Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы
Теория туризма
Философия туризма
Рекреация и курортология
Виды туризма
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспорт в туризме
Право и формальности в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
Информационные технологии в туризме
Агро- и экотуризм
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Крым, Черное и Азовское море
Туризм в России
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, страноведение и география туризма
Музееведение
Замки и крепости
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Экскурсионное дело
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие
квартиры в железнодорожном

<<< назад | зміст | вперед >>>

Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Скрипник М.І., Цехмістрова Г.С.

Педагогіка туризму

Розділ 5. Міжнародний досвід туристської освіти

5.1. Тенденції розвитку сучасного світового туризму (Федорченко В. К.)

Туризм - це справді дивовижний феномен життя людства XXI століття. Статистичні дані переконливо свідчать про невпинне збільшення кількості подорожніх, підтверджують важливість внеску туризму у соціально-економічний розвиток.

Статистика міжнародного туризму відповідно до методичних вказівок Всесвітньої туристської організації (ВТО) ведеться на основі такого статистичного показника як міжнародний відвідувач, що означає: кожна особа, що подорожує в будь-яку країну, що не є країною його звичайного місця проживання і розташована за межами його звичайного середовища, на термін, що не перевищує 12 місяців, і головною метою поїздки якого не є заняття діяльністю, яку оплачує відвідувана країна.

Користуючись цим визначенням, порівняємо обсяги іноземного туризму в різноманітних країнах і регіонах, у тому числі й у нашій країні.

За такою ж методикою визначення "міжнародний відвідувач" розділяється на міжнародний турист (відвідувач, що ночує) і одноденний відвідувач. Міжнародний турист - це відвідувач-іноземець, який ночує щонайменше одну ніч у колективному або індивідуальному засобі розміщення у відвідуваній країні. Міжнародний (іноземний) одноденний відвідувач - це відвідувач, який не ночує в колективному або індивідуальному засобі розміщення у відвідуваній країні.

У таблиці наводяться дані про надходження від міжнародного туризму для провідних країн.

Про вагомість свідомого туризму говорить і та величезна кількість фахівців, які обслуговують туристські потоки. За даними Всесвітньої туристської організації нині у туризмі, що визнаний світовою індустрією номер один, зайнято понад 260 млн чоловік. Вони обслуговують за рік близько 700 млн відвідувачів.

Найбільшим туристським центром і ринком є Сполучені Штати Америки. На американський континент припадає 21% всіх подорожуючих та 30% світових надходжень від туризму. В той же час для Європи аналогічні показники складають 60% відвідувачів, але тільки 48% туристських надходжень. Сьогодні з'явилася і, судячи з усього, зростає нова тенденція руху туристських потоків у напрямку північ-південь: азіатські туристи прямують до Австралії та інших країн, розташованих між ними; європейці відкривають для себе північноамериканські дестинації (напрямки), а північноамериканські все більше надають перевагу подорожам до Мексики, країн Карибського басейну і Південної Америки.

Основними критеріями виміру світового туризму є міжнародні туристські прибуття і прибутки, що їх отримують країни. Динаміку туристських прибуттів у ретроспективі та перспективі ілюструє таблиця.

Щодо прибутків від міжнародного туризму, то у 2000 році вони дорівнювали 476 млрд доларів США або майже 680 доларів на одне прибуття. Хто є лідером згідно з цим показником? Відповідь дає наступна таблиця 5.1.

Як бачимо, абсолютним лідером з цього показника є США, де туризм визнаний другою найбільшою сферою використання праці після медичного обслуговування. Майже 10 млн американців працюють на підприємствах, безпосередньо або опосередковано пов'язаних зі сферою туризму. Щорічна кількість зарубіжних відвідувачів

у США наближається до 50 мільйонів. Туризм в цій країні є другим за розміром бізнесом у частині роздрібних продаж після послуг харчування, випереджаючи навіть автомобільний сектор економіки. Він є найбільшим джерелом залучення іноземної валюти, третім за розміром після енергетики, транспорту і хімічної про-мисловості. Окрім великих авіакомпаній і провідних готельних ланцюгів, близько 95% підприємств, що працюють в індустрії гостинності США, належать до сфери малого підприємництва. Це насамперед турагентства, що розміщуються в універмагах, невеликі сімейні мотелі, придорожні ресторани, місцеві туроператори, невеликі сувенірні лавки тощо. У цілому кількість таких підприємств перевищує один мільйон. До речі, не всі американські штати однаковою мірою користуються плодами щедрої туристської яблуні.

