<<< назад | зміст | вперед >>>

Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Скрипник М.І., Цехмістрова Г.С.

Педагогіка туризму

Розділ 2. Теоретико-методологічні основи туристського виховання

2.6. Методи виховання, їх класифікація (Скрипник М.І.)

Серед основних умов, які визначають ефективність виховання у туризмі, особливе місце посідають методи виховання. Це пов'язано з тим, що, по-перше, вони обумовлюють характер стосунків між суб'єктами туристської дійсності, що складає серцевину всього виховного процесу у туризмі; по-друге, новими досягненнями педа-гогічної науки та практики; по-третє, без сучасних ефективних методів виховання найкращі цілі, ідеали туристського виховання залишаться лише в намірах організаторів.

Поняття "метод виховання" - досить складне, що обумовлено багатогранністю того процесу, який має відображати ця педагогічна категорія.

Поняття "метод" запозичений із західноєвропейських мов: німецьке слово methode, французьке -methode. Грецьке слово "methodos" означає дослідження, спосіб, шлях наближення до істини.

У педагогічній практиці метод виступає як "спосіб організації практичного й теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об'єкта, що досліджується" [10]. Дотепер у педагогічній науці немає єдиного підходу до визначення методу виховання. Одні вчені визначають метод виховання як сукупність найзагальніших способів розв'язання виховних завдань і здійснення виховних взаємодій (С. У. Гончаренко). Інші науковці під методомвиховання розуміють найкоротший шлях досягнення результатів, що відповідають поставленим виховним цілям (М. Д. Ярмаченко). Інші дослідники пов'язують методи із цілями виховання (С. Г. Карпенчук).

Цілком обґрунтованим видається позиція, яка об'єднує всі означені підходи. Методи виховання - це система специфічних прийомів і способів виховної роботи для досягнення поставлених виховних цілей.

Категорія "методи виховання у туризмі", на нашу думку, означає способи і прийоми спільної взаємопов'язаної діяльності між суб'єктами туризму, що спрямована на оволодіння культурними інтенціями, нормами і правилами гідної поведінки, різнобічний розвиток особистості, формування загальнолюдських, національних рис, що визначено цілями педагогіки туризму.

Прийом виховання - це частина методу виховання, необхідна для ефективнішого застосування методу в умовах конкретної педагогічної ситуації. Будь-який метод виховання складається з певної сукупності однорідних прийомів і способів виховного впливу.

Способи виховання - це конкретні форми організації життєдіяльності особистості під час туристської діяльності, які мають виховне забарвлення і несуть виховне навантаження.

Засоби виховання - це все те, за допомогою чого впливають на учасників туристської діяльності. Засобами виховання є конкретні предмети матеріальної та духовної культури, які використовуються у педагогіці туризму.

Найактуальнішою проблемою теорії туристського виховання, як і загальної теорії виховання, є проблема класифікації методів виховання. Класифікація - це групування методів виховання за певними ознаками, встановлення зв'язків між групами. У процесі розвитку педагогічної науки мали місце різні підходи до їх кла-сифікації.

На сьогодні відомою класифікацією є підхід російського дослідника В. О. Сластьоніна, який вирізняє такі методи виховання: . методи формування свідомості особистості, в основі яких лежить слово педагога;