<<< назад | зміст | вперед >>>

Грицак Ю.П. Організація самодіяльного туризму

2. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА САМОДІЯЛЬНОГО ТУРИЗМУ

Самодіяльний туризм давним-давно переступив стадію анархії і некерованості. В СРСР він в цілому координувався і прямував Центральною радою по туризму при ВЦРПС, Всесоюзним комітетом по фізкультурі та спорту, Міністерством вищої і середньої освіти. У країні сформувалася широка мережа територіальних рад по туризму і екскурсіям, туристських баз, бюро подорожей і екскурсій, туристських і краєзнавчих клубів, секцій, гуртків. Їх діяльність підкріплювалася достатнім навчально-методичним забезпеченням.

Після розпаду СРСР склалася оргструктура самодіяльного туризму успадкована незалежними державами і продовжує існувати приблизно в тому ж вигляді, але у менших масштабах.

2.1. Форми туристських об'єднань

Найбільш поширеними формами туристично-краєзнавчих об'єднань є:
- група - зазвичай тісно спаяне туристів з 10-15, іноді до 25 чол., здійснюють або здійснили подорож, «похідна команда»;
- гурток - зазвичай в школі або вузі колектив з 3-25 чол., стаціонарно (за місцем проживання чи навчання) займаються туристсько-краєзнавчою роботою на заняттях у позаурочний час протягом усього року;
- секція - первинна форма шкільних туристсько-краєзнавчих учнівських об'єднань, також спеціалізований підрозділ спортивного профілю;
- клуб налічує не менше кількох десятків членів, об'єднує різні групи, секції та гуртки, веде багатопрофільну туристсько-краєзнавчу та науково-пізнавальну роботу, зазвичай має власне приміщення, організовує також проведення дозвілля своїх членів;
- суспільство (федерація, союз) - зазвичай об'єднання безлічі людей і колективів, діяльність якого охоплює великі території і часто спрямовує і координує діяльність цього виду в країні (географічне суспільство, студентське наукове та ін).

В системі шкільної освіти суспільство - це самодіяльна організація з 40-60 старшокласників з різних шкіл, які цікавляться туризмом і краєзнавством. Метою його створення служить пропаганда наукових географічних знань серед жителів мікрорайону чи села. В основі роботи товариства лежить пошукова та дослідницька діяльність учнів.

Шкільне суспільство складається з трьох-п'яти споріднених за змістом роботи секцій: географічної, біологічної, історичної, літераторів-етнографів, туристів-краєзнавців. Очолює товариство правління (виконавчий орган), яка обирається на загальних зборах. Виборними також є голови секцій, відповідальний секретар, головний редактор стінгазети, консультанти. На загальних збори затверджують статут, девіз товариства, вручаються членські квитки.

2.2. Федерація спортивного туризму України

В системі самодіяльного і спортивного туризму України вищим органом громадського самоврядування є Федерація спортивного туризму України (ФСТУ), утворена в 2001 році на базі уцілілих за період перебудови колишніх профспілкових і державних туристських структур.

ФСТУ є всеукраїнською громадською неприбутковою, не політичної організацією, що поширює свою діяльність на всю територію України, діє у відповідності з Конституцією, законодавством України, ратифікованих нею міжнародних угод і Статуту. Федерація діє на засадах добровільності, спільності інтересів, рівноправності, взаємоповаги її членів, самоврядування, колективності керівництва, законності та інформаційної відкритості (гласності). Основною метою діяльності Федерації є сприяння розвитку спортивного туризму в Україні, підвищенню ролі фізичної культури і спорту у всебічному гармонійному розвитку особи, зміцненні здоров'я населення, формування здорового способу життя.

З моменту реєстрації в Міністерстві юстиції України Федерація має статус юридичної особи, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, власну символіку, прапор.

