<<< назад | зміст | вперед >>>

Виховання туризмом. Розповіді педагогів-позашкільників

Григорьева А.П. Від минулого - до майбутнього

Моя робота методистом краєзнавчо-екскурсійного відділу Центру розпочалась в січні 2001 року. На початку своєї трудової діяльності мені довелось продовжувати справу з якою я була гарно обізнана за попереднім працевлаштуванням – координувати музеї навчально-виховних закладів області. Діяльність шкільних музеїв, музеїв вищих навчальних закладів, професійно-технічних ліцеїв, звичайно відрізняється від державних музеїв. Стан справ вимагав не тільки ознайомитись з музейними експозиціями в районах, зареєструвати нові музеї, а й розробити концепцію, яка б передбачала в майбутньому покращити профільну орієнтацію музеїв, удосконалити фондову і екскурсійну роботу. Варто зазначити, що шкільні музеї – є своєрідні краєзнавчі енциклопедії, справжні центри по залученню учнівської молоді до вивчення і збереження історії рідного краю, її культури, духовної спадщини, в якій зберігається велика таємниця тих, хто жив, творив в далекі часи і нашому сьогоденні. Систематизація обліку і профільне визначення, видача свідоцтв, обстеження музеїв, які претендували на звання «Зразковий музей» - саме такими були мої першочергові завдання на той час. Було створено оглядову обласну комісію до складу якої входили представники державних музеїв, краєзнавці, працівники обласного архіву. У 2004 році на звання «Зразковий музей» було номіновано 3 історико-краєзнавчі музеї області – Червоненської ЗОШ Андрушівського району, Очеретянської ЗОШ І-ІІ ст. Червоноармійського району та Рижанської ЗОШ І-ІІІ ст. Володарсько-Волинського району.

Тепер «Зразкових» музеїв закладів освіти 11-ть. Особливо хочеться відмітити музей нашого Центру. В 2007 році його експозиція була повністю переобладнана, а в травні, до 20-ї річниці музею, працівники екскурсійно-краєзнавчого відділу зробили чудову презентацію оновленої експозиції. Бажаючих оглянути його колекції завжди багато; про діяльність геологічного музею Центру знають не тільки в області, Україні, а й далеко за кордоном.

В.О. Сухомлинський відзначав розвиваючий і виховний потенціал музею як продовження спілкування з природою. Мабуть зовсім не випадково майже у кожному шкільному музеї серед розділів музейних експозицій відвідувачі завжди можуть ознайомитись з цікавими добірками природничих колекцій. Хочу відмітити і тісну співпрацю з керівниками музеїв професійно-технічної освіти. За цей час вони наполегливо намагаються удосконалити музейну мережу; значно покращилась робота по комплектуванню фондів, поповнились профільні колекції цікавими предметами. Доводиться часто виступати на семінарах, конференціях з питаннями, які висвітлюють музейну тематику. Проблема музеєзнавства багатоаспектна і включає в себе науково-методичне забезпечення, проектування музейних колекцій, підвищення професійної майстерності керівників музеїв. Щоб музеї навчально-виховних закладів прагнули стати дійсно «чарівною машиною часу» доводиться докладати чимало зусиль, адже умови утримання музею, оплата праці керівника, питання комплектування і зберігання фондових колекцій на превеликий жаль в основному залежать від підтримки керівника закладу, відділів освіти, безпосередньо на місцях.

З метою подальшого розвитку і удосконалення музейної справи у 2004 році була розроблена програма курсів по підвищенню професійних знань і навичок методистів, керівників музеїв. Програма передбачала надання теоретичних знань і практичних навичок лекторами були запрошені наукові працівники музеїв області, психологи, краєзнавці. Практична робота включала в собі огляд експозицій як музеїв закладів освіти, так і музеїв державних. Всі слухачі мали змогу отримати сертифікат, але головне, що кожен з них отримав знання і бажання, продовжувати цю справу, нелегку, але таку потрібну.

