4.5. Технологія моніторингових досліджень (Цехмістрова Г.С.)
До технології моніторингу входять контрольні дії і отримання інформації про результати навчання.
Методи вивчення навчального матеріалу, форми організації навчальних занять безумовно впливають на результати навчання, але вони не є складовими моніторингу. Найважливіше значення в навчальному процесі мають конкретні цілі навчання: як для його організації, так і для результату. Без діагностичних цілей моніторинг неможливий. Діагностичні цілі навчання визначають сукупність неперервних контролюючих дій та результат навчання.
Таким чином, можливість впровадження моніторингу в навчальний процес обумовлена двома положеннями: по-перше, при умові оптимізації навчання всі студенти спроможні засвоїти на високому рівні навчальний матеріал (який є еталоном, стандартом), по-друге, при діагностованому цілепокладанні навчального процесу є можливість достатньо грунтовно перевірити рівень засвоєння матеріалу, при чому на завчасно заданому рівні.
Перше пояснюється тим, що студенти незалежно від здатностей мають засвоїти навчальний матеріал і сформувати відповідні знання і уміння (за еталоном ОКХ). Друге твердження передбачає діагностованість цілепокладання, тобто таке формулювання цілей,
які можна перевірити. Останнє вимагає від викладача формулювання мети заняття так, щоб у ній звучав результат діяльності викладача і студентів. Студент має винести з заняття приріст (дельту) знань, умінь, а також конкретизувати рівень засвоєння навчального матеріалу відповідно до ієрархії цілей. Ієрархія освітніх задач базується на рівні мислення студента на занятті в процесі засвоєння навчального матеріалу і дозволяє відрізняти задачі "нижчого" (пізнання, розуміння і застосування) і "вищого" (аналіз, синтез, оцінка) рівня. При формулюванні освітніх цілей викладач має вказати рівень засвоєння, який передбачається досягти студентом на занятті.
Пізнання передбачає запам'ятовування і відтворення термінів, формул, правил, процедур, методів тощо.
РОЗУМІННЯ - уміння інтерпретувати вивчений матеріал на інші ситуації, явища, події.
Застосування - проявляється в отриманні результатів при вирішенні задач, обґрунтуванні висновків на основі використання вивчених правил, методів, принципів, теорій.
Аналіз - проявляється в характеристиці складових частин одного цілого процесу, виявлення упущень, помилок у логіці суджень.
Синтез - проявляється в умінні скласти із окремих частин ціле, з певним змістом і новизною (доповідь, план дій, схема).
Оцінка - проявляється в умінні оцінити конкретний текст, явище, правило, продукт діяльності за заданою метою і подати в усній чи письмовій формі.
Подані в такому вигляді результати діяльності студента легко перевіряються. При наявності критерію оцінки або засобів їх перевірки, як правило, такими засобами найчастіше є тести.
Впровадження моніторингу впливає на методику роботи викладачів, ставить перед ними конкретні методичні завдання, зокрема: першим є етап визначення еталонів (навчальних елементів) засвоєння навчального матеріалу для всіх студентів. Вони зазвичай визначені в змістових модулях галузевого стандарту вищої освіти;
другим етапом є визначення рівня засвоєння цих навчальних
елементів (пізнання, розуміння тощо);
третій етап - підбір контролюючих засобів для визначення досягнення встановленого рівня навченості;
кінцевим етапом є розробка підсумкового контролюючого засобу, який дозволить підтвердити досягнутий результат з основних тем і розділів змісту кожної дисципліни.
Впровадження технології моніторингу передбачає врахування деяких особливостей:
1. Підсумкова контрольна робота оцінюється п'ятибальною системою; оцінка на кожному занятті по засвоєнню навчального матеріалу здійснюється за принципом "знає - не знає", "розуміє - не розуміє".
