Кизим А.А., Вальвашов О.М., Кулькова І.В.
Регіональна економіка: теорія і практика. - 2010. - №26 (161). - С.52-59.

Підвищення інвестиційної привабливості регіону на основі розвитку туристичного кластеру

Аналізуються основні проблеми та тенденції розвитку туристської індустрії Краснодарського краю. Автори пропонують перехід від галузевої до кластерної моделі управління індустрією туризму, що має підвищити ефективність регіональної політики адміністрації. Розвиток туристичного кластера розглядається як стратегічний напрям територіального розвитку і як один з ключових чинників підвищення інвестиційної привабливості Краснодарського краю.

Ключові слова: туристичний кластер, економіка Краснодарського краю, інвестиційна привабливість регіону, стратегічне розвиток території, ефективність державного управління.

У Краснодарському краї в 2008-2009 рр. спостерігалося зниження темпів приросту інвестицій в туристську індустрію, що пов'язано не тільки з впливом світової фінансової кризи, але і наявністю системних проблем у самої індустрії. Проблеми Краснодарського краю в сфері розвитку туризму пов'язані, насамперед, з високою ціною туристського продукту при низькому і середньому рівнях якості послуг. Притоку відпочиваючих не сприяє стан екології рекреаційних територій, поєднання промислового, аграрного та туристичного векторів розвитку регіону. Серед невирішених проблем - нерозвиненість інфраструктури туризму, фактор сезонності, диспропорції в розвиваються видах туризму, а також відсутність можливостей для відпочинку осіб з обмеженими можливостями. У той же час політика Адміністрації Краснодарського краю в сфері розвитку туристської індустрії має значний потенціал для підвищення власної ефективності. Для цього необхідно змінити підхід до управління.

Загальновідомо, що рівень активності інвестиційної діяльності економічних суб'єктів на певній території залежить від її інвестиційної привабливості та значення інтегрального ризику. У свою чергу інвестиційна привабливість території є одним з ключових факторів сталого розвитку регіону чи муніципального утворення.

Різні аспекти привабливості територій для інвесторів розглядали Е. Хекшер і Б. Олін (в теорії регіональної спеціалізації і міжрегіональної торгівлі), Т. Паландер, Ст. Кристаллер, А Леш, У. Айзард (в теорії центральних місць, синтетичних теоріях розміщення фірм і просторової організації господарства), Н. Колосовський (в теорії утворення регіональних комплексів), Ф. Перроу (в ідеї полюсів зростання), а також М. Портер (в конкуренції регіонів та розвитку регіональних кластерів). Серед сучасних російських вчених, які досліджують проблематику привабливості регіонів, необхідно виділити А.Г. Гранберга, В.М. Лексіна, НЕСКІНЧЕННО Штульберга і О.М. Швецова.

Інвестиційна привабливість території значною мірою є результатом багаторічної ефективної роботи регіональних і місцевих органів влади, насамперед в області стратегічного розвитку території, і зокрема при реалізації стратегії залучення інвестицій.

Елементи селекції інвесторів проявляються в політиці економічно розвинених конкурентоспроможних регіонів, коли розроблені стратегії і програми розвитку дозволяють тільки деяким інвестиційним компаніям вписатися в плани перспективного розвитку території і слідувати регіональної траєкторії стратегічного розвитку економіки.

При визначенні траєкторії стратегічного розвитку економіки регіону можна виділити напрями, які в довгостроковому періоді з високим ступенем вірогідності можуть призвести до негативних наслідків і виникнення загроз, а також ті, які створюють довгострокові позитивні ефекти, однак більш ресурсоемки в реалізації.

До першої групи стратегічних напрямків можна віднести:

- розвиток видобувної промисловості;
- вирощування сільськогосподарських культур на експорт без переробки;
- види діяльності обробної промисловості з екологічно брудним циклом виробництва;
- транспортування і зберігання небезпечних матеріалів (аміак, радіоактивні речовини і продукція на їх основі, нафта і нафтопродукти);
- розвиток деяких видів фінансового посередництва (ломбарди, інвестиційні та страхові компанії, що діють на принципах фінансових пірамід, некомерційні пенсійні фонди, крім корпоративні, тощо).

