Медяник А.М.
Науковий вісник УжНУ. - 2009. - Серія «Економіка». - Випуск 28. - С.39-42.
Фактори стійкого розвитку підприємств у сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону
У даній статті розглядаються пріоритети, що складають основу розвитку
міжнародної туристичної політики, перспективні напрями розвитку міжнародного
туризму в Карпатському регіоні, аналізується туристично-рекреаційний потенціал
Українських Карпат.
Ключові слова: туризм, сталий розвиток туризму, дестинація, міжнародний туризм, туристичний бізнес, Карпатський регіон.
Вступ. Подальший розвиток ринкових процесів в Україні, створення передумов для її
успішної інтеграції у світове економічне співтовариство потребує суттєвих змін у
визначенні пріоритетних форм, методів і напрямів господарської активності.
Нині однією із найважливіших соціально-економічних галузей світової економіки є
туризм. Саме туризм найбільш суттєво впливає на розвиток політичних, економічних,
соціальних, культурних відносин і міжособистісних стосунків у міжнародному
масштабі, стає змістом та стилем життя для мільйонів людей. Україна володіє
різноманітними туристично-рекреаційними ресурсами, значним потенціалом для
розвитку міжнародного туризму, а отже має всі передумови, щоб увійти до найбільш
розвинених у туристичному відношенні країн світу. Однак на цьому шляху існує
багато проблем як прикладного соціально-економічного, так і
науково-методологічного характеру. Достатньо суперечливе і складне перше
десятиріччя становлення ринкових відносин у нашій країні зумовило, з одного
боку, швидке насичення ринку туризму, збільшення кількості туристичних фірм,
якісних та кількісних показників їхньої діяльності. З іншого - на туристичному
ринку України явно переважає імпорт туризму, що суттєво зменшує його значення
для розвитку національної економіки. Крім того, високий ступінь невизначеності
ринкової ситуації, політична та міжнародна нестабільність, сезонні коливання
попиту на туристичні послуги та дестинації, посилення конкуренції, обмеженість
ресурсів, призводить до виникнення кризових явищ на туристичних підприємствах та
підвищення складності їх управління.
Інтеграція до міжнародних організаційних
інститутів, насамперед, Всесвітньої туринської організації (ЮНВТО), розробка та
надання чинності законодавчим і нормативним актам, програмам розвитку туризму,
створення органів галузевого регулювання на загальнодержавному та регіональному
рівнях, укладання міжурядових угод про співпрацю в галузі туризму, запровадження
важелів економічного впливу, формування мережі навчальних закладів різного рівня
для підготовки кадрів, - все це обумовило активізацію підприємницької діяльності
в точкових зонах пріоритетного розвитку туризму в Україні.Сучасний етап розвитку
світового господарства характеризується домінуванням сфери послуг як у структурі
національного виробництва більшості країн світу, так і у системі міжнародних
економічних відносин. Це свідчить, з одного боку, про формування економік нового
типу, а з іншого - про перехід до наступного ступеня розвитку світового
співтовариства - постіндустріального типу суспільства, що характеризується
провідними позиціями послуг та інформаційних технологій у системі створення
валового національного продукту, зовнішньої торгівлі окремих країн та відповідно
міжнародної торгівлі в цілому. Серед основних видів послуг найбільш високі
показники розвитку спостерігаються у сфері міжнародного туризму. За попередніми
прогнозами Всесвітньої туристської організації, незважаючи на існуючий ризик
економічного спаду через детермінанти туристичного попиту, міжнародний туризм
буде продовжувати нарощувати темпи свого розвитку. Однак порівняно із
попередніми роками у ХХІ ст. будуть відбуватися значні зміни структури світового
ринку туристичних послуг. Для економіки України з її найбільш розвиненими
туристсько-рекреаційними центрами: Чорноморським узбережжям, Азовським
узбережжям і, зокрема, Карпатами, їх унікальними мальовничими містами, які
поєднують прикмети старовини і сучасності, значення міжнародного туризму полягає
в тому, що, по-перше, це сфера швидкого обігу капіталу, при відносно невеликих
капіталовкладеннях; по-друге, це ефективний засіб модернізації інфраструктури і,
по-третє, можливість створення нових робочих місць як у державній, так і в
регіональній економіці.
