4.3. Сутність та головні завдання моніторингу освіти (Цехмістрова Г.С.)
Моніторинг освіти розглядається в теорії спеціального управління як одна із головних, відносно самостійних ланок управлінського циклу. В межах моніторингу проводиться виявлення та оцінювання проведених педагогічних дій. При цьому забезпечується зворотний зв'язок, який повідомляє про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічного колективу кінцевій меті. Той факт, що вона не завжди досягається повністю, є звичайною ситуацією і завдання полягає в тому, щоб оцінювати ступінь її досягнення, направленість та причини відхилень.
Результати педагогічного процесу обумовлюються впливом різних зовнішніх і внутрішніх факторів, до яких відносимо: зміни в навчальних планах, забезпечення інформаційною літературою та засобами навчання, застосування сучасних методик і технологій навчання, а також суб'єктивних факторів: склад педагогічних працівників та тих, хто навчається.
Таким чином, моніторинг освіти передбачає виявлення і врегулювання впливу факторів зовнішнього середовища та внутрішніх факторів самої педагогічної системи.
Тому розгляд моніторингу, як самостійної функції управління освітнім процесом, має умовний характер і є корисним в концептуальних та операційних відносинах. У реальних умовах моніторинг тісно пов'язаний з функціями та стадіями управління навчальним закладом, тобто він охоплює цілі, інформації, рішення, організацію та рівень педагогічної діяльності колективу та управління ним. Моніторинг навчального закладу може здійснюватися принципово різними шляхами: контроль навчального процесу та контроль знань тих, хто навчається. Перший шлях методично відпрацьований та виконується систематично в кожному навчальному закладі. Його характерною рисою є всеохоплюючий характер. Він реалізується періодично і постійно. Періодично - це ліцензування, акредитація та атестація як зовнішня перевірка навчального закладу. Постійний контроль за станом навчального процесу здійснюється "власними" силами - ректором, дирекцією, деканатами, відділеннями, кафедрами, методичними та адміністративними
комісіями. Він ґрунтується на правовій основі і охоплює, насамперед, стан навчально-методичного забезпечення, лабораторну базу, кадровий склад та, по-друге, організацію навчального процесу (розклад занять, ведення поточної документації, виховна робота тощо).
Вихідним положенням моніторингу є його зв'язок з цілями навчання, які зазвичай передбачені навчальним планом, тобто, моніторинг пов'язаний з оцінкою реалізації цілей і планів, порівняння фактичного рівня підготовки з планами. Головним завданням моніторингу є зменшення різниці між ними, виявлення та усунення негативних факторів впливу на них.
Якісною і кількісною мірою оцінки результатів педагогічної діяльності є досягнення бажаного результату. Останній визначається нормами, стандартами відповідної спеціальності. Саме норма, стандарт, є необхідною умовою та підґрунтям моніторингу в освіті, оскільки з ними порівнюються фактичні результати, після чого здійснюється оцінювання і корекція.
В освітньому процесі таке співставлення фактичних досягнень з нормою, еталоном, вимогами стандартів називається перевіркою. Процес інтерпретації та ставлення до фактичного результату називають оцінюванням, а зафіксований в балах результат називають оцінкою. Сама проблема вдосконалення перевірки й оцінювання роботи навчальних закладів складна й багатоаспектна.
Одна з головних вимог оцінювання роботи навчального закладу - об'єктивність: відповідність фактичних успіхів науково-педагогічних працівників, студентів; оцінювання виявленого рівня знань відповідно до державних стандартів.
Дослідження якості освітніх процесів у навчальних закладах передбачає такі етапи:
діагностика та експертиза діяльності навчального закладу;
порівняльний аналіз результатів, консультування та практична допомога в подоланні недоліків, труднощів, які виникають під час навчального процесу;
проектування плану майбутнього розвитку навчального закладу.
Вивчення основних показників діяльності навчальних закладів передбачає, як правило, п'ять напрямів:
аналіз ролі навчального закладу щодо вирішення проблеми кадрового забезпечення галузі;
аналіз діяльності адміністрації;
аналіз діяльності педагогічного навчання і виховання;
участь громадськості та органів студентського самоврядування в навчально-виховному процесі.
Моніторинг діяльності навчального закладу охоплює збір потрібної інформації, підготовку звіту та репрезентацію його перед учасниками навчального процесу. В звіті має бути представлений реальний стан діяльності навчального закладу, рівень розбіжності результатів навчального процесу зі спеціальностей передбаченим нормам, стандартам, освітнім цілям підготовки фахівців. При цьому слід зважати на те, що моніторинг і оцінка будуть ефективні настільки наскільки коректно сформовані стандарти, норми відповідно до принципових вимог сучасного виробництва.