Вищевказані шляху розвитку регіональної економіки можна віднести до напрямів низького порядку, так як вони вимагають відносно менших ресурсних, часових і управлінських витрат для реалізації, мають порівняно короткий термін окупності, стабільний попит на продукцію та наявність довгострокових негативних ефектів (наприклад, екологічне забруднення території, погіршення здоров'я населення, зниження якості життя при підвищенні рівня доходів, вимивання фінансових ресурсів з регіону, зниження міграційної, туристичної та інвестиційної привабливості території).

Напрямки розвитку регіону високого порядку вимагають скоординованих зусиль федеральних, регіональних і муніципальних властей, а також ресурсів приватних компаній та інвесторів протягом тривалого періоду. Найчастіше результати цих зусиль не проявляються протягом правління одного керівника адміністрації регіону. Ефект запізнювання або внутрішній лаг такого управлінського впливу можуть призводити до цікавих наслідків - раціонально діючий з точки зору стратегічного якісного розвитку регіону губернатор звільняється від займаної посади через відсутність поточних позитивних змін у соціально-економічний стан території, а його наступник, навіть діючи неефективно, пожинає результати стратегічно грамотної політики попередньої адміністрації.

До другої групи стратегічного розвитку економіки регіону високого порядку автори відносять наступні напрями:

1) виробництво сільськогосподарської продукції з повним циклом від вирощування і переробки до транспортування та реалізації кінцевим споживачам;
2) рибальство повного циклу, починаючи від діяльності риборозплідників і рибних ферм, переробки і продажу готової рибної продукції і закінчуючи діяльністю з надання послуг, пов'язаних з рибальством і споживанням рибних та інших морських (річкових) продуктів харчування;
3) будівництво об'єктів житлової і комерційної нерухомості, розвиваюче, а не погіршує архітектуру муніципальних утворень регіону, що передбачає відповідність загальної концепції містобудування, розвиток паралельно з основними комплексами та інфраструктури (паркінги, озеленення, створення зон з елементами ландшафтного дизайну, інженерні об'єкти);
4) розвиток цілісного освітнього кластера, що включає інтегровану систему початкової, середньої, вищої освіти і перепідготовки кадрів. Вона повинна бути заснована на свободі вибору спеціальності і відсутності державного квотування за напрямами підготовки, «надлишковим для народного господарства», але користується популярністю у платників освітніх послуг;
5) розвиток цілісного кластеру охорони здоров'я, орієнтованого на надання якісних послуг для всіх категорій клієнтів, що враховує сучасні тенденції захворюваності та не ставить мети отримати прибуток з будь-якої ситуації, чи це епідемія грипу, загрозливе зростання серцево-судинних, онкологічних або діабетичних захворювань;
6) розвиток переробної промисловості з екологічно чистим технологічним циклом;
7) розвиток транспортного кластера на основі капітальних інвестицій в модернізацію шляхових мереж, введення в експлуатацію нових транспортних засобів, створення і реконструкції об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури. В даний час за винятком декількох регіонів переважає підхід, заснований на пріоритеті поточного ремонту дорожніх мереж, найчастіше за ціною рівного капітального. Має місце використання не відповідають сучасним вимогам складських терміналів з високим рівнем зносу і низькими експлуатаційними характеристиками;
8) розвиток туристичного кластеру і т.д.

Однією з основних сучасних тенденцій економічного розвитку є «ускладнення бізнес-процесів, перехід від простих форм інтеграції та кооперації до більш складним - формування кластерів» [3].

При наявності необхідних природно-кліматичних та інших умов у регіоні туристичний кластер є об'єктом особливої уваги як з позиції стратегічних планів територіального розвитку виконавчо-розпорядчої влади, так і з позиції великих інвесторів.

Федеральний закон від 24.11.1996 №132-ФЗ «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації» дає комплексне поняття туризму. Згідно ст. 1 зазначеного закону «туризм - тимчасові виїзди (подорожі) громадян Російської Федерації, іноземних громадян та осіб без громадянства з постійного місця проживання в лікувально-оздоровчих, рекреаційних, пізнавальних, фізкультурно-спортивних, професійно-ділових, релігійних та інших цілях без заняття діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу від джерел у країні (місці) тимчасового перебування» [7].