Таблиця 5.1 Провідні країни світу за прибутками від туризму
Країна Надходження від

міжнародного

туризму

(млрд. дол. США)
Зміни в % 2000/1999 Частка

ринку (%)

2000 р
1999 р. 2000 р.

1 США 74,9 85,2 13,7 17,9
2 Іспанія 32,4 31,0 -4,3 6,5
3 Франція 31,5 29,9 -5,1 6,3
4 Італія 28,4 27,4 -3,2 5,8
5 Великобританія 20,2 19,5 -3,4 4,1
6 Німеччина 16,7 17,8 6,5 3,7
7 Китай 14,1 16,2 15,1 3,4
8 Австрія 12,5 11,4 -8,7 2,4
Країна Надходження від

міжнародного

туризму

(млрд. дол. США)
Зміни в % 2000/1999 Частка

ринку(%)

2000 р.

1999 р. 2000 р.

9 Канада 10,2 10,8 5,9 2,3
10 Греція 8,8 9,2 5,0 1,9
11 Австралія 8,0 8,4 5,3 1,8
12 Мексика 7,2 8,3 14,8 1,7
13 Гонконг(Китай) 7,2 7,9 9,4 1,7
14 Туреччина 5,2 7,6 46,8 1,6


Джерело: Всесвітня туристична організація (ВТО)

Центр туристської статистики США точно визначив ситуацію, що склалася в країні: За винятком штату Невада, п'ять штатів-лідерів (із залучення іноземних туристів) розташовані вздовж державних кордонів і слугують основними воротами для в'їзду іноземних туристів. Внаслідок цього лише незначна частина доходів від іноземних відвідувачів надходить в економіку внутрішніх регіонів.

Для ілюстрації погляду на конкурентну боротьбу за міжнародних мандрівників зазначимо, що понад 150 іноземних урядів мають у Сполучених Штатах свої представництва з туризму. У Великій Британії майже 70 держав конкурують з Сполученими Штатами за залучення туристських потоків.

У середньому кожний іноземний турист витрачає у США близько 1250 доларів на готелі, ресторани, поїздки та екскурсії, розваги, покупки, подарунки тощо. Для порівняння зазначимо: якщо німці на зарубіжні поїздки витрачають близько 4% свого доходу, то американці - тільки 1%.

Статистичні дані вказують на такий узагальнено вражаючий факт: кожний відсоток міжнародного туристського ринку, захопленого Сполученими Штатами Америки, дає американській економіці приблизно 2 млрд. доларів, близько 200 млн доларів податкових надходжень, а також, згідно з експертними оцінками, 30 000 нових робочих місць.

Все це робить туризм привабливою справою і спричиняє гостру конкурентну боротьбу на світовому туристському ринку, боротьбу, в якій беруть участь понад 100 країн світу.

Аналізуючи стан та перспективи розвитку міжнародного туризму, необхідно усвідомлювати, які фактори впливають на нього. До довготривалих чинників, що об'єктивно сприяють поступовому розвитку міжнародного туризму, належать такі:

  • економічні містяться в зміні структури споживання товарів і послуг вбік збільшення частки споживаних послуг, у тому числі і туристських;
  • науково-технічний прогрес, що зумовлює швидкий розвиток потужної матеріально-технічної бази міжнародного туризму, іншими словами туристської індустрії, що створює необхідні умови для масового туризму. Мова йде про готельні ланцюги та інші колективні засоби розміщення, транспортні засоби для масових пасажирських перевезень. Окремо варто виділити впровадження в туристську індустрію комп'ютерної техніки, без чого сьогодні неможливо уявити організацію масового туризму;
  • демографічні, які залежать від зростання народонаселення