2. Студенти мають бути підготовлені до роботи за новою системою. Практика роботи педагогів показала, що найбільш ефективним методом контролю є використання тестів. Зараз тестологія формується як окрема галузь дидактики і забезпечує методику формування засобів поточного та підсумкового контролю якості навчання як з кожної дисципліни, так і повністю зі спеціальності [6]. При розробці галузевих стандартів формуються і засоби діагностики якості вищої освіти зі спеціальностей за допомогою яких можна здійснювати моніторингові дослідження, проводити атестацію науково-педагогічних кадрів, визначати ефективність методики професійної підготовки та використовувати критерії професійного відбору. Засоби діагностики якості вищої освіти є галузевим нормативним документом в якому встановлюються вимоги до стандартизованих методик, що призначені для кількісного і якісного оцінювання ступеня досягнення особами, які навчаються у вищому навчальному закладі, цілей (змісту) вищої освіти, визначених освітньо-кваліфікаційною характеристикою фахівця.
До форм підсумкового об'єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі належать:
o технологія виконання та захист кваліфікаційних дипломних робіт;
o тестовий атестаційний (державний) іспит.
Вони формуються на інформаційній базі змістових модулів та їх навчальних елементів освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми спеціальності.
Виконання підсумкової кваліфікаційної роботи дає змогу виявити рівень засвоєння випускником теоретичних знань та практичних умінь, його здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю і спеціалізацією. Вона має виконуватись на матеріалах реально функціонуючого об'єкту (турфірми, готелю), який є базою перед-дипломної практики студента з ґрунтовним аналізом використання накопиченого фактичного матеріалу та залученням певного методичного інструментарію. Випускник має продемонструвати уміння здійснювати правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробку даних, зробити їх кваліфікований аналіз, обґрунтувати висновки та пропозиції.
Атестаційні кваліфікаційні завдання (АКЗ) є адекватною формою кваліфікаційних випробувань, що об'єктивно і надійно визначає рівень освітньої та професійної підготовки випускників. Зазвичай до АКЗ входить тестова перевірка знань, що формує уміння відповідно до варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики (спеціалізації) та профілюючих дисциплін нормативної частини галузевого стандарту, а також письмове розв'язання комплексної ситуаційної задачі з дисциплін, що дозволяє перевірити сформованість відповідних умінь та навичок. Зміст задачі відповідає змістовим модулям нормативних дисциплін галузевого стандарту і моделює реальну ситуацію, з якою може зустрітись випускник у практичній діяльності на первинних посадах, імітує процес підготовки, прийняття і реалізації управлінського чи технологічного рішення.
Засобом діагностики теоретичних знань є тестові завдання закритої форми із запропонованими відповідями, де вибирають правильні з множини вибору. Тест має забезпечити пропорційне представництво всіх визначених до державної атестації дисциплін та різноманітних змістових модулів зі складу кожної дисципліни. Представництво кожної дисципліни у кожному варіанті забезпечується пропорційно до обсягу (кількості кредитів) її вивчення.
Загальна "довжина тесту" може становити до 60 тестових завдань одного варіанту. До кожного стандарту додається до 50 варіантів ідентичних тестів, що гарантує певну секретність завдань під час проведення моніторингових спостережень.
Зрозуміло, що підсумкове діагностування лише фіксує творчий тип майбутнього фахівця, що само собою досить корисно при моніторингових дослідженнях якості підготовки фахівців для сфери туризму. Як показала практика, подібні випробування важливо здійснювати на ранніх етапах навчання з метою можливості ці-леспрямованої орієнтації студентів на активні типи діяльності. Це дозволить у підсумковій діагностиці виявити, наскільки спеціаліст підготовлений для того, щоб без тривалої адаптації увійти до виробничої діяльності.