Головними завданнями Федерації є:

1) сприяння в реалізації державної політики щодо розвитку спортивного, масового, оздоровчого туризму;
2) розробка пропозицій щодо вдосконалення правової бази туризму;
3) сприяння організації взаємодії колективів фізичної культури, туристських державних і недержавних установ, організацій, фондів, об'єднань і т.п. по розвитку спортивного, масового та оздоровчого туризму;
4) сприяння організації навчально-методичної роботи, підготовці, підвищенню кваліфікації та атестації кадрів спортивного туризму;
5) вивчення туристичних можливостей України, розробка туристських спортивних маршрутів для своїх членів;
6) організація та проведення спортивних туристських заходів, експедицій, змагань серед своїх членів;
7) участь у розробці та впровадженні поточних і перспективних програм державних установ і організацій та інших органів з питань розвитку спортивного, масового та оздоровчого туризму.

Для здійснення своїх статутних завдань ФСТУ в установленому законом порядку:

- створює місцеві осередки (федерації, організації), надає їм та іншим фізкультурно-спортивним організаціям організаційну та методичну допомогу в роботі по залученню населення до занять туризмом;
- організовує і проводить змагання, збори та інші заходи, сприяє організації та проведенню заходів з підготовки та підвищення кваліфікації тренерів та суддів;
- здійснює міжнародне співробітництво та інтеграцію з питань розвитку спортивного, масового та оздоровчого туризму, проведення міжнародних туристських спортивних, масових та оздоровчих заходів і змагань, забезпечення участі спортсменів-туристів у міжнародних змаганнях;
- сприяє зміцненню матеріально-технічної бази спортивної туризму, розробці технічних умов і вимог до спортивно-туристському спорядження, організації роботи щодо попередження та профілактики аварійності, травматизму та нещасних випадків у спортивному туризмі;
- сприяє організації наукових досліджень, розробки інформаційного та агітаційного забезпечення з питань спортивного, масового та оздоровчого туризму, пропаганди спортивного туризму, видає навчально-методичні, краєзнавчі, маршрутні, довідково-інформаційні, рекламні та інші матеріали;
- організовує виготовлення сувенірної продукції та нагородної атрибутики з символікою Федерації;
- бере участь у поширенні матеріалів, створення радіо-телепередач і фільмів, що відповідають меті Федерації, видає власний друкований орган;
- пропагує свої цілі і завдання, безкоштовно поширює інформацію про власної діяльності, поширює літературу, агітаційно-пропагандистські матеріали, вироби з власною символікою; безкоштовно проводить конференції, симпозіуми, «круглі столи», свята, благодійні виставки, фестивалі, лекції та інші заходи;
- здійснює заходи по залученню фінансових, матеріальних, інтелектуальних та інформаційних ресурсів, необхідних для реалізації своїх програм і проектів;
- одержує від органів державної влади та місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх завдань.

Членом Федерації може бути кожен громадянин України, який досяг 16 років, визнає Статут ФСТУ, бере участь у роботі однієї з її місцевих осередків. Прийом індивідуальних членів здійснюється зборами місцевого осередку.

Колективними членами ФСТУ можуть бути колективи підприємств, установ і організацій. Колективні члени реалізують свої права та обов'язки через своїх представників.

Кожен член Федерації зобов'язаний:

1) дотримуватись у своїй діяльності Статуту Федерації;
2) дбати про зміцнення авторитету Федерації, дотримуватися дисципліни, норм моралі та ділової конструктивної критики;
3) виконувати рішення органів Федерації в межах їх компетенції;
4) брати участь у роботі місцевого осередку;
5) сплачувати членські внески;
6) при участі в спортивно-туристських заходах дотримуватися правил змагань, походів, виконувати вимоги безпеки, дбайливо ставитися до навколишнього природного середовища, пам'яток історії та культури.

Місцеві осередки ФСТУ створюються за територіальною ознакою за місцем проживання, роботи або навчання громадян при наявності не менше трьох членів. Їх діяльність поширюється на територію відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Для набуття прав юридичної особи вони повинні зареєструватися встановленому законом порядку. Місцеві осередки ФСТУ без прав юридичної особи легалізуються шляхом повідомлення про заснування в органах юстиції на місцях.

Місцеві федерації в адміністративно-територіальних одиницях нижчого рівня входять до складу місцевих і територіальних федерацій, діючих в адміністративно-територіальних одиницях вищого рівня. У період між зборами (конференціями) діяльністю місцевої федерації керує її президія. Контрольним органом Федерації є ревізійна комісія.