Тому розробка і формування галузевих стандартів туристської освіти є процесом досить довготривалим і відповідальним, вони мають враховувати вітчизняні вимоги до майбутніх фахівців в освітньому і професійному плані, а також міжнародні стандарти з конкретних спеціальностей. Будь-які зміни в технології галузі обов'язково призводять до зміни в стандартах, нормах. І тут моніторинг виступає не тільки як процес виявлення відхилень від стандартів і норм, але й як підстава для їх перегляду. Тобто моніторинг - не тільки підстава для відстеження процесу руху до заданої мети, цілей, а й механізм корекції цілей та шляхів їх досягнення. Багато помилок в управлінні виникає через те, що моніторинг розглядається лише як засіб мінімізації відхилень, а не як шлях виправлення помилок у цілях, планах, нормах, стандартах тощо.
Дотримання стандартів і нормативів передбачає наявність апарату моніторингу, осіб які б відповідали за виявлення відхилень і оцінювання педагогічного процесу. В першу чергу відповідальність за дотримання навчальних нормативів несуть викладачі, які за
спеціально розробленими методиками оцінюють рівень навченості студентів з відповідних дисциплін навчального плану (схема 4.1). У вищій школі склалась традиція оцінювання рівня навченості студентів на іспитах і заліках, але підсумковий контроль - не коригуючий контроль. В цьому випадку навчальним процесом викладач не керує, а лише констатує факт (результат). Як підтверджує аналіз, відсутність поточного системного контролю та оцінювання, приводить до безлічі недоліків у навчальному процесі:
Схема 4.1. Аналітична схема моніторингу у ВНЗ
- не стимулюється систематична робота студентів протягом навчального семестру;
- низький рівень активності студентів, відсутня змагальність за кращі знання і вміння;
- присутній суб'єктивний підхід до оцінювання знань;
- значні витрати часу на екзаменаційні сесії тощо.
Не слід забувати про те, що педагогічна оцінка має дві важливі функції: визначає рівень навченості та МОТИВУЄ студентів до наступної практичної діяльності.
Особливо важлива мотиваційна функція. Вона викликає потребу в самооцінці, поведінці та способах навчальної роботи, системі відносин студентів у процесі навчання і наступної практики.
Досить важливим є дотримання викладачами адекватності, справедливості й об'єктивності оцінювання. До типових помилок у цьому процесі відносять "великодушність", близькість, контрастність, центральну тенденцію, ореол, логічність. Помилки "великодушності" та "поблажливості" проявляються у виставленні зави-щених оцінок. Особливо це проявлялось за наявної у минулому у вищому навчальному закладі системи процентоманії в оцінці результатів роботи. Помилки "центральної тенденції" проявляються у викладачів, які прагнуть уникати крайніх оцінок (наприклад: не ставлять двійок і п'ятірок). Помилки "ореола" зустрічаються у викладачів, які не ставлять високих оцінок за принципом "Всевишній знає на "5", я - на "4", а "студент" відповідно ...", або позитивна оцінка ставиться лише окремим, наближеним студентам (часто це старости груп). Помилки "контрасту" виявляються в тому, що поведінка студентів оцінюється вище або нижче залежно від рівня знань і ерудиції викладача. Менше досвідчений і організований викладач оцінює студентів вище, ніж той, який має досить великий досвід наукової і педагогічної роботи, відрізняється акуратністю та високою виконавською дисципліною. Оцінка "близькості" знаходить своє відображення в тому, що викладач не може поряд з незадовільною оцінкою поставити п'ятірку, а при незадовільній відповіді відмінника спроможний поставити йому вищу оцінку. "Логічні" помилки проявляються в виставленні оцінок за поведінку і переносі її на предмет, або коли за однакові відповіді виставляються різні оцінки з врахуванням поведінки.
Помилки в оцінюванні можуть в окремих випадках бути виправданими. Наприклад: підвищена поточна оцінка окремим студентам для їх підтримки подальшої успішності, звернення уваги до предмета. Однак виставлення незаслуженої п'ятірки заради диплома з відзнакою є свідомим обманюванням суспільства.
Втім бувають випадки, коли абсолютна об'єктивність педагогічної оцінки не завжди доцільна з точки зору індивідуального підходу в навчанні. Тому певна суб'єктивність оцінки в окремих випадках буває потрібною поряд із застосуванням об'єктивних дидактичних тестових завдань, програмованого контролю з автоматичним оцінюванням знань і умінь студентів.
Розглядаючи проблему моніторингу якості освіти, доцільно нагадати структуру процесу навчання. З дидактики відомо, що структура процесу навчання включає: мету (цілі) - зміст навчального матеріалу - засоби, методи і форми - контроль - результат.
На перший погляд, контроль, як структурний компонент призначений для з'ясування рівня засвоєння навчального матеріалу і визначення результатів навчання. Але моніторинг тим і відрізняється від контролю, що його завданням є виявлення зв'язків з другими складовими навчального процесу, зокрема з цілепокла-данням. Моніторинг, як технологія, передбачає визначення результатів навчання і його корекцію відповідно до стану засвоєння конкретних знань і умінь (когнітивна сфера діяльності), які студент зобов'язаний був сформувати в процесі вивчення даного навчального матеріалу.
Таким чином, моніторинг встановлює не тільки засвоєння сформованих знань й умінь студентами, але й рівень засвоєння, який задається цілями даного навчального процесу, а також створює можливості корекції його відповідно до визначеного еталону майбутньої діяльності, планів-проектів навчального закладу.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