У той же час Федеральний закон від 05.02.2007 №12-ФЗ «ПРО внесенні змін у Федеральний закон «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації», який набув чинності з 01.07.2007, передбачає поділ туризму на самодіяльний і соціальний (здійснюється за рахунок бюджетних коштів, коштів державних позабюджетних фондів і роботодавців), а також внутрішній і міжнародний (в'їзний та виїзний) [5]. Уточнено поняття «туристичний продукт» та «туристична індустрія»:

1) туристський продукт - це комплекс послуг з перевезення і розміщення, що надаються за загальну ціну за договором про реалізацію туристського продукту;
2) туристська індустрія - сукупність готелів та інших засобів розміщення; транспортних засобів; об'єктів санаторно-курортного лікування та відпочинку; об'єктів громадського харчування, об'єктів і коштів розваги, об'єктів пізнавального, ділового, лікувально-оздоровчого, фізкультурно-спортивного та іншого призначення, організацій, здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, операторів туристських інформаційних систем, а також організацій, що надають послуги екскурсоводів (гідів), гідів-перекладачів, інструкторів-провідників [2].

Необхідно відзначити, що в дослідженнях туристської індустрії, а також у нормативно-правових актах регіональних органів влади, найчастіше використовуються дефініції, що створюють плутанину в об'єкті дослідження і регулювання, наприклад курортний продукт, рекреаційні території, РЦП «Розвиток сфери туризму та рекреації Ленінградської області на 2010-2015 роки», Стратегія розвитку санаторно-курортного і туристського комплексу Краснодарського краю до 2020 р.

На погляд авторів, використання понятійного апарату повинно ґрунтуватися на чинній законодавчій базі.

Розвиток туристської індустрії може вносити не менший внесок у комплексне соціально-економічний розвиток регіону та його інвестиційну привабливість порівняно з розвитком промислового виробництва.

По-перше, вибір туристичної діяльності в якості одного з пріоритетних напрямків розвитку територіальної економіки відбиває стійкі тенденції світового господарства, пов'язані з скороченням товарного виробництва і зростанням сфери послуг.

По-друге, сучасна індустрія туризму є однією з найбільших, високоприбуткових і найбільш динамічно розвиваються галузей світового господарства. За прогнозами Всесвітньої туристичної організації, в найближчі десятиліття темпи зростання міжнародного туризму збережуться, що робить перспективним розвиток туристської індустрії в Росії в цілому і туристичного кластера в Краснодарському краї.

По-третє, збільшення антропогенного навантаження та обсягів екологічного забруднення екосистем регіону внаслідок розвитку всіх видів туризму, як правило, незначний і порівняти з аналогічними показниками при виборі промислової траєкторії регіонального розвитку.

Необхідно підкреслити, що саме поняття туристської індустрії говорить про можливості державного регулювання даної сфери діяльності. Подальший якісний розвиток внутрішнього та міжнародного туризму можливий на основі формування цілісного туристичного кластера Краснодарського краю. Це передбачає значне ускладнення зв'язків між суб'єктами господарювання, більш високий рівень координації дій між собою та з органами влади, визначення та усунення зон, знижують конкурентоспроможність регіонального туристичного продукту, створення умов для розвитку конкурентних переваг усіх туристичних компаній регіону. Виходячи з цього, представляється доцільним запропонувати включити в федеральний закон і стратегії розвитку поняття туристичного кластера.

Під туристичним кластером розуміється сукупність розташованих на одній території компаній, які виробляють туристичний продукт, інфраструктурних туристичних організацій і регулюють дану сферу органів влади, конкурентоспроможність та ефективність діяльності кожного з яких залежить від результатів діяльності всіх інших суб'єктів кластера (рис. 1).

Рис. 1. Структура туристичного кластера

Логіка державного регулювання розвитку кластера в умовах обмежених фінансових ресурсів, згідно М. Портеру, полягає в більшій орієнтації не на бюджетну підтримку галузі або сфери діяльності, а на створення умов для розвитку кластера, підвищення ефективності компаній та конкурентоспроможності товару (послуги), а також на точкове додаток сил для вирішення системних проблем [9].