ФСТУ є неприбутковою організацією. Джерелами коштів і майна ФСТУ є вступні, цільові та членські внески членів Федерації, добровільні внески юридичних і фізичних осіб; надходження від основної діяльності, пасивні доходи; кошти державного та місцевих бюджетів, виділені в розпорядження ФСТУ для виконання програм розвитку туризму;

У власності Федерації та її територіальних, місцевих федерацій можуть бути будівлі, приміщення, споруди, житловий фонд, інше нерухоме майно, транспортні засоби, обладнання, інвентар, грошові кошти, акції, облігації, інші цінні папери та будь-яке майно, необхідне для матеріального забезпечення статутної діяльності Федерації.

У структурі ФСТУ та її підрозділів працюють комісії:

- пішохідного туризму;
- водного туризму;
- гірського туризму;
- лижного туризму;
- парусного туризму;
- дитячо-юнацького туризму;
- по підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів;
- колегія суддів змагань з техніки туризму;
- колегія суддів змагань туристських спортивних походів (МКК).

Територіальні відділення ФСТУ діють у всіх обласних центрах України, місцеві осередки - у багатьох районах країни.

До теперішнього часу Федерацією підготовлені та оприлюднені основні організаційно-методичні та нормативні документи зі спортивного туризму:

- «Програма діяльності ФСТУ щодо розвитку спортивного туризму»;
- «Правила організації самодіяльних туристських подорожей»;
- «Правила проведення змагань з техніки спортивного туризму та спортивних туристських походів»;
- «Правила проведення змагань зі спортивного орієнтування»;
- «Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії ФСТУ - колегії суддів змагань туристських спортивних походів (МКК)»;
- «Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму»;
- «Положення про організатора спортивного туризму» та «Положення про інструктора дитячо-юнацького туризму»;
- «Типові навчальні плани та програми курсу «Спортивний туризм» для підготовки кадрів з організації та проведення туристських спортивних походів» інші;
- «Переліку класифікованих печер України»;
- «Класифікація маршрутів туристських спортивних походів» та інші.

2.3. Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді

Розвиток дитячого та юнацького туризму координується Міністерством освіти і науки України через Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді (Центр туризму).

Центр туризму був створений в 1930 року як Центральна дослідна дитяча екскурсійна станція. У 1964 р. перейменований в Центральну дитячу екскурсійно-туристську станцію, в 1980 р. в Республіканську станцію юних туристів, з 1991 р. має сучасну назву.

Центр туризму здійснює організаційно-масову, інформаційно-методичну, навчально-виховну роботу, спрямовану на подальший розвиток туристсько-краєзнавчої, екскурсійної та оздоровчої роботи з учнями, роботу 96 центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів України.

Центр туризму є організатором в Україні:

- всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Краса і біль України»;
- руху учнівської молоді за збереження і примноження звичаїв, традицій і обрядів українського народу «Моя земля - земля моїх предків»;
- всеукраїнської історико-географічної експедиції «Сто чудес України»;
- заочної Першості України серед учнівської та студентської молоді на кращий туристсько-краєзнавчий подорож;
- всеукраїнських змагань зі спортивного туризму серед команд учнів навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України;
- всеукраїнського зльоту-змагання юних туристів-краєзнавців - активістів руху учнівської молоді «Моя земля - земля моїх предків» та ін

У Центрі туризму працюють відділи:

- краєзнавства і наукових досліджень учнів;
- спортивного туризму;
- інформаційно-методичний;
- організаційно-педагогічний.

Відділ краєзнавства і наукових досліджень учнів надає повноцінну інформацію та методичну допомогу з питань:

- навчальних програм гуртків різних напрямів краєзнавчої діяльності (історичного, географічного, геологічного, екологічного краєзнавства, літературознавства, фольклору та етнографії, музейної роботи тощо);
- роботи Малої академії наук (МАН) та наукових товариств учнів України;
- організації і проведення краєзнавчих масових заходів: зборів, експедицій, конференцій, тощо;
- участі у Всеукраїнських масових туристсько-краєзнавчих заходах: в русі учнівської молоді за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу «Моя земля - земля моїх предків», туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України», в історико-географічної експедиції «Сто чудес України» та інших;
- проведення семінарів, курсів з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів навчальних закладів, які працюють за напрямками краєзнавчих досліджень;
- організації і роботи туристсько-краєзнавчих таборів різних профілів.

