилястій Буго-Стирській рівнині.

В області висока лісистість налічено понад 400 об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема заповідник "Розточчя", національні парки Яворівський і "Сколівські Бескиди", 23 заказники, 240 пам'яток природи, 55 парків – пам'яток садово-паркового мистецтва.

Розточчя – це крайнє північно-західне відгалуження Подільської височини, що представляє собою горбисту гряду. На території Розточчя розташовано два рекреаційно-екотуристичні об'єкти – заповідник "Розточчя" та Яворівський НПП. Рельєф району складається з горбистих пасем та окремих горбів заокруглених обрисів. Максимальна висота – 393 м. Розточчя горбогірною смугою простягається на 60 км від Львова до кордону з Польщею. Ширина цієї смуги коливається в межах 5-25 км. Горбогір'я крутим уступом обривається до північного сходу.

Визначальним чинником унікальності природи Розточчя є його географічне розташування. З одного боку, район межує з Прикарпаттям, а з іншого – з Поліссям і належить до лісостепової зони. Теренами Розточчя з боку Карпат проходить межа поширення ялини, ялиці і бука, а з боку Полісся – сосни. Змішуючись з типово лісостеповими породами, наприклад, дубом, ці види формують унікальні за складом лісостани. Такі угруповання з бука, дуба і сосни в межах України трапляються лише на Розточчі. Серед лісів найбільш поширеними є букові, меншою мірою – дубово-соснові угруповання, а також дубові, соснові, вільхові, ялицеві та інші лісостани. НПП "Сколівські Бескиди" створений у 1999 р. на площі 35 684 га в межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського районів. Межі парку в основному збігаються з межами природних ландшафтів і проходять вододільними хребтами та руслами річок. Національний природний парк "Сколівські Бескиди" розташований у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескидів, займає їх північні макросхили. Основні хребти простягаються з північного заходу на південний схід і розчленовані верхів'ями численних потоків.

До парку повністю або частково ввійшли кілька раніше створених заповідних територій: лісовий заказник загальнодержавного значення "Сколівський", ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Зелемінь" (частково) та місцевого значення "Майдан", заповідні урочища "Дубинське", "Сопіт", "Журавлине".

Різноманітність ландшафтів Сколівських Бескидів визначається особливостями тектонічної та геологічної будови. У північній частині парку формуються ландшафти крайового низькогір'я, подекуди вкриті залишками ялицево-букових лісів. Численними допливами Стрию вони розчленовані на невеликі за площею низькогірні хребти. У місцях виходу твердих пісковиків поширені скельні утворення, взяті під охорону як геологічні пам'ятки природи. Значну частину парку займають середньогірні ландшафти зі смерековими та смереково-ялицево-буковими лісами. Вони відзначаються відносно великими абсолютними висотами – до 1100-1200 м, стрімкістю схилів і найбільшою залісненістю. Долини потоків, які течуть у зоні поширення ямненських пісковиків, мають вигляд мальовничих ущелин. Одна з них – долина р. Кам'янка – охороняється як геоморфологічна пам'ятка природи.

Територія парку розташована в околицях популярних гірських курортних місцевостей України, таких як: Східниця, Сколе, Славське. Існують потенційні можливості для розвитку екотуризму з екостежками на мальовничі карпатські вершини гір Парашка, Кремінна, до водоспаду "Кам'янка". Популярною також є мережа екотуристичних маршрутів в околицях гірського курорту Славське до вершин гір Магура, Тростян, Татарівка.

Надсянський реґіональний ландшафтний парк створений у 1997 р. в Турківському районі на площі 19 428 га. Він безпосередньо межує з польським регіональним ландшафтним парком "Долина Сяну". Обидва ландшафтні парки включені у міжнародний польсько-словацько-український біосферний заповідник "Східні Карпати". Ландшафтний парк розміщений на висоті 650-950 м над рівнем моря. Гребені гір вкриті численними тріщинами. Найвищі серед вершин – г. Сянковська Кичера (850 м), г. Кичерка (769 м) і г. Вершок (815 м).

Соціально-економічна інфраструктура та туристичний комплекс

Площа Львівщини становить 3,6 % території України. За розмірами вона займає 17-те місце серед областей держави. За щільністю населення – 127 осіб на км2 – Львівщина посідає четверте місце у країні (після Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей). За розміром Львівська область прирівнюється до таких держав як Ізраїль або Кувейт. Це найбільша й економічно найрозвинутіша область Карпатського реґіону. Львівщина – це один з найбільших туристичних регіонів України, який має унікальні пам'ятки історико-культурної спадщини. В області зосереджено 1/4 всієї історико-культурної спадщини України. На території області знаходяться 7 курортів, два національні парки ("Сколівські Бескиди" та "Яворівський") і близько 4000 пам'яток історії та культури під охороною держави (понад 2 тис. охоронних об'єктів розташовано у Львові; історико-архітектурний ансамбль його центральної частини у 1998 р. внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО). Такою кількістю й розмаїттям пам'яток історії, археології, архітектури та монументального мистецтва не може похвалитися жодна інша область України.

Щороку історико-культурні пам'ятки Львівщини приваблють туристів з усієї України та з-за кордону: у 2004 р. екскурсійними послугами скористалося близько 170 тис. гостей області, з 1996 р. має місце тенденція стабільного зростання туристично-екскурсійного потоку.