Структура ядра туристичного кластера включає безліч компаній (туристичних операторів), які виробляють або формують туристичний продукт в різних його видах (рис. 2).

Рис. 2. Складові елементи туристського продукту, виробленого компаніями ядра кластера

Проаналізуємо деякі підсистеми ядра формується туристичного кластера Краснодарського краю.

Важливою складовою даного регіонального кластера є готельний бізнес. Вихід на ринок готельних послуг Краснодарського краю крупныхмеждународныхигроков, наприклад Radisson у місті-курорті Сочі - Radisson SAS lazurnaya peak hotel та Radisson Lazurnaya hotel sochi), Marriott (в Краснодарі - Краснодар Marriott hotel в управлінні Marriott International) і Mercury (в Новоросійську і в Краснодарі в управлінні Accor Group), тягне за собою цілий ряд змін в даному кластері. Так, експансія іноземних готельних мереж на регіональний ринок підвищує загальні стандарти обслуговування у даній сфері, змушуючи російських операторів проводити комплекс захисних дій, починаючи з розширення асортименту готельних послуг, підвищення їх якості і закінчуючи змінами у ціновій політиці.

Зазначимо також, що присутність саме міжнародних готельних мереж робить Краснодарський край більш привабливим для іноземних туристів та інвесторів.

У той же час в довгостроковому періоді іноземні мережеві готелі будуть відвойовувати частку кубанського ринку національних операторів в силу того, що мережі, як показує західна практика, є найбільш ефективним способом ведення господарства в готельному бізнесі і мають очевидні конкурентні переваги порівняно з незалежними готелями. Можна прогнозувати зростання злиттів і поглинань компаній в Краснодарському краї в довгостроковому періоді у формі приєднання російських сучасних готелів до іноземним та вітчизняним готельним ланцюгам.

В основному міжнародні мережі працюють у Краснодарському краї за системою франчайзингу або за контрактом на управління діючими російськими готелями. До факторів привабливості регіонального ринку готельних послуг ставляться більш високі показники попиту, ніж у Західній Європі, стійке зростання ємності ринку та рівня прибутку готельних мереж.

До бар'єрів входу іноземних операторів на ринок готельних послуг відносяться, перш за все, високі ціни на земельні ділянки, непрозорість дій як владних органів - організаторів тендерів (на етапі конкурсу), так і будівельних компаній-підрядників (на етапі реалізації інвестиційного проекту по будівництву готельного комплексу).

У зв'язку з досить послідовною і відносно жорсткою політикою Адміністрації Краснодарського краю в області усунення вхідних бар'єрів для іноземних компаній, підвищення прозорості адміністративних процедур, реалізації принципу «одного вікна» і зменшення документообігу інвестора [8] можна також прогнозувати збільшення в наступні 5-7 років представництва іноземних готельних мереж в Краснодарському краї.

Адміністрація Краснодарського краю в рамках політики розвитку курортів і туризму в регіоні розглядає російських та іноземних громадян як рівнозначні групи клієнтів, при цьому в останні роки акцент робиться у бік іноземних туристів.

На погляд авторів, виділення в якості пріоритетною, фокусної, клієнтської аудиторії для туристської індустрії Краснодарського краю іноземних туристів невиправдано і неперспективно.

По-перше, привабливість Краснодарського краю для іноземних рекреантів в основному пов'язана зі спелеотуризмом, этнотуризмом, спортивним і дегустаційним. Перелічені напрямки відпочинку є малоприбутковими порівняно з оздоровчим, пляжним і діловим туризмом.

По-друге, послугами індивідуальних засобів розміщення в курортній зоні краю користувалися в 2009 р. в основному жителі Росії - 98,4 % від загальної чисельності туристів, і тільки 1,6% - іноземні громадяни (у 2008р. - 96,7 і 3,3 %, відповідно, у 2007р. - 98%і 2%) (рис. 3). Частка надходжень від іноземних туристів в доходах курортно-рекреаційної сфери краю мізерно мала [1].