Відділ спортивного туризму проводить:

- ступеневі та категорійні подорожі шкільної та студентської молоді з Україні та за її межами з пішохідного, гірського, лижного, водного, велосипедного та спелеотуризму;
- змагання серед дітей та юнацтва з техніки пішохідного, лижного, водного, гірського, велосипедного та спелеотуризму, спортивного орієнтування;
- щорічне заочна першість України серед шкільної та студентської молоді на кращий туристсько-краєзнавчий подорож;
- семінари, практикуми, курси з підвищення кваліфікації керівників туристських груп від середньої туристської підготовки (СТП) до вищої туристської підготовки (ВТП) і інструкторів туризму від середньої інструкторської підготовки (СОПЕЛ) до вищої інструкторської підготовки (ВІП).
- консультації щодо вибору маршрутів подорожей; з проведення туристсько-спортивних змагань тощо

Інформаційно-методичний відділ надає нормативні матеріали по організації позашкільної освіти засобами туризму і краєзнавства, має фонд методичної літератури з різних напрямів туристсько-краєзнавчої діяльності з учнівською молоддю, видає інформаційно-методичний вісник «Туризм і краєзнавство».

Організаційно-педагогічний відділ очолює роботу гуртків за різними напрямів краєзнавства та видів спортивного туризму; гуртки працюють як на базі Центру туризму, так і на базі шкіл міста Києва та Київської області.

При Центрі туризму діє Всеукраїнська координаційно-методична рада з питань розвитку дитячо-юнацького туризму, краєзнавства та екскурсій з участю Всеукраїнської спілки краєзнавців та Федерації спортивного туризму України. До складу ради входять провідні вчені Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, працівники заінтересованих центральних органів виконавчої влади, директори профільних позашкільних навчальних закладів, члени громадських організацій.

Координаційно-методична рада сприяє:

- формування системи роботи з регіональними туристськими установами, вищими навчальними закладами, науковими установами, громадськими організаціями;
- впровадження в навчальних закладах всіх рівнів акредитації та в інститутах післядипломної педагогічної освіти курсу «туризм і краєзнавство» наукової спеціальності «теорія і методика професійної освіти (туризм)»;
- підготовки громадських туристських кадрів, проведення семінарів-практикумів, нарад педагогічних працівників навчальних закладів за питань туристсько-краєзнавчої роботи тощо;
- проведення всеукраїнських туристсько-краєзнавчих змагань, зльотів, експедицій, конференцій, конкурсів, акцій, оглядів, операцій серед учнівської та студентської молоді та педагогічних колективів тощо;
- міжнародному співробітництву з навчальними закладами, організаціями, фондами, громадянами зарубіжних країн з питань дитячо-юнацького туризму, краєзнавства та екскурсій.

Рада вивчає, узагальнює і поширює досвід роботи навчальних закладів за питань туристсько-краєзнавчої і екскурсійної діяльності дітей та молоді, а також проводить заходи щодо збереження та розширення мережі туристсько-краєзнавчих гуртків та центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів України, недопущення їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття.

2.4. Місцеві станції юних туристів

Обласні, районні, міські станції юних туристів знаходяться у віданні Міністерства освіти і працюють у тісному контакті зі школами та іншими позашкільними установами (музеями, бібліотеками, комітетами з фізичної культури і спорту, товариствами охорони природи та ін). У завдання станцій юних туристів входять також визначення напрямку роботи відділів і туризму краєзнавства Палаців і Будинків дитячої ьворчества; складання рекомендацій з туристсько-краєзнавчої і екскурсійної роботи для шкіл, дитячих гуртків при будинко-управліннях та будинках культури.