Львів зазвичай називають "містом музеїв". Численних туристів приваблюють у це стародавнє гостинне місто історико-архітектурні комплекси різноманітних архітектурних стилів XII-XIX ст., унікальні зібрання й колекції, що зберігаються в Національному та Історичному музеях, Картинній галереї, Музеї історії релігії та Арсеналі – музеї старовинної зброї. З унікальними колекціями порцеляни і фаянсу, меблів і ткацтва, прикладного та декоративного мистецтва можна ознайомитися в Музеї етнографії та художнього промислу. Провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини займає санаторно-курортне лікування та відпочинок. У Львівській області діє 269 підприємств, ліцензованих на організацію іноземного, зарубіжного, внутрішнього, масового й оздоровчо-спортивного видів туризму, а також проведення екскурсійної діяльності.

Однією з головних передумов розвитку туризму та рекреації у прикордонних районах є розбудова, облаштування наявних та введення в дію нових прикордонних переходів.

Нині вздовж автошляхів міжнародного і регіонального значення, які активно використовуються туристами, формується розгалужена інфраструктура приватних мотелів, кемпінгів, ресторанів, сервіс-центрів, що обслуговують транзитно-туристичні потоки на рівні, наближеному до європейських стандартів.

Залізничні колії на території області простягаються на 1292,2 км, з яких 818 км електрифіковані. У Львові сходяться залізничні маршрути з 9 різних напрямків. Львівська залізниця обслуговує 7 західних областей України.

Львів є одним з найважливіших повітряних портів України. Він сполучений міжнародними повітряними лініями з Варшавою, Торонто, Манчестером, Франкфуртом-на-Майні, аеропортами Росії, Кавказу, Середньої Азії, з головними містами України. Плани щодо модернізації та оновлення Львівського аеропорту передбачають збільшення його пропускної потужності у 5-6 разів. Реалізація цього проекту дасть можливість аеропорту регулярно приймати найбільші пасажирські та вантажні літаки, одночасно обслуговувати до 6 пасажирських рейсів.

Популярним центром екотуризму є НПП "Сколівські Бескиди" з екостежками на мальовничі карпатські вершини гір Парашка, Великий Верх, Кремінна, до водоспаду "Кам'янка". Популярною також є мережа екотуристичних маршрутів в околицях гірського курорту Славське до вершин гір Магура, Тростян, Татарівка. Значним потенціалом туристичного розвитку володіє львівська частина міжнародного польсько-словацько-українського біосферного резервату "Східні Карпати".

Стаціонарний відпочинок у Бескидському туристичному районі Львівщини урізноманітнюється насиченою туристично-екскурсійною програмою. На вибір клієнта пропонується до двох десятків туристичних походів та екскурсій. Найпопулярнішими серед гостей львівських Карпат стали комбіновані автобусно-пішохідні екскурсії:

- у Львів – архітектурну "перлину" України;
- до бюветів цілющих мінеральних вод найвідоміших в Україні курортів – Трускавця, Моршина і Східниці;
- у міжнародний біосферний резерват "Східні Карпати", НПП "Сколівські Бескиди", НПП "Синевір";
- селами етнографічного краю Бойківщини з оглядом пам'яток народної архітектури XVIII-XIX ст. і музею "Бойківщина" у Турці;
- у середньовічний гірський Гошівський монастир і до "Скель Довбуша";
- до Урицьких скель з руїнами давньоруської фортеці "Тустань".

Таким чином, на туристичному ринку Карпатського реґіону Львівська область репрезентована цілим спектром висококонкурентних турпродуктів усіх видів (літніх і зимових) активного гірського туризму й стаціонарної гірської рекреації та культурологічного, релігійно-паломницького, сентиментального, воєнно-екстремального та промислового туризму. Для цього область має значні паливно-енергетичні ресурси. Це родовища газу, нафти, кам’яного вугілля, що розробляється в частині Львівсько-Волинського вугільного басейну на півночі області. Область має родовища пальних сланців, калійної солі, сірки, гіпсу, будівельних і вогнетривких глин, мергелю, вапняків. Обличчям господарського комплексу області завжди було машинобудування, представлене виробництвом приладів, верстатів і устаткування для металообробки (Львівський завод фрезерних верстатів), нафтопромислового устаткування (Дрогобицький машинобудівний завод), сільськогосподарських машин («Львівсільгоспмаш»), автобусів (Львівський автобусний завод), автонавантажувачів і автомобільних кранів (Дрогобицький завод автомобільних кранів), поліграфічного устаткування (Ходорівський завод поліграфічних машин), конвеєрів («Конвеєр» — м. Львів), телевізорів, ізоляторів (Львівський ізоляторний завод), апаратури зв’язку (Львівське ПО факсимільно-телеграфної апаратури). Серед підприємств інших галузей варто виділити «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Дрогобицький НПЗ).

Сільське господарство області спеціалізується на виробництві зерна, цукрового буряка, льону, картоплі, овочів і плодово-ягідних культур.

За видами і формами туристичного обслуговування, характером територіальної організації галузі та наявним потенціалом розвитку модерної туріндустрії Львівщина займає провідну позицію не лише в Карпатському реґіоні, а загалом й у рейтингу туристично найпопулярніших реґіонів України та Центрально-Східної Європи оскільки в області існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку промислового туризму. Аналіз рекреаційної інфраструктури дає підстави для високої оцінки перспективності та економічної доцільності перетворення Львівщини у туристично-оздоровчий реґіон загальноєвропейського значення.

<<< назад | зміст | вперед >>>