Гук Н.А.,
викладач кафедри економіки
Дрогобицького державного педагогічного університету
імені Івана Франка

Перспективи розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні

Анотація. У даній статті розглядаються перспективні напрямки розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні, аналізується туристично-рекреаційний потенціал Українських Карпат як вагомий фактор активізації туристичного бізнесу.

Ключові слова: туризм, рекреація, міжнародний туризм, туристичний бізнес, Карпатський регіон.

І. Вступ. У період переходу до ринкової економіки міжнародний туризм є одним із перспективних напрямків зовнішньоекономічної діяльності країни і її регіонів. Для економіки України з її найбільш розвиненими туристсько-рекреаційними центрами: Чорноморським узбережжям, Слов’яногір’ям, Азовським узбережжям і, зокрема, Карпатами, їх унікальними мальовничими містами, які поєднують прикмети старовини і сучасності, значення міжнародного туризму полягає в тому, що, по-перше, це сфера швидкого обігу капіталу, при відносно невеликих капіталовкладеннях; по-друге, це ефективний засіб модернізації інфраструктури і, по-третє, можливість створення нових робочих місць як у державній, так і в регіональній економіці.

З прийняттям в Україні Закону "Про туризм" були створені сприятливі умови для підприємництва і розвитку туристсько-рекреаційних регіонів, популяризації виїзного та в’їзного міжнародного туризму, удосконалення і пропаганди національної культури України. Особливої актуальності міжнародний туристичний бізнес набуває в Карпатському регіоні, що пов'язано із сприятливим помірним кліматом, мальовничими краєвидами, наявністю численних пам’яток природи та культури.

Питання про розвиток туристичного бізнесу висвітлені в ряді праць українських та зарубіжних вченихтеоретиків та практиків. Серед них – А. Александрова, В. Квартальнов, В. Федорченко, І. Черніна, Л. Д’Амор та інші [1; 3; 8; 9; 10]. Проблемам розвитку туризму в Карпатському регіоні присвячені праці В. Кравціва, П. Жука, М. Долішнього, М. Вачевського, Н. Недашковської [2; 4; 5; 6; 7]. Разом з тим, достатньо не вивчені можливості розвитку іноземного в’їзного туризму на території Українських Карпат.

ІІ. Постановка завдань. Розвиток регіонального туристичного бізнесу в Карпатському регіоні буде сприяти створенню спеціальних малих і середніх підприємств, а також активізації і стимулюванню роботи цілої мережі галузей народного господарства: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва товарів народного споживання, транспорту і зв'язку, формуванню сучасної кадрової політики в регіоні і поетапному виходу регіонального туристичного бізнесу як на загальнодержавний, так і на світовий рівень туристичних послуг. У зв’язку з цим постає завдання виявлення перспективних напрямків розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні.

ІІІ. Результати. Формування ринкових відносин у незалежній Україні вимагає посилення економічного та соціокультурного співробітництва із країнами світу. В цьому контексті постає необхідність всебічного сприяння розвитку туризму, що обумовлюється його неймовірною популярністю та стрімким розвитком. За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО), чисельність міжнародних туристів на 2002 рік склала 702,6 млн. чол., тобто практично кожен дев’ятий мешканець планети відпочивав і подорожував за межами своєї країни [11]. Можна стверджувати, що туризм стає невід’ємною складовою життя людей більшості країн світу і одним із перспективних напрямків соціально-економічної діяльності в ІІІ тисячолітті.

Туристично-рекреаційний потенціал Карпатського регіону у поєднанні з вигідним географічним положенням, досить розвинутою транспортною мережею є важливою передумовою заохочення іноземних туристів до відвідання Карпат. Для підтвердження вищесказаного можна навести наступні основні аргументи.

1. Наявність природно-ресурсної бази. Природною базою для розвитку туристично-рекреаційного комплексу є понад 80 джерел мінеральних цілющих вод, достатніх для оздоровлення понад 7 млн. чол. у рік [5, С.57].  Розвідано також значні запаси лікувальних грязей та озокериту (місто Борислав та с.м.т. Східниця). Ці ресурси у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку санаторно-курортної справи.

Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму – мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не мають альтернативи в Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

2. Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв’язки, а непогана транспортна доступність є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих з різних регіонів України та країн Європи. Карпати можуть служити своєрідним полігоном дислокації центрів міжнародного бізнесу, що стимулюватиме ріст комерційного та ділового туризму.

3. Фактор територіального поділу праці. В Україні фактично є два регіони, умови яких дозволяють забезпечити процес задоволення суспільних потреб в рекреаційних послугах, а саме:

– Чорноморсько-Азовський регіон;
– Карпатський регіон.

На фоні перевантаженості першого і зростаючому туристичному попиті Карпати виступають такою територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок.