Станції юних туристів розробляють, крім того, маршрути походів і подорожей для школярів, інструктивно-методичні матеріали для дослідницької роботи, плани занять краєзнавчих гуртків і секцій на основі планів, затверджених Міністерством освіти. Вони готують тематику та плани навчальних і позаурочних екскурсій, довідники, путівники, допомоги за видами туризму; узагальнюють та поширюють досвід роботи шкільних музеїв; на навчальних курсах з числа працівників шкіл готують інструкторів-громадських діячів, включаючи тренерів з орієнтування на місцевості; займаються питаннями підвищення кваліфікації керівників гуртків, секцій, клубів, туристських баз і таборів.

Станції юних туристів пропагують туризм і краєзнавство серед працівників шкіл, батьків; беруть участь в організації і проведенні масових заходів (олімпіад, конференцій, зльотів, оглядів, виставок, змагань, конкурсів). На своїх базах вони приймають групи учнів, організують і проводять для них безкоштовні екскурсії.

Працівники станцій юних туристів залучаються органами народної освіти до інспектування шкіл (перевірка стану краєзнавчої роботи), займаються підготовкою молодших інструкторів туризму, юних суддів, екскурсоводів за видами туризму, юних альпіністів, геологів, гідрологів та ін.

Станції юних туристів включають методичний відділ з методичним кабінетом та бібліотеку, фонотеку, кинолабораторию, розмножувальну техніку, виставку, відділ організаційно-масової роботи з лекторием і відділ екскурсій з базами, таборами, прокатними пунктами туристського спорядження, з бюро подорожі та екскурсій для школярів.

Педагогічні поради місцевих станцій займаються вдосконаленням форм і методів туристської, краєзнавчої і екскурсійної роботи. На громадських засадах на станціях працюють методичні поради з працівників станції, будинків піонерів, вчителів шкіл, керівників клубів, музеїв та ін. Вони очолюють місцеві маршрутно-кваліфікаційні та суддівські комісії, комісії з шкільних музеям та ін.

Наприклад:

За активну еколого-краєзнавчу діяльність Програма Європейського Союзу Тасіs «Підвищення інформованості населення про проблеми навколишнього середовища» нагородила Харківську обласну станцію юних туристів екологічної відеотекою, яка налічує близько 60 відеофільмів різноманітної екологічної тематики.

Методисти ХарСЮТУР проводять як теоретичні, так і практичні семінари для керівників шкільних музеїв, надають їм сприяння при реєстрації нових і перереєстрації вже існуючих музеїв, а також в оформленні документів на отримання кращими з них звання «Зразкового музею».

В рамках Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції «Збережемо пам'ять про подвиг» школярі збирали краєзнавчий матеріал за такими напрямами: «Доля моєї родини в історії Великої Вітчизняної війни»; «Бойові ордени та медалі моєї сім'ї»; «Фронтова реліквія моєї сім'ї» і т.д.; провела краєзнавчі походи, екскурсії, експедиції по місцях бойової слави.

Великий інтерес в учнів викликають навчально-тематичні автобусні екскурсії, проводяться Харківської облСЮТур за такими маршрутами: «Трагедія Дробицького яру»; «Меморіали харкова»; «Висота маршала І.С. Конєва»; «Подвиг гвардійців-широнінців»; «Харків у роки Великої Вітчизняної війни».

Харківська обласна станція юних туристів традиційно організовує краєзнавчих експедицій та профільні табори: «Еколог» у Зміївському районі, «Краєзнавець» Мохначском лісі, «Гідролог» у Зміївському та Балаклійському районах, «Керч» в р. Керч, «Аю-Даг» в сел. Партеніт. Працюють літні експедиції юних геологів і археологів. Матеріали, зібрані в експедиціях, стають основою для написання шкільних науково-дослідних робіт і згодом висуваються для участі в обласному конкурсі МАН, геологічної олімпіаді та інших конкурсах.

Одна з найцікавіших форм роботи - обласний зліт юних туристів-краєзнавців, на який збираються разом до 300 хлопців, захоплених історією, географією, геологією рідного краю. Проводиться зліт протягом 5-ти днів в польових умовах. Команди виконують завдання на краєзнавчих станціях, проводяться змагання з техніки пішохідного туризму та туристичних навичок.