Уїнстон Черчілль щодня мурував будинок. Ви скажете що це примха? Але якщо кожного дня по цеглині у загальну справу – можливо і справді створимо щось для прийдешніх поколінь?

Останній відомчий огляд 2007 року засвідчив появу нових цікавих музеїв – льону у м. Новограді-Волинському, музею історії освіти в м. Овручі, етнографічного у смт. Андрушівка. Значно покращились показники відвідувачів музеїв в закладах освіти. Завдяки обміну досвідом збільшується і чисельний склад слухачів курсів і семінарів. Ряд шкільних музеїв має свої «візитні» картки – власноруч виготовленні буклети – запрошення. Звичайно, не все залежить від особистості, є проблеми з обладнанням в музеях, оплатою музейних керівників, заангажованністю і сірістю у вирішенні художнього проектування. Але все це потребує часу і віри, що все зміниться на краще, якщо докладати зусиль і творчо працювати.

Традиційними в роботі нашого відділу стали проведення конференцій, семінарів, акцій, по підведенню підсумків Всеукраїнських та обласних експедицій. Намагаємось робити це цікаво і святково. Адже в програмі таких заходів нагородження кращих представників учнівської молоді. У 2003 році ми започаткували обласну етнолого-краєзнавчу експедицію «Чуття єдиної родини», адже наш край представляють більш ніж 100 національностей. Серед них чехи і німці, росіяни і євреї, вірмени і білоруси. У їх взаємозбагаченні і взаємопроникненні розвивалась культура, обряди і традиції. Час невблаганний господар. Він змінює роки, покоління, змінює життя. Але ніколи під покровом часу не зникне історія. Вивченню історичного минулого свого народу, відтворенню оригінального пласту духовності і присвячені зустрічі та фестивалі, що проходять в грудні місяці кожного року. З різних куточків нашої області на фестиваль приїздять юні аматори, які репрезентують свої творчі роботи і колективи. Зливаються, немов в оркестрі польська пісня і українська рапсодія, чеський танок і російський романс, що залюбки виконують юнаки і дівчата. Урочисті свята в переважній більшості проходять в стінах шкіл міста. Нажаль, в Центрі актова зала не має змоги вмістити всіх бажаючих, як глядачів, так і виконавців.

Пошуковці експедиції, краєзнавчі дослідження сприяють, з одного боку, засвоєнню учнівською молоддю того, що створено в минулому невтомною працею, генієм наших предків, з другого – формуванню у юнаків та дівчат почуття національної гордості за рідний край і його працьовитих людей.

Кінцева мета заходів – виховання всебічно розвиненої гармонійної людини, яка не тільки вивчає історичне минуле, а й сама докладає зусиль у розвитку та примноженні спадщини. Нагромаджуючи зерна кращого досвіду, ведучи пошук нових форм з учнівською молоддю, працівники нашого відділу намагаються робити заходи цікавими. Багато відомих краєзнавців, працівників музеїв області, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, виконавців авторської пісні були запрошені для участі в проведенні свят, фестивалів, конференцій.

Призначення людини – творити добро. Досліджуючи історію свого міста, села, історію родового чи музейного предмету учнівська молодь намагається зробити свій власний внесок в будівництво майбутнього.

Як кожна людина, гортаючи сторінки книг, віднаходить для себе щось своє, так і спогади про минуле, про ту чи іншу подію. Щось чітко закарбувалось в пам’яті і серці, дещо намагається забути. Але, як писала Ліна Костенко: «Щастя треба на всякий випадок. Сили треба – на цілий вік». Хочеться щоб наша праця і зусилля зробити все можливе для того, щоб молодь продовжувала нашу справу, не згубились в калейдоскопі подій. На нашій планеті існує одна велика істина: якщо ти по-справжньому чогось бажаєш, ти досягнеш своєї мети, адже твоє бажання народилось в душі Всесвіту.

<<< назад | зміст | вперед >>>