Туристическая библиотека
  Главная Книги Методички Отчеты ВТО Диссертации Законы Каталог
Теорія туризму
Філософія туризму
Рекреація та курортологія
Види туризму
Економіка туризму
Менеджмент в туризмі
Маркетинг в туризмі
Інновації в туризмі
Транспорт в туризмі
Право і формальності в туризмі
Державне регулювання в туризмі
Туристичні кластери
Інформаційні технології в туризмі
Агро - і екотуризм
Туризм в Україні
Карпати, Західна Україна
Крим, Чорне та Азовське море
Туризм в Росії
Туризм в Білорусі
Міжнародний туризм
Туризм в Європі
Туризм в Азії
Туризм в Африці
Туризм в Америці
Туризм в Австралії
Краєзнавство, країнознавство і географія туризму
Музеєзнавство
Замки і фортеці
Історія туризму
Курортна нерухомість
Готельний сервіс
Ресторанний бізнес
Екскурсійна справа
Автостоп
Поради туристам
Туристське освіта
Менеджмент
Маркетинг
Економіка
Інші

<<< тому | зміст | вперед >>>

Лойко О.Т. Туризм і готельне господарство

Розділ 1. ФЕНОМЕН ТУРИЗМУ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

1.4. Тенденції розвитку туризму

Таким чином, туризм та туристичні ресурси прибувають в постійному розвитку і зміну, притому, що мають яскраво виражені локалізовані характеристики.

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано зі зрослим впливом туризму на економіку окремої країни.

Туристичний бізнес привабливий для підприємців з наступних причин:

- невеликі стартові інвестиції;
- зростаючий попит на туристичні послуги;
- високий рівень рентабельності;
- мінімальний термін окупності витрат.

Показники розвитку галузі туризму відображають кількісний обсяг реалізації туристичних послуг та їх якісний бік, а також економічні показники виробничо-обслуговуючої діяльності туристських господарюючих суб'єктів (агентств, бюро, фірм, комплексів, кооперативів тощо).

Система показників розвитку туризму включає наступні характеристики:

- обсяг туристського потоку;
- стан і розвиток матеріально-технічної бази туризму;
- фінансово-економічну діяльність туристської фірми;
- розвиток міжнародного туризму.

До показників, що характеризує обсяг туристського потоку, відносяться:

- загальна кількість туристів, у тому числі організованих і самодіяльних;
- кількість туроднів (кількість діб, ліжко-днів);
- середня тривалість (середній час) перебування туристів у країні, регіоні (в одному місці або населеному пункті).

Кількість туроднів визначається шляхом множення загальної кількості туристів на середню тривалість в днях перебування одного туриста в країні чи регіоні:

Д = r-t,

де Д - кількість туроднів;
r - кількість туристів;
t - середня тривалість перебування одного туриста в даному регіоні (кількість днів).

Показники, що характеризують стан і розвиток матеріально-технічної бази туризму, визначають її потужність в даній країні або регіоні.

До них відносяться ліжковий фонд будинків відпочинку, пансіонатів, турбаз, готелів, санаторіїв тощо, а також число ліжок, наданих місцевими жителями, число місць в торгових залах підприємств харчування для туристів, кількість місць, відведених для туристів в театрах; число ванн, відведених для туристів у водолікарнях, і т. д.

Показники фінансово-економічної діяльності туристської фірми включають: обсяг реалізації туристських послуг або виручку від реалізації послуг туризму; показники використання робочої сили (продуктивність праці, рівень витрат на оплату праці та ін); показники використання виробничих фондів (фондовіддача, оборотність засобів і ін); собівартість послуг туризму; прибуток; рентабельність; показники фінансового стану туристської фірми (платоспроможність, ліквідність, фінансова стійкість, валютна самоокупність та ін).

Розвиток туризму і збільшення обсягу послуг туризму потребують зваженого підходу, так як дуже високі соціальні наслідки прийнятих рішень.

Для кожної країни або регіону, розвиток туризму має як переваги, так і недоліки.

У Росії туризм - розвивається галузь, і вплив туристичної індустрії на економіку країни поки незначно. Нерозвиненість туристичної інфраструктури, невисока якість сервісу, стійкий міф про Росію як про країну підвищеного ризику призвели до того, що в даний час на нашу країну припадає менше 1 % світового туристського потоку.

Показник туристичної рухливості населення Росії - один з найнижчих в світі. Переважна частина турфірм вважає за краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише деякі фірми працюють на залучення туристів в Росію. Причому в основному туристи відвідують Москву і Санкт-Петербург.