2.5. Туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів України

Студенти ряду вузів спеціальностей (географи, біологи, історики, геологи, екологи та ін) в обов'язковому порядку проходять виїзні краєзнавчі та екскурсійні навчальні практики, потрапляючи таким чином у розряд спортивних туристів. Школярі старших класів під керівництвом вчителів широко залучаються до позашкільної краєзнавчої роботи, а також цілими класами виїжджають на далекі екскурсії.

Для регламентації та забезпечення безпеки таких поїздок, а також для поширення самодіяльного спортивного туризму серед студентства Міністерством освіти України видано відповідні нормативні документи - «Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України» та «Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційних комісіях навчальних закладів системи Міносвіти».

Основним органом, координуючим туристські поїздки груп учнівської молоді вузів і шкіл, стають маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів (МКК).

Туристські МКК навчальних закладів створюються на громадських засадах з метою надання теоретичної та практичної допомоги керівникам туристських груп учнівської та студентської молоді, а також адміністрації навчальних закладів з питань організації спортивних туристських походів.

МКК у своїй діяльності керується нормативно-правовими актами у сфері туризму, Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентської молоддю України, нормативними документами Міносвіти.

МКК очолює голова. До складу МКК включаються за їх згодою найбільш досвідчені туристи-спортсмени, які мають досвід керівництва походами на одну категорію складності (далі - к.с.) вище тієї, яку розглядає МКК. Для розгляду документів про походи V к.с члени МКК повинні мати досвід керівництва двома походами тієї ж к.с. в даному виді туризму. Члени МКК, які розглядають маршрутні документи на проведення некатегорійних походів, повинні мати досвід керівництва походом I к.с. в тому ж виді туризму.

Кількісний склад членів МКК визначається навчальним закладом, при якому вона створюється, виходячи з обсягу роботи та її повноважень, але не менше трьох осіб кожному виді туризму.

При створенні МКК їх склад, повноваження та підпорядкованість, узгоджуються таким чином:

1. Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді - з Центральної МКК ФСТУ;
2. Кримський республіканський центр дитячо-юнацького туризму - з МКК Федерації спортивного туризму АР Крим;
3. Обласні центри туризму і краєзнавства учнівської молоді (станції юних туристів), Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму р. Києва, Севастопольський міський центр дитячо-юнацького туризму і екскурсій - з відповідними МКК обласних федерацій спортивного туризму.
4. МКК, що створюються при районних і міських позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, узгоджують свої повноваження (територіально) в зазначеними комісіями.

МКК:

- проводить консультації з питань організації, підготовки та проведення туристських походів, розглядає маршрутні документи на їх проведення;
- приймає рішення про готовності туристських груп до проходження запланованого маршруту походу;
- проводить профілактичну роботу, спрямовану на попередження нещасних випадків у походах;
- контролює проходження туристськими групами маршрутів у встановлені контрольні терміни;
- визначає форму, обсяг і зміст звіту про похід;
- розглядає звітні документи про проведені походи і остаточно визначає категорії (ступені) їх складності;
- видає довідки про здійснені походи;
- розглядає випадки порушення Правил та цього Положення;
- вносить пропозиції керівництву навчального закладу щодо вдосконалення роботи МКК, підвищення кваліфікації її членів;
- розглядає питання про склад та повноваження підпорядкованих МКК нижчого рівня, спрямовує і контролює їх роботу, надає їм методичну допомогу.

При розгляді маршрутних документів на походи МКК зобов'язана перевірити:

- розробку маршруту та графік руху групи за основним та запасним варіантами, наявність картографічного матеріалу;
- знання керівником групи району походу, умов пересування та природних перешкод на маршруті;
- відповідність туристського досвіду керівника та учасників походу запланованому маршруту;
- правильність підбору спорядження, медикаментів;
- намічені заходи щодо безпечного проведення походу;
- правильність вибору контрольних пунктів і термінів проведення походу.

МКК приймає рішення про залік здійсненого походу. При позитивному рішенні питання щодо заліку походу МКК видає керівнику та учасникам довідки встановленого зразка. У маршрутній книжці (маршрутному листі) і в реєстраційному журналі МКК робляться відмітки про прийняття звіту, залік походу та видачі довідок. МКК використовує у своїй роботі форми довідок про залік походу, реєстраційних журналів, маршрутних книжок (маршрутних листів), затверджених Федерацією спортивного туризму України. Реєстраційні журнали зберігаються в МКК не менше п'яти років.