    нашої планети. Так, у 2000 році на Землі мешкало більш ніж 6200 млрд. жителів. Пропорційно зростанню народонаселення, а може й більше, можна передбачити зростання кількості мандрівників. До цих же чинників варто віднести й урбанізацію, тобто збільшення частки міських жителів. Внаслідок більш активної участі міського населення в закордонних подорожах цей процес призведе до зростання міжнародного туризму. Важливим демографічним чинником є зміна вікової структури населення. Так, збільшення в багатьох країнах середньої тривалості життя стає причиною того, що більше

    людей мають вільний час і кошти. А це дає їм змогу здійснювати закордонні подорожі;
  • соціальні, до яких належить зростання добробуту населення розвинених країн.

    Водночас слід зазначити, що індустрія сучасного суспільства створює значні стресові навантаження на населення і відповідно спонукає до відпочинку, рекреації, відбудовної активності, у тому числі за допомогою туризму. Тому промислові міста є місцями з підвищеним попитом на туризм з метою відпочинку. Тут фор-муються різноманітні сегменти з попитом на спортивний, пішохідний, човновий, пригодницький, сільський туризм та інші нетрадиційні види подорожей;
  • культурні - зростання культурного рівня населення багатьох країн, а в зв'язку з цим прагнення людей до ознайомлення з закордонним культурними цінностями;
  • міжнародні - пом'якшення міжнародного клімату, перехід від конфронтації між провідними державами до співробітництва і порозуміння, вирішення спірних міжнародних питань шляхом переговорного процесу.

    Ці постійно діючі чинники в певний період можуть посилюватися або послаблюватися різноманітними менш масштабними і короткочасними кон'юнктурними змінами, врахування котрих також входить до завдань маркетингових досліджень.

    На загальний характер світового туризму, його динаміку і зміст істотний вплив справляють природні катаклізми (землетруси, повені, пожежі тощо), соціальні потрясіння, війни. Останнім часом цей перелік поповнив світовий тероризм. Так після драматичних подій в США у вересні 2001 року у всьому світові відбулося різке скорочення обсягів турпоїздок, почалася хвиля ануляцій. Число іноземних туристів, наприклад, у Великобританію знизилося у вересні на 23,6%, завантаженість готелів в Іспанії знизилася на 20% . Наслідки терористичних актів болісно вдарили по авіакомпаніях. У Північній Америці скорочення пасажиро і вантажних потоків склало близько 30%, а у європейських і східно-азіатських авіакомпаній - 12%.

    Все це позначилося на зайнятості в сфері подорожей і туризму. За оцінками Міжнародної організації праці (МОП) наприкінці жовтня

    2001 року близько 200 тис. із 4 млн працівників авіакомпаній втратили роботу [6]. Світове туристське співтовариство оперативно прореагувало на загрози тероризму. ВТО передбачає створення і функціонування "Мережі з безпеки в галузі туризму", з ініціативи Генерального секретаря ВТО Ф. Франжіаллі. ВТО водночас утворив "Комітет з подолання кризи".

    Регіональні і національні ринки міжнародного туризму

    Світовий ринок туризму складається з регіональних і національних ринків. Його більш значними розподілами є туристські регіони, що відповідно до методики Всесвітньої туристської організації майже збігаються з межами світових континентів.

    Туристські потоки за даними ВТО між регіонами (1997р.) розподіляються, як показано в табл.5.2.



    Таблиця 5.2 Розподіл туристських потоків
     
    Регіони Кількість прибулих Валютні надходження
    Європа 362,9 58,9 225,5 50,4
    Америка 122,7 19,9 119,2 26,6
    Південно-Західна Азія і Тихоокеанський басейн 88,3 14,3 82,4 18,3
    Африка 23,1 3,7 8,7 1,9
    Близький Схід 14,9 2,4 8,5 1.9
    Південна Азія 4,5 0,8 4,1 0,9
    Всього 618,0 100,0 448,0 100,0


    Таблиця 5.2. показує, що найбільшим учасником міжнародного туристського обміну є Європейський регіон. За ним слідують регіони Америки (Північна, Центральна і Південна) і Південно-Східної Азії і Тихого океану.