4. Екологічний феномен території. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань обумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі оздоровниць для населення. Крім того, природа Карпат в порівнянні з іншими регіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А для різних форм відпочинку і туризму це дуже важливо. І враховуючи винятково важливе – клімато і водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх Європейських держав, гостро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти виконання цього завдання, то туризм і відпочинок в екологічно обґрунтованих межах можуть виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.

5. Соціальноекономічна специфіка гірських місцевостей. В гірських районах чотирьох карпатських областей проживає біля 1,3 млн. чол., тобто близько 20% всього населення. З них третя частина на висоті 500 м. і вище. Гори створюють специфічні надзвичайно складні умови проживання та господарювання, особливо у сільському господарстві. Тому гостро стоїть проблема зайнятості населення тих районів, і як результат низький рівень матеріального добробуту жителів гір. Стабілізації цих та інших негативних процесів за рахунок розширення сфер зайнятості, розвитку інфраструктури сприятиме розвиток міжнародного туризму з відповідним сервісом та організацією обслуговування, в яких може бути задіяне місцеве населення.

6. Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери. Світовий досвід показує, що туризм є високорентабельною галуззю народного господарства. Стрімкий розвиток туризму, особливо за останні 50 років, дозволив визначити його як "феномен ХХ століття". Прогнозується подальше зростання чисельності подорожуючих. Можна стверджувати, що туризм стає невід’ємною складовою життя людей більшості країн світу і одним із перспективних напрямків соціальноекономічної діяльності в ХХІ столітті. Це стосується і Карпатського регіону, розвиток міжнародного туризму в якому слід вважати доцільним та перспективним.

Разом з тим, розвиток індустрії туризму в Карпатському регіоні та її інтеграція у світовий ринок вимагають вирішення гострих соціально-економічних проблем, а саме:

- низький рівень життя населення;
- недосконала державна політика в галузі туризму;
- нерозвинена інфраструктура туристичної галузі;
- незадовільне управління туристичними фірмами;
- відсутність реклами за кордоном Карпатських курортів, природних та історичних пам’яток;
- практика роботи турагенцій України з орієнтацією переважно на вивіз за кордон туристичних груп та ін.

Тому сьогоднішні показники економічної результативності вітчизняного туризму поки що далекі від зарубіжних. Хоча в Карпатах є окремі центри, де рекреаційна галузь займає провідне місце в господарській структурі. В цілому, Карпатський регіон посідає друге місце в Україні за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника по Україні) і поступається лише Криму (42%), випереджаючи Причорноморський регіон (17%) та Приазов’я (13%) [5, С. 58].

Можна навести ще приклади на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону. Але це аж ніяк не означає, що в цьому напрямку можна швидко досягнути бажаних результатів. В цьому необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тому розвиток рекреації в регіоні дає можливість перебудови господарського комплексу. В перспективі дана галузь повинна зайняти одне з профілюючих місць.

Відносно матеріальної бази туризму, яка створена в регіоні, слід наголосити, що вона на сьогоднішній день не задовольняє існуючого попиту українського споживача, не говорячи про іноземного, туристична інфраструктура не задовольняє вимог іноземців.

Доцільно створити зимові бази відпочинку в районі Борислава, Старого Самбора, Підбужа, Кропивника це місця, де добре транспортне сполучення і гори мають належні схили для різних лижних трас.

За прогнозами вчених, відзначені бази відпочинку, які б мали належний комфорт обслуговування іноземних туристів, змогли б приймати щорічно біля 4 млн. чоловік, на перших початках, а з часом ця цифра змогла б зрости біля 10 млн. приїжджих туристів.

За прогнозами, це дасть змогу залучити в регіон щорічно біля 100 млн. доларів США [2, С.102]. Залучені кошти зможуть покращити рівень соціальної сфери та добробуту населення, забезпечити поступлення коштів до бюджетів різних рівнів. Для цього необхідно розвинути, відбудувати, створити такі умови, які б відповідали міжнародним стандартам сервісу, розвинути належну систему інфраструктурного забезпечення.

Лібералізація зовнішньоекономічної ді­яльності і активна політика щодо інтеграції України в європейське співтовариства, законодавчі гарантії прав зарубіжних парт­нерів створюють сприятливі передумови для залучення іноземних інвестицій в рекреаційну сферу з поступовим виходом на світовий ринок рекреаційних послуг.

Одним з ефективних шляхів залучення іноземних інвестицій в рекреаційний бізнес є створення спільних лікувально-оздоровчих або туристичних підприємств. Другий напрям – формування вільних зон рек­реаційного підприємництва. Такі зони мають створюва­тися на територіях, природні умови та ре­сурси яких користуються попитом на сві­товому ринку.

На Прикарпатті з 2000 року функціонує єдина в Україні зона рекреаційно-туристського типу "Курортополіс Трускавець". Чотирирічний досвід цієї зони свідчить про ефективність її створення та підтверджує доцільність формування аналогічних зон на території України.