Рис. 3. Співвідношення російських та іноземних громадян в туристській індустрії Краснодарського краю: а - 2008 р.; б - 2009 р.
складено авторами на основі офіційної статистичної інформації [7]

По-третє, міжнародні тенденції розвитку туристичної сфери такі, що частка іноземних туристів, які відвідують Краснодарський край, буде зменшуватися.

Згідно з даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) загальносвітові тенденції в туристській індустрії спрямовані на зниження попиту на групові поїздки і активізацію індивідуального туризму, збільшується частка літніх туристів, радіус поїздок зменшується, зростає попит на пізнавальні й оздоровчі поїздки. СОТ прогнозує підвищення попиту на п'ятизіркові готелі, кемпінги, сувенірну продукцію, розважальні парки, екскурсійні послуги, подієвий туризм.

Інвестиційна привабливість Краснодарського краю оцінюється зовнішніми рейтинговими та консалтинговими агентствами як висока [8]:

1) перше місце в Південному федеральному окрузі і п'яте - в Росії за обсягами залучених інвестицій (поданням Мінекономрозвитку Росії);
2) перше місце в рейтингу конкурентоспроможності регіонів Росії;
3) друге місце в рейтиите російських регіонів законодавчої активності у сфері інвестицій (за дослідженням агентства «Експерт-РА»);
4) рейтинг «1А» регіону присвоєний агентством «Експерт-РА» за високу інвестиційну привабливість і мінімальний рівень ризику;
5) сьоме місце серед російських регіонів з найменшими інвестиційними ризиками (за дослідженням агентства «Експерт-РА»);
6) міжнародний інвестиційний рейтинг на рівні «ВВ -» (прогноз «позитивний») регіону присвоєний агентством «Standart & poor's».

Краснодар двічі визнаний журналом Forbes «Кращим містом для бізнесу в Росії» в 2008 р. і в травні 2009 р.

Проаналізувавши ситуацію в 30 найбільших містах (за винятком Москви і Санкт-Петербурга) за 22 показниками соціально-економічного розвитку, експерти Forbes прийшли до висновку, що саме в Краснодарі оптимальними є діловий клімат, купівельна спроможність населення, стійкість під час кризи, соціальні характеристики, інфраструктура, комфортність ведення бізнесу для власників та топ-менеджменту компаній.

Цікавим видається аналіз розподілу інвестицій в основний капітал по муніципальним утворенням Краснодарського краю. Принцип Парето в цьому відношенні до нього неприйнятний - на 4 муніципальних освіти регіону (Краснодар, Сочі, Новоросійськ, Туапсе район), які складають 9% від усієї сукупності муніципальних утворень другого рівня, доводиться 82 % всіх інвестицій. На 91 % міських округів і муніципальних районів-лише 18% інвестиційних ресурсів, за розрахунком авторів статті (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл інвестицій по муніципальним утворенням Краснодарського краю в 2009 р., млн. руб.

Необхідно також зазначити, що мінімальний результат (44-е місце) за обсягом залучених інвестицій серед муніципальних утворень у 2009 р. був досягнутий в місті-курорті Гарячий Ключ [8], що говорить про неефективну діяльність місцевої адміністрації.

Іноземні інвестори в 2009 р. активно діяли в Краснодарі та Кримському районі, в меншій мірі - в Сочі, Тимашевський районі і Новоросійську, фактично не були представлені в 50 % муніципальних утворень північної і східної зон регіону, а також у містах Армавір і Гарячий Ключ.

В умовах світової економічної кризи і рецесії темпи зростання інвестицій в Краснодарський край в 2009 р. по всіх галузях становили 121,7%, а в трансформованому туристичному кластері регіону - 4,1 % (з 7,2 млрд. руб. в 2008 р. до 7,5 млрд. руб. в 2009 р.) [1]. Такий результат пояснюється, з одного боку, перерозподілом інвестиційних потоків по галузях, а з іншого боку, хвильовим характером активності інвесторів в туристській індустрії Краснодарського краю (рис. 5).

Рис. 5. Хвильовий характер активності інвесторів в формується туристичному кластері Краснодарського краю в 2003-2009 рр.

Примітка: всі малюнки складено авторами на основі статистичної інформації та даних департаменту інвестицій і проектного супроводу.

