<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 9. Соціологічний аналіз господарських ідеологій

9.2. Види господарських ідеологій

9.2.3. Соціалізм

Соціалізм виник від початку як егалітаристська (зрівняльна) ідеологія, що протистоїть ліберальному індивідуалізму¹. Його ідеалом є насамперед досягнення матеріальної рівності - рівності у володінні ресурсами, у трудовій діяльності, у розподілі благ. Соціалізм стоїть, власне кажучи, на ґрунті заперечення індивідуалізму, класових і станових відмінностей, виступає за досягнення єдності у формі товариства або братерства, у якому розвиваються всі форми суспільного життя, тоді як приватних прав на автономію не надають нікому². Остаточною метою проголошується побудова суспільства рівних, у якому немає ні бідних, ні багатих.

¹ Сама етимологія слова "соціалізм", похідного від socium - спільність, свідчить про те, що винахідники цього терміна трактували його як антипод індивідуалізму.
² Див. про це також: Радаев В. Взглянуть на себя со стороны: Социализм как учение. - М.: Ин-т экономики РАН, 1992; Радаев В. Исчез ли социализм? Опыт интеллектуальной самокритики // Родина. - 1993. - N° 2. -С. 96-102.

Марксистський соціалізм

Найбільш завершеною, послідовною (і в той самий час замкнутою) ідеологічною системою соціалізму є марксистський соціалізм. У ньому чітко визначені цілі соціалізму й засоби досягнення цих цілей. Ядром марксистського соціалізму є радикальний егалітаризм. У завершальній, комуністичній стадії обіцяна повна рівність у розподілі матеріальних благ. Розподіл "за працею" декларовано тільки протягом -"перехідного періоду" до комунізму - на стадії "соціалізму"¹, яка, однак, має скласти цілу "історичну епоху". Протягом цього історичного періоду формою політичного устрою повинна бути "диктатура пролетаріату"², що не залишає місця будь-яким проявам індивідуальної свободи та автономії особистості, оголошеним "пережитками буржуазної демократії".

Однак після завершення "стадії соціалізму", коли настане "достаток матеріальних і духовних" благ, необхідність розподілу "за працею" відпаде сама по собі, поступившись місцем розподілу за принципом "від кожного за здібностями, кожному за потребами". Тоді, за пророкуваннями марксистів, зникне потреба не тільки в диктатурі пролетаріату, а й у самій державі. На зміну їй прийде "безпосереднє самоврядування трудящих", яке гарантує "всебічний розвиток особистості", за умови, однак, що інтереси індивідуума завжди повністю будуть підпорядковані інтересам суспільства.

Наріжним каменем марксистської господарської ідеології є скасування приватної власності в усіх формах її прояву і заміна її загальнонародною власністю, власником і розподільником якої є держава. Економіка, за висловленням Леніна, стає "одною конторою... і одною фабрикою". Планомірне управління народним господарством здійснюється з єдиного центру. Концентрація ресурсів у руках єдиного центру, процес формального, а потім і реального усуспільнення виробництва стають умовою безперервного й гармонічного економічного зростання, що наочно демонструє переваги соціалізму перед "загниваючим капіталізмом".

Зазначені досягнення є передумовами для створення "матеріальної база комунізму". Однак самі по собі вони ще не достатні для остаточної побудови комуністичного суспільства. Щоб досягти цієї заповітної мети, треба ще виховати "нову" людину - "справжнього члена" цього суспільства, тобто такого суб'єкта, який би віддавав суспільству в процесі своєї трудової діяльності все, на що він здатний ("від кожного за здібностями") і одержував би натомість усе, що йому необхідно ("кожному за потребами"). Для теоретиків марксизму не існувало сумніву в принциповій можливості здійснення цього гасла в майбутньому, труднощі полягали (і полягають) в іншому: яким чином виховати ("виростити") людину, яка б добровільно, без будь-якого зовнішнього примусу віддавала суспільству всі свої сили, вміння і здібності та в той самий час самостійно окреслила для себе коло "розумних потреб", для задоволення яких їй вистачило б безкоштовних матеріальних і духовних благ, натомість наданих їй суспільством. Тим самим ідеологи соціалізму та комунізму ставили (і ставлять тепер) перед людством завдання -перетворити не тільки вироблений протягом століть соціально-економічний устрій, що ґрунтується на приватній власності, але й радикально змінити природу самої людини³.

<<< назад | зміст | вперед >>>