Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

< тому | зміст | вперед >>>

Маринін М.М. Туристські формальності і безпеку у туризмі

14. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СТРАХУВАННЯ У СФЕРІ ТУРИЗМУ

Оплата медичної допомоги туристу за кордоном здійснюється відповідно до умов, передбачений полісом медичного страхування, тому до від'їзду слід обов'язково застрахуватися і найуважнішим чином з'ясувати всі деталі медичної та іншої страховки. Бажано змоделювати страховий випадок, подумки уявивши можливі події (раптова хвороба, травма, харчове отруєння тощо). Якими саме і в якому порядку мають бути подальші дії туриста: куди і кому дзвонити, якою мовою розмовляти, і що саме сказати; буде вимагатися попередня оплата діагнозу і першої невідкладної допомоги, яка сума страхового покриття і буде її достатньо в всіх можливих випадках, включаючи найважчі? Яку ще страховку турист може отримати, крім особистої медичної? Є можливість страхування інших ризиків, пов'язаних із здійсненням подорожі, а саме: в разі втрати документів, відставання від групи, поганої погоди і багато іншого, що зараз пропонують солідні страхові компанії, причому витрати на таку багатопрофільну комплексну страховку рідко перевищують 40-50 дол. США з людини за тиждень поїздки.

За існуючим правилам багато держави не видають туристських віз, якщо у туриста відсутня медична страховка. Але ряд країн поки цього не вимагає, насамперед тому, що не можуть в повній мірі забезпечити гарантованою кваліфікованою медичною допомогою в будь-якому місці і в будь-який час.

Слід пам'ятати, що у випадку, якщо у туриста відсутній необхідний у відвідуваній країні поліс медичного страхування, всі витрати за надання медичної допомоги він буде оплачувати сам.

З урахуванням швидкого розвитку виїзного туризму і розширення географії поїздок, включення в тури країн, не тільки колишнього соціалістичного табору, все сильніше відчувається попит, на страхове покриття медичних та інших непередбачених витрат російських туристів.

Причому в туристській поїздці буде значно менше проблем, якщо і багаж туриста і перевозиться їм майно будуть застраховані від крадіжок, грабежів, недбалості обслуговуючого персоналу. Подібний страховий поліс починає діяти з моменту прийому багажу в аеропорту вильоту і забезпечує страховий захист на протязі всього терміну перебування за кордоном. Розмір страхової ставки (страхового внеску) встановлюється в залежно від страхової суми, віку, професії, країни виїзду та інших факторів, що впливають на ступінь ризику.

До страхування туриста і його майна, включаючи страхування життя і здоров'я, медичних витрат при нещасних випадках, у разі втрати майна, затримки транспорту, поганої погоди, неналежного надання туристських послуг, може також ставитися страхування від невиїзду", втрати документів, багажу і т.д.

Страхування медичних витрат, як правило, передбачає витрати на розміщення в лікарні, амбулаторне або стаціонарне лікування, придбання ліків, діагностичні дослідження, а також у разі летального результату - доставку тіла на батьківщину або його поховання за кордоном.

Крім того, застосовуються такі види страхування:

- страхування фінансового ризику турфірм, включаючи страхування майна, транспорту, та їх відповідальність за позовами туристів, їх родичів, особливо у разі смерті туриста і необхідність доставки його тіла на батьківщину;
- страхування туристів у закордонних поїздках, у разі втрати документів, відставання від групи тощо;
- при поїздках на гірськолижні курорти, наприклад в Альпи, -страхування від відсутність снігу, його невипадання, причому компенсація виплачується навіть у випадку, якщо турист був змушений переїхати на інший альпійський курорт. Наприклад, у сезоні 1998-1999 рр. виникла прямо протилежна проблема - надлишок снігу, що до цього в страховому договорі не передбачалося.

Страхові компанії з 2000 р. стали пропонувати страхування туроператорської та турагентської відповідальності або цивільної відповідальності туроператорів і турагентів. Але такі види страхування поки мало популярні з-за недосконалості законодавчої бази, нестабільної ситуації в туризмі, а також взаємного недовіри страховиків і турфірм.

У 1999-2000 рр. до видів страхування було віднесено страхування витрат, пов'язаних з неможливістю здійснити турпоїздку. При цьому покриваються реально понесені туристом витрати, пов'язані з неможливістю виїзду в оплачену поїздку, якщо це обумовлено наступними причинами:

- смерть, раптовий розлад здоров'я туриста, його дружини або інших близьких родичів;
- пошкодження майна від пожежі та інших лих;
- судовий розгляд, в якому турист бере участь за рішенням суду;
- відмову в отриманні візи іноземному посольстві;
- форс-мажор (стихійні лиха, епідемії, карантин, погані метеоумови).

