<<< назад | зміст | вперед >>>

Наумова С.А. Економіка та підприємництво в соціально-культурному сервісі і туризмі

Розділ 2. ЕКОНОМІКА ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ

ТЕМА 5. ЕКОНОМІКА СФЕРИ ПОБУТОВИХ ПОСЛУГ

5.2. Економічна реформа в побутовому обслуговуванні населення

Економічна реформа в побутовому обслуговуванні населення почалася у 1991 р., коли підприємства цієї галузі були переведені на комерційні засади діяльності. У 1992 р. почалася масова приватизація підприємств. Реформа проведена на державному та регіональному рівнях. Вона торкнулася відносини власності, управління, організацію, фінанси, ціноутворення.

Реформування зіткнулося з безліччю проблем і негативних наслідків. Насамперед з проблемою відсутності ринкової інфраструктури, зокрема ринкового механізму поставок сировини і матеріалів. Так, по обстеженню 1992 р. в 65% ательє 11-ти міст Росії потреба в тканинах задовольнялась на 10-20%. Серед негативних наслідків - скорочення числа підприємств побутового обслуговування та обсягу наданих ними послуг. Одні приватизовані підприємства закрилися через зростання орендної плати і скорочення попиту. Інші змінили профіль роботи. Так, в Новосибірську більше половини лазень перепрофілювалися в торгові точки. Треті підприємства, викуплені трудовими колективами, були здані в суборенду. Спостерігався невиправдане зростання цін на побутові послуги, що призвело до різкого скорочення попиту на них. За 1990-1995 рр. загальний ріст цін склав 4350 раз, з платних послуг - 15200 разів, а середня заробітна плата зросла в 1200 разів. З'явився невиправданий регіональний розкид цін. Наприклад, ціни однієї миття в лазні стали відрізнятися по регіонах в 350 разів: у Тайшеті - 3 р., в Москві - 1050 р.³⁸ В даний час соціально-економічна ефективність галузі низька: асортимент і якість послуг, їх доступність та терміни виконання незадовільні.

Найбільш привабливими для приватного бізнесу виявилися послуги з індивідуального пошиття одягу, ремонту побутових машин і транспортних засобів. Найменш привабливими - послуги лазень, пралень і прокату.

Найбільш часто звана причина малої ефективності реформи - абсолютизація ринкових механізмів роботи сфери побутових послуг. Пропонована стратегія розвитку галузі орієнтує на рівновагу приватної ініціативи та державної підтримки та контролю. Серед державно-адміністративних інструментів впливу називаються:

- державні ціни («вилки цін») особливо на соціально значимі послуги галузі;
- грошові компенсації витрат для певної групи населення;
- картки для найбіднішого населення;
- контрактні відносини державних організацій з приватними особами та фізичними особами на виконання різних видів послуг (одне і те ж підприємство може працювати як в ринковій стихії, так і за контрактами з органами державного управління);
- законодавче регулювання виробництва і споживання побутових послуг;
- створення державних підприємств з виробництва побутових послуг, що є суспільними благами;
- підтримка некомерційних організацій з виробництва суспільних благ;
- цільові податки, податкові пільги для малого бізнесу;
- ліцензування та атестація підприємств;
- фінансування деяких напрямків діяльності.

Запропоновано наступний принцип державного регулювання: чим ближче благо за своїми властивостями до суспільного блага, тим більш значущим має бути участь держави.

Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть основні види вироблених у сфері побутового обслуговування благ.
2. Перерахуйте особливості сфери побутових послуг як галузі господарства.
3. Як проходить реформування галузі? Які заходи державного впливу на підприємства галузі доцільно ввести або зберегти?

Література до теми

1. Побутове обслуговування в умовах переходу до ринкової економіки. - М.: МДНТП, 1991.
2. Захарова Є.Ю. Побутові послуги: Реформи і реалії. - Новосибірськ, 1998.

<<< назад | зміст | вперед >>>