З прийняттям в Україні Закону "Про туризм" були створені сприятливі умови для
підприємництва і розвитку туристсько-рекреаційних регіонів, популяризації
виїзного та в'їзного міжнародного туризму, удосконалення і пропаганди
національної культури України. Особливої актуальності міжнародний туристичний
бізнес набуває в Карпатському регіоні, що пов'язано із сприятливим помірним
кліматом, мальовничими краєвидами, наявністю численних пам'яток природи та
культури. Геоекономічні вигоди прикордонних територій Карпатського Єврорегіону
полягають у розташуванні їх на перехресті трансєвропейських і євразійських
торгівельно-економічних, транспортно-інфраструктурних, виробничо-коопераційних,
сировинно-енергетичних та інших потоків. [6,С.29] Питання про розвиток
туристичної діяльності та інструментів механізму сталого розвитку
інституціональних елементів економічних систем різного ієрархічного рівня стали
предметом наукових досліджень - Н. Внукової, В. Квартальнова, Л.Лігоненко, А.
Мазаракі, Т.І Ткаченко, В. Федорченко, І. Черніна та інші [3]; [8]; [9], [10].
Проблемам розвитку туризму в Карпатському регіоні присвячені праці І. Школи, В.
Кифяка, В. Кравціва, П. Жука, М. Долішнього, М. Вачевського, Н. Недашковської
[2]; [4]; [5]; [6]; [7]. Разом з тим, достатньо не вивчені можливості розвитку
іноземного в'їзного туризму на території Українських Карпат.
Розвиток регіонального туристичного бізнесу в Карпатському регіоні потребує
вирішення певних першочергових завдань: створення малих і середніх туристичних
підприємств; активізації і стимулюванню роботи цілої мережі підприємств
індустрії туризму: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва
товарів народного споживання, транспорту і зв'язку; формування сучасної кадрової
політики в регіоні. У зв'язку з цим постає завдання виявлення перспективних
напрямків розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні в умовах
інтеграції України в світове співтовариство.
Результати дослідження.
Формування ринкових відносин у незалежній Україні вимагає посилення економічного
та соціокультурного співробітництва із країнами світу. В цьому контексті постає
необхідність всебічного сприяння сталому розвитку туризму, що обумовлюється його
неймовірною популярністю та стрімким розвитком. За даними Всесвітньої
туристичної організації (ЮНВТО), Кількість міжнародних туристів у 2007 році
становила 903 млн. осіб, приріст становив 6,6 %. Протягом останніх 16 років
прибутки від міжнародного туризму зростали в середньому на 9 % за рік, у 2007
році вони сягнули 856 мільярдів дол. США, тобто практично кожен дев'ятий
мешканець планети відпочивав і подорожував за межами своєї країни. ЮНВТО
прогнозує, що у 2010 році кількість міжнародних туристів перевищить 1 мільярд,
при цьому прибутки сягнуть 1550 мільярдів дол. США, а у 2020 році - кількість
міжнародних туристів досягне 1,6 мільярдів [12]. Можна стверджувати, що туризм
стає невід'ємною складовою життя людей більшості країн світу і одним із
перспективних напрямків соціально-економічної діяльності в ІІІ тисячолітті.
Туристично-рекреаційний потенціал Карпатського регіону у поєднанні з вигідним
географічним положенням, досить розвинутою транспортною мережею є важливою
передумовою заохочення іноземних туристів до відвідання Карпат. Для
підтвердження вищесказаного можна навести наступні основні аргументи:
1. Наявність природно-ресурсної бази. Природною базою для розвитку
туристично-рекреаційного комплексу є понад 80 джерел мінеральних цілющих вод,
достатніх для оздоровлення понад 7 млн. осіб. у рік [5]. Розвідано також значні
запаси лікувальних грязей та озокериту (місто Борислав та смт. Східниця). Ці
ресурси у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами є природною базою
розвитку санаторно-курортної справи. Карпати мають потужний потенціал для
розвитку різних видів туризму - мальовничі ландшафти, рельєф створюють
сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не мають альтернативи в
Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.
2. Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через
нього проходять різноманітні зв'язки, а непогана транспортна доступність є
сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих з різних регіонів
України та країн Європи. Карпати можуть служити своєрідним полігоном дислокації
центрів міжнародного бізнесу, що стимулюватиме ріст комерційного та ділового
туризму.
3. Фактор територіального поділу праці. В Україні є два основні регіони, умови
яких дозволяють забезпечити процес задоволення суспільних потреб в рекреаційних
послугах, а саме:
На фоні
перевантаженості першого і зростаючому туристському попиті Карпати виступають
такою територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на
оздоровлення і відпочинок.