Необхідно відзначити, що на думку ряду провідних страхових компаній Росії, названий вид страхування не знаходить великого попиту, незважаючи на те, що він вельми популярний у всьому світі. Фірми орієнтуються на ті види страхування, які можуть захистити їх від надмірних претензій туристів, з одного боку, і від фінансових ризиків - з іншого. В більшій мірі, ніж раніше, стало популярне страхування, пов'язане з чартерними перевезеннями, придбанням квитків за пільговими авіатарифам. Поки немає ніякого руху вперед щодо страхування відповідальності туроператорів.

Статистика за страхуванням у сфері туризму

"Росстрах" підвів підсумки діяльності по виплаті страхових відшкодувань для громадян, які виїжджали за кордон у 1998-2000 рр.: максимальна кількість випадків (38%) припало на простудні захворювання, майже половина з них - на самий теплий місяць-серпень; травми різного ступеня тяжкості склали 18%, шлунково-кишкові захворювання - 12% (табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Види захворювань і розміри страхових виплат по них
Види захворювань Кількість захворювань, в середньому за сезон Середня сума виплат, дол. США
Простудні 73 84,8
Травми 34 272,2
Шлунково-кишкові 19 794,9
Стоматологічні 19 96,5
Органів дихання 13 219,8
Серцево-судинні 10 391,3
Аллергаческие 5 99,0
Інфекційні 5 88,6

Послуги з надання медичної допомоги за страховими випадками, пов'язаними з шлунково-кишковими захворюваннями, виявилися найдорожчими - в середньому 795 дол. США в кожному випадку.

Сезонна динаміка страхових випадків визначається специфікою туризму, 58% з них припадає на липень і серпень. Сума вироблених за ним виплат перевищує 70% загальнорічного.

У страховиків спокійними місяцями вважаються зимові (4% загальної суми виплат) і весняні (7,5%)

Разом з тим, основною проблемою стає не отримання відшкодування, а елементарне незнання туристами порядку дій при настанні страхового випадку. Одна третина з них діяла, не дотримуючись зазначених у страховому полісі рекомендацій, і на практиці це призводило до того, що лікування переломів і навіть простудних захворювань їм довелося оплачувати за свій рахунок. Однією з основних проблем простудних захворювань є недотримання туристами загальних правил поведінки у кондиціонованих приміщеннях. Багато з них, прийшовши з спеки, всідаються під холодну струмінь повітря, перебування під якою навіть незначний час призводить до застуди.

У багатьох країнах світу обов'язковим є страхування цивільної відповідальності водіїв і власників автотранспортних засобів. У ЄС, а з 1998 р. і в Росії, автотуристам необхідно отримати таку страховку у вигляді "зеленої карти", причому розмір страхової виплати залежить від класу автомобіля і тривалості поїздки.

В будь поїздці нагальною потребою стає необхідність мати міжнародний страховий поліс, на підставі якого можна було б отримати за кордоном якісні послуги, а також здійснити їх оплату в будь-якій країні світу. У такому варіанті послуги з лікування надаються за договором між страховою компанією і міжнародної сервісною службою "Асистанс". Наприклад, мають міжнародний страховий поліс на весь період перебування за кордоном без додаткової оплати можуть бути надані:

- необхідна екстрена медична допомога;
- оплата витрат на амбулаторне, так і стаціонарне лікування;
- екстрена стоматологічна допомога;
- послуги з медичної транспортуванні усіма видами транспорту;
- доставка родичів до місця події і назад;
- кваліфікована юридична допомога і захист.

В залежно від терміну перебування за кордоном і країни виїзду туриста страховка коштуватиме в межах 6-40 дол. США.

Слід підкреслити, що у страхуванні туристів та мандрівників ніякої "добровільності" бути не може, так як тут від самого туриста практично нічого не залежить і покладатися на "авось" не доводиться. Тому багато країн йдуть по шляху введення обов'язкового страхування: при подачі документів на візу потрібно пред'явити страховий поліс на поїздку, інакше віза не буде видана.

В відповідно до Федеральним законом "Про порядок виїзду з Російської Федерації і в'їзду в Російську Федерацію" оплата медичної допомоги туристу за кордоном здійснюється відповідно до умов, передбачених полісом медичного страхування. У разі, якщо відсутні страхові документи, витрати по надання медичної допомоги за межами території РФ несе сам громадянин.

