<<< тому | зміст | вперед >>>

Квартальнов В.А. Туризм

ЧАСТИНА ПЕРША. ТУРИЗМ - ФЕНОМЕН XX СТОЛІТТЯ

Глава 2. Історія розвитку транспорту

Транспортні компанії та організації - одна з п'яти головних рушійних сил сучасного міжнародного туристського ринку.

Основними видами транспорту в туризмі в даний час є: авіація, автобуси і автомобілі, теплоходи морські і річкові, залізничні потяги.

Самими ранніми видами транспорту були: упряжки, човни та колісні вози.

Автобусний транспорт. Поштові карети, винайдені в Угорщині в XV ст., стали попередниками автобусів. Перші автобуси були винайдені в Англії в 1830 р. Вони призначалися для перевезення невеликих груп пасажирів, наводилися в рух паровим двигуном і називалися омнібус. Коріння цього слова йдуть в латинська мова, де воно означало "транспорт для усіх".

У 1885 р. в Німеччині був споруджений восьмимісний автобус з одноциліндровим двигуном потужністю 6 кінських сил. До 1915 р. автобус став доступним громадським міським транспортом у багатьох містах світу. У США перший автобус класичної конструкції був побудований в 1922 р. В післявоєнні роки автобусостроение стало активно розвиватися і перетворилося на потужну самостійну індустрію. Для автобусів стали використовуватися дизельні та бензинові двигуни потужністю від 200 кінських сил і більш. Автобуси виготовлялися великої місткості - до 50 осіб. В Англії була винайдена конструкція двоповерхового автобуса. До 1980 р. у світі експлуатувалося більше 3 млн автобусів. З'явилися автобусні фірми-гіганти. Так, компанія "Greyhound" (США) володіла більш ніж 12 тис. однотипних комфортабельних пасажирських і туристських автобусів.

Водний транспорт. Початок морського туризму можна віднести до середини XIX ст. Перші повідомлення про спеціально організовані рейси морських пасажирських судів із метою відпочинку відносяться до 1835 р., коли в Англії були оголошені регулярні прогулянкові рейси між північними островами Британії й Ісландією. У 1837 р. була заснована судновласницька компанія "Р&О".

Поряд з морськими подорожами активно розвивалися та річкові маршрути. У 1843 р. Томас Кук організував човнові екскурсії по Темзі; одночасно на іншому континенті "Амерікен Експрес" виконувала екскурсії по Міссісіпі.

Загострилася на початку XX ст. конкуренція змушувала судовласників постійно покращувати умови проживання на судні, оздоблення кают і всієї системи обслуговування пасажирів у рейсі, що швидко перетворило судна у висококомфортабельні круїзні готелі. У 1907 р. на воду були спущені трансатлантичні лайнери "Сіріус", "Лузітанія", "Мавританія" водотоннажністю по 30 тис. тонн і швидкістю 26 вузлів в годину; у 1912 р. - "Титанік", 52 тис. тонн; в 1914 р. - "Імператор" і "Фатерланд", по 50 тис. тонн, які перетинали океан практично за тиждень. Початку здійснювати регулярні рейси "Куїн Мері", водотоннажність якого дорівнювало 80 тис. тонн, а швидкість становила 30 вузлів на годину.

Історія радянського морського туризму починається з 1957 р., коли Всесоюзне акціонерне товариство "Інтурист" почало здійснювати на орендованих пасажирських судах "Перемога" і "Грузія" морські подорожі з Одеси в Ленінград навколо Європи, а на "Петрові Великому" - по Чорному морю для туристів з соцкраїн. У 1960 р. був організований перший круїз із радянськими туристами на "Адміралі Нахимове" уздовж Кримсько-Кавказького узбережжя; в 1962 р. - на теплоході "Григорій Орджонікідзе" вздовж Далекосхідного узбережжя тривалістю 20 діб. В цей же період морський туризм почав розвиватися на Балтиці.

Залізничний транспорт. Поява залізниць справило справжню революцію в подорожах. Великі мережі залізниць Північної Америки і Європи зробили залізничні станції центрами сусідніх районів. Кінь (як саме поширений засіб пересування до 1830 р.) не могла зрівнятися з "залізним конем" у швидкості та вартості перевезень. Успіх залізниць був моментальним і поширювався всюди.

Піонером і найбільшою фірмою у світі, що має більш ніж вікову історію і професійно займається залізничним туризмом до цього часу, є компанія "International Company of Wagons-Lit", заснована братами Пульман в 1872 р. у США.

У 1884 р. була заснована компанія "International Company of Wagon Lit and Grand Express of Europe" для сполучення між столицями європейських країн. З кінця XIX і на початку XX ст. ця компанія побудувала і ввела в експлуатацію практично всі класні іменні маршрути, значна частина яких існує і в наш час: "Orient Express" (1883), "Trans-siberien" (1898), "Train Bleu" (1922), "Golden Arrow" (1926 р.). Це був "золотий вік" для "Вагон-Літ". Маршрути поїздів з'єднали Париж зі Стамбулом, Москву з Владивостоком і т. д. В 1918 р. Росією було націоналізовано понад 160 класних вагонів, що належали компанії.