4. Екологічний феномен території. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і
наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань
обумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі оздоровниць для
населення. Крім того, природа Карпат в порівнянні з іншими регіонами зазнала
менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А для різних форм
відпочинку і туризму це дуже важливо. І враховуючи винятково важливе - клімато і
водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх Європейських
держав, гостро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. Якщо
відкинути чисто консервативні варіанти виконання цього завдання, то туризм і
відпочинок в екологічно обґрунтованих межах можуть виступати активною формою
забезпечення екологічної безпеки Карпат.
5. Соціально-економічна специфіка гірських місцевостей. В гірських районах
чотирьох карпатських областей проживає біля 1,3 млн. осіб., тобто близько 20%
всього населення. З них третя частина на висоті 500 м. і вище. Гори створюють
специфічні надзвичайно складні умови проживання та господарювання, особливо у
сільському господарстві. Тому гостро стоїть проблема зайнятості населення тих
районів, і як результат низький рівень матеріального добробуту жителів гір.
Стабілізації цих та інших негативних процесів за рахунок розширення сфер
зайнятості, розвитку інфраструктури сприятиме розвиток міжнародного туризму з
відповідним сервісом та організацією обслуговування, в яких може бути задіяне
місцеве населення.
6. Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери. Світовий досвід
показує, що туризм є високорентабельною інфраструктурою. Стрімкий розвиток
туризму, особливо за останні 50 років, дозволив визначити його як "феномен ХХ
століття". Прогнозується подальше зростання чисельності подорожуючих. Можна
стверджувати, що туризм стає невід'ємною складовою життя людей більшості країн
світу і одним із перспективних напрямків соціально-економічної діяльності в ХХІ
столітті. Це стосується і Карпатського регіону, розвиток міжнародного туризму в
якому слід вважати доцільним та перспективним. Разом з тим, розвиток індустрії
туризму в Карпатському регіоні та його інтеграція у світовий ринок вимагають
вирішення гострих соціально економічних проблем, а саме: - низький рівень життя
населення; - недосконала державна політика в галузі туризму; - нерозвинена
інфраструктура туристичної галузі; - незадовільне управління туристичними
підприємствами; - відсутність реклами за кордоном Карпатських курортів,
природних та історичних пам'яток; - практика роботи турагенцій України з
орієнтацією переважно на вивіз за кордон туристичних груп та ін. Тому
сьогоднішні показники економічної результативності вітчизняного туризму поки що
далекі від зарубіжних. Хоча в Карпатах є окремі центри, де рекреаційна галузь
займає провідне місце в господарській структурі. В цілому, Карпатський регіон
посідає друге місце в Україні за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22% від
загального обсягу доходів по Україні) і поступається лише Криму (42%),
випереджаючи Причорноморський регіон (17%) та Приазов'я (13%) [5]. Можна навести
ще приклади на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку
Карпатського регіону. Але це аж ніяк не означає, що в цьому напрямку можна
швидко досягнути бажаних результатів. В цьому необхідні зважені рішення і
продумані практичні дії. Тому розвиток рекреації в регіоні дає можливість
перебудови господарського комплексу. В перспективі дана галузь повинна зайняти
одне з профілюючих місць.
Відносно матеріальної бази туризму, яка створена в
регіоні, слід наголосити, що вона на сьогоднішній день не задовольняє існуючого
попиту українського споживача, не говорячи про іноземного, туристична
інфраструктура не задовольняє вимог іноземців. Доцільно створити зимові бази
відпочинку в районі Борислава, Старого Самбора, Підбужа, Кропивника це місця, де
добре транспортне сполучення і гори мають належні схили для різних лижних трас.
За прогнозами вчених, відзначені бази відпочинку, які б мали належний комфорт
обслуговування іноземних туристів, змогли б приймати щорічно біля 4 млн.
чоловік, на перших початках, а з часом ця цифра змогла б зрости біля 10 млн.