У той же час, екстраполюючи хвильові закономірності активності інвесторів в туристичному кластері регіону в середньостроковому періоді, можна припустити, що 2010 і 2012рр. будуть періодами найбільшого сприяння.

У Краснодарському краї фактично відсутній такий сегмент туристичного кластеру, як паломницький туризм, що передбачає залучення до православної культури, відвідування монастирів з шанованими іконами і мощами святих, участь в богослужіннях, хресних ходах, монастирських трапезах, обмивання у святих джерелах. Традиційні об'єкти паломницького туризму в Росії - чоловічий монастир Російської православної церкви на Соловецьких островах у Білому морі, Спасо-Преображенський монастир на острові Валаам, Свято-Троїцька Сергієва Лавра і монастир Свято-Введенської Оптиної пустелі, а також стародавні церкви і храми в Новгороді, Володимирі, Суздалі і Ростові Великому - знаходяться далеко за межами Краснодарського краю. Однак спільні довгострокові зусилля Російської православної церкви, Адміністрації Краснодарського краю, регіонального бізнесу і населення по відновленню православних пам'яток, відродження святих місць і джерел, створення нових соборів і храмів можуть закласти основи для розвитку паломницького туризму на Кубані.

Ефективність формування і реалізації адміністрацією регіону Стратегії розвитку санаторно-курортного і туристського комплексу Краснодарського краю до 2020 р. може зрости, якщо враховувати дворічні стійкі по тренду коливання інвестиційної активності і активності туристів. Наприклад, цільові значення за відвідування відпочиваючими курортних міст Кубані в 2009 р. встановлювалися від свідомо більш благополучного 2008 р. (з урахуванням світової економічної кризи і хвильового характеру активності інвесторів і рекреантів), а не 2007 р. (у 2007 р. Краснодарський край прийняв близько 13,4 млн. туристів, а у 2008 році - понад 16 млн. туристів), що призвело до недостижению цільових орієнтирів. Реалізацію ключових інвестиційних проектів також доцільно пов'язувати з періодами максимальної активності інвесторів і туристів. На наш погляд, доцільно також відмовитися від найбільш амбіційних інвестиційних проектів у туристської індустрії з сумнівною економічною ефективністю і соціальною значущістю, таких як будівництво морського штучного острова «Острів Федерація» (Сочі, термін реалізації - 2012р., первісна оцінка необхідних інвестицій -155 млрд. руб., що становить понад 14 бюджетів р. Краснодара на 2010 р.) [6] або будівництво морського ландшафтно-рекреаційного комплексу «Хомар» (Хостінскій район, базова марина «Хомар» на 600 яхт, термін реалізації - 2010 р, первісна оцінка необхідних інвестицій - 23,7 млрд. руб.) [4].

Необхідно відзначити, що бізнес і адміністрації регіонів, в яких планується розвиток російських гральних зон, істотно недооцінює можливості використання даного інструменту у територіальному розвитку. У трьох з чотирьох гральних зонах будівництво практично за річний період з моменту заборони грального бізнесу обмежується земляними роботами і формуванням первинної інфраструктури. Регіони втратили потужні надходження з податку на гральний бізнес, а самі діячі індустрії розваг продовжили роботу на нелегальній основі, в режимі on-line казино, інтернет-клубів та спортивних барів. Між тим тільки за перший місяць роботи не в повному режимі першого в російських гральних зонах казино «Оракул» (гральна зона «Азов-Сіті) його клієнтами стали, за даними «ІА REGNUM», понад 2,5 тис. чол. Адміністраціям Краснодарського краю та Ростовської області, а також регіонального бізнесу доцільно посилити роботу з розвитку вищевказаної гральної зони, з тим щоб вона стала першим в Росії повноцінно функціонуючим центром грального бізнесу, з розвиненою готельною, ділової, розважальної, але, можливо, і рекреаційною інфраструктурою. При цьому необхідно враховувати негативний соціальний ефект від функціонування гральної зони і здійснювати дії по його нівелювання.