Після другої світової війни компанія реорганізувалася і стала називатися "International Company of Wagon Lit & Tourism". Вона знову відновила свої маршрути і стала створювати свою туристську індустрію, пов'язану з туристськими залізничними маршрутами, - зайнялася будівництвом готелів, ресторанів, створенням туристських агентств.

Росія має найбільшу в світі систему залізниць, яким уже більше півтора століть. У 1913 р. загальна експлуатаційна довжина залізниць Росії становила 71,7 тис. км і по протяжності займала друге місце в світі, після США. Перша значна залізниця Петербург-Москва вступила у експлуатацію в 1851 р., до неї в 1837 р. була відкрита залізниця Петербург - Павловськ (27 км). У 1864 р. відкрилася залізниця Москва - Нижній Новгород. Основні залізні дороги будувалися в центральних і південних районах Європейської частини Росії. На рубежі XIX-XX вв. була прокладена Транссибірська магістраль (від Челябінська до Владивостока).

Однак до середини XX ст. інтенсивність залізничних перевезень в світі різко скорочується із-за збільшення числа автомобілів і розвитку авіаперевезень.

Автомобільний транспорт. Початок XX ст. пов'язане з виникненням і розвитком принципово нового виду транспорту - автомобільного. Так, у 1904 р. в Англії було всього 8465 автомашин, а в 1914 р. їх число досягло 132 315. Автомобілі зійшли на туристську сцену США, коли в 1908 р. Генрі Форд представив свою відому модель "Т". Цей відносно дешевий автомобіль революціонізував подорожі у країні, створив попит на хороші дороги. У 1920 р. мережа доріг стала доступною, що призвело до домінування ходових автомобілів в туристській індустрії. Сьогодні автомобіль використовується у 84 % всіх міжнародних поїздок. Автотуристи стали причиною появи перших туристських майданчиків (1920-ті роки), які згодом перетворилися в мотелі.

Авіаційний транспорт. Про польоті людина мріяв ще з глибокої давнини. Одне з свідчень тому - легенда про Дедала і його сина Ікара, які піднялися в небо на крила з пір'я, скріплених воском.

Невдалість спроб відірватися від землі за допомогою штучних крил не зупиняла людини. Він намагався здійснити політ, стрибнувши з висоти. Але кожен експеримент кінчався каліцтвом або загибеллю випробувача.

Невідомий винахідник зробив політ на крилах із слюди і шкіри (документальне свідчення про це відноситься до 1695 р.), але піднятися в повітря він, звичайно, не зміг.

Науковий підхід до вирішення проблем польоту став можливий зі становленням у XVIII ст. фабричного виробництва, з інтенсивним розвитком науки і техніки. Розробки великого російського вченого М. в. Ломоносова в галузі повітряного середовища згодом лягли в основу аеродинаміки.

Створення літального апарату легше повітря сповістило про відкриття ери повітроплавання. Простота конструкції повітряних куль сприяла початку практичних робіт у цій області. Перший політ на повітряній кулі виконаний в Москві в 1805 р.

У 1852 р. відбувся перший політ на аеростаті з паровим двигуном, побудованому французом А. Жиффаром.

На початку ХІХ ст. англійський вчений і винахідник Д. Кэйли побудував і випробував модель планера, який до початку XX ст. залишався єдиним типом літального апарата важче повітря.

У Росії можливість польоту на планері вперше обґрунтував Н. А. Арендт в 70-80-е роки XIX століття.

Розробка ідеї літального апарата важче повітря з нерухомим крилом, розвиток техніки, викликане становленням капіталізму в Росії, сприяли появі проектів літаків. Артилерійський офіцер Н. А. Телешов перший в Росії і один з перших у світі запропонував застосувати на літаку реактивний двигун (1867 р.). Практично проект був нездійсненний, але представляв інтерес як прообраз сучасних багатомісних пасажирських літаків.

Моделі перших літаків з нерухомим крилом російський винахідник сконструював Д. Ф. Можайський. У 1882 р. перший у світі літак піднявся в повітря.

У 1910 р. здійснив політ літак конструкції інженера А. С. Кудашева. Незабаром піднялися в повітря літаки конструкції Я.М. Гаккеля, І.І. Сікорського та ін.

Незважаючи на значний успіх російських вчених, авіаторів, царський уряд не приділяла належної уваги розвитку власного повітряного флоту. Росіяни льотчики літали на літаках, куплених за кордоном.

Регулярні повітряні перевезення вперше з'явилися в Німеччині. Це був маршрут "Берлін - Лейпциг - Веймар", а перевізник пізніше став відомий як "Lufthansa".

Створення цивільної авіації Росії почалося після Жовтневої революції. У 1921 р. був підписаний декрет "Про повітряні пересування в повітряному просторі над територією РРФСР та її територіальними водами". Почали розвиватися перші транспортні перельоти, міжнародні авіаційні зв'язку.

Швидкість, комфорт і відносна безпека зробили авіаподорожі провідним видом транспорту в туристських перевезеннях.

<<< тому | зміст | вперед >>>