    Аналізуючи чинники, що впливають на формування регіонального туризму, слід виділити роль внутрішньорегіональних і міжрегіональних поїздок.

    Домінуючий стан Європи в міжнародному туризмі забезпечується тим, що майже 85% її іноземного туризму створюється за рахунок туристського обміну між європейськими країнами і тільки 15% за рахунок прибуття з інших регіонів. Тісні економічні, культурні і етнічні зв'язки, географічна близькість, розвинена мережа транс-портних комунікацій, унікальні туристські ресурси, високорозвинена туристська індустрія - все це сприяє розвитку міжнародного туризму в Європі.

    Внутрішньорегіональний туризм відіграє також значну роль в Американському регіоні. На його частку припадає майже 75% міжнародного туризму в цьому регіоні. В основному це туристський обмін між США, Канадою і Мексикою.

    Хоча регіони Азії, Африки і Близького Сходу донедавна не відзначалися більш-менш розвиненим туризмом. Нині вони поступово нарощують темпи і їхня частка в міжнародному туризмі з кожним роком збільшується. Водночас частка Європи й Америки поступово зменшується. Це пояснюється тим, що багато країн Азії, Африки, Ближнього Сходу стали проводити активну туристську політику, залучаючи значні маси туристів з інших регіонів. Такі зміни в туристських потоках, проте, залишають Європу, Америку, а також і деякі країни Азії, як і раніше основними генераторами міжнародного туризму. А це необхідно враховувати при розробці маркетингової стратегії. Практично це означає, що при виборі закордонного ринку туристським фірмам належить, насамперед, приділити увагу вивченню потенціалу туристських поїздок в Україну із Європи й Америки.

    Для нас найбільший інтерес становить аналіз туристських ринків окремо взятих країн, роль і позиції яких у розвитку міжнародного туризму можуть не збігатися.

    Відповідно до прийнятої методики розділяємо всі країни, які беруть участь в міжнародному туристському обміні, на такі, що приймають і такі, що направляють іноземних туристів. Основним критерієм у цій класифікації має бути співвідношення кількісних

    показників прибуття іноземних туристів і виїзду власних туристів за кордон.

    Поряд із цими критеріями застосовуються і такі, як країни активного і країни пасивного туризму. Країнами активного туризму вважаються країни, де кількість в'їздів іноземців перевищує кількість виїздів власних громадян за кордон. А країнами пасивного туризму визначаються країни, де кількість виїздів власних громадян перевищує кількість в'їздів іноземців.

    При розробці маркетингової стратегії туристські фірми мають враховувати перспективи розвитку міжнародного туризму, прогноз його основних тенденцій. Відповідно до оцінок закордонних фахівців і, зокрема, Всесвітньої туристської організації, передбачається, що в перспективі до 2020 року міжнародний туризм має розвиватися динамічно. Середньорічний приріст кількісних показників складає біля 5%, а валютних прибутків - 7%. Таким чином, до 2000 року загальне число міжнародних відвідувачів у всіх країнах світу досягло 700 млн, а сума прибутків від них - майже 500 млрд. дол. США. У 2020 році ці показники будуть складати відповідно близько 1602 млн відвідувачів і 1500 млрд дол. США.

    Такі оцінки дають змогу зробити загальний висновок про те, що тенденція поступального розвитку міжнародного туризму спроможна стати достатньо сприятливою основою для розвитку іноземного в'їзного туризму в Україну. Проте для того, щоб використовувати цю сприятливу тенденцію необхідно вжити енергійних заходів, як державним органам, самоврядним туристським підприємствам, так і фаховим навчальним закладам усіх типів. Істотну допомогу в розвитку вітчизняного туризму надає творче використання досвіду підготовки кадрів туризму, який накопичено в країнах із багатою практикою такої роботи. У поєднанні із власним досвідом освіти працівників туристської галузі це, безумовно, надасть динамізму процесам розвитку туризму в Україні.

    <<< назад | зміст | вперед >>>




  • Все о туризме - Туристическая библиотека
    На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
    Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.