приїжджих туристів. За прогнозами, це дасть змогу залучити в регіон щорічно біля
100 млн. доларів США [2, С.102]. Залучені кошти зможуть покращити рівень
соціальної сфери та добробуту населення, забезпечити поступлення коштів до
бюджетів різних рівнів. Для цього необхідно розвинути, відбудувати, створити
такі умови, які б відповідали міжнародним стандартам сервісу, розвинути належну
систему інфраструктурного забезпечення. Лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності і активна політика щодо інтеграції України в європейське
співтовариства, законодавчі гарантії прав зарубіжних партнерів створюють
сприятливі передумови для залучення іноземних інвестицій в рекреаційну сферу з
поступовим виходом на світовий ринок рекреаційних послуг. Одним з ефективних
шляхів залучення іноземних інвестицій в рекреаційний бізнес є створення спільних
лікувально-оздоровчих або туристичних підприємств. Другий напрям - формування
вільних зон рекреаційного підприємництва. Такі зони мають створюватися на
територіях, природні умови та ресурси яких користуються попитом на світовому
ринку. На Прикарпатті з 2000 року функціонує єдина в Україні зона
рекреаційно-туристського типу "Курортополіс Трускавець". Чотирирічний досвід
цієї зони свідчить про ефективність її створення та підтверджує доцільність
формування аналогічних зон на території України. Крім того, поліпшення
соціально-економічної ситуації за рахунок позитивного впливу міжнародного
туризму та ефективної організації надання туристичних послуг іноземним туристам
досягається шляхом:
- зростання темпів розвитку туристично-рекреаційного господарства і розширення
на цій основі сфер зайнятості населення; - впровадження ринкових механізмів і
форм господарювання в туристичній сфері, підвищення її економічної віддачі до
рівня найбільш ефективних галузей виробництва; - підвищення якості послуг і сервісу обслуговування; - залучення на взаємовигідних умовах іноземних інвестицій в регіон, що позитивно
відобразиться на якісних параметрах розвитку соціальної інфраструктури
території, припливі валюти в державний і місцевий бюджети; - розвитку
підприємництва та рекреаційного бізнесу, що забезпечить зростання величини
надходжень від індустрії відпочинку до державного бюджету, а також в місцеві
бюджети; - активізації природоохоронної діяльності з метою створення нормальних умов
проживання населення і екологічної безпеки території; - реалізації масштабних заходів щодо реставрації та збереження пам'яток історії,
культури, відтворення традицій і звичаїв народу.
Розвиток міжнародного туристичного бізнесу вимагає сприяння державних органів
влади та реалізації ними державної політики в галузі рекреації та туризму. В
основу розвитку міжнародної туристичної політики, на наш погляд, доцільно слід
покласти такі пріоритети:
- підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг, поліпшення
умов обслуговування; - будівництво нових рекреаційно-туристичних об'єктів, реконструкція і
модернізація діючих; - концентрація коштів та ресурсів на об'єктах інфраструктури. Необхідно
здійснювати інвестиції в об'єкти, безпосередньо не пов'язані з діяльністю
туристичних підприємств. В перспективі ці інвестиції працюватимуть на
туристський ринок; - організація виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції для
задоволення потреб туристів у високоякісних продуктах харчування. Світовий
досвід засвідчує, що налагодження такої справи при міжнародній сертифікації
продуктів і відповідній рекламі може послужити серйозним привабливим фактором і
розширити ринок збуту туристичних послуг; - активне залучення приватного сектора (особливо в гірській частині) до
туристичного бізнесу та розвитку агротуризму; - створення сучасної інформаційно-маркетингової служби в сфері туристичного
бізнесу, основні завдання якої полягають у вивченні та прогнозуванні попиту на
туристичні послуги, і внесення відповідних ініціатив органами управління щодо
забезпечення балансу між попитом і пропозиціями; - підготовка висококваліфікованого кадрового потенціалу у сфері туристичного
бізнесу; - налагодження потужної реклами, випуск високоякісного інформаційно-довідкового
матеріалу.
Реалізація наведених пріоритетів створить необхідні стартові умови для
подальшого цілеспрямованого та сталого розвитку туристичної індустрії.
Висновки. Розвиток міжнародного туризму в Карпатському регіоні є багатогранною проблемою,
яка зачіпає різноманітні сторони соціально-економічного життя краю. Тому її
розв'язання не вичерпується запропонованими вище підходами та ідеями. Але
основний наш висновок є наступним: розвиток міжнародного туризму слід розглядати
у контексті перспективної політики соціально-економічної реконструкції регіону,
а його популяризація забезпечить необхідні соціальні та екологічні зміни у всіх
галузях господарства. Саме таку ідеологію слід закладати у Державну програму
соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, в якій міжнародному
туризму належала б провідна роль.
Все о туризме - Туристическая библиотека На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.