Туризм є окремою галуззю, не мобілізує валютні надходження в Росію, а навпаки, каналом витоку валюти в значних розмірах. Розвитку туризму було завдано істотної шкоди із-за ситуації, що склалася в Росії внаслідок економічної кризи (серпень 1998 р.). Багато фірм переключилися на розробку продукту для внутрішнього і виїзного туризму. Це дало можливість призупинити процес банкрутства туристичних фірм і частково перерозподілити сегменти на внутрішній і виїзний туризм.

Найбільш пріоритетними напрямками внутрішнього туризму стали середня смуга і південь Росії. Розробляються тури в основному відрізнялися невибагливістю: відпочинок у курортних місцях Росії і України (Сочі, Геленджик, Дагомис, Ялта та ін), пізнавальний туризм у культурно-історичних центрах ("Золоте кільце", Нижній Новгород, Москва, Санкт-Петербург та ін), екологічний туризм, сафарі-тури (полювання, риболовля), річкові круїзи по Волзі, Олені, Іртишу, Єнісею, відпочинок, лікування.

Пріоритетні напрямки в'їзного туризму : пізнавальний, екологічний, сафарі-тури (рибалка, полювання), відпочинок, морські круїзи на Далекому Сході.

Недоліки, які гальмують розвиток в'їзного і внутрішнього туризму:

- нестабільність внутрішньої політики;
- невідповідність дорожньо-транспортної інфраструктури міжнародним стандартам. Мало будується і реконструюється старих аеропортів, автомобільних і залізничних вокзалів, автостоянок з високим сервісом обслуговування (заправка, ремонт і миття машин);
- невідповідність готельної бази світовим стандартам, зокрема, класності готелів та рівнем сервісу в них;
- завищені ціни на готельні та ресторанні послуги в містах;
- недосконалість законодавчого та економічного стимулювання російського в'їзного та внутрішнього туризму на державному та місцевому рівні;
- недостатньо кваліфікована організація обслуговування туристів, що створює негативний імідж як конкретного туристського центру, так і країні в цілому;
- відсутність єдиної політики держави і місцевої влади щодо створення позитивного іміджу Росії як країни туризму.

Однак в останні роки (2000-і рр..) спостерігається тенденція поліпшення розвитку туризму в Росії: збільшується потік охочих відвідати не тільки закордонні країни, але й визначні вітчизняні місця, поліпшується якість обслуговування, розвивається дитячий туризм (пропонуються всілякі дитячі поїздки на морські курорти, в різні табори (від наметових до комфортабельних) і зарубіжні країни з пізнавальною метою і т. д.), розробляються нові маршрути турів. За кордон їдуть люди з високим рівнем доходів, а люди з середнім достатком подорожують в основному усередині країни або своєї області з метою оздоровлення, відпочинку, воліючи турбази, пансіонати, будинки відпочинку, санаторії.

Соціально-культурний сервіс має суттєвий вплив на розвиток туристичного бізнесу. Зараз ще клієнт отримує не ті послуги, які хоче, а ті, що є. Не в кожному регіоні (в тому числі і нашої області) досить розвинений елітний відпочинок, як, наприклад, на чорноморському узбережжі. Найчастіше убога обстановка, перелік розважальних заходів мізерний.

Так як туристичний бізнес є важливим чинником розвитку економіки регіону (приплив капіталу, забезпечення робочими місцями, розвиток інфраструктури регіону тощо), місцевій владі слід більше приділяти уваги його розвитку - залучати бюджетні кошти і інвестиції, піклуватися про створення свого іміджу регіону.

Різні оздоровчі установи, а також організації, що надають послуги у сфері туризму та рекреаційного обслуговування, в ході виконання своєї господарської діяльності здійснюють певний негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Тому необхідно розробляти певну політику в плані охорони природних об'єктів від шкідливого впливу науково-технічного прогресу, для збереження природного середовища з наступним повноцінним її використанням в цілях залучення уваги до даного виду туристичного ресурсу.

Вивчивши матеріали даного розділу, Ви отримали відомості про те, що:

- туризм - це складний феномен сучасного суспільства;
- туризм - це життя сучасної людини у всьому її різноманітті;
- феномен туризму тісно пов'язаний з численними соціальними, економічними, культурними та політичними явищами;
- управління туристичною діяльністю має ряд специфічних характеристик.

Контрольні запитання та завдання

1. Чим є туризм в сучасному світі?
2. Що розуміється під об'єктом туризму?
3. Які основні елементи, складові об'єкт туризму?
4. Як можна визначити суб'єкт туризму?
5. Що таке туристський регіон?
6. У чому полягає специфіка туристичного продукту?
7. Який вплив туризму на розвиток регіону, зокрема, регіону в якому ви проживаєте і здійснюєте свою професійну діяльність?

<<< тому | зміст | вперед >>>






Все о туризме - Туристическая библиотека
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.