2.6. Територіальні спортивні туристські клуби

Територіальні туристські клуби сформувалися на підприємствах, в установах і навчальних закладах багатьох міст і навіть сіл України. Ці клуби є добровільними громадськими об'єднаннями, створеними на засадах єдності інтересів громадян - прихильників спортивного туризму, добровільності, рівноправності, самоврядування, виборності та підзвітності своїх керівних органів, законності і гласности.Большинство територіальних турклубов увійшли в Федерації спортивного туризму України, та їх діяльність в цілому пов'язана з типовим положенням про Клуб.

У числі найбільш відомих можна назвати туристський клуб «Глобус» Київського політеху, туристський клуб «Університет» (Київ), турклуб «Пілігрим» (Донецький університет), київський молодіжний турклуб «Мангуп», туристська секція «Крокус» при Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова (Київ), Тернопільський турклуб «Кристал», Мукачівський спортивно-оздоровчий клуб туристів «Орієнтир», Луцький турклуб «Терра», Вінницький турклуб «Меркурій», турклуб Одеського політеху «Романтик», київський турклуб «Арсенал», Карпатський турклуб, Севастопольський клуб туристів, Миколаївський клуб мандрівників і інші.

Клуб є неприбутковою організацією, але не є юридичною особою і діє на підставі власного статуту. Легалізація (офіційне визнання) Клубу є обов'язковою і здійснюється шляхом його державної реєстрації в встановленому законом порядку. Діяльність Клубу поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону України. Територія діяльності самостійно визначається Клубом.

Турклуби у своєму регіоні проводять всі види заходів, викладених у статуті ФСТУ (див. вище): спортивні туристські походи, експедиції, подорожі в різних видах спортивного туризму, спрямовані на забезпечення зростання туристсько-спортивного майстерності учасників; підготовку, підвищення кваліфікації та атестацію громадських туристських кадрів, спортсменів-розрядників зі спортивного туризму; здійснюють навчально-тренувальну роботу в секціях, групах, гуртках клубу; організовують роботу туристсько-спортивних, оздоровчих таборів та баз і т.д.

Індивідуальними членами Клубів можуть бути громадяни зазвичай з 14 років, є також і колективні члени. Члени Клубу сплачують членські та вступні внески.

Керівним органом Клубів є загальні збори правління; контрольним органом - ревізійна комісія (ревізор); керівною особою - голова правління Клубу. Голова, його заступники, члени правління можуть працювати у Клубі на штатній основі, за сумісництвом або на громадських засадах.

Клуб як юридична особа може мати у своїй власності майно та кошти, необхідні для здійснення діяльності, несе фінансову та іншу відповідальність, формує і виконує власний бюджет, веде оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструється в місцевих органах державної податкової служби та вносить до бюджету платежі, передбачені законодавством.

Приклади:

Туристський клуб «Пілігрим» заснований в 1997 році. Зареєстрований як підрозділ спортклубу Донду. Основний напрямок - водний туризм. Крім того, організовуються пішохідні походи по Криму (коли води в річках не вистачає). До складу клубу входять студенти та аспіранти Донецького державного університету.

Туристична секція «Крокус» заснована при Національному педагогічному університеті імені Драгоманова (Київ р.) існує з 1978 р. За період 1978-1998 р. клубом було проведено 137 категорійних походів. Специализаци туристського клубу: пішохідні, лижні, гірські походи. Подорожі проводилися в різних районах України і СНД: в Карпатах, Криму та ін. В секцію приймаються всі бажаючі.

Туристський клуб «Метеор». Створений у 1957 році ЗА ЮМЗ імені А.М. Макарова ( раніше п/я ) Працюють секції з таких видів туризму: гірський, пішохідний, водний, велосипедний, спортивне орієнтування. При клубі працює маршрутно-кваліфікаційна комісія (МКК). Повноваження МКК: гірський туризм - 3 к.с., водний туризм - 1 к.с., пішохідний туризм - 3 к.с. Клуб проводить туристські зльоти, змагання, походи.

