Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< назад | зміст | вперед >>>

Наумова С.А. Економіка та підприємництво в соціально-культурному сервісі і туризмі

Розділ 2. ЕКОНОМІКА ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ

ТЕМА 4. ЕКОНОМІКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

4.3. Бюджетне фінансування охорони здоров'я

В умовах ринкової економіки медичні заклади фінансуються з кількох джерел. Серед них - бюджетні асигнування на непрацююче населення, кошти на цільові державні програми, кошти обов'язкового медичного страхування, кошти фонду добровільного медичного страхування, інші кошти (благодійність та ін).

У 1999 р. на охорону здоров'я планувалося близько 7% всіх витрат консолідованого бюджету: 1,7% - витрати федерального бюджету, 13% - витрати бюджетів територій.

В даний час частково зберігається порядок планування видатків на охорону здоров'я, що діяв до появи системи медичного страхування. Він передбачає складання кошторисів видатків медичних установ, зведених кошторисів видатків на охорону здоров'я до проекту територіального бюджету, розробку розрахункових показників фінансування.

Складання індивідуального кошторису медичного закладу здійснюється на основі нормативів витрат у розрахунку на одиницю обсягу виконаних робіт і показників обсягу роботи кожного підрозділу: середньорічної кількості ліжок, кількості ліжко-днів, середньорічного числа посад медичного і адміністративно-господарського персоналу, кількості поліклінічних відвідувань і т.д. Наприклад, по амбулаторно-поліклінічної допомоги витрати планувалися по числу лікарських відвідувань у поліклініці (приблизно 12 відвідувань на рік), а по стаціонарної допомоги - по середньорічній кількості ліжок.

Кошторис витрат медичного закладу включає наступні статті:

- фонд заробітної плати, що встановлюється відповідно до Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетної сфери (становить 60% витрат на утримання медичних закладів);
- нарахування на заробітну плату в розмірі 39-40%;
- витрати на медикаменти в стаціонарах (по нормі витрати на ліжко-день) і на безкоштовне і пільгове видачу медикаментів;
- витрати на канцелярські і господарські потреби (за нормою витрати на одне ліжко на рік);
- витрати на харчування хворих (по нормі витрати на ліжко-день);
- витрати на придбання обладнання та м'якого інвентарю (за диференційованими нормами, залежно від профілю відділення);
- витрати на відрядження в відповідності з діючими нормами;
- витрати на капітальний ремонт будівель (на основі фінансово-кошторисних розрахунків);
- інші витрати: оплата льотних годин санітарної авіації, проведення культурно-масових заходів серед хворих та ін).

При інфляції закладений розмір витрат коригується на коефіцієнт інфляційних очікувань.

Контроль за використанням виділених коштів медичним закладом проводиться у формі ревізій і тематичних перевірок.

У зведеному плануванні витрат по районах, містах обласного та крайового підпорядкування, області (краю) серед розрахункових показників фінансування використовуються наступні:

1. Ціна конкретної медичної послуги, яка визначається на базі кошторису витрат.
2. Оплата середньої вартості пролікованого хворого на основі середньої вартості лікування.
3. Оплата одного завершеного випадку лікування на основі клиникостатистических груп або медико-економічних стандартів. Вартість лікування встановлюється за групами захворювань, в рамках яких визначаються однакові розцінки за лікування.
4. Фінансування з середньодушового нормативу на працююче та непрацююче населення. Розмір нормативу залежить від можливостей територіальних бюджетів.
5. Комбінація перерахованих методів.

Вибір моделі (розрахункових показників) фінансування здійснюється місцевим органом виконавчої влади. У Москві прийнята схема розрахунків за послуги. У Калузькій області - за пролікованого хворого. В Липецькій і Брянській областях - по клиникостатистическим групам.

Контрольні питання

1. Яку роль в охороні здоров'я розвинених країн світу грають комерційний, некомерційний і державний сектори? Назвіть їх плюси і мінуси в цій галузі.
2. У чому полягають процеси роздержавлення і приватизації в охороні здоров'я? Назвіть конкретні форми їх здійснення: реальні і пропоновані.
3. Яке економічне значення медичного страхування?
4. Які підприємства охорони здоров'я не підлягають приватизації? Які приватизуються в першу чергу?

Література до теми

1. Ісакова Л.Є. Навчальні матеріали з економіки охорони здоров'я. - Кемерово, 1996.
2. Комерційна і некомерційна діяльність у соціальній сфері. - М: Наука, 1995.
3. Бюджетна система Росії. - М: ЮНИТИ, 1999.

<<< назад | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.