Суттєві зміни в цей порядок було внесено Федеральним законом "Про основи туристської діяльності в Російській Федерації", ст. 17 якого вказується: "Страховим полісом повинні передбачатися оплата медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування". Передбачалося, що це покладе край так званому "компенсаційного страхування", коли туристам відшкодовували понесені ними витрати за лікування лише після повернення на батьківщину після написання заяви з додатком маси медичний довідок та рахунків. При компенсаційному страхування" турист у поїздці повинен був мати при собі значну суму в валюті, але практика показала, що в 99% важких випадків грошей на екстрене лікування все одно не вистачало.

Але питання про франшизу - суми, в межах якої турист оплачує медичну допомога самостійно в країні перебування, поки що залишається не вирішеною, оскільки у Законі РФ "ПРО страхування" було передбачено право включати франшизу послуги по медичному страхуванню. Мінімальна сума страхового відшкодування становить 300 дол. США, максимальна залежить від бажання клієнта.

Виходячи з міжнародної практики, як правило, не підлягають відшкодуванню витрати, понесені застрахованою туристом, якщо страховий випадок (наприклад, нанесення тілесних ушкоджень) стався через протиправних дій застрахованого або в результаті участі туриста у повстаннях, народних заворушень, бунтів, військових діях, а також будучи в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, або при спробі самогубства. Жодна страхова компанія не сплатить витрат на лікування хронічних, психічних, венеричних захворювань. Як правило, не буде компенсуватися моральний збиток, понесений з-за неможливість унаслідок хвороби брати участь в екскурсіях та інших заходах туристської програми. Плата за страхування (страховий внесок) залежить від відвідуваною країни, маршруту, тривалості поїздки, суми страхового покриття. Вік також має значення, так як найчастіше фірми відмовляються страхувати осіб старше 70-75 років і дітей віком до 3 років. Деякі страхові компанії стали використовувати пластикові карти, що забезпечують страхування медичних витрат при виїзді за кордон на нетривалі терміни. Враховуючи, що проблема обов'язкового медичного страхування для Росії нова і досить складна, турфірмам і туристам має значення в кожному конкретному випадку перед тією або іншою закордонною поїздкою отримати консультації та роз'яснення в страхових компаніях.

Відсутня широка практика страхування відповідальності турфірм, застрахуватися поки можна лише від помилки окремого працівника, якщо з його вини стався той або інший інцидент.

Договірні відносини взагалі не підлягають страхуванню. До страхування "неможливості здійснити поїздку" можуть ставитися випадки "не вильоту туристів" з-за затримки рейсів, перенесення їх термінів, а також випадки, пов'язані з відмовою у видачі туристичних віз, у зв'язку з хворобою туриста, загибелі його майна та інше.

В ряді країн створені Фонди страхування професійної відповідальності туроператора:

- у Швейцарії, Чехії, Німеччині за дорученням уряду такі фонди формують громадські об'єднання і асоціації;
- у Великобританії Асоціація британських туристичних агентств (АВТА) приймає в склад своїх членів лише фірми з хорошою репутацією, причому членство в АВТА є своєрідною гарантією надійності фірми. Вступає компанія повинна надати банківську гарантію в розмірі 50 тис. ф. ст. (80 тис. дол. США), після чого додатково внести певну суму готівкою, як правило, від 0,5 до 1% річного обороту фірми. Щоквартально АВТА перевіряє баланс фірми, при появі дефіциту оперативного капіталу вимоги до неї підвищуються, вона повинна внести додатковий внесок. Принцип дій членів АВТА в роботі зі своїми клієнтами простий: "Ваші гроші гарантовані АВТА".

Потрібно також сміливіше заявляти про необхідність страхування відповідальності авіакомпаній перед турфірмами.

За існуючій практиці жоден банк, ні який-небудь інший фінансовий інститут не дадуть фінансових гарантій, якщо турфірма не надасть заставу на відповідну суму у вигляді майна, оборотних засобів або основного капіталу.

Враховуючи чималу ступінь ризику (відповідальність не тільки за турфірму, але і за весь ланцюжок її партнерів, включаючи готель, перевізника тощо) більшість страхових компаній не мають наміру давати такі гарантії навіть великим і відомим турфірмам.

Отримання віз в країни Європи вимагає наявності страхового поліса, дійсного на весь термін поїздки. Поліс повинен бути виданий "надійною і платоспроможною компанією". Страхова сума не може становити менше 30 тис. дол. США. Якщо сім'я подорожує разом, то повинні бути застраховані всі її члени. В страховий договір слід включати відшкодування витрат, пов'язаних з раптовим захворюванням, транспортуванням всередині країни відвідування і поверненням на батьківщину. Даний страховий порядок з 1999 р. ввела Фінляндія.

< тому | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.