Туристські клуби в школах - найвища форма організації краєзнавчо-туристської роботи. Вони об'єднують різні секції і гуртки, ставлять метою заповнення вільного часу школярів науково-пізнавальною діяльністю. Членами такого клубу можуть бути 60 і більше учнів з різних шкіл. Робота в клубі зазвичай поєднується з роботою фотогуртка, кінолекторію, туристсько-краєзнавчої секції та інших. Діяльність клубу не тільки дозволяє пропагувати географічні та краєзнавчі знання і туристські навики, але й відволікає молодь від неробства. Нерідко такий клуб є культурно-масових центром мікрорайону.

Члени шкільного (юнацького) клубу приймають статут, стверджують емблему, пісню (гімн); кожному видається облікова картка. Секретар ради клубу веде протоколи загальних зборів. Роботою юнацького клубу керує Рада, до складу якого входять старости гуртків, редактор стінної газети, голова ради, його заступники. Членами ради є також консультанти: вчителі, працівники наукових установ, фахівці-господарники та інші.

2.7. Туристські і краєзнавчі гуртки та секції

Туристсько-краєзнавчі гуртки працюють практично в кожній школі та багатьох внз країни. Робота гуртків ґрунтується на програмах, які розроблені Міністерством освіти і науки України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Гурток включає самодіяльну групу зацікавлених учнів, які займаються поглибленим вивченням рідного краю. Керівник гуртка з числа вчителів, викладачів або шефів проводить заняття гуртка в позаурочний час 2-4 рази в місяць, прищеплюючи учням практичні вміння і навички туристської та краєзнавчої діяльності. План роботи гуртка складається на кожне півріччя. У невеликих гуртках чисельністю до 8-10 учнів, коли немає поділу на секції, обирають старосту і секретаря. Якщо в гуртку налічується 18-25 членів, то з голів секцій, секретаря та керівника створюється бюро. У спеціальному журналі ведеться облік роботи. Гурток зазвичай випускає свою стінгазету.

Секції за видами туризму обов'язково діють у всіх територіальних клубах, федераціях, товариствах і спілках. Очолюють їх зазвичай найбільш досвідчені і заслужені туристи з високими спортивними розрядами і званнями. Секції територіальних турклубов - основні постачальники добре тренованих команд на спортивно-туристські змагання.

Також секція - це первинна форма шкільних краєзнавчо-туристських об'єднань (гуртків, клубів, товариств), їх складова частина. Секції організовуються в гуртках, де налічується від 18 до 25 членів. Кількість членів кожної секції гуртка, як правило, не перевищує десяти. Це дає можливість ефективно керувати роботою кожного учня зокрема і всієї секцією в цілому.

Секції можуть мати різноманітну тематику в залежності від інтересів групи, підготовки керівника, місцевих умов. Їх може бути чотири і більше: географічна, геологічна, історична, фенологическая, картографічна і ін. Очолює секцію староста (командир), між усіма членами секції розподіляються функціональні обов'язки.

Основними завданнями секцій, наприклад, туристських є залучення учнів до систематичним тренуванням; впровадження туризму в життя та побут кожної сім'ї; наочна агітація та пропаганда туризму, підготовка юних туристів до здачі класифікаційних нормативів по туризму, підвищення їх майстерності, підготовка шкільних команд до участі в туристських зльотах і походах, проведення походів і подорожей.

Контрольні запитання та завдання

1. Основні форми туристських об'єднань
2. Зміст роботи Федерації спортивного туризму України (ФСТУ).
3. Членство і обов'язки ФСТУ.
4. Основні нормативні документи зі спортивного туризму.
5. Які комісії з видів туризму діють в ФСТУ?
6. Зміст роботи видових комісій ФСТУ.
7. Структура і завдання українського Центру туризму і краєзнавства.
8. Завдання ММК навчальних закладів.
9. Організаційна структура туристського клубу.
10. Основні завдання туристського гуртка (секції).
11. Функціональні обов'язки в гуртку (секції).

<<< назад | зміст | вперед >>>