Таким чином, автори рекомендують для підвищення інвестиційної привабливості Краснодарського краю на основі розвитку туристичного кластеру включити наступні положення:

1) для підвищення ефективності регіональної політики адміністрації необхідно перейти від галузевого до кластерним підходу в управлінні туризмом;
2) подальший імпульс до розвитку туристського кластера Краснодарського краю, на думку авторів, буде пов'язаний не стільки з розвитком ядра кластера, скільки з удосконаленням інфраструктурної підсистеми (модернізацією транспортних мереж, підвищенням екологічної чистоти території, створенням електронного інформаційного центру по туристських послуг в регіоні, мінімізацією кількості посередників між виробниками та споживачами туристичного продукту). Важливо також підвищити ефективність функціонування контрольно-регулюючої підсистеми - припиненням активності недобросовісних інвесторів, формуванням стратегічно важливих інвестиційних проектів і активною підтримкою їх реалізації, усунення адміністративних бар'єрів для інвесторів і т. д.;
3) при формуванні політики розвитку туристичного кластеру Краснодарського краю необхідно виділяти у якості пріоритетного фокусної клієнтської аудиторії російських, а не іноземних туристів, враховувати хвильовий характер активності інвесторів, а також вихід міжнародних готельних мереж на кубанський ринок;
4) значні диспропорції в розподілі інвестицій по муніципальним утворенням Краснодарського краю можуть бути згладжені за рахунок більш ефективної діяльності відстаючих районів і міських округів в сфері залучення інвестицій, а також за рахунок перерозподілу коштів крайового бюджету;
5) необхідно більш повно використовувати потенціал подієвого, спортивного та паломницького туризму в Краснодарському краї;
6) є економічно виправданим і значущим з точки зору розвитку туристичного кластеру регіону посилення роботи бізнесу, а також адміністрацій Краснодарського краю і Ростовської області у сфері створення і розвитку ігрової зони «Азов-Сіті». Це повинно дозволити їй стати першим в Росії повноцінно функціонуючим центром грального бізнесу з розвиненою готельною, ділової, розважальної, а, можливо, і рекреаційною інфраструктурою;
7) доцільно відмовитися від найбільш амбіційних інвестиційних проектів у туристської індустрії з сумнівною економічною ефективністю і соціальною значущістю, таких як «Острів Федерація» і комплекс «Хомар», що оптимізує витрати консолідованого бюджету і приватних інвесторів, а також дозволить зосередити ресурси на стратегічно значущих проектах.

Реалізація вищевказаних рекомендацій буде сприяти більш динамічному розвитку туристичного кластеру регіону, підвищення інвестиційної привабливості Краснодарського краю та ефективності діяльності органів влади в даних сферах.

Список літератури

1. Доповідь про соціально-економічне становище Краснодарського краю в 2009 році / Територіальний орган Федеральної служби державної статистики по Краснодарському краю. - Краснодар, 2010.
2. Зикова І.В. Коментар до Федеральним законом «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації» (постатейний). - М.: Вісь-89, 2008.
3. Кизим А.А., Тассо О.Ю., Гуров О.В. Шляхи підвищення ефективності аутсорсингу на сучасному етапі розвитку економіки Росії // Праці Кубанського державного аграрного університету. - 2009. - №5.
4. Найкращі інвестиційні проекти Краснодарського краю / Адміністрація Краснодарського краю. - Краснодар, 2009.
5. Про внесення змін у Федеральний закон «Про основи туристської діяльності в Російській Федерації»: Федеральний закон від 5.02.2007 №12-ФЗ // Російська газета (федеральний випуск). - 2007. - 09 лютого. - №4291.
6. Про місцевий бюджет (бюджет муніципального освіти місто Краснодар) на 2010 рік і на плановий період 2011 і 2012 років: рішення міської Думи Краснодара від 19.11.2009. - №65. - п.1. - Краснодар, 2010.
7. Про основи туристської діяльності в Російській Федерації: Федеральний закон від 24.11.1996 №132-ФЗ // Збори законодавства Російської Федерації. - 2004. - №35. - ст.3607.
8. Щодо соціально-економічної ситуації в Краснодарському краї в січні - грудні 2009 року: комплексний доповідь/Адміністрація Краснодарського краю. - Краснодар, 2009.
9. Портер М.Э. Конкуренція // Пров. з англ. під ред. Я. В. Заболоцького. - М.: Вільямс, 2003.