Становлення в Україні галузі туризму, зміцнення її кадрового складу є актуальною проблемою економіки держави. Суттєву роль при цьому має відіграти молодь, рівень її освіченості. Система туристської освіти спрямовує розвиток туристсько-готельної індустрії в русло національних пріоритетів. Педагогіка туризму як система виховання і навчання особистості засобами туризму вирішує одне із головних завдань - надає професійну освіту, адекватну викликам нового століття. Отож актуальним є ефективна організація підготовки кадрів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів у Навчально-науково-виробничому комплексі "Туризм, готельне господарство, економіка і право" та більше 60 вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, які входять до складу Асоціації навчальних закладів туристсько-готельного профілю України. Дидактичні засади підготовки фахівців для галузі туризму мають орієнтувати на навчання як процес розумового розвитку. Актуальним є перехід від статичної моделі знань до динамічної структу-ризації систем навчання, від зовнішньої мотивації навчання до диференційованих та індивідуалізованих програм підготовки фахівців.
Зміни, які відбуваються в галузі туристських послуг, вихід України на міжнародний рівень індустрії гостинності потребують ґрунтовного підходу до формування туристської освіти, впровадження інноваційних методик навчання та практичної діяльності фахівців сфери туризму.
Держава вже зробила важливий крок у цьому напрямі - започаткована національна система контролю якості освітніх послуг шляхом створення та організації діяльності Державної акредитаційної комісії. Відкрито напрями підготовки, завершується формування галузевих стандартів, що стане основою моніторингу туристської освіти.
Робота з моніторингу якості підготовки фахівців з туризму буде сприяти зростанню кількості профільних навчальних закладів, навчальних напрямів, спеціальностей та спеціалізацій, якості навчального процесу, як превентивна міра утримання якості на світовому рівні. Саме якість та конкурентоспроможність систем освіти і навчання в галузі туризму стало темою обговорення на Міжнародному семінарі Всесвітньої туристської організації (ВТО ТЕМИС), який проводився 25-26 листопада 2003 року в Київському університеті туризму, економіки і права. В доповіді "Система якості туристської освіти у відповідності до стандартів ВТО" Гене-ральний директор фонду ВТО Теміс п. Хав'єр Гальєго звернув особливу увагу на роль моніторингових досліджень у використанні вітчизняного кадрового потенціалу, світового рівня туристських послуг в удосконаленні якості підготовки кадрів для сфери туризму за оптимальної співучасті держави, практичних працівників галузі та громадської думки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державний стандарт України ДСГУ 3739-98: Положення про
ведення державного класифікатора ДК - 003 "Класифікатор професій". - К.: Держстандарт України, 1998. 2. Василишин Лариса. Деякі сучасні проблеми моніторингу діяльності навчальних закладів // Педагогіка та психологія професійної освіти. - 2002. - №1. - С. 157-160. 3. Матрос Д.М., Полев Д.М., Мельникова Н.Н. Управление качеством образования на основе новых информационных технологий образовательного мониторинга //Школьные технологии. - 2000. - № 3. - С. 5-14. 4. Макарова Т.Д. Обеспечение итогового контроля // Образовательные стандарти и контроль качества образования. - Вологда, 1996. - С.67-77. 5. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. - Київ: Шкільний світ. - 2001. - 22 с. 6. Образовательное тестирование в Российской Федерации //
Проект реформирования образования с участием Мирового банка (Авторський колектив Болотов В. А., Королев М. Ф., Радионов Б. У. при участии Беспалько В. П. и др.) - М.,
1995. - 36 с. 7. Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою: Наказ Міністерства освіти України від 31.07.98 р. № 285. 8. Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні.
Указ Президента України від 12.09.95 р. №832. 9. Судаков В. В. Стандартизация образования и творчества педагога // Федеральний и национально-региональный компонент государственных образовательных стандартов. - Якутск,
1996. - С.151-156. 10. Шитов С. Е. Образовательные стандарти и контроль качества // Сборник виступлений и статей российских, голландских и датских єкспертов "контроль качества в образовании", - Пермь, 1996. - С.3-24. 11. Шитов С. Е. Образовательные стандарти в странах Западной Европы и США // Сборник статей "Актуальне проблеми стандартизации образования" / Под ред. Ю. И. Кривова, - Пенза, 1997. - С.2-35.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