Крім того, поліпшення соціально-економічної ситуації за рахунок позитивного впливу міжнародного туризму та ефективної організації надання туристичних послуг іноземним туристам досягається шляхом:

- зростання темпів розвитку рекреаційно-туристичного господарства і розширення на цій основі сфер зайнятості населення;
- впровадження ринкових механізмів і форм господарювання в туристичній сфері, підвищення її економічної віддачі до рівня найбільш ефективних галузей виробництва;
- підвищення якості послуг і сервісу обслуговування;
- залучення на взаємовигідних умовах іноземних інвестицій в регіон, що позитив­но відобразиться на якісних параметрах розвитку соціальної інфраструктури терито­рії, припливі валюти в державний і місце­вий бюджети;
- розвитку підприємництва та рекреаційного бізнесу, що забезпечить зростання величини надходжень від індустрії відпо­чинку до державного бюджету, а також в місцеві бюджети;
- активізації природоохоронної діяль­ності з метою створення нормальних умов проживання населення і екологічної безпеки території;
- реалізації масштабних заходів щодо реставрації та збереження пам'яток історії, культури, відтворення традицій і звичаїв народу.

Розвиток міжнародного туристичного бізнесу вимагає сприяння державних органів влади та реалізації ними державної політики в галузі рекреації та туризму. В основу міжнародної туристичної політики, на наш погляд, доцільно слід по­класти такі пріоритети:

1. під-вищення якості та розширення асорти-менту туристичних послуг, поліпшення умов обслуговування;
2. будівництво нових рекреаційно-туристичних об'єктів, реконструкція і модернізація діючих;
3. концентрація коштів та ресурсів на об'єктах інфраструктури. Необхідно здійснювати інвестиції в об'єкти, безпосеред­ньо не пов'язані з діяльністю туристичних фірм (дороги, во­допостачання і каналізація, зв'язок, служби сервісу тощо). В перспективі ці інвестиції працюватимуть на туристський ринок;
4. організація виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції для задо­волення потреб туристів у високо­якісних продуктах харчування. Світовий до­свід засвідчує, що налагодження такої спра­ви при міжнародній сертифікації продуктів і відповідній рекламі може послужити сер­йозним привабливим фактором і розши­рити ринок збуту туристичних послуг;
5. активне залучення приватного секто­ра (особливо в гірській частині) до туристичного бізнесу та розвитку агротуризму.
6. створення сучасної інформаційно-маркетингової служби в сфері туристичного бізнесу, основні завдання якої полягають у вивченні та прогнозуванні попиту на туристичні послуги, і внесення відповідних ініціатив органами управління щодо забезпечення балансу між попитом і пропози­ціями;
7. підготовка висококваліфікованого кадрового потенціалу у сфері туристичного бізнесу;
8. налагодження потужної реклами, ви­пуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу.

Реалізація наведених пріоритетів створить необхідні стартові умови для подальшого цілеспрямованого розвитку туристичної індустрії.

IV. Висновки. Розвиток міжнародного туризму в Карпатському регіоні є багатогранною проблемою, яка зачіпає різноманітні сторони соціально-економічного життя краю. Тому її розв’язання не вичерпується запропонованими вище підходами та ідеями. Але основний наш висновок є наступним: розвиток міжнародного туризму слід розглядати у контексті перспективної політики соціально-економічної реконструкції регіону, а його популяризація забезпечить необхідні соціальні та екологічні зміни у всіх галузях господарства. Саме таку ідеологію слід закладати у Державну програму соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, в якій міжнародному туризму належала б провідна роль.

ЛІТЕРАТУРА

1. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 470 с.
2. Вачевський М.В., Свінцов О.М., Кузнєцов В.Ф. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні // Український бальнеологічний журнал. – 2001. – №1. – С.99-104.
3. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 312 с.
4. Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М. Рекреаційна політика Карпатського регіону. – Чернівці: Прут, 1995. – 68 с.
5. Кравців В.С., Жук П.В. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. – 1993. – №12. – С.5762.
6. Долішній М.І., Кудельман М.С. Карпатський рекреаційний комплекс. – К.: Наукова думка, 1984. –148 с.
7. Недашковська Н.Ю. Рекреаційна система Карпат. – К.: Вища школа, 1983. – 117 с.
8. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2002. – 195 с.
9. Черніна І.В. Міжнародний туризм як фактор соціальноекономічного розвитку України: регіональний аспект. Автореферат дис... к.е.н. – Донецьк, 2000. – 22 с.
10. D’Amore L. Tourism: The World’s Peace Industry // Journal of Travel Research. – 1998. –  Vol.27. – No.1.
11. Tourism Highlights – 2002. – WTO, 2003. – 8 p.