<<< тому | зміст | вперед >>>

Маринін М.М. Туристські формальності і безпеку у туризмі

3. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ КРАЇНИ ТА МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Порядок в'їзду та перебування іноземних громадян в тій чи іншій країні, як і сама міжнародна туристська діяльність, буде ще порівняно довго перебувати під суворим державним контролем. Це пов'язано насамперед з існуючими відмінностями у соціально-економічному розвитку країн і народів, їх різним розумінням таких категорій, як порядок, моральність і законність. Суттєві розбіжності є також в уявленнях про рівень загальної цивілізованості і культури.

В теоретичному аспекті порядок в'їзду іноземних туристів в ту чи іншу країну і пов'язана з цим ступінь жорсткості або м'якості" туристських формальностей знаходиться у своєрідній рівновазі з інтересами самої держави в плані його безпеки, громадського правопорядку, а також прав і свобод громадян. На різних історичних етапах розвитку держави баланс порушується: періодично переважає то одна, то інша сторона. По мірі усунення відмінностей в соціальному та економічному розвитку держав і приведення їх норм права до одного рівня, також при єдиному розумінні "прав людини" як "громадянина Світу", а не тільки окремо взятої країни, - стане переважати вільний порядок в'їзду-виїзду в інші країни, будуть максимально спрощені туристські формальності, викликані лише необхідністю ведення міжнародної туристської статистики.

Важливо відзначити, що правовий режим міжнародного туризму складається з сукупності норм права країни постійного проживання туриста і того держави, куди він здійснює поїздку, або найчастіше - кількох держав за маршрутом поїздки одночасно. Тому спрощення туристських формальностей в кожній країні може йти по шляху відповідності вивіреної міжнародної практики.

При повному збігу норм права кількох країн туристські формальності стають у них єдиними. Іншими словами, всі регламентуючі та обмежувальні рамки фактично зникають: для поїздки з однієї країни в іншу не потрібно закордонного паспорта, ні візи, ні проходження прикордонного контролю та митниці і т.д. Досвід Європейського Союзу і Шенгенська угода про єдиному туристському просторі низки європейських країн це наочно доводить.

Але разом з тим для інших держав світу участь в єдиному туристському просторі і "непотрібність" туристських формальностей - справа досить віддаленого майбутнього. Систематичні порушення подорожуючими особами тих чи інших норм і правил змушують держави бути швидше "формалістами", ніж гостинними господарями. А при такому строгому підході турист в ході поїздки потрапляє вже не стільки в "індустрію гостинності", скільки починає стикатися з жорсткою поліцейсько-адміністративною системою, яка стоїть на сторожі інтересів даної країни і громадян, захищаючи її від незаконних переселенців, міжнародного тероризму та інших "негараздів".

<<< тому | зміст | вперед >>>